Cols=2 gutter=24> 2004/№4 Засновники
| Вид материала | Диплом |
- Cols=2 gutter=24> 2004/№2 Засновники, 2407.74kb.
- Cols=2 gutter=24> 2004/№3 Засновники, 3012.42kb.
- Cols=2 gutter=24> 2005/№2 Засновники, 2193.94kb.
- Cols=2 gutter=24> 2005/№4 Засновники, 2823.78kb.
- Cols=2 gutter=24> 2007/№3 Засновники, 2007.95kb.
- Cols=2 gutter=24> 2006/№2 Засновники, 2232.08kb.
- Cols=2 gutter=24> 2007/№2 Засновники, 1975.25kb.
- Cols=2 gutter=24> 2006/№4 Засновники, 2613.23kb.
- Cols=2 gutter=47> пбоюл кошмак, 159.62kb.
- Cols=3 gutter=38> Список улиц г. Пскова, 135.43kb.
До середини січня 1992 р. в основному завершилося формування незалежної Слове-нії. Зміни суспільно-політичних та економіч-них структур проходили в умовах досягнення національної злагоди щодо нових цілей розвитку, взаємодії і співпраці між старою і новою політичною елітою суспільства. Пере-хід від планової економіки до режиму вільного ринку супроводжувався значними труднощами. Розрив економічних зв'язків з колишніми республіками СФРЮ, на які в 1991 р. припадало 60 % товарообігу, позба-вив Словенію традиційного ринку збуту і дешевих джерел сировини. Як наслідок, у 1992 р. валовий внутрішній продукт скоро-тився в порівнянні з 1989 р. на 20 %, середня заробітна плата знизилася втричі, кількість безробітних досягла 103 тис. осіб (12 %). На тлі економічного спаду стався розкол однієї з провідних партій урядової коаліції – Словенського демократичного союзу. На його основі утворилися Ліберально-демократична партія Народна партія консервативного напрямку. Після розпаду правлячої коаліції в травні 1992 р. був створений новий кабінет міністрів на чолі з лідером Ліберально-демократичної партії Я. Дрновшеком. Цей уряд узяв курс на зближення з Європою, розпочав проведення широкомасштабної економічної реформи. Стрижнем її стали приватизація, структурна перебудова, реформа банківської системи, пристосування законодавства країни до умов європейської торгівлі. Стартові позиції для проведення реформ у держави були непогані. Словенія була найбільш розвиненою з усіх республік колишньої СФРЮ – на неї припадало 17 % ВНП і 30 % експорту у валюті. Зовнішній борг становив 1,9 млрд. доларів (1991 р.) і, на відміну від інших країн Центрально-Східної Європи, не тиснув важким тягарем на економіку. Все це стимулювало структурну перебудову економіки, де ставку зробили на конкурентоспроможні галузі, туризм і сферу послуг. Стрижнем економічних реформ стали приватизація, структурна перебудова, рефор-ма банківської системи, пристосування законодавства країни до умов європейської торгівлі. У листопаді 1991 р. була узаконена денаціоналізація, колишнім власникам поверталася конфіско-вана раніше власність. У листопаді 1992 р. розпочалася загальна приватизація. У грудні 1992 р. відбулися перші вільні президентські і парламентські вибори у незалежній Словенії. Президентом тоді став М. Кучан (63,8 % голосів). При виборах депутатів Скупщини, на яких брали участь 25 політичних партій і об’єднань, більшість віддали перевагу лівоцентристській Ліберально-демократичній партії (25,7 %). Християнські демократи набрали близько 15 %, Об'єднання лівих сил 13 %, Народна партія 10,2 % голосів. Коаліційний уряд очолив Я. Дрновшек.
Цей уряд за короткий період добився політичної та економічної стабілізації, не вдаючись до авторитарних методів правління і «шокової терапії». Продовжували відбува-тися позитивні зрушення в економіці. Вдало-ся зменшити інфляцію, підвищити реальні доходи населення. У 1995 р. обсяг торгівлі з країнами ЄС склав $ 14 млрд. Подолавши економічну кризу, Словенія, єдина з посттоталітарних держав Центрально-Схід-ної Європи, досягла рівня 10 тис. амери-канських доларів національного доходу на душу населення. За законом про політичні партії (1994 р.) їх кількість зменшилася вчетверо (з 76 у 1991 р. до 19 у 1995 р.). Як наслідок, у парламентських виборах 1996 р. брало участь 17 політичних партій і об’єд-нань. Найбільшу підтримку виборців одержа-ли Ліберально-демократична (27 %) і Народ-на (19,5 %) партії. Їх представники й сформували коаліційний уряд на чолі з Я. Дрновшеком. Президентські вибори 1997 р. знову принесли перемогу М. Кучану (56 %). У квітні 2000 р. урядову коаліцію покинула Народна партія, чим спричинила урядову кризу. Парламентські вибори у жовтні 2000 р. зафіксували високу громадсь-ку активність: на виборчі дільниці прийшло більше 70 % виборців. Ці вибори принесли перемогу 8 політичним партіям, але найбіль-ше голосів набрали Ліберально-демокра-тична (36 % і 34 мандати), Соціал-демокра-тична (15,8 % і 14 мандатів) і Об’єднані соціал-демократи (12 % і 11 мандатів). Парла-ментськими стали також Народна партія, об’єднання Нова Словенія-Християнська на-родна партія, Молода Словенія, Національна партія, Демократична партія пенсіонерів. Восе-ни 2002 р. відбувалися чергові президентські вибори. М. Кучан, який відбув два терміни на посаді глави держави, не виставляв свою кандидатуру. Перший тур не дав позитивних результатів. Другий тур відбувся 1 грудня 2002 р. і приніс перемогу Я. Дрновшеку (56 %), довголітньому голові словенського уряду, політику прозахідної орієнтації.
Економіка Словенії сьогодні є однією з найбільш успішних серед посттоталітарних країн. Економічна сталість підтримується політичною стабільністю. Майже весь час незалежності при владі перебуває Лібераль-но-демократична партія. Інвесторів у Словенію приваблює висококваліфікована робоча сила з більш розвинутою культурою виробничих відносин, ніж у більшості інших країн на посттоталітарному просторі. Уряд щороку витрачає на науково-дослідні роботи 1 % ВВП. Темпи його зростання за останні 5 років становлять в середньому 4,5 %. Рівень безробіття – один з найнижчих у Європі (6-7 %). Значний потенціал має туристичний сектор, на який припадає 9 % ВВП Словенії. У 2002 р. кількість туристів дорівнювала чисельності населення країни. Значимість цього сектора економіки зростає ще й завдяки тому, що він створює численні робочі місця передовсім для низькокваліфікованої робочої сили. А це ефективно вирішує проблему зайнятості населення у країні.