Cols=2 gutter=24> 2004/№4 Засновники
| Вид материала | Диплом |
СодержаниеПланування роботи з патріотичного виховання поза заняттями (старша група) Лариса Куляба А. Печчеї Ескіз до портрета епохи. |
- Cols=2 gutter=24> 2004/№2 Засновники, 2407.74kb.
- Cols=2 gutter=24> 2004/№3 Засновники, 3012.42kb.
- Cols=2 gutter=24> 2005/№2 Засновники, 2193.94kb.
- Cols=2 gutter=24> 2005/№4 Засновники, 2823.78kb.
- Cols=2 gutter=24> 2007/№3 Засновники, 2007.95kb.
- Cols=2 gutter=24> 2006/№2 Засновники, 2232.08kb.
- Cols=2 gutter=24> 2007/№2 Засновники, 1975.25kb.
- Cols=2 gutter=24> 2006/№4 Засновники, 2613.23kb.
- Cols=2 gutter=47> пбоюл кошмак, 159.62kb.
- Cols=3 gutter=38> Список улиц г. Пскова, 135.43kb.
Травень
- “Мамине свято” – свято до Дня Матері.
- “З бабусиної скрині” – закріплення знань про національний одяг українців.
^ Планування роботи з патріотичного виховання поза заняттями (старша група)
Л. Л. Ваксман
Вересень
- “І на тім рушникові” – СХД: розмальову-вання рушників.
- “Моя Україна” – вивчення віршів про Україну.
- “Козацькі забави” – спортивна розвага.
- “Скоро в школу” – піший перехід. Екскурсія до школи.
Жовтень
- “Ой на наші торговиці” – СХД: малювання овочів, фруктів, розмалювання свистульки.
- “Ходить гарбуз по городі” – розвага, інсценізація.
- “Барви осені” – свято.
Листопад
- “Гостинність нашому дому” – розмальо-вування посуду.
- “Лисичка і журавель” – драматизація казки.
- “Пісня – душа народу” – година дозвілля.
- “Давайте познайомимось” – розгляд фотографій, бесіда про сім’ю, родину.
Грудень
- “Екскурсія в казку” – інсценізація, настільний театр.
- “Ой хто-хто Миколая любить” – година дозвілля.
- “Лист до святого Миколая” – малюнок.
Січень
- “Щедрик, щедрик, щедрівочка” – різдвяні звичаї.
- “Колядує вся родина” – щедрування, колядування.
Лютий
- “З бабусиної скрині” – ознайомлення з національним одягом.
- “Батьківщину ми любимо” – вивчення прислів’їв та приказок про Україну.
- “День іменинника” – дозвілля.
Березень
- “Ярмарок, ярмарок” – дидактично-рольо-ва гра: ознайомлення дітей із народним декоративним мистецтвом, грошовими одиницями України.
- “До бабусі на обід” – ознайомлення з національними стравами.
Квітень
- “Заспіваймо колисанку” – сюжетно-рольова гра “Сім’я” із вивченням колискових.
- Розмальовування писанок.
Травень
- Екскурсія в народний музей Радехівщини.
- “Батьківська спадщина” – бесіда про родину.
Актуальною темою залишається гра і навчально-пізнавальна активність дітей дош-кільного віку. Вона розкриває нові підходи до навчально-виховного процесу в роботі з дошкільниками і спрямована на засвоєння дітьми системи знань, умінь і навичок, а також на розвиток здатності вчитися, тобто вміти сприймати, розуміти, запам’ятовувати й відтворювати, пізнавати, засвоювати й орієнтуватися. Саме над такою проблемою працює О. Г. Сенчук, вихователь ДНЗ № 2.
Усі заняття педагог будує в ігровій формі за певним сюжетом. Широко практи-кується використання дидактичних ігор, де поєднуються елементи навчання з радісною для дітей ігровою діяльністю. Великого значення надається і розвивальним іграм, які використовуються в індивідуальній роботі з дітьми. Мовленнєві ігри-вправи “Прикрась слово”, “Зимові слова”, “Заміни звук” допо-магають розширювати активний словник ді-тей, збагачуючи його прикметниками, дієсло-вами, іменниками, а також закріплювати з дітьми правильну вимову звуків і т.д.
Проводячи навчально-виховну роботу в цікавій ігровій формі, О. Г. Сенчук збагачує вихованців знаннями, зміцнює віру й упевненість дітей у своїх силах, розвиває в них пізнавальний інтерес. За такої організації навчання і виховання у групі виникає атмосфера співробітництва. Діти швидко звикають до пошукової роботи, охоче допомагають одне одному.
Тема, над якою працює О. О. Дрозд, вихователь ДНЗ № 2 – “Основні напрямки еколого-валеологічного виховання в ДНЗ” – актуальна і важлива, адже нині перед людством стоять складні проблеми, від вирішення яких залежить майбутнє Землі. А діти – це жителі планети Земля. Їм треба мати силу, щоб контролювати екологію Землі, тому вони повинні змалку усвідомити цін-ність і значення власного здоров’я, зрозуміти і почути голос Природи.
О. О. Дрозд, працюючи з дітьми, спря-мовує свою навчально-виховну роботу на те, щоб діти оволоділи знаннями, загальнонавча-льними уміннями та навичками, уміли берегти та зміцнювати своє здоров’я. В минулому навчальному році вихователька, як експеримент, ввела заняття з валеології щотижня. Заняття проводить у поєднанні з навчально-виховними завданнями інших розділів програми: рідний край, розвиток мовлення, фізична культура, художня література.
На заняттях діти довідуються багато цікавого про науки “валеологію” та “екологію”.
Цікаві враження залишилися у дітей та педагогів від заняття “Планета здоров’я”. Заняття вихователь побудувала у вигляді студії. Учасниками студії були діти старшої групи. Роботу з ними проводила журналістка, яка брала інтерв’ю у дітей. Діти відповідали на запитання: які фактори природи впливають на здоров’я, яким повітрям потрібно дихати та інші.
З метою закріплення знань, набутих на заняттях та у повсякденному житті, О. О. Дрозд проводить з дітьми “Екологічні поси-деньки” та “Валеологічне шоу”, на які доби-раються завдання та запитання відповідно до рівня знань дітей. Діти мають можливість відвідувати еколого-валеологічний гурток “Здоров’я планети, здоров’я людини”.
Діти закріплюють набуті уміння та навички, вчаться самостійно відтворювати в іграх, малюнках все те, що знають, чого їх навчили.
Кожен вихователь створює власні методики, використовуючи різні прийоми, але всі прагнуть одного – виплекати людину чуйну, добру до всього живого на землі.
Використання ефективних форм навчально-виховної роботи у ДНЗ № 2 м. Радехова допомагає вихователям відійти від стереотипів мислення, сприяє виходу навчально-виховного процесу на якісно новий рівень, забезпечує творчий характер педагогічної праці.
^ Лариса Куляба
Екологічне виховання учнів
" Людина підкорила собі планету і тепер повинна навчитися управляти нею, осягнути непросте мистецтво бути лідером на Землі. Якщо вона знайде у собі сили повністю і до кінця усвідомити всю складність і неусталеність свого сьогоденного стану і прийняти на себе певну відповідальність, якщо вона зможе досягнути того рівня культурної зрілості, яка дозволить їй здійснити цю нелегку місію, тоді майбуття належить їй."
^ А. Печчеї
" Не тратьмо часу, доводячи, що є багато темряви; краще запалімо свічку. Відразу біля нас стане світліше."
Отець Звєздан
Виживання націй, а української зокре-ма, сьогодні повністю залежить від гармонії людини, природи і космосу в цілому. Нині, як ніколи, мусимо розглядати людину (її розвиток, здоров`я, моральність, духовність) у тісному зв`язку з навколишнім середовищем, з реальним довкіллям.
Дослідження взаємозв`язків між люди-ною і природою сьогодні особливо актуальні через важкий екологічний стан, який склався в Україні. Одним з очевидних критеріїв оці-нювання екологічного стану держави є стан здоров`я її населення. На жаль, українська нація вимирає, що, без сумніву, відображає кризовий стан економіки і природного дов-кілля. Вважаю, що велике значення для вирішення складних екологічних проблем має рівень екологічної освіти населення. Її треба починати зі шкільної парти, пропагуючи у кожній родині, селі чи місті, школі та громаді ідеї зрівноваженого розвитку, особистої відповідальності за збереження природи, еко-логічної грамотності тощо. Особливо сприят-ливими для формування екологічної свідомо-сті та екологічного мислення є предмети природничого циклу, зокрема, географія.
За відомими словами І. Канта, існують дві абсолютні речі – зоряне небо над люди-ною і моральний закон в ній. В цих словах закладено багато глибинних смислів, але найважливішими є ті, які окреслюють проб-лему відношення людини і світу, людини і природи. Образно кажучи, безмежний Всесвіт є світом людини. Світом, до якого вона ставиться певним чином, тобто впливає, діє, пізнає, вплив якого відчуває сама. З цих постулатів я завжди починаю формувати в своїх учнів, маленьких 5-класників і дорослих 10-класників усвідомлення своєї ролі, місії на Землі і відповідальності за долю рідної планети.
Формування екологічної культури є невід`ємною часткою виховної роботи вчителя. Проводжу її під гаслом: "Земля – наш дім. Збережемо її!" Таку роботу розпо-чинаю з формування елементарних вмінь і навичок, як поводити себе на природі:
- на шкільному подвір`ї і вулицях рідного міста;
- у ході весняних толок (прибирання пар-ків, висаджування зелених насаджень, очищення джерел і струмків тощо);
- економно і бережливо ставитися до води;
- шанувати усе живе: від мурашки і травинки до столітнього дуба і давнього зубра.
Щоб навчити дітей любити і шанувати природу, життя у всіх його проявах, ми дуже багато мандруємо по рідному Льовову, Галичині, Україні. Першою вершиною у вересні для 5-класників є Високий Замок. З цієї найвищої гори Львова розпочинаємо мандрівку у світ. Обов`язково відвідуємо парки Львова (Стрийський, Парк Культури, Знесіння), Шевченківський гай, а далі – подорожуємо старими вулицями, відвідуємо чудові храми, багаті музеї (історичні, мемо-ріальні, мистецькі) рідного міста. Любити і шанувати можна лише те, що пізнаєш, розумієш, цінуєш. Закінчую роботу в 5-му класі ранком для батьків "Моя родина, моє місто, моя Батьківщина" і виїздом у природу – у Розточчя, в печеру Страдчанську або екскурсією замками Львівщини.
У 6-му класі пізнання рідного краю продовжуюється. Мандруємо Дрогобиччи-ною, стежками І. Я. Франка, вперше знайо-мимося з Українськими Карпатами (Сколівсь-кими Бескидами), підкоряємо гору Ключ. А у 7-му класі – гору Маківку, де вшановуємо пам`ять борців за волю України – Січових Стрільців, здійснюємо поїздку або в Луцький замок, або в древній Кам`янець-Подільський та Хотинську фортецю.
У 8-му класі досліджуємо Вулканічні Карпати, відвідуємо чудові перлини природи України, що охороняються законом – Долину Нарцисів, озеро Синєвир у Карпатському природному Національному Парку, Хустсь-кий, Мукачівський замки; 8-9 клас завершує-мо сходженням на гору Говерлу – найвищу українську вершину. Ми відвідали – м. Краків, соляні копальні Велічко і здійсни-ли поїздку в рідні Товтри, у печеру Кришта-леву. А далі – м. Київ, великий Дніпро, м. Умань зі славетною "Софіївкою".
Мрій і планів багато. В таких мандрів-ках учні пізнають рідний край, знайомляться з його історією, культурою, природою, славетними людьми. У туристичних походах обов`язковою є ватра, пісня, спостереження за зоряним небом. І постійне нагадування про те, як треба поводитися на природі (зі сміттям, з багаттям, з рослинами і тварина-ми). В учнів виробляються чіткі звички, формується усвідомлення необхідності збе-регти красу довкілля, примножити її. Дуже важливим є особистий приклад вчителя.
Ми відзначаємо у школі День Довкілля: випускаємо класні стінгазети на екологічну тематику, проводимо радіолінійку, різні кон-курси, КВК, прокладаємо екологічні стежки-маршрути.
На підсумкових уроках і виховних годинах переглядаємо з учнями та обговорює-мо відеофільми про екологічні проблеми (у восьмих класах – "Природоохоронні території України", у дев’ятих класах – "Переробка сміття" чи "Моніторинг довкілля", у 6-7 класах – "Кислотні дощі", "Збереження лісів", "Сторінками Червоної Книги України").
У 10-х класах, на уроці-семінарі "Гло-бальні проблеми людства", найбільшу увагу приділяємо таким проблемам:
- проблемі виживання людства, яка загост-рилася на Землі в умовах небувалого в історії розвитку науки і техніки, особливо військової;
- екологічній проблемі. Визначення її як глобальної пов`язане з ситуацією глобаль-ного деструктивного впливу людини на біосферу, що призвело до глобальної еко-логічної кризи. Розв`язання цієї кризи – умова подальшого існування людського роду.
Епіграфом до дискусії з цієї проблеми беремо слова Ліни Костенко:
" ^ Ескіз до портрета епохи.
Секс-бомба. Приміряє атомні сережки.
На скронях віночок з колючого дроту.
Крок-рок. Починала з фокстроту.
Літає в космос. Усміхається в телекамери.
Грає блискавичні пасажі на клавішах
електронної апаратури
На маскараді ідей.- Хто ви, маско?
Тулить до обличчя респіратор.
Плаче кислотними дощами."
Стараємося ті чи інші проблеми почути у сучасній музиці, мистецтві.
Третя проблема – збереження людської особистості. Кризовий стан пов`язаний з тим, що світ речей, створений людиною, відчу-жується від людини і тисне на неї.
Обов`язково знайомлю учнів з концеп-цією сталого розвитку суспільства, яка є кон-сенсусом між економічним та соціальним розвитком суспільства і збереженням довкілля.
Спільно з 10-класниками обговорюємо екологічні загрози, які були причиною виник-нення ідеї сталого розвитку суспільства:
- потепління клімату;
- руйнування озонового шару;
- кислотні дощі;
- нагромадження у ґрунтах токсичних відходів, важких металів та пестицидів;
- загроза біорозмаїттю;
- забруднення радіонуклідами;
- збільшення кількості людей, які прожи-вають в умовах злиднів і голоду.
Знайомлю учнів з міжнародними доку-ментами та угодами, спрямованими на реалі-зацію Концепції сталого розвитку, Деклара-цією "Про екологічний та економічний розвиток", програмою дій "Порядок денний на 21 століття" і тим, що зроблено і робиться в Україні для успішного просування шляхом сталого розвитку.
В курсі Економічної і соціальної гео-графії України у 9-х класах, вивчаючи галузі господарства держави, намагаюся формувати в учнів розуміння, що головними причинами, які призвели до напруженого стану довкілля в Україні, є:
- застаріла технологія виробництва та облад-нання, висока енергомісткість і матеріало-місткість, що перевищують у 2-3 рази відповідні показники розвинутих країн;
- високий рівень концентрації промислових об`єктів;
- несприятлива структура промислового виробництва з високою часткою еколо-гічно небезпечних виробництв;
- відсутність досконалих технологій очи-щення стічних вод і викидів в атмосферу, частка природоохоронних об`єктів;
- відсутність належного правового та еко-номічного механізмів, які стимулювали б розвиток екологічно безпечних техно-логій та природоохоронних систем;
- відсутність належного контролю за охо-роною довкілля.
У 6, 7 і 8 класах на уроках географії учні знайомляться зі станом основних компо-нентів ландшафтів Землі – води, ґрунтів, рослин і тварин, повітря, гірських порід, з антропогенними ландшафтами і проблемами їх функціонування, природоохоронними територіями, Червоною книгою тощо. Особ-ливу увагу приділяю вченню В. Вернадського про ноосферу та усвідомленню кожним своєї ролі у природі, на Землі. Також часто на уроках і в позаурочний час проводжу різні види ігор на екологічну тематику.
Наприклад, у 6-му класі – гру "Проблема води у Львові". Ця гра проходить у вигляді змагань КВК кількох команд. Етапи гри:
1. Представлення команд. (Назва, гасло, емблема. Суть – збереження води)
2. Коротке театрально-імпровізоване висвіт-лення проблеми води у Львові.
3. Конкурс знавців-географів. Назви найбіль-ших гідрологічних об`єктів Львова (річки, озера, ставки).
4. Переспіванки. Яка команда яку переспіває? Пісні зі словом "вода" чи назвами украї-нських річок.
5. Домашнє завдання. Конкурс на кращий варіант вирішення проблеми води у Львові, власного будинку, квартири.
6. Пісня дружби "Вода біжить", спільна для всіх, танець у колі.
Дуже цікавим і пізнавальним для 7-го класу є екологічно-народознавче свято "Без верби і калини нема України".
У 8-му класі однією із тем виховної години є "Екологічні проблеми Львова". Клас ділю на три групи. Головний принцип праці: "Усі ідеї добрі". На дошці – 3 плакати – килимки ідей. Одним кольором наклеюємо найгостріші проблеми міста, обговорюючи їх. Поруч – на папері іншого кольору – шляхи вирішення цих проблем.
Обговорюємо позиції влади і громади міста. Вчитель у такій грі виступає ведучим. Постійно вчить учнів висловлювати свої думки, бути толерантними.
У 9-10 класах до річниці Чорнобиль-ської техногенної катастрофи завжди прово-димо шкільну радіолінійку. Також практи-кували підготовку рольової гри "Сльоза омиває душу". Девізом її були слова І. Драча:
" Несе сива чорнобильська мати
Цю планету...Це хворе дитя".
Вчитель-ведучий гри розповідає корот-ко про аварію на ЧАЕС. Люди кажуть, що на місці АЕС колись була церква, її зруйнували, а потім знищили чудові ліси і побудували атомну примару. Що це? Злочин? Недба-лість?! Хай сьогодні це буде пам`яттю і застереженням. За 2 тижні до заходу ділю клас на групи спеціалістів: "Енергетики", "Пожеж-ники", "Лікарі", "Лісники", "Фізики-атомники", "Екологи", "Жителі", "Менеджери туризму" (виносять на суд проекти програми ООН "Чорнобиль – зона екстремального туризму"). Ведучий почергово надає слово кожній групі, що знайомить присутніх зі своїми проблемами до і після аварії. А тоді, як підсумок, групи пропонують шляхи вирішення проблеми сьогодні. На плакаті з`являється килимок ідей.
Екологічна виховна робота у школі має на меті сформувати в учнів розуміння основних пріоритетів охорони довкілля та раціонального використання ПР в Україні:
1. Гарантування екологічної безпеки ядерних об`єктів і радіаційного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на ЧАЕС.
2. Поліпшення екологічного стану басейнів річок України та якості питної води.
3. Стабілізація і поліпшення екологічного ста-ну в містах і промислових центрах Донець-ко-Придніпровського регіону.
4. Будівництво нових та реконструкція діючих комунальних очисних каналізаційних споруд.
5. Запобігання забрудненню Чорного та Азов-ського морів і поліпшення їхнього еколо-гічного стану.
6. Формування збалансованої системи приро-докористування та адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу еконо-міки, екологізація технологій у промисло-вості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві та на транспорті.
7. Збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, заповідна справа.
При вивченні галузей промисловості, сільського господарства, транспорту України використовую "Екологічні пам`ятки для роботи галузі", наприклад, для металургій-ного комплексу:
- проведення поглибленого екологічного аудиту на всіх металургійних комбінатах;
- роздроблення екологічноорієнтованих критеріїв структурної перебудови мета-лургійного комплексу України, яка б ґрунтувалася на результатах аудиту мета-лургійної промисловості;
- роздроблення програми першочергових заходів у металургії з метою зменшення кількості викидів твердих часток у повітря та поліпшення якості довкілля;
- удосконалення нормативно-методичних засобів регулювання викидів забруд-нюючих речовин металургійної промис-ловості;
- роздроблення та впровадження механізму узгодження рівня допустимих викидів з темпами модернізації технологій і структурної перебудови в металургії;
- реалізацію комплексу програм з переробки та утилізації твердих відходів.
Учні обов`язково мусять знати еколо-гічні закони, усвідомлювати їхні природоохо-ронні і громадсько-політичні функції, бо вони є необхідними для ефективного розв`язання проблем управління соціальними процесами і в державі, і в усьому світі.
Наприклад, закони Б. Коммонера, які ми постійно обговорюємо:
1. Все пов`язано з усім.
2. Все мусить кудись поділитись.
3. Ніщо не дається задарма.
4. Природа знає краще.
Проводимо екологічні дискусії про "закон бумеранга" П. Денсера і Д. Коммонера або "Правила демографії" П. Еріха чи "Принцип унікальності" Л. Роменського і Г. Глізона.
Напрямів і можливостей формування екологічної свідомості, екологічного мислен-ня дітей у вчителя, вихователя є дуже багато. Реалії сьогодення вимагають активізації цієї роботи в усіх напрямках.