Європейський союз
| Вид материала | Документы |
- Роль комерційних банків у зміцненні фінансової стабільності країн Євросоюзу Ключові, 393.52kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Європейський союз, 2290.42kb.
- Європейський союз консолідовані договори, 2403.74kb.
- Європейський союз, 1709.95kb.
- Європейський союз, 2539.57kb.
- Європейський союз, 2304.12kb.
- Європейський союз, 1546.58kb.
- Європейський союз, 1460.93kb.
- Європейський союз, 4830.63kb.
УКРАїна - нато
2.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: ЄВРОПЕЙСЬКА СИСТЕМА ПРО – ЧИ ВАРТО ОЧІКУВАТИ ПРОГРЕСУ?
Спроба Росії і НАТО налагодити конструктивну модель співробітництва на прикладі окремого пріоритетного проекту без попереднього вирішення базових політичних питань цілком закономірно пробуксовує. Між сторонами проявляються традиційні протиріччя, які стають на заваді не тільки досягненню прогресу у відносинах Росія-НАТО, а й реалізації проекту розбудови системи протиракетної оборони на європейському континенті взагалі.
В цілому, такий поворот подій був цілком прогнозованим з самого початку. Ще до Лісабонського саміту сторони погодились з тим, що вони не будуватимуть єдину спільну систему ПРО, а розвиватимуть власні окремі системи, між якими мають бути вироблені принципи скоординованої взаємодії, а Росія при цьому буде залучатися до процесу становлення системи ПРО Альянсу на партнерських засадах. Втім, втілити таке партнерство на практиці не вдається.
«На поверхні» найбільш гострі розбіжності мають місце навколо стратегічних питань конфігурації, дислокації та засад використання системи ПРО НАТО. Росія, як і раніше, наполягає на тому, що система ПРО НАТО має бути побудована таким чином, аби не загрожувати російському стратегічному наступальному потенціалу, і що Росія погодиться на її розгортання тільки за умови, якщо буде мати повний доступ до інформації та управління цією системою.
Але глибинна сутність цих розбіжностей полягає у браку ясності щодо ключових політичних питань, і головне щодо якостей, в яких сторони розглядають одна одну. За великим рахунком, те, що пропонує Росія, означає якщо не надання формальних гарантій, то переведення відносин у площину реальної взаємозалежності, а звідси і політичного партнерства, тобто досягнення такого рівня довіри, за якого Альянс не зможе виступати проти російських інтересів без шкоди для власної безпеки. НАТО в її сьогоднішньому стані неготова до подібного кроку, що ставить під загрозу увесь процес нормалізації відносин Росія-НАТО.
В цьому контексті виникає питання, яким чином сторони зможуть утримувати позитивну атмосферу взаємин, для становлення якої було докладено чимало зусиль напередодні Лісабонського саміту, коли центральний проект оновленого партнерства знаходиться у глухому куті? І якщо система ПРО не може виступати стрижневим компонентом цього партнерства, то на чому воно може базуватися в такому випадку? Подекуди в якості однієї з можливих основ партнерства називається співпраця на Близькому Сході в рамках стабілізації постреволюційної ситуації у країнах Північної Африки, однак, наразі це видається малореалістичним. По-перше, відсутність публічних протиріч щодо операції в Лівії є цілком ситуативною і поки що не означає становлення нової тенденції у відносинах. А по-друге, для відносин Росія-НАТО європейські питання завжди матимуть першочергове значення, який би ступінь (не)згоди не спостерігався на інших напрямках, і без врегулювання яких справжнього партнерства між ними бути не може. Але схоже на те, що сторони не мають чіткого уявлення про те, що робити в разі, коли анонсовані прагнення не справдяться.
Вірогідним здається сценарій, коли у найближчий період відносини Росія-НАТО будуть зосереджені навколо проекту ПРО, але по мірі зростання розбіжностей переходитимуть в аморфний стан без публічних протиріч і без істотного прогресу та посилення довіри. Для України ключове питання полягає в тому, як довго між двома ключовими безпековими акторами в Європі зберігатиметься існуючий баланс без переходу до відкритої конфронтації. Саме цей період «стратегічного затишшя» Україна має використовувати для утвердження своєї ролі самостійного гравця і контрибутора безпеки в Європі та зміцнення власної безпеки на базі багатосторонніх домовленостей з Росією та Альянсом. Наскільки чи з цією метою можна буде використати проекту розгортання системи ПРО, залежить від того, як просуватимуться консультації між Росією та НАТО, але на даний момент Україна зацікавлена в тому, щоб цей проект в тій чи іншій формі був реалізований, оскільки в його контексті вона може поставити питання про формальні та практичні рамки власної безпеки. Іншого подібного проекту після зведення нанівець обговорення ініціативи Договору про європейську безпеку на даний момент та у найближчій перспективі не спостерігається.
2.2. ЄВРОАТЛАНТИЧНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ
УНІАН
04.04.2011 Український військовий корабель вирушив до Стамбула
Корабель управління «Славутич» Військово-Морських Сил України сьогодні вийшов із Севастополя в море і взяв курс на Стамбул (Туреччина) для участі у квітневій активації міжнародного оперативного з’єднання кораблів Blackseafor.
Як передає корреспондент УНІАН, у проводах корабля взяли участь командувач українських ВМС адмірал Віктор МАКСИМОВ, члени військової ради флоту, представники влади і громадськості міста.
Звертаючись до моряків під час короткого мітингу, керівник виду Збройних Сил наголосив: «Корабель неодноразово виконував подібні завдання, і завжди повертався в рідну базу з високими оцінками».
Він висловив упевненість у тому, що екіпаж виконає ці завдання на «відмінно».
Командувач флоту акцентував увагу присутніх на тому, що цими днями великий десантний корабель ВМС України «Костянтин Ольшанський» перебуває у Середземному морі, де йому, згідно Указу Президента України, належить виконати гуманітарну місію з евакуації українських громадян з Лівії.
У зв’язку з цим адмірал В.МАКСИМОВ висловив задоволення, що кораблі національного флоту все частіше виходять в море з метою здійснення відповідальних завдань.
Добрі слова побажання висловили екіпажу перший заступник голови Севастопольської міської державної адміністрації Сергій ЖИВОДУЄВ та заступник голови Севастопольської міської ради Сергій АНТОНЕНКОВ. До моряків також звернулися почесний голова громадської організації «Ветерани Військово-Морських Сил України» віце-адмірал у відставці Микола КЛІТНИЙ та священник Української православної церкви настоятель храму Вознесіння Господнього ієрей Борис КРАВЕЦЬ.
Як повідомили у прес-центрі командування ВМС України, під час переходу морем із Севастополя до Стамбула на кораблі управління «Славутич» будуть проведені навчання та тренування, зокрема, з проходження вузькості, визначення місця корабля різними способами, плавання в штормових умовах та в умовах обмеженої видимості, захисту від зброї масового ураження, ведення артилерійського бою з надводним кораблем противника, з протимінної оборони, а також відпрацьовуватимуться задачі з боротьби за живучість корабля та інші.
Згідно плану активації, «Славутич» у складі міжнародного з’єднання кораблів буде задіяний в комплексі тактичних навчань, а також здійснить дружні візити до країн-учасниць Угоди.
Офіційний сайт МЗС України
06.04.2011 Глава Місії України при НАТО, Посол І.Долгов взяв участь у засіданні Північноатлантичної ради за участю глав місій країн Ради євроатлантичного партнерства, Середземноморського діалогу, Стамбульської ініціативи зі співробітництва та інших країн – партнерів з усього світу
Засідання проходило під головуванням Заступника Генерального Секретаря НАТО К.Бізоньєро, який поінформував про перспективи розвитку політики партнерства Альянсу в контексті нової Стратегічної концепції НАТО, прийнятої 19 листопада 2010 року на саміті в Лісабоні.
У ході засідання відбулася дискусія щодо більш ефективної та гнучкої політики партнерства та поліпшення управління партнерством НАТО за допомогою прийняття нового меню співробітництва та індивідуальних програм. Виступаючи на засіданні, І.Долгов зазначив, що Україна, яка є особливим партнером НАТО майже 15 років, підтримує нову політику партнерства Альянсу, яка передбачає проведення політичних консультацій з питань безпеки, включаючи планування на випадок надзвичайних ситуацій, протидію новим викликам і загрозам тощо.
Засідання було проведено у контексті підготовки до неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн – членів Північноатлантичного Альянсу, проведення якого планується 14 квітня 2011 року у Берліні.
Урядовий портал
08.04.2011 В Одесі завершилася заключна плануюча конференція з підготовки українсько-американського навчання із запрошенням інших країн "Сі бриз-2011"
8 квітня, в Одесі завершила свою роботу заключна плануюча конференція з підготовки українсько-американського навчання із запрошенням інших країн “Сі бриз–2011”.
Від України у роботі конференції взяли участь представники Генерального штабу та усіх видів Збройних Сил, Військової служби правопорядку у ЗС України інших військових формувань.
Протягом чотирьох днів представники країн, що братимуть участь у навчанні “Сі бриз–2011” обговорили та остаточно узгодили склад учасників навчання, детальний план його проведення, питання всебічного логістичного забезпечення.
Відповідно до замислу навчання, багатонаціональні сили відпрацьовуватимуть питання проведення міжнародної антипіратської операції.
«Проведення спільно з нашими американськими колегами навчання “Сі бриз–2011” та участь у ньому представників інших країн стає ще одним кроком на шляху об’єднання зусиль світової спільноти у боротьбі з піратством», – наголосив керівник української робочої групи, начальник Центру морських операцій ВМС ЗС України капітан І рангу Денис Березовський.
За його словами, головною особливістю нинішньої конференції стало те, що робота її учасників відразу перейшла у реальну роботу багатонаціонального штабу навчання “Сі бриз–2011”.
«Представники різних країн, що брали участь у заключній конференції, входять до складу усіх компонентів штабу навчання “Сі бриз–2011”. Ми працювали у реальному часі, у реальному складі учасників, – розповів капітан І рангу Денис Березовський. – Це означає, що фактично штаб навчання розпочав роботу до початку самого навчання. Минулого року на “Сі бриз–2010” спочатку був підготовчий період, коли багатонаціональний штаб планував антипіратську операцію та готував сили до її проведення у активній фазі навчання, а у цьому році ми готові вже з першого дня повноцінно розпочати керування багатонаціональними силами».