Європейський союз
| Вид материала | Документы |
- Роль комерційних банків у зміцненні фінансової стабільності країн Євросоюзу Ключові, 393.52kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Європейський союз, 2290.42kb.
- Європейський союз консолідовані договори, 2403.74kb.
- Європейський союз, 1709.95kb.
- Європейський союз, 2539.57kb.
- Європейський союз, 2304.12kb.
- Європейський союз, 1546.58kb.
- Європейський союз, 1460.93kb.
- Європейський союз, 4830.63kb.
3.1.2. ПРЕЗИДЕНТ
Радіо Свобода
28.03.2011 Янукович поїхав до Сингапуру по гроші та досвід реформ
Триває поїздка Президента Віктора Януковича до країн південно-східної Азії. Сьогодні розпочинається державний візит до Республіки Сингапур. Глава держави та представники промисловості, які його супроводжують, домовлятимуться про розширення торговельних відносин, залучення інвестицій в Україну. Крім того, українська делегація вивчатиме реформаторський досвід Сингапуру.
У Сингапурі Президент України зосередить увагу на торговельно-економічній сфері, повідомив Радіо Свобода керівник бізнес-делегації, що супроводжує Віктора Януковича у поїздці, депутат від Партії регіонів Анатолій Кінах.
За його словами, українська сторона розраховує на залучення сингапурських технологій та інвестицій, в тому числі у контексті підготовки та проведення фінальної частини «Євро-2012». Зацікавити сінгапурських інвесторів Віктор Янукович планує під час бізнес-форуму та зустрічей із провідними представниками ділових кіл Сингапуру, де обговорюватимуться не лише принципи співпраці, а й конкретні проекти, запевнив Анатолій Кінах.
«У першу чергу, ці проекти спрямовані на здійснення співпраці у банківській сфері, формування сучасного фондового ринку в Україні і, безумовно, залучення інвестицій Сингапуру в Україну. Позитивні результати співпраці з Сингапуром будуть добрим прикладом для інвесторів із усього цього регіону. Ми зацікавлені в обміні досвідом, маючи на увазі, що Сингапур за останні 20-30 років пройшов дуже потужний шлях, став дуже розвинутою країною з високими економічними і соціальними стандартами», – каже Кінах.
Чинна українська влада не здатна наслідувати реформаторський досвід Сингапуру – Пасхавер
На думку економічного експерта Олександра Пасхавера, співпраця з Сингапуром, зокрема залучення інвестицій в Україну, ускладнюються низьким інвестиційним рейтингом України. Він, у свою чергу, зумовлений, зокрема, корупцією та непрозорими економічними відносинами в Україні, запевнив експерт. Крім того, ідеологія чинної української влади докорінно відрізняється від політики, яку проводив колишній сингапурський прем’єр-міністр-реформатор Лі Куан Ю, що ставить під сумні продуктивність обміну досвідом, відзначив Олександр Пасхавер.
«Це політика людини, яка міняє свою країну і свій народ. Можна взяти технічні якість подробиці, але не можна взяти такої системи, бо в нас немає такого героя. Перша ознака героя – це те, що він прийшов не заради того, щоб заробляти. Це ж герой і з ним команда! По-друге, він повинен консолідувати націю. Я не бачу ознак, що ця команда робить щось, щоб консолідувати націю. Я вже не кажу про рішучість чи якусь вироблену ідеологію», – зазначив експерт.
У ході поїздки до країн південно-східної Азії Віктор Янукович також здійснить державний візит до Брунею. Візит покликаний відновити позитивну динаміку політичних контактів на найвищому рівні і має розпочатися 30 березня, повідомили в адміністрації Президента України.
Прес-служба Президента України Віктора Януковича
28.03.2011 Віктор Янукович: Обрана нашою державою інноваційно-інвестиційна модель розвитку потребує активної співпраці з країнами Південного Сходу, зокрема і Сінгапуром
Про це Президент заявив сьогодні в інтерв’ю українським журналістам.
Глава держави зазначив, що сьогодні триває намічена робота стосовно відвідування та налагодження зв’язків із країнами Південного Сходу та Тихоокеанського басейну.
«Це входило і входить до подальших планів нашої роботи, тому що тут є потужний потенціал розвитку. Ці країни розвиваються – а це і наші ринки збуту, і можливість залучення великих обсягів інвестицій у нашу державу», – сказав Президент.
Віктор Янукович підкреслив, що Сінгапур для України – дуже цікава держава в усіх сферах. «Інноваційно-інвестиційна модель розвитку нашої країни потребує активної позиції, співпраці саме з такими державами», – підкреслив Президент.
Глава держави зокрема відзначив, що саме в Сінгапурі можна побачити ефективну роботу приватного капіталу, бізнесу, державно-приватного партнерства, наголосивши, що «це чудовий приклад, який ми сьогодні також намагаємося втілювати у нашій державі».
За словами Віктора Януковича, всі питання, які сьогодні були обговорені під час його зустрічей з Президентом та Прем'єр-міністром Сінгапуру, спрямовані на створення реальних механізмів співпраці, «які, я сподіваюся, найближчим часом даватимуть результати».
Президент нагадав, що Сінгапур є країною, яка за кілька десятиліть досягла великих успіхів у своєму розвитку. «Сьогодні – це найсучасніше квітуче місто. Це той приклад, як можна ефективно перетворювати і модернізувати країну. Тому нам є що тут вивчати», – сказав Президент, відзначивши, що Сінгапур також можна назвати «суцільним будівельним майданчиком».
«Тут є така величезна енергія, сила людей, об’єднаних ідеєю розвитку країни та покращення життя», – сказав Президент, відзначивши, що йдеться про державу, яка весь час змінюється під найсучасніші світові умови.
«Треба входити у великий глобалізований світ підготовленими та захищеними», – резюмував Глава держави.
Прес-служба Президента України Віктора Януковича
30.03.2011 Спільна заява між Україною та Брунеєм Даруссаламом з нагоди державного візиту Його Високоповажності Президента України Віктора Януковича до Брунею Даруссаламу, 29-31 березня 2011 року
1. На запрошення Його Величності Султана Хаджі Хассанала Болкіаха Муїззаддіна Вадауллаха, Султана та Янг ді-Пертуана Брунею Даруссаламу 29-31 березня 2011 року Його Високоповажність Президент України Віктор Янукович здійснив державний візит до Брунею Даруссаламу. Це був другий державний візит Глави Української держави до Брунею Даруссаламу.
2. Під час зустрічі Його Високоповажності Президента України та Його Величності Султана обидва лідери обмінялися думками щодо шляхів зміцнення двосторонніх відносин, а також стосовно регіональних і міжнародних питань, які становлять взаємний інтерес.
3. Обидва лідери висловили свої глибокі співчуття з приводу людських жертв та значних руйнувань, викликаних землетрусом та спричиненими ним цунамі у Північно-Східній Японії. Вони також висловили підтримку уряду та народу Японії у цей дуже важкий час.
4. Обидва лідери відзначили дружній характер відносин між Україною та Брунеєм Даруссаламом, а також підтвердили налаштованість на розширення взаємовигідного співробітництва двох країн.
5. Обидва лідери визнали важливість регулярних обмінів візитами з метою сприяння співпраці у різних сферах. Була досягнута домовленість щодо активізації економічного співробітництва та заохочення приватного сектору до проведення регулярних консультацій з метою розширення торговельних зв'язків.
6. Обидва лідери привітали укладення Угоди (у формі обміну нотами) про скасування візових вимог для громадян обох країн. Вони відзначили, що це сприятиме зростанню кількості туристичних та ділових обмінів між двома державами.
7. Обидва лідери обговорили перспективи співпраці у галузі сільського господарства. Вони погодилися з тим, що обмін досвідом та технологіями у цій галузі є взаємовигідним. Президент Янукович запропонував Брунею Даруссаламу інвестувати в аграрний сектор України. Президент Янукович висловив зацікавленість України у просуванні сільськогосподарської продукції на міжнародні ринки, у тому числі до Брунею Даруссаламу.
8. Обидва лідери висловили задоволення прогресом, що спостерігається у розвитку співпраці у військовій сфері. У цьому контексті вони привітали підписання під час візиту Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва у сфері оборони. Окрім того, Його Величність Султан висловив вдячність Україні за її регулярну участь у Міжнародній оборонній виставці та Конференції “Брайдекс”в Брунеї Даруссаламі.
9. Обидва лідери відзначили потенціал співпраці у галузі енергетики, особливо у нафтовому та газовому секторах, та зазначили необхідність вивчення сторонами можливостей співпраці на користь обох держав.
10. Обидва лідери наголосили на важливості співпраці у галузі освіти, що сприятиме налагодженню контактів між двома народами. Вони доручили опрацювати питання стосовно укладення Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва у галузі вищої освіти та науки між Україною та Брунеєм Даруссаламом.
11. Обидва лідери підтвердили відданість своїх країн цілям і принципам Статуту Організації Об'єднаних Націй і загальноприйнятим нормам міжнародного права. Вони визнали важливість мирного врегулювання міжнародних суперечок і підкреслили провідну роль Організації Об'єднаних Націй у забезпеченні миру і безпеки у світі.
12. Обидва лідери відзначили збіг позицій їхніх країн з низки важливих регіональних та міжнародних питань. Вони домовилися про подальше зміцнення двостороннього співробітництва в рамках Організації Об'єднаних Націй та інших міжнародних форумів у вирішенні таких питань, як енергетична безпека, продовольча безпека, тероризм, піратство і негативні наслідки зміни клімату.
13. З огляду на те, що у 2011 році відзначатиметься 25-а річниця аварії на Чорнобильській атомній електростанції, обидва лідери висловилися на підтримку відновлення та сталого розвитку постраждалих регіонів за активної участі міжнародної спільноти. Вони визнали важливість проведення у квітні 2011 року в Києві Міжнародної конференції „Двадцять п’ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього”. У цьому контексті вони привітали зусилля, спрямовані на реалізацію у визначені терміни проектів з підвищення рівня безпеки на Чорнобильській АЕС. Лідери відзначили важливість обміну досвідом у сфері запобігання ризикам та ліквідації наслідків катастроф.
14. Обидва лідери засудили тероризм у всіх його формах та проявах. Вони позитивно оцінили актуальний стан обговорення шляхів ефективної співпраці у вирішенні цієї проблеми.
15. Обидва лідери висловили задоволення результатами їхньої зустрічі, яка пройшла в теплій і дружній атмосфері взаєморозуміння і довіри.
16. Його Високоповажність Президент України Віктор Янукович висловив глибоку вдячність Його Величності Султану Хаджи Хассаналу Болкіаху Муїззаддіну Вадауллаху, Султану та Янг ді-Пертуану Брунею Даруссаламу за теплий прийом Його Високоповажності та очолюваної ним делегації під час державного візиту. Його Високоповажність Президент України також запросив Його Величність Султана Брунею Даруссаламу здійснити візит в Україну. Запрошення було з вдячністю прийняте.
Прес-служба Президента України Віктора Януковича
30.03.2011 Віктор Янукович: Глобальні геоекономічні та геополітичні зміни вимагають від України посиленої уваги до нових економічних лідерів світу, динамічних регіональних ринків та торгово-інвестиційних центрів
Президент України Віктор Янукович у місті Бандар-Сері-Бегавані у Брунеї зустрівся з професорсько-викладацьким складом та студентами Університету Брунею Даруссаламу.
У своєму виступі Глава Української держави подякував присутнім на зустрічі за інтерес до України, яка розглядає Бруней як перспективного партнера у Південно-Східній Азії.
Віктор Янукович наголосив, що Бруней також є цікавим для України з огляду на стабільну соціально-економічну ситуацію, високий рівень залучення країни до глобальних та регіональних інтеграційних процесів, привабливе інвестиційне середовище, що об’єктивно сприяє подальшому зростанню економіки та добробуту населення.
«Ми готові підставити вам плече як друзі і, наприклад, заснувати філію одного з українських науково-дослідних інститутів, який би почав зараз терміново працювати над глобальною проблемою, що є в Брунеї – це підтоплення території», – зауважив Президент України.
Глава держави наголосив, що метою його державного візиту до Брунею є відновлення повноформатного політичного діалогу та поглиблення торговельно-економічної міждержавної взаємодії. «Упевнений, що завдяки нашому спілкуванню сьогодні ви зможете пересвідчитися у тому, які значні можливості співробітництва мають Україна і Бруней, і яким чином вони можуть бути реалізовані у контексті розвитку дружніх двосторонніх відносин», – додав Президент.
Торкаючись у своєму виступі міжнародної тематики, Президент акцентував увагу, зокрема, на ситуації в Північній Африці та на Близькому Сході, яка викликає занепокоєння усієї міжнародної спільноти.
«Ми в Україні з тривогою спостерігаємо за розвитком подій в регіоні, особливо в Лівії. Нашим першочерговим завданням є захист власних громадян, які там перебувають. З цією метою ми вживаємо усіх необхідних заходів. Як відповідальний член ООН, Україна, звісно, виконуватиме положення відповідних Резолюцій Ради Безпеки ООН щодо Лівії», – сказав Віктор Янукович.
Президент підкреслив, що українська сторона рішуче підтримує вимоги міжнародного співтовариства стосовно негайного припинення вогню і закликає сторони конфлікту до мирного діалогу з метою пошуку взаємоприйнятних шляхів його розв’язання.
«Водночас ми розраховуємо, що відповідно до прийнятих міжнародною спільнотою рішень не буде допущена будь-яка іноземна військова окупація території Лівії», – зауважив Глава держави.
Віктор Янукович зупинився у виступі на ще одній події, до якої прикута увага світової спільноти – жахливому землетрусі та наступних техногенних аваріях у Японії.
«Ми з глибоким душевним болем сприйняли звістку про те лихо, яке спіткало дружній японський народ. Україна не залишилась осторонь цих трагічних подій. Нами було невідкладно надано гуманітарну допомогу Японії. Наша держава, яка свого часу пережила найстрашнішу техногенну ядерну катастрофу сучасності, та має значний досвід подолання її наслідків, також запропонувала Урядові Японії залучити до розв’язання кризової ситуації у сфері ядерної безпеки наших досвідчених експертів», – наголосив Президент.
«Переконаний, що народи України та Брунею солідарні у щирому побажанні японському народові найскорішого подолання наслідків лиха», – сказав Віктор Янукович.
У своєму виступі Глава держави наголосив, що Україна зробила рішучі кроки у напрямку розширення географічного спектру своєї зовнішньої політики.
За словами Президента, глобальні геоекономічні та геополітичні зміни вимагають від України посиленої уваги до нових економічних лідерів світу, динамічних регіональних ринків та торгово-інвестиційних центрів. Переважна більшість із них знаходиться саме в Азії.
«Україна ефективно взаємодіє з такими впливовими країнами континенту, як Китай та Індія. Ми також зацікавлені брати більш активну участь у регіональних процесах, і тому з інтересом спостерігаємо за інтеграцією в рамках АСЕАН, вивчаємо можливості залучення у перспективі до Азійсько-європейського діалогу», – зазначив Президент.
У цьому контексті Віктор Янукович наголосив, що Україна розглядає розвиток відносин з Брунеєм як один із перспективних напрямів у регіоні Південно-Східної Азії. «Сьогодні ми з Його Величністю Султаном Брунею Даруссаламу провели комплексні переговори. Їх дружня та конструктивна атмосфера додала оптимізму й упевненості у тому, що спільними зусиллями Україна та Бруней зможуть досягти значних здобутків на благо наших народів.
Результати нашої зустрічі свідчать, що наші держави мають взаємний інтерес до співпраці. Тому ми будемо створювати умови для якомога скорішого втілення в життя досягнутих у ході мого візиту домовленостей», – сказав Президент.
Глава держави зазначив, що українські підприємства готові брати участь у розвитку пріоритетних для Брунею галузей, покликаних диверсифікувати економіку цієї країни.
Вони також готові залучатися до відповідних проектів у сферах інфраструктурного розвитку, сільського господарства, підготовки кваліфікованих наукових кадрів.
Віктор Янукович висловив упевненість, що значний потенціал має поглиблення співпраці двох держав у військово-технічній сфері: Україна може запропонувати Брунею низку сучасних систем та технологічних рішень.
«Наша держава пропонує Брунею свої можливості в реалізації спільних проектів у нафтогазовій сфері. Ми також готові поділитися власними найсучаснішими напрацюваннями у таких галузях, як космічні технології, авіабудування, нанотехнології та багатьох інших сферах», – зауважив Президент.
Віктор Янукович зазначив, що наші країни вже заклали основи необхідної правової бази для співробітництва в інвестиційній та туристичній сферах. Особливі перспективи для такої співпраці відкриваються саме зараз, коли Україна готується до проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу у 2012 році.
«Ми зацікавлені також в ознайомленні з відповідним досвідом розвитку туристичної інфраструктури Брунею», – сказав Президент.
Глава Української держави висловив переконання, що суттєвого поштовху розбудові двосторонньої співпраці в освітній, туристичній, торговельно-економічній галузях надасть укладена сьогодні між Україною та Брунеєм Угода про безвізові поїздки громадян.
«Виявлені нами з Його Величністю Султаном Брунею Даруссаламу інтерес та готовність всебічно розвивати контакти надихнуть політиків і бізнесменів, науковців і студентів, пересічних громадян України й Брунею до ближчого знайомства, пошуку взаєморозуміння та реалізації спільних задумів на благо народів України і Брунею Даруссаламу», – констатував Президент України.
УНІАН
01.04.2011 Янукович призначив Ставнійчук заступником глави АП
Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ призначив Марину СТАВНІЙЧУК заступником глави Адміністрації Президента України.
Текст відповідного указу розміщений на офіційному сайті глави держави.
Як повідомляв УНІАН, сьогодні ZN.UA з посиланням на джерело повідомило, що член Венеціанської комісії М.СТАВНІЙЧУК найближчим часом буде призначений на посаду в Адміністрації Президента.
За даними видання, на новій посаді М.СТАВНІЙЧУК займатиметься питаннями конституційного процесу, зокрема, роботою Конституційної асамблеї. Крім того, до сфери її відповідальності буде віднесено питання зміни виборчого законодавства.
М.СТАВНІЙЧУК є членом Венеціанської комісії (Європейської комісії за демократію через право). З 1999 по 2007 рік обіймала посаду заступника голови ЦВК, з червня 2007 року по березень 2010 р. була заступником глави Секретаріату Президента Віктора ЮЩЕНКА - представником Президента в Конституційному Суді, представником Президента в Центральній виборчій комісії.
Європейський простір
01.04.2011 Відтепер закордонні паспорти можна оформляти у закордонних дипустановах
Президент України Віктор Янукович підписав закон, що дозволяє громадянам, які тимчасово або постійно проживають за кордоном, оформляти закордонні паспорти у закордонних дипломатичних установах України.
Закон про внесення змін до ст.4 закону України про порядок виїзду з України і в'їзду до України громадян України (щодо порядку оформлення виїзних документів за кордон), який було прийнято парламентом 15 березня, підписано у п'ятницю, повідомляє прес-служба голови держави.
Цей закон дозволяє громадянам, які постійно або тимчасово проживають за кордоном, оформляти паспорти громадян України для виїзду за кордон у закордонних дипломатичних установах України, незалежно від підстав їхнього проживання за кордоном України.
Окрім того, президент підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підсудності суперечок» та зміни до закону «Про правовий режим майна у Збройних силах України».
УНІАН
05.04.2011 Янукович підписав укази про скорочення в АП та РНБО
Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ підписав укази про скорочення апарату Адміністрації Президента та Ради національної безпеки та оборони.
Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив глава Адміністрації Президента Сергій ЛЬОВОЧКІН сьогодні на брифінгу.
За його словами, згідно з указами «Про питання Адміністрації Президента» і «Про питання апарату РНБО», змінено й оптимізовано структуру цих інституцій. Сумарно скорочено штат з 740 осіб до 604 осіб.
Офіційний сайт МЗС України
07.04.2011 Президент України звернувся до Верховної Ради з посланням про внутрішній і зовнішній стан України
7 квітня 2011р. Президент України звернувся до Верховної Ради з посланням про внутрішній і зовнішній стан України. Головні засади послання – це модернізація та інноваційість заради підвищення якості життя українців. Модернізація та інноваційність країни забезпечить залучення іноземних інвестицій, створення нових робочих місць і стабільність економіки. Розвиток країни можливий лише завдяки вірності демократичним цінностям, захисту прав та свобод громадян. Один з головних пріоритетів України – це європейська інтеграція.
В цілому документ включає оцінку розвитку Української держави та суспільства за 20 років незалежності, аналіз ключових проблем політичного, економічного, соціального розвитку країни та її становища у світі. Послання містить цілі програми реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», проголошеної Главою держави, та заходи спрямовані на її втілення.
Провідна ідея Послання - втілення моделі політичного, економічного, соціального, культурного та гуманітарного розвитку України, що ґрунтується на безперервній модернізації та інноваційності. В окремих розділах визначаються модернізаційні стратегії та конкретні завдання для органів державної влади, які мають забезпечити вихід з кризи та побудову сучасної, розвиненої, конкурентоспроможної, привабливої для життя країни.
Першочергові завдання модернізації держави - це започаткування нового конституційного процесу, проведення адміністративної та адміністративно-територіальної реформи, зміна виборчого законодавства, створення антикорупційної системи та інституційної основи для активної участі громадянського суспільства у державній політиці.
Зокрема, Президент пропонує підтримати ініціативу із скликання Конституційної асамблеї для забезпечення легітимності процесу реформування Основного закону. Відновлення політичної відповідальності народних депутатів та політичних партій перед громадянами відбуватиметься за допомогою запровадження «змішаної» виборчої системи. Вдосконалення інституту державної служби покликане забезпечити підзвітність бюрократичного апарату громадянському суспільству та обмежити вплив політичних сил на вищу та середню управлінські ланки. Реформа кримінальної юстиції, зокрема ухвалення Кримінально-процесуального кодексу, а також створення національного антикорупційного органу здійснюватимуться заради зростання захищеності прав і свобод громадян України та відновлення дієздатності держави.
Нова гуманітарна політика України буде спрямована на максимальне розкриття потенціалу кожної людини, створення гідних умов для реалізації усіх її інтелектуальних і творчих можливостей.
Консолідація нації, суспільно-політична єдність держави відбуватиметься через розробку та реалізацію державної політики з вирішення суперечностей соціокультурного, конфесійного, етнічного, мовного, міжрегіонального та регіонального характеру, зміцнення ідентичності української політичної нації, розвиток суспільства на засадах внутрішнього діалогу, гуманістичних цінностей і толерантності.
Нова державна стратегія подолання бідності ґрунтується на забезпеченні сталого економічного зростання, всебічного розвитку і повного використання трудового потенціалу країни. Водночас держава знижуватиме майнову нерівність через запровадження гнучкої податкової політики, раціональних соціальних трансфертів, стимулювання малого та середнього бізнесу.
Реалізація медичної реформи передбачатиме вирішення трьох ключових завдань: вдосконалення фінансово-ресурсного забезпечення галузі, вдосконалення організаційно-функціональної структури системи охорони здоров’я і покращення якості медичного обслуговування.
Завданнями фундаментальної реформи освіти будуть забезпечення доступності та безперервності освіти, створення чіткої та прозорої системи оцінки якості знань та кваліфікацій, сприяння інноваційним дослідженням, посилення зв’язку науки, освіти та прикладних потреб національної економіки.
У сфері забезпечення культурних прав громадян держава опікуватиметься збереженням та розвитком культурної самобутності нації, формуванням конкурентоспроможності національної культури та забезпеченням участі України в міжкультурних обмінах у сучасному світі.
Для реалізації цих цілей передбачено радикальне оновлення законодавчої бази в гуманітарній сфері, підготовлено або розпочато безпосередню реалізацію спеціальних Стратегічних державних програм, Національних проектів та концепцій.
Реалізація антикризової політики та покращення зовнішньої кон’юнктури дозволили у 2010 р. стабілізувати загальну макроекономічну ситуацію в Україні. Утім українська влада ставить довгострокову амбітну мету якісної модернізації економіки. Процес реалізації цієї мети започатковується «новою хвилею реформ» в економіці. Саме через модернізацію економіки лежить шлях до посилення конкурентоспроможності України в світі і якісного зростання доходів людей. Модернізація економіки не можлива без якісного оновлення як системи прийняття державних рішень в економіці, так і системи соціального захисту населення.
Задля забезпечення модернізації економіки держава планує всебічно розвивати стимули для інвестиційної та іноваційної діяльності, посилить нормативно-правову базу захисту прав інвестора, розширить можливості кредитного забезпечення оновлення засобів виробництва. В рамках політики модернізації держава буде активно використовувати провідні західні механізми підтримки інвестицій, інновацій та бізнесової діяльності – зокрема, створення кластерів, страхування експортних та кредитних ризиків. І одночасно із цим буде йти робота над вирішенням давніх системних економічних проблем, які ускладнюють бізнесову діяльність в країні. Так, наприклад, вже починає діяти система автоматичного відшкодування ПДВ.
В межах політики модернізації буде забезпечено грошово-фінансову стабільність, поєднано активну приватизацію з посиленням ефективності управління державним сектором економіки. Держава буде активно інвестувати в примноження людського капіталу, розвиваючи науку, освіту, медицину. Важливим завданням з точки зору модернізації економіки і соціального сектору залишається проведення пенсійної реформи.
Важливі завдання стоять перед країною у сфері детінізації економіки. Виведені з тіні кошти можуть бути потужним ресурсом для модернізації країни.
Важливу роль у модернізації економіки має зіграти і реформування регіональної політики – забезпечення регіонів достатніми фінансовими ресурсами, підвищення їхнього впливу на прийняття державних рішень, посилення міжрегіональної співпраці, в т.ч. через механізм «єврорегіонів».
Утім у Посланні визначено не тільки стратегічні цілі в економіці, але й більш тактичні соціально-економічні завдання на 2011 р. Так, на поточний рік визачено двоєдине завдання в економіці: зберегти високі темпи економічного зростання і одночасно забезпечити відчутне покращення добробуту широких прошарків населення. З цією метою, Україна продовжить лібералізацію регуляторних умов для ведення бізнесу, створення сприятливого фіскального простору для підприємств, збереження макроекономічної стабільності за рахунок передовсім підвищення збалансованості державних фінансів. Буде розпочато системні реформи в секторі житлово-комунального господарства. Буде взято курс на формування прозорого та ефективного ринку сільськогосподарських земель.
Специфіка міжнародної ситуації, в яку потрапила Україна після розгортання світової фінансово-економічної кризи, спонукає до ідеологічно нейтральної політики позаблоковості. Позаблоковість розглядається як послідовна позиція захисту національних інтересів без участі у військових союзах, що створює необхідні можливості для розвитку партнерських, взаємовигідних стосунків з іншими державами та міжнародними організаціями за усіма напрямами.
При цьому держава зосереджуватиме зусилля на забезпеченні національної безпеки, насамперед, за рахунок власних сил, засобів і ресурсів. У зв’язку з цим започатковуються глибокі зміни в секторі безпеки, зокрема формування нової моделі Збройних Сил України.
У 2011 році Україна продовжить розвивати прагматичне партнерство з Росією, США, ЄС, Китаєм, Туреччиною, Польщею, новими центрами зростання в Азії та Латинській Америці.
Європейська інтеграція є пріоритетом державного розвитку України. Зокрема, важливим завданням є завершення переговорів щодо укладення угоди про асоціацію включно із створенням поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, досягнення прогресу у виконанні критеріїв, необхідних для запровадження безвізового режиму, а також започаткування проектів за підтримки ЄС в рамках модернізації української ГТС.
У відносинах з Росією в межах затвердження Програми економічного співробітництва до 2020 року розвиватиметься інтеграційна взаємодія в літакобудуванні, суднобудуванні, ядерній енергетиці, ракетно-космічній сфері, інших високотехнологічних і наукоємних галузях на основі чіткого дотримання національних інтересів сторін.
Цілями стратегічного партнерства між Україною та США залишається сприяння безпековій й євроінтеграційній політиці України, збільшення можливостей забезпечення України стратегічно важливими ресурсами, необхідними для виконання цілей внутрішньої модернізації, розвиток енергетичного сектору України, зміцнення засад демократії та соціально-економічної стабільності, залучення інвестицій та ноу-хау США.
В основі стратегії розбудови українсько-китайських взаємин та відносин з іншими центрами зростання лежать нарощування економічної, науково-технічної та військової співпраці, ефективне протистояння наслідкам світової фінансової кризи, економічна і кредитно-інвестиційна співпраця.
Прес-служба Президента України Віктора Януковича
08.04.2011 Президент провів зустріч з главами офіційних делегацій держав-учасниць засідання Ради міністрів закордонних справ СНД
Відбулася зустріч Президента України Віктора Януковича з главами офіційних делегацій держав-учасниць засідання Ради міністрів закордонних справ СНД.
“Я радий вас вітати в Києві та переконаний, що сьогоднішнє ваше засідання пройшло успішно. Знаю, що завжди на цих заходах присутній конструктивізм, бажання спільно вирішувати багато питань, визначати напрямки життєдіяльності наших держав”, - сказав на початку розмови Президент.
Віктор Янукович відзначив, що зустрічі керівників зовнішньополітичних відомств країн - учасниць СНД є корисними в контексті обміну досвідом у питаннях внутрішньої політики та обговорення зовнішньополітичних питань.
“Звичайно, ваш обов’язок – проводити успішну зовнішню політику. Ну а в рамках СНД - звичайно, вести її з урахуванням інтересів всіх країн Співдружності - економічних, політичних, підтримки в різних міжнародних організаціях".
УНІАН
08.04.2011 Янукович підписав закон про збільшення допомоги при народженні дитини
Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ підписав Закон “Про внесення зміни до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» щодо виплати допомоги при народженні дитини.
Про це УНІАН повідомили у прес-службі глави держави.
Відповідний закон набирає чинності з дня його опублікування.
Також Президент доручив Кабінету міністрів привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим законом.
Крім того, уряд має забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього закону, та забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим законом.
Як повідомляв УНІАН, відповідний закон про збільшення допомоги при народженні дитини Верховна Рада прийняла 17 березня.
Документом передбачено, що допомога при народженні дитини нараховується виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, установленого на день народження дитини.
Допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, – на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, – на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, – на третю і кожну наступну дитину.
Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 24 місяців, на другу дитину – 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину – 72 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.
***Враховуючи, що з 1 січня 2011 року розмір прожиткового мінімуму для дітей до 6 років становить 816 грн., то на сьогодні сума державної допомоги при народженні дитини становитиме 24, тис. 480 грн. на першу дитину, 48 тис. 960 грн. – на другу, 97 тис. 920 грн. – на третю і кожну наступну дитину.