Європейський союз
| Вид материала | Документы |
- Роль комерційних банків у зміцненні фінансової стабільності країн Євросоюзу Ключові, 393.52kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Європейський союз, 2290.42kb.
- Європейський союз консолідовані договори, 2403.74kb.
- Європейський союз, 1709.95kb.
- Європейський союз, 1599.85kb.
- Європейський союз, 2539.57kb.
- Європейський союз, 2304.12kb.
- Європейський союз, 1546.58kb.
- Європейський союз, 4830.63kb.
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ Союз 1
1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: ПАРЛАМЕНТСЬКА АСАМБЛЕЯ «ЄВРОНЕСТ»: НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ НА ШЛЯХУ ДО ЧЛЕНСТВА В ЄС 1
1.2. ЕКОНОМІКА 3
1.3. СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО 4
1.4. ВІЗОВА ПОЛІТИКА ТА РЕГІОНАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО 5
1.5. ГУМАНІТАРНА СФЕРА 7
1.6. ІНШІ ПОДІЇ В ЄС 7
УКРАїна - нато 12
2.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: ЧИ ЗМОЖЕ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКА СИСТЕМА ПРО СТАТИ МІСТКОМ ДЛЯ ЗБЛИЖЕННЯ УКРАЇНИ, НАТО ТА РОСІЇ? 12
2.2. ЄВРОАТЛАНТИЧНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ 13
2.3. НАТО У ФОКУСІ ТИЖНЯ 15
3.1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: ПОВЕРНЕННЯ ІНТЕРЕСУ УКРАЇНИ ДО КРАЇН ГУАМ НА РІВНІ ДВОСТОРОННЬОГО СПІВРОБІТНИЦТВА 19
3.1.2. ПРЕЗИДЕНТ 21
3.1.3. ВИКОНАВЧА ВЛАДА 23
3.1.4. ПАРЛАМЕНТ 27
3.1.5. ОПОЗИЦІЯ 31
3.1.6. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ 33
3.2.1. РОСІЯ 35
3.2.2. США 36
3.2.3. КРАЇНИ ЄВРОПИ 36
3.2.4. ІНШІ КРАЇНИ СВІТУ 40
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ Союз
1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: ПАРЛАМЕНТСЬКА АСАМБЛЕЯ «ЄВРОНЕСТ»: НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ НА ШЛЯХУ ДО ЧЛЕНСТВА В ЄС
Напередодні святкування другої річниці створення «Східного партнерства» ЄС 3 травня 2011 р., у Брюсселі було започатковано Парламентську асамблею «Євронест», за участі парламентів Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України. Білорусь, незважаючи на статус держави-учасниці «Східного партнерства», участі в «Євронестs» не взяла. Офіційне заснування багатостороннього парламентського форуму відкладалось неодноразово, головним чином, саме через антидемократичність білоруської влади. У своїй вітальній промові, Верховний комісар ЄС з міжнародних відносин і політики оборони, Кетрін Ештон, зауважила, що одним із завдань діяльності «Євронесту» буде моніторинг ситуації в Білорусі. У свою чергу, Національні збори Республіки Білорусь наголосили на відкритості діалогу з ЄС, але на засадах конструктивізму, взаємоповаги і партнерства.
Під час установчого засідання Парламентської асамблеї «Євронест» було ухвалено Акт про його заснування, прийняті правила процедури, а також створено дві робочі групи ( з питань Білорусі і з питань регламенту) і чотири комітети ( з питань політики, прав людини і демократії, з питань економіки, юридичного наближення до політики ЄС, з питань енергетичної безпеки, а також з питань культури, освіти та громадянського суспільства). Співголовами «Євронесту» було обрано євродепутата Крістіана Вігеніна («Соціал-демократи» Болгарії) та Бориса Тарасюка, голову Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції. До складу Асамблеї буде входити 60 депутатів від Європейського парламенту і 10 парламентарів від кожної з країн-учасниць «Євронесту».
Голова Європарламенту Єжі Бузек, відриваючи установчі збори Парламентської асамблеї «Євронест», наголосив на головних завданнях об’єднання, до яких мають належати зміцнення демократії, ринкової економіки і верховенства права. Форум покликаний стати дієвою платформою багатостороннього співробітництва держав-учасниць, що має покращити спілкування не лише парламентарів, але й громадян держав, яких вони представляють, тим самим підтверджуючи побажання Є.Бузека щодо «об’єднання, створеного людьми і для людей».
Хочеться вірити, що парламентський форум «Євронест» не стане новим дублюючим органом на шляху наближення держав-учасниць до ЄС, адже доля розчарувань і скепсису на тлі відсутності практичних результатів дворічного існування «Східного партнерства», все ж таки присутня. У Празькій декларації від 7 травня 2009 р. закріплено пріоритетність більш амбітного партнерства ЄС та країн-партнерів у галузях лібералізації візового режиму, приєднання до зони вільної торгівлі, покращення енергетичної безпеки, а також надання засад для підписання Угоди про асоціацію. Новостворений «Євронест» має стати дієвим інструментом у просуванні інтересів держав-учасниць на європейські арені, з гарантованою перспективою членства держав у ЄС із можливим застосуванням ст. 49 Договору про ЄС, яка визначає умови вступу держави до Євросоюзу.
Для ЄС створення парламентського виміру «Східного партнерства» полегшує співпрацю з 5 державами, які мають спільну радянську історію, але різний стан розвитку і ступінь готовності до членства в Спільноті. Так, для України першочерговими видаються завдання щодо спрощення візового режиму, адміністрування кордонів і інституційної стабільності, без швидкого вирішення яких подальші дискусії щодо готовності держави до повноправного членства в ЄС будуть недоречними.
Україна має розглядати «Євронест» як додаткову можливість у формуванні власного бачення розвитку і покращення відносин з ЄС, здійсненням впливу на вищевказані процеси і реформи. Іншим шансом для Києва може стати головування Польщі в ЄС, адже саме Варшава виступала з підтримкою інституціалізації відносин східноєвропейських держав з ЄС в рамках і «Східного партнерства», і Парламентської асамблеї «Євронест». Нещодавні коливання нашої держави щодо політико-економічних принад Митного союзу за участі Білорусі, Казахстану і Росії та Зони вільної торгівлі з ЄС, все ж таки мають закріпитись у наближенні до ЄС і взятих Україною зобов’язань щодо реформування і розвитку держави на шляху до повноправного членства в Євросоюзі.
Як бачимо, незважаючи на помітні зміни у зовнішньополітичному курсі України, у зв’язку із минулорічними виборами президента держави, Брюссель дотримується відновлення активізації співробітництва з Києвом, який має використати існуючі можливості для реалізації домовленостей щодо підписання Угоди про асоціацію, створенні всеохоплюючої зони вільної торгівлі, а також лібералізації візового режиму з ЄС.
Умовним закріпленням такої прагматичної співпраці слід вбачати заплановані на 24 травня 2011 р. установчі збори групи друзів України зі складу депутатів Європарламенту, дехто з яких вже встиг наголосити на відмінностях між депутатськими структурами по лобіюванню інтересів України в ЄС і механізмі співпраці всіх без винятку груп і депутатських фракцій як Європарламенту, так і Верховної Ради України.
У свою чергу, ефективність «Євронесту» прямо пропорційно залежатиме від ступеню і швидкості виконання реформ державами-учасницями об’єднання. Україні слід ретельно підготуватись до реалізації внутрішніх перетворень, адже, кращого шансу для здійснення єврострибка вперед годі й шукати. Саме цього року, за головування Польщі в ЄС, нашого давнього «адвоката інтересів України в Брюсселі», а також за співголовування досвідченого євроатлантиста Б.Тарасюка в Парламентській асамблеї «Східного партнерства», можливим створенням групи друзів України, держава має гарні шанси прийти до грудневого саміту «Україна-ЄС» з прагматичними здобутками і аргументами в ході обговорення умов підписання Угоди про асоціацію.