Geum.ru

Європейський союз

Вид материалаДокументы
УКРАїна - нато
2.2. Євроатлантичний процес в україні
05.05.2011 У штаб-квартирі НАТО презентовано проект Воєнної доктрини України
11.05.2011 До України прибула делегація НАТО
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

УКРАїна - нато




2.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: ЧИ ЗМОЖЕ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКА СИСТЕМА ПРО СТАТИ МІСТКОМ ДЛЯ ЗБЛИЖЕННЯ УКРАЇНИ, НАТО ТА РОСІЇ?



Лісабонський саміт НАТО (19-20 листопада 2010 року) насправді став знаковим не лише у суто програмному відношенні, але й, фактично, закріпив переформатування проектів світової безпеки загалом та європейської, зокрема. Остання тепер включала позицію не тільки позаблокового статусу Україну, а й «партнерських» відносин із Російською Федерацією, зокрема щодо питань організації загальноєвропейської системи ПРО. Адже за результатами засідання Ради «Росія-НАТО» на рівні начальників генштабів від 4 травня 2011 року, РФ вперше взяла на себе частку відповідальності за підтримку стратегічної стабільності та безпеки на континенті, включаючи формування спільної ПРО в Європі, аби «розгорнуті протиракетні потенціали не були спрямовані проти будь-якої зі сторін».

Відповідно, після підписання 4 травня 2011 року домовленості між США та Румунією щодо розгортання в цій країні американських ракет-перехоплювачів SM-3, офіційна Москва не могла не обуритися з приводу створення європейського сегменту глобальної ПРО незалежно від російсько-американського діалогу з протиракетної проблематики, і навіть зажадала отримання від США юридичних гарантій того, що розгортання системи ЄвроПРО не спрямоване проти ядерних сил Росії.

Проте, про яку загрозу для Росії можна говорити коли дальність розміщених у Румунії ракет становитиме усього 300-400 км. Вони навіть теоретично не можуть досягнути Уралу, як на цьому наголошує російська влада. Насправді ж проблема в тім, що західними державами була проігнорована пропозиція РФ щодо розподілу зон відповідальності на території Європи, відповідно до чого Москва була готова забезпечити протиракетне прикриття Східної Європи, а також акваторій Чорного, Балтійського і Баренцового морів. Більше того, США налаштовані вибудувати архітектуру ПРО, яка буде базуватися на системі Aegis і морських ракетах, що, перш за все, що не виключає захід кораблів ВМФ США в акваторію Чорного моря.

РФ, котра вже давно вважає Чорне море власною зоною впливу, навіть змушена була нагадати Румунії про те, що остання є учасницею Договору Монтрьо 1936 року, який накладає жорсткі обмеження на присутність в Чорному морі кораблів нечорноморських держав. Проте, навряд чи, для Румунії, котра є членом НАТО й ЄС і, до того ж, отримала гарантії безпеки від США, російська риторика матиме пряме значення. Швидше, значення вона матиме для України.

По-перше, справа у російському Чорноморському флоті. Для того, щоб протистояти американським ВМС у Чорному морі, звичайно ж, потрібно було б посилити тут власний флот. З урахуванням можливостей його базування на території Кримського півострова аж до 2042 року, можна з легкістю збільшити кількість одиниць корабельного складу та військової техніки й навіть потенційно втягнути Україну у конфлікт між РФ і Заходом. По-друге, гальмуватиметься вирішення Придністровського конфлікту: ще 15 лютого 2010 року президент Придністров’я Ігор Смирнов заявив, що якщо Росія захоче у відповідь на появу елементів ПРО США в Румунії розмістити на придністровській території крилаті ракети «Іскандер», то Тирасполь заперечувати не буде. Тож наразі присутність Росії у ПМР «може набути більш агресивних форм». Тобто Молдова де-факто перетвориться на зону стратегічного інтересу Росії, ЄС, НАТО і України, котра все ще претендує на одну з головних ролей у вирішенні Придністровського конфлікту.

По-третє, розміщення ПРО США на румунських територіях не тільки посилює позиції Румунії у західній коаліції, але і у вирішенні проблем двосторонніх відносин з Україною.

Проте є й інший варіант розвитку подій. На початку поточного року Україні пропонувалося у майбутньому залучитися до загальної ЄвроПРО. У цьому разі ми звичайно ж, матимемо певні гарантії своєї безпеки, проте, знову ж таки, це негативно позначиться на наших відносинах із РФ.

Одначе тут варто згадати й особистий інтерес Сполучених Штатів. Вони полягають в тому, щоби по-перше, посилити безпеку країн НАТО по південно-східному периметру. По-друге, охороняти поклади вуглеводнів у зоні вже румунського острова Зміїний, які повинні експлуатуватися американськими корпораціями. По-третє, забезпечити захист газотранспортних вузлів нафтопроводу «Набукко», давши зрозуміти інвесторам, що проект не буде знищено. По-четверте, США важливо показати, що Росія вразлива, що брати участь з нею у військових і політичних альянсах нераціонально, що «військовий та політичний захист» може надати тільки Вашингтон і НАТО. Крім того, потрібно перетворити Румунію на потужного гравця, що може стати «постачальником безпеки» для Східної і Центральної Європи в цілому. У принципі, це видається можливим. Адже США вже планують виділити на розміщення систем ПРО у Румунії біля 400 млн. дол. – і це лише на першому етапі. Однак яким чином це позначиться на безпеці глобальній, яка, приміром, залежить від результатів переговорів Росія – США щодо СНО, – поки що невідомо.


2.2. ЄВРОАТЛАНТИЧНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ



Євроатлантична Україна

26.04.2011 НАТО бачить прогрес у сфері національної безпеки України

Заступник Генерального Секретаря НАТО з питань оборонної політики та планування Хусеїн Діріоз відзначає прогрес України у реформуванні національного сектору безпеки та оборони.

Про це Х.Діріоз заявив у інтерв`ю газеті ”День”.

”Україна досягла доброго поступу за останні роки в реформуванні свого сектору безпеки та оборони, в тому числі в підвищенні рівня демократичного контролю над Збройними силами та сектором безпеки, розвитком спроможностей, щоб робити і внесок в міжнародні миротворчі операції. Звичайно, багато чого ще треба зробити й доведеться подолати чимало бюджетних обмежень. Україна повинна буде проаналізувати свою структуру й комплектацію збройних сил для того, щоб вона була реалістичною та відповідала наявним ресурсам”, - сказав Х.Діріоз.

За його словами, прогрес був більш відчутним у секторах, які не потребують великих капіталовкладень, зокрема, йдеться про реструктуризацію Міністерства оборони та Генерального штабу, згідно зі стандартами НАТО, а також про створення професійного сержантського корпусу й заходи щодо створення правових засад подальшого реформування війська.

”Отже, 2011 року ця робота триватиме і необхідно створити сприятливі умови для подальшого реформування війська. Наступні роки будуть вкрай важливими для українських збройних сил і передбачених реформ у секторі безпеки”, - вважає заступник генсека НАТО.

Х.Діріоз також заявив про готовність НАТО підтримати досягнення Україною цілей реформ, які були узгоджені на спільній основі між НАТО та Україною, та перераховані в Річної національній програмі співробітництва України з НАТО. ”Це - комплексний план, він має наблизити Україну до євроатлантичної родини і, на нашу думку, також сприятиме досягненню одного з найбільш пріоритетних завдань України, яке вона перед собою ставить. Йдеться про загальноєвропейську інтеграцію”, - пояснив він.

”Ще одне питання - це досягнення цілей сумісності українського війська для того, щоб ми могли виконувати операції такі, як в Афганістані, так і інші. Удосконалення системи цивільного контролю над сектором безпеки та оборони, управління реформами, поліпшення партнерства між громадянським суспільством та сектором безпеки - це інші важливі сфери, на яких ми зосередимося. Це - ті області реформ, які будуть підтримуватися згадуваними мною структурами: перш за все Комісією Україна - НАТО, а також спільними робочими групами, а також Процесом планування та підтримки сил. І це також сприятиме досягненню Україною цілей європейської інтеграції”, - переконаний Х.Діріоз.


Офіційний сайт МЗС України

28-29.04.2011 Відбувся ознайомчий візит до штаб-квартири Альянсу та Штабу Стратегічного командування НАТО з операцій (Бельгія) представників центральних та регіональних органів виконавчої влади України, організований за сприяння Управління громадської дипломатії НАТО та Центру інформації та документації НАТО в Україні

 До складу делегації увійшли представники Адміністрації Президента та Кабінету Міністрів України, а також Міністерства надзвичайних ситуацій, Державної прикордонної служби, Державного агентства з питань науки, інновації та інформатизації України, керівники Львівської, Івано-Франківської, Чернігівської та Харківської обласних державних адміністрацій.

 У ході візиту члени делегації зустрілися із Заступником помічника Генерального секретаря НАТО з питань політики і безпеки Д.Аппатураєм, Заступником Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці Г.Іклоді, керівництвом Управління громадської дипломатії та Міжнародного військового штабу Альянсу.

 Українські посадовці взяли участь в обговоренні актуальних питань співробітництва між Україною і НАТО, зокрема, щодо реалізації спільних проектів у рамках підготовки до чемпіонату з футболу Євро-2012, програми НАТО „Наука заради миру та безпеки” та участі України в операціях та місіях під егідою НАТО.

 Під час зустрічей представники Альянсу ознайомили членів української делегації із основними процесами, які зараз відбуваються в НАТО. Зокрема високих українських представників поінформували про нову політику партнерства, яку втілює керівництво Альянсу, функціональні та організаційні зміни, які впроваджуються в життя на виконання рішень Лісабонського саміту НАТО.

 Під час перебування у штаб-квартирі НАТО представники центральних та регіональних органів виконавчої влади України зустрілися також з Главою Місії України при НАТО І.Долговим.

 Глава українського дипломатичного представництва поінформував членів делегації про головні пріоритети у співробітництві України з НАТО. Інформуючи учасників візиту про розвиток двосторонніх відносин з Королівством Бельгія, І.Долгов наголосив, що особлива увага приділяється розвитку регіональних проектів, економічному та науковому співробітництву тощо.

 Посол також підкреслив важливість продовження діалогу між Україною та НАТО на усіх рівнях.


Євроатлантична України

05.05.2011 У штаб-квартирі НАТО презентовано проект Воєнної доктрини України

Презентація відбулася в межах чергового засідання Спільної робочої групи Україна-НАТО з питань воєнної реформи у форматі „ключової групи” під головуванням помічника заступника Генерального Секретаря НАТО з оборонної політики і планування Х.Браусса.

Від української сторони у засіданні взяли участь директор Департаменту воєнної політики та стратегічного планування Міністерства оборони України B.Корендович, перший заступник начальника Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій ГШ ЗС України полковник O.Буняк, представники Місії України при НАТО.

Під час засідання обговорено стан розробки нової редакції Воєнної доктрини України, вплив адміністративної реформи, що проводиться в нашій державі, на структуру Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України, а також стан співробітництва України з Альянсом у військовій та оборонній галузі.


Європейський простір

11.05.2011 До України прибула делегація НАТО

Сьогодні, 11 травня, почався візит до України військової делегації НАТО на чолі з генеральним директором міжнародного військового штабу НАТО генерал-лейтенантом Юргеном Борнеманом. У рамках візиту відбудеться зустріч Борнемана з начальником Генштабу - Головкомом ЗСУ генерал-полковником Григорієм Педченком.

Під час переговорів сторони планують обговорити поточний стан і перспективи розвитку співпраці ЗСУ з НАТО, можливі шляхи поліпшення співпраці і підвищення оперативних можливостей ЗСУ. 

Крім того, згідно повідомленню Міноборони, 12 травня Ю. Борнеман виступить перед студентами Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зустрінеться з керівництвом Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, а також відвідає Національний університет оборони України. 

У Національному університеті оборони України Ю. Борнеман відвідає і ознайомиться з можливостями Центру імітаційного моделювання і навчально-наукового центру міжнародної миротворчої діяльності. Також Гендиректор міжнародного військового штабу НАТО візьме участь в пленарному засіданні міжнародного семінару «Розширення можливостей у сфері радіаційного, хімічного і біологічного захисту - науковий і технологічний підходи». 

13 травня представники військової делегації Північноатлантичного альянсу на чолі з Борнеманом планують провести робочі зустрічі в секретаріаті Ради національної безпеки і оборони і Міністерстві закордонних справ.