Роль комерційних банків у зміцненні фінансової стабільності країн Євросоюзу Ключові терміни

Вид материала

Документы

Содержание Аналіз останніх досліджень і публікацій. Мета дослідження. Результати дослідження.

Подобный материал:

• План Вступ Розділ I. Організація І діяльність комерційних банків > I створення комерційних, 3374.62kb.
• План 1 Рефінансування комерційних банків під заставу державних цінних паперів 2 Досвід, 14.06kb.
• Види кредитів комерційних банків Вступ, 1304.7kb.
• «самонагляду», 14.15kb.
• Нормативи ризику, встановлені для комерційних банків, 31.32kb.
• Регулювання діяльністю комерційних банків та їх нагляд, 280.68kb.
• Ключові терміни І поняття, 253.09kb.
• План Ресурси комерційного банку, їх склад та структура. Власний капітал комерційного, 11.54kb.
• Року обласна державна адміністрація спрямовувала свою діяльність на розвиток співробітництва, 378.56kb.
• Звернення Ради ауб до комерційних банків України щодо дотримання банківської етики, 18.06kb.

Роль комерційних банків у зміцненні фінансової стабільності країн Євросоюзу

Ключові терміни: фінансова стабільність, банківська система, євро, Європейський валютний союз, Європейський центральний банк, кредитні установи.

Постановка проблеми. Процес ринкової економіки вимагає від держави постійної стабільності в усіх аспектах, а саме - фінансову стабільність економіки України, що є актуальною сьогодні, адже держава повинна контролювати та вживати заходи щодо зміцнення фінансової стабільності. Тому одним з основних складових економіки є банки та банківські установи, які приймають участь в її зміцненні. В умовах переходу до ринку зростає її значення у забезпечені ресурсами для цілей динамічного розвитку та підвищення добробуту народу. Активні і пасивні операції  комерційних банків впливають на всі сторони економічного життя, перш за все, на стабільність національної валюти, рівень інфляції, економічне зростання, а в кінцевому підсумку - на фінансову стабільність держави, що потребує відповідного теоретичного обґрунтування і практичного вивчення.

В той же час динаміка зрушень в економіці України вимагає проведення подальших теоретичних досліджень усієї сукупності проблем, пов’язаних із діяльністю комерційних банків, вивчення історичного досвіду щодо їх впливу на фінансову стабільність держави.

Фінансова стабільність країн ЄС є однією із основних складових економічного зростання. Вона є важливою умовою виконання державою закріплених функцій щодо забезпечення високого рівня життя її громадян.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Істотне значення фінансової стабільності країн ЄС в ринкових умовах господарювання та роль банківської сфери щодо цього зумовили постійну увагу дослідників. Основні засади функціонування комерційних банків та проблеми забезпечення фінансової стабільності в ринковій економіці досліджуються в працях такими вітчизняними вченими: В.Л. Андрущенка, С.А. Буковинського, О.Д. Василика, З.М. Васильченко, А.С. Гальчинського, В.М. Геєця, В.І. Грушка, А.І. Даниленка, О.О. Дзьоблюка, М.Я. Дем’яненка, О.Д. Заруби, Б.Є. Кваснюка, Н.І. Костіної, І.І. Лукінова, І. О. Лютого, А.М. Мороза, Л.І. Нейкової, С.С. Осадця, К.В. Павлюк, А.А. Пересади, О.І. Пилипченка, А.М. Поддерьогіна, Г.О. П’ятаченка, М.І. Савлука, В.П.Пелішенка, І.Г. Ткачука, В.М. Федосова,  В.В. Шокуна, С.І. Юрія та інших та зарубіжними вчених, як: Г. Аккерлоф, Р. Еспінвол, К. Кероул, Д. Вейл, Д. Даймонд, П. Дибвінг, Г. Ейленбергер, Е. Фама, І. Фішер, М. Фрідман, Д. Стігліц, Ч. Кіндлебергер, Ф. Модільяні, Д. Нанен, П. Роуз, А. Сантомеро, Д. Шумпетер, Д. Сімонсон, Р. Солоу, Д. Тобін, Л. Уолл та ін [3].

Мета дослідження.

Метою дослідження є обґрунтування змісту діяльності комерційних банків та їх вплив на фінансову стабільність країн Євросоюзу.

Для досягнення цієї мети поставлені такі задачі :

• розкрити сутність та економічну природу діяльності комерційних банків в економічній системі держави та їх вплив на фінансову стабільність;
  
• дати оцінку фінансової стабільності України в контексті Євросоюзу;
  
• визначити необхідність та межі державного регулювання банківської діяльності і його вплив на формування пасивів банку.
  

Результати дослідження.

Створення Європейського валютного союзу ( ЄВС) є об'єктивним наслідком розвитку інтеграційних процесів на Європейському континенті. Європейський валютний союз — найбільший у світі єдиний ринок, який об'єднує близько 316 млн. чол. За чисельністю населення ЄВС на 8 % переважає США і в 2,3 разу — Японію. Однак економічний розвиток регіонів ЄВС не є рівномірним. Загалом у ЄС налічується понад 40 несприятливих районів. Це окремі департаменти Франції, південь Італії, особливо острови Сардинія і Сицилія, більша частина Іспанії, а також Греція, Ірландія і Португалія. Рівень життя в найбідніших районах ЄВС у 2,5 рази нижчий по Європі. У найменш розвинених економічних регіонах ЄВС створення відкритого ринку і посилення конкуренції може спричинити банкрутства, розорення, посилення безробіття. Тому варто дослідити розвиток банківських установ та визначити шляхи впливу їх на фінансову стійкість держав, що розвиваються [4].

Кредитні установи не є винаходом сучасності. Упродовж тривалого історичного періоду, протягом сторіч, вони розвивалися в усіх країнах, формуючи ту чи іншу національну кредитну систему, головною ланкою якої є банківська система. Від її функціонування багато в чому залежить стабільність усієї економіки. Інтернаціоналізація банківської справи та об'єктивний процес зміцнення взаємовідносин між банками різних країн світу обумовили активізацію діяльності Базельського комітету з питань регулювання діяльності банків стосовно визначення меж проведення ефективного банківського нагляду. У кожній країні існує система правових актів, які регламентують різні аспекти банківської діяльності. Особливості історичного розвитку та дія різних політико-економічних чинників обумовили специфіку форм та методів контролю за роботою банків. У багатьох країнах у проведенням нагляду і контролем за діяльністю банків займаються не тільки центральні банки, а й спеціально створені для цього державні органи [1].

Нові тенденції у питанні нагляду за діяльністю банків пов'язані із створенням Європейського центрального банку (ЄЦБ) як єдиного центру, що може емітувати євро і контролювати його пропозицію. ЄЦБ разом із національними центральними банками країн-членів утворюють Європейську систему центральних банків [2].

У процесі законодавчих реформ виникло дерегулювання фінансових ринків, що проводилося з кінця 60-х років та охопило більшість країн з розвинутою економікою, з метою пом’якшення чи повного скасування обмежень та заборон у фінансовій діяльності. Як наслідок відбулося відкриття нових установ, поширення філійної мережі, створення холдингів, регулювання відсотків та тарифів на фінансові послуги тощо. Дерегулювання розпочалося в США, де у комерційних банків підвищувалися ліміти процентних ставок за ощадними депозитами. Водночас з'являлися нові різновиди чекових рахунків, наприклад депозитний рахунок грошового ринку, що дало громадянам можливість отримувати відсоток за операційними рахунками. Завдяки новим законам банки отримали право пропонувати клієнтам операційні депозити, а також різні варіанти споживчого та комерційного кредиту, тобто послуги, типові для багатьох конкуруючих між собою банківських та фінансових установ, наприклад, позичково-ощадні асоціації. Інші провідні країни світу, як Австралія, Канада, Англія, Японія та ін., приєдналися до практики дерегулювання в 80-ті роки, поширивши сферу повноважень діяльності банків, дилерів з операцій з цінними паперами та інших організацій, що надають фінансові послуги [2].

Посилення ролі небанківських фінансових інституцій - характерна особливість 1970-1990-х років. Останнім часом частка активів комерційних банків високо розвинутих країн, особливо у США, ледь перевищує чверть сукупних активів усіх фінансових інституцій. На страхові компанії та пенсійні фонди припадає біля 40% активів. Пожвавився процес концентрації капіталу у сфері небанківських кредитно-фінансових установ. Наприклад, великі нефінансові корпорації, як, зокрема, Дженерал Моторз Компані, Сups, AT&T та ін., мають можливість надавати відповідні фінансові послуги клієнтам згідно своїх спеціалізацій. Така конкуренція в подальшому сприятиме розширенню переліку послуг для клієнтів [2].

В наслідок розвитку банківських систем в країнах ЄС виникає - Європейська система центральних банків ( ЄСЦБ ) , що складається з Європейського центрального банку (ЄЦБ) та центральних банків країн – членів ЄС. Основна мета ЄСЦБ – підтримка цінової стабільності, тобто регулювання рівня інфляції до 2 – х %.

ЄЦБ допомагає компетентним відомствам здійснювати контроль над кредитними інститутами, сприяє підвищенню зайнятості населення, стійкому економічному зростанню, високому ступеню конвергенції національних економічних систем ЄС, де банки намагаються підтримувати не лише свою фінансову стабільність, а й загальну економічну політику ЄС.

Введення євро - безпрецедентне явище у світовій економіці. Уперше йдеться про появу на економічній карті світу цілком нової грошової одиниці, яка має на меті замінити у найближчі роки та поступово витіснити з внутрішнього та зовнішнього обороту національні грошові одиниці та долари США. При цьому євро повинна стати не тільки розрахунковою одиницею на заміну СДР та ЕКЮ, а повноцінною грошовою одиницею, для здійснення валютних операцій як всередині країн ЄС, так і на світовій арені.

Позитивний вплив валюти євро також відбувається у країнах, що мають тісні економічні і торговельні зв'язки з ЄС. Ефективність реалізується через 2 напрямки:

• використовуючи єдину валюту в розрахунках з ЄС експортери та імпортери виграють від зниження ризиків і витрат при здійсненні валютних трансакцій;
  
• прив’язавши свої національні валюти до євро, країни зробили перші кроки до стабільності, використавши як орієнтир стабільність ЕВС [4].
  

Під час обігу валюти кожної держави на зовнішньому ринку виникає фінансова стабільність у її економіці, що , відображається наявністю її фінансових ресурсів і ступенем їх використання. Отже, держава, вільно маневруючи грошовими коштами, здатна шляхом ефективного їх використання забезпечити безперебійний процес виробництва і реалізації  продукції а також послуг через існуючі суб’єкти господарювання, що відзначається оновленням, розширенням та зміною якісних характеристик.

Але, крім фінансової стабільності, може відбуватися девальвація грошової одиниці, що призведе до негативних процесів в економіці, навіть якщо ця ситуація викликана не об’єктивними макроекономічними процесами, а панічними настроями головного внутрішнього інвестора – пересічних громадян [5].

На сьогоднішній день, коли населення почало активно знімати гроші з поточних та термінових рахунків, у банків виникли певні проблеми. Жодний банк світу не здатний одночасно виконати вимоги всіх своїх кредиторів. Не зважаючи на те що немає жодних економічних підстав для виникнення проблем з ліквідністю, вилучення великих обсягів готівки заважає банкам повноцінно працювати.

Але вихід на міжнародні ринки грошових операцій дозволить банкам отримувати ресурси, які не підпадають під вимоги обов’язкового резервування, що дозволить банкам збільшувати свій кредитний потенціал і на цій основі підвищувати  ефективність своєї діяльності.

Висновки:

Підсумовуючи вищевикладене потрібно відмітити, що саме кошти вкладників безпосередньо використовуються для кредитних операцій. А це і заробітна плата, й обігові кошти на сировину, матеріали, пальне та інше, інноваційні проекти розвитку підприємств. Коли нема коштів – припиняються платежі, а зупинка платежів – це повний параліч господарської діяльності країни, блокування її економіки.

Особливе значення фінансової стабільності у державі має регулювання валютних операцій методами посиленого фінансового моніторингу, попередженням та усуненням тіньової діяльності в банківській сфері.

Список використаних джерел:

1. Жилінський А. Проблеми управління ліквідністю комерційного банку //Регіональні перспективи. – 2000. -  №2-3 (9-10). –С.246
   
2. Кузнєцова Л.І., Кузьменко В.П. Досвід Європейської інтеграції та можливості його використання у СНД. К.: КНЕУ, 2004 р. - 546 с.
   
3. Матвієнко В. Фінансова стабільність держави залежить від розвитку банківського сектору // АКБ Промінвестбанк. 2004 р. - №49 – С.15.
   
4. Савченко О.Г. Економічний капітал банку як фактор стабільності банківських установ ЄС //  Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – 2003. – № 39, частина І. – С. 261-264.
   
5. Шамова І.В. Грошово – кредитні системи зарубіжних країн світу. Навчальний посібник – К.: КНЕУ, 2001 р. - 196 с.