Європейський союз
| Вид материала | Документы |
- Роль комерційних банків у зміцненні фінансової стабільності країн Євросоюзу Ключові, 393.52kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Європейський союз, 2290.42kb.
- Європейський союз консолідовані договори, 2403.74kb.
- Європейський союз, 1709.95kb.
- Європейський союз, 2539.57kb.
- Європейський союз, 2304.12kb.
- Європейський союз, 1546.58kb.
- Європейський союз, 1460.93kb.
- Європейський союз, 4830.63kb.
1.6. ВІЗОВА ПОЛІТИКА ТА РЕГІОНАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Європейський простір
05.04.2011 У Німеччині виступають за безвізовий режим з Україною на час Євро-2012
Виконавчий директор Східного комітету німецької економіки доктор Райнер Лінднер пропонує призупинити дію візового режиму між ЄС і Україною на час проведення чемпіонату Європи з футболу.
У своїй статті один з керівників впливової німецької структури стверджує: Україна не спроможна до початку Євро-2012 виконати всі вимоги, висунуті ЄС в якості обов'язкових умов для встановлення безвізового режиму між Європейським Союзом і Україною.
«Давайте зважимося на наступний, сміливий крок і призупинимо дії візового режиму для українців на час проведення ЧЄ з футболу, або, як мінімум, скасуємо консульські збори за оформлення віз. Якщо не вдасться досягти згоди у рамках ЄС, то ініціативу в цьому питанні повинна взяти на себе Німеччина», — заявив Р. Лінднер.
За словами Р.Лінднера, «наша кінцева мета — це скасування візового режиму...Чемпіонат Європи допоможе нам збудувати нові мости між Німеччиною, ЄС і Україною. Позитивним сигналом міг би стати безвізовий режим для жителів України на час проведення Євро».
Східний комітет німецької економіки було засновано у 1952 році як колективний орган кількох головних об'єднань підприємницьких спілок Німеччини. У якості засновників Комітету виступають, зокрема, Федеральний союз німецької промисловості, Федеральна спілка німецьких банків, Об'єднаний союз німецьких страховиків. Східний комітет німецької економіки виступає в ролі посередника німецьких підприємств на ринках Росії, України, Білорусі, Південно-Східної Європи, Центральної Азії та Кавказу, сприяє розвитку економічних зв'язків між цими регіонами і Німеччиною.
1.7. ГУМАНІТАРНА СФЕРА
Європейський простір
01.04.2011 К. Єлісєєв: Футбол та інтеграція до Євросоюзу – найбільші пристрасті українців
Про це Представник України при ЄС К. Єлісєєв заявив у ході відкриття виставки відомого українського художника Віктора Севастьянова в Європейській Комісії. Експозиція стала першим заходом у низці культурних подій, що проходитимуть в Брюсселі у 2011 році в рамках відзначення двадцятої річниці Незалежності України.
Виставка проходить під патронатом Єврокомісара з питань освіти, культури, багатомовності та молоді Андрулли Васіліу.
Костянтин Єлісєєв назвав "символічним" той факт, що культурні заходи України в Брюсселі відкриваються роботами В.Севастьянова – відомого футболіста, що пізніше став видатним художником європейського рівня. Посол нагадав, що рівно за рік Україна прийматиме ЄВРО 2012, який не тільки відкриває для України шлях до модернізації, але й є чудовою нагодою для мільйонів європейців відкрити для себе Україну, її талановитих людей та її багату культурну спадщину.
К. Єлісєєв висловив сподівання, що виставка допоможе глядачам подолати існуючі бар'єри, відчути енергію пристрасті та змін. "Віктор Севастьянов мав дві пристрасті - футбол і малювання. Україна також має свої пристрасті, серед найбільших - футбол та інтеграція до Європейського Союзу. В мене немає сумніву: незважаючи на будь-які труднощі, скептицизм і перешкоди Україна здатна змінитися і стати повноправним членом цього вимогливого клубу", - сказав Костянтин Єлісєєв.
Європейський простір
01.04.2011 21 травня у 18 містах України відбудеться святкування Днів Європи
Мережа центрів європейської інформації України святкуватиме День Європи 21 травня у 18 містах і селищах України. Діяльність мережі підтримує Європейська програма Міжнародного фонду “Відродження”.
Святкування відбудеться в Кіровограді, Луганську, Дніпропетровську, Запоріжжі, Вінниці, Сумах, Охтриці, Кременчуці, Самборі, Миколаєві, Чернігові, Хмельницькому, Сімферополі, Херсоні, Черкасах, Ровеньках, Івано-Франківську та селі Ганнівка Добропільського району Донецької області.
Формат святкування Дня Європи “Я поділяю європейські цінності” розроблено під егідою Мережі центрів європейської інформації України. Більшість заходів пройде з єдиною символікою на центральних площах і в парках міст.
1.8. ІНШІ ПОДІЇ В ЄС
Радіо свобода
28.03.2011 Атомна трагедія в Японії сприяла історичній перемозі «зелених» у Німеччині
Відлуння атомної трагедії на японській АЕС «Фукусіма-1» спричинило в Німеччині справжнє політичне потрясіння. У федеральній землі Баден-Вюртемберґ, яка досі вважалася бастіоном християнських демократів, тепер прем’єр-міністром може стати представник «зелених». На виборах до земельного парламенту, які відбулися в неділю, ця партія отримала небачену досі підтримку.
Кількість прихильників партії «Союз-90/Зелені» в Баден-Вюртемберзі зросла відразу вдвічі. За представників цієї політичної сили проголосувало понад 24 відсотки виборців. Отже, «зелені» стали другою за величиною фракцією в земельному парламенті після християнських демократів.
Консерватори хоча й знов на першому місці, однак їм не вистачає голосів для того, щоб сформувати уряд самостійно. Їхній традиційний партнер, ліберали, цього разу взагалі не потрапили до земельного парламенту-ландтагу.
«Зелені» ж мають намір утворити владну коаліцію із соціал-демократами. Оскільки вони стануть потужнішим коаліційним партнером, то й мають право на висунення свого кандидата на посаду керівника земельного уряду.
Недарма серед «зелених» панує ейфорійний настрій. «Це справжня зміна. Люди змінилися. Й тепер нам вдалося досягти історичної перемоги в цій федеральній землі», – заявив Вінфрід Кретчман, лідер «зелених» у Баден-Вюртемберзі.
«Зелені» пожинають плоди
Як зауважують оглядачі, «зелені», які від самого початку послідовно виступали за відмову від атомної енергії, тепер завдяки подіям у Японії пожинають плоди своєї політики. Щоб зрозуміти всю драматичність політичних подій у Баден-Вюртемберзі, варто зауважити, що ця федеральна земля досі вважалася стабільним бастіоном консервативно-ліберальних сил. Християнські демократи перебували в ній при владі 58 років.
Для християнських демократів результати голосування в Баден-Вюртемберзі виявилися більше ніж болісними. Свідченням цьому стала емоційна заява канцлера Німеччини Анґели Меркель, яка очолює ХДС.
«Ми втратили нашу більшість, і це – боляче. Для нас це глибока рана в історії Баден-Вюртемберґа й також в історії ХДС. Біль від такої поразки не мине за один день. Разом з нашими друзями у Баден-Вюртемберзі нам доведеться довго попрацювати, щоб подолати цю поразку», – зазначила Анґела Меркель.
Відродження антиатомного руху
З огляду на результати голосування в Баден-Вюртемберзі та на атомну трагедію в Японії німецький канцлер пообіцяла розробити «змінену» енергетичну концепцію. За її словами, необхідно мати стратегію, в якій би питання безпеки перебували у центрі уваги, але яка б водночас не призвела до стрімкого подорожчання струму.
Атомна політика стала серйозним політичним фактором у Німеччині, нехтувати яким більше не може ніхто. На думку коментаторів, минулими вихідними антиатомний рух пережив справжнє відродження в цій країні.
Свідченням цьому стали не лише сенсаційні результати голосування у Баден-Вюртемберзі, але й багатотисячні протести. Сотні тисяч людей по всій Німеччині взяли участь у масових акціях, вимагаючи негайно закрити всі АЕС. Впадає в око, що серед демонстрантів було й чимало молоді.
Європейський простір
29.03.2011 ЄС проти дизельних і бензинових двигунів
Європейська комісія пропонує позбутися бензинових і дизельних двигунів до 2050 року і заборонити автомобілям з такими двигунами заїздити у центральну частину міст Європи. Комісар ЄС з питань транспорту Сіім Каллас планує також перенести половину подорожей з автодоріг на залізниці і зменшити шкідливі викиди в атмосферу на 40%.
Пан Каллас заявив: "Свобода подорожей є фундаментальним правом. Ми не можемо обмежувати подорожі, але залишати ситуацію, як вона є, теж не видається можливим".
Пропозиція ЄС передбачає зменшити викиди вуглекислого газу в атмосферу на 60% і зменшити залежність транспорту від нафти.
Єврокомісія розробила плани створення "Єдиного європейського транспортного простору" з метою досягти кардинальних змін у тому, як подорожують європейці, та зменшити залежність від нафти, яка також призводить до забруднення повітря.
Передбачається, що з 2050 року подорожі у понад 200 км будуть долатися залізницею радше як автомобілями.
Пан Каллас вірить, що усунення авт з центрів міст не повинно негативно впливати на мобільність європейців: "Широко поширена думка про те, що боротьба з кліматичними змінами має обмежити свободу пересування, є помилковою. Ми можемо зламати залежність транспортної системи від нафти без зниження її ефективності та спроможності перевозити людей".
Міністр транспорту Британії вже відкинув пропозиції ЄС. Британський міністр Норман Бейкер заявив, що уряд не буде втручатися в транспортну політику окремих міст: "Забороняти автотранспорт з центрів міст ми будемо так само, як їсти квадратні банани".
Європейський простір
29.03.2011 Комісар ЄС закликає Росію припинити тиск на країни Центральної Азії
Єврокомісар з питань енергетики Гюнтер Еттінгер закликав Росію припинити тиск на країни Центральної Азії, який може блокувати розвиток проекту «Набукко». Про це повідомляє сьогодні AFP. «Набукко» не є прямим конкурентом «Південному потоку», – сказав він.
«Я ціную Росію як партнера в питаннях російського газу, але що стосується газу з третіх країн, я віддаю перевагу найкоротшому шляху, а не шляху, який робить круг через Росію», – додав єврокомісар.
Нагадаємо, проект «Набукко» передбачає будівництво газопроводу протяжністю 3300 км для доставки газу з Центральної Азії до Європи через Азербайджан і Туреччину.
Вартість проекту оцінюється в 7,9 млрд євро. Передбачається, що в будівництві газопроводу візьмуть участь австрійська OMV, угорська MOL, румунська Transgaz, болгарська Bulgargaz, турецька BOTAS і німецька RWE.
Консорціум сподівається, що проект може бути реалізований вже в 2014 році.
Потенційна потужність газопроводу – 31 млрд кубометрів газу на рік.
«Південний потік» – система газопроводів, яка повинна з’єднати Росію і країни Південної і Центральної Європи. Магістральний газопровід повинен пройти по дну Чорного моря з міста Новоросійськ (Росія) до міста Варна (Болгарія).
Передбачається, що далі «Південний потік» розгалужуватиметься: одна магістраль піде через Грецію на південь Італії, друга – через Сербію й Угорщину до Австрії.
Загальна протяжність чорноморської ділянки – близько 900 км, максимальна глибина – більш як 2000 м, проектна потужність – 63 млрд кубометрів газу на рік. За припущенням, початок постачання – 2015 рік.
Німецька хвиля
31.03.2011 Більшість французів підтримує військову операцію в Лівії
Від самого початку лівійського конфлікту Франція займає позицію лідера. Перших авіаційних ударів по військових об’єктах Муаммара Каддафі завдала французька авіація. Суспільство переважно підтримує позицію керівництва в П
Останнє опитування свідчить: більшість французів (66 відсотків) схвалює політику свого уряду щодо Лівії. Національна Асамблея майже одностайно дала «зелене світло» на початок бомбардування. Основні аргументи є загальновідомі: бажання допомогти лівійським повстанцям позбавитися від «навіженого й зажерливого диктатора», запобігти кровопролиттю серед мирного населення. Надати підтримку народу, який хоче стати на демократичний шлях – є цілком у дусі національних традицій. Популярний у Франції філософ Бернар-Анрі Леві після поїздки до Лівії й відвідування міста Бенгазі звернувся до президента, був прийнятий у Єлисейському палаці й гаряче переконував Ніколя Саркозі в необхідності втручання. Ось його аргумент: «Життя мільйону мирних громадян Лівії знаходиться під загрозою. Ця цифра мене вразила. Тому я зробив, що міг».
Урядовій позиції щодо Лівії у Франції не бракує опонентів. На найвищому рівні це представник фракції комуністів в парламенті Ролан Мюзо, який заявив, що поспішні й необдумані дії уряду є ні що інше, як вияв гордині й самолюбства президента. Це не єдиний голос, який пов’язує позицію країни в лівійській кризі з особистістю Саркозі. Ален Корвез, радник з питань міжнародної стратегії, вважає, що Франція поставила себе поза власною військовою доктриною: «Ми більше не маємо дипломатії, а діємо поривами, позбавленими стратегії. Франція завжди виявляла повагу до міжнародних законів, які захищають волю народів вирішувати самим свою долю».
Пересічні французи теж мають свої аргументи, й досить переконливі. Мурад Кемісі, співробітник асоціації «Емаюс»: «Я особисто проти будь-якої війни й зокрема цієї. Спочатку треба використати всі можливі мирні засоби врегулювання конфлікту, чого не було зроблено. Бо будь-які військові дії – це людські жертви. В «хірургічні» збройні операції я не вірю, це лише слова».
УНІАН
05.04.2011 Угорщина та ЄС – суперечка навколо закону про ЗМІ триває
Угорщина задовольнила вимоги Єврокомісії стосовно суперечливого закону про ЗМІ. Однак тепер на Будапешт тисне ОБСЄ, заявляючи, що загрозу, яка нависла над свободою преси, ще не відвернули.
На початку березня угорський парламент ухвалив зміни до суперечливого закону про засоби масової інформації. На початку року цей закон викликав бурхливі дискусії в Європейському Союзі: висловлювалися побоювання, що він негативно вплине на свободу ЗМІ в Угорщині. Врешті-решт угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан пообіцяв задовольнити вимоги Комісії ЄС.
Однак зробив він це не з власної волі, а під тиском Брюсселя. Політик цього й не приховує: «Під приводом закону про ЗМІ розпочато наступ на Угорщину. Таким чином не лише поставили під питання наші демократичні зобов'язання, але й вразили честь Угорщини», - заявив Орбан. Однак йому нічого іншого не лишалося, як піти на поступки, аби не зашкодити головуванню Угорщини в ЄС, яке якраз переходило до Будапешта.
Держсекретар з питань мас-медіа Злотан Ковач сподівається, що нарешті вдалося уникнути подальшої юридичної суперечки навколо ймовірного порушення Угорщиною європейських норм. «Остаточний текст складено таким чином, що всі проблеми, на які вказувала Єврокомісія у січні, усунуто», - сказав Ковач.
Єврокомісар під вогнем критики
Справді єврокомісар Неелі Кьоз, що відповідає за ЗМІ, задоволена діями угорського уряду і не вимагає внесення до закону подальших змін. З тексту викреслили, зокрема, зобов'язання всіх мас-медіа отримувати офіційний дозвіл на свою діяльність. Медіа-концернам, штаб-квартири яких розташовані за кордоном, більше не загрожують надвисокі штрафи. Не зобов'язані вони більше й реєструватися в угорському відомстві з питань мас-медіа.
Але помиляється той, хто вважає, що всі суперечки навколо нового закону подолано. На відміну від Єврокомісії, яка задоволена змінами, Організація зі співпраці й безпеки в Європі говорить лише про косметичні коректури. ОБСЄ й надалі вказує на загрозу, яка нависла над свободою преси в Угорщині.
Закон все ще може бути використаний для придушення небажаної думки, аргументує також угорська філософ Аґнес Геллер. Найбільший головний біль, зауважила вона, викликає відомство з нагляду за ЗМІ, яке контролюється урядом. На думку Геллер, документ створює умови, які дозволяють спрямовувати в потрібному руслі висвітлення подій на суспільно-правових теле- та радіоканалах. «Важливо зберегти тиск на Угорщину незалежно від того, допоможе він чи ні. Ідеться про свободу думки й журналістів, які не повинні боятися висловлювати свою думку», - сказала Геллер.
Угорський уряд відхиляє можливість подальших коректур і вказує на виконані вимоги Єврокомісії. Тим часом, однак, у поле зору критиків потрапила й єврокомісар Неелі Кьоз: мовляв, вона була недостатньо вимогливою. Європейський парламент вимагає подальших змін. Щоправда, християнські демократи не підтримали таку вимогу.
Уперше в історії ОБСЄ
Міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн звернув навіть увагу на той факт, що ОБСЄ взагалі вперше в своїй історії доводиться займатися однією з країн Євросоюзу. На карту поставлено не лише імідж Угорщини, але й імідж всього Євросоюзу.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан навряд чи погодиться відкликати суперечливий закон, навіть попри потужний тиск з боку ОБСЄ, вважає будапештський політолог Андрас Біро Нагі. «Орбан використовує суперечку навколо закону для того, аби продемонструвати своїм виборцям, як він захищає угорські інтереси й угорську гідність, - каже Нагі. - Критику на адресу закону про ЗМІ він інтерпретує як напад на угорський народ, на угорську націю».
Але й у Будапешті далеко не всі задоволені політикою Орбана. Голова парламенту Ласло Кьовер заявив днями, що готовий ініціювати внесення подальших змін до закону, якщо на практиці з'ясується, що свобода преси опинилася під загрозою. Отже, закон можна ще раз переглянути і зробити це без згоди Віктора Орбана. Коли таке може статися, Ласло Кьовер, утім, прогнозувати не став.
Німецька хвиля
05.04.2011 Валлони додали Брюссель до нової Федераціії, що фламандці назвали провокацією
Так і не дочекавшись реформування устрою Бельгії, франкомовні валони вирішили приєднати до Валлонії регіон бельгійської столиці. Нове об’єднання назвали «Федерацією Валлонії та Брюсселя».
Після дебатів у парламенті Валлонії, що розташований у місті Намюр, депутати більшістю підтримали політичну декларацію про запровадження назви «Федерація Валлонії та Брюсселя». Про це заявив прем’єр-міністр Валлонії Руді Демотт та представники чотирьох найбільших франкомовних політичних партій. За словами Демотта, для нього та його однодумців регіон Брюсселя належить до Валлонії і не може бути приєднаний до іншого регіону.
У Фландрії такі дії валлонського уряду назвали провокацією. За словами депутата-фламандця Бена Вейтса, така тактика валлонів його дивує, оскільки вони весь час наголошували, що хочуть разом із опонентами сісти за стіл перемовин і таким чином знайти вихід із затяжної політичної кризи в Бельгії. Нинішнє ж рішення було ухвалено одноосібно без будь-яких переговорів чи обговорень.
Відповідь Фландрії
Водночас, напередодні Олів’є Менган, один з найвідоміших франкомовних націоналістів, оприлюднив план, який має назву «Спільне майбутнє Валлонії та Брюсселя». Відповідно до документу, має бути створено спільний парламент цих двох регіонів а також уряд з 12 міністрів - вісім з Валлонії, двоє з Брюсселя, а також по одному представнику німецькомовної та датської громад. І жодного фламандця. Нині ж фламандці мають гарантовані 17 місць з 89 у парламенті Брюсселя. За словами Олів’є Мегана, Брюссель нині потребує захисного щита і таким щитом для нього може стати саме «Федерація Валлонії та Брюсселя». Політик повідомив, що це є також справедливою відповіддю на численні політичні вимоги Фландрії.
Євроатлантична Україна
08.04.2011 Португалія – третя країна єврозони, що просить міжнародної допомоги
Третя країна Європейського Союзу щойно оголосила, що без сторонньої допомоги не впорається зі своїми фінансовими проблемами. Спочатку порятунку просила Греція, далі – Ірландія, а нині слабкою ланкою єврозони офіційно виявилася Португалія. Протягом декількох місяців Лісабон намагався уникнути такого сценарію і заявляв, що обійдеться без стороннього втручання. Але посилення грошової кризи врешті примусило португальський уряд попросити допомоги у держав-партнерів та Міжнародного валютного фонду.
Португальські банки перші забили на сполох, заявивши, що не мають чим допомагати економіці держави.
Виконувач обов’язків прем’єр-міністра Португалії Жозе Сократіш, який тривалий час запевняв, що у державних фінансах все гаразд, нарешті зважився попросити допомогу європейської спільноти та МВФ.
«Це час для того, щоб взяти на себе відповідальність стосовно країни, – каже він. – Кожному відомо, як мені шкода, що таке рішення стало невідворотнім. Португальці знають, що я відстоював іншу можливість вирішення (проблеми) в національних інтересах. Із граничною рішучістю я намагався, щоб переговори щодо прохання допомоги велися з мінімальними втратами».
Жозе Сократіш зауважує, що нещодавня відмова опозиції схвалити план обмеження державних витрат зробила такий розвиток подій неминучим.
Єврозона готова допомогти
Допомога може становити 75 мільярдів євро, які надійдуть до Португалії протягом наступних трьох років. Таку суму наприкінці березня назвав голова об’єднання міністрів фінансів зони євро Жан-Клод Юнкер.
Про готовність рятувати Португалію вже заявили країни європейської співдружності та Міжнародний валютний фонд, кажучи, що не зволікатимуть і гроші будуть надані доволі швидко.
Останній план суворих заощаджень, який уряд соціаліста Жозе Сократіша представив два тижні тому, вже розглянули й підтримали у Єврокомісії та Центральному європейському банку. І саме втілення цього плану служитиме запорукою надання фінансової підтримки Португалії. Але у владних структурах цієї країни донині немає згоди щодо цих заходів, адже мова йде про нові скорочення зарплат службовців, соціальної допомоги та пенсій, замороження численних інвестицій із державного бюджету тощо. Саме такі проекти уряду цієї країни були відкинуті португальською опозицією та призвели до відставки уряду Жозе Сократіша.
Суворий план ухвалять через безвихідь
Чому цього разу португальська опозиція повинна погодитися на ухвалення плану заощаджень? Відповідь проста: бо вона не має виходу, адже вже найближчим часом Португалія повинна розрахуватися із чималим зовнішнім боргом, на який у Лісабона немає коштів.
«Якщо я правильно зрозумів, намір просити допомоги у Євросоюзу підтримала й португальська опозиція, – зауважив речник Європейської комісії Амадеу Алтафаж Тардіу. – Тож нині ми очікуємо тільки офіційного звернення від Португалії».
Протягом наступних двох днів міністри економіки та фінансів країн співдружності мають зустрітися у Будапешті, де, як очікується, «португальська боргова криза» буде центральною темою.
Прем’єр-міністр Жозе Сократіш залишається при владі до позачергових виборів, що відбудуться на початку червня. Тобто у ролі впроваджувача непопулярних у народі заощаджень вже доведеться виступити урядові у новому складі. А це означає, що до економічної нестабільності додається ще й непередбачуваність політична, що може далі погіршити і без цього доволі слабкий рейтинг Португалії на світових ринках.
Великобританія руки португальцям не подасть?
Тим часом євродепутати від британських консерваторів вже заявили, що їхня країна не братиме участі у фінансуванні вирішення португальських проблем, а раніше потопаючу Ірландію вони рятувати тільки тому, що там є велика частка інвестицій Великобританії.
Європарламентар Мартін Калланан каже, що британські виборці не погодяться з тим, що вдома їх примушують заощаджувати для того, щоб надсилати гроші на порятунок країн, яких не варто було брати до лав єврозони.
Євроатлантична Україна
09.04.2011 У МВФ підтвердили готовність надати допомогу Португалії
Голова Міжнародного валютного фонду (МВФ) Домінік Стросс-Кан підтвердив повідомлення про те, що фонд надасть допомогу Португалії.
Португалія в четвер подала офіційний запит на фінпідтримку від ЄС і МВФ.
Точний обсяг допомоги поки не визначений, проте, за даними єврокомісара Оллі Рена, Португалії може бути виділено 80 мільярдів євро. Рен також заявив, що МВФ погодився надати одну третину від загального обсягу запитаної фіндопомоги.
"МВФ отримав запит від влади Португалії і готовий приєднатися до надання допомоги, щоб разом із європейськими партнерами допомогти відновити фінансову стабільність і економічне зростання в цій країні. Ми готові прийняти рішення з цього запиту в прискореному режимі і обговорити з урядом Португалії, Єврокомісією та європейським Центробанком економічну програму для надання фінансової допомоги", - йдеться в заяві директора-розпорядника МВФ Домініка Стросс-Кана, розміщеній на сайті фонду.
За заявою Рена, такі консультації можуть відбутися вже наступного тижня.
"Нормальна процедура з МВФ така - якщо є країна єврозони, яка потребує зовнішньої підтримки, ми запитуємо від МВФ підтримку в розмірі однієї третини, тоді як ЄС надає дві третини", - сказав Рен журналістам у п'ятницю за підсумками позачергового засідання ради міністрів економік і фінансів ЄС (Екофіна) в Угорщині.
Єврокомісар не виключив також, що кошти від МВФ можуть бути надані Португалії до виділення допомоги від ЄС. Однак це буде залежати від оцінки стану економіки країни і її потреби в грошах.