Європейський союз
| Вид материала | Документы |
- Роль комерційних банків у зміцненні фінансової стабільності країн Євросоюзу Ключові, 393.52kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Європейський союз, 2290.42kb.
- Європейський союз консолідовані договори, 2403.74kb.
- Європейський союз, 1709.95kb.
- Європейський союз, 2539.57kb.
- Європейський союз, 2304.12kb.
- Європейський союз, 1546.58kb.
- Європейський союз, 1460.93kb.
- Європейський союз, 4830.63kb.
1.3. ЕКОНОМІКА
Європейський простір
30.03.2011 Рекомендації Світового Банку та ЄС щодо корупційних ризиків тендерного закону № 7532 не повністю враховують особливості українських реалій
Про це йшлося на прес-конференції «Чому експерти України не згодні з позицією Світового Банку та ЄС щодо корупційних ризиків тендерного закону № 7532», яка відбулася 29 березня у приміщенні Міжнародного Центру перспективних досліджень.
Намагання Єврокомісії і Світового банку наблизити тендерне законодавство України до Євродиректив призвело до прийняття 15 березня у першому читанні Верховною Радою законопроекту №7532 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель», яким вносяться зміни до діючого законодавство щодо державних закупівель.
Після актуалізації у пресі дискусії навколо цього законопроекту, делегація Європейського Союзу та Світовий банк надіслали спільну заяву для преси, у якій роз’яснили деякі питання стосовно проекту змін, які обговорюються.
У своїй заяві представники Єврокомісії і Світового банку висловлюють позицію, що оскільки державні підприємства є учасниками вільного ринку, то оприлюднення комерційної інформації зменшує їхні можливості у вільній конкуренції.
Однак, на думку українських експертів, ухвалення цього закону у другому читанні призведе лише до того, що близько 80% підприємств будуть керуватися не нормами Закону України “Про здійснення державних закупівель”, а окремими рішеннями Кабінету Міністрів України. Фахівці вважають, що після прийняття Закону державні установи намагатимуться проводити максимальну кількість тендерів через узгодження з Кабінетом Міністрів, а не в рамках тендерного законодавства. Відтак кількість тендерів, на які реально не розповсюджуватиметься Закон, значно зростатиме, а щорічні втрати бюджету досягатимуть до 70 мільярдів гривень на рік (близько 7 мільярдів євро).
Прийняття законопроекту №7532 у запропонованому вигляді спричинить різке зменшення прозорості в оприлюдненні тендерної документації: В разі ухвалення змін громадяни не матимуть реальної інформації про те, хто та на яких умовах брав участь в закупівлях, а також, що це насправді коштувало українським платникам податків.
Представники Єврокомісії і Світового банку переконані, що ліквідація нагляду Мінекономіки за закупівлями в одного учасника збільшить відповідальність інших міністерств, а також спростить процедуру такої закупівлі.
Проте українські аналітики стверджують, що «закупівлі в одного учасника» протягом кількох останніх років залишаються найкорупційнішим видом закупівель в Україні. І якщо у Європі такі закупівлі справді проводяться лише у виняткових випадках, то в нашій державі минулого року майже 40% тендерів відбувалися на безальтернативній основі. Навіть якщо не брати до уваги закупівлі газу, вугілля та ін., то й у такому випадку ця частка сягатиме не менше 20 % всіх тендерів.
Ліквідація додаткового нагляду за цим видом закупівель разом із значним розширенням переліку випадків, що дозволяють проводити тендери з одним учасником, на думку експертів, призведе до додаткових бюджетних втрат та позбавить громадськість можливості контролю за витрачанням державних коштів.
Довідка. 24 березня українські неурядові організації, що опікуються питаннями доброчесності державних закупівель, звернулися до Кабінету Міністрів України, Світового банку та ЄС з проханням публічно оприлюднити їхню позицію щодо законопроекту № 7532 та його окремих норм, org.ua/news/568.phpl
Прес-конференцію організували Партнерство «Новий Громадянин» (ссылка скрыта), Громадська експертна Рада при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та (ссылка скрыта)та громадське Партнерство «За доброчесні державні закупівлі в Україні» (ссылка скрыта) за підтримки Міжнародного Центру перспективних досліджень (ссылка скрыта).
УНІАН
01.04.2011 Бізнес заявляє про свої інтереси в угоді з Євросоюзом
В українському бізнес-середовищі поки що не відчувають налагодженої співпраці влади та бізнесу в контексті переговорів про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Про це на засіданні робочої групи «Україна-ЄС на шляху до розширеної Зони вільної торгівлі» заявив народний депутат, президент Союзу промисловців та підприємців України Анатолій Кінах.
Водночас у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі запевняють, що інтереси українського бізнесу на переговорах із Євросоюзом мало не на першому місці.
У Союзі промисловців та підприємців України кажуть, що не сумніваються у незворотності інтеграції країни в європейський економічний та політичний простір. Однак, за словами президента союзу, народного депутата від Партії регіонів Анатолія Кінаха, підприємців нині дуже турбує той факт, що «досі не відчуваються чіткі погоджені дії як у контексті діалогу влади з бізнесом, так і дій тих інститутів влади, які відповідають за кінцеві результати».
За словами Кінаха, нині, на завершальному етапі переговорів про зону вільної торгівлі, керівництву держави важливо уникати помилкових кроків. «Те, що відбувається, наприклад, на ринку сільгосппродукції, однозначно знижує наші шанси досягати позитивних результатів як у переговорах, так і в кінцевих результатах. Спроби монополізації, непрозорі процедури квотування, чергові законопроекти по експортних митах плюс масштабні корупційні процеси – це дискредитація України та її намірів і віддалення її від кінцевої мети – підписання угоди про асоційоване членство і зону вільної торгівлі», – наголосив Анатолій Кінах.
У Мінекономіки кажуть, що бізнес – на першому місці
Водночас у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України заявляють, що ставлять на перше місце не підписання угоди «заради підписання», а саме інтереси українського бізнесу. «Нам потрібна не угода як така, не ті тисячі сторінок, на яких будуть написані юридичні тексти. Головне – це створення конкурентних умов для ведення бізнесу і економічного співробітництва з Європейським Союзом», – зазначає заступник міністра Валерій Пятницький.
Напередодні Прем’єр-міністр України Микола Азаров заявив, що Україна і Євросоюз вже давно могли б підписати договір про зону вільної торгівлі, проте українську сторону не влаштовують пропозиції ЄС щодо експорту сільськогосподарської продукції.
«Зараз ми ведемо переговори про створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. У принципі, Європейський Союз готовий хоч завтра підписати. З нашого боку є питання. Поки ми не погоджуємося на ті умови з експорту сільськогосподарської продукції, які пропонує Євросоюз. Як тільки ми знайдемо компроміс, угоду про зону вільної торгівлі буде підписано», – сказав Микола Азаров.
Раніше перший віце-прем'єр-міністра, міністр економічного розвитку і торгівлі Андрій Клюєв заявив, що Україна може закінчити переговори щодо підготовки підписання угоди про Зону вільної торгівлі з Євросоюзом та безвізовий режим вже в першому півріччі цього року.
Митний союз – не альтернатива угоді про зону вільної торгівлі – експерт
16 березня прем’єр-міністр Російської Федерації Володимир Путін заявив, що створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом може негативно вплинути на економічні відносини України з Росією, Білоруссю та Казахстаном. Натомість Володимир Путін висловив переконання, що вести переговори з Євросоюзом у форматі Єдиного економічного простору або Митного союзу – «це зовсім інша справа».
Водночас голова правління українського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський каже, що Митний союз із Росією, Білоруссю та Казахстаном не може бути альтернативою Зоні вільної торгівлі з Євросоюзом. «З точки зору середньострокових та довгострокових перспектив Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС є безальтернативним інструментом. Будь-які спроби розміняти його в політичному плані на якісь вигоди, пов’язані, наприклад, з Митним союзом чи отриманням кредитів, які фактично відкладатимуть реформи, – це невиправдана економічна та політична помилка», – додав Ігор Бураковський.
Європейський простір
01.04.2011 31 березня започатковано нову ініціативу ЄС – East Invest
31 березня під час конференції у Брюсселі започатковано програму East Invest – новий регіональний інвестиційний проект, покликаний розвивати економіку регіону Східного партнерства. Коментуючи подію, Штефан Фюле (Європейський Комісар з розширення та європейської політики сусідства) сказав, що програма «підтримуватиме економічні трансформації країн-учасниць Східного партнерства на шляху їх економічної інтеграції з ЄС».
Головна мета ініціативи - підтримка економічного розвитку та поліпшення умов діяльності малих та середніх підприємств країн-учасниць Східного партнерства.
Цілі програми – налагодження зв’язків між державними та приватними організаціями ЄС та регіону Східного партнерства.
Основні механізми співробітництва:
Розвиток діалогу між державними та приватними організаціями, а також консультування приватного сектора у питаннях прийняття рішень;
Обмін досвідом та налагодження партнерських відносин між компаніями ЄС та регіону Східного партнерства;
Розвиток потенціалу організацій регіону Східного партнерства, які підтримують мале та середнє підприємництво.
Бюджет проекту – 8,75 млн. євро. Головними бенефіціантами ініціативи стануть країни-учасниці Східного партнерства: Азербайджан, Білорусь, Грузія, Вірменія, Молдова та Україна. Детальніше ссылка скрыта.
УНІАН
05.04.2011 ЄС контролюватиме легальність імпортованої деревини з України
ЄС жорстко контролюватиме легальність імпортованої деревини, оскільки ухвалено відповідну директиву, що набере чинності весною 2013 року. Про це повідомили в організації ENPI-FLEG, експерти якої провели дослідження «Стислий огляд умов забезпечення легальності походження деревини в Україні».
Жорсткі умови диктує Регуляція ЄС №995/2010. Вона вимагає постачати на ринки ЄС деревину та лісопродукцію лише легального походження. До березня 2013-го торговці мусять не тільки розробити, а й впровадити due diligence – систему заходів для перевірки законності планованої діяльності (у цьому випадку – торгівлі деревопродукцією).
Компанії-експортери, в тому числі й ті, що працюють в Україні, муситимуть надавати необхідні підтвердження легальності походження своєї продукції. Інакше вони можуть втратити свої позиції на європейському ринку.
Сьогодні в Україні вже зроблено кілька кроків до створення системи легалізації заготівлі та обігу деревини. Це, зокрема, запровадження сертифіката легальності походження деревини і лісоматеріалів (СЛПД). Кожен експортер має отримати СЛПД на кожну партію лісопродукції, оформлену одним транспортним документом. Щоб отримати СЛПД, експортер надає в обласне управління лісового господарства або транспортні документи на купівлю деревини (лісоматеріалів), або лісорубний квиток.
Другий крок – створення єдиної державної системи електронного обліку деревини. Поки що працюють лише окремі її елементи, частіше – на рівні окремих лісгоспів. У цілому система ще на стадії розробки і вимагає чималих коштів для її вдосконалення і впровадження.
І, нарешті, легальність української лісопродукції підтверджує добровільна сертифікація частини українських лісгоспів за різними міжнародними програмами. Зазвичай участь у таких програмах засвідчує не тільки певний рівень ведення лісового господарства, а й, наприклад, збереження біорізноманіття, захист прав місцевих жителів та малого бізнесу тощо.
Сьогодні кожен з цих елементів ще вимагає суттєвого доопрацювання, вважають експерти.
Наприклад, згадувана Регуляція ЄС охоплює майже повний перелік категорій товарної групи «Деревина та вироби з неї». Це набагато більше за список тих товарів, на які в Україні видається сертифікат легальності походження деревини. Крім того, на практиці для отримання СЛПД експортер найчастіше надає не лісорубний квиток, а документи на купівлю деревини. Тобто СЛПД фактично є свідченням купівлі лісопродукції, а не її легальності. Тому експерти рекомендують обов’язково вписувати у СЛПД номер лісорубного квитка. Адже саме за лісорубним квитком здійснюється розрахунок лісоматеріалів, встановлюються умови лісокористування і транспортування заготовленої деревини тощо. Лісорубний квиток також використовують для обліку оплати за користування лісовими ресурсами. Перш ніж отримати його, треба підготувати ще низку документів, зокрема, план лісосіки, карту технологічного процесу розробки лісосіки тощо. Тому занесення номера лісорубного квитка до СЛПД у разі потреби дасть змогу простежити легальність деревини аж від лісосіки.
Крім вдосконалення існуючих, необхідно створити нові елементи системи підтвердження легальності. Зокрема, в законодавстві Україні немає прямого визначення незаконних рубок тощо.
Європейський простір
07.04.2011 Євросоюз вважає квоти на експорт зерна з України невиправданими
Європейський Союз вважає невиправданим продовження Україною режиму квотування експорту зернових. Про це у Брюсселі заявив представник Єврокомісії Джон Кленсі. Він зазначив, що Євросоюз дуже уважно стежить за введенням експортних квот на зернові, звернувшись вперше з відповідним питанням до української сторони у жовтні 2010 року.
«Україна надала відповідь, що підтверджує внутрішні причини для вжитих заходів, а також — тимчасовий їх характер», — сказав представник Єврокомісії.
У результаті аналізу отриманої відповіді ЄС попросив консультацій з Україною в рамках статті 12 Угоди Світової організації торгівлі про сільському господарстві. Такі консультації відбулися в лютому та березні цього року в Женеві.
«На базі відповідей, наданих українською стороною, ЄС прийшов до висновку, що заходи не були виправдані і застосовувалися дискримінаційним шляхом», — підкреслив Дж.Кленсі.
«Відповідно, ми вважаємо, що немає виправдання і для продовження режиму квотування після 31 березня», — додав він.
Як повідомлялося, на початку жовтня 2010 року Кабінет міністрів ввів квотування експорту зерна на термін до 31 грудня 2010 року. У кінці минулого року його було продовжено до 31 березня 2011 року. При цьому сумарний розмір квот було збільшено на 1,5 млн тонн — до 4,2 млн тонн.
Уряд 30 березня вирішив продовжити квотування експорту зерна до 30 червня 2011 року, одночасно збільшивши квоту на кукурудзу на 2 млн тонн.
За цей час квоти розподілялися двічі способом, що викликав потім різку критику з боку учасників ринку: багато компаній не змогли вчасно отримати висновки Міністерства аграрної політики і продовольства про наявність зерна, які необхідні для подання заявки на отримання квоти.
Квотування експорту зерна також різко критикували міжнародні організації, в тому числі МВФ.
Обмеження на експорт дозволили заробити наближеним до влади структурам щонайменше 56 млн доларів. Повідомлялося також про величезні хабарі за отримання квот на експорт.
kontrakty.ua
08.04.2011 ссылка скрыта
ЕБРР предоставил финансирование на сумму 25 млн долларов оптовому фармацевтическому дистрибьютору «Альба Украина».
Деньги предоставлены в рамках инвестиции, которая поможет компании усовершенствовать свое управление запасами и логистику, и внедрит более надежную и устойчивую структуру финансирования.
Как сообщили «ссылка скрыта» в пресс-службе ЕБРР, пакет финансирования включает кредит на сумму до $13 млн и инвестицию в акционерный капитал на сумму до $12 млн. Его получение также будет способствовать расширению оптовых операций компании «Альба», помогая приближению к ее цели по достижению доли рынка в 20% до конца 2016 года.
Проект реализуется в рамках стратегии ЕБРР в Украине, направленной на содействие повышению эффективности, конкурентоспособности и стандартов корпоративного управления среди украинских частных компаний.