Європейський союз
| Вид материала | Документы |
- Роль комерційних банків у зміцненні фінансової стабільності країн Євросоюзу Ключові, 393.52kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Європейський союз, 2290.42kb.
- Європейський союз консолідовані договори, 2403.74kb.
- Європейський союз, 1709.95kb.
- Європейський союз, 2539.57kb.
- Європейський союз, 2304.12kb.
- Європейський союз, 1546.58kb.
- Європейський союз, 1460.93kb.
- Європейський союз, 4830.63kb.
1.2. ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ
УНІАН
05.04.2011 У Парижі створили Європейський єврейський парламент
У Європі створено Європейський єврейський парламент, який складатиметься зі 120 депутатів. Таке рішення, як повідомляє Mignews, озвучене на найбільшому європейському єврейському форумі, що відбувся в Парижі, в якому брали участь делегати з 28 країн Європи і багатьох інших країн світу.
Делегати форуму доручили спеціальній комісії на чолі з президентом Європейського єврейського союзу (EJU) Ігорем Коломойським (Україна) і лідером євреїв Франції П’єром Беснану погодити умови роботи парламенту і його статус зі штаб-квартирою Європарламенту в Брюсселі.
Європейський простір
06.04.2011 Київ бореться з втомою ЄС від розширення
Україна наполягає на тому, щоб в новій угоді про асоціацію з ЄС була чітко зафіксована європейська перспектива. Про це заявив 5 квітня журналістам в Брюсселі заступник міністра закордонних справ України Павло Клімкін, який брав участь у вісімнадцятому раунді переговорів між Україною та ЄС.
Разом з тим, за словами заступника міністра, Україна готова на певні компроміси щодо того, як саме майбутня європейська перспектива буде відображена в угоді.
Про необхідність закріплення європейської перспективи для України в майбутній угоді про асоціацію з ЄС не говорив, мабуть, тільки лінивий український політик. Не секрет, що це питання є одним з ключових в політичній частині документу, яке сторони так і не змогли остаточно погодити, хоча переговори тривають вже понад 4 роки.
Українські керманичі постійно кажуть про те, що причина – в небажанні ряду країн так званої старої Європи бачити Україну в своїй родині.Втім, у європейців є свої підстави для такої позиції: це і певна втома від розширення, і проблеми, що спостерігаються в Болгарії та Румунії, які приєдналися до ЄС в 2007 році, однак і досі не змогли подолати поширену корупцію. Крім того, ряд європейських лідерів і досі не впевнені в щирості європейського вибору України.
За словами заступника міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, Київ готовий до певного компромісу у формулюваннях, але головна мета – закріплення європейської перспективи – залишається незмінною.
"Яким чином це буде зафіксовано - інше питання. Наприклад є відомий балканський підхід, або, як я його називаю, хорватський еволюційний підхід, де сказано, що імплементація майбутньої угоди має вести до перспективи членства, це один з можливих варіантів для майбутнього угоди, варіант який може обстоюватися в майбутньому. Але звичайно, це наша ключова позиція, що європейська перспектива має якимось чином, як мета, бути закріплена в угоді, і з цього ніхто не збирається так би мовити "з’їзджати", - заявив пан Клімкін.
Зараз Митний союз, потім - зона вільної торгівлі з ЄС
Ще одним важливим пунктом нової угоди з Євросоюзом є створення зони вільної торгівлі. Переговори з цього питання є дуже складними, оскільки йдеться про масу технічних питань, які мають бути узгоджені Києвом та Брюсселем.
Плюс – ряд майже політичних проблем, зокрема, щодо захисту географічних назв товарів, щодо торгівлі сільськогосподарською продукцією, захисту інтелектуальної власності. Останнім часом в обговоренні теми зони вільної торгівлі між Україною та ЄС активну участь почала брати Москва.
В середині березня прем'єр-міністр Росії Владімір Путін однозначно заявив про те, що в разі підписання документу між Києвом та Брюсселем, Росія буде вимушена розпочати вибудовувати кордон для українських товарів. Вчора ж в інтерв'ю газеті "Комерсант-Україна" уповноважений уряду України зі співпраці з Росією та країнами СНД Валерій Мунтіян заявив, що Київ планує спочатку приєднатися до Митного Союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном, а лише потім – в 2015 році, підписати угоду про зону вільної торгівлі між Митним Союзом та ЄС.
Чільний український дипломат Павло Клімкін спростовує це твердження: "Позиція МЗС є досить чіткою, і це не тільки позиція МЗС, це позиція політичного керівництва України: ми є відданими ідеї успішного просування у переговорному процесі про угоду про асоціацію. Створення ЗВТ є невід’ємною частиною інтегральною частиною майбутньої угоди про асоціацію. З моменту вступу України до СОТ ми досягли досить значного прогресу в рамках переговорів і ми вважаємо, що є всі підстави говорити про можливість завершити переговори в цьому році".
За словами Павла Клімкіна, створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом аж ніяк не завадить розвиткові економічних відносин з іншими країнами, а навіть навпаки, сприятиме цьому. Представник МЗС також чітко наголосив, що рішення щодо того, якою буде зона вільної торгівля, ухвалюватимуться виключно в Києві та Брюсселі, і місця для інших столиць в цьому процесі не передбачено.
Безвізовий режим
Ще однією темою сьогоднішнього візиту заступника міністра закордонних справ України до Брюсселя стали переговори щодо безвізового діалогу. Вже до середини червня Київ планує підготувати перший звіт з цього питання. На сьогодні український уряд вже схвалив національний план дій, який найближчим часом має бути затверджений Президентом. Українські чиновники кажуть, що їхні успіхи вже оцінені європейцями.
"Ми достатньо успішно працюємо у багатьох питаннях, і це не тільки оцінка наша. Це оцінка, до речі, і Єврокомісії, і що дуже важливо, - окремих країн-членів. Оскільки дуже важливо, що з цього приводу думають німці, австрійці або голландці, а не тільки комісія. І ми намагаємося зараз активно працювати з міністерствами внутрішніх справ цих країн з метою отримання відповідної допомоги. Ну, і плюс, це теж дуже важливий аспект, деякі з цих міністерств активно працювали з балканськими країнами, зараз ресурси після успіху на Балканах вивільнені і ми хочемо теж належним чином використати, і з цього плану ведемо переговори і у нас вже є відповідні домовленості з деякими міністерствами внутрішніх справ", - розповідає заступник міністра закордонних справ України Павло Клімкін.
Що ж до можливості тимчасового скасування віз на час проведення в Україні та Польщі фіналу Євро-2012, то тут, за словами Павла Клімкіна, багато чого буде залежати від того, чи зможе Європа запровадити в своєму візовому кодексі положення про здійснення спільного з третіми країнами прикордонного та візового контролю, а також від вирішення ряду двосторонніх питань з Польщею, в першу чергу, в сфері безпеки. На Варшаву в українському МЗС покладають великі надії і у зв’язку з головуванням Польщі в ЄС в другій половині цього року. Кажуть, що Польща була і залишається одним з найкращих адвокатів України в Європі.
Євроатлантична Україна
06.04.2011 МЗС: країни "старої" Європи ставляться до України спектично
Скептицизм ряду країн Європи щодо членства України пов’язаний з бажанням побачити результати реформ.
Про це українським журналістам заявив сьогодні заступник міністра закордонних справ України Павло Клімкін.
Він зазначив, що на сьогодні є ряд країн - членів ЄС, які позитивно ставляться до майбутнього членства України в ЄС, а є країни, які принципово позитивно налаштовані на членство України, однак через внутрішню ситуацію “не готові сказати чітке “так”, а також є країни, налаштовані скептично – це, переважно, країни “старої” Європи.
“Їх не так багато, вони - відомі, це – країни “старої” Європи, і тут у нас є, я вважаю, широкий маневр і можливість для подальшого, так би мовити, їх переконання”, - сказав П.Клімкін.
“Для умовно, в лапках скажемо, “скептичних” країн, велику роль грають реальні успіхи. І ми вважаємо, що просування у ключових реформах, просування в рамках “безвізового” діалогу, просування по шляху підготовки угоди про асоціацію будуть тими аргументами, які переконають ключові країни-скептики”, - додав заступник міністра.
Він зазначив, що у процесі приєднання нових країн до ЄС, країни “старої” Європи мали можливість спостерігати, які відбуваються реформи.
“І, я б сказав, що в багатьох країнах – не хочу, звичайно, називати їх – реформи відбувалися набагато повільніше, ніж в Україні. І от зараз, коли ми розмовляємо з багатьма країнами - членами ЄС, враження і сприйняття реформ в Україні є як достатньо динамічне. Просто ряд країн хоче бачити зараз по ключових реформах конкретні результати”, - сказав П.Клімкін.
За його словами, в Україні очікують, передусім, побачити реформ в економічній сфері, у сфері верховенства права, а також у сфері міграційно-візової політики.
Як повідомляв УНІАН, питання закріплення перспективи членства України в ЄС у новій угоді про асоціацію наразі не вирішено.
Сьогодні П.Клімкін заявив, що Україна готова до певних компромісів у формулюваннях, однак не відмовляється від ключової мети – отримання перспективи членства.
Українська правда
07.04.2011 Європа відмовилась давати Україні перспективу
Європарламент підтримав резолюцію щодо Східного виміру Європейської політики сусідства, відкинувши положення про погіршення ситуації в Україні.
Відповідне голосування відбулося в четвер у Страсбурзі під час пленарного засідання Європейського парламенту.
Зокрема, Європарламент не підтримав поправку, автором якої був депутат Марек Сівець.
Він пропонував визначити, що "перспектива вступу, відповідно до ст.49 угоди про ЄС, може бути обґрунтована для наших країн-партнерiв, i наголосити на важливості надання перспективи членства та європейської інтеграції як рушійної сили для проведення реформ".
Водночас Європарламент не підтримав поправку, запропоновану німецьким депутатом Михаелем Галлером, в якій пропонувалося відзначити розвиток негативних тенденцій у країнах-партнерах, додавши до оригінального тексту, в якому згадувалася лише Білорусь, й Україну.
У дипломатичних колах зазначають, що поправка Сiвця була значущою для української сторони, але говорять i про те, що всі необхідні положення щодо закріплення за Україною перспективи членства Європейський парламент уже ухвалив.
Зокрема, відзначено резолюцію Мiхала Камiнського, в якій таке положення прописано чітко, а також нещодавню резолюцію щодо України, де параграф 49 угоди про ЄС було безпосередньо включено до мотивувальної частини документа.