Європейський союз
| Вид материала | Документы |
- Роль комерційних банків у зміцненні фінансової стабільності країн Євросоюзу Ключові, 393.52kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Європейський союз, 2290.42kb.
- Європейський союз консолідовані договори, 2403.74kb.
- Європейський союз, 1709.95kb.
- Європейський союз, 2539.57kb.
- Європейський союз, 2304.12kb.
- Європейський союз, 1546.58kb.
- Європейський союз, 1460.93kb.
- Європейський союз, 4830.63kb.
1.4.ЕНЕРГЕТИКА
УНІАН
07.04.2011 Євросоюз не готовий платити за модернізацію української ГТС
Європейський Союз не готовий значною мірою фінансувати модернізацію української газотранспортної системи.
Про це кореспонденту УНІАН повідомило в Брюсселі інформоване джерело в дипломатичних колах Євросоюзу, коментуючи заяву прем`єр-міністра України Миколи АЗАРОВА про те, що ЄС мав би бодай на половину профінансувати модернізацію ГТС.
«Проблема в тому, що у нас не так багато грошей, як люди часто думають», - сказав співрозмовник агентства.
За його словами, Єврокомісія профінансує, зокрема, розробку техніко-економічного обґрунтування й оцінки впливу модернізації на навколишнє середовище.
Ці проекти, за словами дипломата, будуть завершені до кінця року.
«Але за саму модернізацію ми платити не будемо», - наголосив співрозмовник агентства, додавши, що гроші на модернізацію ГТС надаватимуть міжнародні фінансові інститути, такі як Світовий банк, Європейський інвестиційний банк і Європейський банк реконструкції і розвитку.
При цьому, відзначив співрозмовник, ці інститути самостійно приймуть рішення про можливі обсяги фінансування.
Дипломат нагадав, що умовами для отримання кредитів є посилення прозорості енергетичного ринку України, розвиток конкуренції, а також застосування європейського законодавства.
Зокрема, в рамках цих вимог НАК «Нафтогаз України» повинен бути розділений на дві частини: компанію з поставки газу населенню і компанію з транзиту російського газу.
Як повідомляв УНІАН, 5 квітня прем`єр-міністр України Микола АЗАРОВ висловив думку про те, що ЄС мав би взяти на себе половину витрат на модернізацію української ГТС. Проект модернізації, за словами прем`єра, обійдеться в 1,5 млрд. євро.
1 серпня 2009 року Єврокомісія й міжнародні фінансові інститути підписали спільну заяву, в якій висловлена готовність надати Україні 1,7 млрд. дол. кредитів на закупівлі газу та забезпечення реформ в енергетичній сфері. Оскільки ряд умов, поставлених перед Україною, так і не було виконано Києвом, фінансування не почалося досі.
1.5. СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО
Європейський простір
28.03.2011 К. Грищенко хоче більше грошей від ЄС на реформи
Україна бачить необхідність більшої фінансової підтримки з боку Європейського Союзу для процесу модернізації, в якому нині перебуває держава, заявив у Брюсселі міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. Про це він заявив 26 березня на виступі на щорічному міжнародному Брюссельському форумі, який цього року присвячений Європейській політиці сусідства.
За словами Грищенка, програма реформ, яка «відповідає цінностям і стандартам Європи», є пріоритетом для українського уряду, і це – «непростий процес».
Він звернув увагу, що в попередніх хвилях розширення ЄС країни, що отримали від Євросоюзу статус кандидата, отримували фінансову допомогу в розмірі близько 30 євро на одного мешканця, тоді як Україна отримує лише 3 євро.
Грищенко додав, що українська влада розуміє, що «поїзд із винятковими квитками вже пішов», але наголосив, що програма ЄС «Східне партнерство» повинна «наповнюватися не лише ідеями».
За його словами, якщо «Східне партнерство» «живитиметься виключно ідеями, якими б шляхетними вони не були», Україна не вважатиме його корисним для досягнення своєї мети – членства в ЄС.
Україна, яка заявляє про своє прагнення вступити до Європейського Союзу, не є кандидатом на вступ до ЄС; Євросоюз розвиває з нею відносини за своїми програмами Європейської політики сусідства та Східного партнерства.
Європейський простір
30.03.2011 Євросоюз створить для країн-сусідів систему «малих пряників»
Через післявиборчі репресії в Білорусі та революції у державах Північної Африки Євросоюз взявся за переосмислення своєї політики сусідства. Зокрема, об’єднана Європа шукає відповідь на питання, яким чином ефективніше залучати економіки та політично наближувати до себе східних сусідів із колишнього Радянського Союзу. У євроустановах та основних столицях співдружності схиляються до принципу «більше реформ у цих країнах – більше грошей та підтримки з боку ЄС».
Переосмислений варіант політичної стратегії Євросоюзу щодо своїх сусідів мають оприлюднити у травні. Комісар з питань розширення та сусідства Штефан Фюле, так би мовити, «підіймаючи завісу» з цього документа, зауважив, що умови для надання допомоги цим державам будуть суворіші.
«У результаті цього перегляду ми й надалі матимемо одну політику сусідства для обох напрямків – сходу та півдня, – пояснює єврокомісар. – Але у нас буде значно диференційованіший підхід. Не лише між півднем та сходом, але й щодо самих південних та східних сусідів із мінімумом (загальних) критеріїв, але з індивідуальними програмами для кожного з наших партнерів».
Штефан Фюле додав, що створену нещодавно нову дипломатичну службу Євросоюзу ширше залучатимуть до впровадження нової політики щодо сусідів. Також буде оновлена та зміцнена низка посольств у окремих країнах на сході та півдні.
«Більше реформ – більше грошової подтримки»
Тим часом переглянуту стратегію ЄС щодо таких держав, як Україна, Молдова, Азербайджан чи Грузія, можна вмістити у фразу, яку часто використовують європейські чиновники: «більше – за більше». Її сенс у тому, що на кожен крок цих країн у бік демократії та реформ Європа відповідатиме рівноцінною «винагородою» у формі фінансової чи іншої підтримки.
«Реформована Європейська політика сусідства повинна винагороджувати реальний прогрес, – каже міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський. – Ми хочемо допомагати (за принципом) «більше – за більше». Чим швидше йдуть реформи та чим більше відкритості щодо європейських процесів у зазначених державах, – тим швидше ЄС повинен реагувати».
Водночас представник Польщі, яка розпочне головування в ЄС у червні цього року, наголошує на тому, що методи євроінтеграції, які колись використовувалися при підготовці до членства таких країн, як Чехія, Польща, Словенія та інших, – більше не відповідають вимогам часу. За його словами, замість «великого пряника», тобто обіцянки членства, якої Європа не може дати східним сусідам, слід розробити систему «менших пряників» – заохочень, які будуть підштовхувати ці держави до впровадження реформ.
«Метод батога» і вибір для Лукашенка
Такий підхід слід розуміти й у зворотному напрямку, тобто «менше реформ – менше європейських грошей». А на антидемократичні дії Євросоюз застосовуватиме метод «батога», тобто й надалі відповідатиме санкціями. Наприклад, забороною на видачу віз білоруському авторитарному лідерові Олександрові Лукашенку та його прибічникам. І хоча Білорусь не викреслена зі списку країн «Східного партнерства», її президент не братиме участі у вересневому саміті, присвяченому цій програмі.
Радек Сікорський також зазначає, що Олександр Лукашенко нині має вибір: або наслідувати колишнього комуністичного лідера Польщі Войцеха Ярузельського, що погодився на переговори при переході країни до демократії, або президента Лукашенка може спіткати доля лідерів Єгипту й Тунісу, що були силою позбавлені влади.
«У президента Лукашенка все ще є вибір, або, образно кажучи, стати Генералом Ярузельським, який гнітив свій народ, проте згодом розпочав перехід (Польщі) до демократії. Або ж він хоче звершити (кар’єру), як пани з нашого південного сусідства», – зауважив голова польського зовнішньополітичного відомства.
Сайт ВРУ
01.04.2011 Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у п'ятницю провів зустріч з представниками делегацій у Парламентській асамблеї ЄВРОНЕСТ
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у п´ятницю провів зустріч з представниками делегацій у Парламентській асамблеї ЄВРОНЕСТ.
Під час зустрічі було обговорено питання, пов´язані з підготовкою до проведення установчого засідання ПА ЄВРОНЕСТ, яке заплановано провести у Брюсселі 3 травня ц.р.
В.Литвин наголосив на важливості започаткування парламентського виміру Східноєвропейського партнерства, яким є ПА ЄВРОНЕСТ. За його словами, це сприятиме налагодженню діалогу та вирішенню завдань, які стоять перед європейським співтовариством у цілому та кожною країною зокрема, утвердженню Європи у ролі глобального гравця.
Торкаючись питання щодо участі Білорусі у цьому проекті, керівник парламенту висловив переконання, що «політика залучення набагато ефективніша за політику ізоляції». У цьому контексті він вкотре запропонував посередництво української сторони у вирішенні питань щодо формату участі Білорусі у ПА ЄВРОНЕСТ. На думку В.Литвина, необхідно провести черговий раунд переговорів з цієї тематики з головами парламентів країн-учасниць Східного партнерства.
Своєю чергою, голова делегації Європейського парламенту у ПА ЄВРОНЕСТ Крістіан Вігенін зазначив, що Україна відіграє конструктивну роль у цьому проекті. На його думку, «запуск» ПА ЄВРОНЕСТ сприятиме активізації співпраці Євросоюзу з країнами-учасницями Східного партнерства.
В.Литвин звернув увагу на необхідність закріплення в установчих документах європейських перспектив країн-учасниць Східного партнерства. Євросоюз, за його словами, має продемонструвати політику заохочення цих держав до європейських справ. Це, сказав Голова Верховної Ради, було б потужним стимулом для активної роботи ПА ЄВРОНЕСТ.