Про навчальну, наукову та методичну діяльність Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти в контексті Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) та Національної доктрини розвитку освіти Марія Барна, Наталія Пастушенко
| Вид материала | Диплом |
- Програма розвитку профільного навчання шепетівської сзош № 2, 198.77kb.
- Інститут педагогіки апн україни концепція профільного навчання в старшій школі, 197.18kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів художньо-естетичного напряму, 648.21kb.
- Постанови Кабінету Міністрів України від 16,11, 52.42kb.
- План роботи Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, 2066.32kb.
- Програма враховує національні музично-педагогічні традиції та сучасні тенденції розвитку, 170.35kb.
- Ідувач лабораторії мовно-літературної освіти, доцент кафедри етнопедагогіки та мовної, 578.79kb.
- Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 1031.24kb.
- Воснову програми покладені принципи: єдності загальнолюдського та національного змісту, 294.82kb.
- Воснову програми покладені принципи: єдності загальнолюдського та національного змісту, 166.54kb.
Про навчальну, наукову та методичну діяльність Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти в контексті Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) та Національної доктрини розвитку освіти
Марія Барна, Наталія Пастушенко
Післядипломна освіта педагогів – один із чинників змін у навчальному і виховному процесах сучасної школи. Розуміння цього ми знаходимо у найважливіших урядових документах, які визначають напрям змін в українській освіті, зокрема, у Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) та Національній доктрині розвитку освіти, в яких проблемам підготовки учителя і його професійного удосконалення присвячені окремі розділи.
Навчальна, наукова та методична діяльність Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти спрямована на розв’язання актуальних і перспективних завдань, визначених названими вище документами.
Основним напрямком роботи інституту є підвищення кваліфікації педагогічних працівників та керівних кадрів освіти, реалізація якого в основному забезпечується через відповідні курси. Їх зміст обумовлений передусім змінами в змісті й структурі загальної середньої освіти, а також вимогами до самого учителя, який буде створювати демократичну, гуманну школу. Він мусить, як сказано у Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), “усвідомити свою соціальну відповідальність, дбати про постійне особистісне і професійне зростання”. У зв’язку з цим, зусилля науково-педагогічних та методичних працівників інституту спрямовані насамперед на вдосконалення форм, методів і змісту курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників дошкільної, загальної, середньої та позашкільної освіти.
Навчальну діяльність в інституті забезпечують три кафедри (гуманітарної освіти, природничо-математичної освіти, педагогіки й психології) із залученням педагогічних працівників (методистів) кабінетів управління та економіки освіти, організаційно-методичної роботи, дошкільної та початкової освіти, проблем виховання, інформаційних технологій в освіті, а також висококваліфікованих та творчих педагогів Львова, науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів області.
Щорічно свою кваліфікацію на курсах підвищують близько 6000 педагогічних працівників різних профілів і категорій.
Навчальні програми усіх курсів передбачають гуманітарну, психолого-педагогічну, функціональну і фахову підготовку, ознайомлення з сучасною комп’ютерною технікою, індивідуальну творчу роботу і контрольно-оціночні заняття.
Пріоритетами у навчальній діяльності інституту є:
- оновлення знань, пов’язаних з нововведеннями у змісті програм;
- ознайомлення педагогічних працівників з інноваційними методами навчання і виховання;
- поглиблення знань з методики викладання предметів;
- популяризація особистісно-орієнтованих педагогічних технологій;
- формування комп’ютерної компетентності педагогів області у зв’язку із запровадженням інформаційних технологій в освітній процес;
- популяризація надбань української культури;
- підвищення рівня культури мовлення учителів;
- осмислення суті та основних проблем філософії національної української освіти;
- поглиблення знань, що стосуються психологічних основ спілкування, індивідуалізації та диференціації навчання.
Науково-педагогічні працівники інституту часто пропонують учителям спецкурси, присвячені конкретним актуальним проблемам. Наприклад: “Текст як об’єкт лінгвістичного аналізу” (Кудрик Л.Г., кандидат філософських наук), “Проблеми суспільно-політичного розвитку країн Центрально-Східної Європи на сучасному етапі” (Кріль М.М., доктор історичних наук), “Теорія літератури в школі” (Легкий М.І., кандидат філологічних наук), “Теорія літератури в шкільному курсі зарубіжної літератури” (Мацевко Л.В., кандидат філологічних наук), “Діагностування якості мовно-літературної освіти” (Пастушенко Н.М., кандидат педагогічних наук), “Сучасний урок хімії” (Савчин М.М., старший викладач); “Активні методи навчання при вивченні фізики” (Шаромова В.Р., старший викладач); “Активні методи навчання при вивченні географії” (Турчинська О.М., викладач); “Організація навчально-виховного процесу з біології”, “Основи валеології” (Новикова Н.І., кандидат педагогічних наук) та інші.
Досвід показує, що спецкурси, на відміну від набору лекцій, дають слухачам курсів систему знань, формують цілісне уявлення про предмет, запропонований для осмислення, дозволяють глибше проникнути в ту чи іншу педагогічну проблему.
Як показує діагностика, пропозиції інституту переважно задовільняють очікування педагогів. Найпоширенішими сподіваннями від курсів є такі бажання:
- оволодіти інноваційними методами навчання;
- отримати знання, пов’язані з нововведеннями у змісті програм;
- поглибити знання з методики викладання предмету;
- познайомитися з досвідом роботи учителів Львова та області;
- поспілкуватися з колегами з інших навчальних закладів.
Цікаво, що, відповідаючи на запитання, “Чому вони радили б своїм колегам побувати на курсах у ЛОІППО?”, серед найрізноманітніших аргументів учителі називають такі:
- тут подаються грунтовні методичні поради щодо проведення уроків;
- багато нової інформації, що стосується фахової діяльності;
- можна здобути навики роботи тренера для проведення тренінгів;
- кваліфіковані поради щодо проведення атестації;
- грунтовний аналіз нової форми оцінювання знань та умінь з окремих предметів;
- можна оволодіти інноваційними методиками навчання.
Як показали опитування, учителі в основному курсами задоволені. Слухачі курсів відзначають високий професіоналізм викладачів, які читали для них лекції і проводили практичні заняття, багатьом висловлюють подяки.
Для усіх категорій педагогічних працівників, які навчалися на курсах з вересня 2001-го року запроваджено докурсові роботи. Їх мета – поєднати міжкурсову післядипломну освіту з курсовою, допомогти учителеві впорядкувати свої атестаційні матеріали. Роботи за своїм характером є аналізом і узагальненням учителями результатів власної праці над відповідною педагогічною проблемою. Докурсові роботи підказують зміст індивідуальної роботи зі слухачами в післялекційний час. Аналізуючи роботи, викладачі вказують на недоліки в оформленні матеріалів (стиль, уміння аналізувати і описувати власний досвід), надають консультації, які розширюють коло знань учителя із досліджуваної проблеми.
У 2001-2002 роках інститутом спільно з Головним управлінням освіти і науки обласної державної адміністрації, управлінням освіти департаменту гуманітарної та соціальної політики Львівської міської ради, Інститутом професійного розвитку вчителів м.Торонто, за підтримки громадських організацій “Центр освітніх ініціатив” та “Школа без сліз” було організовано літні курси для керівників та учителів сільських шкіл. Мета курсів – розкрити філософію та проілюструвати методику особистісно-орієнтованого та комунікативно-діяльнісного навчання в сучасній українській школі, розробити проекти практичного втілення ідей курсів у повсякденну педагогічну діяльність. Навчальна програма курсів передбачала роботу учителів за такими напрямками:
- сприяння індивідуальному розвитку дитини в дошкільному закладі;
- індивідуалізація та інтеграція навчання в початкових класах;
- навчання мови, природознавства в початкових класах;
- методика викладання історії;
- керівники – провідники освіти;
- методика викладання літератури;
- методика навчання прикладної економіки та ведення підприємництва.
За цією ж програмою було проведено осінні курси для учителів початкових класів, вихователів дошкільних закладів, керівників закладів освіти м. Львова (без відриву від виробництва) на базі школи “Дивосвіт” .
Започатковано співпрацю з Осередком навчання інформатики і застосування комп’ютерів у Варшаві (Ośrodek Edukacji Informatycznej і Zastosowań Komputerów w Warszawie). Семеро учителів Львівщини, які навчалися влітку на курсах у Варшаві, передаватимуть набуті знання і досвід своїм колегам. Заплановано аналогічні українсько-польські курси для учителів на базі інституту у Львові, а також курси для обдарованої молоді Львівщини у Любліні.
Виходячи з державної стратегії мовної освіти, інститут, спільно з офіційним представництвом видавництва “Оксфорд Юнівесіті Прес”, розпочав широкомасштабну кампанію довготривалих курсів для учителів, які викладатимуть англійську мову у початковій школі. Отримано замовлення на підвищення кваліфікації понад 300 педагогів Львівщини. Метою цих курсів є виробити в учителів здатність адаптовувати та розробляти нові навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних потреб учнів та конкретних навчальних ситуацій, а також навчити їх розуміти сучасні принципи та ефективну практику викладання англійської мови у початковій школі.
Важливим напрямком діяльності інституту є наукове і методичне забезпечення системи післядипломної педагогічної освіти учителів області. З метою планування методичної роботи проаналізовано освітньо-кваліфікаційне забезпечення навчально-виховного процесу у школах області, виведено показники діяльності та розвитку рай(міськ)методкабінетів, підготовлено анотовані каталоги-довідники:
- Адреси шкіл педагогічної майстерності, шкіл молодого вчителя, опорних шкіл.
- Адреси передового педагогічного досвіду.
Одним із способів отримати загальну інформацію про потреби учителя і допомогти організувати підвищення кваліфікації на рівні районів і шкіл є, на нашу думку, виїзди у райони з метою вивчення стану методичної роботи з педагогічними працівниками на місцях. Звіти про методичну роботу у цих районах, аналітичні записки і пропозиції інституту оприлюднюються на зустрічах з керівниками шкіл кожного із цих районів і обговорюються вченою радою інституту.
З метою пропаганди педагогічного досвіду учителів Львівщини, в інституті з нового навчального року відкривається педагогічна виставка “Освіта Львівщини”.
Інститут докладає чимало зусиль, щоб післядипломна педагогічна освіта в області функціонувала як система. Методисти працюють над удосконаленням механізму взаємодії її складових. Елементами системи післядипломної педагогічної освіти можна вважати методичну роботу на різних рівнях: всеукраїнський рівень – область (інститут) – район(місто) – рай(міськ)методкабінети, ІМЦО) – школа. Саме так рухається сьогодні інформація до учителя. Механізм зворотнього зв’язку поки що належним чином не організований. Учитель сприймає методичні рекомендації як вказівки до дії (накази), він переважно пасивний в обговоренні педагогічних проблем і змін в освіті.
Інститут намагається координувати діяльність районних (міських) методкабінетів, актуалізуючи на семінарах важливі педагогічні проблеми, пов’язані із реформуванням української школи. Зокрема такі: як розвивати критичне мислення в учнів та їх мовленнєву компетенцію; лідерство в освіті; оцінка і оцінювання; педагогічний моніторинг як засіб якісних змін в освіті; формування національної свідомості; екологічна освіта і виховання; безпека життєдіяльності в дошкільних установах та загальноосвітніх навчальних закладах; інформаційні технології в освіті та ін.
Цінним, на нашу думку, є внесок інституту у методичне забезпечення навчально-виховного процесу в дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах області. З’явилися друком підручники та посібники з географії, математики, української мови, фізики, хімії, української літератури, методичні матеріали з проблем національного виховання та ін. Лише у 2001-2002 навчальному році працівниками інституту видано 65 позицій навчально- та науково-методичної літератури. Практично з кожного навчального предмета на допомогу учителеві видано збірники завдань або зошити для тематичного оцінювання за 12-бальною шкалою.
Наукова та науково-дослідна діяльність ЛОІППО спрямована на підвищення якості та оновлення змісту і форм післядипломної педагогічної освіти, а також на розвиток загальної середньої освіти загалом.
Науково-педагогічні працівники кафедр досліджують ряд актуальних наукових та науково-педагогічних проблем. Серед них:
- Філософія національної освіти як методологічна основа підвищення кваліфікації педагогічних працівників (Мазур Л.О., кандидат філософських наук).
- Оновлення змісту шкільної літературної освіти (Приходько І.Ф., кандидат філологічних наук).
- Методичне забезпечення підготовки учителів християнської етики (Калашник А.К., викладач).
- Діагностування якості мовно-літературної освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів (Пастушенко Н.М., кандидат педагогічних наук.)
Слід відзначити науково-дослідну роботу інституту з проблем педагогічного моніторингу. Експеримент, який проводився на базі окремих шкіл міст Дрогобича, Борислава, Стрия, а також Пустомитівського, Самбірського, Старосамбірського, Стрийського, Дрогобицького і Перемишлянського районів, виявив ряд проблем, пов’язаних не тільки з оцінюванням, але й з методикою навчання.
Керівником експерименту, який триває другий рік, є кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, директор інституту Барна М.М.. На думку автора експерименту, оцінка якості освіти – одна з найскладніших проблем української освіти. Традиційні підходи до оцінки якості освіти, на жаль, не завжди грунтуються на об’єктивних методах педагогічних вимірювань, тому і поняття “якість” трактується нині досить самовільно. Вихід із цієї ситуації автор бачить у запровадженні моніторингу, в рамках якого здійснюється виявлення і оцінка проведених педагогічних дій. При цьому забезпечується зворотній зв’язок між фактичними результатами діяльності педагогічної системи та її цілями (Між першими і останніми не завжди існує відповідність, але цього не враховують педагоги на практиці). Аналізуючи результати моніторингових досліджень, відповідальні виконавці експерименту звертали увагу на:
- оцінні бали, виставлені учителем за навчальні досягнення учнів з окремих тем (середні показники);
- бали, отримані учнями при написанні діагностичної роботи на кожному з чотирьох рівнів компетенції (середні показники);
- співвідношення між середнім балом, виставленим учителем за семестр та середнім балом, що його отримали учні за виконання усіх завдань діагностичної роботи.
Учасники експерименту (науково-педагогічні працівники інституту, педагоги шкіл) прийшли до висновку, що вироблення зручних технологій об’єктивного діагностування навчальних досягнень учнів з усіх предметів, апробація цих технологій у школах області надалі залишається актуальним завданням для інституту.
Протягом останніх кількох років ряд працівників інституту працюють над проблемою діагностування навченості учнів (Пастушенко Н.М., Гірний О.І., Барна М.М., Савчин М.М., Івануса Г.П., Ковальова Л.Л.). Результатами цих досліджень є посібник “Діагностування навченості. Гуманітарні дисципліни (Пастушенко Н.М., Пастушенко Р.Я.), теоретичні статті, зокрема “Оцінювання навченості учня: термінологія та методологія” (Гірний О.І., Барна М.М.– Рідна школа–1999.–№12); зошити, збірники для діагностичних робіт (для тематичного оцінювання).
У 2001 році інститут наказом Міністерства освіти і науки України був залучений до участі в експерименті “Особистісно орієнтоване навчання в школі ІІ ступеня на базі загальноосвітніх шкіл України” (Програма “Крок за кроком”). Наукове керівництво експериментом здійснює АПН України.
Інший науково-педагогічний експери-мент такого ж рівня – “Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах”. Термін проведення експерименту – 2001-2007рр. Наукове керівництво здійснює Інститут дефектології АПН України. Основною метою цього експерименту є розробка механізмів інтеграції дітей з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітні навчальні заклади, ранньої інтеграції цих дітей в соціальне середовище.
В обох випадках інститут, спільно з Всеукраїнським фондом “Крок за кроком”, систематично підвищує кваліфікацію учителів, готуючи їх до роботи за цими програмами, а також пропагує прогресивні ідеї експериментів. Координатором такої діяльності від інституту є викладач кафедри педагогіки й психології Єфімова С.М., яка на сьогодні уже сама працює як тренер-викладач у цій же програмі.
Важливою ділянкою роботи інституту повинна стати, на нашу думку, апробація підручників та посібників для шкіл на замовлення Міністерства освіти і науки України та видавництв. На сьогоднішній день вона має переважно формальний характер. Інститут виконує в основному функцію організатора-посередника між Міністерством освіти і науки України, Навчально-методичним центром середньої освіти у Києві та видавництвами, які самі розробляють анкети, завдання для з’ясування якості знань учнів, що навчаються за експериментальними підручниками. У наші обов’язки не входить навіть аналіз отриманої від шкіл інформації, а лише пересилання її у Центр.
Однак, експертна оцінка навчальної літератури, яка видається, кваліфіковані висновки про її якість можуть бути одним із важелів впливу на якість освіти загалом, стимулом для створення підручників нового покоління. У зв’язку з цим, великого значення набуває апробація навчально-методичної літератури, яку видають науково-педагогічні працівники та методисти самого інституту.
ЛОІППО співпрацює з громадськими організаціями, проводячи спільно семінари для педагогічних працівників, конференції, тренінги з метою оволодіння інноваційними інтерактивними методиками навчання як дорослих, так і дітей, освітні форуми.
Серед таких організацій Центр освітніх ініціатив, Всеукраїнський фонд “Крок за кроком”, Фундація розвитку малого та середнього бізнесу Даремського університету у Великій Британії (проект “Ділова активність”). Саме на базі ЛОІППО планується створити Всеукраїнський Центр “Ділова активність”. Учасники цієї програми спрямовують свою діяльність на розвиток підприємливості у молоді.
З інститутом тісно співпрацюють і педагоги шкіл Львівщини, які є співавторами посібників, збірників завдань для тематичних атестацій, навчально-тематичних планів, помічниками в організації обласних олімпіад. На базі їхніх шкіл проходить педагогічна практика для учителів, що навчаються на курсах, різноманітні тематичні семінари.
У грудні 2001 року на сесії Львівської обласної ради прийнято Програму розвитку освітньої галузі Львівщини на період 2002-2004 років, яка чітко визначила найголовніші пріоритети. У контексті цієї програми важливим завданням інституту є створення регіональної програми післядипломної педагогічної освіти. Відповідно до положень Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), післядипломна педагогічна освіта повинна стати “більш персоніфікованою, надаючи кожному учителеві ширші можливості для оновлення, удосконалення та поглиблення своєї професійної підготовки у найбільш прийнятний для нього спосіб, у тому числі на базі дистанційного навчання із застосуванням нових інформаційних технологій”.
Ми переконані у тому, що підвищення кваліфікації вчителів є основним поштовхом до того, щоб учитель став носієм якісних змін в освіті, що сприятиме поліпшенню стану суспільства загалом.
До серпневих нарад педагогічних працівників
Моніторинг якості навчання – необхідна умова становлення творчої особистості й розвитку освітньої інституції
(за результатами регіонального педагогічного експерименту)
Марія Барна
Незаперечною на сьогодні можна вважати тезу, що люди, які будуть жити у ХХІ столітті, повинні вміти критично мислити. Результати ж наукових досліджень останніх десятиріч у різних державах світу засвідчують, що навиками, необхідними для логічного мислення, школярі майже не володіють. Тому вироблення установки на критичне мислення та розвиток його навиків мусить стати одним з першочергових завдань при організації навчального процесу в сучасній школі, про що, до речі, йдеться в останніх нормативних документах Міністерства освіти і науки України, які регламентують діяльність закладів освіти в умовах переходу на 12-річне навчання.
Найбільш виразно, на нашу думку, теза про установку на критичне мислення прослідковується у документах про запровадження 12-бальної оцінної шкали, оскільки найвищими балами (11 і 12) оцінюється діяльність учнів спрямована на досягнення мети та завдань власної пізнавальної діяльності. Загальний алгоритм мислення включає в себе принаймні чотири запитання, на які треба відповідати кожного разу, коли йдеться про застосування критичного мислення для розв’язання певної задачі: 1. Яка мета? 2. Що відомо? 3. Які навики мислення допоможуть мені досягнути поставленої мети? 4. Чи досягнута поставлена мета? Тому очевидно, що вчитель сьогодні зобов’язаний застосовувати такі методи організації пізнавальної діяльності дітей, які б у найбільшій мірі спонукали їх до досягнення конструктивно-варіативного і творчого рівня компетенцій.
Але чи нинішній педагогічний працівник - випускник того чи іншого вищого навчального закладу або й вчитель зі стажем є настільки професійно компетентним, щоб організовувати і здійснювати відповідну педагогічну діяльність? Як свідчить практика, далеко не кожен. Допомогти вчителеві оволодіти інструментарієм вироблення власного, оновленого стилю діяльності в умовах модернізації сучасної освіти – чи не одне з найголовніших завдань, що їх повинні вирішувати заклади післядипломної педагогічної освіти.
Саме у такому напрямку впродовж останніх років розвиває свою діяльність Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, беручи активну участь у реалізації міжнародних освітніх проектів “Крок за кроком”, “Лицем до дитини”, “Вчимося думати”, “Ділова активність” та проектів, ініційованих Головним управлінням освіти і науки та інститутом: “Модульно-рейтингова система навчання”, “Інформаційні технології в освіті”, “Педагогічний моніторинг якості навчання” тощо. Результативність окремих спільних напрацювань на даному етапі є доволі очевидною, оскільки вони спонукають педагогічних працівників області до серйозного переосмислення методик навчання й оцінювання, оновлення змісту навчальних предметів, що частково знайшло своє вираження у програмі розвитку освітньої галузі Львівщини на період 2002-2004 років, науково-аналітичних матеріалах “Моніторинг якості навчання – необхідна умова становлення творчої особистості та розвитку освітньої інституції” (шість випусків) тощо.
Цього року завершується один з основних етапів регіонального експерименту “Педагогічний моніторинг якості навчання”, а це – регулярне відслідковування досягнень учнів у навчальному процесі з використанням адаптованих методик діагностування навченості учнів відповідно до Критеріїв оцінювання за 12-бальною шкалою.
Мета експерименту:
- довести, що можливим є перехід від оцінювання успішності учня до оцінки його досягнень, а, отже, в якості оцінки виступатиме не суб’єктивно визначений вчителем бал, а показник рівня навченості учнів, який опосередковано може служити й показником фактичної ефективності навчальної діяльності вчителя;
- виявити об’єктивні результати навчання з основ наук шляхом порівняння оцінних балів, виставлених вчителем за навчальні досягнення учнів з теми (розділу), та балів, отриманих ними за діагностичну роботу на кожному з чотирьох рівнів компетенції;
- вирахувати на основі цього коефіцієнт об’єктивності оцінювання (Коб.)
Програмою досліджень ми передбачали, що принаймні три рази на рік кожний компонент матеріалу навчальної дисципліни вимагає відповідей на запитання:
- Чи досягнуті навчальні цілі?
- Чи існує позитивна динаміка розвитку учнів порівняно з результатами попередніх діагностичних досліджень?
- Чи відповідає рівень складності навчального матеріалу можливостям учнів?
Очевидно, що для цього вчитель повинен систематично проводити відповідні педагогічні вимірювання. Аналіз методів, які застосовуються нині для таких вимірювань, вказує на те, що вони, як правило, дуже спрощені: при контролі не встановлюються конкретні цілі, яких треба досягти у процесі навчання, а, отже, різними з боку вчителів є трактування передбачуваних результатів навчання. Для одних вчителів об’єктом контролю є фактичний матеріал, який засвоїли учні, для інших - здатність застосувати знання на практиці, ще для інших - здатність переносити знання на вирішення нових завдань і т.д. Відповідно оцінюються різні сторони відповідей і розробляється своя система перевірочних завдань.
Уникнути вчителеві цих розбіжностей допомагає, на нашу думку, розроблена в інституті адаптована методика діагностування навченості учнів відповідно до Критеріїв оцінювання за 12-бальною шкалою, за якою доцільно проводити і аналізувати впродовж навчального року принаймні три заміри навчальних досягнень школярів: нульовий, контрольний і підсумковий.
Нульовий замір (початкове діагностування) - у перші два тижні вересня. Його мета – визначити рівень навченості учнів перед початком нового циклу навчання, пересвідчитися у готовності класу до даного етапу навчання.
На другому-третьому тижні грудня проводиться контрольний замір навчальних досягнень, мета якого – оцінити зміни у знаннях учнів при вивченні основних предметів інваріантної частини базового навчального плану.
За один-два тижні до закінчення навчального року слід провести третю діагностичну роботу – підсумковий замір навчальних досягнень – у тих самих класах, де проводилися два попередні заміри. Його мета – визначити рівень навченості учнів за підсумками проведеного циклу навчання та оцінити динаміку процесу навчання учнів від початкового діагностування до контрольного і далі до підсумкового шляхом порівняння даних у кожному класі з певного предмету за відповідними показниками в умовах існуючого оцінного діапазону.
Заміри навчальних досягнень учнів ми проводили впродовж 2000-2001 та 2001-2002 н.р., відповідно у 8(9) і 10(11) класах 10 міських і 19 сільських шкіл області. До експерименту були залучені 72 учителів та 1790 школярів, з них 859 – учні 8(9) кл. і 931 – учні 10(11) кл.
Діагностичні роботи містили чотири групи завдань, які відповідали певному рівневі компетенції (початковому, середньому, достатньому і високому), а, отже, забезпечували можливість встановлення і оцінювання співвідношення репродуктивного, частково-пошукового і творчого компонентів у мислительній діяльності учнів. Опосередковано отримана нами інформація дає можливість зробити висновки про ефективність роботи вчителів. За виконані завдання, які учень має право вибирати відповідно до власних цілей і можливостей, він максимально може набрати 12 балів (виконання завдань з кожної групи оцінюється в 1-3 бали), а, отже, виявити тим самим реальні досягнення з теми(розділу).
Як засвідчують порівняльні середньостатистичні дані результатів досліджень (рис.1, 2, 3, 4,), для учнів стійкою залишається тенденція до репродуктивної діяльності (початковий рівень), яка вимагає, як правило, елементарного відтворення фіксованих знань. Для вчителів, мабуть, традиційним залишається комбінований урок – одночасне заняття з цілим класом, у ході якого він повідомляє, передає знання, формує уміння і навики, спираючись в основному на подачу нового матеріалу (повідомлення, переказування), його відтворення учнями, оцінює результати цього відтворення, вдаючись здебільшого до індивідуального поточного усного опитування з місця або біля дошки, тобто організовує навчальну діяльність учнів на нижчих рівнях розвитку пізнавальної діяльності.
Оскільки показники навченості як з предметів суспільно-гуманітарного, так і з предметів природничо-математичного циклів і у 8(9), і в 10(11) класах на останніх трьох рівнях відчутно знижуються, то, напевно, слід говорити про те, що у переважної більшості учнів недостатньо сформовані частково-пошукові і творчі (дослідницькі) компоненти мислительної діяльності, які передбачають використання для розв’язку пізнавальних задач необхідних логічних операцій (аналіз, синтез, доведення, формулювання висновків і т.д.), вимагають від учня проявити гнучкість, нешаблонність мислення, уміння використовувати уже відомі опорні знання в новій навчальній ситуації тощо. У частини вчителів, у свою чергу, несформовані достатні навики для цільової орієнтації процесу навчання та інших новітніх педагогічних технологій, конструювання моделі навчання як творчого пошуку, вони ще недостатньо застосовують діяльнісні, активні методи навчання, що спонукали б школярів до творчої, дослідницької праці.
Як позитив слід відзначити факт в основному правильного застосування вчителями Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, адже Коб. (коефіцієнт об’єктивності) майже не перевищує 1,0.
Таким чином, причинно-наслідковий аналіз результатів шкільного моніторингу педагогічних вимірювань навчальних досягнень учнів у контексті запровадження 12-бальної оцінної шкали засвідчує про задовільний в цілому стан загальноосвітньої підготовки у навчальних закладах Львівщини.
Але, на нашу думку, отримані й проаналізовані нами дані вказують і на ряд проблем у функціонуванні і розвитку освітньої галузі області:
- відсутність чітко окреслених пріоритетних напрямків розвитку освітньої інституції та відповідних проектів для їх реалізації;
- висока інертність педагогічних працівників щодо потреби у змінах в освіті. Стійкою залишається тенденція, що всі зміни повинні йти “згори”;
- тяжіння вчителів до базової моделі навчання як відтворюваного навчального циклу з відтворюваними мінімальними (обов’язковими) результатами;
- повільний перехід навчальних закладів до пошукових моделей навчання, що спрямовані на засвоєння учнями самостійно конструйованого досвіду: від бачення і постановки проблеми – до висунення гіпотез, передбачень, їх перевірки, пізнавальної рефлексії над результатами і процесом пізнання;
- різке погіршення фінансово-матеріального забезпечення шкіл;
- недостатнє професійне володіння новітніми педагогічними технологіями, які покликані змінити характер освіти (відкриті методики, навчання в групах, навчання в процесі роботи, мнемоніка, моніторингова система педагогічних вимірювань тощо) та ін.
Тому рекомендуємо відповідним освітянським службам сміливіше ініціювати освітні зміни, ретельно й систематично аналізувати результати навчальної діяльності учнів, встановлювати причини наявного стану справ і окреслювати конкретні дії для покращення якості освіти у межах своєї компетенції для того, щоб досягнути якісно вищих показників.
Про організацію виховного процесу
в загальноосвітніх навчальних закладах області 2002-2003 н.р.
Леся Гриза, Микола Кацюба,
Тамара Ковальчук, Надія Стефанів
Становлення української держави значною мірою залежить від того, як буде йти процес виховання молодого покоління – майбутнього нашого суспільства. Тому школа повинна стати державно-громадським загальноосвітнім навчально-виховним закладом, який організовує свою діяльність на грунті національної культури і національних традицій, а за змістом та формами роботи відповідає національно-культурним потребам України.
В системі виховної роботи провідна роль належить національно-патріотичному вихован-ню. Ідеологія державотворення, любов до рідної землі і держави, до рідної мови і народу, шанобливе ставлення до Конституції України, державних символів, готовність до захисту Батьківщини, утвердження української національної ідеї мають стати стратегічним завданням освітніх закладів.
У цьому навчальному році загальноосвітні навчальні заклади області працюватимуть над виконанням завдань державних програм:
- Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства;
- Указу Президента України “Про додаткові заходи щодо забезпечення виконання Національної програми “Діти України” на період до 2005 року”;
- Національної програми відродження та розвитку українського козацтва на 2002-2005 роки.
Для реалізації цих програм в області діє Програма національно-патріотичного виховання та духовного становлення учнівської молоді (Інформаційний вісник.- 2001.-№10).
Важливе місце у виховному процесі має зайняти відзначення знаменних і пам’ятних дат, зокрема 60-річчя утворення УПА, 85-річчя подій Української революції 1917-1921 рр., 65-річчя від дня народження В.Чорновола, 130-річчя від дня народження С.Крушельницької, 140-річчя від дня народження Є.Петрушевича тощо (додаток №1). Звертаємо увагу, що Указом Президента України визначено заходи для відзначення 350-річчя Переяславської угоди. На нашу думку, до відзначення цієї дати необхідно підходити виважено, показати вплив цієї події як на тодішнє життя суспільства, так і на подальшу долю України.
Cтановлення патріота-українця неможливе без його духовного зростання, а цьому сприятиме тісна співпраця школи, сім’ї, громадськості. Схему такої співпраці відображено у додатоку №2.
Слід приділити належну увагу співпраці школи і сім’ї щодо виховання дітей. Оскільки стаття 59 Закону України “Про освіту” покладає на батьків відповідальність за фізичне здоров’я і психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку природних здібностей, тому головне завдання школи, вчителів – допомогти родині осягнути здобутки української народної педагогіки, що забезпечувало б високий рівень вихованості дітей у сім’ї. В основу співпраці школи з батьками школярів має бути покладена конкретна система педагогізації населення, починаючи зі шкіл молодих батьків, зокрема і для учнів-старшокласників, і завершуючи різноманітними формами роботи з населенням. Важливим етапом педагогізації батьків має стати їх підготовка з питань виховання дітей у сучасній сім’ї, урахування всіх обставин і складностей суперечливого часу. У процесі роботи з батьками слід широко використовувати активні форми проведення занять, зокрема диспути, рольові ігри, конференції, зустрічі за “круглим столом” тощо. Орієнтовна тематика таких занять та методика їх проведення наведена у методичному пораднику “Інформаційно-методичні матеріали для організації роботи з батьками” (Львів: ЛОІППО, 2002)
Складовою системи національного виховання є екологічна освіта, мета якої –формування екологічної культури окремих осіб і суспільства в цілому, формування навичок, фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення й свідомості, що грунтуються на ставленні до природи як універсальної, унікальної цінності. У зв’язку з цим ефективність процесу екологічного виховання залежатиме від вибору оптимальних форм, методів і прийомів навчання екології з наданням учням максимальної самостійності у проведенні різних заходів, занять на природі, організації роботи на екологічній стежці, у природничо - краєзнавчих та художніх музеях, бібліотеках та наукових закладах (додаток №3).
Розбудова Української держави неможлива без подолання правового нігілізму, оскільки здатність людини розуміти норми моралі і законів та відповідним чином поводитись не є природженою. Ці якості формуються під впливом спеціальних виховних заходів, у спілкуванні людини з іншими людьми, у процесі її участі в різних видах діяльності. Мету правового виховання можна вважати досягнутою, якщо учні знатимуть основні принципи законодавства і керуватимуться ними в своєму житті, виходячи з глибокої переконаності й необхідності. Тому педагогічним колективам шкіл області необхідно формувати в учнів морально-правову свідомість, уміння дотримуватись моральних і правових норм у поведінці, попереджувати порушення учнями правил людського співжиття, проводити спеціальну правовиховну роботу з тими учнями, які допускають відхилення від норм поведінки. Одним з головних шляхів підвищення результативності правовиховної роботи є організація змістовного дозвілля, різноманітної роботи з дітьми за їхніми інтересами. Тому керівники шкіл повинні сприяти розширенню мережі гуртків, клубів, спортивних секцій, творчих об’єднань за інтересами на базі навчально-виховних закладів. Проведення позакласної правовиховної роботи з учнями у школі вимагає вдосконалення та використання різних форм і методів роботи, в тому числі практичного характеру. При організації правовиховної роботи можна використати методичний посібник “Правове виховання школярів” (Львів: ЛОНМІО, 1999)
Ще одним важливим шляхом і умовою формування у школярів відповідальності, ініціативи, творчості, включення шкільної молоді у радикальні перетворення, що відбуваються у нашому суспільстві, є участь у шкільному самоврядуванні. Діяльність учнівського самоврядування має скеровуватись на підвищення якості навчання, зміцнення свідомої дисципліни, реалізацію вимог режиму роботи школи, організацію позакласної виховної роботи. При організації роботи учнівського самоврядуваня можна скористатися досвідом роботи шкіл області, який описаний в методичних порадниках “Організація учнівського самоврядування. Дитячі організації” (Львів: ЛОНМІО, 1998) та “Учнівське самоврядування. Ч.1” (Львів: ЛОІППО, 1999).
Ефективність виховної діяльності навчального закладу залежить і від активної співпраці з дитячими та молодіжними громадськими організаціями. У цьому навчальному році слід звернути особливу увагу на розширення мережі осередків громадських організацій. При цьому, на нашу думку, при створенні осередку потрібно виходити із наявності керівника, який пройшов відповідну підготовку (вишкіл), учнівської молоді, яка свідомо вирішила вступити в ту чи іншу організацію, а також належної методичної і матеріальної бази. Значна роль у залученні дітей до участі в громадських організаціях повинна належати педагогу-організатору. Орієнтовні посадові обов’язки педагога-організатора для роботи з дитячими об’єднаннями та організаціями опубліковані в інформаційному збірнику Міністерства освіти України (№23, 1992 р.). Корисним у роботі для педагогів-організаторів, керівників таких осередків стане інформаційно-методичний збірник “Організація діяльності шкільних осередків молодіжних і дитячих організацій та об’єднань” (Львів: ЛОІППО, 2002), який містить необхідну інформацію, що стосується організації діяльності осередків дитячих і молодіжних організацій та об’єднань найпоширеніших на Львівщині: “Пласту”, “Молодої Просвіти” та ін.
Додаток 1
Календар знаменних і пам’ятних дат на 2002/2003 н.р.
| 24.08 | День незалежності України |
| 01.09 | День знань |
| 21.09 | Різдво Пресвятої Богородиці |
| 23.09 | 130 років з дня народження української співачки Соломії Крушельницької (1872) |
| 27.09 | Воздвиження чесного Хреста |
| 30.09 | 110 років з дня народження видатного українського математика Михайла Кравчука (1892) |
| 06.10 | День працівника освіти |
| 11.10 | 330 років з дня народження гетьмана України Пилипа Орлика (1672) |
| 14.10 | Покров Пресвятої Богородиці |
| 14.10 | День українського козацтва |
| 14.10 | 60 років з дня створення Української повстанської армії (1942) |
| 01.11 | Листопадовий зрив у Львові. День утворення ЗУНР (1918) |
| 04.11 | 130 років з дня народження українського поета і письменника Богдана Лепкого (1872) |
| 09.11 | День української писемності та мови |
| 20.11 | 85 років тому ІІІ Універсалом Центральної Ради проголошено УНР (1917) |
| 30.11 | День пам’яті жертв голодомору |
| 03.12 | 280 років з дня народження визначного українського філософа Григорія Сковороди (1722) |
| 05.12 | 85 років тому в Києві було відкрито Українську Академію Мистецтв (1917) |
| 06.12 | День Збройних Сил України |
| 13.12 | Андрія Первозванного |
| 13.12 | 125 років з дня народження українського композитора Миколи Леонтовича (1877) |
| 19.12 | Святого Миколая Чудотворця |
| 24.12 | 65 років з дня народження українського політика, журналіста В’ячеслава Чорновола (1937) |
| 01.01 | Новий рік |
| 01.01 | Народився український політик, голова проводу ОУН Степан Бандера (1909) |
| 07.01 | 150 років з дня народження українського історика Миколи Аркаса (1853) |
| 07-08.01 | Різдвяні свята |
| 08.01 | 65 років з дня народження українського поета-шістдесятника Василя Стуса (1938) |
| 19.01 | Святе Богоявлення (Йордан) |
| 22.01 | День соборності України |
| 22.01 | 85 років тому Центральна Рада проголосила ІV Універсалом самостійність та суверенність Української Народної Республіки (1918) |
| 29.01 | 85 років тому відбулася битва під Крутами (1918). День пам’яті героїв Крут |
| 15.02 | Стрітення Господнє |
| 09-10.03 | Шевченківські дні |
| 15.03 | День проголошення Карпатської України (1939) |
| 29.03 | 275 років з дня народження гетьмана України Кирила Розумовського (1728) |
| 03.04 | 85 років з дня народження українського письменника Олеся Гончара (1918) |
| 07.04 | Благовіщення |
| 10.04 | 105 років від дня народження Степана Скрипника, Блаженнійшого Митрополита УАПЦ і УПЦ Мстислава (1898) |
| 16.04 | 155 років тому скасовано панщину в Галичині (1848) |
| 19.04 | День довкілля |
| 20.04 | Квітна неділя |
| 26.04 | День пам’яті жертв Чорнобильської трагедії |
| 27.04 | Великдень |
| 29.04 | 85 років тому було проголошено Конституцію УНР, яка юридично закріпила самостійність України (1918) |
| 29.04 | 85 років тому Павла Скоропадського було проголошено гетьманом України (1918) |
| 02.05 | 155 років тому створено в Галичині Головну Руську Раду (1848) |
| 04.05 | 165 років тому викуплено з кріпацтва Тараса Шевченка (1838) |
| 06.05 | 70 років тому у Львові відбулось перше свято “Українська молодь – Христові” (1933) |
| 09.05. | День пам’яті жертв Другої світової війни |
| 10.05 | День матері |
| 15.05 | 155 років тому почала виходити у Львові “Зоря Галицька” - перша газета українською мовою (1848) |
| 18.05 | 130 років з дня народження корифея української агрономії Костя Мацієвича (1873) |
| 23.05 | 65 років тому загинув у Роттердамі Провідник ОУН Євген Коновалець (1938) |
| 01.06 | День захисту дітей |
| 03.06 | 140 років від дня народження Євгена Петрушевича, Президента ЗУНР (1863) |
| 15.06 | Зіслання Святого Духа (Зелені свята) |
| 20.06 | 15 років тому у Львові відбулась установча конференція відновленого Товариства рідної мови ім.Т.Г.Шевченка (1988) |
| 28.06 | День Конституції України |
| 30.06 | День проголошення Акту відновлення Української держави у Львові (1941) |