Програма розвитку профільного навчання шепетівської сзош № 2

Вид материала

Документы

Содержание Розділ і. проблемний аналіз соціального замовлення РОЗДІЛ ІІ. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ОСВІТИ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ 2.1. Сутність, мета і принципи організації профільного навчання в школі Основними завданнями 2.2. Структура профільного навчання Зміст і структура навчальних профілів Предметна структура допрофільного навчання. Економічний профіль (10-11 класи) Загальнокультурне забезпечення Правовий профіль (10-11 класи) Технологічний профіль (10-11 класи) Рівень стандарту Академічний рівень Рівень профільної підготовки 2.3. Форми організації профільного навчання Профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами 2.4. Допрофільна підготовка Таблиця 2.1 Реалізація допрофільної підготовки Ііі. умови реалізації програми 3.1. Кадрове забезпечення 3.2. Матеріально-технічне забезпечення ... Полное содержание

Подобный материал:

• Навчальна програма для учнів основної школи пояснювальна записка програма Intel, 879.45kb.
• Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, 897.92kb.
• Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, 1067.72kb.
• Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів технологічний, 649.19kb.
• Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів технологічний, 1236.13kb.
• З виконання Програми впровадження профільного навчання у навчальних закладах Хмельницької, 245.81kb.
• Го навчання та науково-методичного забезпечення, психологічної підтримки впровадження, 164.63kb.
• Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх, 827.25kb.
• Програми Базова програма розвитку дитини дошкільного віку „Я у Світі, 252.89kb.
• Програми Базова програма розвитку дитини дошкільного віку „Я у Світі, 252.85kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ШЕПЕТІВСЬКОГО МІСЬКВИКОНКОМУ


ПРОГРАМА

РОЗВИТКУ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ШЕПЕТІВСЬКОЇ

СЗОШ № 2


2005

ЗМІСТ

ВСТУП

Програма профільного навчання в старшій загальноосвітній школі розроблена на виконання Закону України “Про загальну середню освіту”, постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”. Вона ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) і спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти, затвердженої Указом Президента України від 17.04.2002 р. № 347/2002.

У названих документах закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі. Вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

Програма розроблена з урахуванням досвіду організації профільного навчання в старшій загальноосвітній школі.

Розвиток освітнього простору, об’єктивно вимагає від школи адекватної реакції на процеси реформування загальної середньої школи. Загальною тенденцією розвитку старшої профільної школи є її орієнтація на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної і допрофесійної освіти.

РОЗДІЛ І. ПРОБЛЕМНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНОГО ЗАМОВЛЕННЯ

Педколектив школи працює над проблемою по створенню умов для розвитку, формування соціально зрілої, духовно багатої, творчої, фізично здорової особистості. Вирішення даної проблеми здійснювалось через побудову навчального процесу на діагностичній основі з урахуванням інтересів, бажань, можливостей учнів, через запровадження в навчальний процес особистісно-зорієнтованої системи навчання, створення ситуації успіху, умов для самонавчання, самооцінки, самореалізацїї, розвитку творчих здібностей учнів.

В школі 1 ступеня продовжували роботу рівневі класи, працювали класи з вивченням англійської мови, а також класи базового рівня. Аналіз роботи рівневих класів показав , що учні добре засвоїли програмовий матеріал, окремі учні випереджають у навчанні.

Рання диференціація та індивідуалізація навчання позитивно вплинула на результативність навчання. Контрольні зрізи знань, що проводились в кінці навчального року показали добрий рівень знань та вмінь учнів з навчальних предметів. Із 198 учнів 3-4 класів на достатньому і високому рівнях навчається 100 учнів, що становить 61%.

В школі II ступеня ( 5-9 класи) працювали класи ранньої спеціалізації . Рання спеціалізація здійснювалась завдяки введеню в навчальний процес спецкурсів , факультативів , курсів за вибором: “Подорож у світ економіки”, “Ділове спілкування”, “Основи економіки”, “Психологія бізнесу”, “Основи комп’ютерної грамотності”, “Основи економічних знань” і інші, а також шляхом рівневої диференціації. Це допомогло учням обрати профіль відповідно до здібностей і інтересів. Із 455 учнів 5-9 класів навчається на достатньому і високому рівнях 146 учні, що становить 32%.

Позитивні результати досягнуті завдяки:

1. удосконаленню методів, прийомів, форм навчання;
   
2. організації навчання на різних рівнях складності;
   
3. посиленню індивідуальної роботи;
   
4. створенню умов для самонавчання, самовдосконалення, розвитку творчості.
   

Протягом року педагогічний та учнівський колективи школи працювали над реалізацією активних методів навчання, зокрема реалізацією принципів розвивального навчання. А тому, значна увага педагогічним колективом приділялась вибору найбільш оптимальних форм, методів, прийомів навчання під час проведення лекцій, самостійних робіт, практичної частини, розробці рівневих вимог до засвоєння програмового матеріалу, вибору ефективних видів контролю за знаннями, апробовувалась рейтингова та впроваджувалась дванадцятибальна системи оцінювання навчальних досягнень учнів.

Зріс рівень методичної підготовки вчителів, які працюють в рівневих класах, про це свідчать відвідані уроки, проведений моніторинг навчальних досягнень з різних предметів, а також директорські контрольні роботи.

Учні набули кращих навичок самонавчання, самовдосконалення, роботи з науково-популярною, довідковою літературою, оволоділи навичками аналітичної діяльності, самооцінки.

Покращилась результативність учнів в міських та обласних олімпіадах. Школа має 22 призери міських олімпіад, 4 призери II етапу-конкурсу захисту науково-дослідницьких робіт. Із одинадцяти учнів, що брали участь в обласних олімпіадах 3 учні стали призерами. Учень Герасимчук Олександр (8А клас) вийшов переможцем обласної олімпіади з історії і брав участь в Всеукраїнській олімпіаді, де виступив добре. Учениця 11-Б класу Перехрестюк Ніна стала призером обласної олімпіади з економіки (ІІІ місце)та призером Всеукраїнської олімпіади з енергозбереження (м.Київ).

Журі міських олімпіад відзначило високий рівень навчальних досягнень з історії, української мови та літератури, географії, математики, економіки, хімії, біології і екології.

Це говорить про те, що в школі поліпшилась індивідуальна робота з творчими дітьми.

Відмічаються позитивні зміни в позакласній роботі з учнями на різних ступенях навчання. Більшість виховних заходів носили інтелектуально-розважальний характер, були спрямовані на виховання в учнів культури поведінки, засвоєнню загальнолюдських цінностей, сприяли впровадженню традицій. Результативно працювали хоровий гурток, який вже кілька років підтримує звання „Зразкового хорового колективу” (керівник хору Шнайдер А.Ф.), КВК (Месь О.В.), оркестр народних інструментів (керівник Шнайдер А.Ф.)

Більш результативною в навчально-виховному процесі школи стала роль психологічної служба.

Продовжувалась робота по добору кадрів, підвищенню їх педагогічної та фахової майстерності шляхом методичної та самоосвітньої роботи.

Відповідно до потреб учнів, батьків працювали корекційні групи, гурток лікувальної фізкультури, стоматологічний кабінет. Постійно проводилась валеологічна та профілактитчна робота серед учнів, в результаті чого зменшилась кількість учнів, що хворіли інфекційними хворобами.

Разом з тим, в роботі педагогічного колективу є ряд істотних недоліків, які понижують результативність навчально-виховного процесу. Потребує поліпшення індивідуальна робота з учнями як на уроках, так і в позаурочний час. А тому мало учнів 9-11 класів мають високий і достатній рівень знань, про що свідчить моніторинг, проведений в кінці навчального року та директорські контрольні роботи.

Причиною цього є недостатній контроль адміністрації школи за рівнем викладання предметів, здійсненням особистісно-зорієнтованого підходу в навчанні як на уроках, так і в позаурочний час, забезпеченням рівневості навчання на всіх ступенях. Є ще недостатньою результативність роботи школи з питань розвивального навчання. Причиною цього є недостатнє педагогічне керівництво процесом саморозвитку творчості учнів, а також недоліки у використанні 12-ти бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів. Потребує прискорення процес переходу до школи розвитку, що принижує навчальну цінність уроків, позначається на рівні знань учнів. Вчителі ще не оволоділи в повній мірі особистісно-зорієнтованою системою навчання.

Спостерігається недостатній рівень загальної культури учнів. Потребує поліпшення моральне, естетичне , валеологічне виховання, підвищення культури учнів і вчителів. Ще недостатньо проводяться виховні заходи, які б сприяли формуванню активної особистості.

Значної уваги потребує поєднання спільних зусиль школи та сім’ї у вихованні учнів. Батьки ще не стали активними учасниками всіх шкільних справ.

З метою успішного виконання Законів України “Про освіту”, “Про загальнну середню освіту”, державної національної програми “Здоров’я дітей – здоров’я нації”, Концепції національного виховання, Концепції школи, відповідних програм, затверджених обласною і міською адміністраціями та недоліків, які вказані в даному аналізі, колектив школи продовжуватиме працювати над проблемою “ Створення умов для розвитку, формування соціально-зрілої, духовно багатої, творчої, фізично здорової особистості” шляхом вирішення таких завдань :

1. Перехід до особистсно-зорієнтованої моделі навчання і виховання.
   
   1. Побудову навчального процесу здійснювати на діагностичній основі.
      
   2. Допомогти вчителям оволодіти оптимальними, інтерактивними методами, технологіями навчання, умінням організовувати його на різних рівнях складності відповідно до психологічних особливостей учнів.
      
   3. Забезпечити умови для самовдосконалення і самореалізаціі, розвитку індивідуальних, творчих здібностей учнів на уроці і в позакласній роботі.
      

2. Виховний процес спрямовувати на виховання активної особистості, розвитку моральних принципів, естетичних смаків, валеологічної культури; прилучення до національних і загальнолюдських цінностей.

3. Зосередити зусилля педагогічного колективу на встановленні більш тісних зв’язків з сім’єю, залученням батьків до справ школи, а також удосконаленні форм роботи з батьківською громадськістю.

4. Удосконалювати науково-методичну роботу з педагогічними кадрами зг1дно діагностики, розвивати їх професійну майстерність.
   
5. Поліпшити умови для психічного і фізичного здоров’я учнів, формувати навички психічної і фізичної захищеності.
   
6. Здійснювати допрофесійну підготовку учнів з питань бізнесу і права. Забезпечувати результативність роботи спеціалізованих класів.
   
7. Правовиховну роботу спрямувати на формування в учнів свідомої дисципліни, культури поведінки, активної життєвої позиції.
   
8. Забезпечити належну управлінську діяльність за здійсненням навчально-виховного процесу відповідно до Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті.
   
9. Забезпечити виконання Постанови Кабінету Міністрів України “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”.
   

РОЗДІЛ ІІ. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ОСВІТИ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ

2.1. Сутність, мета і принципи організації профільного навчання в школі

Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.

Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Основними завданнями профільного навчання є:

1) створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

2) виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

3) формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;

4) забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

Профільне навчання ґрунтується на таких принципах:

- фуркації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);

- варіативності й альтернативності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення);

- наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);

- гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);

- діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

2.2. Структура профільного навчання

Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів.

Профіль навчання визначається з урахуванням освітніх потреб замовників освіти; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону; перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді.

Профільне навчання у 10 - 11 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний (економічний і правовий профіль), технологічний.

Навчальний профіль визначається як добором предметів, так і їх змістом.

Зміст і структура навчальних профілів. Засвоєння змісту освіти профільного навчання має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге – підготовку до майбутньої професійної діяльності.

Предметна структура допрофільного навчання.

Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним загальноосвітнім стандартом.

Профільні загальноосвітні предмети – це цикл предметів, які реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Вони обов’язкові для учнів, які обрали даний профіль навчання. Профільні предмети вивчаються поглиблено. Особливостями вивчення є: більш глибоке і повне опанування понять, законів, теорій, передбачених стандартом освіти; дотримання системного викладу навчального матеріалу, його логічного упорядкування; широке використання знань із споріднених предметів; застосування активних методів навчання, організація дослідницької, проектної діяльності учнів. Поглиблене вивчення саме циклу предметів запобігає вузькій спеціалізації, яка здебільшого не відповідає реальним потребам, інтересам старшокласників (нерідко їх цікавить не один предмет, а група предметів, не одна професія, а ряд близьких професій). Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, в т.ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.

Відповідно до особливостей спеціалізації школи визначено такі профільні загальноосвітні предмети.

Економічний профіль (10-11 класи)

Професійне ядро: основи економіки, економічна і соціальна географія.

Прикладне забезпечення: інформатика, математика (алгебра, геометрія),

Загальнокультурне забезпечення: всесвітня історія, історія України, світова література, українська література, біологія, хімія, фізика, фізична культура, охорона життя.

Правовий профіль (10-11 класи)

Професійне ядро: основи правознавства, права людини.

Прикладне забезпечення: інформатика,

Загальнокультурне забезпечення: всесвітня історія, історія України, світова література, українська література, біологія, хімія, фізика, фізична культура, охорона життя.

Технологічний профіль (10-11 класи)

Професійне ядро: трудове навчання, фізика, хімія.

Прикладне забезпечення: інформатика, креслення

Загальнокультурне забезпечення: всесвітня історія, історія України, світова література, українська література, біологія, фізична культура, охорона життя.


Зміст профільних предметів реалізується за рахунок варіативної та інваріантної складових змісту загальної середньої освіти.

Передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:

1. Рівень стандарту — обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, математика у правовому профілі, хімія та біологія у економічному профілі)

2. Академічний рівень — обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах – визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але базовими або близькими до профільних.

Зміст навчання на першому і другому рівнях визначається державним загальноосвітнім стандартом.

3. Рівень профільної підготовки – зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію.

Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей.

Курси за вибором – це навчальні курси, які входять до складу профілю навчання. їх основні функції: поглиблення і розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного (шкільного) компонента змісту освіти. Кількість курсів, що пропонується, має бути надлишковою, з якої учень вибирає обов’язкові.

В школі передбачено вивчення таких курсів за вибором.

Економічний профіль:

1. Основи менеджменту
   
2. Власна справа (Основи малого бізнесу)
   
3. Основи споживчих знань)
   
4. Основи підприємницької діяльності
   

Правовий профіль:

1. Права людини
   
2. Суспільствознавство
   
3. 
   

Комбінація базових, профільних предметів і курсів за вибором забезпечує гнучку система профільного навчання, яка дає змогу обрати старшокласнику індивідуальну освітню програму.

2.3. Форми організації профільного навчання

Основною формою реалізації профільного навчання є внутрішньошкільна. Профільне навчання організовується на базі двох класів (економічного і правового).

Передбачено також організація зовнішнього профільного навчання на базі:

• міжшкільного навчально-виробничого комбінату за рахунок кооперації ресурсів і коштів МНВК, що забезпечить потреби учнів школи в роботі технологічного профілю у профорієнтаційній, допрофесійній та професійній підготовці
  
• на базі ЦДП ТАНГ.
  

Профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами здійснюється з метою задоволення індивідуальних запитів обдарованих учнів.

Профільне навчання організується через навчальні заняття (уроки, курси, факультативи, індивідуальні та групові навчальні заняття),.

2.4. Допрофільна підготовка

Здійснюється у 8 - 9 класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння у виборі ними напряму профільного навчання у старшій школі. Форми її реалізації – введення курсів за вибором, поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі.

Основна функція курсів за вибором – профорієнтаційна. Вимоги до організації вивчення курсів: достатня їх кількість для визначення напряму профільного навчання; поступове введення за рахунок годин варіативного освітнього компонента; поділ класу на групи, однорідні за підготовленістю та інтересами учнів.

Поглиблене вивчення предмета, крім розширення і поглиблення змісту, має сприяти формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних здібностей і орієнтації на професійну діяльність, де використовуються одержані знання. Поглиблене вивчення здійснюється або за спеціальними програмами і підручниками, або за модульним принципом – програма загальноосвітньої школи доповнюється набором модулів, які поглиблюють відповідні теми. Реалізація допрофільного навчання представлено в табл.. 2.

Таблиця 2.1

Реалізація допрофільної підготовки

Профіль	Перелік факультативів, курсів, гуртків в умовах допрофільного навчання та ранньої допрофільної підготовки	Класи
Економічний	Основи економіки Подорож у світ економіки Ділова активність Основи споживчих знань	5-9 5-6 8-9 8-9
Правовий	Практичне право Ділова активність	8-9 8-9
Технологічний	Радіотехнічний гурток Гурток з художньої обробки деревини	5-9 5-9

Допрофільна підготовка також здійснюватиметься через факультативи, предметні гуртки, Малу академію наук, предметні олімпіади.

Ефективність допрофільного навчання забезпечується налагодженням дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів (класів, груп).

ІІІ. УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Вирішальною умовою реалізації концепції є комплексне розв’язання питань, пов’язаних з фінансовим, кадровим, навчально-методичним, нормативно-правовим і організаційним забезпеченням профільної школи.

Створення нормативно-правової бази розвитку профільного навчання, спрямованої на вирішення таких основних питань:

- вдосконалення механізмів фінансування профільних класів з урахуванням різних джерел бюджетного і позабюджетного фінансування;

- уточнення статуту школи з метою забезпечення профільного навчання на внутрішньошкільному і зовнішньошкільному рівнях;

Навчально-методичне забезпечення профільної школи – важлива умова реалізації програми. Відповідно до державних загальноосвітніх стандартів необхідно забезпечити першочергове фінансування закупівлі підручників для базових, профільних і спеціальних курсів, методичної літератури та засобів навчання.

Створення психологічного супроводження навчального процесу в 8 - 9, 10 - 12 класах здійснюється з метою своєчасної оцінки комплексу індивідуальних особливостей підлітка з погляду його готовності до успішного навчання за певним профілем, попередження дезадаптації в умовах виникнення навчальних труднощів і стресів, пов’язаних із спілкуванням у новому колективі. Важливо досягти усвідомлення учнем себе як суб’єкта вибору профілю навчання.

Науково-методичний супровід навчання в старшій школі, який передбачає реалізацію завдань дослідницького і впроваджувального характеру: обґрунтування змісту в різних комбінаціях профільного вивчення, розроблення педагогічних технологій на основі застосування активних методів навчання, самостійної навчальної діяльності, виробничої практики; розроблення системи оцінювання навчальних досягнень учнів; моніторинг якості освіти, корекцію концептуальних підходів до організації профільного навчання в різних умовах.

Фінансування профільного навчання здійснюється переважно за рахунок держави. Передбачається залучення коштів приватних осіб для здійснення профільного навчання за індивідуальним планом.

3.1. Кадрове забезпечення

14 педагогів в 2004 році підлягали атестації. Зокрема вчителі збагатили свої знання, уміння з питань використання інтерактивних технологій навчання. Встановлено кваліфікаційну категорію “спеціаліст вищої категорії” вчителям фізики Каленюк Г.І., географії Муштин Н.В., “спеціаліст І категорії” вчителям правознавства Линнику В.П., інформатики Зозулі Ю.М., присвоєно педагогічні звання: вчительці зарубіжної літератури Музиці Т.В. –“Вчитель-методист”, вчительці початкових класів Несвіцькій С.П. – “Старший вчитель. Встановлено кваліфікаційну категорію „спеціаліст II категорії” вчителю англійської мови Манзюк В.А.

Підтверджено кваліфікаційні категорії: “спеціаліст вищої категорії” та педагогічні звання вчительці біології Грицюк Л.А. (“вчитель-методист”), вчительці хімії Мороз М.Й. (“старший вчитель”), “спеціаліст І категорії” вчителям математики Костюк Л.В., Козак З.В., “спеціаліст ІІ категорії” вчительці біології та ОБЖ Поліщук Л.М.

3.2. Матеріально-технічне забезпечення

За останні роки зміцніла матеріальна база. Створено кабінет економіки та правознавства. В основному сформовано науково-методичну базу викладання економіки. Для її формування активно залучаються спонсорські кошти та кошти батьків. Підтримуються зв’язки з підприємствами, фірмами, шефами. Укладені угоди з підприємствами, установами та організаціями міста для проведення навчально-виробничої практики з економіки та правознавства.

Завдання:

• Обладнання ще одного кабінету інформатики
  
• Створення мультимедійного центру
  

3.3. Фінансування

Передбачено можливості фінансування як за рахунок бюджетних асигнувань так і за рахунок позабюджетних коштів, зокрема через розширення мережі платних послуг.

ДОДАТКИ

Додаток 1.

План реалізації освітньої програми профільної школи.

Зміст діяльності з реалізації освітньої програми	Терміни виконання	Передбачені результати і форма їх представлення	Відповідальні за проведення
Проблемний аналіз соціального замовлення: - діагностування учнів, анкетування батьків з питань потреб у профільному навчанні. - визначення кола освітніх послуг у відповідності з обраними профілями навчання	До 01 червня щорічно До 10. 06. щорічно	Виявлення потреб у профілях навчання. Заяви батьків на навчання на відповідному профілі Створення переліку нормативно-правової бази навчання, програмно-методичного забезпечення викладання.	Моніторингова група у складі: Лешкевич В.В.Равкіс О.А., класні керівники 9-х класів.
Моніторинг якості освіти в умовах профільного навчання	Жовтень, Квітень	Аналітична таблиця результатів навчальної діяльності учнів профільних класів.	Лешкевич В.В.
Психолого-педагогічна оцінка особливостей підлітка (учні 9-х класів) з погляду його готовності до успішного навчання за певним профілем. Попередження дезадаптації в умовах виникнення навчальних труднощів і стресів, пов’язаних із спілкуванням у новому колективі.	Березень, щорічно	Рекомендації учням з питань можливостей навчання на відповідному профілі.	Психолог школи Равкіс О.А.
Комплектація класів профільного навчання	До 31 серпня щорічно	Списки учнів профільних класів	Лешкевич В.В.
Проведення профільної навчально-виробничої практики	До 15 червня щорічно	Звіти навчально-виробничої практики учнів	Лешкевич В.В. Вчителі правознавства, економіки.