Про навчальну, наукову та методичну діяльність Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти в контексті Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) та Національної доктрини розвитку освіти Марія Барна, Наталія Пастушенко
| Вид материала | Диплом |
СодержаниеДо проблеми синдрому “емоційного вигорання” сучасного педагога Індивідуальні фактори |
- Програма розвитку профільного навчання шепетівської сзош № 2, 198.77kb.
- Інститут педагогіки апн україни концепція профільного навчання в старшій школі, 197.18kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів художньо-естетичного напряму, 648.21kb.
- Постанови Кабінету Міністрів України від 16,11, 52.42kb.
- План роботи Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, 2066.32kb.
- Програма враховує національні музично-педагогічні традиції та сучасні тенденції розвитку, 170.35kb.
- Ідувач лабораторії мовно-літературної освіти, доцент кафедри етнопедагогіки та мовної, 578.79kb.
- Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 1031.24kb.
- Воснову програми покладені принципи: єдності загальнолюдського та національного змісту, 294.82kb.
- Воснову програми покладені принципи: єдності загальнолюдського та національного змісту, 166.54kb.
До проблеми синдрому “емоційного вигорання” сучасного педагога
(психологічний аналіз)
Наталія Калька
У зв’язку із зміною життєвого середовища в умовах невизначеності, кризи й нестабільності соціальних структур різко зріс негативний вплив на особистість педагога. Особливість цього впливу полягає в специфіці професійної діяльності педагога, оскільки вчитель зазнає різних впливів. Перш за все, це виявляється у тому, що сучасний вчитель працює в середовищі, де постійно виникають стресові ситуації, що безпосередньо стосуються його діяльності і супроводжуються певними негативними переживаннями.
Емоційні ефекти стресових ситуацій, пов’язаних з педагогічною діяльністю, супроводжуються прогресуванням синдрому “емоційного вигорання” сучасного педагога. Останніми роками його рівень різко зростає.
“Емоційне вигорання” – це перш за все наслідок некерованого стресу. Термін “емоційне вигорання” вперше запропонований американським психологом Фреденбергом в 1974 році. Він характеризує психологічний стан людини, яка інтенсивно й тісно спілкується з людьми. Головними симптомами “емоційного вигорання” у вчителя є:
- Погіршення стосунків з колегами по роботі та родичами;
- Прогресуючий негативізм у ставленні до учнів;
- Зловживання алкоголем, нікотином, кофеїном;
- Втрата почуття гумору, постійне відчуття невдач та провини;
- Дратівливість, надмірна образливість як на роботі, так і вдома;
- Нав’язливе бажання змінити рід заняття;
- Розсіяність, неуважність;
- Порушення сну;
- Втрата сексуального бажання;
- Підвищена чутливість до інфекційних захворювань;
- Підвищена втомлюваність, почуття втоми протягом всього робочого дня.
Отже можна зробити висновок, що ознаками “емоційного вигорання” сучасного вчителя є зміни, що стосуються змін в поведінці, почуттях, мисленні, здоров’ї.
Психологи звертають увагу на такі причини різкого підвищення рівня “емоційного вигорання” вчителя:
- організація навчально-виховного процесу в школі (методичні вимоги до вчителів, умови праці);
- особистісні характеристики учнів (бар’єр темпераменту, характеріологічні особливості учнів (акцентуації характеру), спрямованість особистості, самооцінка, ціннісні орієнтації);
- перехід на 12-бальну систему оцінювання;
- стан здоров’я вчителів;
- претензії батьків до вчителів щодо їхніх вимог до дітей;
- матеріальне незадоволення від професії;
- високі вимоги з боку адміністрації.
Серед факторів, що спричиняють “емоційне вигорання” у працівника системи освіти, можна виділити індивідуальні та організаційні компоненти (див. Таблиця 1.).
| ІНДИВІДУАЛЬНІ ФАКТОРИ | ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФАКТОРИ |
| Соціально - демографічні | Умови роботи |
| Вік | Робочі перевантаження |
| Стать | Дефіцит часу |
| Рівень освіти | Тривалість робочого дня |
| Сімейний стан | Зміст праці |
| Стаж роботи | Кількість учнів |
| Особистісні особливості | Гострота проблем |
| Витримка | Глибина контактів з учнями |
| Стиль опору | Участь у прийнятті рішень |
| Самооцінка | Зворотній зв’язок |
| Тривожність | |
| Екстраверсія | |
Таблиця 1
Першою ознакою виникнення синдрому “емоційного вигорання” є те, що людина розчаровується у своєму житті, зокрема, в професії, а це розчарування з’являється через формування неправильних мисленнєвих моделей. Саме ці моделі, які вибудовує педагог, що зустрічається з певними проблемами у педагогічній діяльності відбиваються на його емоційній сфері (Схема 1).
Неправильні мисленнєві моделі нереалістичні очікування)
Заперечення, образа, біль
(будь-які несприятливі обставини)
Розчарування
Страх / гнів
(миттєва реакція на несприятливі обставини)
Жаль до самого себе
(результат думок про минуле, майбутнє або результат фантазій)
Депресія
Відчай
Схема 1. Емоційні реакції
З метою виявлення рівня “емоційного вигорання” у вчителів було проведено опитування та бесіди з вчителями, що проходили курси підвищення кваліфікації при ЛОІППО. Виявилося, що найсуттєвішим фактором, який стає причиною підвищення рівня “емоційного вигорання” є матеріальне незадоволення від праці (90% опитаних). Великий відсоток респондентів (80%) переживають стресові ситуації, що супроводжуються негативними емоційними реакціями через високі вимоги адміністрації до організації навчально-виховного процесу.
Якщо розглядати високий рівень освіти, можна сказати, що це двосічний меч. З одного боку, все вищі вимоги суспільства до вчителів можуть стимулювати до творчого росту і самовдосконалення, але високі вимоги без належного забезпечення викликають спустошення, тобто загострюють вплив на емоційну сферу. Це проявляється через:
- фрустрації у відповідь на особисті та соціальні стреси;
- відчуття неузгодженості зі своїми діями;
- зростання дратівливості;
- байдужість.
Нововведення зумовлюють стресовість педагогічної діяльності і тільки посилюють “емоційне вигорання”. За даними опитування, 50% вчителів переживають через неспроможність втілити всі нововведення у свою професійну діяльність. Вчитель, не ознайомившись з усіма позитивними та негативними моментами, починає висловлювати своє незадоволення, що є своєрідним захисним механізмом і виявляється у таких висловлюваннях:
- це у нас вже є;
- це у нас не вийде;
- це не вирішить наших проблем;
- це потребує доопрацювання;
- тут не все правильно;
- є й інші пропозиції.
Вчителям досить важко уникнути ефекту “емоційного вигорання”, оскільки він присутній у всіх тих, хто працює в системі “людина – людина”. Але є ряд рекомендацій, які педагоги можуть взяти до уваги, щоб подолати труднощі, що виникають у результаті професійної діяльності:
По-перше, вчитель повинен розумно розподіляти свій робочий час та навантаження;
По-друге, педагог повинен навчитися вчасно змінювати види діяльності;
По-третє, вчитель повинен керувати своїми емоціями при вирішенні конфліктів, що виникають на роботі;
По-четверте, вчителю необхідно навчатися “позитивно” мислити.
Дотримуючись всіх вищеназваних рекомендацій, вчитель зможе ефективно адаптуватися до різноманітних стресових факторів, що супроводжують його педагогічну діяльність, і знизити рівень “емоційного вигорання”.
- Кан-Калик В. А. Педагогическая деятельность как творческий процесс (эмоционально-когнитивные аспекты педагогического творчества): автореферат диссертации доктора психологических наук. – Л., 1981. – 31 с.
- Кашанов М. М. Педагогическое мышление. – Санкт-Петербург:Алетейя, 2000. – 189 c.
- Либин А. В. Дифференциальная психология. – М.: Смысл. – 2000. – 347 c.
- Митина Л. М. Психология профессионального развития учителя. – М.: Флинта, 1998. – 200 с.
- Практическая психология для педагогов /Под. ред. Тутушкина М. К. – Спб.: Дидактика, 2000. –352 с.
- Психология и педагогика /Под. ред. Хмелевской С. Л. – М.: Логос, 2002. –176 с.
- Юсупов М. Психология взаимопонимания. – К.:, 1998. – 287 с.
- Якунин В. А. Педагогическая психология. – К., 1999. – 622 с.
- Якунин В. А. О связи психологических состояний и свойств личности // Психологические состояния – Л., 1981. – С. 17-23.
Відості про авторів
Барна Марія – директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник.
Гірна Віра – методист кабінету організаційно-методичної роботи Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Гірний Олег – доцент кафедри природничо-математичної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат технічних наук
Гриза Леся – завідувач кабінету проблем виховання Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Даниленко Оксана – завідувач кабінету дошкільної і початкової освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Домбровський Борис – старший викладач кафедри педагогіки і психології Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат філософських наук
Захарків Олександра – старший викладач кафедри культурології та виховання Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат філологічних наук
Зінкевич Мирослав – методист кабінету організаційно-методичної роботи Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Кацюба Микола – заступник директора з організаційно-методичної роботи Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Калька Наталія – асистент кафедри педагогіки і психології Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Ковальчук Тамара – методист кабінету проблем виховання Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Корнієнко Ігор – завідувач обласним Центром практичної психології і соціальної роботи Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Кос Ганна – старший викладач кафедри культурології та виховання Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат історичних наук
Крупач Микола – доцент кафедри гуманітарної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат філологічних наук
Кудрик Ліліяна – доцент кафедри гуманітарної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат філософських наук
Лисак Галина – доцент кафедри педагогіки і психології Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат біологічних наук
Мазур Леонід – доцент кафедри культурології та виховання Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат філософських наук
Макаренко Стефанія – доцент кафедри педагогіки і психології Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат психологічних наук
Наконечна Ольга – методист кабінету проблем виховання Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Новикова Ніна – завідувач кафедри природничо-математичної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат біологічних наук
Пастушенко Наталія – заступник директора з навчальної і наукової роботи Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук
Пазюк Сергій – директор Баранівської середньої загальноосвітньої школи Самбірського району Львівської області
Стефанів Надія – методист кабінету проблем виховання Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Шиян Галина – вчитель англійської мови загальноосвітньої середньої школи № 28 м.Львова.