Про навчальну, наукову та методичну діяльність Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти в контексті Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) та Національної доктрини розвитку освіти Марія Барна, Наталія Пастушенко

Вид материалаДиплом

Содержание


Ольга Наконечна
Матеріали до уроку на тему “Здоровя дітей — здоровя нації”
Учитель повідомляє
Учитель узагальнює відповіді учнів
Рухливий тест.
Робота в групах.
Завдання для пар.
Завдання для груп.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14








Про організацію навчально-виховного процесу в позашкільних закладах області 2002-2003 навчального року

Ольга Наконечна





Значні можливості для становлення національної освіти, творчого розвитку майбутніх громадян України мають позашкільні заклади як складова всієї системи безперервної освіти. Хоча позашкільна освіта не є обов’язковою, проте вона відіграє важливу роль у соціальному становленні дітей, підлітків та молоді, отриманні ними різноманітних допрофесійних знань, умінь і навиків, стартових можливостей у здобутті подальшої вищої освіти.

2002-2003 навчального року позашкільні заклади працюватимуть над виконанням Закону України ”Про позашкільну освіту”, Указу Президента України “Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні”, постанов Кабінету Міністрів України “Про затвердження Переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад” та “Про затвердження Програми розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002 – 2008 роки”. Ці документи визначають стратегію державної підтримки розвитку позашкільної освіти в Україні та умови розвитку творчої особистості як пріоритетний напрям в діяльності позашкільних закладів.

Відповідно до державних документів та обласної Програми розвитку мережі позашкільних закладів на 2002– 2008 роки, органи освіти мають спрямувати свою діяльність на її збереження та розвиток, передбачивши в регіональних програмах забезпечення роботи в кожному районі (місті) Будинків, Центрів дитячої та юнацької творчості, станцій, центрів юних техніків, натуралістів, туристів.

Відділи освіти, позашкільні заклади повинні подбати про розвиток у районі (місті) системи позашкільної освіти як освітньої підсистеми, в яку входили б позашкільні заклади, загальноосвітні школи, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації та інші, визначити, які з них працюватимуть як центри позашкільної освіти, а також які гуртки, секції, клуби, що працюватимуть на базі вищезазначених закладів, надаватимуть дітям позашкільну освіту. Позашкільним закладам слід координувати їхню роботу, що спрямована на отримання дітьми позашкільної освіти, надавати їм методичну допомогу.

Потребує завершення організаційна робота щодо приведення у відповідність до Переліку типів позашкільних закладів найменувань тих закладів, що не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України.

Позашкільні заклади мають внести зміни в зміст своєї діяльності. Сьогодні вони повинні виконувати ширші функції – створення гнучкої позашкільної освіти, що передбачає не тільки надання дітям і підліткам відповідного обсягу знань, умінь і навичок, а й широкого спектру додаткових освітніх послуг, організацію спільної праці з загальноосвітніми школами в єдиній інфраструктурі, що дасть можливість забезпечувати варіативність в навчанні, вихованні та розвитку дітей.

Позашкільні заклади повинні стати багатофункціональними центрами розвитку творчості вихованців, поєднувати навчальні функції (розширення знань, умінь і навиків, одержаних дітьми в загальноосвітніх школах та вивчення тих галузей, що не знайшли у школах застосування, професійна орієнтація, допрофесійна підготовка), та соціально-реабілітаційні ( виховний процес, соціальний захист дітей, їх оздоровлення, реабілітація).

Слід розширити свою діяльність за напрямами позашкільної освіти, що визначені ст.15 Закону України “Про позашкільну освіту”, забезпечивши навчально-виховну роботу ( роботу гуртків, проведення виховних заходів) з військово-патріотичного, соціально-реабілітаційного, гуманітарного та оздоровчого напрямів діяльності.

Першочергове місце в діяльності цих закладів мають зайняти питання підвищення якості навчально-виховного процесу. Дотримуючись чинного законодавства та регіональної Програми національно-патріотичного виховання і духовного становлення учнівської молоді Львівщини, вважаємо, що основними завданнями позашкільних закладів області є :
  • виховання гуртківця як патріота-громадянина України, творця Української держави з притаманними йому християнськими моральними цінностями, національною свідомістю й самосвідомістю, для якого національна ідея, нація, український народ, Українська держава є найважливішими вартостями;
  • поліпшення умов для творчого, інтелектуального, духовного й фізичного розвитку гуртківців;
  • задоволення потреб гуртківців у професійному самовизначенні й творчій самореалізації.

Доцільно переглянути до початку навчального року зміст позашкільної освіти, що здобувається дітьми в гуртках, інших творчих об’єднаннях, визначити навчальний матеріал, що грунтувався б на сучасних досягненнях світової і національної науки, техніки, економіки, мистецтва, інших галузей. Підвалинами процесу оновлення змісту позашкільної освіти повинен бути українознавчий компонент: знання та засвоєння дітьми здобутків українського народу в різноманітних галузях науки, техніки, мистецтва, культури тощо.

Зміст навчального матеріалу має відповідати тим пріоритетним напрямам навчання й виховання, що диктуються сьогодні суспільними умовами й замовленнями дітей та їхніх батьків. Зокрема, на нашу думку, потрібно розширити мережу гуртків, курсів, об’єднань таких профілів: комп’ютерної грамотності, економіки, юридичних наук, комерції, менеджменту, організаторів малого бізнесу, іноземної мови тощо. За послуги, що надаються дітям з цих видів діяльності, батьки змушені оплачувати приватним особам немалі кошти. Потрібно знайти можливості для створення в кожному позашкільному закладі комп’ютерних гуртків за рахунок коштів батьків та самих закладів з використанням бази комп’ютерних центрів, що відкриті в м.Львові, містах обласного підпорядкування та районних центрах області. Це дасть можливість дітям одержати елементарні навики користувача комп’ютером.

Для забезпечення самореалізації дітей та підлітків у складних умовах сьогодення варто також відкривати гуртки, інші об’єднання, які давали б дітям знання й вміння з ремонту побутової техніки, швейної, взуттєвої, медичної, перукарської справи, домашніх медсестер, масажу, організаторів дозвілля тощо.

Позашкільні заклади мають дотримуватись вимог ст.15 Закону України “Про позашкільну освіту” в частині визначення завдань для гуртків різного профілю, які повинні бути покладені в основу програм гурткової роботи, що укладаються керівниками гуртків. Для гуртків естетичного профілю основним є засвоєння дітьми вітчизняної культури й мистецтва, туристсько-краєзнавчих – залучення вихованців до активної діяльності з вивчення історії рідного краю, надання їм допрофесійних умінь з організації туризму на Львівщині, еколого-натуралістичних – набуття знань про навколишнє середовище, формування активної позиції щодо збереження рідної природи, технічних – оволодіння дітьми техніко-технологічними знаннями, вміннями й навиками.

Сьогодні ефективність навчально-виховного процесу має досягатися шляхом впровадження різних активних форм та методів роботи, зокрема інтерактивних методів навчання (ділових та рольових ігор), проведення занять гуртків у різних організаційних формах: заняття- ознайомлення, заняття-подорож, заняття-екскурсія, заняття-гра, заняття-конкурс, заняття-конференція та інші, що передбачені в статутах закладів. Слід також застосовувати на заняттях гуртків й інші активні форми роботи, що відповідають вікові дітей, їх психологічним особливостям.

У назві Закону України ”Про позашкільну освіту” вилучено саме слово “виховання”, проте виховна робота в цих закладах має особливе значення та свою специфіку. Саме позашкільні й загальноосвітні навчальні заклади повинні в цій галузі найтісніше співпрацювати, забезпечувати національно–патріотичну спрямованість навчально-виховного процесу, чітко визначити виховну модель гуртківця, і виховувати його як майбутнього громадянина України. Форми виховної роботи, що застосовуються в позашкільних закладах, мають поглиблювати та продовжувати виховний процес, що здійснюється в школах.





Матеріали до уроку на тему “Здоровя дітей — здоровя нації”

(початкові класи)


Оксана Даниленко


Мета:
  • вивчення основних правил здорового способу життя;
  • ознайомлення із змістом понять, категорій: здоров’я, гігієна, особиста гігієна, СНІД, звички (шкідливі, корисні), інфекція;
  • розвиток самосвідомості, відповідальності;
  • формування особистої відповідальності за власне здоров’я та здоров’я близьких, усвідомлення необхідності його збереження;
  • виховання розуміння здорового способу життя.


Учитель повідомляє: У народі кажуть: “Гроші втратив — нічого не втратив, час втратив — багато втратив, здоровя втратив — усе втратив!”

То хто ж така, на вашу думку, здорова людина?( діти висловлюють свої міркування).

Учитель узагальнює відповіді учнів:

Отже, здорова людина — це та, що правильно харчується, та, яка дотримується правил гігієни, та, яка активно рухається, проводить якнайбільше часу на свіжому повітрі, та, яка не має шкідливих звичок.

Дійсно, здоровя — найбільший людський скарб, який треба берегти протягом усього життя! Якщо хочеш бути здоровим — завжди пам’ятай про складові здоровя:

· чистоту;

· свіже повітря;

· помірну рухливість;

· здорове харчування;

· активний відпочинок.


Рухливий тест.

Учитель: А тепер увага! Перевірте, з ким ви більше дружите — з корисними чи шкідливими звичками. Якщо вам притаманні корисні звички — плесніть у долоні, а якщо шкідливі — складіть руки в замок.

· Вживаєш багато жирного, смаженого, солоного.

· Вживаєш багато овочів і фруктів.

· Вживаєш багато солодощів.

· Дивишся телевізор не більше 2 годин на день.

· Дотримуєшся режиму дня.

· Забуваєш мити руки.

· Забуваєш чистити зуби.

· Любиш рухливі ігри.

· Миєш руки перед їдою та після туалету.

· Робиш вранці зарядку.

· Спиш не менше 9 годин.

· Хоч раз пробував палити.

· Щоранку й щовечора вмиваєшся і чистиш зуби.


Учитель: І все ж більше було оплесків, ніж тиші. А це значить, що вам притаманні корисні звички, отже, ви обираєте здоровий спосіб життя.


Робота в групах.

(Учитель ділить дітей на групи по 4 учні, використовуючи для цього картки кольорового паперу. Кожна група отримує для роботи окреме завдання).

Прислухаймося до народної мудрості. Прислів’я, приказки — це золоті її зернята.

Вони — наче збірник правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті.

Прочитайте запропоноване прислів’я (приказку), поясніть його значення, представте перед учнями класу ( малюнком, інсценівкою, казкою, і т. п.)

(Пропоновані для груп прислів’я та приказки)
  • Найбільше багатство — здоровя.
  • У кого болять кості, той не думає про гості.
  • Подивись на вигляд, та й не питай про здоровя.
  • Здоровя маємо — не дбаємо, а втративши — плачемо.
  • У здоровому тілі — здоровий дух.
  • Бережи одяг, доки новий, а здоровя — доки молодий.


Це цікаво знати.

Учитель подає інформацію.

У міфах стародавньої Греції згадується Гігія – богиня здоровя. Від її імені походить слово гігієна. Так називається наука про здоровя, його збереження та зміцнення. Гігієна вивчає, що для людини є корисним, а що приносить шкоду. Гігієна дає відповідь на питання: “Як бути здоровим?”

Щоб бути здоровим, потрібно знати і виконувати правила гігієни тіла, одягу, житла і харчування.

Завдання для пар.

Складіть власні правила гігієни (діти на окремих аркушах записують складені правила і вивішують для демонстрації усім)


Орієнтовні правила особистої гігієни (учитель може використати для підбиття підсумків)

  1. Митися щодня теплою водою.
  2. Чистити зуби двічі на день.
  3. Доглядати за своїм волоссям.
  4. Одягати щоденно чисту білизну.
  5. Мати свою особисту зубну щіточку, гребінець, рушничок.
  6. Носити зручне,відповідне до сезону та призначення взуття.


Увага! СНІД!

Робота в групах. (Кожна група отримує подану нижче інформацію).

У зв’язку з надзвичайно швидкими темпами розповсюдження і високою смертністю серед хворих на СНІД його справедливо називають “чумою ХХІ століття”.

Це захворювання викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Потрапляючи у кров, він проникає в клітини лімфоцитів, які відіграють в організмі захисну функцію, руйнує їх і порушує імунну систему, в результаті чого людина стає беззахисною перед випадковими, безпечними у звичайних умовах інфекціями. Хвороба “підкрадається” непомітно і розвивається після тривалого прихованого періоду, який продовжується від кількох місяців до 4-6 років.

Джерелом зараження СНІДу є людина – носій вірусу захворювання. При цьому основний шлях зараження — статевий, через осіб, інфікованих ВІЛ. До цієї групи належать, в основному, люди з так званої „групи ризику”: гомосексуалісти, наркомани, повії.

Другий шлях розповсюдження вірусу - зараження плоду хворої матері у період вагітності і родів, переливання зараженої крові, а також використання забруднених інфікованою кров’ю голок шприців, зондів та інших медичних інструментів.

Основними способами профілактики СНІДу є інформація про шляхи його поширення, статеве виховання людей (особливо учнівської молоді).

Профілактичні заходи проводяться у трьох напрямах:
  1. Вплив на джерело інфекції: раннє виявлення хворих і своєчасна їх ізоляція, лікування.
  2. Розрив шляхів передачі інфекції (збудника хвороби), в тому числі дотримання правил особистої гігієни.
  3. Підвищення несприйнятливості населення до інфекції — створення штучного імунітету.

Завдання для груп.

Намалюйте плакат–застереження “Увага! СНІД!”. Продемонструйте його перед однокласниками.