Geum.ru

Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим закон

Вид материалаЗакон
До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством
Питання: Головне підприємство-нерезидент передає кошти своєму постійному представництву в Україні.
Який порядок їх відображення в декларації з податку на прибуток?
Питання: Платник податку на прибуток поніс витрати на зберігання товарів.
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   28

Питання: Платник податку на прибуток безкоштовно одержав від постачальника-нерезидента зразки імпортних товарів (лікарських засобів) для отримання свідоцтва про державну реєстрацію в Україні.

Чи включається вартість таких зразків товарів до валових витрат і чи враховується їх балансова вартість при визначенні приросту (убутку) балансової вартості запасів?

Відповідь: Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.9 зазначеної статті платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Враховуючи те, що у даному випадку зразки імпортних товарів отримані платником податку від нерезидента безкоштовно, то їх вартість не може включатися до валових витрат та враховуватися при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів.


За лютий 2010 р.


Питання: Протягом 2009-го року державне підприємство нараховувало та сплачувало до бюджету частину чистого прибутку.

При складанні декларації з податку на прибуток за рік виникло питання: чи повинні співпадати значення рядка 20 «Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів» декларації з податку на прибуток державного підприємства та рядка 13.5 «Сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів)» таблиці 1 додатка К6 до цієї декларації?


Відповідь: Так, повинні.

Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97; далі - Закон) дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів.

Статтею 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року N 184 "Про порядок відрахування у 2009 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)" встановлено, що державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об'єднання сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) в розмірі 15 відсотків.

Згідно із нормою підпункту 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону передбачено, що крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

При цьому наказом ДПА України від 05.12.2008 р. № 761 "Про затвердження Примірного порядку проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток" встановлено, що дані рядка 13.5 таблиці 1 додатка К6 дорівнюють даним рядка 20 декларації, форма та порядок заповнення якої затверджені наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 (зареєстрований в Мінюсті України 08.04.2003 р. за N 271/7592).


Питання: В Україні відкрито постійне представництво нерезидента.

За якою ставкою оподатковуються доходи такого постійного представництва?


Відповідь: Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників є платниками податку на прибуток відповідно до пп. 2.1.4 п. 2.1 ст. 2 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон).

Перелік витрат, які платник податку має право віднести до складу валових передбачено у ст. 5 Закону.

Згідно із пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 даного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Тобто витрати повинні бути підтверджені документально (контракти, рахунки постачальників, банківські документи на оплату тощо).

Пунктом 13.8 ст. 13 Закону встановлено, що суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність та території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент здійснює свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.

У разі неможливості шляхом прямого підрахування визначити прибуток, одержаний нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається податковим органом як різниця між валовим доходом та валовими витратами, визначеними шляхом застосування до суми одержаного (нарахованого) валового доходу коефіцієнта 0,7.

Таким чином, прибуток постійного представництва нерезидента відповідно до пункту 10.1 статті 10 Закону оподатковуються за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування, визначеного за правилами, встановленими Законом для платників податку на прибуток.

Крім того, пунктом 1.12 Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво (далі-Порядок), який затверджений наказом ДПА України від 31.07.1997 р. № 274, передбачено, що оподатковуваний прибуток нерезидента від його господарської діяльності визначається як різниця між валовими доходами та валовими витратами, здійсненими безпосередньо постійним представництвом.

Роз’яснення із зазначеного питання надано листом ДПА України від 12.01.2009 р. №326/7/16-1517.


Питання: Підприємство зареєструвало дві філії.

Який порядок оподаткування податком на прибуток підприємств в перший рік їх діяльності після державної реєстрації?


Відповідь: Відповідно до пп. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон) платниками податку є філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Платник податку, який має філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Сума податку на прибуток філій за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань цього платника податку.

Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів). Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому філії (відокремлені підрозділи) подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України, виходячи з положень цього підпункту.

Таким чином, новостворене підприємство разом із філіями перший рік діяльності не може сплачувати податок на прибуток консолідовано, тобто податок на прибуток головне підприємство та його філії сплачують самостійно до податкових органів за їх місцезнаходженням.

Якщо підприємство, яке має філії та сплачує податок на прибуток консолідовано створює у своєму складі нові філії, то відповідно до другого абзацу п. 8 Порядку складання розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 10.02.2003 № 68, дані обліку новостворених філій враховуються при розрахунку консолідованого податку, починаючи з того звітного (податкового) періоду, коли вони були створені.


Питання: Головне підприємство-нерезидент передає кошти своєму постійному представництву в Україні.

Чи оподатковуються кошти, отримані постійним представництвом?


Відповідь: Відповідно до п. 13.8 ст. 13 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон) прибуток постійного представництва нерезидента в Україні оподатковуються у загальному порядку, тобто за правилами, встановленими цим Законом. А саме згідно з ст. 3 цього Закону - як прибуток, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу звітного періоду, визначеного ст. 4 Закону, на суму валових витрат, визначених ст. 5 Закону, та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Таким чином, з метою визначення об'єкту оподаткування постійного представництва валовий доход визначається відповідно до ст. 4 Закону, згідно з яким кошти на фінансування, отриманні таким представництвом - платником податку на прибуток від нерезидента (головного офісу) збільшують валовий дохід представництва як доход з інших джерел (пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону).

Отже, отримання постійним представництвом нерезидента фінансування від головного офісу включається до оподатковуваного доходу цього представництва.


Питання: На організацію святкового вечора для працівників підприємство понесло витрати за рахунок прибутку, що залишився в його розпорядженні.

Чи включається вартість таких витрат до валових витрат звітного періоду?

Відповідь: Ні, не включається.

Серед багатьох соціальних програм, які включають заходи, що спрямовані на поліпшення умов праці, життя і здоров'я, а також інші соціальні послуги, здійснення яких є складовою ефективного ведення власної господарської діяльності будь-якого суб'єкта господарювання, підприємство за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, організовує з нагоди ювілейних дат святкові вечори для усіх без винятку працівників.

Відповідно до ст. 69 Господарського кодексу України власник і органи управління підприємства мають права та обов'язки в частині соціального розвитку підприємства. Зазначені питання соціального розвитку вирішуються трудовим колективом за участю власника або уповноваженого ним органу відповідно до законодавства, установчих документів підприємства, колективного договору.

Відповідно до пп. 5.3.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (для визначення об'єкта оподаткування) такі витрати кваліфікуються як витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме організацію та проведення свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків.


Питання: Як оподатковуються векселі операції з продажу векселів, що придбані у емітента?

Який порядок їх відображення в декларації з податку на прибуток?


Відповідь: У разі продажу підприємством векселів такий продаж розцінюється, як операції з цінними паперами та деривативами та оподатковуються відповідно до п. 7.6 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями, далі-Закон).

Так, згідно пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону встановлено, що платники податку ведуть окремий податковий облік фінансових операцій з цінними паперами та деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Абзацом п'ятим цього підпункту встановлено, що норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку. Тому емітент векселя не відображає операцію емісії векселя в податковому обліку.

Відповідно до пп. 7.6.2 п. 7.6 ст. 7 Закону норми цього підпункту поширюються на платників податків-торговців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Відповідно до підпункту 7.6.3 Закону під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включаться також сума будь-якої заборгованості покупця, що виникає у зв'язку з таким придбанням.

Згідно з підпунктом 7.6.4 Закону під терміном "доходи" слід розуміти суму грошових коштів або майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів або деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей або нематеріальних активів, які передаються платнику податку у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

При продажу цінних паперів, у тому числі тих векселів, платник податку, який продає цінні папери, у загальному порядку відображає у розділі 3 додатка К3 «Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами»(далі-Розрахунок) до рядка 01.4 Декларації з податку на прибуток, що затверджена наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 (далі - Декларація), доходи звітного періоду, витрати звітного періоду та на підставі цього розраховує прибуток або збиток від операцій з відповідним видом цінних паперів.

Фінансовий результат від продажу векселя виникає за наявності доходів від продажу векселя і витрат на його придбання.

Таким чином, якщо платник податку отримав позитивний фінансовий результат від операцій з векселями, він має право перенести його до рядка 01.4 Декларації. Від'ємний фінансовий результат в Декларацію не переноситься, а залишається у розділі 3 додатка К3 на зменшення фінансових результатів від операцій з векселями майбутніх звітних періодів.

Роз’яснення із зазначеного питання надано листом ДПА України від 02.03.2005 р. №1799/6/15-1116.


Питання: Підприємство орендує виробниче приміщення, при цьому орендну плату сплачено за півроку наперед.

Чи має право підприємство віднести суму авансової орендної плати до валових витрат у звітному податковому періоді?


Відповідь: Згідно з п. 1.18 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями; далі - Закон) лізингова (орендна) операція – це господарська операція фізичної або юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк. Порядок оподаткування операцій лізингу (оренди) визначено пп. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону, згідно з яким передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар – суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

Відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку – дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Отже, у разі здійснення операцій з оперативного лізингу (оренди) дата збільшення валових витрат і валових доходів пов'язана із датою нарахування лізингового платежу, що визначена у договорі лізингу (оренди). Слід зазначити, якщо договором оренди не передбачено здійснення передоплати, то у випадку авансової сплати лізингового платежу валові витрати орендаря і валовий дохід орендодавця збільшуються лише на суму, що відповідає нарахованому лізинговому платежу за датою, встановленою у договорі та підтвердженою актом виконаних робіт або актом надання послуг з оренди приміщення.

Роз’яснення із зазначеного питання надані в журналі «Вісник податкової служби України» № 36 за 2009 рік.


За січень 2010 р.

Питання: У 2009 році підприємство, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, придбало товари, продаж яких здійснено після переходу на загальну систему оподаткування з 1 січні 2010 року.

Чи включаються до валових витрат підприємства витрати, понесені під час перебування на спрощеній системі оподаткування у зв’язку із придбанням товарів, проданих при перебуванні на загальній системі оподаткування?


Відповідь: Ні, не включаються.

Листом ДПА України від 29.03.2007 р. № 3046/6/15-0316 роз’яснено, що якщо в осіб, які у відповідному податковому звітному періоді перейшли на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи, обліковуються запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку (тобто витрати на придбання яких не було включено до складу валових витрат), вартість таких запасів не підлягає відображенню в таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства та відповідно не враховується при подальшому перерахунку по пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон). Такі платники податку мають право на застосування цього пункту лише до запасів, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких було включено до складу валових витрат у таких випадках:

- або якщо запаси були придбані та оприбутковані платниками після переходу на загальну систему оподаткування;

- або якщо до перебування цих осіб на спрощеній системі вони були платниками податку на прибуток на загальних підставах і мають запаси, придбані та оприбутковані в період перебування на загальній системі оподаткування.

Таким чином, Законом не передбачено включення до валових витрат вартості запасів, придбаних підприємством під час перебування на спрощеній системі оподаткування, реалізація яких відбувається вже на загальній системі оподаткування.


Питання: Платник податку на прибуток поніс витрати на зберігання товарів.

Як в податковому обліку відобразити зазначені витрати: включити до балансової вартості товарів чи безпосередньо до складу валових витрат?


Відповідь: Згідно з пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Згідно із п. 8 і 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом МФУ від 20.10.99 р. N 246 та зареєстрованого в Мін'юсті України 02.11.99 р. N 751/4044 (далі - ПБО-9), придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. У пункті 9 ПБО-9 наведено складові первісної вартості запасів, що придбані за плату, зокрема ціна договору без податку на додану вартість, транспортно-заготівельні витрати, суми ввізного мита, інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно-технічних характеристик запасів.

Враховуючи зазначене, оскільки витрати на зберігання товарів безпосередньо не пов’язані з придбанням (створенням) запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, то такі витрати не збільшують балансової вартості таких товарів (запасів). Зазначені витрати відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону відносяться до валових витрат звітного податкового періоду.

Роз’яснення із зазначеного питання надані в журналі «Вісник податкової служби України» № 48 за 2009 рік.


Питання: Платник податку на прибуток-продавець звернувся з позовною заявою до суду з приводу стягнення з платника податку на прибуток-покупця боргу за товари, отримані, але не оплачені у термін, встановлений договором.

В якому розмірі збільшуються валові витрати продавця та валові доходи покупця внаслідок врегулювання такої заборгованості: на загальну вартість товарів з ПДВ чи на суму заборгованості без ПДВ?