Geum.ru

Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим закон

Вид материалаЗакон
За липень 2010
Питання: Платник податку на прибуток поніс витрати у зв’язку із зверненням до Третейського суду.
Питання: За результатами 2008 - 2009 років підприємство мало від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток.
Питання: За результатами фінансово-господарської діяльності 2009 року товариством прийнято рішення не виплачувати дивіденди засн
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

За липень 2010


Питання: З якого звітного періоду в декларації з податку на прибуток враховуються зміни, внесені Законом України від 20.05.2010 року № 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"?


Відповідь: Згідно з п. 1 розділу II Прикінцевих положень Закону України від 20.05.2010 р. N 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон N 2275-VI) п. 9 розділу I цього Закону (зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон)) набирає чинності з початку наступного звітного (податкового) періоду, за періодом, на який припадає набрання чинності цим Законом.

Оскільки Закон N 2275-VI набув чинності 16.06.2010 р. (офіційне опублікування - "Голос України", 2010, N 109, від 16.06.2010 р.), порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначений п. 22.4 Закону застосовується з початку наступного звітного (податкового) періоду, тобто за підсумками 9 місяців 2010 року.

При цьому абзацом другим п. 16.4 Закону встановлено, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Роз’яснення з даного питання було надано у листі ДПА України від 14.07.2010 р. № 14009/7/15-0417.


Питання: Продавець подав позов до суду про визнання заборгованості покупця за товари, не погашеної протягом термінів, встановлених договором купівлі-продажу.

Чи можна включити до валових витрат продавця таку дебіторську заборгованість покупця разом із сумою ПДВ?


Відповідь: Можна, але без ПДВ.

Підпунктом 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" надано можливість платнику податку - продавцю товарів (робіт, послуг) збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі, коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості).

Згідно з пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" податок на додану вартість становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної ст. 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг), а відповідно до п. 4.1 ст. 4 цього Закону база оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Враховуючи вищевикладене, платники податку на прибуток - продавці згідно з пп. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону збільшують валові витрати у рядку 05.3 Декларації на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг), тобто без урахування податку на додану вартість, включеного до складу ціни товару (роботи, послуги).

Роз’яснення з даного питання було надано у листі ДПА України від 18.05.2006 р. № 9425/7/15-0317.


Питання: Платник податку на прибуток сплачує іноземному навчальному закладу за навчання працівника, який перебуває із таким платником у трудових відносинах. Профіль навчання пов'язаний із здійсненням підприємством господарської діяльності.

Чи включаються до валових витрат витрати на навчання працівника в іноземному навчальному закладі?

Відповідь: Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Одночасно пунктом 5.1 зазначеної статті встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому згідно з абзацом четвертим підпункту 5.3.9 статті 9 Закону до складу валових витрат, в тому числі і до витрат, що прямо пов'язані з отриманням доходів з інших джерел, не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Стосовно обмежень для включення до валових витрат оплати вартості навчання працівників слід звернути увагу на норму підпункту 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону, відповідно до якої платник податку має право включити до складу валових витрат витрати, пов'язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку; витрати на навчання та (або) професійну підготовку у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах інших осіб, які не перебувають з таким платником податку у трудових відносинах, але уклали з ним письмову угоду (договір, контракт) про взяті ними зобов'язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та (або) професійно-технічного навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років; витрати на організацію навчально-виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність, осіб, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчальних закладах. Зазначені витрати включаються до валових витрат у розмірі до 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.

Таким чином, платник податку на прибуток може включити до валових витрат вартість навчання працівника в іноземному закладі освіти в межах встановленого розміру - до 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.


Питання: Платник податку на прибуток поніс витрати у зв’язку із зверненням до Третейського суду.

Чи включаються такі витрати до складу валових витрат?


Відповідь: З аналізу положень Закону України "Про третейські суди" випливає, що третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону України "Про третейські суди", є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах.

Таким чином, третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції.

З огляду на вищезазначене, витрати платника податку на прибуток, понесені у зв’язку із зверненням до третейського суду, не можуть включатися до валових витрат.

Роз’яснення з даного питання було надано у листі ДПА України від 05.05.2010 р. № 8786/7/15-0317.


Питання: Який механізм внесення установи до Реєстру неприбуткових установ та організацій?


Відповідь: Механізм внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) визначено Положенням про Реєстр неприбуткових організацій та установ, яке затверджено наказом ДПА України від 11.07.97 р. N 232 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.97 р. за N 291/2095 (далі – Положення).

Зокрема, відповідно до п. 2.1 Положення до Реєстру заносяться неприбуткові організації та установи, які згідно із пунктом 7.11 статті 7 Закону звільняються від сплати податку на прибуток.

При цьому згідно із п. 2.2 Положення для внесення до Реєстру неприбуткова організація або установа повинні подати (надіслати) до податкового органу за її місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до цього Положення, а також копію статутних і установчих документів.


Питання: Які особливості застосування п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при обчисленні приросту (убутку) балансової вартості електроенергії, що використана платником понад встановлені нормативи ?


Відповідь: Для підприємств, основним видом діяльності яких є постачання електроенергії, електрична енергія є об'єктом купівлі з метою продажу, тобто товаром, що обумовлено технологічною специфікою електроенергетичної галузі.

Враховуючи те, що електроенергія, в даному випадку, є товаром, то її вартість на загальних підставах бере участь у податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів згідно з норм п. 5.9 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон).

Згідно вищезазначеного пункту Закону передбачено, що податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Водночас, до складу валових витрат платника податку включаються лише фактичні суми технологічних втрат електроенергії в межах встановлених нормативів.

Що стосується звітних технологічних витрат електричної енергії, що перевищують встановлені нормативи, то такі понаднормативні витрати не мають економічного обґрунтування та не використовуються платником податку у власній господарській діяльності, а отже, не підлягають включенню до складу валових витрат.

Враховуючи вищевикладене, суми звітних технологічних витрат електричної енергії, що перевищують встановлені нормативи, повинні бути відображені в гр. 4 "Запаси, використані не в господарській діяльності" таблиці 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства.

Роз’яснення з даного питання було висвітлено у листі ДПА України від 02.09.2009 р. № 18846/7/15-0217.


Питання: Платник податку на прибуток здійснює розробку та видобування корисних копалин та сплачує у зв’язку з цим плату за надра.

Чи включається до валових витрат плата за надра?

Відповідь: Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не зазначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених цим Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених пп. 5.3.5 цієї статті.

Статтею 28 Кодексу України про надра встановлено, що плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) платежів за користування надрами;

2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

3) збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій);

4) акцизного збору.

Що стосується саме платежів за користування надрами, то ст. 39 Закону України від 25.06.91 р. N 1264 "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що до природних ресурсів загальнодержавного значення належать, зокрема, корисні копалини, за винятком загальнопоширених. Тобто плата за користування надрами є складовою збору за спеціальне використання природних ресурсів, при цьому згідно з частиною першою ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" збір за спеціальне використання природних ресурсів належить до загальнодержавних зборів.

Отже, плата за користування надрами в складі збору за спеціальне використання природних ресурсів включається до складу валових витрат платника податку на підставі пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону.

Одночасно слід зазначити, що спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства праці та соціальної політики України, ДПА України та Державного комітету України по геології і використанню надр від 30.12.97 р. N 207/472/51/157 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, зареєстровану в Мін'юсті України 16.01.98 р. за N 20/2460. Так, абзацом 6 п. 6 цієї Інструкції визначено, що нарахована сума плати за обсяги видобутих корисних копалин у межах квот (лімітів) та обсяги втрат у надрах, що не перевищують нормативні, включається до валових витрат виробництва та обігу.

Разом з цим відповідно до пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону не включаються до складу валових витрат, зокрема, витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно зі статтями 8 і 9 та пп. 7.9.4 цього Закону.

Пунктом 9.1 ст. 9 Закону встановлено, що будь-які витрати на розвідку (дорозвідку), облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин (за винятком витрат, передбачених у пп. 5.2.16 п. 5.2 ст. 5 цього Закону, які стосуються витрат, пов'язаних з розвідкою (дорозвідкою) та облаштуванням нафтових та газових родовищ) включаються до окремої групи витрат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища), та підлягають амортизації.

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону, яким делеговано Кабінету Міністрів України встановлювати перелік витрат, що включаються до окремої групи витрат платника податку, постановою Кабінетом Міністрів України від 04.02.98 р. N 118 затверджено перелік витрат на розвідку (дорозвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин з відповідними витратами на їх розробку, що включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації.

Цією постановою передбачено, що до витрат на розвідку (дорозвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин (включаючи будь-які нафтові чи газові свердловини), що підлягають включенню до окремої групи витрат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища), відносяться, зокрема, платежі за користування надрами відповідно до Кодексу України про надра.

Таким чином, витрати на сплату платежів за користування надрами при видобуванні корисних копалин включаються до складу валових витрат платника податку на підставі пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону, а витрати на сплату платежів за користування надрами при розвідці (дорозвідці) та облаштуванні будь-яких родовищ (запасів) корисних копалин належать до окремої групи витрат та підлягають амортизації відповідно до ст. 9 Закону.

Роз’яснення із зазначеного питання надано листом ДПА України від 05.10.2005 р. № 19765/7/15-1117.


Питання: Нерезидент планує зареєструвати постійне представництво нерезидента в Україні як платника податку на прибуток. Який порядок його реєстрації?


Відповідь: Відповідно до п. 2.1 Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 12.08.1997 р. № 293 (далі - Положення) реєстрація постійного представництва нерезидента як платника податку здійснюється на підставі подання таких документів:
  • заяви про реєстрацію постійного представництва нерезидента як платника податку на прибуток за формою, що додається;
  • витягу з торговельного (банківського) реєстру країни за місцезнаходженням офіційно зареєстрованого головного органу управління (контори) нерезидента;
  • довідки від банківської установи, в якій офіційно відкрито рахунок нерезидента;
  • довіреності на здійснення представницьких функцій в Україні, оформленої згідно із законами країни, де офіційно зареєстровано контору нерезидента.

Зазначені документи, крім заяви, мають бути нотаріально засвідчені за місцем їх видачі, легалізовані належним чином у консульських установах, які представляють інтереси України, якщо міжнародними договорами України не передбачено інше, і супроводжуватися перекладом українською мовою, який завіряється печаткою офіційного перекладача (п. 2.2 Положення).

Згідно п. 2.3 Положення постійне представництво нерезидента в Україні, яке має свідоцтво, видане центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, протягом 10 днів від дати реєстрації, зазначеної у такому свідоцтві, замість документів, визначених пунктами 2.1 та 2.2 цього Положення, подає до органу державної податкової служби для реєстрації як платника податку на прибуток такі документи:
  • заяву про реєстрацію постійного представництва нерезидента як платника податку на прибуток за формою, що додається;
  • копію свідоцтва про реєстрацію представництва;
  • копію довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ).

Не пізніше 20-денного терміну від дня прийняття рішення про реєстрацію та взяття на облік постійного представництва як платника податку податковий орган за місцезнаходженням присвоює йому Реєстраційний номер та включає в реєстр постійних представництв.

Якщо постійне представництво нерезидента в Україні як відокремлений підрозділ іноземної юридичної особи в Україні включене до ЄДРПОУ, Реєстраційним номером такого постійного представництва є ідентифікаційний код ЄДРПОУ (п. 2.8 Положення).

Факт реєстрації постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток підтверджується свідоцтвом, яке видається податковим органом за його місцезнаходженням (п. 2.9 Положення).

Відповідно до п. 2.10 Порядку постійне представництво нерезидента в Україні, яке на дату реєстрації як платника податку на прибуток не було включене до ЄДРПОУ, після такої реєстрації включається до ЄДРПОУ згідно з Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 118.


За червень 2010 р.


Питання: Чи змінився у 2010 році порядок нарахування курсових різниць в податковому обліку з податку на прибуток у зв’язку із внесенням ряду змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"?

Відповідь: Ні, не змінився.

Порядок нарахування курсових різниць в податковому обліку з податку на прибуток встановлено пунктом 7.3 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

При цьому Законами України від 27.04.2010 р. № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік", від 20.05.2010 р. № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та від 27.04.2010 р. № 2156-VI "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо оподаткування дивідендів" не передбачені зміни, які впливають на зазначений порядок оподаткування.


Питання: За результатами 2008 - 2009 років підприємство мало від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток.

Чи встановлені обмеження щодо включення такого від’ємного значення до валових витрат у 2010 році?


Відповідь: Згідно із п. 9 Закону України від 20.05.2010 р. № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включено пункт 22.4, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Питання: За результатами фінансово-господарської діяльності 2009 року товариством прийнято рішення не виплачувати дивіденди засновникам.

Чи правомірні дії учасників товариства у зв’язку із змінами, внесеними до Законів України "Про акціонерні товариства" та "Про господарські товариства"?

Відповідь: Відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України від 27.04.2010 р. № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" встановлено, що у 2010 році окремі положення статті 30 Закону України від 17.09.2008 р. N 514-VI "Про акціонерні товариства" застосовуються з урахуванням таких змін:

"Виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків.

Розмір виплати дивідендів може бути збільшений за рішенням загальних зборів акціонерного товариства".

Одночасно внесено зміни до частини п'ятої статті 41 Закону України від 19.09.91 р. N 1576-XII "Про господарські товариства", згідно з якими до компетенції загальних зборів акціонерів належить, зокрема, затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків.

При цьому листом ДПА України від 18.05.2010 р. № 9637/7/15-0217 повідомлено, що зазначені платники податків повинні прийняти до 1 липня цього року рішення про нарахування дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності за 2009 рік з одночасною сплатою до бюджету авансового внеску з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".


Питання: Згідно із змінами, внесеними до Закону України «Про прикордонну службу», починаючи з листопада 2009 року при перетині фізичною особою державного кордону України у закордонному паспорті не ставиться відповідна позначка про виїзд чи в’їзд.

Яким чином працівник підприємства, направлений у відрядження за кордон, має підтвердити факт перебування за місцем відрядження з метою включення витрат на відрядження до валових витрат?