Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим закон
| Вид материала | Закон |
- Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим закон, 163.33kb.
- Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені закон, 248.04kb.
- Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені закон, 235.54kb.
- Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим кодекс, 2065.48kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 58.94kb.
- Верховною Радою України 21. 04. 2011 за №3262 прийнято закон, 143.15kb.
- Верховною Радою України, що не внесені до затвердженого цим закон, 631.58kb.
- Верховною Радою України, що не внесені до затвердженого цим закон, 599.79kb.
- Верховною Радою України 23 жовтня 2008 року закон, 1367.11kb.
За квітень 2010 р.
Питання: В декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік відображено від’ємне значення об’єкта оподаткування.
Чи можна таке від’ємне значення включити до валових витрат у 1 кварталі 2010 року та відобразити в декларації з податку на прибуток?
Відповідь: Так, можна.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, форма якої затверджена наказом ДПА України від 29.03.2003 р. N 143, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за N 271/7592 (далі – декларація), від'ємне значення об'єкта оподаткування відображалося у рядку 08.
У деклараціях за звітні періоди 2010 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попередніх років платники податку зазначають у складі валових витрат відповідно у рядку 04.9.
Таким чином, у 2010 році значення рядка 04.9 декларації не може перевищувати абсолютного значення рядка 08 декларації за 2009 рік.
Питання: Покупець-платник податку на прибуток отримав товари в одному звітному періоді, а в наступному повернув ці товари продавцю-платнику податку на прибуток.
В якому рядку декларації з податку на прибуток покупець повинен відобразити повернення товарів?
Відповідь: Пунктом 5.10 статті 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями; далі - Закон) встановлено, що у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.
При цьому відповідно до Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 та зареєстрованого в Мінюсті України, при заповненні рядка 05.1 декларації з податку на прибуток необхідно керуватися нормою п. 5.10 ст. 5 Закону.
Питання: Підприємство зареєстровано 1 грудня 2009 року. У грудні 2009 року ним було придбано та введено в експлуатацію будівлю.
Який період слід вважати першим звітним періодом, за який подається декларація з податку на прибуток?
Як відобразити балансову вартість придбаного об'єкта на початок звітного періоду у додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток?
Відповідь: Пунктом 11.1 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, далі – Закон) встановлено, що для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.
Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.
У разі коли особа береться на облік податковим органом як платник податку всередині податкового періоду, то перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.
Тобто, першим звітним періодом, за який необхідно подати Декларацію з податку на прибуток (далі-Декларація), що затверджена наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143, в даному випадку буде період з 1 грудня 2009 року по 31 березня 2010 року.
Порядок нарахування амортизації по основних фондах визначено п. 8.3 ст. 8 Закону.
Так, відповідно до пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.
Будівля підпадає під визначення групи 1 основних фондів.
Крім того, згідно із пп. 8.3.4 п. 8.3 ст. 8 Закону облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.
Таким чином, якщо станом на початок повного розрахункового кварталу, тобто на 01.12.2009 року, основні фонди у платника не обліковувались, а були придбані ним (введені в експлуатацію або оприбутковані) протягом такого розрахункового кварталу, то новостворений платник має право відобразити амортизаційні відрахування щодо таких фондів в податковому періоді, наступному за першим звітним податковим періодом. Тобто, нарахування амортизації у податковому обліку починається з 01.04.2010 року, а тому за перший звітний період з 01.12.2009 р. по 31.03.2010 р. амортизаційні відрахування не нараховуються
Крім того, при заповненні таблиці 2 «Розрахунок амортизаційних відрахувань» додатка К1/1 Декларації за період з 01.12.2009 р. по 31.03.2010 р. рядок Б1 (гр. 3, 4, 5) прокреслюється.
Роз’яснення із зазначеного питання надано листом ДПА України від 04.07.2008 р. №13412/7/15-0217.
Питання: Страхова компанія розмістила на депозитних рахунках іноземну валюту.
Чи відображаються в податковому обліку курсові різниці, розраховані по залишках такої іноземної валюти?
Відповідь: Відповідно до пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).
Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини) або умовного продажу (погашення) заборгованості платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).
Крім того, під терміном "заборгованість" для цілей вказаного підпункту розуміються, зокрема, основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу), а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду.
Статтею 2 Закону України «Про страхування» встановлено, що предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Також дозволяється виконання будь-яких операцій для забезпечення власних господарських потреб страховика.
Отже, фінансова діяльність в сфері страхування - це операції з формування, розміщення страхових резервів та їх управління.
Враховуючи викладене, суми позитивних курсових різниць за депозитними рахунками, які представлені коштами страхових резервів, включаються до валового доходу страховика від іншої (фінансової) діяльності і оподатковуються за ставкою 25 відсотків.
В свою чергу збитки від перерахування в гривні заборгованості по основній сумі депозитного внеску, вираженої в іноземній валюті, що є витратами, понесеними під час здійснення фінансової діяльності, пов'язаної з розміщенням страхових резервів та їх управлінням, включаються до складу валових витрат страховика.
Роз’яснення із зазначеного питання надано листом ДПА України від 09.02.2009 р. № 2423/7/15-0517.
Питання: Яким нормативним документом слід керуватися платнику податку на прибуток при віднесенні на валові витрати витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів, норми витрат на які не встановлено наказом Мінтрансу України?
Відповідь: Згідно із пп. 2.1.5 п. 2.1 Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Мінтранс України від 10.02.1998 р. № 43 (далі – наказ № 43), для нових моделей (модифікацій) автомобілів та автомобілів оригінальної конструкції, що не увійшли до цього документа, встановлюються тимчасові індивідуальні базові лінійні норми витрат палива, які розробляються головним інститутом Міністерства транспорту України ДержавтотрансНДІпроектом за заявками заводів-виробників чи підприємств - власників автомобілів на договірних засадах (форма заявки на розроблення - згідно з додатком Е до зазначеного наказу).
Таким чином, при віднесенні на валові витрати витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів, норми витрат на які не встановлено наказом № 43, платник податку на прибуток застосовує тимчасові індивідуальні базові лінійні норми витрат палива, встановлені інститутом Міністерства транспорту України (ДержавтотрансНДІпроект).
Питання: Платник податку на прибуток розпочинає виробництво технічно складної продукції, окремі вузли якої буде збирати підрядник з матеріалів, які належать як підприємству, так і підряднику.
Як відобразити вартість матеріалів та комплектуючих виробів, використаних для збирання продукції, в податковому обліку підприємства?
Відповідь: Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями, далі – Закон) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) й охороною праці.
При цьому п. 5.9 ст. 5 Закону визначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі – запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
У разі якщо підприємство виробляє продукцію з метою подальшого продажу, то така продукція кваліфікується як товар. У цьому випадку витрати платника податку на придбання матеріалів та комплектуючих виробів належать до складу валових витрат, і розрахунок приросту (убутку) балансової вартості таких запасів проводиться відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону.
Якщо платник податку здійснює виробництво продукції з метою продажу і при цьому залучає до збирання окремих вузлів підрядника, то вартість робіт, виконаних підрядником, належить до валових витрат такого платника відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону та не підлягає коригуванню згідно з нормами п. 5.9 ст. 5 цього Закону.
При цьому якщо підрядник здійснює поставку товарно-матеріальних цінностей або надає послуги, результатом яких є оприбуткування товару (продукції), то підприємство-замовник здійснює облік приросту (убутку) таких запасів відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону.
Вартість запасів у незавершеному виробництві та готовій продукції, які були безпосередньо придбані платником податків, підлягає відображенню у податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР на загальних підставах.
За березень 2010 р.
Питання: Платник податку на прибуток надав поворотну фінансову допомогу.
Чи включається до валових витрат сума такої поворотної фінансової допомоги?
Відповідь: Ні, не включається.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Оподаткування операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики) з моменту набрання чинності Законом України від 24.12.2002 N 349-IV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"» Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики), затвердженого наказом ДПА України від 24.01.2003 р. № 26, податкові зобов'язання будь-якої особи, що надає таку допомогу не змінюються як при її наданні, так і при її зворотному отриманні.
Виходячи із зазначеного, сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку на прибуток, не включається до валових витрат такого платника податку.
Питання: Платник податку на прибуток-експортер поніс витрати на страхування до пункту перетинання митного кордону України товарів, що експортуються.
Чи включаються до валових витрат суми витрат на страхування експортованого товару?
Відповідь: Відповідно до пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.
При цьому віднесення до складу валових витрат платника податку витрат із страхування (крім витрат по медичному, пенсійному страхуванню та за обов'язковими видами страхування) здійснюється в розмірі, що не перевищує 5 відсотків валових витрат за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року.
Відповідно до статті 274 Митного кодексу України від 11.07.2002 р. № 92-IV митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.
До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються, зокрема, фактичні витрати на страхування до пункту перетинання митного кордону України, якщо вони не були раніше до неї включені.
Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України.
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" при визначенні митної вартості товарів до неї включається ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо вони не зазначені в рахунку-фактурі: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, комісійні, брокерські та інші платежі, які повинні бути оплачені імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова ввезення чи вивезення цих товарів.
Виходячи із зазначених норм, витрати на страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України, понесені платником податку на прибуток-експортером, включаються до валових витрат в розмірі, що не перевищує 5 відсотків валових витрат за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року.
Питання: Платник податку на прибуток-векселедавець під час придбання вексельних бланків сплатив державне мито.
Чи включаються до валових витрат суми сплаченого мита?
Відповідь: Так, включаються.
Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97) до валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.
При цьому в ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних податків і зборів відноситься, зокрема, державне мито.
Питання: Під час перебування на спрощеній системі оподаткування підприємство виконало роботи на замовлення бюджетної організації, а оплату за них отримало після переходу на загальну систему оподаткування.
Який порядок відображення такої оплати у податковому обліку з податку на прибуток?
Відповідь: Відповідно до пп. 11.3.5 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) у разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів датою збільшення валового доходу є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.
Зазначена оплата включається до складу валового доходу підприємства, оскільки надання результатів робіт не мало податкових наслідків до моменту отримання продавцем оплати при спрощеній системі оподаткування. Крім цього, у тому самому податковому періоді, в якому отримано зазначену оплату i збільшено суму валового доходу на суму такої оплати, до складу валових витрат підприємства відноситься вартість наданих результатів робіт у частині вартості, що не була оплачена замовником/покупцем підприємству під час його перебування на спрощеній системі оподаткування.
Роз’яснення із зазначеного питання надане у журналі «Вісник податкової служби України» (березень 2005 р., № 9).
Питання: Підприємство придбало будівлю, а в наступному кварталі придбало землю під нею.
Як у податковому обліку відображаються витрати на придбання землі: збільшують балансову вартість І групи основних фондів чи відносяться до складу валових витрат?
Відповідь: Облік операцій із землею передбачений п. 8.9. ст. 8 Закону України 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон).
Так, згідно пп. 8.9.1 зазначеного пункту платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з метою амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт власності продається, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних із купівлею такого окремого об'єкта власності, збільшених на коефіцієнт індексації, визначений у підпункті 8.3.3 пункту 8.3 цієї статті.
У разі коли витрати (з урахуванням індексації), понесені у зв'язку з придбанням такого об'єкта власності, перевищують доходи, отримані внаслідок його продажу, збиток від такої операції не включається до складу валових витрат та покривається за рахунок власних джерел платника податку.
Крім того у пп. 8.9.2 п. 8.9 ст. 8 Закону зазначено, що при продажу землі, отриманої у власність у процесі приватизації, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою оціночної вартості такої землі, визначеної згідно зі встановленою методикою вартісної оцінки земель з урахуванням коефіцієнтів її функціонального використання на момент такого продажу.
У разі коли об'єкт нерухомого майна (нерухомість) придбавається платником податку разом із землею, яка знаходиться під таким об'єктом чи є передумовою для забезпечення функціонального використання такого об'єкта нерухомості відповідно до норм, визначених законодавством, амортизації підлягає сукупна вартість такого основного фонду та такої землі за нормами, визначеними цією статтею для основних фондів групи 1. При цьому норми підпунктів 8.9.1 - 8.9.2 та 8.9.4 цього пункту не застосовуються (пп. 8.9.3 п. 8.9 ст. 8 Закону)
Виходячи із зазначеного та враховуючи те, що земля була придбана як окремий об’єкт власності, то витрати на її придбання не повинні включатися до складу валових витрат звітного податкового періоду, а також збільшувати балансову вартість групи 1 основних фондів з метою амортизації.