Geum.ru

Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим закон

Вид материалаЗакон
Питання: Працівник підприємства, який був у відрядженні в межах України, забронював номер у готелі.
Питання: Керівництво підприємства вирішило провести ремонт основного фонду. Якими первинними документами підтверджується закінче
Чи необхідно разом із вказаним звітом подавати довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжн
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   28

Чи підлягають оподаткуванню податком на прибуток операції з розподілу активів згідно розподільчого балансу між підприємствами, утвореними внаслідок такої реорганізації?



Відповідь: Відповідно до статті 56 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Згідно із п. 5.1 розд. 5 Положення про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про їх емісію під час реорганізації товариств, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 р. № 221 (далі – Положення), при виділенні з товариства одного або кількох нових товариств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права та обов'язки реорганізованого товариства.

Таким чином, якщо в результаті реорганізації підприємства шляхом виділення майнові права та обов'язки підприємства у певній частині переходять до його правонаступника, активи та пасиви балансу такого підприємства в такій самій частині приєднуються до активів та пасивів цього правонаступника.

Відповідно до абз."в" п. 5.2 розд. 5 Положення під час реорганізації здійснюється обмін акцій або часток у статутному фонді товариства, що реорганізовується, на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості акцій (сертифікатів акцій) чи часток товариств, що створюються шляхом виділення.

згідно пункту 1.31 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” під продажем товарів слід розуміти будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Виходячи з вищевикладеного, реорганізація товариства шляхом виділення нового суб’єкта господарської діяльності для цілей оподаткування, не вважається продажем товарів і ніяких податкових зобов'язань по прибутку не виникає.

Роз’яснення із зазначеного питання надано листом ДПА України від 17.08.2001 р. № 11202/7/16-1217-26.


Питання: Підприємству-резиденту, що здійснює продаж імпортних товарів на митній території України, постачальник-нерезидент передає на безоплатній основі невеликі партії зразків таких товарів, які в подальшому підприємство-резидент безоплатно роздає покупцям з метою визначення їх споживчих якостей та попиту на них.

Чи включається до валового доходу вартість безоплатно отриманих зразків імпортних товарів?


Відповідь: Відповідно до пункту 1.23 ст. 1 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” (зі змінами та доповненнями безоплатно надані товари (роботи, послуги) — це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використання нею в її виробничому або господарському обороті.

Згідно з пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з п. 7.11 ст. 7 цього Закону та в межах таких операцій між платником податку і його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Виходячи із зазначеного, підприємство повинно збільшити валовий дохід на суму безоплатно отриманих товарів, вартість яких визначається на підставі митної декларації.


За вересень 2009 р.


Питання: За рахунок коштів підприємства придбані та безоплатно надані працівникам путівки на відпочинок та лікування.

Чи повинно підприємство включати до валового доходу вартість путівок на відпочинок та лікування, безоплатно наданих працівникам?


Відповідь: Так, повинно.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, далі – Закон № 334) до валового доходу включаються загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи. 

Оскільки згідно з визначенням, наведеним у п. 1.31 ст. 1 цього Закону, до продажу товарів належать, зокрема, операції з безоплатного надання товарів, то вартість путівок, як наданих працівникам безоплатно, так і переданих за плату, включається до валового доходу підприємства. При цьому слід враховувати, що оскільки безоплатна передача путівок здійснюється фізичним особам – працівникам, які не є платниками податку на прибуток, валові доходи мають відображатися за звичайними цінами (пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону № 334).

Роз’яснення із зазначеного питання надане у журналі «Вісник податкової служби України» № 19 за 2009 рік, с. 48.


Питання: Чи застосовуються норми постанови Кабміну України від 26.08.2009р. № 895 "Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на прибуток" під час формування показників податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року?


Відповідь: Ні, не застосовуються.

Указом Президента України від 08.09.2009 р. № 717/2009 "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 року № 895" (далі – Указ Президента), який набирав чинності з 18 вересня 2009 року (з дня його опублікування в газеті «Урядовий кур’єр» № 170 за 18.09.2009 року) зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 року № 895 "Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на прибуток".

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації з ПДВ подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Враховуючи те, що граничний день подання податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2009 року припадає на 9 листопада 2009 року, то норми Указу Президента застосовуються при складанні зазначеної декларації.


Питання: Працівник підприємства, який був у відрядженні в межах України, забронював номер у готелі.

В якому розмірі компенсуються працівнику витрати з бронювання номеру та чи має право підприємство віднести суму такого бронювання до складу валових витрат?


Відповідь: Згідно із другим абзацом п. 1.6 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну України від 13.03.1998 р. № 59 (далі-Інструкція), працівникові, відрядженому в межах України, відшкодовується плата за бронювання місця в готелях у розмірі не більш як 50 відсотків його вартості за одну добу, згідно з поданими підтвердними документами в оригіналі.

Що стосується валових витрат, то за нормами абзацу першого пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями, далі-Закон) до складу валових витрат підлягають включенню витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найом інших житлових приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних із правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Додатково до вищевказаних витрат, до складу валових витрат відносяться суми добових витрат у межах граничних норм, установлених постановою КМ України від 23.04.1999 р. № 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" за кожний повний день відрядження, включаючи день від'їзду та приїзду.

Виходячи із того, що пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону містить вичерпний перелік щодо витрат на відрядження фізичних осіб, тому вартість щодо бронювання місця в готелях не підлягає віднесенню до складу валових витрат.

Роз’яснення із зазначеного питання надано листом ДПА у м. Києві від 10.04.2006 р. № 250/10/31-106 "Щодо складу валових витрат".


Питання: Керівництво підприємства вирішило провести ремонт основного фонду. Якими первинними документами підтверджується закінчення ремонту основних фондів?


Відповідь: Приймання закінчених робіт з ремонту і поліпшення основних фондів (модернізації, добудови, реконструкції тощо) оформляється Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (типова форма № ОЗ-2).

Форму цього Акта затверджено наказом Мінстату України від 29.12.95 р. № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку».

Акт, підписаний працівником відділу, що уповноважений на приймання основних засобів, та представником підприємства, який виконував ремонт, реконструкцію та модернізацію, здають до бухгалтерії підприємства (організації). Акт підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства, організації чи особами, на те уповноваженими.

Якщо ремонт, реконструкцію або модернізацію виконує стороннє підприємство, Акт складають у двох примірниках. Другий примірник передають підприємству, що виконує ремонт, реконструкцію, модернізацію.

До речі, Акт застосовують для оформлення приймання закінчених робіт як з капітального, так і поточного ремонту.

Рішення керівника про подальшу долю ремонтних витрат доцільно зазначати безпосередньо в Акті, тоді окремий наказ (розпорядження) не оформляється.

В технічні паспорти, інвентарні картки або інші регістри аналітичного обліку відповідних об'єктів основних засобів заносяться дані про змінені техніко-економічні характеристики (вартість, потужність, площа тощо) в результаті їх поліпшення.

А от при проведенні як підрядним, так і господарським способом капітального та поточного ремонту будівель і споруд наказом Держкомстату України, Держкомбуду України «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» від 21.06.2002 р. № 237/5 передбачено складання Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3). При виконанні робіт з поточного ремонту господарським способом складання зазначеної форми не є обов'язковим.

Якщо роботи з капітального ремонту будівель і споруд підрядним чи господарським способом виконуються з залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності, разом зі складанням Довідки складається Акт приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в). При виконанні робіт з поточного ремонту господарським способом складання зазначеної форми також не є обов'язковим.

Роз’яснення із зазначеного питання надане у журналі «Вісник податкової служби України» № 19 за 2006 рік, с. 30.


Питання: Чи має право підприємство, яке під час інвентаризації виявило надлишки товарів, відкоригувати свої товарні залишки?


Відповідь: Так, має право.

Згідно із пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, далі-Закон № 334)до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв’язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов’язання.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334 передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до Згідно з п. 5.9 ст. 5 Закону № 334 платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Отже, платник податку, який під час проведення інвентаризації у звітному періоді виявив не обліковані раніше товари, придбання яких підтверджується відповідними первинними документами, має право включити вартість таких товарів до складу валових витрат (з урахуванням термінів, передбачених законодавством для виправлення самостійно виявлених помилок) у разі їх використання в господарській діяльності.

При цьому, він також повинен здійснити перерахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів за відповідні податкові періоди, в яких такі товари було придбано та використано.

Якщо придбання товарів не підтверджується відповідними первинними документами, такі товари вважаються безоплатно отриманими, а їхня вартість відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону включається до складу валового доходу, як дохід з інших джерел.


Питання: Навчально-реабілітаційний центр "А" зареєстрований як неприбуткова організація з присвоєнням ознаки неприбутковості 0005, отримав безповоротну фінансову допомогу у вигляді іноземної валюти на валютний рахунок. Чи підлягає оподаткуванню додатна курсова різниця?


Відповідь: Ні, не підлягає оподаткуванню.

Відповідно до абзацу "б" пп. 7.11.1 п. 7.11 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями, далі-Закон) установлено, що неприбутковими установами й організаціями є благодійні фонди і благодійні організації, створені у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, у тому числі громадські організації, створені з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності.

Згідно з пп. 7.11.3 п. 7.11 ст. 7 Закону від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "б" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді:
  • коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;
  • пасивних доходів;
  • коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям, від проведення їх основної діяльності, з урахуванням положень підпункту 7.11.11 цієї статті;
  • дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Виходячи з викладеного, якщо навчально-реабілітаційний центр "А" отримав кошти, які надішли безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертв у вигляді іноземної валюти на валютний рахунок, то вони не підлягають оподаткуванню і тому не є об'єктом оподаткування додатна курсова різниця.

Роз’яснення із зазначеного питання було повідомлено листом ДПА України від 02.03.2000 р. № 1075/6/15-1216 "Щодо включення до декларації з податку на прибуток валових доходів, валових витрат та амортизаційних нарахувань по філії, яка знаходиться за межами території України".


Питання: Чи включаються до складу валового доходу кошти, які повертаються власнику корпоративних прав після ліквідації юридичної особи-емітента?


Відповідь: Ні, не включаються.

Згідно пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” (зі змінами та доповненнями) не включається до складу валового доходу кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи-емітента, але не вище номінальної вартості акцій (часток, паїв).


За серпень 2009 р.


Питання: З якого звітного періоду застосовуються доповнення до порядку оподаткування операцій з борговими зобов’язаннями, які були внесені до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Законом України від 24.07.2009 року № 1617-VI?


Відповідь: Згідно із розділом ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 24.07.2009 р. № 1617-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків" цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Враховуючи те, що зазначений Закон було опубліковано в газеті «Голос України» № 144 від 05.08.2009 року, то він набрав чинності з 5 серпня 2009 року.

При цьому відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Виходячи із перелічених норм, та враховуючи те, що зазначені доповнення набули чинності у третьому кварталі 2009 року, то такі доповнення мають застосовуватися платниками податків при складанні декларації з податку на прибуток, починаючи зі звітного періоду - три квартали 2009 року, а до попередніх періодів не застосовується.


Питання: Платник податку на прибуток продає основні фонди за ціною, нижчою від залишкової вартості. При цьому вартість продажу визначена на підставі акту-довідки сертифікованого оцінювача.

Як сплачується податок на прибуток по вказаній операції?


Відповідь: Підпунктом 8.4.3 п. 8.4 ст. 8 України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97; далі – Закон) передбачено, що у разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта.

Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку.

Згідно із пп. 8.4.4 зазначеного пункту в разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду.

Таким чином, у разі продажу об’єктів основних фондів 1-ої групи за ціною, нижчою за балансову вартість, платник податку має включити до валових витрат суму перевищення балансової вартості таких об’єктів над виручкою від їх продажу. У разі продажу об’єктів основних фондів 2, 3 та 4 груп за ціною, нижчою за балансову вартість, платник податку має зменшити балансову вартість основних фондів зазначених груп на кінець кварталу, в якому продано такий автомобіль, на одержану від продажу суму.

У журналі «Вісник податкової служби України» № 15 за 2009 рік було роз’яснено, що застосування звичайних цін до операції продажу основного фонду за ціною нижчою, ніж його балансова вартість, можливо у разі продажу такого основного фонду пов'язаним особам або особам, що не є платниками податку на прибуток.

При цьому балансова вартість проданих основних фондів визначається з урахуванням амортизаційних відрахувань за квартал, в якому здійснено продаж таких основних фондів, оскільки згідно із пп. 8.3. п. 8.3 ст. 8 Закону сума амортизаційних відрахувань розрахункового кварталу визначається шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості відповідної групи основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.


Питання: Платник податку на прибуток виплачує доходи нерезиденту, з яких утримує податок за ставкою, встановленою міжнародною угодою про уникнення подвійного оподаткування, та подає до податкового органу звіт про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів.

Чи необхідно разом із вказаним звітом подавати довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір?