Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим закон
| Вид материала | Закон |
- Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим закон, 163.33kb.
- Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені закон, 248.04kb.
- Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені закон, 235.54kb.
- Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим кодекс, 2065.48kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 58.94kb.
- Верховною Радою України 21. 04. 2011 за №3262 прийнято закон, 143.15kb.
- Верховною Радою України, що не внесені до затвердженого цим закон, 631.58kb.
- Верховною Радою України, що не внесені до затвердженого цим закон, 599.79kb.
- Верховною Радою України 23 жовтня 2008 року закон, 1367.11kb.
Щодо відображення вартості телефонів у таблиці 1 «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів» додатка К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10 та 07 декларації з податку на прибуток підприємства, форма, якої затверджена наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання» від 29.03.2003 р. № 143 (зареєстровано в Мін'юсті України 08.04.2003 р. за № 271/7592, то їх слід відображати за кодом рядка А4.
Питання: Підприємство самостійно виявило помилку, допущену в декларації з податку на прибуток за 2007 рік, яка призвела до заниження податкового зобов’язання за цей звітний період. Помилка виправляється в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
В який термін сплачується сума недоплати та штрафні санкції?
Відповідь: Відповідно до 17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (зі змінами та доповненнями) та п. 2.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання» від 29.03.2003 р. № 143 (зареєстровано в Мін'юсті України 08.04.2003 р. за № 271/7592, зі змінами та доповненнями) платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Таким чином, у разі виправлення помилки в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок сума недоплати податку на прибуток за той звітний період, в якому була допущена помилка, що призвела до заниження податку на прибуток, та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми сплачуються до бюджету до подання такого уточнюючого розрахунку.
Питання: Юридична особа-засновник акціонерного товариства виходить зі складу засновників цього товариства та безкоштовно відступає свою частку у статутному фонді іншим засновникам.
Як відображається в податковому обліку юридичної особи безоплатне відступлення корпоративних прав?
Відповідь: Порядок оподаткування операцій з корпоративними правами визначено п. 7.6 ст. 7 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР) зі змінами та доповненнями (далі – Закон).
Згідно із пп. 7.6.5 зазначеного пункту норми цього пункту поширюються також на визначення балансових збитків або прибутків, отриманих платником податку від операцій з корпоративними правами, що виражені в інших, ніж цінні папери, формах.
При цьому платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.
Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.
Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.
Відповідно до пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.
Згідно із пп. 7.6.4 зазначеного пункту під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.
Виходячи із зазначених норм, при безоплатній передачі юридичною особою свої частки у статутному фонді акціонерного товариства у такої юридичної особи не виникає доходів від продажу корпоративних прав. Тому у разі якщо юридична особа-засновник понесла витрати на придбання корпоративних прав, то при безоплатній передачі таких корпоративних прав виникне від’ємний фінансовий результат, який не впливає на податковий облік звітного податкового періоду.
Питання: У березні 2009 року підприємство самостійно виявило помилку, допущену в декларації з податку на прибуток за минулий звітний податковий період, в якому було задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування. Виправлення цієї помилки не призводить до виникнення податкового зобов’язання з податку на прибуток за звітний період, що виправляється.
Чи нараховуються штрафні санкції в результаті самостійного виправлення помилки, допущеної в попередньому звітному періоді, яка не призвела до заниження податкового зобов’язання за цей звітний період?
Відповідь: Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (зі змінами та доповненнями; далі - Закон № 2181-III) платник податку, який самостійно виявляє помилку в показниках раніше поданої податкової декларації, має право виправити її одним зі способів:
- або зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний звітний період, у якому помилку було самостійно виявлено;
- або надати уточнюючий розрахунок показників до податкової декларації, у якій було припущено помилку.
Одночасно згідно із п. 17.2 ст. 17 зазначеного Закону платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Таким чином, якщо в результаті виправлення помилки з податку на прибуток за попередній звітний період у підприємства не виникає суми заниженого податкового зобов’язання за цей звітний період, то штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми не сплачується.
Питання: Для власної господарської діяльності підприємство орендує приміщення і користується телефонним номером, який належить орендодавцю.
Чи включаються до валових витрат орендаря витрати, понесені за послуги телефонного зв'язку, сплачені орендодавцю?
Відповідь: Відповідно до п. 42 Правил користування місцевим телефонним зв'язком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.97 року № 385, у разі здачі телефонізованих приміщень, квартир в оренду або найм договір тимчасово переоформляється на ім'я орендаря чи наймача з подальшим правом на поновлення попереднього договору.
Таким чином, при дотриманні вищезазначених правил одержувати рахунки до сплати за послуги телефонного зв'язку від підприємств зв'язку буде безпосередньо орендар телефонізованих приміщень. При цьому витрати, пов'язані з оплатою орендарем вартості послуг телефонного зв'язку, включаються до валових витрат орендаря за умови користування телефонною мережею у власній господарській діяльності. Вищенаведені операції орендаря не впливають на розмір податкових зобов'язань орендодавця зазначених телефонізованих приміщень.
Роз’яснення із зазначеного питання було повідомлено листом ДПА України від 24.10.2000 р. № 5871/6/15-1116.
Питання: Чи має право підприємство віднести до складу валових витрат суми сплаченої орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності?
Відповідь: Так, може.
Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) до складу валових витрат відносяться суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.
Статтею 14 Закону України від 25.06.1991 р. № 1251-XII «Про систему оподаткування» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить, зокрема, плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).
Враховуючи викладене вище, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до складу валових витрат підприємства відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону.
Роз’яснення із зазначеного питання було повідомлено листом ДПА України від 22.10.2008 р. № 21623/7/15-0217.
За лютий 2009 р.
Питання: У зв’язку із виробничою необхідністю підприємство здійснило консервацію основних фондів.
Чи нараховується амортизація на такі основні фонди в податковому обліку підприємства?
Відповідь: Згідно з пп. 8.4.5 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями (далі – Закон) у разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 або передачі його до складу невиробничих фондів за рішенням платника податку балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються.
У цьому ж порядку відбувається виведення основних фондів з експлуатації внаслідок їх відчуження за рішенням суду.
Зворотне введення таких об'єктів до складу основних фондів здійснюється у порядку, встановленому підпунктом 8.4.2 цієї статті.
Одночасно відповідно до пп. 8.4.6 зазначеного пункту у разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2, 3 і 4 з будь-яких причин (крім їх продажу) балансова вартість таких груп не змінюється.
Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію після проведення їх ремонту, реконструкції та модернізації збільшує баланс групи тільки на суму витрат, пов'язаних з цими роботами.
Згідно із п. 2 Положення про порядок консервації основних фондів підприємства, затвердженого постановою КМУ від 28.10.97 № 1183, консервація основних фондів підприємств – це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.
Таким чином, при консервації об’єкта групи 1 основних фондів необхідно зменшити балансову вартість групи на балансову вартість об’єкта та призупинити нарахування амортизації, починаючи з кварталу, наступного за кварталом, в якому об’єкт було виведено з експлуатації у зв’язку із консервацією. Виведення із експлуатації об’єктів 2, 3 і 4 груп основних фондів у зв’язку із їх консервацією в податковому обліку підприємства не відображається, тобто, не впливає на нарахування амортизації по зазначених групах основних фондів.
Питання: Платник податку на прибуток має заборгованість з податку на прибуток, яка виникла у липні 2008 року та погашається у лютому 2009 року.
Як розрахувати суму пені на суму податного боргу?
Відповідь: Відповідно до статті 16 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу (без урахування пені) нараховується пеня.
При самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).
Нарахування пені закінчується у день прийняття банком (органом державного казначейства), який обслуговує платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.
Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок. Розрахунок пені здійснюється на дату погашення суми податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.
Числовий приклад розрахунку сум пені наведено в Інструкції про порядок нарахування та погашення пені, затвердженій наказом ДПА України від 01.03.2001 року N 77 та зареєстрованій в Мінюсті України 16.03.2001 р. за N 240/5431.
В той же час при розрахунку пені на суму податкового боргу, який виник у 2008 році, а погашається у 2009 році, необхідно врахувати, що у 2008 році (високосний рік) - 366 календарних днів, а у 2009 році (невисокосний рік) - 365 календарних днів.
Питання: Підприємство-продавець відвантажило товари покупцю, але протягом встановленого терміну позовної давності не отримало від покупця компенсації за поставлені товари.
Чи може підприємство включити до валових витрат дебіторську заборгованість за поставлені товари?
Відповідь:Підпунктом 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) визначено, що до складу валових витрат підприємства відносяться суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.
Відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону до безнадійної заборгованості відноситься, зокрема, заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.
При цьому листом ДПА України від 10.12.2008 р. N 25807/7/15-0217 було роз’яснено, що відповідними заходами зі стягнення боргу в контексті пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону, зокрема, є:
- звернення до виконавчої служби з заявою про стягнення заборгованості, визнаною судом;
- вчинення нотаріусом виконавчого напису про стягнення заборгованості;
- застосування процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом відповідно до законодавства тощо.
Таким чином, підприємство-продавець може включити до складу валових витрат дебіторську заборгованість за поставлені товари, за якою минув строк позовної давності, за умови якщо таке підприємство-продавець не отримало позитивного результату внаслідок проведення вищезазначених заходів.
Питання: Підприємство здійснило консервацію основних фондів.
Як в податковому обліку враховуються витрати на утримання основних фондів, які перебувають на консервації?
Відповідь: Пунктом 2 Положення про порядок консервації основних фондів підприємства, затвердженого постановою КМУ від 28.10.97 № 1183, визначено, що консервація основних фондів підприємств – це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.
Згідно з пп. 8.1.3 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" витрати на утримання основних фондів, що перебувають на консервації, не підлягають амортизації, а включаються до складу валових витрат підприємства.
Питання: За наслідками документальної перевірки податкового органу донараховано податок на прибуток та виписано податкове повідомлення-рішення.
Протягом якого терміну необхідно сплатити донараховану суму податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням?
Відповідь: Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
При цьому згідно із абзацом б) пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 зазначеного Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Таким чином, сума податкового зобов’язання з податку на прибуток, нарахована податковим органом за даними документальної перевірки результатів діяльності платника податків, повинна бути погашена таким платником податків протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Питання: Як відображаються в податковому обліку платника податку витрати на оплату послуг юриста, що захищає інтереси такого платника в суді у зв'язку із стягненням дебіторської заборгованості?
Відповідь: Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями; далі - Закон) визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 – 5.7 цієї статті.
Якщо дебіторська заборгованість виникла у зв'язку із веденням платником податку господарської діяльності, то оплата юридичних послуг, пов'язаних із стягненням заборгованості з боржника, включається до складу валових витрат такого платника на підставі пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону за датою, визначеною відповідно до пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 цього Закону.
При цьому згідно з пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону датою збільшення валових витрат платника податку на прибуток при здійсненні операцій з неплатниками цього податку є дата фактичного отримання від них послуг.
Роз’яснення із зазначеного питання були надані у журналі «Вісник податкової служби України» (вересень 2008 р., № 35, с. 31).
Питання: В декларації з податку на прибуток за 2008 рік підприємство задекларувало від’ємне значення.
Чи може таке від’ємне значення переноситися до декларації з податку на прибуток за 2009 рік?
Відповідь:Так, може.
Відповідно до пункту 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом ДПА України від 29.03.2003 р. N 143, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за N 271/7592, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2008 року відображається у рядку 08.
У деклараціях за звітні періоди 2009 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попередніх років платники податку зазначають у складі валових витрат відповідно у рядку 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства.
Враховуючи вищевикладене, у 2009 році значення рядка 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства не може перевищувати абсолютного значення рядка 08 декларації з податку на прибуток за 2008 рік.
Роз’яснення із зазначеного питання були надані листом ДПА України від 11.04.2008 р. N 7618/7/15-0217.