Geum.ru

Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим закон

Вид материалаЗакон
Питання: Державне підприємство несвоєчасно сплатило до державного бюджету частину чистого прибутку (доходу) за 1 півріччя 2009 р
За якою формою подається зазначений розрахунок за 1 півріччя 2009 року: за старою чи новою?
Питання: Платник податку на прибуток отримав безкоштовно від нерезидента імпортні товари.
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   28

Відповідь: Ні, не потрібно.

Відповідно до п. 13.2 ст. 13 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 22.05.97 N 283/97-ВР) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Одночасно згідно із п. 18.1 ст. 18 зазначеного Закону встановлено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

При цьому п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженим постановою Кабміну України від 06.05.2001 року N 470, встановлено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Згідно із Порядок надання звіту про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затвердженого наказом ДПА України від 16.01.1998 р. № 28 та зареєстрованого в Мінюсті України 24.04.2002 р. за N 391/6679, у разі застосування міжнародного договору у звіті необхідно вказати його назву.

При цьому зазначеним Порядком не передбачено надання довідки разом із звітом про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів.


Питання: Державне підприємство несвоєчасно сплатило до державного бюджету частину чистого прибутку (доходу) за 1 півріччя 2009 року.

Чи застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну сплату частини чистого прибутку (доходу)?


Відповідь: Так, застосовуються.

Відповідно до підпункту 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97) крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Це правило поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому відповідно державним або місцевим виконавчим органом, в управлінні якого знаходяться такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Зазначений авансовий внесок відображається у рядку 20 декларації з податку на прибуток підприємства та рядку 13.7 додатка К6 до неї.

Враховуючи те, що сума дивідендів та прирівняних до них платежів , що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами відображається платниками у рядку 21 декларації з податку на прибуток, то за несвоєчасну сплату частину чистого прибутку (доходу) за 1 півріччя 2009 року застосовуються штрафні санкції, передбачені пп. 17.1.7 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Роз’яснення із зазначеного питання надане у листі ДПА України від 23.05.2005 р. № 10017/7/15-1117 та журналі «Вісник податкової служби України» № 25 за 2009 рік.


За липень 2009 р.


Питання: Державне підприємство-платник частини чистого прибутку (доходу) згідно із статтею 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" за результатами 1 кварталу 2009 року подало розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету на старому бланку із відповідними виправленнями.

За якою формою подається зазначений розрахунок за 1 півріччя 2009 року: за старою чи новою?


Відповідь: За новою.

Відповідно до статті 59 Закону України від 26.12.2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 року N 184 "Про порядок відрахування у 2009 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)" наказом ДПА України від 21.05.2009 № 259 затверджено форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2009 році (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.2009 р. за N 489/16505).

При цьому зазначений наказ набирає чинності через 10 днів після його державної реєстрації, тобто з 16 червня 2009 року.

Таким чином, за результатами фінансово-господарської діяльності у 1 півріччі 2009 року державне підприємство має складати Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2009 році за формою, затвердженою наказом ДПА України від 21.05.2009 № 259.


Питання: Покупець-платник податку на прибуток отримав від продавця товари, але не оплатив їх вартість у терміни, встановлені договором та одержав рішення суду про стягнення заборгованості на користь продавця.

В якому звітному періоді покупець має збільшити валові доходи на суму зазначеної заборгованості?


Відповідь: Згідно з абзацом «б» пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) платник податку – покупець зобов’язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної судом, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Таким чином, оскільки однією з дат для збільшення валового доходу платника податку – покупця зазначеним підпунктом визначено дату, на яку припадає 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості, то підприємству-покупцю (боржнику) слід збільшити суму валового доходу на суму заборгованості у тому податковому періоді, на який припадає 30-й календарний день саме від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості.


Питання: Платник податку на прибуток отримав безкоштовно від нерезидента імпортні товари.

Який курс НБУ застосовується для визначення вартості таких імпортних товарів з метою включення до валового доходу?


Відповідь: Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

При цьому згідно із п. 1.23 ст. 1 Закону визначено, що безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з метою оподаткування дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менше за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. При цьому витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи, визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання (пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону).

Підпунктом 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону визначено, що положення зазначених вище підпунктів поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Враховуючи те, що згідно із пп. 2.1.2 п. 2.1 ст. 2 Закону платниками податку на прибуток є нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, то у випадку безоплатного отримання товарів від інших нерезидентів, розмір валового доходу визначається з урахуванням норми пункту 7.4 ст. 7 Закону, тобто не менше за звичайні ціни на такі товари.

При цьому відповідно до пп. 1.20.5 п. 1.20 ст. 1 Закону у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання. Зокрема, згідно із п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Таким чином, до валових доходів платник податку на прибуток включає вартість безоплатно отриманих імпортних товарів, перераховану у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Нацбанку України, що діяв на дату оприбуткування (на день розмитнення) таких товарів.


Питання: До якої групи основних фондів відносяться міні-АТС?


Відповідь: Розподіл основних фондів за відповідними групами в податковому обліку проводиться відповідно до норми пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями), згідно з якою основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

- група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої;

- група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

- група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

- група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Відповідно до Державного класифікатора України ДК 013-97 «Класифікація основних фондів», затвердженого наказом Держстандарту України від 19.08.97 р. № 507, до коду 13202 віднесено «Станції та системи телефонні», які належать до класу 130200 «Будівлі та споруди ліній зв'язку і передач (телевізійні, радіо, телеграфні, телефонні та інші)» та, відповідно, до підгрупи 130000 «Передавальні пристрої». 

Телефонна мережа – це телекомунікаційна мережа, призначена переважно для надання послуг телефонного зв'язку. У свою чергу, телефонний зв'язок – це вид електрозв'язку для передавання голосових повідомлень у реальному масштабі часу з використанням номерного ресурсу телефонної мережі (п. 3 Загальних положень Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р. № 720 (зі змінами та доповненнями)). 

Виходячи із перелічених норм, міні-АТС відносяться до основних фондів групи 1.

Роз'яснення із зазначеного питання надано ДПА України в листі від 14.03.2008 р. № 4956/7/15-0517.


Питання: Державне підприємство, яке є платником частини чистого прибутку (доходу), за результатами 1 півріччя 2009 року подає до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету. Чи потрібно разом із зазначеним розрахунком подавати до податкового органу фінансову звітність?

Відповідь: Так, потрібно.

Згідно із п. 1 постанови Кабміну України від 11.03.2009 № 184 "Про порядок відрахування у 2009 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)" встановлено, що відрахування у 2009 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2008 р. N 158, з урахуванням вимог статті 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік".

При цьому відповідно до п. 3 Порядку відрахування у 2008 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), затвердженого постановою КМУ від 05.03.2008 № 158, розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.


Питання: Покупець товарів-платник податку на прибуток видав продавцю простий вексель, який був погашений раніше встановленого терміну. Як відображається в податковому обліку покупця видача та погашення простого векселя?


Відповідь: Згідно зі ст. 14 Закону України від 23.02.2006 № 3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

В податковому обліку емітента векселя (векселедавця, покупця) згідно із пп. 4.1.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) до валового доходу включаються, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

При цьому відповідно до пп. 4.2.10 п. 4.2 зазначеної статті не включається до складу валового доходу номінальна вартість взятих на облік, але неоплачених (непогашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики.

Одночасно згідно із нормою абзацу п'ятого пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Таким чином, операція з видачі та погашення векселя в розмірі його номінальної вартості не відображається в податковому обліку векселедавця-покупця.

Роз'яснення із зазначеного питання надано ДПА України в листі від 14.12.2004 № 11304/6/15-1116.


За червень 2009 р.


Питання: Як змінились граничні норми добових витрат для відряджень за кордон?


Відповідь: Відповідно до постанови КМ України від 23.04.1999 р. № 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" для працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності (крім державних службовців та осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів) у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування, установлені такі граничні норми добових витрат для відряджень за кордон - у сумі в гривнях, еквівалентній 50 доларам США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу.

У разі коли до рахунків вартості проживання у готелях включаються витрати на:

– одноразове харчування, для відряджень за кордон - у сумі в гривнях, еквівалентній 40 доларам США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу;

– дворазове харчування, для відряджень за кордон - у сумі в гривнях, еквівалентній 27,5 долара США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу;

– триразове харчування, для відряджень за кордон - у сумі в гривнях, еквівалентній 17,5 долара США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу.


Питання: Підприємство-резидент є підприємством із 100-відсотковим іноземним капіталом компанії-нерезидента. Підприємство-резидент здійснює діяльність у межах договору про спільну діяльність і не отримує інших доходів, крім доходів від участі у спільній діяльності.

Чи оподатковується сума нарахованих на користь компанії-нерезидента дивідендів, якщо отриманий від участі у спільній діяльності прибуток уже було оподатковано в межах договору про спільну діяльність?


Відповідь: Підпунктом 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями, далі-Закон) визначено, що рішення емітента корпоративних прав щодо виплати власникам корпоративних прав дивідендів не залежить від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду за наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку.

Відповідно до пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону крім випадків, передбачених пп. 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п. 10.1 ст. 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. При цьому такий авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Зазначеним підпунктом також установлено, що обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 10.1 ст. 10 цього Закону (крім платників цього податку, які підпадають під дію п. 7.2 ст. 7 чи пп. 10.2.3 п. 10.2 ст. 10 цього Закону.

Враховуючи зазначене, у разі прийняття рішення про виплату дивідендів підприємство-резидент має нарахувати та сплатити одночасно з виплатою дивідендів авансовий внесок з податку на прибуток у сумі 25 % від суми дивідендів, незважаючи на джерело отримання доходу. Нарахована сума авансового внеску зазначається у рядку 20 Декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143.

Роз’яснення із зазначеного питання було надане у журналі «Вісник податкової служби України» (№ 44 за 2006 рік).