Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим закон
| Вид материала | Закон |
- Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим закон, 163.33kb.
- Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені закон, 248.04kb.
- Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені закон, 235.54kb.
- Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим кодекс, 2065.48kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 58.94kb.
- Верховною Радою України 21. 04. 2011 за №3262 прийнято закон, 143.15kb.
- Верховною Радою України, що не внесені до затвердженого цим закон, 631.58kb.
- Верховною Радою України, що не внесені до затвердженого цим закон, 599.79kb.
- Верховною Радою України 23 жовтня 2008 року закон, 1367.11kb.
Питання: Підприємство безоплатно розповсюджує журнали власного виробництва.
Чи виникають валові витрати та валові доходи у підприємства з такого безоплатного розповсюдження?
Відповідь: Згідно із п. 1.23 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами і доповненнями, далі-Закон) безоплатно надані товари (роботи, послуги) – це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод.
Стосовно наявності права на валові витрати по операції з безоплатної роздачі товарів слід врахувати, що п. 5.1 ст. 5 Закону передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
При цьому господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст. 1 Закону).
Таким чином, оскільки підприємство безоплатно роздає журнали (товари), тобто не отримує доходу в результаті такої безоплатної передачі, то витрати на виготовлення таких безоплатно розданих журналів не можуть відноситися до складу валових витрат.
Щодо визначення валових доходів враховується норма пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону, відповідно до якої валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) включаються до валового доходу.
При цьому п. 1.31 ст.1 Закону визначено, що в податковому обліку продажем товарів вважаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Таким чином, з метою оподаткування вартість безоплатно розповсюджених журналів (товарів) вважається доходом підприємства-розповсюджувача і включається до складу валового доходу звітного періоду у загальновстановленому порядку відповідно до законодавства.
Роз’яснення щодо необхідності включення безоплатно розданих матеріальних активів до складу валових доходів було повідомлено листом ДПА України від 03.10.2007 р. N 4820/А/15-0214.
Питання: Підприємство виплатило дивіденди засновникам, але не сплатило авансовий внесок з податку на прибуток.
Чи застосовуються штрафні санкції за несплату та який їх розмір?
Відповідь: Так, застосовуються.
Відповідно до пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 25 відсотків, нарахований на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.
При цьому пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181) визначено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.
Отже, якщо підприємство при виплаті дивідендів не сплатило авансовий внесок з податку на прибуток або сплатило не в повному об'ємі, то таке підприємство повинно сплатити штраф у двократному розмірі від суми несплаченого авансового внеску відповідно до пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону N 2181 незалежно від того, хто виявив таке порушення.
Роз’яснення із зазначеного питання було надане листами ДПА України від 28.05.2008 р. N 197/2/15-0210, від 28.05.2008 р. N 6208/5/15-0215, від 08.06.2006 р. N 10867/7/15-0317.
Питання: Підприємство придбало нематеріальний актив для використання в господарській діяльності.
З якого періоду нараховується амортизація в податковому обліку?
Відповідь: Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у податковому обліку під терміном "нематеріальний актив" маються на увазі об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права власності платника податку.
Згідно з пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону амортизації підлягають, зокрема, витрати на придбання нематеріальних активів для власного виробничого використання.
При цьому відповідно до пп. 8.3.9 п. 8.3 зазначеної статті у податковому обліку для нематеріальних активів передбачено лінійний метод амортизації, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками, виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації згідно з підпунктом 8.3.3 цієї статті протягом строку, який визначається платником податку, самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 разів безперервної експлуатації. Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.
Підпунктом 8.3.1 зазначеного пункту встановлено, що в податковому обліку сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали).
При цьому відповідно до Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. N 143 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за N 271/7592, в таблиці 2 «Розрахунок амортизаційних відрахувань» відображається балансова вартість нематеріальних активів на початок розрахункового кварталу.
Таким чином, в податковому обліку нарахування амортизації стосовно витрат на придбання нематеріальних активів здійснюється з наступного кварталу після початку їх використання у господарській діяльності.
Питання: У зв’язку із тим, що у господарській діяльності використовуються автомобілі, підприємство здійснює заміну шин на цих автомобілях.
В якому розмірі включаються до валових витрат витрати на придбання шин?
Відповідь: Відповідно до п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі – Закон № 334/94-ВР) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно з нормами п. 3.19 Положення про технічне обслуговування i ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу України від 30.03.98 р. № 102 (зареєстровано в Мін’юсті України 28.04.98 р. за № 268/2708) операції із заміни на дорожньо-транспортних засобах шин та акумуляторних батарей не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення.
Водночас наказом Мінтрансу України від 08.12.97 р. № 420 затверджено Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин, що є обов’язковими для автотранспортних підприємств незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості. Випадки коригування норм пробігу автошин залежно від умов експлуатації визначено п. 2 цього наказу.
Крім того, відповідно до Законів України «Про автомобільний транспорт» та «Про дорожній рух» Міністерство транспорту та зв’язку України наказом від 20.05.2006 р. № 488 затвердило Експлуатаційні норми середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі.
Тобто операції із заміни акумуляторних батарей та шин відповідно до норм експлуатаційного пробігу належать до техобслуговування автомобільного транспорту, і їх вартість включається до валових витрат і враховується при перерахунку згідно з п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР.
Операції із заміни автошин, пробіг яких не відповідає нормам експлуатаційного пробігу, належать не до техобслуговування, а до ремонту. У цьому разі витрати на проведення таких операцій включаються до валових витрат лише у межах сум, встановлених пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 334/94-ВР.
Роз’яснення із зазначеного питання було надане у статті «Витрати на експлуатацію автомобіля» («Вісник податкової служби», № 14 за 2006 рік).
За травень 2008 р.
Питання: Підприємство придбало талони на паркування легкового автомобіля.
Чи включаються до валових витрат ці витрати?
Відповідь: Ні, не включаються.
Відповідно до пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати, пов'язані з стоянкою та паркуванням легкових автомобілів.
Виходячи із зазначеної норми, будь-які витрати, пов'язані з паркуванням легкових автомобілів, в тому числі придбання талонів на паркування не включаються до складу валових витрат.
Питання: У зв’язку із придбанням іноземної валюти підприємство сплатило внесок до Пенсійного фонду України.
Чи включаються ці витрати до складу валових витрат?
Якщо так, то в якому рядку декларації з податку на прибуток підприємства відображаються ці витрати?
Відповідь: Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) до складу валових витрат включаються, зокрема, суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом). При цьому статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що до загальнодержавних податків і зборів належить, зокрема, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас згідно з пунктом 5.1 ст. 5 Закону під терміном "валові витрати" розуміють суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (пункт 1.32 ст. 1 Закону).
Враховуючи викладене, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу іноземної валюти, що сплачується платником податку, який придбав таку іноземну валюту, включається до складу валових витрат такого платника на підставі пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону за умови безпосереднього зв'язку операції з придбання такої валюти з господарською діяльністю цього платника.
Згідно із формою декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом ДПА України від 29.03.2003 р. N 143 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за N 271/7592, зазначені витрати відображаються у рядку 04.6 декларації з податку на прибуток підприємства та в рядку 4.6.18 додатка Р1 до декларації.
Питання: Підприємство-кредитор проводило заходи із врегулювання сумнівної заборгованості. У зв’язку з тим, що такі заходи не привели до стягнення заборгованості із боржника, то дебіторська заборгованість була віднесена до валових витрат кредитора у звітному періоді, коли минув термін позовної давності.
Проте, після закінчення терміну позовної давності боржник сплатив підприємству суму заборгованості.
Чи включається сума погашення боргу, отримана кредитором після закінчення терміну позовної давності, до валового доходу?
Відповідь: Так, включається.
Відповідно до пп. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" разі коли дебітор повністю або частково погашає безнадійну заборгованість, попередньо віднесену кредитором до складу валових витрат або відшкодовану за рахунок страхового резерву згідно з положеннями пункту 12.1 і пункту 12.3 цієї статті, кредитор збільшує валовий доход на суму компенсації, одержаної від дебітора, у податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної заборгованості або її частини.
Питання: У грудні 2007 року підприємство придбало об’єкт основних фондів та ввело його в експлуатацію. У травні 2008 року цей об’єкт було продано.
Чи мало право підприємство нараховувати амортизацію в податковому обліку, якщо об’єкт основних фондів перебував в експлуатації менше року?
Відповідь: Так, мало право.
Відповідно до підпункту 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Листом ДПА України від 27.02.2008 р. N 1711/6/15-0216 було роз’яснено, що починаючи з 01.01.2003 р. амортизації підлягають і основні фонди, які знаходились в експлуатації менше року, але призначалися для використання більше року.
Враховуючи зазначене, матеріальні цінності, які були призначені для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, але знаходились в експлуатації менше року, підлягали амортизації в податковому обліку протягом фактичного терміну їх експлуатації.
Питання: Підприємство придбало проїзні квитки для працівників на проїзд в міському пасажирському транспорті.
Чи можна включити вартість цих квитків до валових витрат?
Відповідь: Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 22 травня 1997 року за N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі – Закон) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
При цьому згідно із пп. 5.3.9 п. 5.3 зазначеної статті встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Одночасно пп. 5.3.1 п. 5.3 цієї ж статті передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб, до яких також відносяться витрати на придбання проїзних квитків.
Враховуючи зазначені норми, витрати на оплату проїзду персоналу будуть включатися до складу валових витрат, якщо вони пов'язані із виробничою діяльністю платника податку, та за умови наявності підтверджуючих документів (маршрутних листів), а також наказу керівника підприємства щодо визначення кола осіб, яким відшкодовується вартість проїзду згідно із названими маршрутними листами.
Роз’яснення із зазначеного питання були надані листом ДПА України від 01.07.99 р. N 3862/6/15-1116.
Питання: За якою формою складається Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності за 1 квартал 2008 року?
Відповідь: Листом ДПА України від 01.07.99 р. N 7783/7/15-0317 було повідомлено, що до затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2008 році, пропонуємо платникам податкові зобов'язання за I квартал 2008 року розраховувати за діючою формою Розрахунку, який затверджено наказом ДПА України від 03.04.2007 р. N 207 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.04.2007 р. за N 406/13673), з урахуванням таких рекомендацій:
у рядках 1 та 2 заголовної частини цифру "2007" замінити на цифру "2008";
у рядках 2 та 7 заголовної частини проставляється відмітка;
у Розрахунку заповнюються рядки: 04, 07, 09, 10, 12;
у рядку 04 проставляється значення нормативу відрахувань 15 %;
у рядках 04, 07, 09, 10 та 12 Розрахунку цифру "2007" замінити на "2008".
Питання: Як заповнити звіт про доходи нерезидента, якщо за міжнародним договором передбачено звільнення від оподаткування доходів нерезидента?
Відповідь: Згідно із п. 2.2 Порядку надання звітів про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затвердженого наказом ДПА України від 16.01.1998 року N 28 та зареєстрованого в Мінюсті України 30.01.1998 р. за N 56/2496, якщо особа, що виплачує доходи, безпосередньо застосовує норми міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, яким передбачені інші ставки, відповідно до процедури, передбаченої Постановою, то в колонці 5 "ставка податку (%) за міжнар. договором" проставляється ставка податку, передбачена міжнародним договором (у тому числі нуль, якщо міжнародним договором передбачено звільнення від оподаткування).
За квітень 2008 р.
Питання: В якому порядку в податковому обліку індексується балансова вартість основних фондів станом на 1 січня 2008 року?
Відповідь: Порядок індексації балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів встановлено пп. 8.3.3 п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон).
Відповідно до цього підпункту платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:
Кі = [I(а-1) - 10]:100 , де
І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація.
Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не провадиться.
Враховуючи те, що індекс інфляції у 2007 році складав 116,6 відсотків, то коефіцієнт індексації балансової вартості за 2007 рік – 1,066.
Кі = (116,6 - 10) : 100 = 1,066
Таким чином, станом на 1 січня 2008 року платник податку проводить індексацію основних фондів, виходячи з індексу 1,066.
Роз’яснення із зазначеного питання були надані листом ДПА України від 20.02.2001 р. N 1112/5/15-1116 «Щодо роз'яснення норм пп. 8.3.3 п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств».
Питання: Підприємство перейшло на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи (єдиний податок) та стало платником податку на прибуток.
Як у податковому обліку амортизувати основні фонди, придбані на спрощеній системі оподаткування?
Відповідь: Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами і доповненнями, далі-Закон) основні фонди – це матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею (пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону).
Підпунктом 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону передбачено, що амортизації підлягають витрати, зокрема, на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.
Враховуючи зазначене, з метою оподаткування, нарахування амортизації починається після переходу на загальну систему оподаткування, а балансова вартість основних фондів визначається як залишкова балансова вартість за даними бухгалтерського обліку підприємства у разі, якщо витрати на придбання основних фондів було понесено платником податку і ці фонди використовуються у його господарській діяльності.
Роз’яснення із зазначеного питання було повідомлено листом ДПА України від 07.09.2006 р. N 16636/7/31-3017 у брошурі "Збірка інформаційних матеріалів з питань складання та подання декларації з податку на прибуток підприємства".