Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим закон
| Вид материала | Закон |
- Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим закон, 163.33kb.
- Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені закон, 248.04kb.
- Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені закон, 235.54kb.
- Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим кодекс, 2065.48kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 58.94kb.
- Верховною Радою України 21. 04. 2011 за №3262 прийнято закон, 143.15kb.
- Верховною Радою України, що не внесені до затвердженого цим закон, 631.58kb.
- Верховною Радою України, що не внесені до затвердженого цим закон, 599.79kb.
- Верховною Радою України 23 жовтня 2008 року закон, 1367.11kb.
Питання: Підприємство-орендар зробило косметичний ремонт орендованого приміщення. Яку норму амортизації необхідно застосувати до витрат на ремонт орендованого приміщення: ту, що застосовувалась до 1 січня 2004 року чи нову?
Відповідь: Згідно з п. 1 Перехідних положень Закону України від 01.07.2004 N 1957-IV «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" норми амортизації, зазначені у ст. 8 Закону України від 28.12.94 N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" , застосовуються до витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 1 січня 2004 року у зв'язку з придбанням або створенням нових основних фондів груп 1, 2 і 3, а також до витрат на поліпшення таких нових основних фондів. Таким чином, для правильного відображення в податковому обліку витрат на поліпшення слід враховувати, які об'єкти поліпшуються:
- якщо поліпшуються об'єкти, витрати на придбання яких амортизуються за старими нормами, то і витрати на поліпшення таких об'єктів мають амортизуватися за такими самими нормами;
- якщо поліпшуються об'єкти, витрати на придбання яких амортизуються за новими нормами, то і витрати на поліпшення таких об'єктів мають амортизуватися за новими нормами.
Це стосується власних і орендованих основних фондів. Оскільки орендар не несе витрат на придбання або спорудження орендованих об'єктів, він повинен отримати відомості, коли такі витрати було понесено орендодавцем. Для того щоб застосовувати до витрат на поліпшення орендованих об'єктів нові норми амортизації, орендар має отримати відомості про те, що витрати, пов'язані з придбанням або спорудженням об'єкта, переданого в оренду, амортизуються в обліку орендодавця за новими нормами.
Роз’яснення із зазначеного питання були надані в брошурі "Амортизація у податковому обліку платника податку на прибуток", надісланій листом ДПА України від 07.09.2006 р. N 16636/7/31-3017.
Питання: Підприємство-резидент має заборгованість за товари, придбані у нерезидента за іноземну валюту. Чи відображаються в податковому обліку курсові різниці по такій заборгованості?
Відповідь: Ні, не відображаються.
Відповідно до пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).
Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).
Для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість" розуміються:
- основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу);
- сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду;
- вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу;
- платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду;
- балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не встановлено нормами цього Закону.
Враховуючи те, що заборгованість за товари, придбані у нерезидента за іноземну валюту, не включена до зазначеного переліку, то не має підстав для перерахунку балансової вартості такої заборгованості з метою відображення в податковому обліку курсових різниць.
Питання: Підприємство проводить ліквідацію об’єкта основних фонів виробничого призначення. в результаті якої отримані матеріальні цінності. Чи включаються до валового доходу цінності, отримані від ліквідації основних фондів?
Відповідь: Ні, не включаються.
Відповідно до пп. 8.4.8 п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) у разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини:
- збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля;
- не змінює балансову вартість груп 2, 3 і 4 стосовно основних фондів цих груп.
У разі ліквідації основних фондів та невиробничих фондів підприємство отримує матеріали, які можуть бути використані у господарській діяльності, та в подальшому реалізує такі матеріали, то відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону вартість їх реалізації включається до складу валових доходів такого підприємства, як доходи з інших джерел.
При цьому вартість матеріальних цінностей, отриманих у результаті ліквідації основних фондів та невиробничих фондів, до складу валових витрат підприємства не відноситься та відповідно не бере участі у податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону.
Роз’яснення із зазначеного питання були надані листом ДПА України від 02.03.2006 р. N 1197/Х/15-0314 «Щодо податкового обліку операцій з матеріальними цінностями, отриманими при ліквідації основних фондів».
Питання: Чи застосовується «метод першої події» при визначенні доходів та витрат в окремому податковому обліку по операціях з цінними паперами?
Відповідь: Так, застосовується.
Особливості визначення показників окремого податкового обліку операцій з цінними паперами визначені п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Згідно із пп. 7.6.3 зазначеного пункту під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.
До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.
Одночасно відповідно до пп. 7.6.4. під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.
До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.
Питання: Чи включається до валових витрат відшкодування послуг мінібару у готельному номері працівнику, який перебував у відрядженні за кордоном?
Відповідь: Ні, не включається.
Перелік та обмеження щодо витрат на відрядження визначено пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з яким, зокрема, витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.
В той же час відповідно до пп. 5.3.1 зазначеної статті не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону. Виходячи із зазначених норм, не передбачено включення до валових витрат відшкодування послуг мінібару у готельному номері працівнику, який перебував у відрядженні за кордоном.
За грудень 2007 року
Питання: Чи включається до валових витрат оплата перших п'яти днів непрацездатності працівників підприємства, яка проводиться за рахунок коштів підприємства?
Відповідь: Так, включається.
Відповідно до підпункту 5.6.2 пункту 5.6 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі – Закон) додатково до виплат, передбачених підпунктом 5.6.1 цієї статті, до складу валових витрат платника податку включаються обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством, а також внески, визначені абзацом другим цього підпункту.
При цьому оплата перших п'яти днів непрацездатності встановлюється відповідно до п. 7 Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. N 439.
Таким чином, оплата перших п'яти днів непрацездатності, яка проводиться за рахунок коштів підприємства, відноситься на валові витрати відповідно до підпункту 5.6.2 пункту 5.6 статті 5 Закону, а починаючи з шостого дня непрацездатності, допомога по тимчасовій непрацездатності, виплачується платником податків за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Роз’яснення із зазначеного питання було повідомлено, зокрема, листом ДПА України від 11.05.2004 р. N 8365/7/15-1117.
Питання: Чи включається до валових витрат підприємства-заставодавця витрати на страхування майна, переданого в заставу?
Відповідь: Ні, не включаються.
Згідно зі ст. 10 Закону України від 02.10.92 р. N 2654-XII "Про заставу" (далі - Закон N 2654-XII) заставодавець зобов'язаний страхувати заставлене майно, яке залишається у його володінні.
Відповідно до пп. 5.4.6 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) до валових витрат платника податку відносяться будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.
Водночас пп. 5.2.1 зазначеної статті передбачено, що до валових витрат платника податку відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
При цьому п. 1.32 ст. 1 Закону дано визначення терміна "господарська діяльність" як будь-якої діяльності особи, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Одночасно п. 1.31 зазначеної статті продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.
Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).
Статтею 572 Цивільного кодексу України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Законом N 2654-XII встановлено, що заставодержатель у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, має право за рахунок заставленого майна задовольнити свої вимоги у повному обсязі, включаючи відсотки, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання зобов'язань, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.
При цьому згідно із пп. 7.9.5 ст. 7 Закону відчуження об'єкта застави для заставодавця прирівнюється до продажу такого об'єкта у податковий період такого відчуження.
З урахуванням наведених норм податкового законодавства, оскільки операція застави майна заставодавцем не відповідає вимогам даного п. 1.32 вищевказаного Закону, не має підстав відносити суми страхових платежів, сплачених заставодавцем за страхування власного майна, на його валові витрати
Роз’яснення із зазначеного питання було повідомлено, зокрема, листом ДПА України від 21.01.2002 р. N 413/6/15-1416.
Питання: Чи застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на прибуток за 11 місяців 2007 року?
Відповідь: Так, застосовуються.
Згідно із п. 2 розд. ІІ Прикінцеві положення Закону України від 30.11.2006 року N 398-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування» платники податку за результатами одинадцяти місяців 2007 року зобов'язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2006 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу поточного року та сплатити податкове зобов'язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією, не пізніше ніж 29 грудня 2006 року.
У порядку, встановленому абзацом першим цього пункту, платники податку зобов'язані скласти та подати декларацію за результатами одинадцяти місяців 2007 року згідно із даними податкового обліку за зазначений період, а також сплатити податок у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
При цьому відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі – Закон № 2181-ІІІ) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, зокрема, що дорівнює календарному місяцю, – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно із п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Таким чином, враховуючи те, що звітний податковий період - одинадцять місяців 2007 року встановлений законодавчо, то за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з податку на прибуток застосовуються такі ж штрафні санкції, як за будь-який звітний період.
Зокрема, згідно із пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Крім того, нараховується пеня в порядку, встановленому ст. 16 зазначеного Закону, а саме: пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Питання: Чи розраховується приріст (убуток) балансової вартості запасів за 11 місяців 2007 року?
Відповідь: Так, розраховується.
Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Згідно із п. 2 розд. ІІ Прикінцеві положення Закону України від 30.11.2006 року N 398-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування» платники податку за результатами одинадцяти місяців 2006 року зобов'язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2006 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу поточного року та сплатити податкове зобов'язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією, не пізніше ніж 29 грудня 2006 року.
У порядку, встановленому абзацом першим цього пункту, платники податку зобов'язані скласти та подати декларацію за результатами одинадцяти місяців 2007 року згідно із даними податкового обліку за зазначений період, а також сплатити податок у строки, встановлені законом для місячного податкового період Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) у.
Враховуючи те, що за результатами одинадцяти місяців 2007 року платники податку на прибуток зобов'язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, то обов’язковим є розрахунок приросту (убутку) матеріальних запасів за вказаний звітний період.