Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим закон

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 28

Питання: Чи відображаються в податковому обліку підприємства витрати, понесені ним на транспортування основних фондів, отриманих безкоштовно?

Відповідь: Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, далі - Закон) визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 8.4.1 пункту 8.4 статті 8 Закону у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Отже, у зв’язку з тим, що платник податку отримав основні фонди безкоштовно, його витрати понесені на транспортування таких основних фондів не відносяться до складу валових витрат та не підлягають амортизації у податковому обліку.

Роз’яснення з даного питання було надано листом ДПА України від 18.07.2007 р. № 8838/5/15-0316.

Питання: Підприємство направило у відрядження працівника, який працює за сумісництвом.

Чи можна включити до валових витрат витрати на відрядження сумісника?

Відповідь: Відповідно до загальних положень Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, що затверджена наказом Мінфіну України від 13.03.1998 р. № 59 (зі змінами та доповненнями, далі - Інструкція № 59), службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Щодо переліку витрат на відрядження працівника підприємства слід зазначити наступне.

Відповідно до пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, далі - Закон) до складу валових втрат підприємство має право включити витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо. Не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті, а також на цілі, не пов'язані з відшкодуванням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні.

Не дозволяється відносити до складу витрат на харчування вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суми "чайових", за винятком випадків, коли суми таких "чайових" включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плати за видовищні заходи.

Таким чином, підприємство має право віднести до складу валових витрат витрати на відрядження працівника, який працює за сумісництвом, за умови виконання вимог, встановлених у пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону.

Відповідь: Як у податковому обліку відображаються операції з придбання та продажу необоротних активів?

Відповідь: Податковий облік операцій з необоротними активами залежить від їх вартості, а саме: відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, далі - Закон) витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, які призначаються платником податку для використання у власній господарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів від дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, і вартість яких не перевищує 1000 грн., включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються при перерахунку згідно з п. 5.9 ст. 5 цього Закону.

Придбання необоротних активів, вартість яких перевищує 1000 грн. і термін служби яких понад рік, для цілей оподаткування розглядається в податковому обліку як придбання основних фондів, тому витрати на їх придбання збільшують балансову вартість основних фондів відповідної групи з подальшою амортизацією таких витрат.

У разі продажу необоротних активів, які обліковуються як основні фонди, платнику податку слід дотримуватись норм пп. 8.4.3 та пп. 8.4.4 п. 8.4 ст. 8 Закону.

Так, у разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку.

У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду.

Операції платника податку з продажу необоротних активів, вартість яких не перевищує 1000 грн., відображаються як операції з реалізації запасів.

Для цілей оподаткування таких операцій слід керуватися пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону, відповідно до якого валовий дохід платника податку збільшується за правилами першої події на дату, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів, що підлягають продажу, в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку – дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку, або дата відвантаження товарів з урахуванням п. 5.9 ст. 5 Закону.

Відповідь: Чи необхідно нараховувати та сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів інститутом спільного інвестування? Якщо ні, то з якого періоду не потрібно нараховувати?

Відповідь: Відповідно до ст. 3 Закону України від 15.03.2001р. № 2299-III "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 2299) інститут спільного інвестування (далі - ІСІ) - це корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов'язану з об'єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Законом України від 30.11.2006 р. № 398-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування", який набрав чинності з 1 січня 2007 року, внесено зміни до пп. 7.8.5 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 334), яким визначається порядок та умови при яких не сплачується авансовий внесок при виплаті дивідендів.

Відповідно до пп. 7.8.5 п. 7.8 ст. 7 Закону № 334 з урахуванням змін, внесених Законом №398, авансовий внесок, передбачений пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону № 334, не справляється, зокрема, у разі виплат дивідендів інститутами спільного інвестування.

Виходячи з викладеного, починаючи з 01.01.2007 року при виплаті дивідендів інститутами спільного інвестування авансовий внесок з податку на прибуток не сплачується.

Крім того, платники, які отримують дивіденди від інститутів спільного інвестування, включають їх до складу валового доходу відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334, як дохід з інших джерел.

Роз’яснення з даного питання було надано листом ДПА України від 19.03.2008 р. № 5242/7/15-0217.

За жовтень 2010

Питання: Найманий працівник користувався послугами роумінгу з телефону, що належить компанії.

Чи можна включити вартість таких послуг до валових витрат?

Відповідь: Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 статті 1 вищевказаного Закону передбачено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 даного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи наведене, послуги роумінгу можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише у разі, якщо вони використовуються ним виключно у цілях, що відповідають визначенню господарської діяльності, за наявності відповідних документів, які підтверджують ці витрати та використання роумінгу виключно у виробничих цілях. Зокрема, це рахунок, розшифровка рахунка за необхідний період часу, угода про надання послуг роумінгу тощо.

Роз’яснення із зазначеного питання надані листом ДПА України від 08.05.2001 р. № 3324/6/22-3216.

Питання: Два підприємства – платники податку на прибуток, але не платники ПДВ, планують обміняти свої основні фонди в рамках бартерного договору. Який порядок оподаткування їх доходів та витрат за цією операцією?

Відповідь: Відповідно до п. 1.19 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, далі – Закон) бартер (товарний обмін) – це господарська операція, що передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

При цьому, відповідно до підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону доходи та витрати від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Методика визначення звичайної ціни передбачена у п. 1.20 ст. 1 Закону.

Балансова вартість основних фондів, придбаних за бартерними операціями, формується згідно з нормою пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону, тобто балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Передача основних фондів за бартерними операціями прирівнюється до їх продажу, тому при здійсненні таких операцій слід керуватися нормою пп. 8.4.3 п. 8.4 ст. 8 Закону, в якій зазначено, що у разі передачі об'єкта основних фондів групи 1 балансова вартість такої групи зменшується на суму балансової вартості, а сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 включається до валових доходів платника податку.

При виведенні з експлуатації основних фондів груп 2, 3 та 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду (пп. 8.4.4 п. 8.4 ст. 8 Закону).

Таким чином, при визначенні доходів та витрат на придбання основних фондів за бартерними (обмінними) операціями слід керуватися нормами пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону, оскільки такі операції можуть бути обмежені звичайною ціною.

Роз’яснення з даного питання було надано листом ДПА України від 29.09.2006 р. № 5180/С/15-0116/1.

Питання: Чи повинні неприбуткові організації подавати звіт за формою № 1-ПП? Якщо так, то який розмір штрафу передбачений у разі його неподання?

Відповідь: Звіт за формою № 1-ПП "Про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності", форма та Правила обліку податку на додану вартість для вдосконалення обчислення вартісної величини впливу пільг з цього податку на формування дохідної частини Державного бюджету України, затверджені наказом ДПА України від 23.07.2004 р. № 419/453 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.07.2004 р. за N 938/9537) (далі - Звіт ф. № 1-ПП), подають всі юридичні особи, які користуються податковими пільгами.

Зазначеним наказом встановлено, що Звіт ф. № 1-ПП складається платниками податків і подається відповідній державній податковій інспекції за місцем реєстрації платника податків у терміни подання квартальної (річної) податкової звітності, тобто упродовж 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Неприбуткові організації мають пільги з податку на прибуток згідно норми п. 7.11 ст.7 та абзацу 2 п.16.10 ст.16 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями).

У випадку, якщо неприбуткові організації, отримують відповідні пільгові доходи, вони повинні подавати Звіт ф. № 1-ПП.

Заповнюючи графи 3 та 4 цього Звіту, слід використовувати Довідник пільг ДПА України. В даний момент необхідно керуватись Довідником № 55 пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів станом на 01.09.2010 р.

Крім того, згідно з нормою статті 186³ Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» від 07.12.1984 р. № 8073-X, в разі неподання Звіту ф. № 1-ПП або невчасне його подання органи статистики можуть накласти адміністративний штраф на посадових осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання: Підприємство здійснило продаж основних фондів за ціною, що перевищує їх балансову вартість.

Як відобразити в декларації з податку на прибуток підприємства результати такого продажу?

Відповідь: Відповідно до пп. 8.4.3 п. 8.4 ст. 8 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, далі – Закон) у разі передачі об'єкта основних фондів групи 1 балансова вартість такої групи зменшується на суму балансової вартості, а сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 включається до валових доходів платника податку.

При виведенні з експлуатації основних фондів груп 2, 3 та 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду (пп. 8.4.4 п. 8.4 ст. 8 Закону).

Прибуток від продажу основних фондів у вигляді:

- перевищення виручки від продажу об’єкта основних фондів групи 1 над його балансовою вартістю;

- перевищення виручки від продажу об’єкта ОФ груп 2, 3 або 4 над балансовою вартістю відповідної групи відображається у рядку 01.6 (інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5) декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання" (зі змінами та доповненнями).

Питання: У третьому кварталі підприємство безкоштовно отримало основні фонди.

Чи необхідно збільшити валові доходи на вартість таких основних фондів?

Відповідь: Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, далі - Закон) загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами, є валовим доходом підприємства.

Для цілей оподаткування прибутку підприємства вартість товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, є доходом з інших джерел та включається до складу валового доходу платника податку того звітного періоду, в якому їх було отримано на підставі пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону.

Таким чином, валовий дохід підприємства збільшується на суму вартості об'єкта основних фондів, що передається безкоштовно, зазначену в первинних документах. У разі якщо такий документ відсутній, оцінюють об'єкт основних фондів самостійно, орієнтуючись на методику визначення звичайних цін згідно з п. 1.20 ст. 1 Закону.

Водночас збільшення валових доходів підприємства при безоплатному отриманні основних фондів відбувається не завжди, виняток становлять випадки, зазначені в пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4 Закону. Зокрема, якщо такі основні фонди отримані за рішенням органів центральної виконавчої влади; у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах їх повноважень; у разі отримання підприємствами комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, зазначених у пп. 5.4.9 п. 5.4 ст. 5 Закону, що перебували на балансі інших підприємств та утримувалися за їх рахунок.

При цьому основні фонди, що отримуються у випадках, передбачених пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4 Закону, приймаються на баланс за ринковою (оцінною) вартістю і з метою оподаткування не підлягають амортизації. Порядок безоплатної передачі таких основних фондів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Роз’яснення з даного питання було надано листом ДПА України від 26.05.2006, № 5907/6/15-0316|10022/7/15-0316.

Питання: Підприємство-платник податку на прибуток використовує у своїй господарській діяльності вантажний автомобіль іншої юридичної особи на безоплатній основі.

Які податкові наслідки виникають у обох сторін?

Відповідь: Передача основних фондів (майна) в користування за договором позички в податковому обліку користувача відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, далі - Закон) включається до складу валового доходу як дохід у вигляді безоплатно отриманої послуги оренди за звичайною ціною.

Методика визначення звичайної ціни встановлена у п. 1.20 ст. 1 Закону.

При цьому якщо платником податку за договором позички передаються в користування основні фонди, призначені для використання у господарській діяльності іншого платника податку, то у позичкодавця ці основні фонди не підлягатимуть подальшій амортизації внаслідок невикористання у господарській діяльності.

У свою чергу платник податку – одержувач позички у вигляді основних фондів не здійснює витрат з їх безпосереднього придбання або виготовлення, а договором позички не передбачено здійснення поліпшень таких основних фондів, отриманих у користування, отже, відповідно, такий платник не нараховує амортизаційні відрахування.

Роз’яснення з даного питання було надано у журналі "Вісник податкової служби України", від 30.04.2010 р., № 16.

Blog

Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим закон