Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим закон
| Вид материала | Закон |
- Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим закон, 163.33kb.
- Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені закон, 248.04kb.
- Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені закон, 235.54kb.
- Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим кодекс, 2065.48kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 58.94kb.
- Верховною Радою України 21. 04. 2011 за №3262 прийнято закон, 143.15kb.
- Верховною Радою України, що не внесені до затвердженого цим закон, 631.58kb.
- Верховною Радою України, що не внесені до затвердженого цим закон, 599.79kb.
- Верховною Радою України 23 жовтня 2008 року закон, 1367.11kb.
Питання: Підприємство придбало будівлю виробничого призначення.
З якого звітного податкового періоду в податковому обліку нараховується амортизація такої будівлі?
Відповідь: Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, вартість яких перевищує 1000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Одночасно згідно із пп. 8.3.2 п. 8.3 зазначеної статті балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:
Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де:
Б(а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;
Б(а-1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;
П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;
В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;
А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.
Амортизацію витрат на придбання та введення в експлуатацію об'єкта незавершеного будівництва, за рахунок яких було сформовано балансову вартість, підприємство нараховує після введення цього об'єкта в експлуатацію. Зокрема, таке нарахування починається з розрахункового кварталу, наступного за кварталом, в якому було введено в експлуатацію такий об'єкт основних фондів групи 1. При цьому факт введення в експлуатацію об’єктів підтверджується на підставі акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма N ОЗ-1), затверджена наказом Мінстату України від 29.12.95 № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку», який застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, для обліку вводу їх в експлуатацію, за винятком тих випадків, коли введення об'єктів в дію повинно у відповідності з існуючим законодавством оформлятися в особливому порядку тощо.
Роз’яснення із зазначеного питання були надані листами ДПА України від 09.10.2008 р. N 20630/7/15-0217, від 07.09.2006 р. N 16636/7/31-3017, від 13.09.2004 р. N 7978/6/15-1116 та від 21.04.2003 р. N 3859/6/15-1116.
Питання: Підприємство самостійно виявило помилки, допущені в деклараціях з податку на прибуток за кілька попередніх звітних податкових періодів.
Чи можна результати самостійно виявлених помилок за такі декілька попередніх звітних періодів відобразити одночасно в декларації з податку на прибуток за один поточний звітний період?
Відповідь: Так можна.
Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон № 2181) та п. 2.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 та зареєстрованого в Мінюсті України 08.04.2003 р. за N 271/7592 (далі – Порядок № 143), якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то з урахуванням строків давності, встановлених Закон № 2181 (1095 днів) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.
При цьому згідно із абзацом «б» п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181 та п. 2.3 Порядку № 143 платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.
Питання: Підприємство-резидент утримує та перераховує до бюджету податок з доходу нерезидента.
Який курс НБУ застосовується при визначенні розміру податку з доходу нерезиденту?
Відповідь: Згідно із п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Одночасно п. 16.13 ст. 16 зазначеного Закону встановлено, що відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку на доходи громадян, сум внесків на соціальні заходи, податків, зазначених у пункті 7.8, пункті 10.2 та статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати. Перерахування податків, зазначених в пункті 7.8 та статті 13, здійснюється до/або разом із здійсненням таких виплат.
Таким чином, сума податку з доходу нерезидента визначається за курсом НБУ, що діє на дату перерахування такого податку до бюджету.
Питання: До статутного фонду підприємства внесено матеріальні цінності, вартість кожної з яких не перевищує 1000 гривень
Чи може підприємство включити до валових витрат вартість матеріальних цінностей, внесених до статутного фонду та розраховувати приріст (убуток) таких цінностей в податковому обліку?
Відповідь: Ні, не може.
Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі – Закон) під терміном "валові витрати виробництва та обігу" (далі - валові витрати) розуміють суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пункту 5.9 зазначеної статті платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Враховуючи те, що відповідно до Закону у перерахунку беруть участь лише ті запаси, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат, а вартість матеріальних цінностей, отриманих у вигляді внеску до статутного фонду, не підлягає включенню до складу валових витрат, застосування пункту 5.9 ст. 5 Закону для перерахунку таких ТМЦ є неправомірним.
Роз’яснення із зазначеного питання були надані листами ДПА України від 19.12.2006 р. N 23881/7/15-0317.
За жовтень 2008 р.
Питання: Граничний термін подачі декларації з податку на прибуток за три квартали 2008 року припав на вихідний день та був перенесений на понеділок - 10 листопада.
Чи переноситься граничний термін сплати податку на прибуток у зв’язку із перенесенням терміну подання декларації?
Відповідь: Ні, не переноситься.
Відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.
При цьому згідно із нормою пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон № 2181) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
В той же час якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день (пп. 4.1.5. п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181).
Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Слід відзначити, що пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 не містить посилання на пп. 4.1.5. п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181, яким передбачено перенесення строку подання податкової декларації у разі, коли день її подання припадає на вихідний або святковий день.
Отже, перенесення термінів подання декларації (у зв’язку з вихідними або святковими днями) не впливає на термін сплати податкового зобов’язання.
У той же час, якщо строк сплати податкового зобов'язання збігається з вихідним (святковим) днем, то останнім днем граничного строку сплати вважається перший робочий день після вихідного (святкового) дня.
Відповідне податкове роз’яснення затверджене наказом ДПА України від 16.07.2002 року N 338.
Питання: Підприємство понесло витрати на оплату навчання з охорони праці працівників, професії яких пов’язані з підвищеним ризиком (електрики, зварники тощо).
В якому розмірі ці витрати включаються до валових витрат?
Відповідь: Згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Зокрема, відповідно до абзацу четвертого пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат, який розроблено відповідно до статей 5 і 8 Закону, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. N 994.
Відповідно до п. 4 зазначеного Переліку до заходів з охорони праці включено, зокрема, проведення цільового навчання з охорони праці працівників, організація семінарів та оглядів-конкурсів з цих питань за умови, що витрати на їх проведення не будуть перевищувати двох відсотків оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.
Таким чином, платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на оплату навчання з охорони праці працівників, професії яких пов’язані з підвищеним ризиком, у межах, встановлених постановою КМУ від 27.06.2003 р. N 994, за умови їх належного документального оформлення.
Питання: У жовтні 2008 року підприємство припинило діяльність у зв’язку із ремонтом орендованих виробничих приміщень.
В той же час підприємством були понесені витрати на оренду цих приміщень та нарахована заробітна плата працівникам.
Чи включаються ці витрати до складу валових витрат?
Відповідь: Ні, не включаються.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" (далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
При цьому згідно із п. 1.32 ст. 1 зазначеного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
При цьому згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Таким чином, враховуючи те, що у зв’язку із ремонтом виробничого приміщення підприємство не здійснює діяльність у звітному періоді, та, відповідно, не отримує доходи за цей звітний період, то витрати, нараховані (понесені) підприємством протягом такого звітного періоду, не можуть бути включені до валових витрат цього звітного періоду..
Питання: Неприбуткова організація не подала до податкового органу податковий звіт про використання коштів неприбуткової організації.
Чи застосовується до цієї неприбуткової організації штраф за неподання цього Звіту?
Відповідь: Так, застосовується.
Відповідно до пп. 17.1.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон № 2181-III) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
При цьому п. 1.11 ст. 1 зазначеного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно із пп. 7.11.12 п. 7.11 ст. 7 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР) зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 334/94-ВР) визначено, що центральний податковий орган встановлює порядок обліку i подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій та вирішує питання про виключення організацій з реєстру неприбуткових організацій i оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Закону та інших законодавчих актів про неприбуткові організації.
На виконання зазначеного пункту наказом ДПА України від 11.07.97 р. № 233, зареєстрованим у Мін’юсті України 06.08.97 р. за № 290/2094, затверджено Порядок складання звіту про використання коштів неприбуткових установ і організацій, згідно з яким зазначений податковий звіт (як податковий розрахунок, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, що за своїм статусом прирівнюється до податкової декларації) за відповідний звітний (податковий) період подається до податкового органу за місцезнаходженням неприбуткової установи у строки, встановлені законодавством.
Таким чином, за неподання Податкового звіту про використання коштів неприбуткової організації, форма якого встановлена наказом ДПА України від 11.07.97 р. № 233, до неприбуткової організації застосовуються штрафні санкції, встановлені п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III.
Питання: При поданні судового позову підприємство-позивач сплатило державне мито. В результаті прийняття судом рішення на користь підприємства відповідач відшкодував суму державного мита.
Чи включається сума відшкодування до валового доходу позивача?
Відповідь: Так, включається.
Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду.
Питання: Підприємство понесло витрати на прокладення під’їзної дороги до виробничого приміщення.
Як в податковому обліку відобразити ці витрати?
Відповідь: Якщо витрати на облаштування під'їзних доріг до виробничих споруд понесені підприємством у процесі будівництва об'єкта основних фондів, то зазначені витрати збільшують балансову вартість об'єкта групи 1 основних фондів у порядку, встановленому п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі – Закон).
Якщо витрати на облаштування під'їзних доріг до виробничого приміщення понесені підприємством після введення в експлуатацію об'єкта основних фондів, то до складу валових витрат підприємство має право включити протягом звітного періоду лише витрати на благоустрій, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду (пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону).
Роз’яснення із зазначеного питання були надані в журналі «Вісник податкової служби України» (серпень 2006 р., № 30).
Питання: Підприємство-лізингоотримувач сплачує лізингові платежі лізингодавцю, до складу яких входять: компенсація вартості об’єкта фінансового лізингу та проценти (комісії).
В якому розмірі ці платежі включаються до валових витрат?
Відповідь: Відповідно до пп. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передання майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує валові доходи, а у разі передання у фінансовий лізинг майна, що на момент такого передання перебувало у складі основних фондів орендодавця, - змінює відповідну групу основних фондів згідно з правилами, визначеними статтею 8 цього Закону для їх продажу, а орендар збільшує відповідну групу основних фондів на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування процентів або комісій, нарахованих або таких, що будуть нараховані на вартість об'єкта фінансового лізингу, відповідно до договору) за наслідками податкового періоду, в якому відбувається таке передання. При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує валові доходи, а орендар збільшує валові витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.
При цьому згідно зі ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі можуть включати:
а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;
б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
в) компенсацію відсотків за кредитом;
г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Таким чином, до валових витрат підприємства-лізингоотримувача включається частина лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу).
За вересень 2008 р.
Питання: На замовлення підприємства було створено веб-сайт, вартість якого оплачено виконавцю.
Як відобразити в податковому обліку витрати на створення веб-сайту?