Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції 21-22 травня 2008 року

Вид материала

Диплом

Подобный материал:

• З апрошує взяти участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Управлінські, 65.17kb.
• Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
• Гнибіденко І. Ф., Жуков В.І., Лукашевич М. П., Маршавін Ю. М., Туленков, 1563.21kb.
• Міропольська М. А., Капченко Л. М., Алєксєєва А. В., Савченко, 7248.82kb.
• Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
• Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
• Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
• Телефони оргкомітету: 38 061 7698254, факс (0612) 642141, 264.58kb.
• Сумського державного університету 22 24 квітня 2008 року частина ІІ суми Вид-во Сумду, 2428.66kb.
• -, 1842.33kb.

Схема 3.



Наряду с обучением пересказу идет усвоение детьми притяжательных прилагательных.

Мнемокартами пользуемся и при заучивании стихотворений, автоматизации звуков в связных текстах. Текст, необходимый для автоматизации тех или иных звуков, запоминается легко, если его последовательность наглядно представляется ребенку. Тогда основное внимание ребенок может сконцентрировать на правильном произношении трудных для него звуков.

Для автоматизации звуков [з], [с-сь], [ш], [р] можно соответственно взять такие стихотворения :





Зачем у маленькой хозяйки

Зеленый зонтик взяли зайки?

Затем, чтоб прятаться от волка

Под этим зонтиком из шелка.




«Васенька»

Непоседа Васенька не сидит на месте.

Непоседа Васенька всюду с нами вместе.

Есть усы у Васеньки, на усах- сединки.

Хвост трубой у Васеньки и пятно на спинке.



Ежик- портняжка

Сшил себе рубашку.

И пришил иголки,

Чтоб не съели волки.




«Крокодил- сторож»

Жил у лужи крокодил,

Он кого-то сторожил.

До тех пор, пока вода

Не покрылась коркой льда.

И пришлось тогда ему

Оставаться одному.

Усвоению притяжательных прилагательных, употреблению их в роде и числе помогает стихотворение «Где спит рыбка?»[1]



Ночью темень. Ночью тишь.

Рыбка, рыбка, где ты спишь?

Лисий след ведет к норе,

След собачий- к конуре.

Белкин след ведет к дуплу,

Мышкин- к дырочке в полу.

Жаль, что в речке на воде,

Нет следов твоих нигде.

Использование мнемокарт при заучивании стихотворений также помогает устранить ослышки при восприятии тех или иных словосочетаний.

При обучении творческому рассказыванию используем методы составления рассказов по наборам игрушек, по трем опорным словам с иллюстрацией соответствующих мнемокарт (например: «мальчик»-«удочка»-«река», «ребята»- «лес»-«ежик»; «царь»-«кольцо»- «колодец»).

Составлению рассказа предшествует называние предметов, их краткая характеристика. Затем детям предлагается тема рассказа, определяющая его возможную событийную основу: «На рыбалке», «Случай в лесу», «Сказка о царе». Для облегчения выполнения задания используем краткий план из трех-четырех вопросов, к составлению которого привлекаются дети (например: «Что взял с собой мальчик на рыбалку?», «Кого он встретил на реке?», «Что принес мальчик домой?» и т.д.). При затруднениях дается образец взрослого. [2]

Таким образом, применяя различные методы обучения удается развивать у детей с ОНР коммуникативную культуру речи, формировать грамматические категории на практическом уровне.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бойкова С.В. Развитие лексико-грамматического строя речи у дошкольников с ОНР //Логопед в детском саду. – №3. – 2006. – С. 12-18.

2. Глухов В.П. Формирование связной речи детей дошкольного возраста с общим речевым недоразвитием. – М.: АРКТИ, 2004.

3. Смышляева Т.Н., Корчуганова Е.Ю. Использование метода наглядного моделирования в коррекции общего недоразвития речи дошкольников //Приложение к журналу «Управление ДОУ». – М.: «Творческий центр», 2005.

4. Ткаченко Т.А. В первый класс без дефектов речи. – С-Пб.: «Детство-Пресс», 1999.

5. Ткаченко Т.А. Если дошкольник плохо говорит. С - Пб:«Акцидент», 1998.


Процай Людмила

м. Полтава

Використання Flash - анімацій у роботі над задачами в курсі математики початкової школи

Сучасна початкова школа орієнтується на створення умов для реалізації гуманістичної освітньої парадигми, яка сприяє формуванню суб’єкта навчання, його готовності до саморозвитку. Формування творчої особистості є одним з головних завдань державної програми „Освіта”. Курс математики початкових класів є основою для осмисленого засвоєння системи математичних знань, формування умінь і навичок у 5-6 класах і отримання математичної освіти загалом. Особливе місце у творчому розвитку молодших школярів посідає навчання їх розв’язувати задачі. Задачі (в широкому розумінні цього слова) відіграють велику роль в житті людини, адже мислення людини головним чином складається із постановки та розв’язування задач. Для більшості школярів одним з найскладніших предметів у школі є математика. Але застосовувати математичні методи та знання після закінчення школи будуть усі. Тому вже в процесі вивчення математика має виступати перед учнями не тільки як система логічних правил і дедуктивних доведень, а й як метод пізнання, як засіб розв’язування питань практичного характеру. Істотну роль у цьому відіграє методика навчання учнів розв’язувати задачі [6].

Актуальним сьогодні залишається питання про вдосконалення методичних умінь вчителів початкових класів у навчанні молодших школярів розв’язувати текстові задачі. Адже розв’язування текстових задач спрямоване на формування в учнів системи математичних знань, вироблення вмінь і навичок математичного моделювання, обчислення, прийомів розумової діяльності (планування, пошук раціональних шляхів, критичність, тощо). Текстові задачі допомагають розкрити опосередковані зв’язки математики з навколишнім середовищем і практичною діяльністю людей, реалізувати пізнавальні й виховні функції навчання. Так, сюжети текстових задач для початкових класів відображають працю дітей та дорослих, містять цікаву та пізнавальну інформацію з природознавства та т. ін. Процес розв’язування текстових задач сприяє формуванню таких розумових дій як аналіз і синтез, конкретизація абстрагування, порівняння, узагальнення тощо. Від оволодіння вміннями розв’язувати задачі залежить не лише підготовка школярів з математики на даному етапі, а й осмислене засвоєння систематичних курсів алгебри, геометрії, фізики, інформатики у наступних класах.

Тому для вдосконалення методичних умінь вчителів початкових класів у навчанні молодших школярів розв’язувати текстові сюжетні задачі ми пропонуємо новий підхід, що полягає у використанні мультимедіа-технологій, а саме створення Flash-мультиплікацій, що відображають зміст задачі.

Не факт, що молодші школярі дуже захоплюються переглядом мультфільмів, тому представлення змісту задачі у вигляді мультиплікації буде для них не тільки більш зрозумілим, але й цікавим.

Для створення Flash-мультиплікацій потрібно правильно обрати інструментальні засоби у вигляді відповідного програмного середовища. На наш погляд таким середовищем має бути редактор Macromedia Flash MX.

Macromedіa Flash MX – дуже могутній, при цьому простий у використанні, засіб створення анімаційних проектів на основі векторної графіки з вбудованою підтримкою інтерактивності.

Продукт Macromedia Flash MX має всі необхідні можливості для розробки анімацій, сумісний з потужними засобами розробки векторної й растрової графіки, тісно пов'язаний з Інтернет-технологіями, а також володіє потужною вбудованою скриптовою мовою, що дозволяє програмувати складні анімації і зв'язуватися з зовнішніми джерелами даних.

Головна особливість Flash – це анімація яка побудована на використанні ключових кадрів. Підтримуються обидва типи – анімація руху й анімація зміни форми. Анімуватися можуть всі параметри: яскравість, кольори, прозорість. В бібліотеці (Library) всі об'єкти можна поєднувати в групи, щоб об’єкти, що часто використовуються постійно перебували під рукою.

У порівнянні з аналогічними редакторами, обсяг створюваних роликів за допомогою Flash найменший. Це результат застосування векторної графіки, що дає значно менший розмір файлів та дозволяє завантажувати їх навіть по низькошвидкісним каналам.

Одною з основних переваг технології Flash є здатність сприймати дії користувача та реагувати на них. Flash підтримує мову написання інтерактивних сценаріїв ActionScript. За допомогою ActionScript значно простіше розробляти інтерактивні фільми, опитувальні форми й навіть системи, що діють у режимі реального часу.

Для молодших школярів найскладнішим етапом розв’язування текстових сюжетних задач є аналіз тексту задачі [2,7]. Школярі погано орієнтуються в тексті задачі, в її умові та запитанні. Текст задачі – це розповідь про деякі життєві факти: „Оля намалювала три малюнки, а Сергійко...”, „Учні третього класу посадили вісім жоржин, а п’ятого ...”, „Спортсмен пробіг 200 м, а йому назустріч...”. У тексті задачі важливо все: і діючі особи, і їх дії, і числові характеристики. При роботі з математичною моделлю задачі (числові вирази чи рівняння) частина цих деталей опускається. Тому основним завданням вчителя молодших класів сформувати у школярів вміння абстрагувати.

Щоб розв’язати задачу, потрібно добре зрозуміти її зміст і суть[1,4,5]. У традиційному підході до навчання розв’язування текстових задач для цього необхідно:

• прочитати (прослухати) один-два рази текст задачі вцілому;
  
• уявити ту ситуацію, дію, про яку йдеться в задачі. Зазвичай вчителі це роблять за допомогою малюнка, схеми, предметної ілюстрації, словесного опису, тощо.
  

Але не всі діти однаково правильно можуть зрозуміти або сприйняти розповідь вчителя, що призведе до неправильного розв’язання задачі. Тому тут найкраще подати задачу у вигляді мультиплікації, а потім обговорити її зміст та суть.

Сценаріями для мультфільмів можуть бути задачі з підручника, або авторські задачі вчителів та учнів, що буде цікавим для школярів, особливо якщо персонажами задач будуть герої із улюблених мультфільмів. Але на відміну від звичайного мультфільму, мультик-задача не повинна довго тривати (1-3 хв) та мати чітку структуру. Під структурою ми розуміємо не складові частини (умова та запитання), а процес складання задачі з урахуванням виконання дій. Головна мета цього виду діяльності – побудувати розповідну модель задачі [8]. Для того, щоб досягти результативності в роботі, вчитель повинен перебачити наступні етапи:

Сюжет  Об’єкти  Кількісні характеристики  Запитання  Текст задачі

Розглянемо приклад складання тексту задачі.

– Спочатку визначимо сюжет задачі. Зобразимо його на трьох сценах Мал.1 (їжачок збирає яблука).

Сцена 1

Сцена 2

Сцена 3

• Об’єктами задачі є їжачок та яблука. Об’єкти можна створювати самостійно з допомогою панелі інструментів (принцип роботи інструментів такий як у графічному редакторі Paint) або імпортувати готові.
  
• З якими з них ми будемо проводити обрахунки? (З яблуками)
  
• Сформулюємо запитання задачі (Скільки яблук назбирав їжачок?).
  
• Сформулюємо текст задачі. Цікаво якщо він буде віршованим.
  

Їжачок шість яблук мав

У саду знайшов ще три,

Отже , скільки назбирав,

Час вертатись до нори.

Текст задачі не обов’язково писати, особливо якщо діти ще не вміють читати. Мультфільм можна озвучити з допомогою програми звукозапису Audacity. Але доцільно записати числовий вираз 6+3=?

Зрозуміло, що така робота вимагає певних знань, вмінь та ресурсів часу, але витрати оправдовуються наявністю оптимізованого програмного продукту, підконтрольного по змісту і придатного для подальшого вдосконалення через наявність вихідних текстів програм.

Можна виділити основні правила, якими повинен керуватися автор при створенні фільму:

• Фільм складається з довільної кількості сцен, які програються від першої до останньої, якщо інтерактивні команди Flash не вимагають іншого.
  
• Кожна сцена може містити в собі необмежену кількість шарів (layers). Порядок їх розташування задається на часовій шкалі (Timeline): шар, що знаходиться найвище перебуває на передньому плані робочого поля (і відповідно - сцени), а найнижчий шар – на задньому плані.
  
• Крім того, кожен шар може мати порядкове розташування об’єктів на ньому. На нижньому рівні шару перебувають не згруповані векторні лінії та фігури. Над ними містяться растрові зображення, текст, групи і екземпляри символів.
  

Елементи, які відповідають за представлення мінімального неподільного часового проміжку в анімації, називаються кадрами. Кожен шар може складатися з одного кадру або їх послідовності. Керування кадрами здійснюється за допомогою часової шкали.

Існує два базових типи кадрів: статичні кадри (Frames) і ключові кадри (Keyframes). Кожен шар починається з ключового кадру, що несе в собі певний вміст або ж є пустим. Статичний кадри повторює вміст попереднього. Анімацію можна отримати шляхом зміни вмісту на покадровій основі - це називається покадровою анімацією - або заданням двох ключових кадрів, після чого програмі Flash вказується, які саме зміни потрібно проводити між ними, - це називається заповненням проміжків.

Інтерфейс програми досить простий і зручний у користуванні. Створення Flash-анімацій входить в програму курсу „Нових інформаційних технологій та технічних засобів навчання” вищої школи для спеціальності „Початкове навчання”. Також існує досить велика кількість електронних підручників для самостійного вивчення роботи з Macromedіa Flash MX:

• Энди Андерсон, Марк Дел Лима, Стив Джонсон: Macromedia Flash MX 2004. Визуальный курс. 58,4 мБ
  
• Жадаев Б.Г. 100% самоучитель Macromedia Flash MX. 73,4 мБ
  
• Кристиан Бесли, Хосс Джиффорд, Брайан Моннон, Тодд Маркс Flash MX Video. Справочник профессионала. 13,7 мБ
  

Отже, метою використання засобів мультимедіа (анімації, відео, звуку, динамічних об’єктів) є підвищення якості навчання, створюючи привабливі інтерактивні навчальні проекти.

ЛІТЕРАТУРА

1. А.Заїка, М.Богданович учням про задачу і процес її розв’язування // Поч. школа. –1998. № 3. –С. 22-26.
   
2. Г. Лишенко робота з сюжетними задачами в 1 класі // Поч. школа. –2005.-№11. – С. 38-42.
   
3. Е.Е. Останина Обучение младших школьников решению нестандартних арифметических задач // Нач. школа. – 2004.№ 7. –С. 37-47.
   
4. Л. Дудко, В. Московченко Розв’язування текстових задач // Поч. школа. –2000.-№4. –С. 16-18.
   
5. Л. Штабова Навчання молодших школярів розв’язувати задачі // Поч. школа. –2005.-№6. –С. 24-28.
   
6. М. Богданович, М.Козак, Я.Коваль Методика викладання математики в початкових класах: Навч. посібник. – К.: А.С.К., 1998. – С. 243-298.
   
7. М.М. Халидов, В.М.Мукина Теорія и практикаобучения младших школьников решению математических задач // Нач. школа. –2006.-№9. –С. 55-60.
   
8. Н.А. Матвеева Методические приемы обучения составлению текстовых задач // Нач. школа. –2003.-№6. –С. 41-45.
   

Сулаєва Наталія

м. Полтава

Активізація художнього сприймання у процесі педагогічної взаємодії керівника та учасника мистецького колективу

Невід’ємним аспектом збагачення художньої культури суспільства та удосконалення мистецької освіти є розвиток здатності людини до художнього сприймання. Цей особливий вид внутрішньої діяльності «спрямований на цілісне осягнення мистецького твору як естетичної цінності, що супроводжується естетичними переживаннями та асоціативними уявленнями» [2,131]. На важливості художнього сприймання мистецького твору наголошували видатні психологи, мистецтвознавці, педагоги С.У. Гончаренко, А.Г. Костюк, О.Ф. Лосєв, В.М. Максимов, О.Я. Ростовський, О.П. Рудницька, адже без глибокого пізнання різних видів мистецтва не може відбуватися гармонійний розвиток особистості.

Художнє сприймання мистецьких творів, як узагальнений вид духовно-практичної діяльності, «вимагає не тільки логічного осмислення одержаної інформації, але й потреби усвідомити та інтерпретувати результати суб’єктивного емоційного осягнення образно-символічного змісту твору» [3,131]. Усе це відбувається у комплексі відчуттів, уявлень, асоціативного мислення та інших компонентів психічної діяльності, оскільки вимагає взаємодію перцептивних та інтелектуальних, чуттєвих і раціональних, репродуктивних і творчих, інтуїтивних та свідомих процесів.

Вихідними критеріальними ознаками художнього сприймання є адекватність (об’єктивний критерій, який характеризує залежність сприймання від твору мистецтва) та індивідуальна неповторність (суб’єктивний критерій, що відображає особливості внутрішньої перцептивної дії того, хто сприймає твір). Адекватність сприймання проявляється у здатності реципієнта зрозуміти, усвідомити і сприйняти художнє мислення автора. Проявом власної індивідуальності є вироблення свого ставлення до мистецького явища, що створює необхідні умови для розуміння мистецтва й забезпечує його існування як особливої форми суспільної свідомості та ефективного засобу естетичного виховання.

Осягнення глибинного смислу мистецтва можливе лише за умови активної взаємодії людини з останнім. Прилучення молодого покоління до найкращих зразків мистецтва відбувається у процесі організації навчально-виховної роботи у різних закладах освіти. У Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка майбутні фахівці мають можливість обрати цікавий для них вид мистецької діяльності шляхом участі у різних мистецьких колективах (яких нараховується в університеті більше тридцяти): українському народному хорі «Калина», самодіяльному ансамблі народного танцю психолого-педагогічного факультету «Весна», фольклорному ансамблі факультету філології та журналістики «Жива вода», українському народному пісенно-фольклорному гурті історичного факультету «Чебрець», жіночому вокальному ансамблі психолого-педагогічного факультету «Свічадо», ансамблі народного танцю факультету фізичного виховання «Козацькі забави», камерному хорі психолого-педагогічного факультету імені П. Лиманського, народному академічному ансамблі історичного факультету «1000 років музики» тощо.

Важливими складовими досягнення високої виконавської майстерності у колективах є професіоналізм, самовіддана праця керівників задля виховання студентської молоді, планомірність та систематичність роботи, а також досить високий рівень свідомості учасників – майбутніх учителів, психологів, соціальних педагогів, покликання яких формування гармонійно розвиненої особистості.

Навчально-виховний процес у мистецьких колективах складається з різноманітних поєднань діяльності керівника та учасників, кожен з яких має власну мету. Зокрема, митець окрім вибору та роботи над художнім матеріалом, здійснює підбір кадрів, обирає тип педагогічного впливу, планує та організовує діяльність, формує мотивацію до виконання творів мистецтва. Студенти, які стають учасниками колективів, бажають цікаво заповнити позанавчальний час, мають можливість самовизначитися, самореалізуватися, самоствердитися, розвинути власні здібності. У керівника та учасників мистецьких колективів є також і спільна мета – досягти високого рівня виконавської майстерності та отримати визнання у процесі концертної діяльності. Саме наявність кінцевої мети зумовлює необхідність педагогічної взаємодії між керівником та учасниками художньої самодіяльності. На відміну від навчального процесу, де педагогічна взаємодія між учителем і учнями може посилюватися чи послаблюватися, у мистецькому колективі вона майже завжди висока.

Найактивніша взаємодія відбувається у період ознайомлення та вивчення нового твору, коли керівник повинен зацікавити, захопити учасників шляхом проникнення у внутрішню семантику запропонованих для виконання пісень, танцю, вистави тощо. У даному випадку центром педагогічного процесу є взаємодія учасника колективу з твором мистецтва, яку забезпечує і регулює керівник.

Діяльність наставника спрямовується перш за все на активізацію художнього сприймання нового твору. Первинне ознайомлення полягає в обґрунтуванні керівником доцільності вибору, аналізі тематики, настрою, обсягу та засобів виразності, і, що найголовніше, викликові інтересу учасників колективу до мистецького твору. Для цього використовуються різноманітні засоби педагогічного впливу на студентів: темп мовлення і жести керівника у ході розповіді про цінність твору, його перших виконавців, про образи та головних героїв; інтонування та виразність під час проспівування прикладів голосоведень у пісні чи показ рухів у танці. В результаті педагог намагається викликати перші емоційні відгуки та мотивувати бажання учасників виконувати запропонований твір.

Другий етап педагогічної взаємодії з метою активізації художнього сприймання мистецького твору полягає у безпосередній співпраці керівника з учасниками колективу. У ході розучування партій, текстів чи рухів педагог систематично наголошує на ритмічних зворотах, інтонаційних наголосах, мелодизмові, підкреслює унікальність, неповторність чи художність твору. Цим керівник збагачує досвід мистецької діяльності учасників колективу, сприяє набуттю необхідних умінь і навичок виконання мистецьких творів, формує початки музичної (хореографічної) та загальної культури вихованців.

Третьою складовою формування художнього сприймання є співвідношення змісту твору з ціннісними орієнтаціями, індивідуальними життєвим та художнім досвідом керівника та учасників колективу. Даний процес може бути результативним після повного засвоєння матеріалу (мелодії, тексту, рухів тощо). Лише у випадку автоматичного виконання учасниками колективу своїх партій керівник може спрямувати увагу на виведення на перший план художнього образу твору (за допомогою динамічних відтінків, темпу, ритму, емоційності проспівування тощо).

У ході роботи керівник намагається досягти однакового розуміння, переживання, усвідомлення художнього задуму всіма учасниками колективу. Він пояснює, порівнює події, викладені в тексті із реальним життям, заохочує, чим пробуджує емоційний відгук виконавців. Вони ж у свою чергу доповнюють закладену митцем основу суб’єктивним розумінням смислу мистецького твору, що стимулює активізацію власних знань, ціннісних орієнтацій, які ґрунтуються на поглядах керівника колективу. Тому під час виконання пісні чи танцю учасники активно взаємодіють з наставником, реагують на його найменші жести, міміку, емоції. На завершальному етапі удосконалення мистецької інтерпретації твору виконавці внутрішньо відчувають його художню цінність та віддають свої знання, вміння та навички для того, щоб передати глядачеві всю його красу, неповторність, напруженість чи легкість.

У результаті педагогічної взаємодії керівника та учасників мистецького колективу відбувається не лише художнє сприймання мистецького твору, але й активізуються «уміння самопізнання реципієнтом власної духовної сутності, самотворення під впливом одержаних мистецьких вражень» [2,113]. Художні образи, які «оживають» у свідомості виконавців, впливають на формування їх життєвих установок, змінюють систему ставлення до навколишньої дійсності, розширюють і збагачують світоглядні позиції, формують особистісно-ціннісне ставлення до мистецтва.

Розвиток здатності до художнього сприймання у процесі педагогічної взаємодії керівника та учасника мистецького колективу є необхідною умовою забезпечення ефективності естетичного виховання засобами мистецтва та підготовки до глибокого розуміння та передачі духовних цінностей молодому поколінню.

Література

1. Балл Г.О. Духовність професіонала і педагогічне сприяння її становленню: орієнтири психологічного аналізу // Професійна освіта: педагогіка і психологія: Україно-польський щорічник / За редакцією І. Зязюна, Н. Ничкало, Т. Левовицького, І. Вільш. – Київ; Ченстохова, 2000. – Випуск ІІ. – С. 216-231.
   
2. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання: Навчально-методичний посібник. – К., 1997. – 197 с.
   
3. Рудницька О.П. Педагогіка загальна і мистецька: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 360 с.
   
4. Рудницька О.П. Ситуативний підхід у реалізації педагогічного впливу // Професійна освіта: педагогіка і психологія: Україно-польський щорічник / За редакцією І. Вільш, І. Зязюна, Т. Левовицького, Н. Ничкало. – Київ; Ченстохова, 2000. – Випуск ІІ. – С. 431-444.
   

Ірклієнко Вікторія

м. Полтава