Окхт основний курс хіміотерапії; птд протитуберкульозний диспансер; ртб рецидив туберкульозу; сес санітарно-епідеміологічна станція
| Вид материала | Документы |
- Програм а, 158.15kb.
- План основних організаційних та санітарно-протиепідемічних заходів на Iквартал 2011, 296.97kb.
- Теребовлянська районна санітарно епідеміологічна станція інформує керівників підприємств,, 14.67kb.
- Я україни державний заклад «полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція», 131.13kb.
- Міністерство охорони здоров'я України Український центр профілактики І боротьби, 1479.19kb.
- Г. Д. Дугаровой Кяхтинский противотуберкулезный диспансер то управления Роспотребнадзора, 130.37kb.
- 1. Галузь застосування, 403.92kb.
- Перелік питань до державного іспиту з гігієни у 2010-2011 навчальному році, 90.73kb.
- Державна санітарно-епідеміологічна служба україни головний державний санітарний лікар, 486.38kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни державна санітарно-епідеміологічна служба україни, 629.57kb.
ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
2.1.1. Який мікроорганізм викликає ТБ?
МБТ.
2.1.2. Як людина найчастіше може заразитися ТБ?
При контакті з хворим бактеріовиділювачем.
2.1.3. Які більш рідкісніші шляхи зараження ТБ?
Вживання заражених продуктів харчування.
2.1.4. Яку кількість оточуючих може заразити один хворий бактеріовиділювач?
До 20 чол. за рік.
2.1.5. Скільки населення світу інфіковані МБТ?
Одна третина.
2.1.6. В якому році ВООЗ оголосила ТБ глобальною епідемією?
У 1993 році.
2.1.7. В якому році в Україні зареєстрована епідемія ТБ?
У 1995 році.
2.2.1. Дайте визначення ВІЛ-інфекції?
ВІЛ-інфекція — це інфекція, що розвивається в результаті багаторічного персистування в лімфоцитах, макрофагах і клітинах нервової тканини вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) і характеризується повільно прогресуючим дефектом імунної системи, що приводить до загибелі хворого від вторинних уражень, описаних як синдром набутого імунодефіциту (СНІД), або від підгострого енцефаліту.
2.2.2. В якому році і в якій країні вперше була описана фінальна стадія СНІДу?
У 1981 р., США.
2.2.3. Скільки у світі людей уражені ВІЛ/СНІДом на кінець 2002 р.?
42 млн.
2.2.4. У якому році в Україні вперше зареєстровані випадки ВІЛ-інфекції?
У 1987 р.
2.2.5. До якої родини і роду відноситься вірус ВІЛ і в якому році він відкритий?
Родина Ретровірусів (Retroviridae), роду Лентивірусів (Lentivirus) у 1983 р.
2.2.6. Назвіть джерело збудника ВІЛ-інфекції?
Людина у будь-якій стадії інфекційного процесу.
2.2.7. До яких клітин найбільший тропізм ВІЛ?
Т-лімфоцити-хелпери (CD4)
2.3.1. Назвіть складові епідемії ТБ в Україні?
Звичайного, хіміорезистентного, поєднаного з ВІЛ/СНІДом.
2.3.2. Як часто захворюють на ТБ інфіковані ВІЛ і МБТ?
До 10 %.
2.3.3. Як часто захворюють на ТБ хворі на СНІД?
До 70 %.
3.1. Назвіть фактори, що сприяють росту ТБ/ВІЛ/СНІД?
1. Погіршення фінансування охорони здоров’я.
2. Недостатня доступність медичної допомоги для соціально уразливих груп населення.
3. Прогресування епідемії ТБ та ВІЛ/СНІДу у в’язницях, у тому числі ТБ з множинною лікарською стійкістю.
4. Міграційні процеси.
5. Соціально-економічна криза.
6. Лікарі загальної лікувальної мережі втратили настороженість щодо ТБ та ВІЛ/СНІДу.
7. Зростання чисельності групи ризику щодо ТБ та ВІЛ.
4.1.1. Перерахуйте рівні організації протитуберкульозної служби?
Центральний, обласний, районний, загально-лікувальної мережі.
4.1.2. На якому рівні ведеться Журнал реєстрації хворих на ТБ?
Районному.
4.1.3. До якого рівня відноситься Рефернс-центр з біктеріологічної діагностики ТБ?
До центрального.
4.2.1. Назвіть рівні надання медичної допомоги хворим на ВІЛ/СНІД?
Центральний, обласний, районний.
5.1. Назвіть складові ДОТС-стратегії?
1) постійна підтримка програми з боку уряду та керівництва медичною службою регіону,
2) виявлення хворих на ТБ за зверненням, методом мікроскопічного дослідження мокротиння,
3) застосування ефективних стандартизованих режимів лікування під безпосереднім спостереженням усіх хворих медичними працівниками,
4) регулярне, безперервне постачання достатньою кількістю протитуберкульозних препаратів для усіх хворих,
5) стандартна система реєстрації та звітності для проведення нагляду і моніторингу.
5.2. Яка ефективність лікування хворих при ДОТС-стратегії і правильній її реалізації?
До 90 %.
5.1.1. Ким і коли затверджена Національна програма боротьби із захворюванням на ТБ в Україні?
Указом Президента України «Про Національну програму боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002 — 2005 роки» від 20 cерпня 2001 року № 643/2001.
5.1.2. Назвіть основні розділи Національної програми боротьби із захворюванням на ТБ в Україні?
1. Лікування та профілактика ТБ
2. Виявлення та діагностика ТБ
3. Організаційні заходи, пов’язані із здійсненням контролю за поширенням ТБ, та їх наукове обґрунтування
4. Санітарна та соціальна профілактика ТБ
5. Заходи щодо профілактики ТБ в тваринницьких господарствах
5.1.3. Ким і коли прийнята Програма профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні?
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. № 790 «Про Програму профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2001—2003 роки».
5.1.4. Назвіть розділи Програми профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні?
1. Інформаційно-освітня робота з дітьми та молоддю
2. Діяльність засобів масової інформації щодо інформування населення з питань профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу
3. Зменшення небезпеки інфікування віл деяких уразливих груп населення (споживачі ін’єкційних наркотиків, особи, що надають сексуальні послуги за плату, чоловіки, що мають сексуальні стосунки з чоловіками, ув'язнені тощо)
4. Заходи щодо безпеки донорської крові
5. Зменшення наслідків епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу
6. Моніторинг ситуації з ВІЛ-інфекції/СНІДу, наслідків епідемії та впливу профілактичних втручань
5.1.5. Які цілі ставлять перед собою національні програми, що передбачають контроль за ТБ та ВІЛ/СНІДом?
зниження передачі інфекції, захворюваності, смертності;
попередження розвитку лікарської стійкості;
попередження захворюваності на ТБ/ВІЛ/СНІД;
ослаблення соціальної напруги в суспільстві та негативних наслідків епідемії.
6.1. Назвіть 3 етапи діагностики ТБ на рівні загально-лікарняної мережі?
1) збір скарг та анамнезу;
2) рентгенологічне дослідження органів грудної клітки;
3) дослідження мокротиння на наявність КСБ за Ціль-Нільсеном.
6.2. Які ключові моменти слід уточнити у хворого з підозрою на ТБ, в т.ч. з ВІЛ/СНІДом, при вивченні скарг та анамнезу?
чи мав пацієнт контакт із хворим на туберкульоз;
чи є в пацієнта симптоми ТБ;
чи входить пацієнт у групу підвищеного ризику розвитку ТБ.
6.3. Перерахуйте найхарактерніші симптоми, притаманні хворому з підозрою на ТБ легенів?
Кашель протягом 3 і більше тижнів;
втрата маси тіла;
стомлюваність;
лихоманка;
потіння вночі;
біль в грудній клітці;
задишка;
втрата апетиту;
кровохаркання.
6.4. Назвіть основні групи ризику розвитку ТБ?
особи, що мають контакти з хворим на туберкульоз (сімейні, професійні, під час дозвілля/відпочинку);
бездомні, бродяги;
біженці і мігранти;
ув’язнені і ті, що звільнилися з установ кримінальної системи, члени їхніх родин, працівники установ Державного департаменту України з питань виконання покарань (медичні працівники і не медичні працівники);
особи, що знаходяться в слідчих ізоляторах та приймальниках-розподілювачах;
особи, що проживають у притулках і нічліжках;
пацієнти, що знаходяться в наркологічних і психіатричних установах;
особи, інфіковані вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) та хворі на СНІД;
пацієнти з подавленою імунною системою (хворі на цукровий діабет, виразкову хворобу шлунка і 12-палої кишки, а також особи, що одержують кортикостероїдну, цитостатичну або променеву терапію).
6.5. Чи потрібно проводити хворому рентгенологічне дослідження грудної клітки, якщо він кашляє 24 дні та проходив флюорографію 3 міс. тому?
Так.
6.6. Які переваги мікроскопічного методу виявлення і діагностики ТБ?
Швидко, просто, дешево, дозволяє встановити етіологічний діагноз.
6.7. Які бактеріологічні дослідження виконуються тільки у протитуберкульозних закладах?
Бактеріологічне дослідження та визначення чутливості МБТ до АМБП.
6.8. Скільки зразків мокротиння повинні бути досліджені у одного пацієнта з підозрою на ТБ?
Три поспіль.
6.9. Дайте інтерпретацію мікроскопічного дослідження мокротиння при отриманні з лабораторії результатів: (3+, 2+, 1+); 4—9, 1—3, КСБ в 100 полях зору; 0 в 300 полях зору?
3+ — якщо в полі зору більше 10 КСБ, позитивний результат.
2+ — якщо в полі зору від 1 до 10 КСБ, позитивний результат.
1+ — якщо на 100 полів зору знайдено від 10 до 99 КСБ, позитивний результат.
4—9 КСБ в 100 полях зору — якщо на 100 полів зору знайдено від 4 до 9 КСБ, сумнівний результат.
1—3 КСБ в 100 полях зору або 0 в 300 полях зору — якщо на 300 полів зору не знайдено КСБ або знайдено від 1 до 3, то результат негативний.
6.10. Назвіть 4 фактори, які необхідно враховувати при зборі мокротиння?
1. Умови збору мокротиння.
2. Відповідні контейнери для збору мокротиння.
3. Безпека медичних працівників.
4. Роз’яснення й інструкції для пацієнтів.
6.11. Де у лікувальному закладі повинен хворий збирати мокротиння?
Спеціально виділені приміщення або площадка на території закладу.
6.12. Як довго можна тримати неохолоджені зразки мокротиння, які піддані хімічній консервації?
2—3 доби.
6.13. Як довго можна тримати зразки мокротиння в холодильнику?
До 1 тижня.
6.14. Ситуаційна задача. Жінка, 35 років, направлена терапевтом у ПТД у зв’язку з підозрою на ТБ. В минулому пацієнтка перенесла ексудативний плеврит. Страждає на хронічний обструктивний бронхіт з частими загостреннями, гіпертонічну хворобу, хронічний аднексит. В бесіді встановлено, що хвора рік тому приймала ін’єкційні наркотики і лікувалася з цього приводу. Профілактичну флюорографію проходила 7 міс. тому, але результат невідомий. Флюорографічний архів не зберігся. На ВІЛ-інфекцію не обстежувалася. Симптоми загострення бронхіту не встановлені.
Які фактори підвищеного ризику ТБ/ВІЛ/СНІДу у цієї пацієнтки?
Факторами ризику ТБ є: наркоманія, хронічний обструктивний бронхіт, можливо ВІЛ-інфекція.
Факторами ризику ВІЛ/СНІДу є: наркоманія, можливо ТБ.
Факторами ризику ТБ/ВІЛ/СНІД є: наркоманія.
Гіпертонічна хвороба та аднексит не є факторами ризику ТБ/ВІЛ/СНІД.
Хвору треба обстежити на ВІЛ-інфекцію та ТБ.
6.15. Ситуаційна задача. До терапевта прийшла пацієнтка із скаргами на покашлювання протягом місяця, схуднення. Палить. Часто міняє місця роботи, оскільки працює “масажисткою за викликом”. Об’єктивно круглі рубчики в ліктьових згинах. Вживання наркотиків не визнає.
Опишіть тактику терапевта?
Терапевт повинен запідозрити ТБ та ВІЛ-інфекцію і провести такі обстеження.
1) триразове дослідження мокротиння на КСБ;
2) флюорографію грудної клітки в 2-х проекціях;
3) лабораторне обстеження на ВІЛ-інфекцію (за згодою);
4) консультація нарколога (за згодою).
6.16. Ситуаційна задача. Лікар призначив хворому, який живе 70 км від районного центру, триразове дослідження мокротиння на КСБ і пояснив йому так: “Візьміть чисту баночку з-під майонезу, покашляйте вранці три дні поспіль та принесіть протягом тижня у клінічну лабораторію”.
Які помилки припустив лікар?
1) не дав Направлення на мікроскопічне дослідження і неправильно розказав хворому;
2) не розказав як і де збирати мокротиння;
3) не взяв перший зразок мокротиння у день звернення до лікаря;
3) не дав контейнера для збору мокротиння, який хворий повинен був привезти наступного дня і тут же здати третій зразок мокротиння (якщо хворий не міг добратися наступного дня у лабораторію, то треба було госпіталізувати хворого на 2–3 дня для обстеження;
4) не зробив рентгенологічне дослідження;
5) не попередив хворого, що зберігати мокротиння у кімнаті (без холодильника) можна не більше 2–3 діб у консерванті;
6) не з’ясував чи відноситься хворий до групи ризику.
6.17. Ситуаційна задача. Після направлення хворого, що кашляє та виділяє мокротиння протягом місяця, схуд, при мікроскопії мокротиння отримані такі результати:
1-й зразок: 3+
2-й зразок: здав слину;
3-й зразок: не зібраний, оскільки хворий не з’явився.
Яка подальша тактика лікаря?
Імовірно, що у хворого ТБ з масивним бактеріовиділенням, що представляє небезпеку для навколишніх.
Хворого необхідно терміново викликати до лікаря. Якщо він не з’явиться протягом 3 днів, поїхати до нього додому і провести бесіду про необхідність негайного дообстеження і лікування.
Зробити рентгенграфію грудної клітки і одне дослідження мокротиння (якщо воно позитивне, то третє дослідження не проводять), хворого направляють до фтизіатра.
Якщо друге дослідження негативне, то проводять третє дослідження, і при рентгенпозитивному результаті направляють хворого до фтизіатра.
6.18. Ситуаційна задача. До вас прийшов пацієнт із скаргами на схуднення, лихоманку та кашель протягом 4-х тижнів. Під час опиту з’ясовано, що у минулому він лікувався від ТБ, іноді робить собі ін’єкції героїну.
Які деталі з його анамнезу наводять на думку про ТБ у хворого?
У хворого є ознаки ТБ (схуднення, лихоманка, тривалий кашель). В минулому лікувався від ТБ, але ми не знаємо чи закінчив він лікування чи ні? Через те ми не можемо довести чи є у хворого активний ТБ. Відомо, що пацієнт вживає наркотики, що є фактором ризику розвитку ТБ та ВІЛ-інфекції. Хворого треба обстежити на ТБ та ВІЛ-інфекцію.
Які діагностичні процедури повинен зробити лікар?
1) рентгенографія грудної клітки в 2-х проекціях, при необхідності – томографія;
2) триразове дослідження мокротиння методом мікроскопії за Ціль-Нільсеном і посіву на середовище Левенштейна-Єнсена; якщо посів дав ріст, то дослідження на резистентність МБТ до АМБП.
3) дослідження на ВІЛ-інфекцію.
7.1.1. Дайте характеристику вперше діагностованому ТБ?
Вперше діагностований туберкульоз у хворого визначають тоді, коли він ніколи не лікувався від ТБ, або приймав протитуберкульозні препарати менше одного місяця.
7.1.2. Дайте характеристику рецидиву ТБ?
Рецидив ТБ — це активізація перебігу ТБ в осіб, які раніше хворіли на туберкульоз, завершили основний курс антимікобактеріальної терапії та вважалися вилікуваними, або у яких лікування було успішне, тобто було ефективне лікування чи завершене лікування. Рецидив ТБ може бути з МБТ+ і з МБТ—, з ГІСТ+ і з ГІСТ—, а також діагностований на клініко-рентгенологічних засадах.
7.2.1. Перерахуйте лабораторні методи ВІЛ-діагностики?
а) індикація ВІЛ та його компонентів;
б) виявлення антитіл анти-ВІЛ;
в) визначення змін в імунній системі.
7.2.2. Скільки клінічних і лабораторних категорій виділено у сучасній класифікації ВІЛ/СНІДу?
Три клінічні (А, Б, В) і три лабораторні (1, 2, 3) категорії.
7.2.3. На чому ґрунтується розподіл лабораторних категорій в діагностиці ВІЛ-інфекції?
На кількості лімфоцитів CD4.
7.2.4. До якої категорії захворювання віднесений ТБ, як діагностичний критерій СНІДу?
Категорія В.
8.1.1. Яка інформація про нового хворого на ТБ передається в СЕС?
На хворого бактеріовиділювача передається «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення» (форма 058/о).
8.2.1. Який шифр ТБ/ВІЛ/СНІДу в МКБ-Х?
В-20.
9.1.1. Яку антиретровірусну терапію застосовують в сучасних умовах — монотерапію чи комбіновану терапію?
Комбіновану терапію.
9.1.2. Які показання до АРТ ВІЛ/СНІДу у дітей?
1. ВІЛ-серопозитивні діти до 18 міс. життя з позитивним результатом вірусологічного тесту та III клінічна стадія серед дітей;
2. ВІЛ-серопозитивні діти до 18 міс. життя при відсутності результатів вірусологічних тестів з III стадією ВІЛ-інфекції та CD4+-Т-лімфоцітів < 20 %;
3. ВІЛ-серопозитивні діти у віці старшому 18 міс життя, що мають І чи II стадію ВІЛ-інфекції та CD4+-Т-лімфоцітів < 15 % або ІІІ стадію ВІЛ-інфекції незалежно від кількості CD4+-Т-лімфоцітів.
9.1.3. Ситуаційна задача. У хворого на тлі антиретровірусного лікування з приводу ВІЛ-інфекції діагностований дисемінований ТБ легенів з деструкцією (фаза інфільтрації та розраду) та масивним бактеріовиділенням. Лікар призначив рифампіцин 0,6 г, ізоніазид 0,3 г, піразинамід 2,0 г, стрептоміцин 1,0 в/м, канаміцин 0,5 в/м, коксайд 0,6 г. на фоні антиретровірусної терапії першої лінії.
Які помилки допущені лікарем?
1) не досліджена детоксикаційна функція печінки;
2) не встановлена категорія лікування ТБ;
3) неправильно призначений режим АМБТ (рифампіцин + коксайд, стрептоміцин + канаміцин – це препарати однонаправленої фармакологічної та побічної дії);
4) не відмінена антиретровірусна терапія;
9.2.1. За скількома категоріями проводиться лікування хворих на вперше діагностований ТБ/ВІЛ/СНІД?
1, 2, 3.
9.2.2. Які 4—5 АМБП рекомендуються у І фазі лікування хворих на ТБ?
H, R, Z, S, E.
9.2.3. Яка тривалість лікування у фазі продовження?
4—5 міс.
9.2.4. Назвіть препарат, який спричиняє неврит слухового нерва?
Стрептоміцин.
9.2.5. Назвіть препарат, який може спричинити грипоподібний синдром?
Рифампіцин.
9.2.6. В яких випадках рифампіцин може викликати грипоподібний синдром?
При тривалих перервах лікування або при застосуванні інтермітуючим способом.
9.2.7. Назвіть антидот при отруєнні ізоніазидом.
Піридоксин.
10.1. Який препарат, в якій дозі найчастіше застосовується для хіміопрофілактики ТБ у ВІЛ-інфікованих?
Ізоніазид в дозі 300 мг.
10.2. Яка тривалість хіміопрофілактики ТБ у ВІЛ-інфікованих?
12 міс.
10.3. Яка профілактика ВІЛ-інфекції у хворих на ТБ?
безпечні, захищені статеві збочини;
безпечне переливання крові;
безпечне застосування інвазивних медичних процедур у закладах охорони здоров’я;
відкрита інформація про методи передачі ВІЛ статевим шляхом та при ін’єкційному вживанні наркотиків;
загальна доступність профілактичних засобів (презервативів, стерильних голок, шприців тощо);
швидке й ефективне лікування гонореї та інших інфекцій, що передаються статевим шляхом, оскільки вони підвищують ризик передачі ВІЛ-інфекції;
пропаганда безпечної поведінки.
10.4. Ситуаційна задача. Лікар фтизіатр на атестації отримав таку задачу.
Перерахуйте показання до хіміопрофілактики ТБ.
1) ВІЛ-інфіковані;
2) контактні з бактеріовиділювачами;
3) діти з віражом та гіперергічними туберкуліновими реакціями;
11.1. Які позалегеневі форми ТБ частіше проявляються при СНІДі?
Ураження лімфатичних вузлів, менінгіт.
11.2. Яка локалізація ТБ легень переважає при СНІДі?
Середні та нижні відділи легенів.
11.3. Як впливають МБТ на ВІЛ?
Під впливом МБТ відбувається бурхливе розмноження ВІЛ і масивніше ураження активованих Т-лімфоцитів, що погіршує прогноз захворювання.
11.4. Від чого залежить ефективність лікування ТБ у ВІЛ-інфікованих?
Ефективність лікування ТБ залежить, з одного боку, від розповсюдженості специфічного процесу, хіміорезистентності, непереносності та побічної дії АМБП, а з другого боку, від ступеня імунодепресії та виду і кількості ВІЛ-асоційованих захворювань.
12.1.1. Де реєструються випадки ТБ у хворого на вперше виявлений ТБ/ВІЛ/СНІД?
У Журналі реєстрації випадків ТБ в районі (ТБ 03).
12.1.2. Куди подається повідомлення про вперше діагностовану ВІЛ-інфекцію у хворого на ТБ?
В регіональний центр ВІЛ/СНІДу.
12.2.1. В які терміни проводиться моніторингова мікроскопія мокротиння при лікуванні хворого на ТБ/ВІЛ/СНІД.
2(3) міс, 5 міс, наприкінці лікування.
12.2.2. В які терміни проводиться моніторингове визначення CD4 при лікуванні хворого на ТБ/ВІЛ/СНІД.
2(3) міс, 5 міс, наприкінці лікування.
13.1. Які теми обговорюються з пацієнтом на ТБ/ВІЛ/СНІД?
— що таке туберкульоз;
— що таке ВІЛ/СНІД;
— туберкульоз вилікуємо;
— чи вилікуємо ВІЛ/СНІД;
— лікування ТБ;
— лікування ВІЛ/СНІДу;
— необхідність безпосереднього контролю за лікуванням ТБ/ВІЛ/СНІД;
— поширення ТБ та ВІЛ/СНІДу;
— симптоми ТБ та ВІЛ/СНІДу;
— як попередити поширення ТБ та ВІЛ/СНІДу;
— необхідність довести лікування ТБ до кінця;
— чого варто очікувати і що потрібно робити далі.
МАТЕРІАЛ ДЛЯ ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯ
Алексеева Л.П., Горбачева Э.С., Груздев В.М. Туберкулез у ВИЧ-инфицированных и больных СПИДом // Пробл. туберкулеза. – 1996. – № 2. – С. 16 – 17.
Базовая стратегия снижения бремени ТБ/ВИЧ. — Пер. с англ. — Женева, ВОЗ. — 48 с.
Ільїнська І.Ф. Мельник В.М. Назарова О.Г. Епідеміологічний аналіз ВІЛ-інфекції в Україні та шляхи його удосконалення // Журн. Академії мед. наук України. – 2000. — Т. 6, № 2. — С. 344—358.
Зимушко Е.И., Белозеров Е.С. ВИЧ-инфекция: Рук-во для врачей. — СПб: Питер, 2000. — 320 с.
Некоторые особенности диагностики и лечения больных туберкулезом легких и синдромом приобретенного иммунодефицита / Ю.И.Фещенко, А.Ф.Поддубный, С.А.Куничкина, С.М.Антоняк // Укр. пульмонологич. журнал. — 1996. — № 1. — С. 16 — 18.
Піддубний А.Ф. Мельник В.М. Динаміка туберкульозу серед інфікованих ВІЛ і хворих на СНІД // ІІ з'їзд фтизіатрів і пульмонологів України: Матеріали наукових праць з'їзду (Київ, 20 — 23 жовтня 1998 року). — С. 104.
Піддубний А.Ф., Мельник В.М. Туберкульоз і СНІД – актуальна проблема сьогодення // Медичні перспективи. – 2000. – № 1. – С. 3–6.
Покровский В.В. Ермак Т.Н., Беляева В.В., Юрин О.Г. ВИЧ-инфекция: клиника, диагностика и лечение. — М.: Геотар, 2000. — 496 с.
Развитие эпидемии СПИДа: состояние на декабрь 2002 г. — Пер. с англ. Женева, ВООЗ/ЮНЭЙДС, 2002. — 46 с.
Руководство по стратегическому планированию национальных мероприятий про противодействию эпидемиям ВИЧ/СПИДа. — Пер. с англ. — № 1—4. — Женева: ВООЗ/ЮНЭЙДС, 1999. — № 1 — 43 с., № 2 — 39 с., № 3 — 41 с., № 4 — 20 с.
Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Сучасні методи діагностики, лікування і профілактики туберкульозу. — К.: Здоров’я, 2002. — 904 с.
Щербинська А.М., Дзюблик І.В. ВІЛ-інфекція // Укр. хіміотерапевтичний журнал. — 2002. — № 2 (14). — С. 63—70.
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
1. МЕТА І ЗАДАЧІ КУРСУ
2. ОСНОВИ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТБ ТА ВІЛ/СНІДУ
2.1. Епідеміологія ТБ
2.2. Епідеміологія ВІЛ/СНІДУ
2.3. Епідеміологія ТБ/ВІЛ/СНІД
3. ПРИЧИНИ РОСТУ ТБ ТА ВІЛ/СНІДУ
4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СТРУКТУРА НАДАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ З ТБ та ВІЛ/СНІД
4.1. Організація протитуберкульозної служби
4.2. Організація надання медичної допомоги при ВІЛ/СНІД
5. СТРАТЕГІЯ БОРОТЬБИ З ТБ В УКРАЇНІ, АДАПТОВАНА ДО МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ
5.1. Особливості Української Національних програм боротьби із захворюванням на туберкульоз та ВІЛ/СНІД
6. ВИЯВЛЕННЯ І ДІАГНОСТИКА ТБ У ЗАЛЬНО-ЛІКУВАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ
7. ДІАГНОСТИКА ТБ ТА ВІЛ/СНІДУ У ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИХ ЗАКЛАДАХ
7.1. Діагностика ТБ
7.2. Діагностика ВІЛ/СНІДу
8. РЕЄСТРАЦІЯ ТБ/ВІЛ/СНІДУ
8.1. Реєстрація ТБ
8.2. Реєстрація ВІЛ/СНІДу
9. ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ТА ВІЛ/СНІДУ
9.1. Лікування ВІЛ/СНІДу
9.2. Лікування ТБ
10. ПРОФІЛАКТИКА ТБ/ВІЛ/СНІД
11. ОСОБЛИВОСТІ, ЯКІ ТРЕБА ВРАХОВУВАТИ У ХВОРИХ НА ТБ/ВІЛ/СНІД
12. МОНІТОРИНГ ТБ/ВІЛ/СНІДУ
12. 1. Моніторинг діагностики ТБ/ВІЛ/СНІД
12.2. Моніторинг лікування ТБ/ВІЛ/СНІД
13. САНІТАРНО-ОСВІТНЯ РОБОТА СЕРЕД ХВОРИХ НА ТБ/ВІЛ/СНІД
14. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ
ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
МАТЕРІАЛ ДЛЯ ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯ
Рецензенти:
1. Завідувач відділенням фтизіопульмонології Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського АМН України, доктор медичних наук М.М.Кужко;
2. Перший заступник начальника Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення м. Києва В.Д.Юрченко