Окхт основний курс хіміотерапії; птд протитуберкульозний диспансер; ртб рецидив туберкульозу; сес санітарно-епідеміологічна станція
| Вид материала | Документы |
- Програм а, 158.15kb.
- План основних організаційних та санітарно-протиепідемічних заходів на Iквартал 2011, 296.97kb.
- Теребовлянська районна санітарно епідеміологічна станція інформує керівників підприємств,, 14.67kb.
- Я україни державний заклад «полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція», 131.13kb.
- Міністерство охорони здоров'я України Український центр профілактики І боротьби, 1479.19kb.
- Г. Д. Дугаровой Кяхтинский противотуберкулезный диспансер то управления Роспотребнадзора, 130.37kb.
- 1. Галузь застосування, 403.92kb.
- Перелік питань до державного іспиту з гігієни у 2010-2011 навчальному році, 90.73kb.
- Державна санітарно-епідеміологічна служба україни головний державний санітарний лікар, 486.38kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни державна санітарно-епідеміологічна служба україни, 629.57kb.
12. МОНІТОРИНГ ТБ/ВІЛ/СНІДу
На сьогодні ТБ доступний для моніторингу, оскільки є детально розроблена і впроваджена обліково-звітна документація. ВІЛ/СНІД не доступний для моніторингу, оскільки статистично-звітна документація відсутня і розробка її ускладнена необхідністю кодування захворювання, прізвищ, імен та по батькові хворих та місць їх проживання згідно чинного законодавства. Таким чином, виявивши хворого га ТБ/ВІЛ/СНІД проводити протиепідемічні заходи щодо ТБ, в т.ч. і у вогнищі туберкульозної інфекції, неможливо. Це порушує права і свободи громадян України, які ризикують заразитися на туберкульоз.
Моніторинг лікування в основному ґрунтується на аналізі Медичної карти лікування хворого на туберкульоз (форма ТБ-01), яка адаптована до міжнародних стандартів (додаток 5).
Медична картка лікування хворого на туберкульоз (ТБ 01) заповнюється у всіх протитуберкульозних закладах на кожного хворого, який починає лікування ТБ.
Медична картка заповнюється медичною сестрою або лікарем у диспансерному відділенні з наступною передачею в стаціонар, де є хворий буде лікуватися, і після завершення курсу лікування вона повертається у диспансер разом з випискою з історії хвороби.
У випадках госпіталізації хворих в стаціонарні відділення без відома диспансеру Медична картка заповнюється у стаціонарі і в подальшому передається у диспансер за місцем проживання хворого.
Дані Медичної картки дозволяють контролювати прийом препаратів призначеного лікування та залежність результатів бактеріологічних досліджень від нього. Медичні картки відображають інформацію необхідну для проведення когортного аналізу ефективності лікування хворих на туберкульоз та складання статистичних звітів.
Частина А.
Інформація про хворого.
Реєстраційний номер (№) хворого — записується номер, який був наданий хворому під час реєстрації в Журналі реєстрації ТБ в районі. Протягом року нумерація проводиться без перерви. Кожний район міста має свій код. Реєстраційний номер складається з порядкового номеру випадку і коду району і записується у наступному вигляді: порядковий номер випадку / код району. Наприклад: 35/04.
Крім того відмічається число, місяць та рік реєстрації.
Реєстрації осіб без визначеного місця проживання, хворих на туберкульоз, які будуть отримувати лікування проводиться в окремому Журналі реєстрації... На цих хворих також заповнюється Медична картка... з позначкою бомж біля реєстраційного номеру.
В рядку медзаклад визначається той заклад, в якому хворий отримує протитуберкульозні препарати в залежності від фази лікування.
Прізвище, ім`я та адреса хворого (за місцем прописки) записується повністю.
Клітинки біля відповідних пунктів заповнюються “галочкою”(V).
В рядок Прізвище близької до хворого особи вписуються особи, які близькі до пацієнту (члени родини та інші), до яких можливо звернутися у разі, коли місцезнаходження хворого невідомо.
Фактори ризику.
Дані збираються з анамнезу хворого. Шифр В-20 призначено для хворих з ВІЛ-інфекцією/СНІД, F10.2 — для хворих, які страждають на алкоголізм.
Результати рентгентомографічного дослідження органів грудної порожнини.
Рядки — загоєння деструкції, стабілізація — “так”, чи “ні”, “без змін” заповнюються після закінчення основного курсу хіміотерапії (ОКХТ). У клітинці загоєння деструкції — “так” ставити цифру, яка означає місяць лікування, на якому зафіксовано загоєння деструкції.
При туберкульозі без розпаду та бактеріовиділення після закінчення ОКХТ в клітинці стабілізація — “так” ставити цифру, яка означає місяць лікування, з якого відмічена клініко-рентгенологічна стабілізація процесу. Можливий варіант клініко-рентгенологічної стабілізації процесу при наявності порожнини розпаду. В цьому випадку відмічається клітинка загоєння деструкції — “ні”, а стабілізація — вказується місяць лікування.
Рядок не зроблено заповнюється у разі, коли рентген-контроль не зроблено після закінчення ОКХТ.
Визначення випадку.
Новий випадок (вперше виявлений)
а) пацієнти, які раніше ніколи не розглядались як туберкульозні хворі.
б) пацієнти, які приймали протитуберкульозні препарати менш одного місяця і не були зареєстровані як хворі на туберкульоз.
Рецидив — спалах ТБ у осіб, які раніше хворіли на туберкульоз, лікувалися і одужали від нього.
Рецидив після стандартного лікування — спалах ТБ у пацієнтів з наявністю МБТ, або без бактеріовиділення, які отримали повноцінний основний курс лікування від ТБ за методикою DOTS і рахувалися як вилікувані, незалежно від періоду після закінчення основного курсу хіміотерапії (ОКХТ).
Лікування після перерви — пацієнт, який почав знову лікування після перерви більш ніж 2 місяці, незалежно від того, чи залишилась бактеріоскопія позитивною, чи дала негативний результат.
Невдале лікування —
а) вперше виявлені хворі, у яких через 5 місяців лікування і більше зберігається чи з`являється бактеріовиділення при проведенні будь яких методів дослідження;
б) хворі, у яких на початку лікування бактеріовиділення було відсутнє, але за результатами досліджень на 2-му місяці лікування бактеріоскопія дала позитивний результат.
Переведені — пацієнти, які прибули з другого протитуберкульозного закладу.
Інші (рідко) — тяжкохворі (наприклад з кровохарканням), без бактеріоскопічних досліджень чи рентгенографії грудної порожнини; лікар призначає специфічну хіміотерапію, так як не виключена наявність активного ТБ.
Якщо пацієнта віднесено до випадків Рецидив, Переведено, Невдале лікування, або Лікування після перерви, на нього заповнюється нова Медична картка лікування хворого на туберкульоз. Попередня Медична картка… зберігається у тому медичному закладі, де хворий лікувався раніше.
Класифікація захворювання.
У відповідній клітинці (тільки одній) відмічається локалізація туберкульозного процесу.
У рядок Форма, локалізація можна записати повний клінічний діагноз ТБ.
Попередні епізоди захворювання.
Цей розділ заповнюється для хворих, які в минулому хворіли на туберкульоз, лікувалися від нього. Відмічається рік попереднього захворювання на туберкульоз.
Дані про лікування теперішнього захворювання на туберкульоз
У рядку Дата початку лікування проставляється число, місяць та рік початку прийому хіміопрепаратів.
Аналогічно вписуються число, місяць та рік у рядки: Дата госпіталізації, Дата виписки. У рядок Дата закінчення лікування вписується число, місяць та рік останнього прийому протитуберкульозних препаратів.
У рядках Ускладнення основного захворювання “галочкою” відмічається у відповідних клітинках їх наявність чи відсутність. У графі Побічні реакції хіміотерапії переліковуються реакції, які відмічаються на прийом антимікобактеріальних препаратів.
Дослідження харкотиння.
Бактеріоскопічні дослідження харкотиння: спочатку відмічаються результати мазку, які проведені у закладах загально-лікувальної мережі (ЗЛМ), бактеріоскопію та бакпосіви у протитуберкульозних закладах проводять обов`язково три рази до початку лікування, потім двократно на 2, 3, 5 місяцях та однократно наприкінці лікування. При позитивних результатах посівів харкотиння на МБТ обов`язково необхідно досліджувати і реєструвати стійкість МБТ до хіміопрепаратів згідно запропонованим зазначенням:
1 — негативний
2 — позитивний (без резистентності)
стійкість до:
3 — ізоніазиду
4— рифампіцину
5—мультирезистентність (обов`язкова стійкість до Н+R)
6— етамбутолу
7— стрептоміцину
8 — канаміцину
9 — полірезистентність
10— фторхінолонів
11— протіонаміду
12— капреоміцину
У випадку припинення бактеріовиділення в процесі лікування, що повинно бути підтверджено двома послідовними негативними результатами аналізу харкотиння на 2, 3 та 5 місяці лікування, або у випадку відсутності бактеріовиділення з самого початку (ІІІ категорія) слід надалі проводити дослідження харкотиння за показаннями.
Частина В.
Категорії та схеми лікування.
Вибір відповідного режиму хіміотерапії залежить від результатів бактеріоскопічного дослідження до початку лікування, попереднього курсу протитуберкульозної терапії та ступені важкості хвороби.
Режим лікування Категорія І призначається вперше виявленим хворим на туберкульоз легень з бактеріовиділенням, вперше виявленим хворим без бактеріовиділення з розповсюдженим процесом, а також хворим на позалегеневий туберкульоз у тяжкій формі.
Інтенсивна фаза | Підтримуюча фаза | Всього | |||||
| препарати | Тривалість (міс) | Кількість доз | Препарати | Тривалість (міс.) | Кількість доз | Тривалість (міс.) | Кількість доз |
| HRZE або HRZS або H3R3Z3 E3 | 2 | 60 | HR або H3R3 або HE | 4 | 120 | 6 | 180 |
| 2 | 60 | 4 | 48 | 6 | 108 | ||
| 2 | 24 | 6 | 180 | 8 | 204 | ||