Окхт основний курс хіміотерапії; птд протитуберкульозний диспансер; ртб рецидив туберкульозу; сес санітарно-епідеміологічна станція
| Вид материала | Документы |
Содержание12.1. Моніторинг діагностики ТБ/ВІЛ/СНІД Запитання для повторення 12.2. Моніторинг лікування ТБ/ВІЛ/СНІД Медичних карт лікування хворого на туберкульоз (ТБ 01) Запитання для повторення |
- Програм а, 158.15kb.
- План основних організаційних та санітарно-протиепідемічних заходів на Iквартал 2011, 296.97kb.
- Теребовлянська районна санітарно епідеміологічна станція інформує керівників підприємств,, 14.67kb.
- Я україни державний заклад «полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція», 131.13kb.
- Міністерство охорони здоров'я України Український центр профілактики І боротьби, 1479.19kb.
- Г. Д. Дугаровой Кяхтинский противотуберкулезный диспансер то управления Роспотребнадзора, 130.37kb.
- 1. Галузь застосування, 403.92kb.
- Перелік питань до державного іспиту з гігієни у 2010-2011 навчальному році, 90.73kb.
- Державна санітарно-епідеміологічна служба україни головний державний санітарний лікар, 486.38kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни державна санітарно-епідеміологічна служба україни, 629.57kb.
12.1. Моніторинг діагностики ТБ/ВІЛ/СНІД
Моніторинг діагностики полягає у обов’язковій реєстрації кожного нового хворого на ТБ/ВІЛ/СНІД.
Виявивши такого хворого, інформація про нього заноситься у Журнал реєстрації випадків ТБ в районі (ТБ 03) і подається:
1. У протитуберкульозний диспансер за місцем проживання хворого — Повідомлення про хворого з уперше в житті встановленим діагнозом активного ТБ або його рецидиву (форма 089/о).
2. В санітарно-епідеміологічну станцію на бактеріовиділювача — Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення (форма 058/о).
3. В регіональний центр ВІЛ/СНІДу (форма не розроблена і, як виняток, може використовуватися форма № 058/о).
В регіональний центр ВІЛ/СНІДу веде персоніфікований реєстр усіх хворих на ВІЛ/СНІД, в т.ч. на ТБ/ВІЛ/СНІД.
Регіональний (районний, міський, обласний) протитуберкульозний диспансер веде персоніфікований реєстр на всіх хворих на ТБ, в т.ч. на ТБ/ВІЛ/СНІД.
Між цими реєстрами встановлюється взаємозв’язок, проводиться звірка і обмін інформацією.
Медичні працівники, що зв’язані із персоніфікованими даними про ТБ/ВІЛ/СНІД дають підписку, про нерозголошення даних про таких хворих.
З іншого боку, хворих, якому повідомлено про наявність ВІЛ/Сніду чи ТБ/ВІЛ/СНІД дає розписку про обов’язкове інформування медичного персоналу про наявність ВІЛ/СНІДу, в т.ч. ТБ/ВІЛ/СНІДу, а також про те, що він не заражатиме навмисно оточуючих.
Відомості моніторингу діагностики застосовується далі для моніторингу лікування хворого на ТБ/ВІЛ/СНІД.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
12.1.1. Де реєструються випадки ТБ у хворого на вперше виявлений ТБ/ВІЛ/СНІД?
12.1.2. Куди подається повідомлення про вперше діагностовану ВІЛ-інфекцію у хворого на ТБ?
12.2. Моніторинг лікування ТБ/ВІЛ/СНІД
Моніторинг лікування полягає у спостереженні за хворим на ТБ/ВІЛ/СНІД у процесі лікування, тобто проведення йому необхідних обов’язкових обстежень та їх інтерпретацій.
Хворому на ТБ/ВІЛ/СНІД проводять:
1. До початку лікування:
рентгенографія грудної клітки в 2-х проекціях, інколи томографія;
три мікроскопії мазка;
три посіви мокротиння і при наявності МБТ визначення їх чутливості до АМБП;
аналіз крові на CD4.
2. На 2-му міс. лікування (для хворих, віднесених до І категорії), на 3-му міс. лікування (для хворих, віднесених до ІІ категорії):
рентгенографія грудної клітки в 2-х проекціях, інколи томографія;
три мікроскопії мазка;
три посіви мокротиння і при наявності МБТ визначення їх чутливості до АМБП;
аналіз крові на CD4.
3. На 5-му міс. лікування:
рентгенографія грудної клітки в 2-х проекціях, інколи томографія;
три мікроскопії мазка;
три посіви мокротиння і при наявності МБТ визначення їх чутливості до АМБП;
аналіз крові на CD4.
4. Наприкінці лікування:
рентгенографія грудної клітки в 2-х проекціях, інколи томографія;
три мікроскопії мазка;
три посіви мокротиння і при наявності МБТ визначення їх чутливості до АМБП;
аналіз крові на CD4.
За результатами цього моніторингу проводиться когортний аналіз ефективності лікування хворих на ТБ/ВІЛ/СНІД.
Когортний аналіз — це систематична щоквартальна оцінка результатів лікування групи (когорти) хворих на ТБ/ВІЛ/СНІД, що класифіковані на початку лікування по однакових критеріях.
Когорта пацієнтів, набрана за визначений період часу (звичайно 3 місяці), оцінюється з погляду результатів лікування окремих хворих і роботи програми боротьби з ТБ/ВІЛ/СНІД в цілому. Когортний аналіз може бути використаний як адміністративний захід, щоб мотивувати персонал, виявити сильні і слабкі сторони програми, визначити потребу в навчанні кадрів і створити в співробітників почуття відповідальності за завершення лікування ТБ.
В когортному аналізі визначають тип пацієнта, що ґрунтується на даних:
про наявність у пацієнта ТБ в минулому та ВІЛ/СНІД;
про прийом протитуберкульозних та антиретровірусних препаратів в минулому;
про результат попереднього курсу лікування ТБ/ВІЛ/СНІД;
про класифікацію захворювання в хворого (туберкульоз легень, позалегеневий туберкульоз, ВІЛ чи СНІД);
про результати мікроскопії мокротиння, на рівня CD4.
Тип пацієнта
1. Новий випадок — це уперше виявлений хворий туберкульоз, що ніколи не лікувався протитуберкульозними препаратами.
Новий випадок ВІЛ або СНІД — це уперше виявлений хворий ВІЛ/СНІД, у якого раніше не діагностувалося це захворювання.
В процесі моніторингу необхідно здійснювати кураторські візити в адміністративні території.
Курація — це систематичний процес збільшення ефективності роботи медперсоналу шляхом навчання співробітників, підвищення їхньої кваліфікації, збільшення їхньої зацікавленості в роботі.
У ході кураторських візитів необхідно: — заохочувати добру роботу; — відзначати і намагатися виправити недоліки в роботі, поки ті не привели до виникнення серйозних проблем.
Зміст кураторської роботи може бути різним, однак загальними є наступні принципи.
— Курація повинна бути посилена після навчання.
— Куратор повинен уміти встановлювати гарний контакт зі співробітниками.
— Курація повинна ретельно плануватися.
— Медичні заклади повинні бути заздалегідь сповіщені про кураторський візит.
Кураторські візити повинні бути регулярними. Деякі з медичні заклади можуть вимагати особливо пильної уваги. У цілому стаціонари й амбулаторії з великою кількістю пацієнтів треба відвідувати частіше, ніж невеликі установи. Крім цього, ті установи, що працюють незадовільно, вимагають більш частої курації.
При відвідуванні лікувальної установи існують п’ять основних способів збору інформації:
— перегляд Медичних карт лікування хворого на туберкульоз (ТБ 01);
— бесіда з медпрацівниками;
— спостереження за роботою співробітників;
— бесіда з хворими на туберкульоз;
— оцінка запасів хіміопрепаратів та антиретровірусних препаратів.
Якщо в ході кураторського візиту виявлені проблеми, куратор повинен почати наступні кроки.
— Описати виявлені проблеми.
— Визначити можливі причини.
— Знайти і здійснити рішення.
— Скласти звіт про кураторський візит.
У ході курації протитуберкульозної служби необхідно вивчити документацію й оцінити організаційну роботу фтизіатра. Для вирішення виявлених проблем варто зустрітися з головним лікарем лікарні (диспансеру) і представником місцевої адміністрації.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
12.2.1. В які терміни проводиться моніторингова мікроскопія мокротиння при лікуванні хворого на ТБ/ВІЛ/СНІД.
12.2.2. В які терміни проводиться моніторингове визначення CD4 при лікуванні хворого на ТБ/ВІЛ/СНІД.