Окхт основний курс хіміотерапії; птд протитуберкульозний диспансер; ртб рецидив туберкульозу; сес санітарно-епідеміологічна станція
| Вид материала | Документы |
- Програм а, 158.15kb.
- План основних організаційних та санітарно-протиепідемічних заходів на Iквартал 2011, 296.97kb.
- Теребовлянська районна санітарно епідеміологічна станція інформує керівників підприємств,, 14.67kb.
- Я україни державний заклад «полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція», 131.13kb.
- Міністерство охорони здоров'я України Український центр профілактики І боротьби, 1479.19kb.
- Г. Д. Дугаровой Кяхтинский противотуберкулезный диспансер то управления Роспотребнадзора, 130.37kb.
- 1. Галузь застосування, 403.92kb.
- Перелік питань до державного іспиту з гігієни у 2010-2011 навчальному році, 90.73kb.
- Державна санітарно-епідеміологічна служба україни головний державний санітарний лікар, 486.38kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни державна санітарно-епідеміологічна служба україни, 629.57kb.
8.2. Реєстрація ВІЛ/СНІДу
Клінічний діагноз ВІЛ/СНІДу установлюється амбулаторно або в стаціонарі на підставі виявлення антитіл до ВІЛ при лабораторному обстеженні (ІФА, імунний блот та ін.) чи виявлення антигенів ВІЛ чи позитивних результатів вірусологічного дослідження на наявність ВІЛ з урахуванням відповідних епідеміологічних та клінічних даних і із застосуванням кодів захворювання. Історія хвороби ВІЛ-інфікованого або хворого на СНІД кодується як особистим кодом, так і кодом захворювання.
Особистий код. Прізвище, ім’я та по батькові, інші дані, за якими можна ідентифікувати пацієнта, на диспансерній карті не вказуються. Замість них використовується особистий код, що надається лікарем, який проводить диспансерний нагляд, при першому зверненні пацієнта. Код лишається таким на весь час диспансерного нагляду та стаціонарного лікування даної особи.
Код захворювання. Шифр ВІЛ-інфекції/СНІду згідно із Міжнародною класифікацією хвороб Х-го перегляду є четвертою версією статистичного кодування захворювання, спричиненого вірусом імунодефіциту людини.
Хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), має уніфіковані коди від В20 до В24:
В20 — хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), яка супроводжується інфекційними та паразитарними хворобами, в т.ч. ТБ будь-якої локалізації.
Амбулаторний діагноз встановлюється за місцем проживання пацієнта комісією у складі лікаря-інфекціоніста (лікаря-інфекціоніста дитячого), терапевта (педіатра), епідеміолога та заступника головного лікаря з поліклінічної роботи або лікарем інфекціоністом (лікарем інфекціоністом дитячим) центру з профілактики та боротьби із СНІДом.
У стаціонарі діагноз установлюється лікарем інфекціоністом (лікарем інфекціоністом дитячим) та завідуючим відділення.
Відсутність антитіл до ВІЛ не менше як у 2-х пробах крові, узятих з інтервалом 3 міс в дитини віком до 18 років, що народжена хворою на ВІЛ/СНІД-матір’ю виключає діагноз ВІЛ-інфекції/СНІДу, що призводить до зняття її з диспансерного обліку, як хворої на ВІЛ/СНІД.
При лабораторному підтвердженні діагнозу ВІЛ/СНІД інформація про таку особу із лабораторії потрапляє в Центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІдом у Журнал реєстрації хворих на ВІЛ/СНІД.
Окрім того, бажано розробити спеціальну форму і подавати її на всіх осіб з ВІЛ/СНІД у санітарно-епідеміологічну станцію (СЕС) і центри ВІЛ/СНІДу, оскільки спеціальної затвердженої статистично-облікової форми немає.
На основі цих даних проводяться узагальнені статистичні звіти.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
8.2.1. Який шифр ТБ/ВІЛ/СНІДу в МКБ-Х?
9. ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ТА ВІЛ/СНІДу
Лікування хворих на ТБ/ВІЛ/СНІД стандартизоване. Воно включає лікування ТБ і ВІЛ/СНІДу. У більшості країн антиретровірусна терапія недоступна для осіб на ВІЛ/СНІД.
9.1. Лікування ВІЛ/СНІДу
Лікування ВІЛ/СНІДу віддзеркалене у Методичних рекомендаціях щодо проведення антиретровірусної терпії у дорослих та дітей, хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД, затверджених наказом МОЗ України від 15.04.2003 р. № 173 “Про удосконалення лікування хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД”.
Антиретроврусні препарати першої лінії.
ЗІДОВУДИН (Zidovudine), Ретровір, Retrovir.
Противірусний препарат, який інгібує реплікацію ретровірусів, включаючи вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Застосовується в комплексній терапії СНІДу.
Препарат має короткий період напіввиведення (близько 1 год). Призначають звичайно по 2 капсули (200 мг) 6 разів на день.
Побічні реакції. При застосуванні препарату можуть розвитися виражена лейкопенія або гранулоцитопенія, анемія й інші побічні явища. Необхідно індивідуально підібрати дозу препарату і ретельно стежити за станом хворого.
Протипоказаний при вагітності й годівлі грудьми.
Не можна призначати зідовудин одночасно з іншими препаратами, що викликають лейкопенію й інші порушення картини крові.
ЛАМІВУДИН (Lamivudine), Зефікс, Zeffix. Противірусний препарат — аналог нуклеозидів.
Випускають в таблетках по 100 мг та розчині для вживання всередину по 25 мг в 5 мл.
Добре адсорбується з шлунково-кишкового тракту. Через 1 год досягається максимальна концентрація в крові та тканинах. Період напіврозпаду 5—7 год.
Застосовується в комплексній терапії СНІДу, вірусного гепатиту В.
Для лікування ВІЛ-інфекції призначають по 150 мг двічі на добу незалежно від вживання їжі.
Побічна дія. Дискомфорт і біль в шлунку, нудота, блювання, діарея, зниження апетиту, погіршення функції печінки. Можливе загальне недомагання, швидка втомлюваність, головний біль, інфекції дихальних шляхів.
У хворих на ВІЛ-інфекцію спостерігався розвиток панкреатиту і периферичної невропатії.
В процесі лікування слід контролювати функцію печінки (рівень АлТ та білірубіну).
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату.
При передозуванні контролювати стан хворого і проводити підтримуючу терапію, можливе застосування гемодіалізу.
НЕВІРАПІН (Nevirapine), Вирамун, Viramune.
Противірусний препарат, ненуклеозидний інгібітор зворотної транскріптази ВІЛ—1. Препарат не блокує зворотну транскриптазу ВІЛ—2.
Випускається у таблетках по 200 мг і суспензії для вживання всередину по 50 мг в 5 мл суспензії.
Абсорбується до 90 % препарату із шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в крові досягається через 4 год. Метаболізується в печінці і до 80 % метаболітів виводиться нирками.
Показання для лікування дорослих і дітей, інфікованих ВІЛ-1, а також для профілактики передачі ВІЛ-1-інфекції від матері до новонародженого.
Призначають по 120 мг/м2 протягом 14 днів, потім по 200 мг/м2 двічі на добу.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату.
Побічні дії. Шкірні висипи, алергічні реакції, лімфаденопатія, гепатит, гранулоцитопенія, порушення функції нирок, печінки.
В процесі лікування підвищується рівень АлТ, АсТ, лужної фосфатази, білірубіну.
При передозуванні препарат відміняють. Антидота немає.
НЕЛЬФІНАВІР (Nelfinavir), Вірасепт. Антиретровірусний засіб, інгібітор протеаз.
Випускається у таблетках по 250 мг, порошку для приймання всередину по 50 мг/г у флаконах по 144 г.
Показаний при ВІЛ-інфекції.
Дозування: дорослим 1250 мг 2 рази на добу всередину разом із прийманням їжі; дітям 55—65 мг/кг двічі на добу.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату.
Побічні дії. Алергічні реакції, гепатит, порушення функції нирок, печінки.
При передозуванні препарат відміняють. Антидота немає.
Побічні дії антиретровірусних препаратів розділені на легкі і важкі. При легких побічних діях лікування антиретровірусними препаратами продовжують, інколи призначають симптоматичні засоби.
Якщо у пацієнта розвивається важка побічна реакція, то препарат відміняють.
Моніторинг побічних ефектів проводитися так як для хворих на ТБ 1, 2 і 3 категорій, а саме:
перед початком лікування хворого на ТБ,
2(3) міс. лікування (до цього часу хворі не отримували антиретровірусної терапії),
5 міс. лікування,
при закінченні лікування ТБ.
У якості моніторингу побічних реакцій проводять:
1. Клінічне обстеження хворого.
2. Рівень трансаміназ крові, білірубіну, лужної фосфатази;
3. Рівень креатинину й азоту сечовини в крові; провести аналіз сечі;
4. Загальний аналіз крові (гемоглобін, гематокрит, число еритроцитів, лейкоцитарна формула, число тромбоцитів).
Найгрізнішою побічною дією під час антиретровірусної терапії є токсичний гепатит. Він спершу проявляється підйомом рівня АлТ, АсТ, потім білірубіну (клінічні прояви жовтяниці). Може наступити печінкова недостатність.
Усі пацієнти, що приймають антиретровірусні та протитуберкульозні препарати повинні бути попереджені про можливі ознаки (нудота, втрата апетиту, блювота, темного кольору сеча, жовтяниця, несподіваний підйом температури протягом 3 днів, болісність живота). Хворому необхідно припинити прийом препаратів і негайно звернутися до лікаря.
У цьому випадку хворий повинен бути спрямований у головну установу (центр ВІЛ/СНІДу) для подальшого обстеження і лікування.
Антиретровірусна терапія (APT) — це етіотропне специфічне лікування ВІЛ-інфекції, спрямоване на максимальне пригнічення реплікації ВІЛ в організмі, яке призводить до відновлення клітин імунної системи і покращення стану і/або якості життя хворого та подовженню тривалості життя.
Показанням для проведення антиретровірусної терапії є наявність одного з наведених у таблиці 2 клінічних або лабораторних показників.
Таблиця 2 — Показання до АРТ дорослих, хворих на ВІЛ/СНІД
| Стадія ВІЛ-інфекції | Кількість лімфоцитів або СД4 в 1 куб. мм. крові | Рівень РНК ВІЛ копій/мл. | Проведення APT |
| І — безмані-фестне носійство | незалежно | незалежно | не проводиться |
| І, II та III | СД4 350—200 | вище 55000 | пропонується |
| І, II та III | СД4 менше 200 | незалежно | проводиться |
| ІІ, III | лімфоцитів менше 1200 | вище 55000 незалежно | проводиться |
| IV, СНІД | незалежно | вище 55000 | проводиться |
Якщо у хворого спостерігаються симптоми ТБ будь-якої локалізації або гострих опортуністичних інфекцій, то рекомендується спершу провести лікування ТБ за стандартними режимами не менше, ніж 2 місяці та гострої опортуністичної інфекції, а після цього перейти до APT ВІЛ/СНІДу.
Якщо у хворого ТБ виник на тлі АРТ, то на період проведення інтенсивної фази антимікобактеріальної терапії відміняють АРТ, яку продовжують у фазі продовження.
АРТ складається із комбінації препаратів, яка забезпечує терапевтичний ефект і попереджає розвиток резистентних форм ВІЛ. Розпочинають АРТ препаратами першої лінії, в разі її неефективності або поганої переносності хворими комбінацію антиретровірусних препаратів І лінії заміняють на препарати ІІ лінії (табл. 3).
Таблиця 3 — Схеми АРТ ВІЛ/СНІД у дорослих
| Схема | Препарати | Разова доза | Число прийомів за добу | Тактика ведення хворого |
| Перша лінія | ||||
| Схема з NFV AZT+3TC+NFV | Зідовудин (AZT) + | AZT 300 мг | 2 | Призначається як стартова терапія для всіх груп пацієнтів. Особливе значення має при виражених ураженнях печінки, депресивних станах та психічних розладах, а також інших протипоказаннях до призначення Іфавіренцу |
| Ламівудин (ЗТС) + | ЗТС 150 мг | 2 | ||
| Нельфінавір (NFV) | NFV 1250 мг | 2 | ||
| | замість AZT + ЗТС можливо використо-вувати комбінова-ний препарат Комбі-вір, який містить Зідовудин 300 мг та Ламівудин 150 мг | AZT/3TC 300/150мг | 2 | |
| Схема з EFV AZT+3TC+EFV | Зідовудин (AZT) + | AZT300 мг | 2 | Призначається, як стартова терапія для всіх груп паці-єнтів, крім вагітних, або жі-нок, які можуть завагітніти, пацієнтам з вираженими ураженнями печінки та психічними розладами. Перевага надається у випадку комбінованого лікування ТБ, при тяжкій хронічній діареї. |
| Ламівудин (ЗТС) + | ЗТС 150 мг | 2 | ||
| Іфавіренц (EFV) | EFV 600 мг | 1 на ніч | ||
| | замість AZT + ЗТС можливо використо-вувати комбінова-ний препарат Ком-бівір, який містить Зідовудин 300 мг та Ламівудин 150 мг | AZT/3TC 300/150 мг | 2 | |
| Схема з NVP AZT+3TC+NVP | Зідовудин (AZT) + | AZT 300 мг | 2 | Рекомендується для жінок, які можуть завагітніти, вагітних; пацієнтів з асимптоматичним перебігом ВІЛ-інфекції |
| Ламівудин (3TC) + | 3TC 150 мг | 2 | ||
| Невірапін (NVP) | NVP 200 мг | 2 | ||
| Друга лінія, яка призначається при неефективності, резистентності першої лінії | ||||
| Схема з EFV AZT+3TC+EFV змінюється на схему d4T+ddI+NFV або LPV/r | Ставудин (d4T) + | d4T 40 мг або 30 мг (при масі тіла < 60 кг) | 2 2 | Якщо немає можливості визначити до якого препарату є резистентність, то змінюються усі компоненти схеми |
| Діданозин (ddl) + | ddl 200 мг або 250 мг (при масі тіла < 60 кг) | 2 1 | ||
| Нельфінавір (NFV) або | NFV 1250 мг | 2 | ||
| Лопінавір/ритонавір (LPV/r) | LPV/r 400/100 мг | 2 | ||
| Схема з NFV AZT+3TC+NFV змінюється на d4T+ddI+EFV | Ставудин (d4T) + | d4T 40 мг або 30 мг (при масі тіла < 60 кг) | 2 | |
| Діданозин (ddl) + | ddl 200 мг або 250 мг (при масі тіла < 60 кг) | 2 1 | ||
| Іфавіренц (EFV) | EFV 600 мг | 1 на ніч | ||
| Друга лінія, яка призначається у разі побічної дії одного з препаратів в схемах першої лінії | ||||
| При протипоказаннях чи токсичності AZT Схема AZT+3TC+EFV замінюється на d4T+3TC+EFV | Ставудин (d4T) + | d4T 40 мг або 30 мг (при масі тіла < 60 кг) | 2 2 | Токсична дія AZT при анемії, нейтропенії. При анемії Нb < 80г/л; нейтропенії L < 750/μ1), краще вибрати замість AZT d4T |
| Ламівудин (3ТС) + | 3ТС 150 мг | 2 | ||
| Іфавіренц (EFV) | EFV 600 мг | 1 на ніч | ||
| Схема AZT+3TC+NFV замінюється на d4T+3TC+NFV | Ставудин (d4T) + | d4T 40 мг або 30 мг (при масі тіла < 60 кг) | 2 2 | |
| Ламівудин (3ТС) + | ЗТС 150 мг | 2 | ||
| Нельфінавір (NFV) | NFV 1250 мг | 2 | ||
| При протипоказаннях чи токсичності 3ТС Схема AZT+3TC+EFV замінюється на AZT+ddl+EFV | Зідовудин (AZT) + | AZT 300 мг | 2 | Непереносність 3ТС, загальні побічні ефекти краще вибрати замість 3TC ddl |
| Діданозин (ddl) + | ddl 200 мг або 250 мг (при масі тіла < 60 кг) | 2 1 | ||
| Іфавіренц (EFV) | ЕFV 600 мг | 1 на ніч | ||
| Схема AZT+3TC+NFV замінюється на AZT+ddl+NFV | Зідовудин (AZT) + | AZT 300 мг | 2 | |
| Діданозин (ddl) + | ddl 200 мг або 250 мг (при масі тіла < 60кг) | 2 1 | ||
| Нельфінавір (NFV) | NFV 1250 мг | 2 | ||
| При протипоказаннях чи токсичності EFV Схема AZT+3TC+EFV замінюється на AZT+3TC+NFV або LPV/r | Зідовудин (AZT) + | AZT 300 мг | 2 | Призначається при непере-носності EFV чи прояві за-гальних побічних ефектів при наявності протипока-зань / токсичності до EFV, необхідно вибрати NFV або LPV/r |
| Ламівудин (3TC) + | 3ТС 150 мг | 2 | ||
| Нельфінавір (NFV) | NFV 1250 мг | 2 | ||
| Лопінавір/ритонавір (LPV/r) | LPV/r 400/100 мг | 2 | ||
| Схема для вагітних AZT+3TC+NFV або NVP | Зідовудин (AZT) + | AZT 300 мг | 2 | Рекомендується признача-ти при СД4 < 350 та можливості ураховувати рівень вірусного навантаження |
| Ламівуднн (ЗТС) + | 3ТС 150 мг | 2 | ||
| Нельфінавір (NFV) | NFV 1250 мг | 2 | ||
| або Невірапін (NVP) | NVP 200 мг | 2 | ||
АРТ дітям визначається віковими особливостями імунного стану дитини та клінічними проявами хвороби. ВООЗ (2002) рекомендує серед дітей розрізняти три клінічні стадії ВІЛ/СНІДу.
І клінічна стадія: асимптоматична; генералізована лімфаденопатія.
ІІ клінічна стадія: хронічна діарея невстановленої патології; важкі персистуючі або рецидивуючі кандидози позанеонатального періоду; втрата ваги чи недостатнє збільшення маси тіла; персистуюча лихоманка; тяжкі повторні бактеріальні інфекції.
ІІІ клінічна стадія: СНІД-індикаторні опортуністичні інфекції; виражена затримка у збільшенні маси тіла; прогресуюча енцефалопатія; злоякісні новоутворення; повторні септицемія чи менінгіти.
АРТ показана таким дітям:
1. ВІЛ-серопозитивні діти до 18 міс. життя з позитивним результатом вірусологічного тесту та III клінічна стадія серед дітей;
2. ВІЛ-серопозитивні діти до 18 міс. життя при відсутності результатів вірусологічних тестів з III стадією ВІЛ-інфекції та CD4+-Т-лімфоцітів < 20 %;
3. ВІЛ-серопозитивні діти у віці старшому 18 міс життя, що мають І чи II стадію ВІЛ-інфекції та CD4+-Т-лімфоцітів < 15 % або ІІІ стадію ВІЛ-інфекції незалежно від кількості CD4+-Т-лімфоцітів.
Комбінована антиретровірусна терапія у дітей проводиться, як правило, препаратами у формі сиропів, суспензій, капсул та таблеток. Призначається комбінація з трьох препаратів, монотерапія неефективна і не рекомендована ВООЗ (табл. 4).
Таблиця 4 — Схеми АРТ ВІЛ/СНІД у дітей
| Схема | Препарати | Разова доза | Число прийомів за добу | Тактика ведення хворого | |
| Перша лінія | |||||
| Схема з NVP AZT+3ТС+NVP | Зідовудин (AZT) + | 180 мг/м2 | 2 | Призначається дітям, яким не проводилась профілакти-ка вертикальної трансмісії ВІЛ з використанням NVP, якщо трансамінази не біль-ше 5 раз вищі від норми | |
| Ламівудин (3ТС) + | 4 мг/кг або | 2 | |||
| Невірапін (NVP) | 120 мг/м2 14 днів, потім 200 мг/м2 | 2 2 | |||
| Схема з NFV AZT+3ТС + NFV | Зідовудин (AZT) + | 180 мг/м2 | 2 | Призначається дітям, яким не проводилась профілакти-ка вертикальної трансмісії ВІЛ з використанням NVP | |
| Ламівудин (3ТС) + | 4 мг/кг або | 2 | |||
| Нельфінавір (NFV) | 55-65 мг/кг | 2 | |||
| Друга лінія, яка призначається при неефективності/резистентності першої лінії | |||||
| Схема з NVP AZT+3ТС+NVP замінюється на d4T+ddl+NFV або LPV/r | Ставудин (d4T) + | 1 мг/кг (при масі тіла < 30 кг) 15—30 мг/кг (при масі тіла > 30 кг) | 2 2 | Якщо немає можливості визначити до якого препарату є резистентність, то замінюються усі компоненти схеми *— Іфавіренц призначається дітям старше 3 років | |
| Діданозин (ddl) + | 90-150 мг/м2 поверхні тіла | 2 | |||
| Нельфінавір (NFV) | 55-65 мг/кг | 2 | |||
| або Лопінавір/ритонавір (LPV/r) | 230 мг/м*+57,5 мг/м1 | 2 | |||
| Схема з NFV AZT+3ТС+NFV замінюється на d4T+ddI+NVP або EFV* або LPV/r | Ставудин (d4T) + | 1 мг/кг (при масі тіла < 30 кг) 15-30 мг/кг (при масі тіла > 30 кг) | 2 2 | ||
| Діданозин (ddl) + | 90-150 мг/м2 поверхні тіла | 2 | |||
| Невірапін (NVP) | 120 мг/м2 14 днів, потім 200 мг/м2 | 2 2 | |||
| або Іфавіренц (EFV) | 200—600 мг (в залежності від маси тіла) | 1 | |||
| або Лопінавір/ритонавір(LPV/r) | 230 мг/м2 + 57,5 мг/м2 | 2 | |||
| Друга лінія, яка призначається у разі побічної дії одного з препаратів в схемах першої лінії | |||||
| При протипоказаннях чи токсичності 3ТС Схема AZT+3TC+NVP замінюється на AZT+ddl+NVP | Зідовудин (AZT) + | 180 мг/м2 | 2 | Призначається при розладах підшлункової залози або проявах токсичності 3ТС | |
| Діданозин (ddl) + | 90-150 мг/м2 поверхні тіла | 2 | |||
| Невірапін (NVP) | 120 мг/м2 14 днів, потім 200 мг/м2 | 2 2 | |||
| Схема AZT+3TC+NFV замінюється на AZT+ddl+NFV | Зідовудин (AZT) + | 180 мг/м2 | 2 | ||
| Діданозин (ddl) + | 90-150 мг/м2 поверхні тіла | 2 | |||
| Нельфінавір (NFV) | 55-65 мг/кг | 2 | |||
| При протипоказаннях чи токсичності AZT Схема AZT+3TC+NVP замінюються на d4T+3TC+ NVP | Ставудии (d4T) + | 1 мг/кг (при масі тіла < 30 кг) 15-30 мг/кг (при масі тіла > 30 кг) | 2 2 | При розвитку анемії, нейтропенії або проявах токсичності AZT | |
| Ламівудин (3ТС) + | 4 мг/кг або | 2 | |||
| Невірапін (NVP) | 120 мг/м2 14 днів, потім 200 мг/м2 | 2 2 | |||
| Схема AZT+3TC+NFV замінюється на d4T+3TC+NFV | Ставудин (d4T) + | 1 мг/кг (при масі тіла < 30кг) 15-30 мг/кг (при масі тіла > 30кг) | 2 2 | ||
| Ламівудин (3ТС) + | 4 мг/кг або | 2 | |||
| Нельфінавір (NFV) | 55-65 мг/кг | 2 | |||
| При протипоказаннях чи токсичності NVP Схема AZT+3TC+NVP замінюється на d4T+3TС+NFV або EFV | Зідовудин (AZT) + | 180 мг/м2 | 2 | При NVP непереносності чи протипоказаннях дітям до 3 років призначають NFV; дітям старше 3 років призначають EFV | |
| Ламівудин (ЗТС) + | 4 мг/кг або | 2 | |||
| Нельфінавір (NFV) | 55-65 мг/кг | 2 | |||
| або Іфавіренц (EFV) | 200-600 мг (в залежності від маси тіла) | 1 | |||
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
9.1.1. Яку антиретровірусну терапію застосовують в сучасних умовах — монотерапію чи комбіновану терапію?
9.1.2. Які показання до АРТ ВІЛ/СНІДу у дітей?
9.1.3. Ситуаційна задача. У хворого на тлі антиретровірусного лікування з приводу ВІЛ-інфекції діагностований дисемінований ТБ легенів з деструкцією (фаза інфільтрації та розраду) та масивним бактеріовиділенням. Лікар призначив рифампіцин 0,6 г, ізоніазид 0,3 г, піразинамід 2,0 г, стрептоміцин 1,0 в/м, канаміцин 0,5 в/м, коксайд 0,6 г. на фоні антиретровірусної терапії.
Які помилки допущені лікарем?