Geum.ru

Окхт основний курс хіміотерапії; птд протитуберкульозний диспансер; ртб рецидив туберкульозу; сес санітарно-епідеміологічна станція

Вид материалаДокументы

Содержание


13. Санітарно-освітня робота серед хворих на тб/віл/снід
14. Рекомендації щодо засвоєння матеріалу
Методи роботи викладача
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

13. САНІТАРНО-ОСВІТНЯ РОБОТА СЕРЕД ХВОРИХ НА ТБ/ВІЛ/СНІД


Однією з важливих складових частин лікування хворих на ТБ/ВІЛ/СНІД є санітарно-освітня робота серед пацієнтів. Медпрацівник повинен знаходитися в постійному контакті з пацієнтом і підтримувати його з моменту встановлення діагнозу і до завершення лікування.

Щоб донести до хворого інформацію про ТБ/ВІЛ/СНІД і його лікування і переконати їх у необхідності безупинного прийому препаратів, треба користатися методами ефективного спілкування. Ось деякі рекомендації:

— задавайте питання і слухайте;

— пропонуйте пацієнту задавати питання;

— говоріть просто і ясно;

— зробіть бесіду приємною для пацієнта;

— говоріть з хворим на доступній для нього мові;

— обмежте обсяг інформації, що повідомляється в ході однієї бесіди;

— найважливіші питання обговорюйте на початку і в кінці бесіди;

— повторюйте ключову інформацію;

— використовуйте конкретні приклади;

— пропонуйте пацієнту задавати питання;

— задавайте контрольні питання.

При першій зустрічі з пацієнтом обговоріть такі теми:

— що таке туберкульоз;

— що таке ВІЛ/СНІД;

— туберкульоз вилікуємо;

— чи вилікуємо ВІЛ/СНІД;

— лікування ТБ;

— лікування ВІЛ/СНІДу;

— необхідність безпосереднього контролю за лікуванням ТБ/ВІЛ/СНІД;

— поширення ТБ та ВІЛ/СНІДу;

— симптоми ТБ та ВІЛ/СНІДу;

— як попередити поширення ТБ та ВІЛ/СНІДу;

— необхідність довести лікування ТБ до кінця;

— чого варто очікувати і що потрібно робити далі.

Санітарно-освітня робота — це безупинний процес. Після першої зустрічі з пацієнтом медпрацівник повинен повертатися до подібної роботи під час кожної бесіди.

Варто обговорити наступне:

— тип і колір призначених препаратів;

— кількість і частоту прийому таблеток/ін’єкцій;

— побічні ефекти препаратів;

— лікування в початковій фазі ТБ;

Туберкульоз практично завжди вилікуємо, якщо пацієнт сприяє лікуванню. Багато з причин недотримання режиму лікування можна усунути в ході санітарно-освітньої роботи з пацієнтом.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

13.1. Які теми обговорюються з пацієнтом на ТБ/ВІЛ/СНІД?

14. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ


Більша частина навчального матеріалу повинна бути представлена не в лекційному курсі, а в цьому модулі. Перш ніж курсанти приступлять до вивчення цього модуля, їм треба прочитати вступну лекцію і пояснити зміст цього модуля та принцип роботи з ним.

Потім курсанти самостійно вивчають модуль, в ході його вивчення проводять групові дискусії по пройденому матеріалу.

Головною метою модуля є допомогти лікарям фтизіатрам, інфекціоністам та фахівцям з ВІЛ/СНІДу та інших професій в оволодіння та удосконалені навичок, необхідних виявлення, діагности, лікування та профілактики ТБ/ВІЛ/СНІД на рівні адміністративної території. Для засвоєння цих навичок курсанти повинні ознайомитися з поняттями і методиками, описаними в модулі, й застосувати отримані знання до ситуацій у повсякденній роботі.

Будь-які проблеми і питання курсанти обговорюють між собою та з викладачем. Відразу ж викладач коментує їх.

Так курсанти можуть довідатися, наскільки добре вони справилися із завданням і над чим ще їм треба попрацювати.

Чого НЕ МОЖНА робити.

Під час занять не слід займатися сторонніми справами, обговорювати теми, що не відносяться до курсу ТБ/ВІЛ/СНІД.

Під час дискусій з курсантами уникайте міміки, зауважень, що можуть смутити аудиторію.

Стежите за тим, щоб учасники курсу розуміли матеріал. Важкі запитання можуть зажадати від вас докладних пояснень і індивідуальної роботи з учнем.

Уникайте поблажливого тону. Іншими словами, не звертайтеся з курсантами, як з дітьми. Це дорослі люди.

Не говоріть багато. Надайте курсантам можливість висловитися.

Не бентежтеся, не нервуйте і не турбуйтеся про те, що ви говорите.

У даному курсі кожний курсант повинен мати такі навчальні матеріали:

1. Цей модуль.

2. Чистий зошит.

3. Набір статистично-облікових форм, які згадуються у цьому модулі.

Кожному курсанту треба мати: табличку з ім’ям, кулькову ручку.

У кімнаті для занять повинно бути досить:

столів і стільців для курсантів і викладача;

місця для збереження навчальних матеріалів.

Протягом перших одного-двох днів курсу викладач повинен поговорити хоча б один раз з кожним із курсантів і пропонуйте їм частіше до вас звертатися. Варто очікувати, що у відповідь курсанти:

а) переборють свою сором’язливість;

б) зрозуміють, що ви хочете спілкуватися з ними й очікуєте від них того ж;

в) будуть продовжувати спілкуватися з вами протягом усього курсу.

Уважно стежите за роботою курсантів. Намагайтеся помітити проблеми, з якими вони зіштовхуються, навіть якщо вони не звертаються до вас за допомогою. Якщо ви будете виявляти інтерес і виявляти увагу до кожного учасника, вони будуть ретельніше відноситися до своєї роботи. Крім того, якщо курсанти будуть знати, що викладач цікавиться їх роботою, то вони скоріше звернуться за допомогу, коли вона їм знадобиться.

Увесь час будьте доступні курсантам; залишайтеся в кімнаті і показуйте усім своїм видом, що готові їм допомогти (наприклад, не читайте журнали, не говоріть весь час з іншими викладачами).

Спонукуйте курсантів до активної участі:

Частіше задавайте курсантам питання, щоб перевірити розуміння ними матеріалу і змусити їх постійно думати про завдання й активно брати участь у роботі. Питання, що починаються зі слів «що», «чому» чи «як», вимагають розгорнутої відповіді.

Уникайте питань, на які можна відповісти «так» чи «ні».

Задавши питання, робіть паузу. Давайте курсантам час подумати і сформулювати відповідь.

Розповсюджена помилка — поставити запитання і самому на нього відповісти. Якщо ніхто не може відповісти на запитання, перефразуйте його, щоб перервати напружену паузу. Однак не робіть цього постійно. Невелика пауза дуже ефективна.

Методи роботи викладача:

1. Як перший крок у засвоєнні матеріалу курсу ТБ/ВІЛ/СНІД на практиці попросіть курсантів розповісти групі про свої обов’язки на роботі.

2. Засвоївши, у чому полягають робота і нестатки курсантів, запитаєте їх, чи можуть вони застосувати на практиці отримані знання, і обговорите труднощі, з якими вони можуть при цьому зштовхнутися.

3. Підтримуйте курсантів, що обговорюють чи задають питання про практичне застосування отриманих знань (наприклад, вникаючи в їхні проблеми і намагаючись знайти їхнє рішення).

4. Не відкидайте альтернативних варіантів, пропонованих курсантами; вдумливо обговорюйте альтернативи.

Підведіть підсумки самі або попросіть курсанта підсумувати: що було зроблено протягом дня.