Geum.ru

Исследование влияния социо-психологической составляющей на результаты деятельности субъектов внутреннего контроля

Вид материалаИсследование

Содержание


Подарунки та знаки гостинності у роботі
Professional accountant in public practice
Ділове партнерство як об’єкт фінансового моніторингу
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Чистякова О.О.,

Керівник: к.е.н. Пальцун І.М.

Донецька філія Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі


ПОДАРУНКИ ТА ЗНАКИ ГОСТИННОСТІ У РОБОТІ

ПРОФЕСІЙНОГО БУХГАЛТЕРА-ПРАКТИКА


Вступ. Оцінюючи сучасний стан і тенденції розвитку українського суспільства слід зауважити, що вони здебільшого носять вербальний характер. З цього приводу дискутують політики, професійні асоціації, приймаються етичні кодекси (адвокатів, журналістів), прийнятий Закон України «Про захист суспільної моралі» тощо. Нормативно-правового оформлення набув й статус і функції професійних бухгалтерів. Проте його практичне запровадження потребує наукового осмислення морального чинника суспільного розвитку і його функціонування у всіх сферах професійної діяльності.

Професійна етика є об’єктом уваги вітчизняних та зарубіжних науковців і практиків, які в зростанні ролі гуманітарного, морально-етичного чинника вбачають основну закономірність демократичного розвитку суспільства (С.Я. Зубілевич, М.І. Рудакевич, В.Б Авер’янов, В.Д. Бакуменко, Б.А. Гаєвський, В.І. Луговий, В. Айхлер, Д.Галліган, Дж. Дьюі та ін.) [4].

Постановка задачі. Мета даної статті полягає в дослідженні норм Кодексу етики професійних бухгалтерів в частині загроз та застережливих заходів, пов’язаних з отриманням професійним бухгалтером-практиком від клієнтів подарунків та знаків гостинності.

Результати. Кодекс етики професійних бухгалтерів створений Радою з міжнародних стандартів етики для бухгалтерів («РМСЕБ»), незалежним органом, що встановлює стандарти у рамках Міжнародної федерації бухгалтерів («МФБ»). Стандарти, що розробляє РМСЕБ, орієнтовані для застосування в усьому світі.

Важливою рисою професії бухгалтера є прийняття на себе відповідальності діяти в суспільних інтересах. Саме тому відповідальність професійного бухгалтера-практика полягає не лише в задоволенні потреб окремого клієнта чи роботодавця. Діючи в суспільних інтересах, професійний бухгалтер повинен дотримуватися та виконувати етичні вимоги професійної етики, які закладені в Кодексі етики професійних бухгалтерів [2], що набрав в Україні чинності з 1 червня 2011 року.

Професійний бухгалтер-практик ( Professional accountant in public practice) – залежно від функціональної класифікації (наприклад, аудит, оподаткування чи консалтинг) працює у фірмі, що надає професійні послуги [ 1, с. 119].

Згідно Кодексу етики професійний бухгалтер у своїй діяльності повинен дотримуватися фундаментальних принципів: чесності, об’єктивності, професійної компетентності та належної ретельності, конфіденційності та професійної поведінки. Певними загрозами щодо дотримання цих принципів можуть бути деякі обставини, які виникають у стосунках професійного бухгалтера-практика з клієнтами. Одним з прикладів таких обставин є прийняття ним від клієнтів подарунку або пільг.

Як суб’єкт доброчесної поведінки, професійний бухгалтер має керуватись в своїй діяльності нормами, згідно з якими громадськість має оцінювати доброчесність, неупередженість та ефективність його діяльності [3, ст. 1].

Клієнт може пропонувати професійному бухгалтерові-практику чи його найближчим або близьким родичам подарунки або інші знаки гостинності [2, с. 32]. Така пропозиція зазвичай створює загрози дотриманню фундаментальних принципів. Наприклад, загрози власного інтересу щодо об’єктивності або особистих стосунків можуть виникати у випадку прийняття від клієнта подарунку; загроза тиску щодо об’єктивності може виникати внаслідок можливості таких пропозицій, зроблених публічно.

Існування та значущість будь-якої загрози залежить від характеру, вартості подарунку та намірів, з якими здійснюється така пропозиція. Якщо пропонуються подарунки або знаки гостинності, які розсудлива та поінформована третя особа, оцінюючи всі конкретні факти та обставини, вважатиме незначним та несуттєвим, професійний бухгалтер-практик може дійти висновку, що пропозицію зроблено в ході звичайної діяльності без конкретного наміру вплинути на прийняття рішення або отримати інформацію. Як правило, в таких випадках професійний бухгалтер-практик може зробити висновок, що рівень будь-якої загрози дотриманню фундаментальних принципів є прийнятним.

Професійний бухгалтер-практик повинен оцінити значущість будь-яких загроз та застосовувати застережні заходи у разі потреби для їх усунення або зменшення до прийнятного рівня. Якщо загрози неможливо усунути або зменшити до прийнятного рівня шляхом застосування застережних заходів, професійний бухгалтер-практик не приймає таку пропозицію.

Для того, щоб розділити поняття «знаки гостинності» та «подарунки» на ті, що призводять та ті, що не призводять до будь-яких загроз, розглянемо підходи до їх тлумачення у сучасному розумінні.

Слово «гостинність» (фр. hospice) – притулок подорожніх, благодійний дім. В Україні гостинність – це народна традиція з любов’ю та повагою приймати гостей. Отже, гостинність споконвічно визнається етичною нормою, що регулює відносини людей, задає певну модель їх поведінки у спільній діяльності. Одним з проявів гостинності є подарунки.

Подарунком вважається будь-яке матеріальне чи нематеріальне благо (майно, послуга, тощо), що має грошову вартість і яке професійний бухгалтер-практик безоплатно або за вартістю, яка суттєво нижча від звичайної ціни цих благ, одержує від фізичних чи юридичних осіб [2, ст. 26]. Поняття надмірного подарунка або знака гостинності має різне тлумачення. Проте професійним бухгалтерам варто уникати ситуацій, здатних скомпрометувати їхню професійну репутацію.

Правила Кодексу професійної етики в принципі дозволяють приймати особисті подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність. Відповідно до законодавства України вартість одного подарунка не може перевищувати одного відсотка [2, ст. 26] мінімальної заробітної плати або не перевищують розміру однієї соціальної пільги [1, ст. 5] тощо. Отже при одержанні подарунка професійний бухгалтер самостійно визначає орієнтовну вартість одержаних подарунків виходячи із середньої вартості таких чи аналогічних товарів.

Отримані професійним бухгалтером подарунки можуть стати причиною виникнення так званого «конфлікту інтересів».

Термін «конфлікт» (лат.conflictus - зіткнення) – означає зіткнення протилежно направлених цілей, позицій, думок чи поглядів суб’єктів взаємодії. В основі будь-якого конфлікту лежить ситуація, яка включає в себе протиріччя позицій сторін з приводу будь-чого або неспівпадання інтересів або бажань опонентів.

До конфлікту інтересів професійного бухгалтера з різними зовнішніми або внутрішніми вимогами може привести цілий ряд конкретних факторів. Наприклад, може виникнути небезпека тиску з боку безпосереднього керівника, менеджера або члена Ради директорів. Тиск може виявлятися й у рамках сімейних або особистих відносин. Конфлікт може виникнути у випадку опублікування інформації, що вводить в оману, вигідної клієнту, але яка не відповідає думці аудитора. У випадку виникнення серйозних етичних питань професійному бухгалтеру варто керуватися політикою дозволу конфліктів: обговорити спірне питання з безпосереднім начальником або на більш високому керівному рівні Професійний бухгалтер повинен прагнути до впровадження політики дозволу конфліктів у організації, що його найняла.

ІV. Висновки. Подарунки та знаки гостинності з боку клієнтів слід оцінювати з позицій значущості загроз. Професійні бухгалтери повинні застосовувати застережні заходи у разі потреби для їх усунення або зменшення до прийнятого рівня, а у випадках неможливості їх усунення вони не повинні приймати такі пропозиції.


Література:

1.Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції»
від 11 червня 2009 р. № 1506-VІ. [Електронний ресурс] – Режим доступу: a.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1506-17

2. Кодекс етики професійних бухгалтерів 2009 Міжнародної Федерації Бухгалтерів/Перекл. з анг. за ред. С.Я. Зубілевич / - К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2010. – 123 с.

3. Кодекс доброчесності поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів влади Автономної республіки Крим або органів місцевого самоврядування [Електронний ресурс] – Режим доступу: ссылка скрыта.

3. Рудакович М.І. Професійна етика державних службовців: теорія і практика формування в умовах демократизації державного управління: [монографія] / М.І. Рудакович. – Тернопіль: Вид-во «Астон», 2007. – 400 с.


Шавлюк А.О.

Керівник: д.е.н, професор Мних Є.В.

Київський національний торговельно-економічний університет


ДІЛОВЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ОБ’ЄКТ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ


Глобалізація та інтеграція сучасного економічного середовища, і, зокрема, еволюція світової фінансової системи сприяють формуванню та встановленню міцних ділових партнерських стосунків між бізнес структурами. З кожним роком між ними проходить все більша кількість операцій, а економічні обороти на які вони здійснюються зростають. Питання полягає у тому, чи усі кошти, які фігурують у вищезгаданих операціях мають правовий захист. Поставлені вище питання обумовлюють необхідність вирішення проблеми легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму. Одним із напрямів вирішення окресленої проблеми є формування на рівні окремих держав та світу в цілому узгоджених підходів та регламентація міждержавних відносин у сфері запобігання та протидії відмиванню грошей.

Економічні відносини між діловими партнерами у сучасному бізнес середовищі є динамічними. Фінансові операції характеризуються високою мобільністю коштів, активним розвитком технологій платіжних операцій. Однак ці позитивні процеси супроводжуються вишукуванням усе нових засобів відмивання тіньових коштів, отримання незаконних прибутків. З метою запобігання відмиванню таких доходів чиним законодавством передбачено фінансовий моніторинг як сукупність відповідних процедур, що здійснюються не лише державними органами, а й фінансовими установами різних форм власності. Відповідно до цього, можна виокремити відносини ділового партнерства, як окремий об’єкт фінансового моніторингу. Саме він передбачає надання відповідей на питання чому саме між цими двома діловими партнерами здійснюється операція та чи не має вона на меті відмивання нелегальних коштів, у якому зацікавлені обидві сторони.

Питання формування та функціонування системи фінансового моніторингу регламентовані на міжнародному та національному рівнях. Основними міжнародними документами, що передбачають запровадження системи фінансового моніторингу, є Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, в яких визначено заходи, що повинні вжити держави для недопущення та протидії відмиванню грошей, одержаних злочинним шляхом. Ю.В. Ващенко звертає увагу, що у цьому документі обов’язок вживати відповідних заходів покладається не тільки на банки, а й на небанківські фінансові установи [1]. На рівні Європейського союзу відносини у сфері запобігання та протидії відмиванню грошей регламентовано Директивою Ради Європейського союзу [2]. За цією Директивою держави-члени забезпечують, що установи та особи, на яких поширюється її дія, повинні здійснювати ідентифікацію своїх клієнтів з метою додаткових доказів при вступі у ділові відносини, особливо при відкритті рахунків або вкладних рахунків чи при пропозиції послуг зберігання заощаджень.

Питання використання підходу, заснованого на оцінці ризику у боротьбі з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму, досить ґрунтовно висвітлено у відповідному посібнику Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) [3].

Проблему кваліфікованої і ефективної протидії відмиванню «брудних» грошей слід розглядати у двох площинах. По-перше, необхідно формувати у країні умови для чесного бізнесу, по-друге – створювати спеціалізовані органи фінансового моніторингу, працівники яких мають широкі знання в сфері законодавства, оперативно-слідчої діяльності, фінансів і банківської діяльності, бухгалтерського обліку та аудиту [4, с. 7].

Українська система фінансового моніторингу, на відміну від своїх зарубіжних аналогів, наділена значно більшими повноваженнями – вона не лише отримує інформацію, а й сама проводить фінансові розслідування. Тому її діяльність, будучи спрямованою на захист державних інтересів, має забезпечити нормальну ділову атмосферу в економіці, не перешкоджаючи при цьому бізнесу функціонувати в законному режимі, а також має забезпечити збереження конфіденційності фінансової інформації, значними обсягами якої вона володіє.

Необхідно також наголосити, що успішна боротьба з легалізацією злочинних доходів і фінансуванням тероризму неможлива без тісної взаємодії з банківським сектором, адже саме через банки проходить значна маса фінансових потоків. Одночасно банки, як це не прикро, значною мірою можуть використовуватись для легалізації злочинних доходів.

Поглиблює проблему формальний підхід деяких банків до протидії «відмиванню» незаконних доходів. Це може призвести до втрати їх репутації як в середині держави, так і на міжнародному рівні, що в кінцевому результаті може стати перешкодою в інтеграційних процесах національної банківської системи до міжнародного банківського ринку [5, с. 17]. Тому назріла нагальна проблема визначення конструктивних напрямів державної політики у сфері боротьби з «відмиванням» доходів злочинного походження.

Досягнення високого рівня якості фінансового моніторингу за встановленими критеріями можливе за умови постійного контролю. Характер, час, напрями забезпечення якості фінансового моніторингу залежать від специфіки конкретного суб’єкта такого моніторингу. Відповідно, прийнятна політика буде різною, як і різними є обсяги та характер інформації, що формується в межах різних суб’єктів господарювання.

У застосуванні загальнонаукового розуміння якості продукції, робіт, послуг як до визнання якості саме фінансового моніторингу можна стверджувати, що забезпечення якості фінансового моніторингу характеризується сукупністю заходів, що плануються і реалізуються для створення необхідних умов його здійснення за стадіями у такий спосіб, щоб ця інформація була корисною користувачам та відповідала встановленим рівням критеріїв якості.

Виходячи з вищевикладеного, доцільно застосувати запропоновану С.А. Кузнецовою класифікацію та формувати сукупність заходів, які необхідно впроваджувати для забезпечення якості фінансового моніторингу за такими напрямами [6, с.93]:

1) підвищення кваліфікаційного рівня працівників, відповідальних за

проведення фінансового моніторингу (далі – відповідальних працівників);

2) підвищення рівня компетентності відповідальних працівників;

3) забезпечення взаємодії між працівниками;

4) розподіл повноважень між працівниками;

5) проведення роз’яснювальної роботи;

6) моніторинг клієнтів;

7) контроль якості фінансового моніторингу.

Таким чином, у зв’язку з тим, що тіньові процеси загрожують економічній і фінансовій безпеці України, постала необхідність об’єднати правоохоронні й фінансові органи із приватним сектором для того, щоб відпрацювати механізми надання фінансовим установам можливостей відігравати відповідну роль у вирішенні цієї проблеми. Це означає, що разом із іншими заходами необхідно залучати відповідні органи до створення систем звітності про фінансові угоди, ідентифікацію клієнтів, стандартів зі збереження, обліку і перевірки угоди. Національна система протидії повинна стати досить гнучкою, щоб бути здатною виявляти й реагувати на нові схеми «відмивання» грошей, нові виклики та загрози.


Література:

1. Ващенко Ю.В. Банківське право / Ю.В. Ващенко // .net.ua/content/view/2757/14/.

2. Директива Ради Європейського союзу від 19 червня 1991 р. №91/308/ЄС про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання грошей // nofollow" href=" " onclick="return false">ссылка скрыта.

3. Посібник з питань підходу, заснованого на оцінці ризику, в боротьбі з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму (FATF) // ссылка скрыта.

4. Сухоруков А. І. Проблеми фінансової безпеки України: Монографія / А. І. Сухоруков (Передмова акад. НАН України С.І. Пирожкова). – К. : НІПМБ, 2004. – 117 с.

5. Клюско Л. А. Фінансовий моніторинг у контексті зміцнення безпекової діяльності банків / Л. А. Клюско // матеріали науково-практична конф. [«Шляхи розвитку оперативно-розшукової діяльності в сучасних умовах»]. – Харків, 2008. – 285 с.

6. Кузнецова С.А. фінансовий моніторинг в Україні: якісний аспект Європейський вектор економічного розвитку. 2011. № 1 (10). – С. 90-96.