Исследование влияния социо-психологической составляющей на результаты деятельности субъектов внутреннего контроля

Вид материала

Содержание

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Лукашова И.В.
Страхование профессиональной ответственности аудиторов в украине

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12

Література:

Вовчак О.Д. Страхування: Навчальний посібник. 3-тє видання, стереотипне. – Львів: «Новий світ-2000»,2006. 480с.
Приходько В.С. Бухгалтерський облік страхової діяльності. Навчальний посібник. – 2-ге видання, доповнене й перероблене. – Київ: Лібра, 2002 – 216с.
Закон України «Про страхування» від 07.03.96р. №85/96- ВР.
Закон України «Про аудиторську діяльність» від 14 вересня 2006 року N140-V
Наталія Лисенко, УНДІ «Права та економічних досліджень» // forINSURER.com за матеріалами журналу "Страхова справа" №1(17)2005

Кучеренко Т.

Керівник: к.е.н., доц. Іваніна О.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Функціонування системи контролю якості аудита в Україні

В Україні питання підвищення якості аудиторських послуг і організації єдиної системи контролю якості аудиторської роботи розглядаються як на державному рівні, так і на рівні суспільних аудиторських об'єднань. У вітчизняній системі нормативного регулювання аудиторської діяльності вже закладено певні механізми контролю якості аудиту. Законодавчо встановлено вимоги з організації системи контролю якості аудиту у Законі України „Про аудиторську діяльність”.

Дослідженню проблем аудиторської діяльності присвятили праці такі вітчизняні вчені: М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, О.А. Петрик, В.С. Рудницький, В.Я. Савченко, Б.Ф. Усач, В.О. Шевчук.

Однак незважаючи на встановлені законодавством з аудиторської діяльності основи контролю якості аудиту, слід зазначити, що на сьогоднішній день в Україні практично відсутня ефективна методологічна база контролю якості аудиторської діяльності. Тому обраний напрям дослідження є досить актуальним.

Якість аудиту можна визначити як ступінь необхідного й достатнього рівня довіри до думки аудитора з боку користувачів відносно вірогідності інформації у фінансовій звітності клієнта. Таким чином, якісна професійна думка аудитора – це незалежна й об'єктивна думка, що надає впевненість його користувачам у прийнятті економічних рішень і їх виконанні [5].

Аналіз розвитку аудиту в Україні та за кордоном свідчить про те, що до аудиторів з боку користувачів пред'являються досить високі вимоги. Це пов'язано з тим, що зниження інформаційного ризику можливо лише за наявності довіри до професіоналізму аудитора та якості його роботи. Найважливішим елементом забезпечення якості роботи аудиторів є контроль якості аудиторських послуг, яка значною мірою забезпечується дотриманням вимог нормативного регулювання аудиторської діяльності [4].

Базовим документом у системі стандартів із забезпечення якості професійних аудиторських послуг є Положення про зобов'язання організацій членів Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ) 1 «Забезпечення якості». Дане Положення регламентує вимоги до проведення контролю якості аудиту лише у відносно професійних аудиторських об'єднань.

Реалізація контролю якості згідно з даним Положенням здійснюється на трьох рівнях: професійного аудиторського об'єднання; аудиторської фірми; аудиторського завдання.

На рівні аудиторської фірми розробка правил та рекомендацій з якості аудиту проводиться Радою з міжнародних стандартів аудиту МФБ. Як наслідок Міжнародною федерацією бухгалтерів було прийнято:

- міжнародний стандарт з контролю якості 1 «Контроль якості для фірм, які проводять аудит і оглядові перевірки звітної фінансової інформації й виконують інші завдання з забезпечення впевненості та супутніх послуг» (рівень аудиторської фірми);

- міжнародний стандарт аудиту 220 «Контроль якості аудиту звітної фінансової інформації» (рівень окремого аудиторського завдання) [2].

В Україні порядок організації контролю якості регламентується ст. 19 Закону України „Про аудиторську діяльність”. Функції з контролю якості аудиту на рівні професійних об’єднань покладено на Аудиторську Палату України (АПУ), якою розроблено пакет нормативних документів, що регламентують процедуру контролю якості аудиторської діяльності в Україні [1].

Відповідно до Положення МФБ про професійні об'єднання аудиторів з метою належного контролю якості діяльності своїх членів Аудиторською Палатою України було розроблено [1]:

- рекомендації з організації контролю якості, де зазначено, що аудиторські фірми відповідають за впровадження політики й процедур контролю якості аудиту;

- методичні рекомендації з проведення зовнішньої перевірки якості аудиту.

Об'єктом відповідно до виконаних розробок програми перевірки якості виступає аудиторська фірма.

З 1 жовтня 2007 року вступила в силу Концептуальна основа контролю аудиторської діяльності в Україні.

Концепція розроблена з метою забезпечення якості аудиторських послуг і задоволення потреб суспільства, яке потребує удосконалення процесу саморегулювання аудиторської діяльності. Важливим кроком у цьому напрямку є здійснення контролю якості аудиту.

Затвердженим документом визначаються заходи, які здійснює Аудиторська палата з контролю аудиторської діяльності та якості аудиторських послуг.

У відповідності до Рішення Аудиторської палати України від 27.09.2007 року № 182/3 «Про затвердження Концептуальної основи контролю аудиторської діяльності в Україні» АПУ здійснює контроль аудиторської діяльності за такими напрямками [3]:

дотримання аудиторами та аудиторськими фірмами вимог Закону України «Про аудиторську діяльність»;
дотримання аудиторами та аудиторськими фірмами вимог стандартів аудиту, затверджених АПУ;
дотримання аудиторами та аудиторськими фірмами вимог професійної етики, у тому числі незалежності;
дотримання аудиторами та аудиторськими фірмами вимог Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг «Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг».

АПУ організує:

проведення зовнішніх перевірок системи контролю якості;
моніторинг з питань контролю якості аудиторської діяльності;
застосування додаткових процедур відносно забезпечення контролю якості та дисциплінарних заходів за результатами контролю;
інформування суспільства про функціонування систем контролю якості аудиторських послуг в Україні [3].

Отже якість аудиту має оцінюватися за допомогою системи контролю якості аудиту. До складових елементів якої в Україні входять: суб’єкти контролю (на макрорівні - АПУ, на макрорівні –дирекція аудиторської фірми), об’єкт – аудиторська фірма та робота аудиторської групи при виконанні аудиторського завдання, нормативне регулювання (стандарти аудиту, кодекс професійної етики та Закон) та інформаційні потоки, які забезпечують всіх учасників аудиту необхідною інформацією. Необхідність удосконалення такої системи і методики проведення контролю якості викликана тим, що користувачі професійної думки аудитора мають бути впевнені в тому, що аудит як професійна послуга задовольняє вимогам якості.

Література:

Про аудиторську діяльність : Закон України, прийнятий Верховною Радою України 14.09.2006 р. № 140–V.[Електронний ресурс] – Режим доступу : http :// zakon.nau.ua/doc/? uid =1131.48.0.
Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики. Видання 2006 року. - К.: TOB "ШФМЦАУ" Статус", 2006. -152 с.
Організація аудиторськими фірмами і аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг //Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг 1, затверджене рішенням АПУ України від 27.09.2007 р. № 182/4. – Режим доступу : a/content.php?lang = ukr &c=showreestr.php .

Дмитренко И.Н. Информационно-регламентное обеспечение внутрифирменного контроля качества аудиторских услуг // Аудитор України. – 2009. - №7-8. – с.62-63.
О.О. Іваніна Адаптація світового досвіду досліджень якості аудиту в Україні // Зб.наукових праць ДонНУЕТ, Торгівля і ринок України М. Донецьк, ДонНУЕТ, 2007.
Іваніна О.О. Сучасний стан та пропозиції щодо регулювання реалізації процедур з оцінки якості аудиту на макрорівні// Збірник матеріалів ІІ Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Стан і проблеми обліку, контролю і аналізу в умовах транзитивної економіки». - Донецьк, ДонНУЕТ, 2010.
Іваніна О.О., Закалінська К.О. Контроль якості аудиту як запорука забезпечення сталого розвитку аудиторської діяльності// Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна: схід-захід - проблеми сталого розвитку» – Донецьк: ДонНУЕТ, 2011 р. – С 303-306.

Лукашова И.В.

Руководитель: к.э.н., доцент Иванина Е.А.

Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского

СТРАХОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ АУДИТОРОВ В УКРАИНЕ

Развитие рыночных отношений в Украине делает необходимым решение многих актуальных проблем, связанных с защитой имущественных интересов граждан и предпринимателей. Одной из таких проблем является отсутствие действенного механизма компенсации пострадавшим в случае причинения вреда их жизни, здоровью или имуществу со стороны лиц, занимающихся профессиональной деятельностью. К данной категории относятся, в первую очередь, юристы, аудиторы, инженеры и архитекторы, врачи, эксперты, риэлтеры, брокеры и др.

Целью данной работы - анализ причин недостаточного развития практики страхования профессиональной ответственности аудиторов в Украине.

На Западе профессиональное страхования ответственности является популярным. В Украине страхование профессиональной ответственности аудиторов - явление достаточно новое для отечественного страхового рынка. Однако, как отмечают специалисты, с развитием международных связей и увеличением объема иностранных инвестиций в отечественные предприятия, и в Украине этот вид страхования начинает функционировать.

Проблеме развития страхования профессиональной ответственности аудиторов посвящены ряд работ отечественных и зарубежных ученых таких как О.О. Токарева, Т. М. Микитенко, В. Ф. Массарыгина, Е. В. Андреева, И. Волкова, Е. Смирнова, Г. Черепанова и др.[2]

В Украине незначительное число страховых компаний (СК) занимаются страхованием такого вида деятельности, к наиболее крупным можно отнести СК «АСКА», СК «ALLIANZ УКРАИНА» и СК «Провідна».

Объектом страхования является ответственность профессионала за нанесение прямых фактических материальных убытков в результате предоставленных им услуг. Законодательство Украины не предусматривает, в отличие от развитых стран, полного и безусловного возмещения ущерба, нанесенного профессионалом.

Согласно ЗУ “Об аудиторской деятельности” (ст. 25), за ненадлежащее исполнение своих обязательств аудитор (аудиторская фирма) несет имущественную и иную ответственность, определенную в договоре по оказанию аудиторских услуг в соответствии с действующим законодательством[1]. В 1993 году была создана законодательная база для привлечения аудиторов к гражданско-правовой ответственности в Украине. Однако сама формулировка ответственности аудитора является противоречивой. Исходя из смысла вышеназванного закона, аудитор несет только такую ответственность и в таком объеме, которая установлена в договоре. Вполне логично, что аудитор может и не нести ответственность за результаты оказанных им услуг или нести в существенно ограниченном объеме (что, как правило, и происходит). Вряд ли это может придать уверенности потенциальным клиентам в возможности аудиторской фирмы возместить причиненные убытки. Однако прогрессивным можно считать уже только введение в отечественном законодательстве "имущественной и другой ответственности", что создает (хотя бы теоретически) правовое поле для взаимодействия аудиторских и страховых организаций. Страхование ответственности аудитора за ущерб, причиненный третьим лицам в результате формирования аудиторского заключения ненадлежащего качества, предоставляет аудиторской компании защиту от рисков, связанных с профессиональной деятельностью аудитора. Страховым случаем признается факт возникновения ответственности страхователя (аудиторской фирмы) возместить убытки третьих лиц, причиненные в ходе его профессиональной деятельности в результате ошибок и умышленных действий, небрежности либо некомпетентности страхователя (профессиональной ошибки). Рассмотрим предоставление услуг в сфере страхование профессиональной ответственности аудиторов на примере СК «АСКА».

Условиями страхования УАСК АСКА компенсирует[3]:

Ущерб, причиненный третьим лицам в связи с: необходимостью проведения повторного аудита – в размере стоимости такого аудита; необходимостью проведения повторной экспертизы либо получения повторной консультации – в размере стоимости такой экспертизы (консультации); возложением государственными органами на третье лицо финансовых санкций – в размере суммы таких санкций.

- Ущерб, связанный с необходимыми и целесообразными расходами страхователя по предварительному выяснению обстоятельств наступления страхового случая, степени виновности страхователя, а также по до судебной защите страхователя на этапе предъявления и урегулирования претензий, понесенными с ведома и согласия страховщика.

- Ущерб, связанный с расходами страхователя по ведению дел в судебных органах по страховым случаям, если передача дела в суд осуществлялась с ведома и при согласии страховщика, либо если передачи дела в суд было невозможно избежать.

- Ущерб, связанный с необходимыми и целесообразными расходами страхователя по уменьшению размера убытков.

Дополнительно к условиям базового полиса на страхование может приниматься ответственность за ущерб или потерю документов, которые находились в распоряжении сотрудников фирмы и принадлежали заказчикам (клиентам). В случае наличия такого условия в полисе, СК возместит ущерб, возникший в результате уничтожения или повреждения документов, включая и затраты на повторное изготовление таких документов. Данный полис также незаменим для расширения международного сотрудничества, так как необходимым условием, которое выдвигают иностранные партнеры, является наличие договора страхования профессиональной ответственности.

Кроме перечисленных выше очевидных преимуществ, которыми обладает полис страхования ответственности, к безусловным положительным результатам его приобретения, следует также отнести формирование благоприятного имиджа и защиты деловой репутации профессионалов. Наличие полиса страхования ответственности является дополнительным фактором, который формирует уверенность потенциальных клиентов в финансовой надежности и независимости специалиста, его профессионализме.

Практика страхования профессиональной ответственности аудиторов показывает, что круг потенциальных покупателей страховой защиты ограничен. Потребители таких полисов сегодня отвечают двум основным признакам:

- Фирмы, которые вышли на довольно высокий качественный уровень обслуживания своих клиентов;

- Фирмы, у которых появляется стабильная, надежная и относительно состоятельная клиентура, потеря которой, вследствие ненадлежащего уровня обслуживания, может крайне негативно отразиться на финансовом положении фирмы, повредить её деловой репутации.

По объективным причинам число таких фирм на сегодняшний день ограничено. Если, например, аудиторские фирмы предпочитают нести ответственность в пределах полученного гонорара, то даже в силу современного экономического положения существует относительно небольшое количество фирм, которые получают заказы стоимостью в несколько десятков тысяч гривен.

Исходя из этого, можно очертить тот круг проблем, которые тормозят взаимодействие аудиторских и страховых организаций. Если говорить о субъективных проблемах, то - это отсутствие простого и эффективного механизма рассмотрения претензий потерпевших. Применяемый сейчас гражданский арбитраж не может и не должен по определению эффективно решать такие сложные с профессиональной точки зрения вопросы, а именно - ошибался профессионал или - нет. Функционирование в Украине эффективной и простой системы рассмотрения претензий потерпевших могло бы оказать положительное влияние на развитие рынка профессиональных услуг и страхования рисков, в частности, аудиторской деятельности.

Таким образом, решение указанных проблем могло бы кардинально ускорить развитие аудита уже без изменения законодательства. Если систему рассмотрения претензий потерпевших изменить и процедурно упростить механизм взыскания возмещений и одновременно стимулировать страхование, то наличие финансовой поддержки в виде договора страхования ответственности аудитора станет более востребованным, а страхование станет не просто дополнительной статьей расходов, а активным инвестором в развитие рынка аудиторских услуг.

Литература:

Закон Украины "Про аудиторскую деятельность" от 07.08.2011р. с изменениями и дополнениями [Электронный ресурс]. – Режим доступа. ссылка скрыта.
Микитенко Т. М. Страхование профессиональной ответственности аудиторов / Т. М. Микитенко // Бухгалтерский учет и аудит. – 2008. – № 6. – С. 46–50.
СК «АСКА» [Електронный ресурс] - Режим доступа: ссылка скрыта.

Мазурова А.С.

Керівник: к.е.н., доцент Іваніна О.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Концептуальні підходи до визначення якості аудита

Теоретична база оцінки якості аудиту розроблена недостатньо, необхідно розвивати ставлення до якості аудиту не як до окремих питань, а як до цілісної системи, яка повинна охоплювати всі суттєві аспекти функціонування субєктів аудиторської діяльності. Тому дослідження даного питання представляється нам актуальним.

Мета - дослідити сутність дефініції «якість аудиту».

Якість – це цілісна характеристика, функціональної єдності суттєвих властивостей обєкта, його внутрішньої та зовнішньої визначеності, відносної стійкості, його відмінності від інших обєктів або подібності з ними.

С.М. Бичкова та О.Ю. Ітиглова якість аудиту як професійної послуги з точки зору практичної діяльності розглідають з урахуванням доцільних підходів [1].

Перший підхід трактує якість з точки зору її абстрактності та інтуїтивності сприйняття. Згідно з цим поглядом, якість абстрактна та може бути розпізнана лише експериментально, інакше кажучи, якість визначити не можна, але, побачивши, її можна впізнати. Якість аудиторських послуг є прямим результатом професійної компетентності та досвіду аудитора і сприймається інтуїтивно. Але такий підхід не дозволяє отримати чіткі критерії оцінки якості аудиту.

Згідно з другим підходом, якість розглядають з точки зору орієнтації на виробництво, тобто як відповідність вимогам аудиторських стандартів та інших нормативних актів. Недоліком даного підходу є те, що не враховується розбіжності у потребах і перевагах споживачів. Орієнтація аудиторської фірми на відповідність мінімальним стандартам знижує її стратегічні переваги.

Третій підхід передбачає оцінку якості з точки зору її цінності. Цей підхід включає цінність та ціну в визначенні якості, а сама якість визначається як баланс між виконанням та прийнятною для клієнта ціною, тобто відповідність одночасно і стандартам і вартості за дотримання принципу найбільшої корисності від витрачених ресурсів.

Згідно з четвертим підходом, якість розглядають з точки зору задоволення вимог користувачів. Субєктивність такого підходу породжує дві задачі: як вирішити, які характеристики повинна мати послуга для того, щоб задовольнити більшість клієнтів, та яким чином розрізнити характеристики, які забезпечують задоволенння, та ті, які віддзеркалюють рівень якості.

Також існує такий підхід, як використання рейтингів аудиторської фірми, це метод оцінки якості аудиту, оскільки рейтинги можуть включати різні критерії, притаманні декільком підходам до оцінки якості аудиту.

Огляд підходів до визначення якості аудиту дає змогу стверждувати, що якість аудиту – це комплексне поняття, а існуючі підходи вирішують лише окремі задачі та не можуть надати комплексну уяву про обєкт оцінювання.

Стратегічний підхід до якості аудиту передбача, насамперед, орієнтацію аудиторської фірми на задоволення подтеб ринку. Перевагу слід надавати споживчій оцінці, вивченню характеру потреб і виділенню показників якості, які мають прешочергове значення для тих, хто використовує кінцевий результат аудиторської діяльності. Рівень довіри з боку користувачів до професійної думки кудитора залежить від задоволення їхніх інтересів [2]. Отже, існує необхідність надання переваги потребам споживачів при розробці напрімків підвищення якості аудиторських послуг. Ця необхідність підкреслена і в Міжнародних стандартах аудиту, надання впевненості та етики.

З урахуванням результатів аналізу, якість аудиту, на нашу думку, потрібно розглядати таким чином:

з позицій його сутності і визначення того, чи є послуги із проведення перевірки контретного клієнта аудитором як таким – концепція орієнтації на виробництво;
з погляду задоволення потреб користувачів у встановленні обєктивності та достовірності фінансової інформації – концепція орієнтації на споживача, з урахуванням концепції орієнтації на цінність.

Також напрямки оцінки якості аудиту можно розмежувати таким чином: оцінка з точки зору виконавця та оцінка з точки зору споживача. При цьому доцільно виділити два якісні рівні аудиту: необхідній і достатній. Дотримання професійних стандартів законодавчих документів є критерієм необхідного професійного рівня аудиту. Потреба клієнта в конкретному виді аудиторської послуги та її корисності видначає достатній рівень.

Через відсутність єдиного підходу до мети аудиту та вимог, які висуваються до нього, часто виникає невідповідність інформації, наданої аудитором, з очікуваннями зацікавлених користувачів, що зумовлює складність оцінки якості аудиту. Сучасна практика надає перевагу підходу, зорієнтованому на виробництво, тобто першочерговим є необхідність дотримання професійних стандартів та етики, що, безумовно важливо з точки зору підвищення ступеня довіри до судження аудитора. Але якщо стандати не базуються на вимогах зацікавлених користувачів, такий підхід дозволяє лише спростити контроль за наданням послуг, але не дозволяє отримати суспільству в цілому та кожному конкретному клієнту того, що вони бажають. Отже, концептуальна модель визначення якості аудиторської діяльності повинна, передусім, базуватися на визначенні пріоритетних вимог споживача, в іншому випадку втрачається сенс існування самого аудиту як такого.

Blog

Исследование влияния социо-психологической составляющей на результаты деятельности субъектов внутреннего контроля

Содержание