Исследование влияния социо-психологической составляющей на результаты деятельности субъектов внутреннего контроля

Вид материалаИсследование

Содержание


Проблеми сучасного податкового регулювання підприємницької діяльності в україні та перспективи вирішення
Комп’ютеризація економічного аналізу
Національний університет харчових технологій
Говорова Л.А.
Ответственность аудитора по рассмотрению мошенничества и ошибок в ходе аудита финансовой отчетности
Вид фактора
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Література:

1. Бутинець Ф.Ф. Аудит: [підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів, 2-е вид., перероб. та доп.] / Ф.Ф. Бутинець. – Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 672 с. 10. Бычкова С.М. Аудит для руководителей и бухгалтеров / С.М. Бычкова. – СПб.: Питер, 2003. – 384 с.

2. Борисенко М. В. Організація і методика внутрішнього контролю на підприємствах: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.09 /Київський національно-торговельно-економічний університет. – Київ, 2008. – 21 с.

3. Облік, контроль і аналіз у міжнародному бізнесі: управлінський аспект: Монографія /Під заг. ред. проф. Л. О. Сухаревої. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. – 213 с.

4. Максімова В. Ф. Внутрішній контроль економічної діяльності промислового підприємства – К.: АВРІО, 2005. – 264 с.

5. Акєнтьєва О. Б. Підвищення економічної ефективності системи внутрішнього контролю підприємства: Автореферат дис. к.е.н.: 08.06.01/ Інститут економіки промисловості НАН України. – Донецьк., 2006. – 20 с.

6. Бурцев В. В. Организация системы внутреннего контроля коммерческой организации – М.: Экзамен, 2000. – 320 с.

7. Дікань Л.В., Шульга Н.В. Внутрішній контроль. - Х.: ХНЕУ, 2005. – 60 с.

8. Нападовська Л.В. Внутрішньогосподарський контроль в ринковій економіці. - Д.: Наука і освіта, 2000. - 223 с.

9. Сухарева Л. Внутренний финансовый контроль: история исследования, состояние и перспективы / Л. Сухарева, И.Н. Дмитренко, М.В. Борисенко // Вісник Львівської комерційної академії. Львів: Львівська комерційна академія, 2004. – № 16. – 536 с. – С.84-91


Воробйова Я. П.

Керівник: к.е.н, доцент Возіянова Н.Ю. Донецький національний університет

економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського


ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ПОДАТКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИРІШЕННЯ


Аналіз досвіду зарубіжних країн та сучасних тенденцій економічного прогресу показує, що саме підприємництво є одним з найбільш важливих чинників становлення та розвитку економіки з ринковим механізмом господарювання. Воно виконує особливу функцію оновлення економічної системи, створення інноваційного середовища.

Комплексний аналіз розвитку підприємництва свідчить про необхідність розробки й здійснення більш цілеспрямованої державної політики, що відповідала б існуючим проблемам і стратегічним напрямкам підйому економіки. Такою політикою повинно стати посилення податкового регулювання з боку держави. Головна проблема сьогодні полягає в тому, що податкова політика України є складовою частиною ортодоксально-монетаристського курсу, і без його зміни навряд чи може бути істотно перебудована.

Ортодоксально-монетаристська програма фінансової стабілізації - програма боротьби з інфляцією попиту, що припускає зменшення державних витрат і дефіциту держбюджету, підвищення податків, обмежувальну кредитно-грошову політику з високими процентними ставками, конфіскаційних грошову реформу[3]. Ця програма викликала спад виробництва і економічної діяльності, звузила базу оподаткування, викликала різке зниження реального обсягу бюджету, що зумовило майже повну втрату податковою системою стимулюючих функцій. Податкова система стала фінансовим тягарем для підприємця. Тому тільки оптимізація податкової системи може створити основи для докорінного поліпшення ситуації.

Податки - це обов'язкові платежі фізичних та юридичних осіб до центрального і місцевого бюджетів, здійснювані у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами тієї чи іншої країни.[1]

Держава повинна вдосконалювати податкову політику. Податки з юридичних осіб не повинні підривати зацікавленість підприємців у зростанні прибутків. Податки з фізичних осіб повинні не тільки поповнювати доходи бюджету, а й сприяти пом'якшенню соціальної диференціації, тому податки з фізичних осіб повинні стягуватися за прогресивною шкалою, різко збільшуючись у міру зростання їх доходів. Нарешті, не слід обмежуватися введенням декларацій про доходи, необхідна ще й сувора кримінальна відповідальність за приховування доходів у великих масштабах, як прийнято в країнах з розвиненою ринковою економікою.

Також в Україні існує проблема подвійного оподаткування. Внутрішнє подвійне оподаткування – це така система стягнення, коли один і той же податок стягується на рівнях різних адміністративно-територіальних одиниць. Воно може виступати як вертикальне - сплата однакового податку на місцевому і державному рівні. (У Швеції сплачується місцевий і державний прибутковий податок); горизонтальне - оподаткування на одному адміністративному рівні за рахунок розходжень у визначенні оподаткування.[1] Проблема полягає в тому, що прибуток, який підлягає розподілу, обкладається податком два рази: перший раз - при нарахуванні податку на прибуток підприємства; другий - при оподатковуванні дивідендів. Такий механізм підриває стимули до зростання прибутку.

В практику прибуткового оподаткування слід ввести поняття первинних і вторинних доходів. Оподаткуванню повинні підлягати тільки первинні доходи - від роботи за наймом, від підприємницької діяльності, від капіталу. Вторинні доходи слід обкладати податком тільки як виняток. Наприклад, невиправданим є оподаткування від реалізації майна. Адже це повернення витрат, які раніше здійснювалися за рахунок первинних доходів, з яких вже вилучено податок. Такий порядок оподаткування дозволить встановити принцип однократності стягнення податку на доходи фізичних осіб.

Отже, Україна має достатньо недосконалу податкову систему, яка тепер вже гостро потребує вдосконалення. Податкова система є одним з найважливіших важелів державного регулювання економіки в Україні взагалі та перехідних процесів зокрема. Держава має здійснювати перехід до цивілізованого ринку використовуючи, в основному, економічні стимулятори, з яких податкова політика посідає перше місце.


Література:

1. Основи економічної теорії / Посібник для студентів вищих навчальних закладів / В. О. Рибалкін, М. О. Хмелевський, Т. І. Біленко, А. Г. Прохоренко та ін. — К.: Видавничий центр «Академія», 2003. — 352 с. (Альма-матер)

2. Кучерявенко М. П. / Основи податкового права / Навчальний посібник / Харків: Легас, 2001. - 304 с. / Кучерявенко Микола Петрович

3. Нестерова Антоніна Дмитрівна / Державне регулювання економіки / Електронний ресурс.// Режим доступа: ссылка скрыта


Гайдамака Н. В.

Керівник: к.е.н., доцент Садекова А.М.

Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського


КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ


У сучасних умовах господарювання економічний аналіз як практична діяльність розкривається як основна – інформаційно-аналітична діяльність (окремий вид діяльності, що належить до сфери послуг) та як сервісна діяльність – функція управління, забезпечувальна інформаційна система обґрунтування управлінських рішень. Відповідно, доцільно окремо розглянути особливості комп’ютеризації аналітичних процедур для аудиторських та консалтингових компаній, що обумовлено специфікою їх функціонування і є недослідженим напрямом.

Оскільки ці компанії орієнтовані на надання послуг, виокремлюються такі фактори, що визначають вибір підходу до комп’ютеризації економічного аналізу:

• періодичність здійснення економічного аналізу, що ставить під сумнів економічну доцільність придбання окремих АРМ аналітика чи аналітичних модулів АСУП;

• різновекторність економічного аналізу, який доводиться проводити залежно від замовлення, визначає недоцільність придбання окремих функціональних АРМ аналітика або таких, що враховують специфіку видів економічної діяльності;

• багатоформатність даних в існуючих на підприємствах КСБО, що не забезпечує створення універсальної системи, яка дозволятиме імпортувати дані з КСБО та інших систем для оперативної обробки і аналізу.

Окремі аспекти комп’ютеризації аналітичних процедур у докторських дисертаціях розкривали українські вчені: М.Т. Білуха, В.І. Самборський, Б.С. Кругляк, І.П. Житна, Є.В. Мних, І.Д. Фаріон, В.П. Завгороднього та інші.

Мета статті – проаналізувати існуючий стан і види програмних продуктів, які в сучасних умовах використовуються для комп’ютеризації економічного аналізу як окремого виду діяльності, удосконалити їх класифікацію.

У сучасних умовах на практиці при здійсненні аналітичної діяльності аудиторськими та консалтинговими фірмами використовуються АРМ аналітика або окремі аналітичні модулі АСУП. Такі системи забезпечують здійснення аналізу фінансового стану підприємства із застосуванням різноманітних методик (наприклад, у КІС “Галактика” реалізована можливість здійснення аналізу за методиками В.В. Ковальова [4] та В.Ф. Палія [5]), трансформацію фінансової звітності в формат GAAP чи IFRS.

Наприклад, програмний “Project Expert Prof ” передбачає проведення аналізу діяльності підрозділів компанії, оцінювати їх внесок у загальний результат, проводити аналіз беззбитковості за кожним видом продукції в будь-який період плану, розраховувати аналітичні фінансові таблиці з врахуванням фактичних даних, проводити порівняльний аналіз різних варіантів проекту, формувати консолідовані аналітичні таблиці тощо.

Система “Audit Expert Prof ” надає можливості провести фінансовий аналіз компанії, розробити методики аналізу (за власними коефіцієнтами) на основі вихідних даних, відкоригувати чи розробити новий сценарій переведення вихідних даних в аналітичні таблиці, прогноз даних аналітичних таблиць на кілька періодів вперед, використовувати власні методики прогнозування, а також автоматично одержати висновок про фінансовий стан підприємства.

Однак не завжди придбання АРМ аналітика є економічно вигідним. Враховуючи вищенаведені причини економічної недоцільності придбання АРМ аналітика чи аналітичних модулів АСУП у своїй діяльності, аудиторські та консалтингові фірми використовують:

1) засоби прикладних програм MS Excel;

2) спеціалізовані аналітичні пакети (“STATISTICA”, “SAS”, “SPSS”, “STATGRAPICS”, “ STADIA” та ін.).

Широке використання електронних таблиць Microsoft Office Excel 2007 пов’язано з можливостями, реалізованими в продукті:

• імпорт зовнішніх даних з текстових документів, з web-документів, з MS

Access;

• надання інформації, що піддаватиметься аналізу, в зручній формі;

• формування великих масивів інформації (баз даних);

• швидкий пошук та здійснення підрахунків на основі групувань за

допомогою реалізованого механізму автофільтрації;

• сортування даних за обраними критеріями;

• перевірка даних та їх консолідація;

• проведення аналізу “що – якщо” (аналізу з врахуванням можливих

варіантів розвитку ситуацій);

• групування даних і виведення проміжних результатів;

• проведення розрахунків на основі фінансових, логічних, математичних,

статистичних, аналітичних формул;

• проведення обробки даних за допомогою вбудованого Пакета аналізу, який містить інструменти для аналізу наукових та фінансових даних тощо.

Для більш ефективної роботи з електронним таблицями MS Excel для реалізації аналітичних процедур у редакторі можна використовувати мову програмування Visual Basic for Applications, яка дозволяє легко та швидко створювати різноманітні додатки, не маючи спеціальних знань у сфері програмування.

Комп’ютеризація економічного аналізу в аудиторських і консалтингових компаніях також здійснюється за допомогою спеціалізованих статистичних та аналітичних пакетів, а також програмних продуктів для комп’ютеризації аудиту.

Наприклад, програмний продукт “Statistica” компанії “Statsoft” надає можливість проводити аналіз за такими напрямами:
  • одновимірний та багатовимірний дисперсійний аналіз;
  • лог-лінійний аналіз; нелінійне оцінювання;
  • непараметричні методи; кластерний аналіз;
  • одновимірний багатовимірний аналіз відповідностей;
  • лінійний дискримінантний аналіз;
  • факторний аналіз тощо.

Для удосконалення аналітичної роботи на аудиторських та консалтингових підприємствах із застосуванням інформаційно-комп’ютерних технологій за наявних можливостей запропоновано використовувати засоби Business Intelligence, зокрема Data Mining. За допомогою таких засобів формується можливість проведення моделювання відповідних ситуацій, здійснення прогнозування, вивільнення знань і проведення оцінювання ризиків.

З позиції реалізації аналітичних процедур використання методології Data Mining дозволяє одержати такі переваги порівняно із існуючими системами комп’ютеризації аудиту:

• універсальність у налагодженні для проведення аналізу;

• повна автоматизація аналітичних процедур;

• наявність різноманітної кількості прикладних областей для подальших досліджень та удосконалення системи;

• можливість замінювати професійних експертів при здійсненні аналітичних процедур під час аудиту за умов розвитку відповідних засобів Data Mining.

Суб’єктами господарювання, де аналітична діяльність є окремим видом економічної діяльності, запропоновано використовувати АРМ аналітика (наприклад, АРМ “Фінансовий стан”, АРМ “Інвестиційний проект”, АРМ “Аналіз банкрутства”, АРМ “Маркетинговий аналіз” та ін.), спеціалізовані аналітичні пакети (наприклад, “Statistica”, “SAS”, “SPSS”, “STATGRAPНICS”, “STADIA” та ін.), спеціалізовані аудиторські програмні продукти (наприклад, ”Ассистент аудитора”, “Audit Command Language”, “Audit Tools” та ін.), а також засоби табличного редактора MS Excel.

На основі розгляду сучасних програмних засобів запропоновано удосконалити організацію та технологію економічного аналізу діяльності підприємств за допомогою інформаційно-комп’ютерних технологій як окремого виду діяльності шляхом використання сучасних програмних засобів аналізу (OLAP та Data Mining).


Література:
  1. Пикуза, В. Экономические и финансовые расчеты в Excel: самоучитель / В. Пикуза. – СПб: Питер, 2010. – 384 с.
  2. Романов, А. Н. Информационные системы в экономике: учебное пособие / А. Н. Романов, Б. Е. Одинцов. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Вузовский учебник, 2008. – 411 с.
  3. Ковалев, В. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: [учебник]/ В. В. Ковалев, О. Н. Волкова. – М. : ТК Велби, Проспект, 2006. – 424 с.



Галич А.М.

Керівник: к.е.н., доцент Беренда Н.І.

Національний університет харчових технологій


Проблеми контролю та аналізу фінансових витрат у складі результатів від фінансової діяльності в контексті мислення сучасного власника


Одержання високих фінансових результатів є основною метою діяльності кожного господарюючого суб’єкта.

У фінансових результатах знаходять пряме відображення всі сторони діяльності підприємства: рівень його технології та організації виробництва, ефективність системи управління, контролю за рівнем витрат та рівнем реалізаційних цін, особливості господарського механізму та державне регулювання розвитку певної галузі, виходячи з її значення для розвитку економіки країни.

За ринкових умов суттєво зростає роль і значення фінансових результатів в розвитку підприємства, докорінно змінюється як порядок, так і обґрунтованість їх визначення як в системі фінансового, так і в системі внутрішньогосподарського обліку.

Дослідженню проблем організації та методології обліку фінансових результатів приділили увагу у своїх працях провідні вітчизняні вчені-економісти: Білуха М.Т., Борщевський П.П., Бутинець Ф.Ф., Герасимович А.М., Гуцайлюк З.В., Дем’яненко М.Я., Кірейцев Г.Г., Коцупатрий М.М., Кужельний М.В., Лінник В.Г., Моссаковський В.Б., Рудницький В.С., Саблук П.Т., Сопко В.В., Сук Л.К., Чумаченко М.П. та інші.

Значний внесок у вирішення зазначених проблем внесли зарубіжні вчені: Бабо А., Бансал В.К, Безруких П.С., Брейлі Р., Друрі К., Палій В.Ф., та інші.

Проте найвагоміше місце, як відомо у збільшенні фінансового результату – прибутку займає зменшення витрат.

Фінансова діяльність підприємства пов'язана з за­лученням грошових коштів через випуск акцій і облі­гацій, збільшення статутного капіталу та одержання кре­дитів і позик у банківських і небанківських установах.

Фінансові результати утворюються з доходів діяльності підприємства за вирахуванням витрат діяльності.

У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати” дано таке визначення витратам:

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками)

Розглядаючи фінансові витрати слід розуміти, що до них відноситься, а саме:
  • відсотки за кредит;
  • інші фінансові витрати.

Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов‘язань та господарських операцій підприємств і організацій передбачено, що облік фінансових витрат здійснюється на рахунку 95 «Фінансові витрати» з субрахунками :

951 “Відсотки за кредит”;

952 “Інші фінансові витрати”.

На субрахунку 951 “Відсотки за кредит” ведуть облік витрат, пов’язаних з нарахуванням та сплатою відсотків, процентів тощо за користування кредитами банків.

На субрахунку 952 “Інші фінансові витрати” ведуть облік витрат, пов’язаних із запозиченнями, зокрема витрат, пов’язаних з випуском, утриманням та обігом власних цінних паперів; нарахуванням відсотків за договорами кредитування (крім банківських кредитів), фінансового лізингу тощо.

На субрахунку 952 обліковуються «Інші фінансові витрати» до яких відносяться всі можливі види витрат, це ускладнює їхній контроль та аналіз, оскільки в обліку відображається узагальнююча інформація про склад фінансових витрат, окрім відсотків за кредит.

В фінансовій звітності, а саме в формі 5 «Примітки до річної фінансової звітності» в розділі V розкриті пункти фінансових витрат, але з вище наведених обставин контроль наявності, правильності відображення та розкриття у фінансовій звітності фінансових витрат ускладнюється.

Тому потрібно планом рахунків передбачити збільшення субрахунків для рахунку 95 «Фінансові витрати», що дасть змогу конкретизувати склад таких витрат.

Розглядаючи питання формування фінансових показників діяльності, слід зазначити, що в нормативних документах є певна нечіткість у визначенні класифікаційних ознак видів діяльності. Так, згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» і Планом рахунків формування показників здійснюється за такими видами діяльності: звичайна, основна, операційна, фінансова, інша діяльність , від надзвичайних подій.

У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» відсутні поняття “інша діяльність” і “звичайна діяльність”.

У понятті “інша діяльність” передбачаються операції, які віднесено до інвестиційної і фінансової діяльності. Така нечіткість є і в визначенні окремих операцій. Так, одержані дивіденди, відсотки, фінансові результати від інвестицій згідно з П(с)БО 3 і Планом рахунків віднесено до фінансової діяльності, а відповідно до П(с)БО 4 – до інвестиційної діяльності.

Така нечіткість має значний негативний вплив на формування фінансових показників діяльності, їх використання для аналізу при прийнятті управлінських рішень.

Ця нечіткість впливає також на віднесення витрат до певного рахунку, оскільки рахунок 96 «Втрати від участі в капіталі» помилково включають до витрат інвестиційної діяльності, але враховуючи П(с)БО 3 «Звіт про фінансові результати» ці витрати належать до витрат фінансової діяльності.

Враховуючи нечіткості в розмежуванні фінансової та інвестиційної діяльності, потрібно вдосконалити План рахунків так, щоб кожний рахунок був чітко віднесений до певного виду діяльності. Наприклад зміна назви рахунку 97 з «Інші витрати» на «Втрати від інвестиційної діяльності» значно полегшить контроль за правильністю нарахування, відображення та наявністю витрат в складі результату діяльності.


Літератури:
  1. Бухгалтерський фінансовий облік : підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів: під заг. ред. Ф.Ф. Бутинця. - 8-ме вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2009.-912 с.
  2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій : Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291.
  3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999р. №87.
  4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999р. №87



Говорова Л.А.

Руководитель: ст. преподав. Т.В. Федченко

Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского


ОТВЕТСТВЕННОСТЬ АУДИТОРА ПО РАССМОТРЕНИЮ МОШЕННИЧЕСТВА И ОШИБОК В ХОДЕ АУДИТА ФИНАНСОВОЙ ОТЧЕТНОСТИ


В настоящее время на стадии реформирования аудита в Украине идет активная адаптация международных стандартов аудита к специфике украинской экономики, разрабатываются внутрифирменные аудиторские стандарты, меняются требования к подготовке аудиторов. Это, в свою очередь, привело к необходимости установлению ответственности аудитора по рассмотрению мошенничества и ошибок в ходе аудита финансовой отчетности, что вызвало актуальность рассмотрения данного вопроса.

Целью исследования является определение ответственности аудитора по рассмотрению мошенничества и ошибок в ходе аудита финансовой деятельности. Заданиями данной научной работы являются рассмотрение круга вопросов, связанных с ответственностью по рассмотрению мошенничества и ошибок в ходе аудита финансовой отчетности, а так же факторов, вызывающих существенные искажения финансовой отчетности.

Проблемы аудита по рассмотрению мошенничества и ошибок в ходе аудита финансовой отчетности всегда были объектом внимания многих ученых. Значительный вклад в их решение внесли такие отечественные ученые, как Андреев В.Д., Ю.А. Бабаев, М.С. Бакаев, Н.П.Барышников, М.А. Вахрушина, Дмитренко И.Н., Палий В.Ф., Сухарева Л.А., Шеремет А.Д. и многие другие, а также зарубежные исследователи: Л.А. Бернстайн, Дж. Рис, Е. Гутцайт, Г. Мюллер. Регламентация данной проблемы разрешена Международным стандартом аудита (сокр.-МСА) № 240 «Ответственность аудитора по рассмотрению мошенничества и ошибок в ходе аудита финансовой отчетности» [1].

Искажение финансовой отчетности может являться следствием мошенничества и ошибок. Термин «ошибка» означает непреднамеренное искажение в финансовой отчетности, в том числе упущенные суммы или раскрытия, например:
  1. ошибочные действия, допущенные при сборе и обработке данных, на основании которых составлялась финансовая отчетность;
  2. неправильные оценочные значения, возникающие в результате недосмотра или неверной интерпретации фактов;
  3. ошибки в применении принципов учета, относящихся к точному измерению, признанию, классификации, представлению или раскрытию.

Термин «мошенничество» означает преднамеренное действие, совершенное одним или несколькими лицами из числа руководителей, лиц, наделенных руководящими полномочиями, сотрудников субъекта или третьими лицами с использованием уловок и хитростей для извлечения несправедливых или незаконных выгод. От аудиторов не требуется давать юридическую квалификацию того, произошло ли в действительности мошенничество, аудитора должны интересовать мошеннические действия, служащие причиной существенных искажений финансовой отчетности. Мошенничество, в которое вовлечены один или более представителей руководства или лиц, наделенных руководящими полномочиями, называется «мошенничеством руководства», а мошенничество, в котором задействованы только сотрудники субъекта, называется «мошенничеством сотрудников». И в том и в другом случае в сговоре могут участвовать третьи лица извне субъекта.

К мошенничествам, рассматриваемым аудитом, относятся два типа преднамеренных искажений: искажения, возникающие в результате мошеннического составлении финансовой отчетности и искажения, возникающие в результате незаконного присвоения активов.

Мошенническое составление финансовой отчетности подразумевает искажения или упущения значений или раскрытий в финансовой отчетности с целью обмана пользователей финансовой отчетности. В качестве мошеннического составления финансовой отчетности могут рассматриваться следующие действия:
  1. обман, такой как манипуляция, фальсификация, изменение учетных записей и документов, на основании которых составляется финансовая отчетность.
  2. ложное представление или преднамеренное исключение некоторых событий, хозяйственных операций или другой важной информации в финансовой отчетности.
  3. преднамеренное нарушение применения принципов учета, относящихся к вопросам точного измерения, признания, классификации, представления и раскрытия.

Незаконное присвоение активов подразумевает кражу имущества субъекта. Незаконное присвоение активов может быть осуществлено различными способами (в т. ч. путем растраты денежных поступлений, кражи материальных или нематериальных активов); как правило, такие действия обычно сопровождаются вводящими в заблуждение бухгалтерскими записями или документами для сокрытия фактов недостачи активов [1].

Факторы риска, связанные с искажениями в результате недобросовестных действий можно представить в виде таблицы 1.

Проанализировав МСА № 240 можно сделать выводы: ответственность аудитора по рассмотрению мошенничества и ошибок имеет большое значение в аудите, т.к. его мнение влияет на достоверность бухгалтерской финансовой отчетности. Чем большее количество ошибок и фактов мошенничества будет обнаружено, тем меньше будет уровень существенности финансовой отчетности. Аудитору следует предложить руководству проверяемой организации внести в установленном порядке исправительные проводки по устранению замеченных нарушений. Поэтому чтобы определить их с наибольшей точностью, аудитор должен иметь соответствующий профессиональный уровень и квалификацию.


Таблица 1 – Факторы риска, связанные с искажениями в результате недобросовестных действий

Вид фактора

Характеристика, примеры

Пути к минимизации влияния

Факторы риска, связанные с искажениями в результате недобросовестного составления финансовой отчетности
  1. факторы риска, относящиеся к особенностям руководства аудируемого лица и его влиянию на контрольную среду (руководство заинтересовано в применении ненадлежащих способов снижения доходов для занижения налогооблагаемой базы, руководство не реагирует на предложения и замечания контролирующих органов и т.п.);
  2. факторы риска, относящиеся к состоянию области деятельности аудируемого лица (высокий уровень конкурентной борьбы, спад в отрасли, сопровождающийся ростом числа банкротств);
  3. факторы риска, относящиеся к характеристикам хозяйственной деятельности и финансовой стабильности.

Тестирование для оценки системы внутреннего контроля.

Углубленный анализ факторов внутренней и внешней среды бизнеса клиента – выделение неблагоприятных, проблемных участков предприятия (организации).

Факторы риска, связанные с искажениями в результате незаконного присвоения активов
  1. факторы риска, связанные с подверженностью активов присвоению (обращение крупных сумм наличных денег, особенности материальных запасов, существование легкореализуемых активов, наличие основных средств небольшого размера в сочетании с рыночной привлекательностью и отсутствием признаков определения владельца);

факторы риска, связанные со средствами контроля (отсутствие надлежащего надзора со стороны руководства аудируемого лица, отсутствие надлежащего документирования операций).

Тщательный регулярный внутренний контроль над операциями, связанными с обращением крупных наличных сумм, документированием операций.

Сплошной контроль данных операций со стороны аудитора в случае выявления низкого качества системы внутреннего контроля.