Методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять для студентів ІІ курсу медичних факультетів
Вид материала | Методичні рекомендації |
- В. М., Огородник І. С. Філософія методичні вказівки до семінарських занять для студентів, 832.49kb.
- Методичні рекомендації до семінарських занять та організації самостійної роботи з курсу, 961.94kb.
- Методичні рекомендації для підготовки до практичних занять студентів VI курсу медичних, 2563.92kb.
- Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять з дисципліни «правознавство», 423.03kb.
- Методичні рекомендації та плани семінарських занять для студентів денної та заочної, 963.48kb.
- Програма, плани семінарських занять та методичні рекомендації щодо самостійної роботи, 372.3kb.
- Методичні рекомендації до семінарських занять для студентів за фахом 060101 "Правознавство", 428.91kb.
- Навчальна програма плани І методичні рекомендації до семінарських занять методичні, 1297.92kb.
- Тематичний план курсу 4 програма курсу "історія україни" 6 література 16 завдання для, 956.3kb.
- Методичні рекомендації до практичних занять та самостійної роботи з "Основ екології", 726.43kb.
5.Стислі методичні вказівки до роботи на практичному занятті (для всіх тем)
Форма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемні питання.
Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі - доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях.
Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.
Наприкінці заняття підводяться підсумки.
6.Оцінювання студентів
Викладач оцінює знання студентів з теоретичних питань до теми, згідно плану, участь в обговоренні рефератів та доповідей, розв’язання проблемних ситуацій. Тестування проводиться згідно набору тестів за результатами якого виставляються оцінки:
90% - «5»
89-75% - «4»
74-60% - «3»
менше 60% - «2»
Змістовний модуль 3. Предмет філософії та історії філософії.
Тема 8. Філософія як світогляд . Специфіка філософського знання.
1.Актуальність теми. Демократизація соціально-економічних процесів ставить перед суспільством задачу формувати різнобічно розвинену і гуманну особистість. Таку задачу може частково виконати філософія, що як світогляд мусить виробляти чітке знання ціннісних орієнтирів особистості, показати взаємозв'язок фахових знань із переконаннями і ціннісними відношеннями особистості. Студент-медик при вивченні даної теми одержує орієнтацію на загальнолюдські цінності, що допоможуть йому формувати гуманістичний світогляд. Гуманізм світогляду сприяє тому, що студент-медик буде сумлінно ставитись до процесу одержання знань у вузі і до фахової діяльності, гуманно ставитися до пацієнтів, колег та товаришів по роботі.
2.Джерела інформації
Література:
- Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. /Под общей ред. И.Т.Фролова. - М., 1990. Ч.1. С. 21-88.
- Основы философии: Учебно-методическое пособие для вузов /Под общей ред. Н.И. Гаврилова.-К.,1997. С.6-13.
3. Философия: Учебник для высших учебных заведений. - Ростов - н – Д., 1996. С.6-35.
4. Философский энциклопедический словарь. - М., 1989. - Статьи: "Мифология" с. 377-378, "Мировоззрение" с. 375-376, "Философия" с. 726-727, "Религия" с. 576-577, "Мораль" с. 387-388, "Наука" с. 403-407, "Искусство"с. 222-223.
3. Цілі:
Загальна : уміти виділяти й аналізувати загальнолюдські цінності з метою формування гуманістичного світогляду та сумлінного відношення до фахової діяльності.
Цілі навчання: вміти
- трактувати структурні елементи світогляду;
- трактувати складові світорозуміння;
- аналізувати специфічні риси історичних типів світогляду;
- аналізувати загальнолюдські гуманістичні цінності.
4.Технологічна карта практичного заняття (для всіх тем)
№ | Етапи | Час хв. | Навчальне приладдя | Місце |
1 | Визначення рівня підготовки до заняття | 5 | Граф логічна структура | Ауд. Каф. |
2 | Висвітлення теоретичних питань, обговорення реферату | 60 | Граф логічна структура | Ауд. Каф. |
3 | Тестовий контроль | 10 | Тести | Ауд. Каф. |
4 | Підведення підсумків роботи та оцінювання | 5 | | Ауд. Каф. |
5.Стислі методичні вказівки до роботи на практичному занятті (для всіх тем)
Форма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемні питання.
Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі - доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях.
Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.
Наприкінці заняття підводяться підсумки.
6.Оцінювання студентів
Викладач оцінює знання студентів з теоретичних питань до теми, згідно плану, участь в обговоренні рефератів та доповідей, розв’язання проблемних ситуацій. Тестування проводиться згідно набору тестів за результатами якого виставляються оцінки:
90% - «5»
89-75% - «4»
74-60% - «3»
менше 60% - «2»
Тема 9. Виникнення філософії в країнах стародавньої цивілізації.
- Актуальність теми. Розуміння особливостей філософії Стародавнього Сходу надасть можливість вирішення багатьох проблем сучасної людини. Природа трактується як об’єкт релігійно-етичної рефлексії, вчення про світ як продовження етичного вчення про людину, натурфілософія шукає вселенський моральний світопорядок, що визначає життєвий шлях і долю людини, вихід від „безособової” орієнтації та вирізнення специфічного та індивідуального в світі – такі характерні риси філософії цього часу. Усвідомлення такого релігійно-гуманістичного підходу надає можливість зрозуміти, що людина – це центр світу, яка містить в собі і тілесне і духовне, яким треба приділяти рівну увагу. Це надасть можливість спеціалістам-медикам сформувати гуманістичне, а не тільки теоретично-практичне відношення до людини (пацієнта), а шлях самоспоглядання і самозаглиблення сприятиме розумінню фізичного і психічного стану людини.
2.Джерела інформації
1.Філософія. Курс лекцій. Навч.посібник / І.В.Бичко, Ю.В.Осичний, В.Г.Табачковський та ін. – К.1996. С. 37-47.
2.История философии в кратком изложении – М., 1994. С. 17-60.
3.Цілі.
Загальна:
уміти визначати особливості філософії Стародавнього Сходу для розуміння культурних традицій та їх вплив на розвиток медицини.
Конкретні цілі: вміти
- аналізувати вплив ідей стародавньої китайської філософії на морально-етичний світогляд та життєвий шлях людини;
- визначати зв’язок філософських ідей Стародавньої Індії з медициною та мораллю.
4.Технологічна карта практичного заняття (для всіх тем)
№ | Етапи | Час хв. | Навчальне приладдя | Місце |
1 | Визначення рівня підготовки до заняття | 5 | Граф логічна структура | Ауд. Каф. |
2 | Висвітлення теоретичних питань, обговорення реферату | 60 | Граф логічна структура | Ауд. Каф. |
3 | Тестовий контроль | 10 | Тести | Ауд. Каф. |
4 | Підведення підсумків роботи та оцінювання | 5 | | Ауд. Каф. |