Методичні рекомендації для підготовки до практичних занять студентів VI курсу медичних факультетів Донецк 2008 р
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять для студентів ІІ курсу, 893.04kb.
- В. М., Огородник І. С. Філософія методичні вказівки до семінарських занять для студентів, 832.49kb.
- Методичні рекомендації до практичних занять та самостійної роботи з "Основ екології", 726.43kb.
- І проведення практичних занять для студентів 5 курсу спеціальності, 729.52kb.
- Тематичний план практичних занять для студентів VI курсу медичних факультетів, 17.02kb.
- Методичні рекомендації для проведення практичних занять з курсу «Агробіоценологія», 594.19kb.
- Методичні вказівки до практичних занять, 707.4kb.
- Л. В. Щербина Методичні вказівки, 607.08kb.
- Тематичний план практичних занять з медичної інформатики для студентів 2-го курсу медичного, 67.97kb.
- Календарно-тематичний план практичних занять з біологічної хімії для студентів медичних, 845.47kb.
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького
Кафедра педіатрії
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для підготовки до практичних занять студентів VI курсу медичних факультетів
Донецк – 2008 р.
Методичні рекомендації для викладачів до проведення практичних занять
студентам медичних факультетів, що навчаються за фахом "Лікувальна справа" / професор Прохоров Є.В., професор Борисова Т.П., доценти: Бєльська О.А., Островський І.М., Толстікова О.А., Челпан Л.Л. - Донецьк, Норд-Прес 2008. – 86 с.
Рекомендовані до видання Вченою Радою ДонНМУ ім. М.Горького, протокол № __ від __________________ 2008 р.
Диференціальна діагностика гострого бронхіту і пневмонії у дітей. Роль клініко-лабораторних і інструментальних методів дослідження при різних клінічних варіантах перебігу гострого бронхіту, типових і атипових пневмоній і їх ускладненнях. Постановка попереднього діагнозу. Тактика ведення хворої дитини. Диспансерне спостереження. Профілактика…………………………………4
Диференціальна діагностика хронічних бронхолегеневих захворювань. Дані лабораторних і інструментальних досліджень при різних клінічних варіантах перебігу хронічних бронхолегеневих захворювань. Попередній діагноз. Тактика ведення хворого. Диспансерне спостереження. Профілактика………………………………………………………………………………………………9
Диференціальна діагностика бронхообструктивного синдрому у дітей. Значення клініко-лабораторних і інструментальних методів досліджень в діагностиці. Постановка попереднього діагнозу. Особливості перебігу бронхіальної астми у дітей різного віку. Ускладнення. Тактика ведення хворого. Надання невідкладної медичної допомоги. Диспансерне спостереження. Профілактика…………………………………………………………………………..…………………15
Диференціальна діагностика запальних та незапальних захворювань серця у дітей. Гостра ревматична лихоманка. Неревматичні кардити. Вроджені та придбані вади серця. Вторинні кардіоміопатії. Дані лабораторних і інструментальних досліджень при різних клінічних варіантах перебігу запальних та незапальних захворювань серця і їх ускладненнях. Попередній діагноз. Тактика ведення хворого. Профілактика. Диспансерне спостереження……………………………..22
Диференціальна діагностика суглобового синдрому у дітей. Ювенільний ревматоїдний артрит. Системні васкуліти. Дані лабораторних і інструментальних досліджень при різних варіантах перебігу ЮРА, системних васкулітів і їх ускладненнях. Попередній діагноз. Лікувальна тактика. Профілактика. Диспансерне спостереження………………………………………...…………………31
Диференціальна діагностика дифузних захворювань сполучної тканини у дітей. Дані лабораторних і інструментальних методів дослідження при дифузних захворювань сполучній тканині і їх ускладненнях. Попередній діагноз. Лікувальна тактика. Диспансерне спостереження. Профілактика……………………………………………………………………………………….…….38
Диференціальна діагностика диспепсичного, абдомінального больового синдромів, синдромів шлунково-кишкової кровотечі і жовтяниці у дітей. Хронічний гастрит і гастродуоденіт. Виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки. Функціональна диспепсія. Функціональні порушення і запальні захворювання жовчного міхура і жовчовивідних шляхів. Хронічний гепатит…………....45
Диференціальна діагностика синдрому мальабсорбції і синдрому закрепу у дітей. Хронічний панкреатит. Хронічний ентерит. Муковісцидоз. Целіакія. Дисахаридазна недостатність. Ексудативна ентеропатія. Хронічний коліт. Неспецифічний виразковий коліт…………………….50
Диференціальна діагностика гострого і хронічного гломерулонефриту у дітей. Інфекція сечовивідних шляхів. Пієлонефрити. Дисметаболічні нефропатії. Дані лабораторних, інструментальних і морфологічних досліджень в діагностиці гломерулонефриту, інфекції сечової системи, первинного і вторинного пієлонефриту, дизметаболічних нефропатій і їх ускладнень. Попередній діагноз. Лікувальна тактика. Диспансерне спостереження. Профілактика…..………..55
Гостра і хронічна ниркова недостатність у дітей. Роль клініко-лабораторних методів дослідження. Попередній діагноз. Надання невідкладної медичної допомоги. Тактика ведення хворого. Диспансерне спостереження. Профілактика……………………………………….…………………..63
Алгоритми ...……………………………………………………………………………………………..70
Методичні вказівки до вивчення теми:
"Диференційна діагностика гострого бронхіту і пневмонії у дітей. Роль клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження при різних клінічних варіантах перебігу гострого бронхіту, типових і атипових пневмоній і їх ускладненнях. Постановка попереднього діагнозу. Тактика ведення хворої дитини. Диспансерне спостереження. Профілактика"
1. Актуальність теми.
Захворювання органів дихання є найбільш поширеною групою хвороб серед дитячого населення. При цьому особливе значення відводиться пневмоніям і різним бронхітам, частота яких практично не знижується і складає в середньому близько 1000 випадків на 100000 населення. Останніми роками реєструється зростання частоти цих захворювань, особливо у дітей, що проживають у великих містах. Окремі форми пневмоній відрізняються тяжкістю течії і можуть призвести до летального результату. Періодична зміна збудників захворювання, реактивність дитячого організму, що змінюється, дія ряду чинників навколишнього середовища визначають варіабельність клінічної картини пневмонії. Широке і нераціональне використання антимікробних препаратів призвело до помітного зниження ефективності ряду антибіотиків. Для успішного лікування пневмонії необхідні своєчасна діагностика і адекватна антибактеріальна терапія. Знання етіології, клініко-рентгенологічних критеріїв діагностики бронхітів, типових і атипових пневмоній і їх ускладнень, адекватної терапії надзвичайно важливе для майбутнього лікаря. Викладене визначає важливість вивчення даного розділу.
2. Загальна мета навчання.
Уміти поставити попередній діагноз гострого бронхіту, пневмонії, плевриту, визначити тактику лікування і прогноз даних захворювань.
| Конкретні цілі:
Уміти: | Початковий рівень знань-умінь. | ||
| | |||
| 1. Провести обстеження хворих і виділити основний синдром при гострому бронхіті, пневмонії у дітей. 2. Скласти план обстеження хворого, оцінити дані лабораторних і інструментальних досліджень 3. Провести диференціальну діагностику гострого бронхіту, пневмонії у дітей. 4. Поставити попередній діагноз гострого бронхіту, пневмонії у дітей. 5. Уточнити етіологічний чинник і пояснити основні патогенетичні механізми розвитку гострого бронхіту, пневмонії у дітей. 6. Визначити лікувальну тактику при гострому бронхіті, пневмонії у дітей. 7. Вибрати раціональну схему диспансеризації хворого і визначити прогноз гострого бронхіту, пневмонії у дітей | 1. Збирати анамнез у пульмонологічних хворих, проводити об'єктивне обстеження дитини - кафедра пропедевтичної педіатрії. 2. Вибирати найбільш адекватні методи лабораторного і інструментального обстеження, давати клінічну інтерпретацію одержаних результатів - кафедра фізіології, біохімії, патологічної фізіології, факультетської педіатрії 3. Оцінити функціональний стан органів дихання - кафедра фізіології, біохімії, пропедевтичної педіатрії 4. Визначити морфологічний субстрат при гострому бронхіті, пневмонії - кафедра патологічної анатомії. 5. Написати клінічну історію хвороби - кафедра факультетської терапії, педіатрії. 6. Визначити основні групи лікарських препаратів, вживаних в пульмонології - кафедра фармакології | ||
Для того, щоб Ви могли з'ясувати, чи відповідає початковий рівень Ваших знань-умінь необхідному, пропонується виконати тестові завдання.
Правильність рішень зпівставте з еталонами відповідей.
Тест 1. Дівчинка 3-х років поступила в клініку зі скаргами на підвищення температури тіла до 38 градусів, частого кашлю, прискореного дихання. Стан середньої тяжкості. У легенях жорстке дихання, справа нижче кута лопатки на тлі ослабленого дихання дрібнопухирчасті вологі хрипи. Попередній діагноз: Правостороння позалікарняна пневмонія. Вкажіть найбільш вірогідний збудник захворювання.
A. Стафілокок
B. Пневмокок
C. Кишкова паличка
D. Мікобактерія
E. Вірус
Тест 2. Хлопчик 9-ти років захворів гостро з підвищення температури тіла до фебрильних цифр, нежитю, кашлю. На другий день захворювання стан погіршав, посилився кашель. Стан середньої тяжкості, лихоманить. Задня стінка глотки гіперемійована, набрякла. З носа слизове виділення. Кашель грубий, сухий. Перкуторно над легенями легеневий звук, аускультативно дихання жорстке, розсіяні сухі, непостійні середньопухирчаті вологі хрипи з обох боків. Вкажіть топіку ураження дихальних шляхів у дитини.
A. Трахея
B. Бронхи середнього і крупного калібру
C. Альвеоли
D. Бронхіоли
E. Інтерстиційна тканина легенів
Тест 3. Протягом 5 днів у 10-річної дитини спостерігається лихоманка, кашель, утруднене дихання. ЧД - 28 за хв. У легенях жорстке дихання, справа на тлі ослабленого дихання дрібнопухирчасті вологі хрипи. Попередній діагноз: Правостороння позалікарняна пневмонія. Який характер задишки спостерігається у дитини?
A. Задишка відсутня
B. Інспіраторна задишка
C. Експіраторна задишка
D. Змішана задишка
Тест 4. Дитина 5-ти років захворіла гостро з підвищення температури тіла до фебрильних цифр, нежиті, кашлю. На другий день захворювання стан погіршав, посилився кашель. Стан середньої тяжкості, лихоманить. Гіперемія та набряк задньої стінки глотки. З носа слизове виділення. Кашель грубий, сухий. Перкуторно над легенями легеневий звук, аускультативно дихання жорстке, розсіяні сухі, непостійні середньопухирчаті вологі хрипи з обох боків. Встановіть попередній діагноз дитині.
A. Гострий обструктивний бронхіт
B. Гострий бронхіоліт
C. Гостра пневмонія
D. Гострий бронхіт
E. Гострий трахеїт
Тест 5. У дівчинки 7-ми років спостерігається підвищення температури тіла до 38 градусів. Стан середньої тяжкості, кашель з густим мокротинням. У легенях жорстке дихання, справа нижче кута лопатки на фоні ослабленого дихання дрібнопухирчасті вологі хрипи. Попередній діагноз: Правостороння позалікарняна пневмонія. Препарат якої групи необхідно призначити дитині?
A. Захищений амінопеніцилін
B. Аміноглікозид
C. Цефалоспорин
D. Макролід
E. Сульфаніламід
Еталони відповідей: 1В, 2В, ЗD, 4D, 5А.
Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь, можна знайти:
- Гистология: Учебник /под ред.Ю.И. Афанасьева, Н.А. Юриной. -5-е изд. перераб. и доп.-М.: Медицина, 1999 .- С.616-637 .
- Патологическая физиология: Учебник /под ред. Н.Н. Зайко, Ю.В.Быця.-3-е изд. перераб. и доп. - К: Логос,1996. - С.453-476, 196-223, 343-354.
- Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999. - С. 358-386
- Шлопов В.Г. та інші. Патологічна анатомія. – Вінниця. – Нова книга. – 2004. - С.342-348.
3. Зміст навчання.
При підготовці теми заняття необхідно вивчити наступну літературу:
- Педиатрия: Учебник для студентов высших медицинских учебных заведений III-IV уровней акредитации. 2-е изд., испр. и доп./ В.Г. Майданник. - Харьков: Фолио, 2002. - с.66-107.
- Дитячі хвороби ( В.М. Сідельников, В.В. Бережний, Б.Я. Резник та ін.)- К.: «Здоров’я», 1999.
- Клинические лекции по педиатрии (часть I). Изд. второе, испр.и доп./Под общей ред. проф. Е.В.Прохорова. – Донецк, 2005. – с. 45-80.
4.1. Граф логічної структури теми: "Бронхіти у дітей"
Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності, витікає з графа логічної структури змісту даної теми:
1. Клінічні прояви гострого бронхіту, пневмонії. Діагностика і диференційна діагностика гострого бронхіту, пневмонії.
2. Класифікація гострого бронхіту, пневмонії.
3. Етіологія гострого бронхіту, пневмонії.
4. Патогенетичні механізми розвитку гострого бронхіту, пневмонії.
5. Основні принципи лікування і диспансеризації дітей, що перенесли гострий бронхіт, пневмонію.
4.2. Граф логічної структури теми: "Гострі пневмонії у дітей"
Після засвоєння перерахованих питань ознайомтеся з діагностичними алгоритмами синдромів "Кашель" і "Дихальна недостатність".
Далі Вам пропонується вирішити декілька тестових завдань.
Перевірте правильність рішення по еталону.
Тест 1. У дитини 4-х місяців на тлі катаральних явищ з'явилися блідість, слабкість, відмова від грудей, глибокий вологий кашель, періоральний ціаноз. При огляді спостерігається участь допоміжної мускулатури в акті дихання. Аускультативно ослаблення дихання зліва донизу від кута лопатки, тут же - крепітуючі хрипи. ЧД - 68 за хв. ЧСС - 168 за хв. Аналіз крові: ер. - 3,6 Т/л, лейк. - 22,0 Г/л, ШОЕ - 25мм/г. Яке дослідження слід провести в першу чергу для верифікації діагнозу?
А. Рентгенографія органів грудної клітки
В. ЕКГ
C. Томографія легенів
D. Бронхоскопія
E. Комп'ютерна томографія грудної клітки
Тест 2. У дитини 6 місяців через тиждень після перенесеної ГРВІ з'явилися блідість, слабкість, кашель, задишка. При огляді періоральний ціаноз, участь допоміжної мускулатури в диханні. Аускультативно жорстке дихання з подовженим видихом, крепітуючі вологі хрипи зліва в задньо-нижніх відділах. ЧД - 68 за хв. ЧСС - 168 за хв. Аналіз крові: ер. - 3,6 Т/л, лейк. - 16,0 Г/л, ШОЕ - 34мм/г. Рентгенологічно - дрібновогнищева інфільтрація лівого легеневого поля. Встановіть попередній діагноз.
A. Гострий бронхіоліт
B. Гострий обструктивний бронхіт
C. Лівобічна полісегментарна пневмонія
D. Лівобічна осередкова пневмонія
E. Лівобічний ексудативний плеврит
Тест 3. У дитини 2 років, який хворіє на ГРВІ, вночі несподівано з'явилася задишка з утрудненим вдихом. Об'єктивно: шкіра бліда, періоральний ціаноз, акроціаноз. Дихання гучне , ЧД - 52 за хв. Втягування яремної, над- та підключичних ямок. При аускультації дихання жорстке, сухі свистячі хрипи з двох сторін. Тони серця приглушені, прискорені. ЧСС-160 за хв. Вкажіть, який провідний синдром зумовив тяжкість стану дитини?
A. Інтоксикація
B. Дихальна недостатність
C. Серцева недостатність
D. Синдром порушення серцевого ритму
Тест 4 Хлопчик 6 років скаржиться на підвищення температури тіла до 390С, слабкість, багатократну блювоту, болі в животі, кашель. Стан важкий, виражена задишка змішаного характеру. ЧД - 52 за хв. У акті дихання бере участь допоміжна мускулатура, спостерігається відставання правої половини грудної клітки. Перкуторно справа донизу тупий звук, аускультативно на цій ж ділянці дихання не прослуховується, зліва - дихання жорстке. Діагностована правостороння дольова пневмонія, ДН 2. Вкажіть, яка етіотропна терапія найбільш доцільна в даному випадку.
A. Цефалоспорини III покоління
B. "Захищені" пеніциліни
C. Аміноглікозиди
D. Фторхінолони
E. Лінкозаміди
Тест 5 Дитина 6 місяців з проявами рахіту, анемії, що знаходиться на штучному вигодовуванні коров'ячим молоком, захворіла гострою респіраторною вірусною інфекцією з гіпертермічним синдромом. Вкажіть, які лікувальні заходи необхідно призначити дитині для профілактики запального ураження дихальних шляхів?
A. Препарати інтерферону
B. Антибактеріальна терапія
C. Препарати вітаміну Д
D. Полівітаміни
E. Призначення адаптованих молочних сумішей
Еталони відповідей: 1А, 2D, 3B, 4B, 5B.
5. Короткі методичні вказівки проведення практичного заняття.
На початку заняття викладач перевіряє початковий рівень знань у кожного студента за допомогою тестового контролю. Потім студенти приступають до курації хворих по темі заняття, яка проводиться в 3 соматичному відділенні клініки. Під час курації викладач вибірково контролює уміння студентів збирати анамнез, проводити огляд хворого по органах і системах, оцінювати результати додаткових методів обстеження. Після цього проводиться клінічний розбір тематичних хворих. В кінці заняття викладач аналізує самостійну роботу кожного студента, здійснює перевірку засвоєння теми шляхом тестового контролю і підводить підсумки практичного заняття.
6. Технологічна карта проведення заняття по темі
| Етапи | Час | Оснащення | Місце проведення |
| 1. Контроль початкового рівня знань | 20 хвилин | Тести | Навчальна кімната |
| 2. Самостійна робота 2.1 Курація хворих 2.2 Розбір тематичних хворих | 100 хвилин 100 хвилин | Навчальний посібник по обстеженню дитини, історії хвороби, відеофільми, банк фотографій | ІІІ СВ ОДКЛ, навчальна кімната, комп'ютерна |
| 3. Аналіз і корекція самостійної роботи | 45 хвилин | Таблиці | Навчальна кімната |
| 4. Підсумковий тестовий контроль | 15 хвилин | Тести | Навчальна кімната |
| 5. Підбиття підсумків заняття | 5 хвилин | | Навчальна кімната |
Методичні вказівки до вивчення теми:
"Диференційна діагностика хронічних бронхолегеневих захворювань. Дані лабораторних і інструментальних досліджень при різних клінічних варіантах перебігу хронічних бронхолегеневих захворювань. Попередній діагноз. Тактика ведення хворого. Диспансерне спостереження. Профілактика."
1. Актуальність теми.
Під хронічним захворюванням бронхолегеневої системи слід розуміти спадкове або набуте захворювання легенів, що супроводжується розвитком пневмосклерозу в одному або декількох сегментах легенів та різним ступенем деформації і хронічного запалення бронхів. Впровадження біохімічних, імунологічних досліджень виявили генетично зумовлені порушення обміну речовин (муковісцидоз), різні форми імунодефіцитних станів, дефіцит α-1-антитрипсину та ін. у ряду хворих з хронічним перебігом запального процесу в легенях. Це дозволило виділити з групи хронічних обструктивних захворювань легенів ряд нозологій, при яких хронічний запальний процес в легенях є вторинним. Не дивлячись на те, що дана група захворювань зустрічається нечасто, важкий прогресуючий перебіг захворювання, тривалість процесу, можливість інвалідизації хворого, надають цій темі важливе значення. Це визначає актуальність теми і її важливість для лікаря терапевтичного і педіатричного профілю.
2. Загальна мета навчання
Уміти встановити попередній клінічний діагноз хронічних спадкових і набутих захворювань легенів і визначити тактику ведення хворої дитини.
Конкретні цілі Початковий рівень знань-умінь
Уміти:
| 1. На підставі скарг, анамнезу та даних об'єктивного обстеження виділити і оцінити синдроми при хронічних захворюваннях дихальної системи бронхолегеневої системи. 2. Скласти диференціально-діагностичний алгоритм, аналізувати результати додаткових методів дослідження при хронічних захворюваннях легенів у дітей. 3. Встановити попередній клінічний діагноз хронічних хвороб бронхолегеневої системи у дітей. 4. Визначити тактику ведення хворого з хронічними хворобами бронхолегеневої системи у дітей. | 1. Збирати анамнез, проводити клінічне обстеження органів дихання і виявляти основні ознаки їх поразки - кафедра пропедевтичної педіатрії. 2. Визначити сучасні інформативні методи дослідження, оцінювати морфологічний субстрат захворювання, давати клінічну інтерпретацію одержаним даним - кафедра факультетської педіатрії. 3. Визначити групи препаратів для лікування захворювань легенів - кафедра фармакології, кафедра факультетської педіатрії. 4. Виділяти чинники ризику прогресування захворювань дихальної системи - кафедра факультетської педіатрії. |
Для того, щоб Ви з'ясували, чи відповідає початковий рівень Ваших знань-умінь необхідному, пропонується виконати ряд тестових завдань. Правильність відповідей перевірте по еталону відповідей.
Тест 1.
Хворий 3 роки, скарги на кашлюкоподібний кашель з виділенням густого мокротинння, стійкі зміни в легенях з 6 міс. віку, коли вперше діагностована гостра пневмонія. Хлориди в поті - 112 ммоль/л. Діагностований муковісцидоз. Що служить патоморфологічною основою в даному випадку?
A. Відкладення в альвеолах трифосфатів і кальцію
B. Дефіцит альфа-1-антитрипсина
C. Порушення клітинного транспорту іонів хлору та натрію
D. Кісти легенів
E. Гіпоплазія легеневих артерій
Тест 2.
У хлопчика 3-х років діагностована бронхоектатична хвороба з двосторонньою локалізацією. З народження спостерігаються диспепсичні явища. Дитина відстає у фізичному розвитку. У копрограмі велика кількість нейтрального жиру. Яких змін нижче приведених лабораторних показників слід чекати?
A. Збільшення хлоридів поту
B. Виявлення гемосидерину в мокроті
C. Зниження загального білка
D. Збільшення гамма-глобулінів сироватки крові
E. -
Тест 3.
Хлопчик 10 місяців тричі хворів на гострий обструктивний бронхіт. При бронхоскопії виявлений катаральний ендобронхіт з великою кількістю в'язкого секрету. Відходження бронхів без особливостей. Пілокарпіновий тест - 70 ммоль/л, амілаза крові - 28 ммоль/л, активність трипсину калу - 4 розведення, протеїнограма - у нормі. Які лікарські засоби необхідно призначити дитині для запобігання рецидивам?
A. Преднізолон
B. Імуноглобулін внутрішньом'язовий
C. Жиророзчинні вітаміни
D. Панкреатичні ферменти
E. Ацетілцистеїн
Тест 4.
У 5-ти місячної дитини тричі рецидивував бронхообструктивний синдром без попередніх катаральних явищ. Спостерігається кашель з густим мокротинням практично постійно. Кал жирний, смердючий з перших днів життя. Передбачається муковісцидоз. Яке дослідження може підтвердити діагноз?
A. Визначення рівня ліпідів в крові
B. Рентгенографія органів грудної клітки
C. Копроцитограма
D. Сцинтіграфія легенів
E. Хлориди поту
Еталон відповіді: 1 З, 2 А, 3 Е, 4 Е.
Необхідну інформацію для поповнення попереднього рівня знань-умінь можна одержати в підручниках:
- Гистология: Учебник /под ред.Ю.И. Афанасьева, Н.А. Юриной. -5-е изд. перераб. и доп.-М.: Медицина, 1999 .- С.625-637 .
- Патологическая физиология: Учебник /под ред. Н.Н. Зайко, Ю.В.Быця.-3-е изд. перераб. и доп. - К: Логос,1996. - С.453-476, 196-223, 343-354.
- Шлопов В.Г. та інші. Патологічна анатомія. – Вінниця. – Нова книга. – 2004. - с.347-351.
- Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія: Підруч. для студ. вищ. мед. закл. освіти Ш-IV рівнів акредитації – К. Прогрес, 1999. – С. 387-405.
- Клиническая фармакология: учеб. для студ. высш. учеб. зав. в 2 т. С.В.Налетов, И.А.Зупанец, Т.Д.Бахтеева и др. /под ред. И.А.Зупанца, С.В.Налетова, А.П.Викторова. – Х.: Изд. НФаУ Золотые страницы, 2005. – С. 8 – 50.
- Майданник В.Г. Педиатрия: Учеб. для студентов высш. мед. учеб. заведений III-IV уровней аккредитации. - 3-е изд., испр. и доп.. -Х.: Фолио, 2006. – С. 416-420, 428-438, 444-446, 447-462, 473-479, 490-492.