В. М., Огородник І. С. Філософія методичні вказівки до семінарських занять для студентів ІІ курсу медичних факультетів Донецк 2009 ббк 86. З я 73
| Вид материала | Документы |
- Методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять для студентів ІІ курсу, 893.04kb.
- Методичні рекомендації для підготовки до практичних занять студентів VI курсу медичних, 2563.92kb.
- Янки, заочеревинного простору, малого тазу, верхніх та нижніх кінцівок методичні вказівки, 1038.09kb.
- В. М. Александровська, 397.49kb.
- Методичні вказівки до практичних занять, 707.4kb.
- Методичні вказівки, плани семінарських занять та матеріали для організації самостійної, 745.06kb.
- Методичні рекомендації до семінарських занять та організації самостійної роботи з курсу, 961.94kb.
- І проведення практичних занять для студентів 5 курсу спеціальності, 729.52kb.
- Методичні вказівки до практичних занять, 400.39kb.
- Л. В. Щербина Методичні вказівки, 607.08kb.
Міністерство охорони здоров'я України
Донецький національний медичний університет ім. М.Горького
Кафедра філософії і соціально – гуманітарних дисциплін
Александровська В.М., Огородник І.С.
ФІЛОСОФІЯ
методичні вказівки до семінарських занять для студентів
ІІ курсу медичних факультетів
Донецк - 2009
ББК 86. З я 73.
УДК Р36
Александровска В.М., Огородник І.С.
Філософія: методичні вказівки до семінарських занять для студентів ІІ
медичних факультетів. - Донецьк: ДонНМУ, 2009. - с
Методичні вказівки містять матеріали, необхідні для самостійної роботи студентів під час підготовки до семінарів із філософії. Вони включають обгрунтування актуальності тем і цілей семінарських занять, теоретичні питання до них, перелік основної та додаткової літератури, графи логічних структур тем, комплекс навчаючих завдань, визначення нових понять, а також характеристику методичних форм проведення занять.
Авторський колектив:
Александровська В.М. д.філос.н.,доц.: модуль 1.Т.5; модуль 2. Т.9,10
Огородник І.С. к.філос.н.,доц.: модуль 1. Т.1-4, 6-13; модуль 2. Т.1-8
Рецензенти: Єшина В.В., канд. філос. наук, доц., ДонНТУ
Бутєва Л.В.. канд. мед. наук, доц., інспектор УМК ДонНМУ
Затверджено на засіданні ради УМК ДонНМУ 22.10.2009.
(протокол № 7)
© Александровська В.М Огородник І.С.
© ДонНМУ
Стислі методичні вказівки до роботи на практичному занятті
Форма проведення заняття - двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії.
Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі -доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях.
Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.
Наприкінці заняття підводяться підсумки.
Модуль 1. Філософія релігії. Історія філософії.
Змістовий модуль 1.Релігія як об’єкт філософського пізнання.
Тема 1. Предмет філософії релігії.
Актуальність теми складається з того, що релігія є однією зі складових у комплексному становленні кожної людини як особистості, для формування її духовної культури, для вибору ціннісних орієнтирів у повсякденному житті. У результаті взаємодії культурно-історичного, етно-національного рівнів. аналізу релігійного феномена розкривається вся повнота властивостей релігії як соціально-історичного явища. Оскільки релігія має відношення до емоційно-почуттєвого, світоглядного і діяльнісного світу людини, грунтується на різноманітних аспектах його життєдіяльності, постільки студентам-медикам необхідні знання про всі сфери прояву релігійного феномена в їхній фаховій діяльності.
Цілі навчання:
Загальна:
уміти формулювати і вибирати ціннісні орієнтири в духовній сфері, для формування духовної культури студентів-медиків.
Конкретні: вміти:
- розрізняти різноманітні основи процесу розвитку релігії;
- трактувати основні елементи релігійної системи;
- виокремити особливості релігійного світогляду та витоки релігії;
- визначити місце й роль релігії і релігійної культури в духовній
культурі суспільства.
Зміст навчання у відповідності з цілями
1. Основні теоретичні питання до теми
- Поняття «філософія релігії» як складової частини історико–філософського процесу. Теоретичні знання про релігію: європейська думка до XIX ст.,німецька класична філософія, марксизм, українська філософія, вільнодумство.
- Релігія як соціально-історичне явище. Соціальні, історичні, гносеологічні й
психологічні основи процесу розвитку релігії.
- Особливості й структура релігійного світогляду. Розум І віра. Ірраціональне
(надприродне) у релігійній картині світу.
- Структура релігійної системи і її елементи. Поняття «релігійна віра» і
«релігійне почуття», функції релігії.
- Місце релігії у розвитку духовної культури суспільства. Релігійна культура.
Свобода совісті й особистості в релігії. Релігія і національна культура
України.
2. Граф логічної структури
Предмет філософії релігії
філософія релігії
європейська думка до XIX ст.
німецька класична філософія
марксизм
українська філософія
вільнодумство
| Основи розвитку релігії |
| історичні |
| соціальні |
| гнесеологічні |
| психологічні |
| Релігійна система |
| релігійна діяльність |
| і  сторичні |
| релігійні свідомості |
| релігійні інститути і організації |
| Р елігійна культура |
| С пецифічні релігійні функції |
| світоглядна |
| в иховна |
| п ізнавальна |
| інтеграційно – дезінтеграційна |
| Культурно- транслююча |
| духовний світ людини |
3. Джерела інформації
Основна:
- Лубський В.І. Релігієзнавство: Підручник - К., 1997. С.37-96.
- Религиоведение // Учебно-методическое пособие (курс лекций) для
студентов 2-го курсу всех специальностей. Составители: Огородник И.С.,
Огородник В.И. -Донецк, 2000. С.4-10.
3. Радугин А.А. Введение в религиоведение: теория, история и современ-
ные религии: курс лекций. - М.: Центр, 2000. С.27-61.
Додаткова:
- Атеистический словарь. - М.: 1985. - Статьи: «Вера религиозная»,
«Религия», «Корни религии», «Чувства религиозные»,
«Сверхъестественное».
- История и теория атеизма. - М.: 1982.-С.16-65.
4. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання1. Однією зі складових духовної культури є релігія, яку вивчає така наукова
дисципліна як філософія релігії. Її предметом є сутність, причини виникнення, відтворення релігії і:
A. - розвиток релігії
B. - історія релігії
C. - відтворення віри
D. - розмаїття релігійної віри
E. - формування релігійної свідомості
2. Повноту властивостей релігії як соціального явища може дати сутнісне
визначення релігії. У такому разі сутнісним визначенням є науковий світогляд і:
A. - культура людей на основі етики
B. - дія на основі віри
C. - дія на основі почуттів
D. - взаємовідносини між людьми на основі віри
E. - взаємовідносини між суспільством і людиною
3. Релігійний світогляд відрізняється від інших історичних типів світогляду.
Характерні ознаки релігійного світогляду є віра в надприродне і:
A. - подвоєння світу
B. - віра в чудесне зцілення
С. - віра в магічні дії
D. - культові обряди
E. - віра в існування раю.
4. Існують певні причини виникнення релігії. Що з перерахованого не належить до основних витоків (коренів) існування релігії:
A. - моральні
B. - соціальні
С. - гносеологічні
D. - психологічні
E. - культурні
5. Засоби дії релігії у суспільстві виявляються у функціях релігії. До функцій релігії не належить:
А. експериментальна
В. – інтеграційно - дезінтеграційна
С - ілюзорна
D. - світоглядна
E. - культурно-транслююча
Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті
Форма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії.
Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях.
Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.
Наприкінці заняття підводиться підсумки.
Тема 2. Релігійна філософія
Актуальність теми. Релігійна філософія послідовно утворює на засадах релігійного світогляду ідеї та концепції про світ, Бога, людину, суспільство та пізнання. Вона вирішує довічні питання людства з точки зору релігії та формує цінності. Моральні релігійні цінності сприяють обґрунтуванню здорового способу життя людини та суспільства.
Цілі навчання:
Загальна:
Уміти діяти відповідно до принципів моралі релігій та враховувати їх у професійній діяльності з пацієнтами з різним релігійним світоглядом.
Конкретні:
Вміти:
- аналізувати онтологічні проблеми
- трактувати антропологічні питання з урахуванням недосконалості людини
- узагальнювати науковий та релігійні підходи пізнання
- визначати роль і місце релігійних цінностей у процесі формування здорового способу життя
Зміст навчання у відповідності з цілями
1. Основні теоретичні питання до теми
Основні теоретичні питання до теми:
- Онтологія : буття світу, Бога, Абсолюту. Походження світу: уявлення національних та світових релігій.
- Антропологія: релігійні уявлення походження людини. Недосконалість людської істоти: гріх, страждання, смерть. Теодицея та антроподицея.
- Гносеологія: релігійне пізнання. Релігійний та науковий підхід у пізнанні. Богопізнання. Неотомізм: гармонія віри та розуму, науки та релігії.
- Аксіологія. Релігійна істина та цінності. Релігійна мораль про життя і здоров’я людини.
2. Граф логічної структури
Релігійна філософія
Релігійна філософія
Обґрунтування здорового способу життя людини і суспільства
Моральні принципи релігійних людей з різним релігійним світоглядом
Онтологія
Антропологія
Гносеологія
Аксіологія
3. Джерела інформації
- История и теория атеизма: Учеб. пособие. Ред. кол: М.Новиков и др. – М.,1987. С. 177-243
Додаткова:
- Настольная книга атеиста. Под ред. С.Д.Сказкина. Изд-во политической
литературы, - Москва— 1974. С. 54 — 58.
- Религиоведение. Хрестоматия. Автор-составитель П.И.Костюкович. ООО
«Новое знание» - Минск - 2000. С. 93 - 138
- С.И.Самыгин и др. Религиоведение: социология и психология религии. Р. -
на - Д. Феникс 1996. С. 257 - 294.
4. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
1.Релігійна філософія має декілька проблем. Який розділ релігійної філософії вирішує питання про есхатологічні перспективи світу?
А. онтологія;
В. антропологія;
С. гносеологія;
D. аксіологія;
Е. історія.
2.Один з розділів релігійної філософії є антропологія. Основним питанням антропології є:
А. походження людини;
В. походження світу;
С. походження тварини;
D. походження свідомості;
Е. походження науки.
3.Релігійна гносеологія має свій об’єкт. Об’єктом такої гносеології є:
А. Бог;
В. людина;
С. віра;
D. розум;
Е. світ.
4.Релігійна філософія складається з кількох розділів. Аксіологія релігії розглядає:
А. релігійну мораль;
В. релігійну діяльність;
С. релігійну організацію;
D. релігійний світогляд;
Е. релігійну практику.
- Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті
Форма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії.
Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях.
Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.
Наприкінці заняття підводиться підсумки.
Змістовий модуль 2. Релігійні вчення: історія і сучасність.
Тема 3. Походження релігії та ранішні форми вірувань.
Актуальність теми. У рішенні проблеми походження релігії можна виділити два підходи: богословсько-теологічний і науковий. Відповідно до богословсько-теологічного підходу людина була створена Богом і споконвічно знаходилась з ним у повному єднанні. Після гріхопадіння цей безпосередній контакт порушився. При цьому людина не втратила своєї богоподібності, зберегла прагнення до пізнання Бога. Прагнення й дії людини, спрямовані на відновлення зв'язку з Богом і є релігія. Інше трактування виникнення релігії характерне для науки. Питання про надприродне джерело релігії при науковому підході не розглядається в якості основного. Наука розглядає релігію як важливий складовий елемент культури і застосовує до вивчення питання про її походження різноманітні наукові методи дослідження.
Людство сформувалося в процесі еволюції, і релігія існує як елемент культури, із тих пір як існує людина розумна. Важливе значення для розуміння культури має розуміння діяльності людини, і, насамперед її суспільно-історичної діяльності. Суспільно-історична діяльність є такою, -якщо в її процесі здійснюється закріплення й передача досвіду, у знаково-символічній формі, від одного індивіда - іншому, від одного покоління -наступним, від одного співтовариства - іншому.
Вивчення первісних релігій ґрунтується на різних підходах. Один із них складається з пошуку так званої прарелігії, звідки беруть свій початок різноманітні інші відгалуження релігії (М.Мюллер, Э.Дюркгейм). Важливим у даній темі є питання про формування політеїстичних і монотеїстичних релігійних систем, а також формування національних і державних релігій.
Цілі навчання
Загальна:
Уміти аналізувати різноманітні релігійні системи, методологічні особливості, пов'язані з вивченням релігії. Це надасть можливість розглядати релігію в контексті різних наукових досліджень. Також на роль релігії, її вплив на формування медицини як особливої сфери діяльності.
Конкретні:
вміти:
- аналізувати богословсько-теологічний і науковий підходи до вивчення
проблем виникнення, існування й розвитку релігії.
- інтерпретувати уявлення про особливості первісних або ранніх форм
релігій.
3. трактувати особливості монотеїзму й політеїзму; національних,
державних і світових релігій серед різноманітних релігійних систем.
4. узагальнити історичні факти і послідовність укорінення християнства
в Київській Русі.
Зміст навчання у відповідності з цілями
1. Основні теоретичні питання до теми.
- Основні теорії походження релігії: теологічна, філософська, соціологічна,
біологічна, психологічна, етнологічна, міфолого-лінгвістична.
- Характерні риси міфологічного світогляду як основи зародження релігії.
Особливості української міфології. Легенди, міфи як джерело первісних вірувань. Взаємозв’язок релігії та медицини.
- Первісні або ранні форми вірувань: фетишизм, тотемізм, магія, анімізм, культ предків,. Прояв елементів ранніх вірувань у сучасній культурі й релігії.
- Вплив суспільно-історичної діяльності (полювання, збиральництво,
землеробство й скотарство) на еволюцію ранніх вірувань. Політеїзм і
монотеїзм.
- Виникнення національних, державних і світових релігій як слідство
культурно-цивілізаційного розвитку. Християнізація Київської Русі.
2. Граф логічної структури
Походження релігії та раннішні форми вірувань
| П   оходження релігії |
| Т еологічний підхід |
| Н аукові уявлення |
| П  ошуки єдиної прарелігії |
| Походження релігії |
| Формування різних релігійних систем |
| Еволюція ранніх форм релігії |
| Ф  етишизм |
| к ульт предків |
| т отеміз |
| а німізм |
| м агія |
| З а кількістю богів |
| Р   иси подібності богів |
| антропоморфізм |
| змішані |
| зооморфізм |
| м онотеїзм |
| п  олітеїзм |
| Р   озвинуті форми релігії |
| н  аціональні |
| державні |
| світові |
| Христианізація Київської Русі |
3. Джерела інформації
- Історія релігії в Україні. Навчальний посібник. За ред. А.М.Колодного; -
"Знання". Київ - 1999., С 31 - 53.
- Релігієзнавство. За ред. М.М.Заковича., Київ., "Вища школа" - 2000. С 28 -
33.
- С.А.Токарев. Религия в истории народов мира. Изд. 4-е, испр. и доп. - М.
Изд. полит, лит-ры, 1986. С.9 - 39.
Додаткова:
- Настольная книга атеиста. Под ред. С.Д.Сказкина. Изд-во политической
литературы, - Москва— 1974. С. 54 — 58.
- Религиоведение. Хрестоматия. Автор-составитель П.И.Костюкович. ООО
«Новое знание» - Минск - 2000. С. 93 - 138
- С.И.Самыгин и др. Религиоведение: социология и психология религии. Р. -
на - Д. Феникс 1996. С. 257 - 294.
4. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
1.Однією з первісних релігій є тотемізм. Визначальною рисою якого виступає:
A. Уявлення про те, що плем'я чи рід походять від певного виду тварини чи
рослини;
B. Віра в існування душі у кожної людини;
C. Віра в переселення душ;
D. Певні речі наділяються надприродними якостями, вони допомагають чи перешкоджають в повсякденні;
E. Віра в дієвість наговорів;
2. Однією з первісних релігій є анімізм. Визначальною рисою якого виступає:
A. Віра в існування душі у кожної людини чи тварини;
В. Віра в переселення душ;
C. Уявлення про те, що плем'я чи рід походять від певного виду тварини чи
рослини;
D. Певні речі наділяються надприродними якостями, вони допомагають чи пе-
решкоджають у повсякденні;
E. Віра в дієвість наговорів;
3. Однією з первісних релігій є фетишизм. Визначальною рисою якого є :
A. Певні речі наділяються надприродними якостями, вони допомагають чи пе-
решкоджають в повсякденні;
B. Віра в існування душі у кожної людини чи тварини;
C. Уявлення про те, що плем'я чи рід походять від певного виду тварини чи
рослини;
D. Віра в переселення душ;
E. Віра в дієвість наговорів;
4. Однією з первісних релігій є магія. Вирізняють такі її особливості:
A. Віра в можливість впливу діями людей на речі людей;
B. Віра в існування душі у кожної людини чи тварини;
C. Уявлення про те, що плем'я чи рід походять від певного виду тварини чи
рослини;
D. Існування лікувальної, промислової, військової магії;
E. Віра в дієвість наговорів;
5.Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті
Форма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії.
Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях.
Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.
Наприкінці заняття підводиться підсумки.