В. М., Огородник І. С. Філософія методичні вказівки до семінарських занять для студентів ІІ курсу медичних факультетів Донецк 2009 ббк 86. З я 73
| Вид материала | Документы |
- Методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять для студентів ІІ курсу, 893.04kb.
- Методичні рекомендації для підготовки до практичних занять студентів VI курсу медичних, 2563.92kb.
- Янки, заочеревинного простору, малого тазу, верхніх та нижніх кінцівок методичні вказівки, 1038.09kb.
- В. М. Александровська, 397.49kb.
- Методичні вказівки до практичних занять, 707.4kb.
- Методичні вказівки, плани семінарських занять та матеріали для організації самостійної, 745.06kb.
- Методичні рекомендації до семінарських занять та організації самостійної роботи з курсу, 961.94kb.
- І проведення практичних занять для студентів 5 курсу спеціальності, 729.52kb.
- Методичні вказівки до практичних занять, 400.39kb.
- Л. В. Щербина Методичні вказівки, 607.08kb.
Актуальність теми. Розуміння особливостей філософії Стародавнього Сходу надасть можливість вирішення багатьох проблем сучасної людини. Природа трактується як об’єкт релігійно-етичної рефлексії, вчення про світ як продовження етичного вчення про людину, натурфілософія шукає вселенський моральний світопорядок, що визначає життєвий шлях і долю людини, вихід від „безособової” орієнтації та вирізнення специфічного та індивідуального в світі – такі характерні риси філософії цього часу. Усвідомлення такого релігійно-гуманістичного підходу надає можливість зрозуміти, що людина – це центр світу, яка містить в собі і тілесне і духовне, яким треба приділяти рівну увагу. Це надасть можливість спеціалістам-медикам сформувати гуманістичне, а не тільки теоретично-практичне відношення до людини (пацієнта), а шлях самоспоглядання і самозаглиблення сприятиме розумінню фізичного і психічного стану людини.
Цілі навчання.
Загальна:
уміти визначати особливості філософії Стародавнього Сходу для розуміння культурних традицій та їх вплив на розвиток медицини.
Конкретні цілі: вміти
- аналізувати вплив ідей стародавньої китайської філософії на морально-етичний світогляд та життєвий шлях людини;
- визначати зв’язок філософських ідей Стародавньої Індії з медициною та мораллю.
Зміст навчання у відповідності з цілями.
1. Історія виникнення філософії Ст.. Сходу. Передумови: економічні, соціальні, політичні, духовно-культурні.
2.Характерні риси та ідеї Ст. китайської філософії: даосизм, легізм, конфуціанство
3.Філософія Ст. Індії: джайнізм, буддизм, йога, чарвака-локаята.
4.Традиційні ідеї східної філософії та культури та їх зв'язок з медициною.
2. Граф логічної структури
| П  ередумови виникнення філософії Ст.Сходу |
цивілізації
| економічні |
| духовно-культурні |
| с  оціальні |
| п олітичні |
| Ст.китайська філософія |
| с    т.індійська філософія |
| ідеалістичні |
| м  атеріалістичні |
| конфуціанство |
| джайнізм |
| чарвана-локаята |
| йога |
| легізм |
| буддизм |
| даосизм |
| традиційні ідеї |
| натурфілософські |
| релігійно-єтичні |
| релігійно-гуманістичні |
антропологічні
| антропологічні |
| науково-теоретичний та гуманістичний характер людини |
3. Джерела інформації
- Філософія. Курс лекцій. Навч.посібник / І.В.Бичко, Ю.В.Осичний, В.Г.Табачковський та ін. – К.1996. С. 37-47.
- История философии в кратком изложении – М., 1994. С. 17-60.
Зміст навчання.
- Історія виникнення філософії Стародавнього Сходу. Передумови: економічні, соціальні, політичні, духовно-культурні.
- Характерні риси та ідеї стародавньої китайської філософії: даосизм, конфуціанство.
- Філософія Стародавньої Індії: джайнізм, буддизм, йога, чарвана-локаята.
4. Традиційні ідеї східної філософії та культури та їх зв’язок з медициною.
4. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
- Виникненню філософії Стародавнього Сходу сприяв ряд умов. До таких умов не відноситься:
А. Формування полісів
В. Розпад родового ладу
С. Формування рабовласницьких відносин
Д. Феодально-ієрархічна організація суспільства
Е. Кастовий лад
- У формуванні перших філософських учень відігравали певну роль релігійно-міфологічні уявлення. Такі уявлення в давньосхідній філософії зумовили панування
А. Релігійно-етичної проблематики
В. Наукової проблематики
С. Практичного напрямку
Д. Теоретичного підходу
Е. Матеріалізму
- Філософія Стародавнього Китаю проводила пошук вселенського світогляду, що визначає життєвий шлях і долю людини. Яка філософська школа вирішує це питання?
А. Легізм
В. Моїзм
С. Даосизм
Д. Конфуціанство
Е. Йога
- Стародавньоіндійська філософія має свої школи. Матеріалістичні і наївно діалектичні філософські уявлення характерні школи:
А. Чарвана-локаята
В. Ньяя
С. Йога
Д. Джайнізм
Е. Буддизм
- „Звільнення” від світу можна досягнути різними позами й положеннями тіла, контролем за диханням. Таку мету ставить перед собою староіндійська школа – це:
А. Чарвана-локаята
В. Ньяя
С. Йога
Д. Джайнізм
Е. Буддизм
5.Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті
Форма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії.
Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях.
Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.
Наприкінці заняття підводиться підсумки.
Тема 10: Періодизація та основні тенденції розвитку ранішньої Західної філософії.
Актуальність теми. Історія філософії, розпочата у Древній Греції, ставить та вирішує світоглядні питання: що таке світ, можливо його пізнати чи ні, яка роль людини та суспільства. Ці питання важливі для сучасної людини, яка за допомогою історико-філософських знань зможе сформувати свої світоглядні цінності.
Цілі навчання:
Загальна :
Аналізувати характерні світоглядні засади ранішньої західної філософії, для формування особистого світогляду.
Конкретні:
- вміти визначати характерні риси античної філософії ;
- вміти визначати особливості філософії Середньовіччя;
- вміти аналізувати філософські напрямки Відродження.
Зміст навчання у відповідності з цілями
1. Основні теоретичні питання до теми
- Антична філософія: матеріалізм та ідеалізм, становлення діалектики, космоцентризм. Зв’язок з медициною.
- Особливості філософії Середньовіччя: схоластичність, теоцентизм, номіналізм та реалізм, розвиток томізму і неотомізму. Середньовічна медицина.
- Філософія епохи Відродження: натурфілософія, гуманізм. Зародження антропоцентризму.
2. Граф логічної структури
Періодизація та основні тенденції розвитку ранішньої Західної філософії
Ранішня Західна філософія
Антична філософія
Матеріалізм
Ідеалізм
Діалектика
Космоцентризм
Середньовічна філософія
Філософія Відродження
Натурфілософія
Антропоцентризм
Схоластика
Геоцентризм
Номіналізм
Реалізм
Гуманізм
3. Джерела інформації
- Введення у філософію: Підручник для вузів: у 2 ч. /Під загальної ред.И.Т.Фролова.-М., 1990. Ч.1. С 93-144
- Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / І.В.Бичко., Ю.В.Осічнюк, В.Г.Табачковський та ін.- К., 1991. С 56-115
4. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
Тест 1. Філософія має матеріалістичний та ідеалістичний напрямки. В епоху якої філософії закладена така класифікація?
А. Східна
В. Антична
С. Середньовічна
Д. Ст. Індія
Е. Ст. Китай
Тест 2. Діалектика як діалог – одне з уявлень в філософії. Яка філософія має таке уявлення?
А. Східна
В. Антична
С. Середньовічна
Д. Ст. Індія
Е. Ст. Китай
Тест 3. Середньовічна філософія носить теоцентричний характер. Що є основою світу згідно цього характеру?
А. Бог
В. Природа
С. Людина
Д. Тварина
Е. Св. Дух
Тест 4. Дискусія про природу універсалій вирішувала питання пізнання? Ця дискусія відбувалася між номіналізмом та
А. Реалізмом
В. Антропологізмом
С. Дуалізмом
Д. Ідеалізмом
Е. Матеріалізмом
Тест 5. Гуманізм – один з напрямків філософії. Він зародився у філософії
А. Відродження
В. Ст. Індії
С. Ст. Китаю
Д. Елінізму
Е. Середньовіччя
5.Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті
Форма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії.
Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях.
Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.
Наприкінці заняття підводиться підсумки.
Тема 11. Матеріалістична, ідеалістична західна філософія.
Актуальність теми. Розгляд проблем в дані історико-філософські періоди дасть можливість простежити проблеми становлення людства. Різноманітні філософські дослідження призвели до нових методів досліджень та світоглядних засад, що необхідно знати і використовувати в ході сучасних досліджень і формуванні знань кожної людини. Дає можливість бачити в процесі пізнання усе в розвитку і взаємному зв’язку, у тому числі й у зв’язку філософії з природознавством, розділами якого є медицина і біологія.
Цілі навчання
Загальна ціль:
Аналізувати онтологічні та гносеологічні особливості філософії і синтезувати їх із сучасними науковими і експериментальними дослідженнями в медицині.
Конкретні:
- вміти визначати зв’язок філософії з природознавством у Новий час і методи пізнання;
- вміти аналізувати основні проблеми класичної німецької філософії та вплив на розвиток філософії;
- вміти визначати характерні риси марксистської філософії.
Зміст навчання у відповідності з цілями
1. Основні теоретичні питання до теми.
- Філософія Нового часу: зв’язок з розвитком природознавства. Проблема методу пізнання. Сенсуалізм і раціоналізм.
- Класична німецька філософія: І. Кант, Г.-В. Гегель, Л. Фейербах.
- Філософія К. Маркса та Ф. Енгельса: матеріалізм та діалектика.
2. Граф логічної структури
Матеріалістична, ідеалістична західна філософія
західна філософія
філософія Нового часу
раціоналізм
емпіризм
сенсуалізм
агностицизм
класична німецька філософія
І. Кант
нове формування
теорії пізнання
Г.-В. Гегель
Ідеалістична
діалектика
Л. Фейербах
антропологічний матеріалізм
Філософія К. Маркса і Ф. Енгельса
матеріалізм
діалектика
зв’язок філософії та природознавства
методи наукових і експериментальних досліджень
3. Джерела інформації
1. Введення у філософію: Підручник для вузів: у 2 ч. /Під загальної рад, И.Т.Фролова.-М., 1990. Ч.2. С 162-191.
2. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / І.В.Бичко та ін.- К., 1991. С 116-151, 179-196.
4. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
Тест 1. Філософія Нового часу розробляла нові методи досліджень. Який з перерахованих методів не розроблявся в цей період?
А. Діалектичний
В. Метафізичний
С. Механістичний
Д. Індуктивний
Е. Дедуктивний
Тест 2. І. Кант – автор коперніканського перевороту у філософії. Яку проблему він сформував як нову.
А. Пізнання
В. Онтології
С. Людини
Д. Свідомості
Е. Суспільства
Тест 3. К.Маркс и Ф.Енгельс розробляли багато філософських проблем. Основну увагу приділили матеріалізму та:
А.діалектиці
В.природознавству
С.ідеалізму
D.номіналізму
Е.раціоналізм
- Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті
Форма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії.
Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях.
Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.
Наприкінці заняття підводиться підсумки.