Методичні рекомендації до семінарських занять для студентів за фахом 060101 "Правознавство" факультету права І підприємництва київ 2001
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять з дисципліни «правознавство», 423.03kb.
- Методичні рекомендації та плани семінарських занять для студентів спеціальності 060101, 815.52kb.
- Методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять для студентів ІІ курсу, 893.04kb.
- Методичні рекомендації та плани семінарських занять для студентів денної та заочної, 963.48kb.
- Програма, плани семінарських занять та методичні рекомендації щодо самостійної роботи, 372.3kb.
- Методичні рекомендації до семінарських занять та організації самостійної роботи з курсу, 961.94kb.
- Навчальна програма плани І методичні рекомендації до семінарських занять методичні, 1297.92kb.
- Вченою Радою Радіофізичного факультету Протокол № від „ 200 р. Декан факультету Анісімов, 168.39kb.
- Методичні рекомендації до практичних занять та самостійної роботи з "Основ екології", 726.43kb.
- Методичні рекомендації щодо виконання дипломних робіт, 537.39kb.
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
ПРИ НАЦІОНАЛЬНІЙ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
КАФЕДРА ТЕОРІЇ І ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА
Калюжний Р.А., Сергєєв І.С., Головань В.В.
ОСНОВИ РИМСЬКОГО ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
Методичні рекомендації до семінарських занять для студентів за фахом 7.060101 “Правознавство” факультету права і підприємництва
КИЇВ – 2001
Навчально-методичний комплекс підготовлений відповідно до навчального плану факультету “права і підприємництва” і містить програму дисципліни, тематичний план, методичні рекомендації та плани семінарських занять, теми рефератів і конкретні питання для самостійної роботи, самоконтролю та співбесід, а також латинські юридичні визначення, правила, терміни та їх вимови.
При підготовці комплексу враховувався науковий і навчально-методичний досвід викладання дисципліни “Римське цивільне право” в провідних юридичних вузах України.
ВСТУП
Майбутнє України як демократичної та правової держави вбачається в економіці, побудованій на засадах ринкової. Вільне підприємництво, свобода договору, консенсус у цивільно-правових відносинах, рівноправність усіх суб’єктів права перед законом та інші демократичні інститути мають визначити засади громадянського суспільства.
Для побудови такої держави необхідні висококваліфіковані фахівці-юристи, які мають бути добре обізнане з принципами та основними положеннями сучасного цивільного права, яке веде свій родовід із часів Стародавнього Риму. Без таких знань і таких фахівців розбудова демократичної і правової держави на засадах ринкової економіки неможлива. Тому, оскільки без доброго опанування надбанням минулого не можливо успішно будувати майбутнє, цивільну підготовку сучасних юристів треба починати з ґрунтовного ознайомлення із здобутками правової культури Стародавнього Риму, яка найбільш яскраво проявилася в римському цивільному праві. Запропонована програма з дисципліни “Основи римського цивільного права” призначається для студентів за фахом “Правознавство” факультету право і підприємництво Київського інституту внутрішніх справ.
Мета вивчення дисципліни: Завданням дисципліни “Основи римського цивільного права” є формування у студентів як основи знань в галузі римської і сучасної цивілістики, так і – в силу універсального значення категорій римського права – фундаменту юридичного мислення взагалі. Крім того, метою дисципліни є висвітлення таких фундаментальних понять та категорій, як справедливість (аеguitas), добросовісність (bona fides), форми позитивного, правові вимоги, речове та особисте право, юридичний факт і юридична угода, зміст та форма угоди, процесуальне та субстанціальне повноваження, захист права, статус, зобов’язання, борг та відповідальність, контракт та делікт і т.п.
Разом з цим, при вивченні дисципліни “Основи римського цивільного права” особливу увагу приділено не стільки самостійним історичним характеристикам галузі римського приватного права, скільки головним конструкційно-догматичним проблемам, які зберігають своє значення під час аналізу та розуміння сучасного права.
Місце дисципліни у навчальному плані: Дисципліна “Основи римського цивільного права” має тісний зв’язок з такими юридичними дисциплінами, як теорія права, цивільне право та процес, трудове право, сімейне право, зобов’язальне право, спадкове право, міжнародне приватне право. Необхідність її вивчення зумовлене тим, що характерним чинником сучасного розвитку суспільства є значне розширення приватновласницьких відносин, які потребують належного правового регулювання. Дисципліна “Основи римського цивільного права” має суттєве значення в підготовці фахівців, спроможних забезпечити входження України в світове співтовариство.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні
Знати:
– юридичну термінологію поняття і зміст основних інститутів римського цивільного права, його історичну роль і значення для сучасної юридичної науки і практики;
– поняття, предмет та систему римського цивільного права;
– джерела римського цивільного права;
– основні принципи римського цивільного права;
– рецепцію римського права в Україні та у всьому світі;
– процес виникнення, становлення та розвитку окремих цивільно-правових інститутів;
– речові права (володіння, право власності, права на чужі речі);
– основні види зобов’язання;
– засади сімейного та спадкового права;
– положення римського цивільного процесу;
- особливості правового положення суб’єктів цивільного права.
Уміти:
– користуватися джерелами цивільного права;
– відмежувати цивільні майнові відносини від інших майнових відносин;
– правильно тлумачити і застосовувати норми цивільно-процесуального права;
– самостійно поповнювати і поглиблювати свої знання, визначати, обґрунтовувати і відстоювати свою правову позицію, захищати права, свободи і законні інтереси громадян, юридичних осіб, інтереси суспільства і держави;
Дисципліна “Основи римського цивільного права” включає перший розділ, в якому використовуються поняття та джерела римського цивільного права, захист цивільних прав суб’єкти цивільних правовідносин та сімейно-правові відносини, та другий розділ, що розглядає речові права та зобов’язальне право, а також спадкове право.
На підставі питань, які виносяться на обговорення під час семінарських занять, можуть використовуватися різні форми та методи контролю знань студентів: просто опитування, вільна дискусія, співбесіда, обговорення реферативних повідомлень, виконання контрольних робіт тощо. Для цього до кожного семінарського заняття додаються теми рефератів, питання для самостійної роботи, самоконтролю та співбесід, а також латинські юридичні визначення, правила, терміни та їх вимова.
Завершується вивчення дисципліни “Основи римського цивільного права” заліком.
Розділ перший
Тема 1. ПРЕДМЕТ ТА СИСТЕМА РИМСЬКОГО ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
Поняття та предмет вивчення курсу римського цивільного права. Теоретико-пізнавальне значення римського права. Етапи розвитку римського права. Елементи римського права (jus). Принципи римського права.
Основні системи римського права: цивільне право (jus сіvіlе), право народів (jus gentium), преторське право (jus praetorium). Поділ римського права на право публічне (jus publicum) і право приватне (jus privatum). Характеристика римського приватного права.
Рецепція римського права. Вплив римського права на національне право України. Етапи впливу.
Характеристика літератури з римського права.
Тема 2. ДЖЕРЕЛА РИМСЬКОГО ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
Поняття та види джерел римського цивільного права. Джерела пізнання римського права.
Джерела правотворення.
Звичай: поняття, вимоги та види. Правові звичаї. Царські закони. Закони. Закони XII таблиць. Плебісцити. Форми діяльності римських юристів. Закон про цитування. Судовий прецедент. Постанови сенату. Поняття та кодифікація преторського едикту. Імператорські конституції, їх види. Кодифікація Юстиніана.
Тема 3. СУБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВИХ ВІДНОСИН
Поняття статусного права. Поняття правоздатності та дієздатності. Правоздатність в галузі публічного та приватного права. Категорії суб’єктів прав.
Правоздатність фізичних осіб. Зміст правоздатності. Виникнення правоздатності. Втрата та обмеження правоздатності (саріtіs dеmіnіtіо). Поняття громадянської честі. Позбавлення громадянської честі.
Поняття та види статусних судів.
Дієздатність фізичних осіб. Обмеження дієздатності. Особи недієздатні і частково дієздатні. Опіка і піклування.
Поняття, ознаки і види юридичної особи. Виникнення та припинення юридичних осіб. Правоздатність і дієздатність юридичних осіб. Основні характеристики юридичних осіб.
Тема 4. ЗАХИСТ СУБ’ЄКТИВНОГО ПРАВА
Поняття здійснення суб’єктивних прав. Мета захисту суб’єктивних прав.
Поняття цивільного позова (асtіо). Види позовів: цивільні та гонорарні позови. Позови суворого права і позови доброї совісті; речові і особисті позови; штрафні позови; змішані позови; позови суспільні; ноксальні позови; позови з фікцією. Колізія та комуляція позовів.
Захист та заперечення проти позову.
Особливі засоби преторського захисту: інтердикти, стипуляція, реституція, введення у володіння.
Форми захисту суб’єктивних прав. Поняття та особливості римського цивільного процесу. Види римського цивільного процесу. Легісакційний процес. Формулярний процес. Преторська формула, її складові частини. Зміст екстраординарного процесу.
Поняття позовної давності. Відмінність позовної давності від законних строків. Початок перебігу позовної давності. Перерва перебігу позовної давності та її підстави. Припинення перебігу позовної давності. Наслідки впливу позовної давності.
Тема 5. СІМЕЙНІ ПРАВОВІДНОСИНИ
Поняття сімейного права. Сім’я у римській державі. Поняття та види споріднення: агнатське та когнатське. Визначення спорідності за лініями і ступенями.
Сутність шлюбу: поняття та види (cum manu, sіnе mаnu). Умови вступу в шлюб. Способи укладання і припинення шлюбу. Конкубінат. Особисті та майнові відносини подружжя.
Зміст батьківської влади. Встановлення батьківської влади. Узаконення і усиновлення. Пекулій і його види. Припинення батьківської влади. Емансипація.
Розділ другий
Тема 6. РЕЧІ ЯК ОБ’ЄКТИ ПРАВА
Поняття речового права. Види речових прав. Види речей. Речі сакральні і речі релігійні. Речі публічного права. Речі манципні і речі неманципні. Речі тілесні і речі безтілесні. Речі рухомі і речі нерухомі. Речі, що знаходяться в обороті, і речі, вилучені з обороту. Речі родові і речі індивідуально визначені. Речі подільні і неподільні. Речі споживні і речі неспоживні. Речі прості і складні. Плоди. Доходи. Майно.
Тема 7. ВОЛОДІННЯ (POSSESIO)
Поняття володіння. Поняття держання. Види володіння. Володіння законне і незаконне. Володіння добросовісне і володіння недобросовісне. Припинення володіння. Захист володіння. Посесорний захист. Петиторний захист. Види преторських інтердиктів, спрямованих на захист володіння.
Тема 8. ПРАВО ВЛАСНОСТІ
Поняття права власності. Зміст права власності. Право володіння. Право користування. Право розпорядження.
Види права власності: квірітська, бонітарна, провінційна, власність перегрінів. Злиття усіх форм власності і виникнення поняття приватної власності.
Право спільної власності. Правовий режим спільної власності.
Набуття права власності. Первісні і похідні способи набуття права власності. Окупація. Клад. Специфікація. Набуття права власності за давністю. Злиття і змішування.
Набуття права власності за договором. Традиція. Набуття права власності за спадкоємством. Втрата права власності.
Захист права власності. Речові позови захисту права власності. Віндікаційний позов. Негаторний позов. Публіціанський позов. Прогібіторний позов.
Тема 9. ПРАВО НА ЧУЖІ РЕЧІ
Поняття права на чужі речі. Поняття та види сервітутів: сервітути речові й особисті, сільські й міські. Виникнення та припинення сервітутів. Захист сервітутів.
Поняття емфітевзису та суперфіцію, їх відмінність від сервітуту. Заставне право як вид права на чужу річ. Фідуціарна угода. Ручна застава. Іпотека. Виникнення заставного права. Припинення заставного права.
Тема 10. ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО
Поняття зобов’язання та його роль у цивільному обороті. Зміст зобов’язання. Підстави виникнення зобов’язань та класифікація зобов’язань. Поняття юридичних фактів та їх різновиди.
Сторони в зобов’язанні. Заміна осіб у зобов’язанні. Цесія. Перевід боргу. Зобов’язання з кількома кредиторами або боржниками.
Поняття та порядок виконання зобов’язання. Виконання належному кредитору і належним боржником. Час виконання. Місце виконання. Спосіб виконання.
Наслідки невиконання зобов’язань. Особиста і майнова відповідальність боржника. Умови відповідальності: вина, шкода. Відповідальність за прострочення. Збитки. Види збитків. Звільнення боржника від відповідальності. Випадок і непереборна сила.
Оновлення зобов’язання (новація). Припинення зобов’язань.
Правові засоби забезпечення виконання зобов’язань.
Тема 11. ДОГОВОРИ ЯК ДЖЕРЕЛА ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
Поняття договору (соntractus). Договори односторонні, двосторонні і синаглагматичні. Суттєві елементи договору: предмет, кауза, згода. Додаткові елементи договору: строк (dіеs), умова (соndiriо), місце (lосиs), спосіб (mоdus), доповнення (аccеssіо), штрафна стипуляція (stipulatio роеnае).
Умови дійсності договору. Форма договору.
Забезпечення договорів. Цілі і засоби забезпечення. Правові форми забезпечення: задаток, неустойка, поручительство, застава.
Припинення договору.
Класифікація договорів.
Вербальні договори: стипуляція.
Літеральні договори: прибутково-видаткові книги, сінграфи, хірографи.
Реальні договори: договір позики (mutuum), договір схову (dероsіtum), закладний договір (ріgnus).
Консенсуальні договори: купівля-продаж (еmрtіо-vеnditiо), договір найму речей (lосаtіо соnductiо), договір-доручення (mаndatum), договір товариства (sосіеtаs).
Тема 12. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ НІБИ З ДОГОВОРІВ
Поняття зобов’язань ніби з договорів. Зобов’язання, що виникають із безпідставного збагачення. Кондикція та її види. Позов про стягнення оплаченого неіснуючого боргу. Позов про повернення наданого, мета якого не здійснилася. Позов про набуття за несправедливою підставою.
Ведення чужих справ без доручення. Необхідні умови і правові наслідки.
Тема 13. ДЕЛІКТНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
Поняття та виникнення приватних деліктів (dеlісtum). Окремі види деліктів: особиста образа (іnjuriа), крадіжка (furtum), грабунок (rаріnа), протиправне порушення або знищення чужого майна (dаntum іn jurio dаtum), насильство і погроза (metus), обман (dоlus), заподіяння шкоди кредиторам (fraus сrеdіtоrum).
Тема 14. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ НІБИ З ДЕЛІКТІВ
Поняття зобов’язання, що виникає ніби з делікту. Його зміст та правові ознаки.
Види ніби деліктів. Відповідальність судді за недбале або неправильне виконання своїх обов’язків. Відповідальність за “вилите й викинуте”. Відповідальність за “поставлене або підвішене”. Відповідальність господарів готелів, заїжджих дворів і кораблів.
Тема 15. СПАДКОВЕ ПРАВО
Поняття і види спадкування. Універсальне і сингулярне спадкоємство. Спадкодавець і спадкоємці. Спадкове майно.
Спадкування за заповітом (tеstаmеntum). Порядок укладення заповіту та його форма. Умови дійсності заповіту. Зміст заповіту. Спадкоємці за заповітом. Право на обов’язкову частку. Коло осіб, що мають право на обов’язкову частку.
Спадкування за законом. Випадки спадкування за законом. Коло спадкоємців за законом. Спадкування за правом представлення.
Поняття відкриття спадщини. Необхідні дії для прийняття спадщини. Наслідки прийняття спадщини.
Поняття і види легатів. Поняття фідеікомісу.
Захист спадкових прав.
Література до дисципліни
Основна література:
1. Бортошек М. Римское право: понятия, термины, определения. – М., 1989.
2. Дождев Д.В. Римское частное право. – М., 1996.
3. Дроніков В.К. Римське приватне право. – К., 1961.
4. Косарев А.И. Римское частное право. – М., 1998.
5. Орач Є.М., Тищик Б.Й. Основи римського приватного права. – К., 2000.
6. Подопригора А.А. Основы римского гражданского права. – К., 1990; 1994.
7. Підопригора О.А. Основи римського приватного права. – К., 1995; 1997.
8. Римское частное право / Под ред. И.Б. Новицкого, И.С. Перетерского. – М., 1997.
9. Харитонов Е.О. Основы римского частного права. – X., 1998,
10. Харитонов Є.О. Римське приватне право. – X., 2000.
11. Хутыз М.Х. Римское частное право. – М., 1994.
Додаткова література:
1. Бабичев Н.Т., Боровский Я.М. Словарь латинских крылатых слов. – М., 1982.
2. Бирюков Ю.М. Государство и право Древнего Рима. – М., 1969.
3. Дигесты Юстиниана. Избранные фрагменты в переводе и с примечаниями И.С. Петерского. – М., 1984.
4. Институции Юстиниана: Пер. с лат. – М., 1998.
5. История государства и права зарубежных стран / Под ред. Н.А. Крашенниковой, О.А. Жидкова. – М., 1996.
6. Кофанов Л.Л. Обязательственное право в архаическом Риме: долговой вопрос (УІ-ІУ вв. до н.э.) – М.,1994.
7. Момзен Т. История Рима. – М., 1995. – Т. І-ІУ.
8. Павел Юлий. Пять книг сентенций к сыну. Ульпиан Домиций. Фрагменты: Памятники римского права / Отв. ред. и сост. Л.Л. Кофанов. – М.,1998.
9. Тит Ливий. История Рима от основания города: Пер. с лат. – М., 1989. – Т.1-3.
10. Харитонов Е.О. Рецепция римского частного права.– Одесса, 1996.
11. Харитонов Є.О. Рецепція римського приватного права. Теоретичні та історико-правові аспекти. – Одеса, 1997.
12. Харитонов Е.О. Основы римского частного права. – X., 1998.
13. Харитонов Є.О. Історія приватного права Європи. Витоки. – Одеса, 1999.
14. Шевченко 0.0. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994.
ПЛАНИ
семінарських занять з дисципліни
“Основи римського цивільного права”
Теми 1-2. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ ТА СИСТЕМА РИМСЬКОГО ПРАВА. ДЖЕРЕЛА РИМСЬКОГО ПРАВА
1. Предмет римського цивільного права.
2. Значення вивчення римського цивільного права для сучасної юриспруденції.
3. Система римського права та її складові частини.
4. Критерії поділу римського права та право публічне і право приватне.
5. Поняття та склад джерел римського права.
6. Діяльність юристів.
7. Кодифікація Юстиніана.
8. Вплив римського приватного права в Україні.
Теми рефератів:
1. Теоретико-пізнавальне значення римського права для сучасної юриспруденції.
2. Характеристика римського приватного права
Запитання для самостійної роботи, самоконтролю та співбесід
1. Які Ви знаєте елементи римського права (jus)?
2. Назвіть принципи римського права.
3. Дайте характеристику римського приватного права.
4. Що таке рецепція римського цивільного права?
5. Визначте етапи розвитку римського права.
6. Які джерела правотворення.
7. Яка відмінність цивільного права від права народів?
8. Розкрийте зміст закону про цитування.
9. Які Ви знаєте види імператорських конституцій?
10. Що таке Корпус юріс цівіліс?
ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ
1. Jus est ars boni et aegui (ЮС ЕСТ АРС БОНІ ЕТ ЕК'ВІ) – право є мистецтвом добра і справедливості.
2. Durа lех, sеd lех (ДУРА ЛЕКС, СЕД ЛЕКС) – суворий закон, але це закон.
3. Juris Praecepta sunt haec: honeste vivere, neminem faedere, suum cuiigue tribuere (ЮРІС ПРЕЦЕПТА СУНТ ХЕК: ХОНЕСТЕ ВІВЕРЕ НЕМІНЕМ ФЕДЕРЕ, СУУМ КУІКВЕ ТРІБЕРЕ) – приписи права такі: чесно жити, нікому не шкодити, надавати кожному належне.
4. Lех est, guod populus jubet otgue constituitum (ЛЕКС ЕСТ, КВОД ПОПУЛУС ЮБЕТ АТКВЕ КОНСТІТУТУМ) – закон – це те, що народ наказує і постановляє.
5. Rеspondere, саvеrе, аgеrе (РЕСПОНДЕРЕ, КАВЕРЕ, АГЕРЕ) – робити висновки, складати документи, виступати в суді (три види діяльності юристів).
6. Соrpus juris civilis (КОРПУС ЮРІС ЦІВІЛІС) – звід цивільного права, або Кодекс Юстиніана, – систематизований звід римського права, складений при імператорі Юстиніані (VI в. н.е.)
Тема 3. СУБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВИХ ВІДНОСИН
1. Поняття статусного права.
2. Поняття особи. Фізичні та юридичні особи.
3. Поняття та зміст правоздатності. Зміна правоздатності особи. Статусні суди.
4. Поняття дієздатності. Фактори, які обмежували дієздатність фізичних осіб.
5. Поняття юридичної особи та її правові ознаки.
6. Виникнення та припинення юридичних осіб.
Теми рефератів:
І. Поняття суб’єкта права.
2. Правоздатність в галузі публічного та приватного права.
Запитання для самостійної роботи, самоконтролю та співбесід
1. Розкрийте поняття правоздатності та дієздатності
2. У чому полягає суть втрати та обмеження правоздатності.
3. Що таке громадянська честь?
4. Дайте основні характеристики юридичних осіб.
ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ
1. Оmnе аutem іus guo utimur vel ad personam, vel ad rem, vel ad actiones pertinet (ОМНЕ АТЕМ ЮС КВО УТІМУР ВЕЛЬ АД ПЕРСОНАМ, ВЕЛЬ АД РЕМ, ВЕЛЬ АД АКЦІОНЕС ПЕРТІНЕТ) – все право, яким ми користуємось, стосується або осіб, або речей, або позовів (дій).
2. Libertas est potestas faciendi id, guod iure lecet (ЛІБЕРТАС ЕСТ ПОТЕСТАС ФАЩЕНДІ ІД, КВОД ЮРЕ ЛІЦЕТ) – свобода є можливістю робити те, що дозволено правом.
3. Suum cuigue (СУУМ КУІКВЕ) – кожному своє (положення римського права).
4. Guod tibi fieri non vis, alteri ne feceris (КВОД ТІБІ ФІЕРІ НОН ВІС, АЛТЕРІ НЕ ФЕЦЕРІС) – не роби іншому того, чого сам собі не бажаєш.
5. Omne ius hominum causf constitutum est (ОМНЕ ЮС ХОМІНУМ КАУЗА КОНСТІТУТУМ ЕСТ) – будь-яке право встановлюється для людей (в інтересах людей).
6. Universitas non delinguit (УНІВЕРСІТАС НОН ДЕЛІКВІТ) – корпорація не може вчинити правопорушення.
Тема 4. ЗАХИСТ СУБ’ЄКТИВНОГО ПРАВА
1. Поняття здійснення права.
2. Поняття та класифікація позовів.
3. Захист та заперечення проти позовів.
4. Поняття та особливості римського цивільного процесу.
5. Преторська формула, її складові частини.
6. Поняття позовної давності.
Теми рефератів:
1. Загальні положення про захист цивільних прав.
2. Мета захисту суб’єктивних прав.
Запитання для самостійної роботи, самоконтролю та співбесід
1. Що таке колізія та комуляція позовів?
2. Які Ви знаєте особливі засоби преторського захисту?
3. Назвіть форми захисту суб’єктивних прав.
4. Які відмінності особистих позовів від речових?
5. Яка відмінність екстраординарного процесу від формулярного?
6. У чому полягає відмінність позовної давності від законних строків?
7. Визначте сторони в цивільному процесі.
8. З’ясуйте підстави перерви і зупинення перебігу позовної давності.
ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ
- Fiat iustitia! (ФІАТ ЮСТИЦІА!) – хай торжествує правосуддя!
- Justitia est fundamentum regni (ЮСТІЦІА ЕСТ ФУНДАМЕНТУМ РЕГНІ) – правосуддя – фундамент держави.
3. Actio nihil aliud est guam ius, guod sibi debetur judicio perseguendi (АКЦІО НІХІЛ АЛІУД ЕСТ КВАМ ЮС, КВОД СІБІ ДЕБЕТУ? ЮДІЦІО ПЕРСЕКВЕНДІ) – позов є не що інше як право (особи) здійснювати в судовому порядку свою вимогу.
4. Silentium videtur confessio (СІЛЕНЦІУМ ВІДЕТУР КОНФЕСІО) – мовчання рівнозначне зізнанню.
5. Unus testis – mullus testis (УНУС ТЕСТІС – НУЛУС ТЕСТІС) – один свідок – не свідок.
6. Confressus pro iudicato habetur (КОНФРЕСУС ПРО ЮДІКАТО ХАБЕТУР) – той, хто визнав позов, програв справу.
7. Non bis eadem re (НОН БІС ЕАДЕМ РЕ) – не можна вдруге порушувати одну й ту ж саму справу.
Тема 5. СІМЕЙНІ ПРАВОВІДНОСИНИ
1. Поняття сім’ї та сімейного права. Агнатське та когнатське споріднення.
2. Поняття шлюбу та його види. Умови вступу у шлюб. Припинення шлюбу
3. Особисті та майнові відносини між подружжям.
4. Батьківська влада: виникнення та припинення.
Теми рефератів:
1. Поняття римського сімейного права.
2. Поняття і види споріднення у римському праві.
Запитання для самостійної роботи, самоконтролю та співбесід
1. Назвіть види шлюбу та визначте їх відмінності.
2. Що таке конкубинат?
3. З’ясуйте зміст батьківської влади.
4. У чому полягає відмінність між узаконенням та усиновленням?
5. Визначте поняття емансипації.
ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ
1. Маtrimonium jsutum (МАТРІМОНІУМ ЮСТУМ) – законний римський шлюб.
2. Маtеr sеmреr еst сеrtа (МАТЕР СЕМПЕР ЕСТ ЦЕРТА) – мати завжди достеменно відома.
3. Раtris іs est guem nuptiae demonstrant (ПАТРІС ІС ЕСТ КВЕМ НУНЦІЕ ДЕМОНСТРАНТ) – батько той, на якого свідчить факт шлюбу (тобто батьком вважається чоловік матері дитини).
4. Nuptia sunt соnjunctio mаrіs et feminae еt соnsortium omnis vitae, divini et hummani juris communicatio (НУПЦІА СУНТ КОН'ЮНКЦІО МАРІС ЕТ ФЕМІНЕ ЕТ КОНСОРЦІУМ ОМНІС ВІТЕ, ДІВІНІ ЕТ ХУМАНІ ЮРІС КОМУНІКАЦІO) – шлюбом є союз чоловіка і жінки, спільність всього життя, єднання божественного і людського права.
5. Соncubinatus (КОНКУБІНАТУС) – фактичний шлюб, коли є перешкоди до вступу в законний шлюб.
6. Раtrіа роtеstas (ПАТРІА ПОТЕСТАС) – батьківська влада.
7. Еmаncipatio (ЕМАНЦІПАЦІО) – звільнення з-під батьківської влади.
Тема 6. РЕЧІ ЯК ОБ’ЄКТИ ПРАВА
1. Поняття та види речових прав.
2. Поняття та класифікація речей.
3. Поняття плодів та майна.
Теми рефератів:
1. Поняття речового і зобов’язального права.
2. Класифікація речових прав.
Питання для самостійної роботи, самоконтролю та співбесід
1. Дайте загальну характеристику речових прав.
2. Визначте поняття та кваліфікацію речей.
3. Яка відмінність речового права від зобов’язального?
4. З’ясуйте поняття плодів та майна.
ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ
1. Rei appealatione et causae et jura contimentur (РЕЇ АПЕЛАЦЮНЕ ЕТ КАУЗА ЕТ ЮРА КОНТІНЕНТУР) – назвою “речі” охоплюється юридичні відносини і право.
2. Summa itague rerum divisio in duos articulos diducitur: nam aliae sunt divini iuris, аlіае humanі (СУММА ІТАКВЕ РЕРУМ ДІВІЗІО ІН ДУОС АРТІКУЛОС ДІДУЦІТУР: НАМ АЛІА СУНТ ДІВІНІ ЮРІС, АЛІА ХУМАНІ) – адже головний розподіл речей зводиться до двох категорій, а саме: одні є речами божественного права, інші – людського.
3. Privatae sunt guae singulorum hominum sunt (ПРІВАТЕ СУНТ КВАЕ СІНГУЛОРУМ ХОМІНУМ СУНТ) – приватні речі – це такі, які належать окремим особам.
4. Res mancipi (РЕС МАНЦІПІ) – манципні речі, тобто такі, які вимагають спеціального обряду при передачі права власності на них.
5. Mancipatio (МАНЦІПАЦІО) – обряд (ритуал), який виконувався при передачі права власності на особливо цінні речі.
Тема 7. ВОЛОДІННЯ
1. Поняття та види володінь.
2. Виникнення та припинення володіння.
3. Поняття держання.
4. Захист володіння.
Теми рефератів:
1. Практичне значення поділу володіння на незаконне добросовісне та незаконне і недобросовісне.
2. Придбання володіння.
Запитання для самостійної роботи, самоконтролю та співбесід
1. Що Ви знаєте про володіння та похідне володіння?
2. З’ясуйте відповідальність добросовісного і недобросовісного володільця перед власником.
3. Як пояснити введення правового захисту володіння?
4. В яких випадках володіння захищалося позовом і як називався цей позов?
5. Визначте основні володільницькі інтердикти.
6. У чому полягає суть володіння правом?
ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ
1. Nibil commune habet proprietas cum possesione (НІБІЛ КОМУНЕ ХОБЕТ ПРОПРІЕТАС КУМ ПОСЕСЮНЕ) – немає нічого спільного між власністю і володінням.
2. Nеmо sіbе саusаm роssessiones mutare potest (НЕМО СІБЕ КАУЗАМ ПОССЕСІОНІС МУТАРЕ ПОТЕСТ) – ніхто не може сам змінити собі підставу володіння.
3. Соrроrе роssidere (КОРПОРЕ ПОССІДЕРЕ) – фактичне (тілесне) обладнання річчю.
4. Аnimus possidendi (АНІМУС ПОССІДЕНДІ) – намір вважати дану річ своєю.
5. Interdictum recuperandae possessonis (ІНТЕРДІКТУМ РЕКУПЕРАНДЕ ПОССІСОНІС) – інтердикти для повернення насильно втраченого володіння.
6. Аріscіmur роssession em corpore et animo, negue per se animo aut per se corpore (АПІСЦІМУР ПОССЕСЮН ЕМ АНІМО, НЕКВЕ ПЕР СЕ АНІМО АУТ ПЕР СЕ КОРПОРЕ) – ми вступаємо до володіння і фізично, і волею; і ніколи – тільки волею або тільки фізично.
Тема 8. ПРАВО ВЛАСНОСТІ
1. Поняття та зміст права власності
2. Види права власності.
3. Способи набуття права власності.
4. Втрата права власності.
5. Захист права власності.
Теми рефератів:
1. Розуміння римськими юристами права власності.
2. Види права власності, їх відмінності.
Запитання для самостійної роботи, самоконтролю та співбесід
1. З’ясуйте зміст права власності.
2. Як пояснити поняття “манципація”, “уступка права”, “традиціо”.
3. Визначте правомочності власника. 5. У чому полягає спільна власність?
5. Визначте поняття придбання права власності та припинення права власності.
6. Назвіть позови про захист права власності.
7. Що таке віндикація та необмежена віндикація?
8. Визначте суть негаторного позову.
9. Як Ви розумієте публіціанський позов?
ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ
1. Dоmіnіum proprietas (ДОМШІУМ ПРОПРІЕТАС) – власність.
2. Dоmіnіum ex jure privatum (ДОМІНІУМ ЕКС ЮРЕ ПРІВАТУМ) – власність за приватним правом.
3. Jus possidendi (ЮС ПОССІДЕНДІ) – право володіння.
4. Jus utendi (ЮС УТЕНДІ) – право користуватися.
5. Jus abudendi (ЮС АБУДЕНДІ) – право розпоряджатися.
6. Res nullius cedit primo occupanti (РЕС НУЛЛІУС ЦЕДІТ ПРІМО ОККУПАНТІ) – безхазяйна річ слідує за тим, хто її першим захопив.
7. Traditionibus dominia rerum, non расtіs nudis transferrentur (ТРАДЩЮШБУС ДОМІНІА РЕРУМ, НОН ПОСТІС НУДІС ТРАНСФЕРЕНТУР) – власність переноситься передачею речей, а не голою угодою.
Тема 9. ПРАВО НА ЧУЖІ РЕЧІ
1. Поняття та види прав на чужі речі.
2. Поняття та види сервітутів.
3. Набуття та припинення сервітутів.
4. Захист сервітутних прав.
5. Поняття емфітевзису та суперфіцію, їх відмінність від сервітутів.
6. Застава та її форми.
Теми рефератів:
1. Засоби встановлення і кваліфікація сервітутів.
2. Поняття довгострокового договору оренди землі.
Запитання для самостійної роботи, самоконтролю та співбесід
1. Що таке право на чужі речі?
2. Дайте поняття сільських земельних сервітутів.
3. Дайте поняття міських земельних сервітутів.
4. Чим відрізняється емфітевзис від суперфіція?
5. Дайте поняття особистих сервітутів.
6. З’ясуйте зміст права застави.
ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ
1. Servitutes (СЕРВІТУТЕС) – речове право на чужі речі.
2. Nulle res sua servit (НУЛЛІ РЕС СУА СЕРВІТ) – власна річ не може бути об’єктом сервітуту.
3. Servitus in faciendo cansistere neguit (СЕРВІТУС ІН ФАЦІЕНДО
КОНСІСТЕРЕ НЕКВІТ) – сервітут не може полягати у виконанні.
4. Servitus findo utilis esse debet (СЕРВІТУС ФІНДО УТІЛІС ЕССЕ ДЕБЕТ) – сервітут повинен бути корисним земельної ділянки.
5. Servitutes praediorum rusticorum (СЕРВІТУТЕС ПРЕДІОРУМ РУСТІКОРУМ) – сервітути земельні.
6. Servitutes praediorum urbanorum (СЕРВІТУТЕС ПРЕДІОРУМ УРБАНОРУМ) – сервітути міські.
Гема 10. ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО
1. Поняття та зміст зобов’язання.
2. Класифікація зобов’язань.
3. Сторони в зобов’язанні. Заміна осіб в зобов’язанні.
4. Порядок виконання зобов’язань.
5. Наслідки невиконання зобов’язань.
6. Припинення зобов’язань.
Теми рефератів:
1. Зобов’язальне право у Древньому Римі.
2. Роль зобов’язань у цивільному обороті.
Запитання для самостійної роботи, самоконтролю та співбесід
1. Яка відмінність зобов’язання від договору?
2. Визначте поняття зобов’язань та з’ясуйте їх види.
3. У чому полягає зміст зобов’язань?
4. Що таке солідарні і дольові зобов’язання?
5. Дайте поняття юридичних фактів та їх різновиди.
6. Що таке сторони в зобов’язанні?
7. Визначте підстави виникнення зобов’язань та дайте класифікацію зобов’язань.
8. У чому полягають правові наслідки невиконання зобов’язань або неналежного виконання?
9. З’ясуйте поняття вини та її форми,
10. Що таке відповідальність за чужу вину?
11. Як Ви розумієте оновлення зобов’язань?
ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ
1. Olligatio est juris vinculum, guo necessitate abstringimur solvendae rei seccundum nostrae civitatis jura (ОБЛІГАЦІО ЕСТ ЮРІС ВІНКУЛУМ, КВО НЕЦЕССІАТЕ АБСТРІНГІМУР СОЛВЕНДЕ РЕЇ СЕКУНДУМ КОСТРЕ ЦИВІТАТІС ЮРА) – зобов’язанням є правові ланцюги, що примушують нас щось виконати відповідно до законів нашої держави.
2. Fasere (ФАСЕРЕ) – зробити.
3. Dare (ДАРЕ) – дати.
4. Praestare (ПРЕСТАРЕ) – надати.
5. Оbligationimur aut re, аut simul utrogue, aut cjnsensu, аut lege, aut jure honorario, aut necessitate, aut ex peccato (ОБЛІГАЦІОНІМУР АУТ РЕ, АУТ ВЕРБІС, АУТ СІМУЛ УТРОКВЕ, АУТ КОНСЕНСУ, АУТ ЛЕГЕ, АУТ ЮРЕ ХОНОРАРІО, АУТ НЕЦЕСІТАТЕ, АУТ ЕКС ПЕККАТО) – ми зобов’язуємося речами, словами, одночасно тим і іншим, законом, преторським правом, необхідністю або правопорушенням.
Тема 11. ДОГОВОРИ ЯК ДЖЕРЕЛА ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
1. Поняття та види договорів.
2. Зміст договору.
3. Умови дійсності договору.
4. Припинення договору.
5. Вербальні договори.
6. Літеральні договори.
7. Реальні договори.
8. Консенсуальні договори.
Теми рефератів:
1. Договори у цивільному і приватному праві.
2. Порядок і засоби укладання договорів.
Запитання для самостійної роботи, самоконтролю та співбесід
1. Визначте волевиявлення як умову дійсності договору.
2. З’ясуйте структуру договору,
3. Визначте суттєві та додаткові елементи договору.
4. Дайте поняття законності договору.
5. Яка відмінність контрактів від пактів?
6. У чому полягає забезпечення договорів?
7. Яка відмінність реальних договорів від консенсуальних?
8. Які договори складають групу реальних?
9. Що таке форма договору?
10. Визначте правові форми забезпечення договорів.
11. У чому полягають права та обов’язки сторін у договорі купівлі-продажу?
12. Які Ви знаєте підстави звільнення від відповідальності за невиконання договору?
ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ
1. Оmnis obligatio vet ex contractu vel ex delicto nascitur (ОМНІС ОБЛІГАЦІЄ ВЕЛ ЕКС КОНТРАКТУ ВЕЛ ЕКС ДЕЛІКТО НАСЦІТУР) – будь-яке зобов’язання виникає або з договору, або з правопорушення.
2. Соntractus (КОНТРАКТУЄ) – договір.
- Lех соntractus (ЛЕКС КОНТРАКТУС) – договірне право.
- Соtractus est ultro citrogue olligatio (КОНТРАКТУC ЕСТ УЛТРО ЦІТРОКВЕ ОБЛІГАЦІО) – контракт є взаємним зобов’язанням (тобто угодою сторін).
- Сreditores accipiendos esse eos, guibus debentur in actione (КРЕДІТОРЕС АКЦІПІЕНДОС ЕССЕ ЕОС, КВІБУ ДЕБЕНТУР ІН АКЦІОНЕ) – кредитори – це ті, кому винні на підставі позову.
6. Debеrе (ДЕБЕРЕ) – бути зобов’язаним, боржником.
7. Dеbitor (ДЕБІТОР) – боржник.
8. Dеbitor intellegitur is, а guo invito exigi pecunia potest (ДЕБІТОР ІНЛЕЛЛЕПТУР ІС, А КВО ІНВІТО ЕКСГІ ПЕКУНІО ПОТЕСТ) – під боржником розуміється той, з кого можна витребувати гроші проти його волі.
Тема 12-14. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
1. Поняття зобов’язання ніби з договорів.
2. Деліктні зобов’язання: поняття та види.
3. Поняття зобов’язань ніби з деліктів.
Теми рефератів:
1. Поняття позадоговірних зобов’язань.
2. Делікти як джерела зобов’язань.
Запитання для самостійної роботи, самоконтролю та співбесід
1. Дайте поняття виникнення приватних деліктів.
2. Що таке елементи приватних деліктів?
3. Визначте окремі види деліктів.
4. Які Ви знаєте види позадоговірних зобов’язань?
5. З’ясуйте зобов’язання із безпідставного збагачення.
6. У чому полягають зобов’язання ніби з деліктів (квазіделіктів)?
7. Яка відмінність деліктів від квазіделіктів?
ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ
1. Nеmо dеlісtis exuitur (НЕМО ДЕЛІКТІС ЕКСУІТУР) – нікого не можна звільнити від відповідальності за правопорушення.
2. Et delicta et noxae caput seguuntur (ЕТ ДЕЛІКТА ЕТ НОКСАЕ КАПУТ СЕКВУНТОР) – за правопорушення і шкоду відповідає особисто правопорушник.
3. Jnjuria ex affectu facientis consistit (ІНЮРІА ЕКС АФФЕКТУ ФАЦІЕНТІС КОНСІСТІТ) – образа коріниться в душевному стані того, хто ображає.
4. Furtum est contrectatio rei fraudulosa lucri faciendi gratia vel ipsius rei vel etiam usus eius possessionisve (ФУРТУМ ЕСТ КОНТРЕСТАЦЮ РЕІ ФРАУДУЛОСА ЛУКРІ ФАЦІЕНДІ ГРАЦІА ВЕЛ ІПСІУС РЕЇ ВЕЛ ЕТІАМ УЗУС ЕІУС ПОССЕСЮНІСВЕ) – крадіжка є зловмисним відчуженням речі з метою наживи – самої речі, користування нею, володіння нею.
5. Аnіmо felоnicо (АНІМО ФЕЛОНІКО) – зі злочинним наміром.
Тема 15. СПАДКОВЕ ПРАВО
1. Поняття та види спадкування.
2. Спадкування за заповітом.
3. Спадкування за законом.
4. Відкриття та прийняття спадщини.
5. Легати і федеікоміси.
6. Захист спадкових прав.
Теми рефератів:
1. Рецепція римського спадкового права в сучасному спадковому праві України.
2. Порядок укладання заповіту та його форма.
Запитання для самостійної роботи, самоконтролю та співбесід
1. Що таке універсальне і сингулярне спадкоємство?
2. Визначте умови дійсності заповіту.
3. Хто може бути спадкоємцем за заповітом?
4. Коли настає спадкування за законом?
5. У чому полягає спадкування з правом представлення?
6. Які дії слід вчинити для відкриття спадщини?
7. Які наслідки прийняття спадщини?
8. Дайте поняття фідеікомісу.
ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ
1. Неrеdіtаs еst succession in universam jus guod defunctus habuit (ХЕРЕДІТАС ЕСТ СИКЦЕСІО ІН УНІВЕРСАМ ЮС КВОД ДЕФЕНКТУС ХАБУІТ) – спадкування є наступництвом в усіх правах, якими володіє померлий.
2. Nеmо рrо раrte tеstatus, рrо раrte іntestatus decedere potest (НЕМО ПРО ПАРТЕ ТЕСТАТУС, ПРО ПАРТЕ ІНТЕСТАТУС ДЕЦЕДЕРЕ ПОТЕСТ) – не можна одночасно спадку вати одну й ту ж саму спадщину і за заповітом, і за законом.
3. Testamentum posterior derogat testamenti priori (ТЕСТАМЕНГУМ ПОСТЕРІОР ДЕРОГАТ ТЕСТАМЕНТІ ПРІОРІ) – пізніше складений заповіт відміняє попередній.
4. Неrеdіs institutio – сарut et fundamentum intellegitum totius testamenti (ХЕРЕДІС ІНСТИТУЩО – КАПУТ ЕТ ФУНДАМЕНТУМ ІНТЕЛЛЕГІТУР ТОТІУС ТЕСТАМЕНТІ) – встановлення спадкоємця – суть і основа заповіту.
5. Hereditas aditio (ХЕРЕДІТАС АДІЦІО) – вступ і прийняття спадщини.
6. Неrеditas personam defuncti sustinet (ХЕРЕДІТАС ПЕРСАНАМ ДЕФУНКТІ СУСТІНЕТ) – спадщина продовжує особистість померлого, тобто спадкоємець зобов’язаний виконати зобов’язання особи, яка залишила спадщину.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ОСНОВ РИМСЬКОГО ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
1. Етапи розвитку римського права.
2. Вплив римського права на національне право України.
3. Принципи, які надають сили римському праву.
4. Які Ви знаєте елементи римського права (jus)?
5. Яка відмінність римського приватного права від римського цивільного права?
6. Рецепція римського права.
7. Система римського права.
8. Характерні особливості римського приватного права.
9. Поняття звичаю та звичаєвого права.
10. Закони та плебісцити.
11. Предмет римського приватного права.
12. Роль римського приватного права та його значення для сучасної цивілістики.
13. Кодифікація Юстиніана.
14. Діяльність юристів як джерело правотворення.
15. Закон про цитування.
16. Які Ви знаєте види імператорських конституцій?
17. Поняття джерел права.
18. Джерела правотворення римського права.
19. Поняття римського сімейного права.
20. Загальна характеристика римських судових процесів та їх види.
21. Які характерні відмінності екстраординарного процесу від формулярного?
22. Поняття цивільного процесу.
23. Загальна характеристика легісакційного процесу.
24. Мета захисту суб’єктивних прав.
25. Статусні суди.
26. Яка відмінність формулярного процесу від легісакційного?
27. Колізія та комуляція позовів.
28. Що таке літісконтестація?
29. Сторони цивільного процесу.
30. Преторська формула, її складові частини.
31. Поняття і види позовів.
32. Поняття статусного права.
33. Яка відмінність позовної давності від законних строків?
34. Зміст правоздатності.
35. Поняття здійснення прав.
36. Які фактори впливали на правоздатність?
37. Обмеження дієздатності.
38. Поняття та види юридичних осіб.
39. Умови створення та припинення юридичної особи.
40. Поняття правоздатності.
41. Поняття дієздатності.
42. Характерні особливості юридичної особи.
43. Поняття та види споріднення в римській сім’ї.
44. Зміст батьківської влади.
45. Поняття шлюбу та його види.
46. Що таке конкубінат?
47. Умови вступу до шлюбу.
48. Особисті і майнові відносини подружжя в шлюбі.
49. Поняття емансипації.
50. Яка відмінність усиновлення від узаконення?
51. Припинення шлюбу.
52. Дарування між подружжям.
53. Встановлення батьківської влади.
54. Які Ви знаєте види речових прав?
55. Поняття речей та їх види.
56. Поняття речового права.
57. Яка відмінність речового права від зобов’язального?
58. Поняття плодів та майна.
59. Які Ви знаєте форми преторського захисту?
60. Поняття та зміст права власності.
61. Яка відмінність віндикаційного позову від негаторного?
62. Речові позови захисту права власності.
63. Яка відмінність похідного способу набуття права власності від первісного?
64. Правомочності власника.
65. Що таке традиціо?
66. Які Ви знаєте види права власності?
67. Способи набуття права власності.
68. Набуття права власності за давністю.
69. Первісний спосіб набуття права власності.
70. Поняття та види сервітутів.
71. Особливі види сервітутів.
72. Поняття та форми заставного права.
73. Що таке ручна застава?
74. Поняття фідуціарної угоди.
75. Поняття права на чужі речі.
76. Виникнення і втрата сервітутів.
77. Чим відрізняються земельні сервітути від емфітевису?
78. Особисті сервітути.
79. Яка відмінність суперфіцію від емфітевису?
80. Втрата права власності.
81. Захист та заперечення проти позову
82. Поняття іпотеки.
83. Суттєві елементи договору.
84. Випадкові елементи договору.
85. Які Ви знаєте земельні сервітути?
86. Виникнення батьківської влади.
87. Припинення батьківської влади.
88. Які Ви знаєте види зобов’язань?
89. Підстави виникнення зобов’язань.
90. Яка відмінність договору від зобов’язання?
91. Сторони у зобов’язанні.
92. Виконання зобов’язання.
93. Поняття зобов’язання
94. Джерела зобов’язань.
95. Поняття і класифікація договорів.
96. Зміст договору.
97. Умови дійсності договорів.
98. Захист права власності.
99. Які договори називаються консенсуальними?
100. Яка відмінність контрактів від пактів?
101. Які договори складають групу реальних?
102. Що таке вербальні договори?
103. Поняття літеральних договорів.
104. Що таке стипуляція та її характеристика?
105. Що означає термін “римське право”?
106. Яка відмінність синграфів від хірографів?
107. Наслідки виконання зобов’язань.
108. Зобов’язання ніби з договорів.
109. Поняття громадянської честі.
110. Поняття та види деліктів.
111. Класифікація зобов’язань.
112. Припинення зобов’язання.
113. Зобов’язання ніби з деліктів.
114. Поняття спадкування.
115. Прийняття спадщини.
116. Форма заповіту.
117. Що таке спадкова трансмісія?
118. У яких випадках настає спадкування за законом?
119. Спадково-правові відносини.
120. Час відкриття спадщини.
121. Поняття спадкового права.
122. Поняття та умови дійсності заповіту.
123. Спадкування за заповітом.
124. Яка відмінність універсального наступництва від сингулярного?
125. Поняття фідеікомісу.
126. Законна частка у спадкуванні.
127. Позбавлення громадянської честі.
128. Опіка і піклування: порядок встановлення та припинення.
129. Яка відмінність одностороннього договору від двостороннього?
130. Складові системи римського приватного права та їх характеристика.
131. Володіння і тримання.
132. Заміна осіб в зобов’язанні.
133. Становлення Римської держави.
134. Поняття та види володіння.
135. Форми договорів.
136. Предмет навчальної дисципліни “Основи римського цивільного права”.
137. Що таке “саріtіs dеmіnutіо”?
138. Володіння і похідне володіння.
139. Володіння правом.
140. Зміст володіння.
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Виконання запропонованих робіт дозволяє перевірити правильне засвоєння студентами теоретичних положень, розуміння тих чи інших положень норм римського приватного права, є засобом перевірки самостійної роботи студентів та їх підготовки до заліку.
Контрольна робота повинна бути виконана за одним з нижчезазначених варіантів. При цьому студенти, прізвища яких починаються з літер А, Б, Ф, Х та Ц, пишуть контрольну роботу з першого варіанту; В, Г, Ч, Ш та Щ – з другого; Д, Є, Е, Ю та Я – з третього; Ж, З, І та У – з четвертого; І, Й, К та Л – з п’ятого; М, Н та О – з шостого; П, Р, С та Т – з сьомого варіанту. Роботи, виконані з порушенням цього порядку, на рецензування прийняті не будуть.
У кожному варіанті контрольної роботи – по два завдання. Орієнтований обсяг контрольної роботи – 10-15 сторінок учнівського зошита. Сторінки зошита слід пронумерувати, а також залишити поля для зауважень рецензента. У кінці роботи необхідно зазначити використану літературу, вказати дату написання роботи і підписати її.
Роботу слід виконувати чітким почерком, грамотною літературною мовою. Виконана і належним чином оформлена контрольна робота повинна бути представлена на рецензію в строк, встановлений навчальним планом. Студенти, які своєчасно не подадуть роботи або ж подадуть роботи, виконані не за своїм варіантом, до заліку не будуть допущені.
Перш ніж розпочати вирішення кожного завдання, необхідно уважно ознайомитися з його умовами і проаналізувати викладені там юридичні факти. При цьому не слід ускладнювати їх своїми доповненнями, заснованими на різних припущеннях, або змінювати умову завдань. Визначивши тему, до якої відноситься завдання, необхідно ознайомитися з теоретичними та нормативними матеріалами цієї теми, опрацювати їх.
Вирішення кожного завдання повинно бути розгорнутим, вміщувати правовий аналіз обставин, викладених в його умові.
Відповіді на запитання повинні показати вміння студента аналізувати і узагальнювати матеріал, який був вивчений ним, а не повторювати текст підручника.
Контрольні запитання та казуси
ВАРІАНТ 1.
Охарактеризуйте складові системи римського приватного права.
Казус
З якої умови правоздатність поширювалася і на немовля, що знаходиться в утробі матері, тобто ще не народженого на світ?
ВАРІАНТ 2.
Назвіть основні принципи, які надають сили римському праву.
Казус
Під час епідемії римська похоронна колегія, вичерпавши власні засоби, звернулася за допомогою до банкіра-трапезита, але не змогла повернути позику у встановлений термін.
Чи міг трапезит звернути стягнення на майно окремих членів похоронної колегії?
ВАРІАНТ 3.
Визначити поняття та види прав на чужі речі.
Казус
Після смерті спадкодавця, який не залишив заповіту, не виявилося законних спадкоємців, і на спадщину стали претендувати далекий родич померлого й емансипований син померлого. Кому віддасть перевагу претор?
ВАРІАНТ 4.
Поняття речового права.
Казус
А. неодноразово просив Б. про сплату боргу в розмірі 1000 сестерціїв. Б. щораз ухилявся від сплати, але потім сказав: “Ти мені набрид. Щоб ти відстав від мене, я заплачу. Але присягайся, що більше ти до мене з цим приставати не будеш”.
А. присягнувся. Але Б. так і не сплачував борг.
Створилася дивна ситуація: якщо мовчати – нічого не одержати, якщо заявити позов – порушити присягу.
Що міг би сказати з цього приводу претор?
ВАРІАНТ 5.
Поняття і види власності.
Казус
У римського громадянина Товерія було три онука. Один народився від сина, що жив разом із батьком. Другий онук народився в сім’ї емансипованого сина. Третій був народжений дочкою, що знаходилась у “правильному римському шлюбі”.
Який з онуків знаходився під владою діда Товерія?
ВАРІАНТ 6.
Поняття і класифікація зобов’язань.
Казус
Дикий олень, клеймований стрілою, був уже схоплений мисливцем, але зумів вирватися й утекти. Майже в той же час його застрелив інший мисливець. Хто власник здобичі?
ВАРІАНТ 7.
Особисті та майнові відносини подружжя.
Казус
Похідним способом набуття права власності у римського права було:
• trаdіtіо;
• розпорядження на випадок смерті (заповіт);
• присудження, тобто придбання, за судовим рішенням;
• в силу закону.
Що загального між ними?
Самостійна робота студентів
Самостійна робота студентів є невід’ємною частиною навчального процесу. Головною метою цієї роботи є засвоєння навчального матеріалу, розвиток у студентів юридичного мислення і формування правосвідомості.
Самостійна підготовка до семінарських занять передбачає ознайомлення з основними положеннями опорного конспекту лекцій з дисципліни “Основи римського цивільного права” і рекомендованою до теми літературою.
До семінарського та практичного заняття студенти самостійно готують питання та вирішують ситуаційні завдання.
Самостійна робота студентів передбачає також написання рефератів з питань, вказаних у планах семінарських занять, які потім заслуховуються та обговорюються в аудиторії.
Самостійною роботою є також підготовка доповідей на наукові студентські конференції.
Формою контролю як самостійної, так і іншої роботи студентів передбачено складання заліку наприкінці семестру.
Індивідуальна робота зі студентами
Поряд з лекційними та семінарськими заняттями для засвоєння дисципліни “Основи римського цивільного права” навчальними планами передбачено також проведення індивідуальних занять із студентами. Така індивідуальна робота повинна враховувати особисті здібності і бажання кожного студента.
На індивідуальні заняття запропоновані ті теми з питань римського права, які не заплановані як обов’язкові. Вибір цих тем базується на інтересах студентів — майбутніх спеціалістів. З кожної теми розроблено план індивідуальної роботи, який включає: постановку проблемного завдання, його вирішення за допомогою нормативного матеріалу, написання рефератів та проведення консультацій. Формою контролю за цим процесом стають індивідуальні теоретичні співбесіди з малочисельними групами або індивідуально.
Основною формою проведення індивідуальних занять із студентами є формування навичок самостійної роботи з нормативним матеріалом та спеціальною літературою з курсу, вміння аналізувати і вирішувати проблемні питання і робити висновки та обгрунтування як теоретичного, так і практичного характеру.
Додаткові юридичні визначення, терміни і поняття
1. Асtіоnеs juris (АКЦІОНЕС ЮРІС) – юридичні акти.
2. Аd impossibilia nemo аbligatur – (АД ІМПОССІБІЛІА НЕМО ОБЛІГАТУР) – до неможливого нікого не зобов’язують.
3. Аnіmо fеlоnico (АНІМО ФЕЛОНІКО) – зі зловмисним наміром.
4. Арісеs juris (АПІЦЕС ЮРІС) – юридичні тонкощі.
5. Аudiatur et altera pars (АУДІАТУР ЕТ АЛТЕРА ПАРС) – слід вислухати і другу сторону.
6. Вrеvіа judicialia (БРЕВІЯ ЮДІЦІАЛІО) – судові приписи.
7. Саlumnia (КАЛЮМНІА) – хибне звинувачення.
8. Саsus dіlісtі (КАЗУС ДНЛИКТІ) – випадок правопорушення.
9. Саsиs іmprovisus (КАЗУС ІМПРОВІЗУС) – непередбачений випадок.
10. Соgіtationis роenam nеmо patitur (КОПТАЦІОНІС ПОНАМ НЕМО ПАТІТУР) – ніхто не несе відповідальність за думки.
11. Соmроs mеntis (КОМПОС МЕНТІС) – в здоровому розумі.
12. Dе lеgе fеrеnda (ДЕ ЛЕГЕ ФЕРЕНДА) – з точки зору законодавчого припущення.
13. Dе lеgе lаtа (ДЕ ЛЕГЕ ЛАТА) – з точки зору діючого закону.
14. Ех jurе (ЕКС ЮРЕ) – за правом.
15. Ех Іеgibus (ЕКС ЛЕПБУС) – за законом, згідно з законом.
16. Ignorantia juris nocet, іgnоrаtіо facti nоn nосеt (ІГНОРАНЦІА ЮРІС НОЦЕТ, ІНГОРАЦІО ФАКТІ НОН НОСЕТ) – незнання закону не є виправданням, але незнання факту є виправданням.
17. Legis virtus haec est: іmреrаrе, vеrаге, реrmіttеrе, рunire (ЛЕПС ВІРТУС ХЕК ЕСТ: ІМПЕРАРЕ, ВЕТАРЕ, ПЕРМІТТЕРЕ, ПУНІРЕ) – сила закону полягає в тому, щоб наказувати, забороняти, дозволяти, карати.
18. Маlе jure nostro uti non debemus (МАЛЕ ЮРЕ НОСТРО УТІ НОН ДЕБЕМУС) – не слід нам не належним чином користуватися своїми правами.
19. Меnt lеgis (МЕНС ЛЕГІС) – дух, смисл закону.
20. Міnаtur innocentibus gui pareit nocentibus (МІНАТУР ІНОЦЕНТІБУС КВІ ПАРЦІТ НОЦЕНТІБУС) – той, хто виправдовує винного, погрожує невинним.
21. Nеmо рunitur pro alieno delicto (НЕМО ПУНІТУР ПРО АЛІЕНО ДЕЛІКТО) – ніхто не карається за чужі злочини.
22. Nullum crimen sine poena, nulla porna sine lege, nullum crimen sine porna legali (НУЛЛУМ КРІМЕН СІНЕ ПОНА, НУЛЛА ПОНА СІНЕ ЛЕГЕ, НУЛЛУМ КРІМЕН СІНЕ ПОНА ЛЕГАЛІ) – немає злочину без покарання, немає покарання без закону, немає злочину без законного покарання.
23. Роеnа nоn роtеst, сulpa реrеnnis еrіt (ПОНА НОН ПОТЕСТ, КУЛПА ПЕРЕННІС ЕРІТ) – покарання не може бути вічним, але вина перебуває вічно.
24. Guis? Guid? Ubі? Guibus аuxiliis? Саr? Guomodo? Guando?
(КВІС? КВІД? УБІ? КВІБУС АУКСІЛІІС? КУР? КВОМОДО? КВАНДО?) – Хто? Що? Де? З чією допомогою? Для чого? Яким чином? Коли? – Риторична схема запитань. В риториці ці сім запитань призначені виявляти особу, дії, місце, співучасників, мету, спосіб та час.
25. Сui рrоdest? (КУІ ПРОДЕСТ ?) – кому це вигідно?
26. Сuі bono? (КУІ БОНО?) – кому це на користь?
27. Guod non est in actis, nоn est in mundo (КВОД НОН ЕСТ ІН АКТІС, НОН ЕСТ ІН МУНДО) – чого немає в документах, того немає у світі.
28. Silentium viritas se ipse defendet (СІЛЕНЦІУМ ВІДЕТУР КОНФЕСІО) – навчання рівнозначне визнанню.
29. Facile veritas se ipse defendet (ФАЦІЛЕ ВЕРГТАС СЕ ІПСЕ ДЕФЕНДЕТ) – істина легко сама себе захистить.
30. Lеgis peritus (ЛЕПС ПЕРІТУС) – особа, яка добре знає закони.