Перспективний педагогічний досвід Кіровоградщини Діяльність районних (міських) методичних кабінетів (центрів) Тема

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Тема: Нетрадиційні форми організації пізнавальної діяльності як умова ефективного розвитку творчих сил і здібностей кожної дитини.

Автор: Руденко Валентина Олександрівна, вчитель математики Мар’янівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Маловисківської районної ради Кіровоградської області, вчитель-методист, заслужений вчитель України.

Суть досвіду: ефективне використання педагогічних ідей В. О. Сухо-млинського, сучасних інформаційно-комунікаційних технологій з метою формування глибоких і міцних знань учнів, розвитку творчих здібностей і обдарувань, активізації розумової діяльності учнів.

Впровадження нетрадиційних форм організації пізнавальної діяльності учнів на основі реалізації вироблених правил:

нестандартність уроку;
систематичність у роботі;
індивідуальний підхід;
зв’язок з життям;
урізноманітнення форм позакласної роботи з учнями.

Керівництво роботою районного майстер-класу для вчителів математики.

Джерела інформації:

1. Посібник з ілюстраціями «Бувальщина про те, як абетка створювалась».

2. Нематематичні аксіоми для вчителя математики (Поради, коментарі, набутки): навч.-метод. посіб.– Кіровоград, 2008.– 76 с.

3. Урок математики в сучасних технологіях. Метод проектів. – Мала Виска, 2008. – 100 с.

Тема: Особистісно орієнтований підхід до вивчення математики.

Автор: Медведчук Марія Прокопівна, вчитель математики Голованівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Голованівської районної ради Кіровоградської області.

Суть досвіду: раціональне поєднання традиційних і нових форм, методів, прийомів навчання.

Запровадження модифікованої лекційно-практичної системи.

Розробка структурно-методичного забезпечення вивчення кожної теми навчальної програми.

Створення ефективної системи формування навчальних умінь і навичок учнів, розвитку їх творчих здібностей і обдарувань.

Джерела інформації:

1. Методичні рекомендації «Враховувати особистість учня». – Кіровоград, 2003.

Тема: Реалізація міжпредметних зв’язків інформатики та математики у процесі навчання інформатики в сучасній школі.

Автор: Зеленяк Олег Петрович, вчитель математики та інформатики навчально-виховного комплексу «Олександрійський колегіум – спеціалізована загальноосвітня школа» Олександрійської районної ради Кіровоградської області, Заслужений вчитель України, вчитель-методист, кандидат педагогічних наук.

Суть досвіду: комплексна реалізація міжпредметних зв’язків у процесі навчання інформатики в старших класах загальноосвітньої школи і в класах з поглибленим вивченням інформатики і математики.

Дослідження дидактичних моделей інформаційних технологій навчання, які використовуються для проектування змісту навчальних предметів:

формування спеціалізованих розумових навичок самостійної роботи з інформаційними джерелами та самостійним продукуванням значущої інформації з акцентом на засобах діяльності;
застосування методу «непоставлених» задач, практичної універсальної ідеї «укрупнення дидактичних одиниць», алгоритмічного методу навчання з виділенням елементарних задач, конструктивних методів;
класифікація міжпредметних зв’язків за змістом і методами навчання; визначення інтегруючих факторів, які забезпечують їх актуалізацію.

Розроблені та науково обґрунтовані компоненти методичної системи реалізації міжпредметних зв’язків з використанням наборів міжпредметних взаємопов’язаних задач і засобів інформаційних технологій навчання, які можуть використовуватись для вдосконалення змісту і форм роботи з обдарованими дітьми.

Джерела інформації:

1. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання інформатики.

2. Наукове видання «Практикум програмирования на Turbo Pascal. Задача, алгоритмы и решения». – К. : DiaSoft, 2001.

Тема: Прийоми використання активних методів і способів навчання при організації групової діяльності учнів та у роботі з обдарованими дітьми.

Автор: Швиданенко Лідія Степанівна, вчитель математики Балахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Петрівської районної ради Кіровоградської області, вчитель-методист, учитель вищої категорії.

Суть досвіду: використання активних методів та способів навчання обдарованих учнів під час групової діяльності на уроках математики різних типів.

Впровадження технологій групової спеціалізації навчальної діяльності, що забезпечує здобуття комунікативних навичок, здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи різні соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника), сприяє навчанню співпрацювати з однокласниками, формуванню рефлексивних компонентів навчальної діяльності.

Колективне використання оригінальних завдань і задач, історичних фактів.

Поєднання тренувань пам’яті з розвитком розумових здібностей школяра, застосування групової діяльності під час виконання довгострокових творчих завдань. Аналіз виконаної в класі роботи за такою схемою:

рівень творчості, оригінальність підходів;
рівень доступності для сприймання;
повнота, аргументованість, переконаність;
використання наочності;
культура мови доповідача;
відповіді на поставлені питання.

Використання інтерактивних методів і прийомів організації групової діяльності під час вивчення нового матеріалу, застосування набутих знань та вмінь при перевірці рівня знань учнів («Діалог», «Синтез думок», «Ажурна пилка», «Навчання в команді», «Акваріум», «Коло ідей», «Карусель» тощо).

Така система роботи дає позитивні результати. Вихованці Швиданенко Л. С. обирають свій життєвий шлях, тісно пов’язуючи його з математикою. Школярі Балахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, яких навчала Лідія Степанівна, є учасниками та переможцями олімпіад з математики різних рівнів.

Джерела інформації:

1. Матеріали узагальнення досвіду.

Тема: Впровадження ситуації успіху на уроках математики в 5-6 класах як одна з умов розвитку математичної компетентності особистості.

Автор: Савенко Ірина Володимирівна, вчитель математики комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 16 – дитячий юнацький центр «Лідер» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, старший учитель.

Суть досвіду: творчий підхід до дослідження впливу «ситуації успіху» на результативність математичних компетентностей особистості.

Використання авторських психолого-педагогічних прийомів створення «ситуації успіху» відповідно до навчальних тем шкільного курсу математики.

Моделювання систем уроків математики в 5-6 класах із застосуванням прийомів створення «ситуації успіху».

Джерела інформації:

1. Матеріали семінарів-практикумів:

«Оновлення змісту та методів викладання математики в умовах переходу на 12-річний термін навчання» (2007 р.);

«Етапи дослідно-експериментальної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів» (2007 р.);

«Інноваційна система виховної роботи на засадах психолого-педагогічного проектування особистісного розвитку учнів».

2. Поурочні плани вчителя:

Дії з десятковими дробами (5 кл.);
Координатна пряма (6 кл.);
«Віват, пропорція» (6 кл.).

Тема: Компетентнісний підхід до викладання математики.

Автор: Гришина Наталя Олександрівна, вчитель математики вищої категорії, вчитель-методист Созонівської загальноосвітньої школи I-IIIступенів Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області.

Суть досвіду: Організація уроку математики в повній реалізації структурних і змістових взаємозв’язків між теоретичними знаннями і практичними вміннями.

Створення умов для виявлення і розвитку особистого навчального та життєвого досвіду учня в плані предметної грамотності.

Практична спрямованість теоретичних знань, творчий підхід до реалізації міжпредметних зв’язків.

Формування досвіду самостійної діяльності на основі універсальності знань.

Джерела інформації:

1. Математика в 5 класі : компетентнісний підхід. Наук.-метод. посіб. – Кіровоград : Видавництво обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2007. – С. 74–97.

2. Відділ освіти Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області. Компетентнісний підхід до викладання математики : брошюра. – Кіровоград.

3. Відділ освіти Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області : матеріали презентації досвіду в школі інноваційних технологій. – Кіровоград.

4. Відділ освіти Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області : матеріали заняття майстер-класу вчителів математики Кіровоградського району.

Тема. Формування математичної компетентності учнів шляхом організації їх самостійної роботи у процесі вивчення математики.

Автор: Свириденко Олена Леонідівна, вчитель математики Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат – школа мистецтв) Кіровоградської обласної ради, вчитель-методист, переможець обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року – 2010», лауреат всеукраїнського етапу Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року – 2010».

Суть досвіду: полягає у використанні та комбінуванні різних видів навчання з метою організації самостійної роботи учнів на різних етапах засвоєння теми. Збільшення частки активної самостійної роботи кожного учня в умовах високої концентрації уваги й активності.

Практична реалізація ідеї здійснюється шляхом дотримання таких правил навчання:

- потрібно показати учням мету і завдання майбутньої роботи, пояснити її важливість і значення;

- учень не повинен виконувати навчальні дії, не усвідомивши їх;

- необхідно забезпечити розуміння учнями кожного слова, речення, поняття, розкривати їх , спираючись на знання і досвід;

- потрібно використовувати силу взаємонавчання, створювати умови для колективних форм пошуку правильної відповіді;

- необхідно давати своїм учням нові стимули навчання, які криються в самому навчанні, змусити їх полюбити цей процес – одну з головних насолод у житті;

- вчитель своєю діяльністю, пов’язаною з вивченням предмета, формує особистість;

- навчання стане більш успішним, якщо кожне правило супроводжуватиметься оптимальною кількістю прикладів;

- необхідно допомагати учням опановувати найбільш продуктивні методи навчально-пізнавальної діяльності;

- для відповіді потрібно давати учневі опору (схему, таблицю, конспект, алгоритм);

- необхідно пам’ятати, що по-справжньому знає той, хто застосовує на практиці;

- зацікавленість навчанням є тільки там, де є натхнення, народжене від успіху;

- слід ширше використовувати у навчанні практичні ситуації, вимагати від учнів самостійного бачення, розуміння і осмислення розходження між фактами, що спостерігаються в житті, та їх науковим поясненням;

- необхідно привчати учнів думати і діяти самостійно;

- творче мислення слід розвивати всебічним аналізом, а пізнавальні завдання вирішувати кількома логічно відмінними способами;

- необхідно частіше практикувати творчі завдання.

Джерела інформації:

1. Буряк Ю. В., Литвин М. Ю., Макарчук О. П., Свириденко О. Л. Програми факультативів та спецкурсів з природничо-математичних дисциплін. – Кіровоград : Пролісок, 2009.

2. Свириденко О. Л. Використання інтерактивної дошки на уроках математики. – Кіровоград : Пролісок, 2008.

3. Свириденко О. Л. Інформаційна компетентність випускника профільного класу : збірник матеріалів обласного семінару. – Кіровоград : Пролісок, 2008.

4. Свириденко О. Л. Кути, вписані в коло, та їх вимірювання / О. Л. Свириденко // Математика в школах України. – 2009. – № 4 (232).

5. Свириденко О. Л. Використання властивостей функцій під час розв’язування рівнянь і нерівностей : практичне заняття в 11 класі фізико-математичного профілю / О. Л. Свириденко // Математика в школах України. – 2010. – № 3 (267).

6. Свириденко О. Л. Початки стереометрії. 10 клас: [Методичні рекомендації] / О. Л. Свириденко. – Кіровоград : Видавництво обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2010. – 42 с.

Автор: Ретунська Вікторія Вікторівна, вчитель комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 16 – дитячий юнацький центр «Лідер» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», вчитель вищої категорії, вчитель-методист, переможець обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року – 2007».

Суть досвіду: проблема використання знаково-символічних засобів у навчанні математики досліджується вчителем давно і за різними рівнями, що дало можливість зробити певні висновки:

- у навчальній діяльності учнів 5-9 класів на уроках математики знаково-символічні засоби виконують не тільки заміщувальну, але й пізнавальну та комунікативну функції;

- існує певна залежність між розвитком семіотичної функції учнів та їх пізнавальною активністю;

- серед різноманітних видів діяльності зі знаково-символічними засобами окремо виділяються завдання на кодування (декодування) як вид, що передбачає вміння відтворювати зміст у знаково-символічній формі і дає можливість здійснювати навчальну діяльність різнопланово;

- впровадження знаково-символічних засобів на уроках математики сприяє розвитку креативних та когнітивних здібностей учнів за умов створення оригінального освітнього продукту навчання.

У навчальній діяльності вчитель використовує завдання такого типу: набуті знання вчитель або учень кодують і пропонують іншому декодувати запис. Мета – індивідуальне «вичерпування» смислової суті навчального матеріалу. Таким чином створюється особливе середовище, в якому зміст навчання кодується учнем на особистому рівні, формується візуальна культура, створюються умови для розкриття й самореалізації особистості школяра.

Запроваджена методика навчання математики дає змогу учневі створювати власну динамічну систему вивченого й можливість неоднозначного його уявлення, будувати власну модель того, що вивчається, на функціональному рівні.

Джерела інформації: виступи на обласних семінарах та конференціях, на курсах підвищення кваліфікації, відкриті уроки, участь у Всеукраїнському етапі конкурсу «Учитель року», публікації у педагогічних виданнях, виступи на обласному телебаченні.

Тема: Мистецтво полеміки на уроках математики.

Автор: Руденко Валентина Олександрівна, вчитель Мар’янівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Маловисківської районної ради Кіровоградської області, вчитель-методист, Заслужений вчитель України.

Суть досвіду: Руденко Валентина Олександрівна особливу увагу на уроках приділяє дебатам, полеміці та дискутуванню, вбачаючи у таких формах роботи можливість навчання ключовим компетенціям школярів. З огляду на те, що навчання повинно йти в ногу з життєвими процесами, значення полеміки на уроці зростає вдвічі. Вміння проводити дискусії учні набувають із середніх класів, але у зв'язку з недостатнім досвідом такої діяльності, полеміка займає частину уроку. Так, під час вивчення геометрії пропонуються задачі, в яких потрібно побачити неточність та переконливими аргументами довести її. У кількох перефразованих твердженнях одного змісту учням пропонується знайти та відкинути суттєві моменти, що змінюють судження, добудувати математичний факт власними міркуваннями, які уточнюють його сутність.

У старших класах використовують дискусії та дебати у повному обсязі протягом усього уроку. Об’єднавши клас у групи, відстежуються всі «за» і «проти» проблемного питання, щоб у такий спосіб переконати решту учасників та набути досвід публічних виступів. Надзвичайно вдало дискусії проходять під час перших уроків стереометрії, уроків алгебри при дослідженні властивостей функції, доведенні нерівностей. Валентина Олександрівна підбирає задачі, де можливі, на перший погляд, дві відповіді – «так» і «ні», та пропонує групам, зайнявши одну із позицій, відстоювати її, опираючись на відомі їм математичні істини, переконувати свого опонента за допомогою міцних знань. Учні користуються спеціально виробленими пам’ятками-рекомендаціями, що містять фрази, яких слід дотримуватись при проведенні дискусії та «золотими» правилами ведення полеміки.

Готуючись до дискусії на уроці математики, вчитель детально обдумує такі питання:

- перебудова навчального матеріалу в систему проблемних запитань, які викликають сумнів та потребують наукового обґрунтування;

- продумування різних варіантів можливих відповідей на поставлені запитання та шляхів виходу зі створених ситуацій;

- способи примирення різних думок та критично-конструктивне їх завершення.

При такому підході до вивчення математики учні навчаються не тільки демонструвати свої знання в дружній атмосфері, «за» чи «проти» певного твердження висловлювати аргументовано, доцільно та цивілізовано, а й проводити доказово математичні міркування та досконало володіти переконливою мовою фактів та знань.

Джерела інформації: виступи на районних та обласних семінарах, відкриті заняття для вчителів математики області, участь у роботі майстер-класу, буклети.

Тема: Формування життєвої компетентності школярів.

Автор: Гришина Наталія Олександрівна, вчитель Созонівської загальноосвітньої школи I-IIIступенів Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області, вчитель вищої категорії, вчитель-методист.

Суть досвіду: практика професійної діяльності Гришиної Наталії Олександрівни, вчителя математики Созонівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кіровоградської області, спрямована на формування життєвої (соціальної) компетентності школярів, що сприяє виробленню вмінь застосовувати знання на практиці в різних ситуаціях. Для забезпечення активної участі учнів у навчальному процесі вчителем розроблена і результативно впроваджується система уроків з тем «Дробові числа» (5 клас) та «Звичайні дроби» (6 клас), яка передбачає:

- структурування теми, що розкриває смислове інформаційне ядро та практичні вправи для його опрацювання;

- опис виучуваних понять та завдання на опрацювання їх визначень;

- подання вибраного способу дій у вигляді власного алгоритму роботи, приклади та контр приклади;

- вправи евристичного та практичного спрямування (прикладні, сюжетні задачі), завдання для самостійних і контрольних робіт.

Такий підхід до викладання математики формує особистість, яка здатна і може вчитися, прагне розвивати свої здібності, формувати в собі духовно багату, конкурентноздатну, творчу особистість.

Джерела інформації: виступи на районних та обласних семінарах, публікації у педагогічних виданнях, матеріали презентації досвіду в школі інноваційних технологій при відділі освіти Кіровоградської районної державної адміністрації.

Тема: Організація самостійної роботи учнів при підготовці до ЗНО з математики.

Автор: Свириденко Олена Леонідівна, вчитель Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат – школа мистецтв) Кіровоградської обласної ради, вчитель вищої категорії, вчитель-методист, переможець обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року – 2010».

Суть досвіду: збільшення частки активної самостійної роботи кожного учня в умовах високої концентрації уваги й активності – це основна ідея продуктивного навчання. Практична реалізація цієї ідеї успішно здійснюється Свириденко О. Л., вчителем математики Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат – школа мистецтв) під час тематичної підготовки до ЗНО з математики.

Схема підготовки містить три основні етапи:

- перевірка та корегування рівня теоретичної підготовки учня з теми (усні та письмові заліки, складання власних та використання готових узагальнюючих схем, алгоритмів та таблиць)

- розв’язування тренувальних тестів, які містять різні вправи за зразками або типовими алгоритмами (комп’ютерне тестування, індивідуальна та групова робота над системою тестів);

- розв’язування задач з повним обґрунтуванням.

Найбільшу увагу вчитель приділяє саме третьому етапу, під час якого діє за відпрацьованою схемою:

- знайомство учнів з технологією розв’язування нестандартних математичних задач, розробленою американським вченим Д. Пойа (семінар «Як розв’язувати задачу?!», пам’ятка для учня );

- об’єднання геометричних задач за методом ключової задачі (система ключових задач);

- використання комп’ютерного моделювання при розв’язуванні множини стереометричних задач за одним малюнком (система комп’ютерних моделей на перерізи многогранників та комбінації многогранників і фігур обертання);

- пошук розв’язування задач різними способами (довгострокові завдання «Знайди прості та красиві розв’язання!»).

Джерела інформації: виступи на обласних семінарах та конференціях, на курсах підвищення кваліфікації, участь у Всеукраїнському етапі конкурсу «Учитель року», публікації у педагогічних виданнях.

Blog

Перспективний педагогічний досвід Кіровоградщини Діяльність районних (міських) методичних кабінетів (центрів) Тема

Содержание