Перспективний педагогічний досвід Кіровоградщини Діяльність районних (міських) методичних кабінетів (центрів) Тема
| Вид материала | Документы |
- Науково-дослідна діяльність методичних служб: зміст, проблеми, перспективи, 235.45kb.
- План проведення обласного семінару завідувачів районних (міських) методичних кабінетів,, 54.58kb.
- Химинець В. В. Науково-методичні аспекти інноваційної діяльності районних (міських), 53.59kb.
- Василя Сухомлинського (протокол №1 від 03. 02. 2009 року) Кіровоград 2009 ббк 74. 580., 2598.12kb.
- Україна івано-франківська обласна державна адміністрація головне управління освіти, 102.4kb.
- Рекомендації серпневої наради методистів районних методичних кабінетів та керівників, 40.6kb.
- Завідувачам районних (міських) методичних кабінетів Про особливості організації навчально-виховного, 60.55kb.
- Рекомендац І ї секції працівників відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій, 118.63kb.
- Соціальної педагогіки: практичні психологи, соціальні педагоги, методисти, директори, 30.24kb.
- 1. Затвердити Положення про порядок здійснення обліку та систематизації законодавства, 347.78kb.
Автор: Бирзул Оксана Василівна, вчитель-методист Златопільської гімназії Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року – 2005» в номінації «Історія».
Суть досвіду: реалізація завдань особистісно орієнтованої освіти через оптимальне поєднання і добір форм та методів розвивального навчання історії. Урахування суб’єктивності, діалогічності, розвивальної спрямованості, інтегративності, диференціації, пошуково-дослідницького характеру навчальної діяльності, критичного мислення, інтерактивності.
Використання проблемного навчання, елементів ТРВЗ (Теорія розв’язання винахідницьких задач) як наукової технології, спрямованої на свідоме управління процесом творчості, озброєння учнів алгоритмом розв’язання проблеми, здійснення аналізу системи, опис процесів, порівняння навчального матеріалу та удосконалення об’єктів, що вивчаються, пошук зв’язку між структурними елементами, планування діяльності, складання структурно-логічних схем.
Системно-функціональний підхід до використання на уроці різних форм роботи.
Використання відкритих творчих задач, зокрема, конструктивних, які передбачають вміння висувати гіпотези, логічну побудову до поставленої цілі та прогностичні завдання, що навчають учнів робити аналіз позитивних і негативних наслідків відомих фактів, подій і явищ; формують раціональність, практичність, виваженість. Учитель використовує творчу уяву для розв’язання творчих, проблемних задач, що сприяє формуванню предметних компетенцій.
Джерела інформації:
1. Бирзул О. В. Реалізація форм та методів розвивального навчання на уроках історії в системі особистісно орієнтованої освіти: метод. посіб. «Учитель року – 2005». – Кіровоград, 2005.
2. Бирзул О. В. Проблемне навчання з використанням елементів ТРВЗ на уроках історії // Історія та правознавство. – 2009. – № 29.
3. Кравченко Ю. В. Методичні аспекти викладання предметів освітньої галузі «Суспільствознавство» у 2008-2009 навчальному році // Методичний вісник. – Кіровоград : Видавництво обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. – 2008. – № 44.
4. Лебедєва Ю. Г. Всеукраїнський конкурс «Учитель року – 2005» у номінації «Історія» : погляд члена журі // Історія в школах України. – 2005 – № 6.
Тема: Активізація розумової діяльності учнів на уроках правознавства. Форми та методи роботи з обдарованими учнями.
Автор: Комірний Олександр Іванович, учитель-методист навчально-виховного комплексу «Гайворонська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5».
Суть досвіду: досвід реалізації на практиці мотивації навчання, розвитку мотиваційної сфери пізнавальної активності учнів у навчанні правознавства, формування стійкого інтересу до вивчення предмета.
Диференційований підхід до розвитку здібностей учнів, створення умов для прояву максимальної самостійності і пізнавальної ініціативи кожного учня.
Ефективне використання рольової гри як методу активізації розумової діяльності, формування навичок діяти в найтиповіших життєвих ситуаціях відповідно до правових норм, формування творчого мислення.
Створення власної творчої «школи» роботи з обдарованими учнями, результатами якої є переможці на Всеукраїнських олімпіадах юних правознавців та у Всеукраїнських конкурсах.
Вчителем опубліковано більше 20 статей з проблем методики викладання історії та основ правознавства.
Джерела інформації:
1. Кравченко Ю. В. Активізація розумової діяльності учнів на уроках історії та основ правознавства. Передовий педагогічний досвід Кіровоградщини у новому баченні. ІІ книга. – Кіровоград, 1998.
2. Комірний О. І. Рольова гра як метод активізації розумової діяльності старшокласників на уроках правознавства. Методичні знахідки переможців обласного етапу ІV Всеукраїнських конкурсів «Учитель року». – Кіровоград, 2000.
3. Комірний О. І. Гайворонщина – перлина подільського краю. Історія і сучасність. – Кіровоград, 2004.
4. Комірний О. І. Особливості роботи з обдарованими дітьми // Першовересень. – 2007. – № 3.
5. Комірний О. І. Вдосконалювати правову освіту в школі // Першовересень. – 2004. – № 4.
6. Комірний О. І. Активізація пізнавальної діяльності учнів у процесі викладання історії // Імідж сучасного педагога. – 2003. – № 9.
7. Корецька Л. В., Постельняк А. І. Увага : обдаровані діти! – Кіровоград. – 2006. – С. 13.
8. Постельняк А. І. Педагогіка творчості В. О. Сухомлинського, досвід А. Б. Рєзніка в дії. Феномен Гайворонської п’ятої. – Кіровоград, 2006. – С. 22, 26–27.
Тема: Формування громадянської культури учнівської молоді.
Автор: Сімеонова Валентина Миколаївна, заступник директора з навчально-виховної роботи гімназії № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, вчитель-методист.
Суть досвіду: формуванню досвіду сприяло дружнє партнерство та співпраця гімназії з Всеукраїнською асоціацією викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба».
Основу методики викладання громадянської освіти складають інтерактивні методи навчання. Кожний урок сприймається зацікавлено. Інтерактивні вправи на уроці дають можливість учням вирішувати проблеми спілкування, вчать їх бути толерантними, поважати один одного.
Демократичну атмосферу на уроці створюють дискусії, диспути, рольові ігри, що дозволяють учням розкрити себе як особистість, сприяють формуванню громадянських компетентностей учня.
Джерела інформації:
1. Кравченко Ю. В. Громадянська освіта в навчальних закладах області : метод. посіб. –Кіровоград, 2008.
2. Сімеонова В. М. Формування громадянської культури підростаючого покоління / Науково-методичний часопис з історичної та громадянської освіти «Доба».– 2002. – № 3.
3. Сімеонова В. М. Діалог з учнями / Науково-методичний часопис з історичної та громадянської освіти «Доба».– 2002. – № 4.
Тема: Самостійна пошукова діяльність школярів засобами технології проблемного навчання
Автор: Лещенко Любов Василівна, вчитель-методист Компаніївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Компаніївської районної ради Кіровоградської області, Заслужений вчитель України.
Суть досвіду: створення процесу навчання на уроках історії, в основі якого лежить самостійна пошукова діяльність, яка розпочинається з розв’язання навчальних проблем, задач, завдань і внаслідок якої формуються нові знання, вміння, навички, розвивається зацікавленість, активність, ерудиція, творче мислення. Учні спільно з учителем шукають способи розв’язання проблеми шляхом висунення гіпотез, формулюють навчальну проблему, збирають та аналізують дані, необхідні для розв’язання проблеми (робота з різними джерелами інформації, проведення досліджень, вивчення таблиць, графіків, перегляд відеосюжетів). Учні самостійно визначають причинно-наслідкові зв’язки, формулюють гіпотезу, висновки щодо проблемного завдання, поставленого на початку уроку.
Джерела інформації:
1. Кравченко Ю. В. Методичні аспекти забезпечення суспільствознавчої освіти в умовах модернізації навчально-виховного процесу // Методичний вісник. – Кіровоград : Видавництво обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. – 2006. – № 1(42).
Тема: Роль методу проектів у формуванні громадянських компетенцій на уроках курсу «Громадянська освіта».
Автор: Бібік Наталія Станіславівна, вчитель-методист навчально-виховного комплексу «Бобринецька гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1».
Суть досвіду: застосовуючи педагогічні технології «Метод проектів», учитель формує інтерес до визначеної проблеми шляхом реалізації особистісно орієнтованого підходу, навчає визначати проблеми, завдання дослідження, висувати гіпотезу і розв’язувати її, обговорювати методи дослідження, аналізувати кінцеві результати, підводити підсумки, коригувати, робити висновки, розвиває пізнавальні інтереси учнів, практичне мислення, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі. Завдяки такій методиці роботи, її учні є учасниками акції «Громадянин», Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Історія України та державотворення».
Джерела інформації:
1. Кравченко Ю. В. Громадянська освіта в навчальних закладах області : метод. посіб. – Кіровоград, 2008.
2. Кравченко Ю. В. Методичні аспекти забезпечення суспільствознавчої освіти в умовах модернізації навчально-виховного процесу /Методичний вісник № 1(42) . – Кіровоград. –2006.
3. Махно О. П. До джерел громадянськості. Методичні матеріали. – Кіровоград, 2007.
4. Світ творчості, духовності й краси (З досвіду роботи педагогів області з творчого впровадження спадщини В. О. Сухомлинського у вихованні школярів). – Кіровоград, 2008.
Тема: Застосування інформаційних технологій на уроках історії.
Автор: Бак Юрій Анатолійович, учитель, директор Троянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Троянської сільської ради Голованівського району.
Суть досвіду: вчитель на уроках з історії формує в учнів навички грамотного використання ресурсів Інтернету, здійснює міжпредметні зв’язки історії та інформатики. Усвідомлюючи, що значна частина старшокласників широко користується Інтернетом, обізнана з комп’ютерними технологіями, підвищує активізацію пізнавальної діяльності учнів через використання сучасних інформаційних технологій. Створюючи мультимедійний продукт, залучає до активної співпраці учнів, які стають співавторами нового багатовимірного дидактичного інструментарію.
Навчальну діяльність учнів перетворює на дослідницьку з врахуванням їхніх інтересів та життєвого досвіду, а знання, набуті в процесі такої діяльності, – на компетентність.
Справжньою методичною знахідкою є підготовлена ним програма факультативного курсу «ВЕБ-історія для 9 класу».
Джерела інформації:
1. Кравченко Ю. В. Методичні аспекти викладання предметів освітньої галузі «Суспільствознавство» / Методичний вісник. – Кіровоград : Видавництво обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. – 2008. – № 44.
Тема: Застосування технологій активного навчання в процесі викладання історії культури в шкільних курсах.
Автор: Таран Тетяна Олексіївна, вчитель-методист навчально-виховного об’єднання «Олександрійська гімназія ім. Т. Г. Шевченка – загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів – школа мистецтв» Олександрійської міської ради Кіровоградської області.
Суть досвіду: ефективно поєднує активні та інтерактивні технології навчання, традиційні методи навчання, застосовує метод асоціацій, створює проблемні ситуації, які розв’язуються на уроці, залучає учнів до пошукової дослідницької роботи.
Методичною скарбничкою вчителя є робота з обдарованими учнями засобами факультативних курсів, які працюють на основі її авторських програм. Як наслідок, її учні стають призерами Всеукраїнських учнівських олімпіад.
Вчитель застосовує сучасні методики вивчення питань культури в шкільних курсах всесвітньої історії та історії України, формує в учнів навички давати характеристику культурної епохи, особливостей культурного розвитку цивілізацій, суспільств, усвідомлення та вшанування національних та загальнолюдських цінностей, навчає досліджувати культурне життя історії краю.
Джерела інформації:
1. Кравченко Ю. В. Шкільна історична освіта: тенденції та проблеми / Науково-методичні матеріали про стан навчально-виховної роботи в закладах освіти області. – Кіровоград, 1998.
2. Кравченко Ю. В. Стан викладання суспільних дисциплін у 2001-2002 н.р. та перспективи 2002-2003 н.р. // Методичний вісник. – Кіровоград : Видавництво обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. – 2002.– № 36.
3. Таран Т. О. Українська культура в ІІ половині ХVІІІ ст. Методичні аспекти викладання // Історія України. – 2007. – № 18.
4. Таран Т. О. Учень навчає учня // Освітянське слово. – 2000. – № 3.
5. Таран Т. О. Методика організації експедиційної краєзнавчої роботи під час літньої практики в НВО «Олександрійська гімназія ім. Т. Г. Шевченка – ЗНЗ І-ІІ ступенів – школа мистецтв» / Актуальні аспекти дослідження історії краю (1920-1945 рр.) та використання краєзнавчих матеріалів у навчально-виховному процесі. – Кіровоград, 2006.
Тема: Історико-краєзнавчі дослідження як фактор формування громадянсько-патріотичних якостей учня.
Автор: Філіпова Світлана Миколаївна, вчитель історії навчально-виховного комплексу «Знам’янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 – ліцей» Знам’янської міської ради Кіровоградської області.
Суть досвіду: Завдяки створенню власної моделі досліджень як основи залучення старшокласників до вивчення, збереження та популяризації історико-культурних надбань земляків учитель сприяє соціалізації учнів, вихованню у них рис громадянина України, патріота рідного краю.
Досвід вивчався за напрямами:
- використання потенціалу краєзнавства на уроках;
- діяльність гуртка «Громадянознавство»;
- створення та діяльність музею історії навчального закладу.
Досвід представлено на:
- занятті школи педагогічної майстерності керівників музеїв навчальних закладів області (2009 рік);
- на обласних краєзнавчих конференціях: «Наш край у ХVІІІ столітті» (12-13 вересня 2002 р.); «Актуальні аспекти дослідження історії краю (1920-1945 рр.) та використання краєзнавчих матеріалів у навчально-виховному процесі» (22-23 вересня 2005 р.); «Український музей при навчальному закладі: історія і сучасність» (4-5 вересня 2007 р.);
- на Всеукраїнській науково-методичної конференції «Методологічні засади історичної освіти в контексті профілізації старшої школи» (21-22 жовтня 2010 р.);
- матеріали досвіду опубліковано у фаховому виданні:
Гайда Л. А. До проблем методичної роботи з керівниками музеїв при навчальних закладах // Історія України. – Червень, 2010. – № 21. – С. 10–12;
Філіпова С. М. – дипломант Всеукраїнського конкурсу імені Валерія Волковинського, лауреат краєзнавчої премії Б. М. Кузика.
Джерела інформації:
1. Гайда Л. А. До проблем методичної роботи з керівниками музеїв при навчальних закладах // Історія України. – Червень, 2010. – № 21. – С. 10–12
2. Гайда Л. А. Музей у навчальному закладі / Лариса Гайда. – К. : Шкільний світ, 2009. – 128 с. (Бібліотека «Шкільного світу»).
3. Філіпова С. М. З історії села Мошорино / Наш край у ХVІІІ столітті : матеріали обласної науково-практичної історико-краєзнавчої конференції 12-13 вересня 2002 р. (Упор. Гайда Л. А.). – Кіровоград : Центрально-Українське видавництво, 2003. – С. 96–98.
4. Філіпова С. М. Діяльність ветеранських організацій у м. Знам’янці / Актуальні аспекти дослідження історії краю (1920-1945 рр.) та використання краєзнавчих матеріалів у навчально-виховному процесі : матеріали обласної науково-практичної історико-краєзнавчої конференції (22-23 вересня 2005 р.) / Заг. ред. Л. А. Гайди. – Кіровоград: Видавництво обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2006. – С. 64–66.
5. Філіпова С. М. Музей історії Знам’янської загальноосвітньої школи № 2 / Український музей при навчальному закладі: історія і сучасність : матеріали обласної науково-методичної конференції 4-5 вересня 2007 р., м. Кіровоград / Заг. ред. Л. Гайда. – Кіровоград: Видавництво обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2008. – С. 88–91.
Тема: Форми і методи діяльності шкільного історико-етнографічного музею.
Автор: Шевченко Зінаїда Федорівна, вчитель історії, керівник історико-етнографічного музею Хмелівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Маловисківської районної ради Кіровоградської області.
Суть досвіду: діяльність історико-етнографічного музею у школі – це ефективний засіб пробудження та розвитку у школярів національної свідомості та виховання патріотичних почуттів. Системний підхід до використання всіх напрямків краєзнавства у процесі навчання і виховання учнів сприяє поглибленню їх знань з навчальних дисциплін, формуванню пізнавальної та громадської активності, усвідомленню відповідальності за долю своєї Батьківщини.
Досвід вивчався за напрямами:
- дослідницька робота та формування музейного зібрання;
- використання потенціалу музейної збірки на уроках, у позаурочній роботі з предмета, позакласних виховних заходах, у діяльності гуртків, традиціях школи та місцевої громади;
- співпраця з державними установами та громадськими організаціями;
- участь учнів у Всеукраїнських та регіональних конкурсах, акціях, фестивалях, конференціях.
Результати:
Хмелівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів є опорною в районі з питань національно-громадянського виховання, історико-етнографічний музей є дієвою складовою цього процесу.
Видано книгу: Про звичні речі. Етнографічний літопис рідного краю / Упор. З. Ф. Шевченко. – Мала Виска : ред. газети «Маловисківські вісті», 2010. – 55 с.
Досвід представлено на районній краєзнавчій конференції «Історія краю очима юних» (2008).
Підготовлено методичні матеріали: з досвіду роботи «Через пізнання себе йти до національної свідомості»; розробки уроків українського народознавства на базі історико-етнографічного музею «Народний одяг», «Інтер’єр українського житла».
Досвід презентується на районних, обласних науково-практичних семінарах для вчителів українознавства та українського народознавства, педагогів-організаторів, заступників директора з виховної роботи.
Матеріали досвіду розміщені на сайті ОІППО.
Шевченко З. Ф. – лауреат районної краєзнавчої премії імені Олександра Ковтуна Маловисківської районної ради.
Джерела інформації:
1. Шевченко З. Ф. Про звичні речі. Етнографічний літопис рідного краю / Упор. З. Ф. Шевченко. – Мала Виска : ред. газети «Маловисківські вісті», 2010. – 55 с.
2. Матеріали досвіду, розробки уроків та виховних заходів у музеї.
Природничо-математична освіта. Біологія
Тема: Формування екологічної свідомості школярів.
Автор: Глушаєва Ольга Іванівна, вчитель біології та хімії загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступенів № 10 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист.
Суть досвіду: творчий підхід до реалізації педагогічних ідей В. О. Сухомлинського з питань екологічного виховання учнів у процесі викладання біології.
Вирішення комплексних завдань екологічного, морального і естетичного виховання з використанням можливостей уроку.
Використання різноманітних форм позакласної роботи (екскурсії, походи, уроки мислення серед природи, ведення спостережень).
Джерела інформації:
- Матеріали узагальнення досвіду ЦМСПС управління освіти Кіровоградської міської ради.
- Світ природи – невичерпне джерело знань : метод. посіб.
Тема: Формування духовності особистості через шкільний екологічний клуб.
Автор: Таран Дарія Гнатівна, вчитель біології і хімії загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 33 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист.
Суть досвіду: творчий підхід до реалізації педагогічних ідей В. О. Сухо-млинського з метою формування високодуховної творчої особистості, спрямування її діяльності на збереження та примноження природного середовища.
Організація діяльності екологічного клубу «Юкка», який працює на базі школи протягом 17 років. Закладено три екологічні стежини, підтримується зв'язок з Українським товариством охорони птахів, ведеться значна просвітницька й пропагандистська робота з питань охорони природи мікрорайону й міста Кіровограда. Екологічний клуб охоплює 10 секцій за інтересами дітей: аквасвіт, декоративні птахи, біощит, екологічна стежина, пошукова діяльність, блакитний і зелений патруль, екологічна варта, лекторська група, банк «Природа очима дітей», орнітолог. Ініціація операцій «Опале листя», «Амброзія», «Первоцвіт», «Посмітюха» та ін.
Джерела інформації:
1. Матеріали узагальнення досвіду ЦМСПС управління освіти Кіровоградської міської ради.
2. Екологічний клуб «Юкка» : метод. посіб.
3. Шкільний екологічний клуб у системі морального виховання учнів : метод. посіб. – Кіровоград : Видавництво обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського.
Тема: Екологічне виховання на уроках біології та в позаурочний час.
Автор: Чабан Наталія Володимирівна, вчитель біології, директор Підлісненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Олександрівської районної ради Кіровоградської області, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист.
Суть досвіду: формування системи екологічної роботи через створення шкільного лісництва, залучення учнів до дослідницької роботи, написання дослідницьких робіт, збору матеріалів до шкільних природничого музею та музею хліба, робота з підтримання порядку пришкільних ділянок і прилеглої території.
Система роботи з учнями молодших класів з написання казок про ліс та лісових тварин.
Джерела інформації:
1. Матеріали узагальнення досвіду РМК Олександрійського відділу освіти Олександрівської районної державної адміністрації.