Geum.ru

Киричук О. В., Колесникова В. Ф., Шелест І.І., Матвієнко Л.І., Смирнова О. П

Вид материалаДокументы

Содержание


Список літератури
Дослідження особливостей сімейного безробіття в ситуації працевлаштування
Мета дослідження
Рис.4. Схема рівня готовності членів безробітних сімей до започаткування власної справи.
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Список літератури

  1. Бодров В.А. Психологический стресс: Развитие учения и современное состояние проблемы. - М. 1995.

2. Грегор О. Как противостоять стрессу / в кн.: Стресс жизни: сборник. Сост. Л. М. Попова, И. В. Соколов. - СПб.: ТОО «Лейла», 1994.

3. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. — М., 1980.

4. Леана К., Фельдман Д. Как справиться с потерей работы. - М, 1995.

5. Майк Джордж Что такое стресс и как с ним бороться / кн.: Искусство релаксации: снятие напряжения, устранение стресса, самопомощь. - М., 1994.

6. Мэерсон Ф.З., Пшенникова М.Г. Адаптация стрессовым ситуациям и физичесиким перенагрузкам. -М.: Медицина, 1988.

7. Немов Р.С. Психология - в Зх кн. - Т.1.: Общие основы психологии. — М: Просвещение: ВЛАДОС,1995.

8. Психологический словарь / под ред. П.В.Зинченко. —М., 1996.

9. Ромэк В.Г., Конторович В.А., Крукович Е.И. Психологическая помощь в кризисных ситуациях. - СПб.: Речь, 2004.

10. Самоукина Н.В. Стресс в работе банковских работников // Прикладная психология. - 1996.-№1.

11. Селье Г. Стресс без болезней / в кн.: Стресс жизни: сборник. Сост. Л. М. Попова, И. В. Соколов. - СПб.: ТОО «Лейла», 1994.

12. Стрес і шляхи його подолання // Все для вчителя.-2002.- №20.

13. Теория и практика управления персоналом: учеб.- методич. пособие / Сост. Г.В.Щекин. -К.: МАУП, 1998.

14. Юрченко А. Під пресом стресу. // Підручник для директора.- 2003.-№3.


ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СІМЕЙНОГО БЕЗРОБІТТЯ В СИТУАЦІЇ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

Колесникова В. Ф.

(м.Київ)

Дубяга Я. І.

(Запоріжська область)

Проблема сімейного безробіття є досить актуальною психологічною проблемою на сьогодні. Ми не хочемо жити в емоційно нездоровому суспільстві, де панує хаос, суцільне невдоволення життям, розпач та пригнічення. Необхідно допомагати сім’ям безробітних у подоланні психологічних перешкод у вирішенні питання працевлаштування. Саме цим зумовлена необхідність дослідження психологічних особливостей сімейного безробіття в ситуації працевлаштування.

Проб­леми активізації безробітних до пошуку роботи досліджували провідні науковці, зокрема В. М. Данюк, П. В. Журавльов, А. М. Колот, В. П. Нестерчук, В. М. Петюх, О.В. Киричук, В. О. Покрищук, Т. В. Перегудова, М. В. Семикіна та ін.

Мета дослідження: вивчити та проаналізувати сімейне безробіття, як психологічну проблему.

Емпіричне дослідження було проведене на базі Оріхівського районного центру зайнятості Запорізької області у 2007році.

З метою дослідження особливостей сімейного безробіття в ситуації працевлаштування нами були використані наступні методи:

1) анкетування;

2) індивідуальне опитування кожного члена безробітної сім’ї;

3) бесіди.

Під час проведення семінару «Сімейне безробіття» запрошеним безробітним сім’ям було роздано анкети. Згідно змісту анкети, Після проведення анкетування членів безробітних сімей, щодо визначення готовності членів безробітних сімей до продуктивної зайнятості, отримано наступні результати:

1) вирішити питання продуктивної зайнятості шляхом започаткування власної справи (одержати одноразово суму допомоги по безробіттю):

- погодились: (1:20) *100% = 5%;

- не погодились: (19:20) *100% = 95% (Рис.1);



Рис. 1. Схема рівня готовності членів безробітних сімей до започаткування власної справи.

нами передбачалося з’ясувати готовність членів безробітних сімей до продуктивної зайнятості, в тому числі за рахунок залучення до профнавчання, громадських робіт та організації підприємницької діяльності.

Після проведеного анкетування, члени безробітних сімей були направлені на співбесіду до профконсультанта, задля обговорення бажань аплікантів, щодо шляхів вирішення проблеми зайнятості, а також призначення наступного відвідування.

2) вирішити питання продуктивної зайнятості шляхом проходження профнавчання (з послідуючим працевлаштуванням):

- погодились: (2:20) *100% = 10%;

- не погодились: – 90% опитаних (Рис.2);




Рис. 2. Схема рівня готовності членів безробітних сімей до проходження профнавчання.


3) вирішити питання тимчасової зайнятості шляхом участі в оплачуваних громадських роботах:
  • погодились: (2:20) *100% = 10%;
  • не погодились – 90% (Рис.3);



Рис.3. Схема рівня готовності членів безробітних сімей взяти участь в оплачуваних громадських роботах.

Універсальним рушійним механізмом активізації безробітних сімей у пошуку роботи є психологічний механізм мотивації.

Після опрацювання результатів анкетування було використано форми та методи активної підтримки безробітних в певній послідовності. До цих форм та методів активної підтримки були залучені безробітні сім’ї протягом місяця. Заключним етапом здійснення дослідження було проведення соціально – психологічного тренінгу з формуванням активності, в якому брали участь 75% членів безробітних сімей.

Запропонована нами концепція соціально-психологічного тренінгу ґрунтується на тому, що людина прагне бути активною, має чіткіше формулювати своє життєве призначення і своє ставлення до життя в кризовій життєвій ситуації, а це передбачає звернення до власного сформованого суб'єктного потенціалу активності і як результат вирішення питання зайнятості.

Теоретичну основу психокорекційної програми становили методи гуманістичної, когнітивно-біхевіоральної та гештальт-терапії.

На етапі дослідження поетапно проведені наступні заходи активної підтримки безробітних сімей:

- індивідуальні співбесіди спеціаліста з працевлаштування;

- надання індивідуальних профінформаційних та профконсультаційних послуг;

- надання послуг спеціаліста з профнавчання;

- проведення семінарів (інформаційного, «Семінар з техніки пошуку роботи», семінари «Сімейне безробіття», «Гендерні аспекти впевненості», «Соціальні послуги служби зайнятості», «Служба зайнятості працівникам села», «Шляхи підвищення мотивації молоді до праці», «Основи підприємницької діяльності», ін.);

- надання консультацій спеціалістами з тимчасової зайнятості з приводу участі аплікантів в громадських роботах;

- проведення соціально – психологічного тренінгу .

Після проведених заходів активної підтримки, безробітні сім’ї прийняли участь у повторному анкетуванні.

Після проведення повторного анкетування членів безробітних сімей, щодо визначення готовності членів безробітних сімей до продуктивної зайнятості, отримано наступні результати:

1) вирішити питання працевлаштування шляхом започаткування власної справи (одержати одноразово суму допомоги по безробіттю):

- погодились - 13%;

- не погодились - 87% (Рис.4);



Рис.4. Схема рівня готовності членів безробітних сімей до започаткування власної справи.

2) вирішити питання продуктивної зайнятості шляхом проходження профнавчання (з послідуючим працевлаштуванням):

- погодились - 27 %;

- не погодились: – 73 % опитаних (Рис.5.);



Рис.5. Схема рівня готовності членів безробітних сімей до проходження профнавчання.

3) вирішити питання тимчасової зайнятості шляхом участі в оплачуваних громадських роботах:
  • погодились - 20%;
  • не погодились – 80% (Рис.6);



Рис.6. Схема рівня готовності членів безробітних сімей взяти участь в оплачуваних громадських роботах.

Так, із загальної кількості членів безробітних сімей (20 чол.):

1) зорієнтувалися на самозайнятість – відкриття власної справи (пройшли навчання та захистили бізнес-план) – 15% за напрямками:
  • роздрібна торгівля молочними продуктами;
  • надання транспортних послуг (перевезення вантажів в межах області);
  • надання перукарських послуг.

2) розпочали навчання на курсах підвищення кваліфікації - 30% з професій:

- тракторист – машиніст сільськогосподарського виробництва (кат. В, С)

- водій автотранспортних засобів

- бухгалтер (знання 1:С Бухгалтерія, комп’ютерна грамотність);

- продавець продовольчих товарів (вивчення касового апарату).

3) брали участь в громадських роботах 3 чол.

Крім цього 2 чоловіка та 1 жінка працевлаштувались.

Отже результати дослідження можна переглянути в графічному вигляді до використання форм та методів активної підтримки безробітних та після їх використання, відображені на рис.7; рис.8; рис.9.



Рис. 7. Рівень готовності членів безробітних сімей до активної підтримки безробітних та після активної підтримки безробітних



Рис.8. Рівень готовності членів безробітних сімей до активної підтримки безробітних та після активної підтримки безробітних



Рис. 9. Рівень готовності членів безробітних сімей прийняти участь в громадських роботах активної підтримки безробітних та після активної підтримки безробітних.


Після проведених заходів активної підтримки на обліку в Оріхівському центрі зайнятості залишилось 3 члени безробітних сімей, незалучених до форм активної підтримки – 2 жінки та 1 чоловік.

Для перевірки відсоткової значущості використані наступні формули:

  1. Формула визначення стандартного відхилення:


Sp = ,


де Sp – стандартне відхилення;

Р – відсоткова ставка.


2) Формула визначення стандартної погрішності:


Мр = ,

де Мр – стандартна погрішність;

Sp – стандартне відхилення;

N – кількість опитаних.


3) Формула визначення достовірність відсоткової ставки:

t =,

де t – достовірність відсоткової ставки;

Р – відсоткова ставка;

Nр – кількість опитаних.

Проаналізувавши дані можна зробити висновок про те, що достовірність відсоткової значущості рівня готовності членів безробітних сімей до продуктивної зайнятості знаходиться на рівні тенденцій.

Отже, поетапне та системне використання форм, методів та заходів активної підтримки безробітних сприятиме підвищенню продуктивної зайнятості членів безробітних сімей.