Наказ моз україни від 21 жовтня 2011 р
| Вид материала | Документы |
| Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Фармакокінетичні взаємодії |
- Наказ моз україни від 03 жовтня 2011, 3578.04kb.
- Програма структурована на модуль, змістовні модулі, теми у відповідності до вимог "Рекомендації, 575.36kb.
- Назва реферату: Аптеки, завдання, функції, класифікація, вимоги до діяльності Розділ, 108.15kb.
- Міністерство транспорту україни наказ від 10 лютого 1998 року, 3872.77kb.
- Наказ моз україни від 05 травня 2011, 3646.93kb.
- Наказ моз україни від 28 січня 2011 р. №39, 7215.06kb.
- Наказ моз україни від 14 липня 2011, 1358.47kb.
- Наказ моз україни від 18 березня 2011 р. №148, 2253.04kb.
- Затверджено наказ Міністерства охорони здоров’я України від 13. 07. 2005 №350, 103.8kb.
- Головна стаття, 939.51kb.
| Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Лепонекс® погіршує реакції пацієнта та його здатність керувати транспортними засобами і користуватися інструментами або механізмами. У зв’язку зі здатністю препарату Лепонекс® виявляти седативний ефект і знижувати поріг пароксизмів пацієнтам слід уникати керування автомобілем або роботи з механічними пристроями, особливо у перші тижні лікування. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Фармакодинамічні взаємодії Одночасно з Лепонексом® не слід застосовувати препарати, які мають істотний пригнічувальний вплив на функцію кісткового мозку. Не слід одночасно застосувати Лепонекс® з депо-нейролептиками тривалої дії (які мають мієлосупресивний потенціал), оскільки ці речовини не можуть бути швидко виведені з організму при необхідності, наприклад, у випадку нейтропенії. Лепонекс® може посилювати дію алкоголю та інгібіторів МАО на ЦНС, а також депрессивні ефекти наркотичних засобів, антигістамінних препаратів і бензодіазепінів на ЦНС. Були повідомлення про летальні випадки при застосуванні комбінації клозапіну із подібними речовинами (включаючи метадон). Особлива обережність потрібна, коли Лепонекс® призначають в комбінації з бензодіазепінами або іншими психотропними препаратами або призначають пацієнтам, які отримували подібні препарати протягом кількох днів до початку застосування Лепонексу®, оскільки в таких випадках підвищується ризик розвитку судинного колапсу, який в рідких випадках може бути тяжким та призводити до зупинки серця або дихання. Незрозуміло, чи можна попередити серцевий або дихальний колапс за допомогою корекції дози. Одночасне застосування літію або інших препаратів, які впливають на ЦНС, може підвищити ризик розвитку злоякісного нейролептичного синдрому. Через можливість адитивних ефектів необхідно з особливою обережністю застосовувати одночасно препарати, які мають антихолінергічний, антигіпертензивний ефекти або властивості, що пригнічують дихання. Завдяки своїм анти-альфа-адренергічним властивостям, Лепонекс® може послаблювати пресорний ефект норадреналіну або інших препаратів з переважною альфа-адренергічною дією і усувати пресорну дію адреналіну. Лепонекс® може знижувати поріг пароксизмів, тому може бути необхідною корекція дозування протиепілептичного засобу. Отримувалися окремі повідомлення про тяжкі епілептичні напади, включаючи появу нападів у пацієнтів, які не мали епілепсії, а в окремих випадках – про появу деліріуму при спільному застосуванні Лепонексу® з вальпроєвою кислотою. Можливо, ці ефекти розвиваються через фармакодинамічну взаємодію, механізм якої визначений не був. Лепонекс® може підвищувати плазмові концентрації препаратів, які мають високе зв’язування з білками (наприклад, варфарину та дигоксину) за рахунок їх переміщення з білків плазми. При необхідності слід коректувати дозування речовин, що зв’язуються з білками. Фармакокінетичні взаємодії Клозапін є субстратом для багатьох ізоферментів CYP450, зокрема, 3A4, 1A2 та 2D6. Ризик метаболічних взаємодій, спричинених дією окремої ізоформи, повинен бути зведений до мінімуму. Проте, слід уважно спостерігати за плазмовими рівнями клозапіну у пацієнтів, які отримують одночасну терапію іншими засобами, що мають спорідненість до одного або більше із цих ферментів. Супутнє застосування речовин, які впливають на ці ізоферменти, може призвести до підвищення або до зниження рівнів клозапіну в плазмі та/або препаратів, які приймаються одночасно. Теоретично, клозапін може спричинити підвищення плазмових рівнів трициклічних антидепресантів, фенотіазинів та антиаритмічних засобів І С класу, які характеризуються зв’язуванням з цитохромом Р450 2D6. Тому може виявитися необхідним призначення нижчих доз, ніж звичайно. Проте, до цих пір повідомлень про клінічно значущі взаємодії не було. Комбінація Лепонексу® із речовинами, які, як відомо, впливають на активність ізоферментів сімейства CYP450, може призвести до підвищення або до пониження плазмових рівнів клозапіну. Інгібітори
Субстрати Кофеїн (субстрат CYP1A2) може підвищувати плазмові рівні клозапіну. Після п’яти днів без прийому кофеїну рівні клозапіну в плазмі знижуються приблизно на 50 %. Про це слід пам’ятати, якщо змінюється кількість чашок кави або чаю, які випиваються щодня. Значне підвищення клозапіну та N-десметилу-клозапіну спостерігалося, коли супутнє лікування було призначено з 2 х 250 мг ципрофлоксацину. Отримано звіти про взаємодію норфлоксацину та еноксацину. Індуктори Препарати, що індукують P450 CYP3A4 (наприклад карбамазепін та рифампіцин), можуть знижувати плазмові рівні клозапіну. Відміна одночасного застосування карбамазепіну призводила до підвищення плазмових рівнів клозапіну. Було з’ясовано, що супутнє застосування фенітоїну знижує плазмовий рівень клозапіну, що призводить до зниження ефективності раніше ефективної дози Лепонексу®. Тютюнопаління індукує CYP1A2. Тому раптова відмова від куріння у завзятих курців може призвести до підвищення плазмових рівнів клозапіну і, таким чином, до збільшення небажаних ефектів. Омепразол є індуктором CYP1A2 та CYP3A4, а також інгібітором CYP2C19. Були окремі повідомлення про взаємодії з інгібіторами протонної помпи (підвищені концентрації клозапіну при прийомі з омепразолом та пантопразолом або з комбінаціями лансопразолу та пароксетину). |