Програма структурована на модуль, змістовні модулі, теми у відповідності до вимог "Рекомендації щодо розроблення програм навчальних дисциплін" (Наказ моз україни від 12. 10. 2004 р., №492). Фізична реабілітація та спортивна медицина як навчальна дисципліна
| Вид материала | Документы |
- Програма з фахового вступного випробування «фізична реабілітація», 224.29kb.
- Затвердити Рекомендації щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін відповідно, 296.96kb.
- Робоча навчальна програма з фізичного виховання І здоров’Я на 2007 2008 навчальний, 266.71kb.
- Робоча навчальна програма з фізичного виховання І здоров’Я на 2007 2008 навчальний, 275.05kb.
- Методичні рекомендації щодо оформлення навчальних кабінетів з базових дисциплін у середніх, 34.1kb.
- Програма навчальної дисципліни з спецкурсу фізична електроніка для студентів вищих, 239.09kb.
- Виробничої та переддипломної, 289.98kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 2384.12kb.
- Програма дисципліни структурована на 1 модуль, до складу якого входять 9 змістових, 439.67kb.
- Навчальна програма для учнів основної школи пояснювальна записка програма Intel, 879.45kb.
- ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Навчальна програма з фізичної реабілітації та спортивної медицини для вищих медичних закладів освіти України III-IV рівнів акредитації складена для напрямку підготовки «Медицина» 1101, для спеціальностей 7.110101 «Лікувальна справа», 7.110104 «Педіатрія», 7.110105 «Медико-профілактична справа» відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) та освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказами МОН України від 16.04.03 №239 і від 28.07.03 №504, а також згідно з навчальним планом МОЗ України, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) та затвердженим наказом МОЗ України від 19.10.2009 р., № 749.
Програма структурована на модуль, змістовні модулі, теми у відповідності до вимог “Рекомендації щодо розроблення програм навчальних дисциплін” (Наказ МОЗ України від 12.10.2004 р., № 492).
Фізична реабілітація та спортивна медицина як навчальна дисципліна:
- базується на вивченні студентами анатомії людини, медичної біології, медичної хімії, медичної та біологічної фізики, фізіології, патофізіології, гігієни та екології, фармакології, пропедевтики внутрішньої медицини та пропедевтики педіатрії й інтегрується з цими дисциплінами;
- забезпечує послідовність та взаємозв’язок з внутрішньою медициною, хірургією, травматологією і ортопедією, неврологією, педіатрією, акушерством і гінекологією та ін. предметами навчального плану, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосування знань з фізичної реабілітації та спортивної медицини в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності;
- навчає використовувати засоби фізичної культури в практиці лікаря для попередження та лікування хвороб у людини;
- забезпечує попередження передпатологічних станів та патологічних змін, які виникають при нераціональному застосуванні фізичної активності.
Рухова активність – одна з неодмінних умов життя і нормального функціонування організму людини, що має не тільки біологічне, а й соціальне значення. Саме тому визначення оптимальної дози фізичного навантаження має пряме відношення до лікарів майже усіх спеціальностей. Оскільки не існує жодного розділу клінічної медицини, в якому не виникали б питання, пов’язані з руховими режимами, а також, з використанням фізичних вправ і як засобу профілактики та оздоровлення, і як засобу лікування та відновлення.
Для забезпечення виконання Закону України «Про фізичну культуру і спорт» значно підвищилися вимоги до медичного контролю за особами, що займаються фізичними вправами. Найважливіша в соціальному плані профілактична й оздоровча функція фізичної культури і спорту, максимальний ефект під час оздоровчого чи спортивного тренування, а також при фізичній реабілітації хворих, можуть бути забезпечена тільки за умов раціональної системи занять і гігієнічного режиму, ефективної системи медичного забезпечення постійного контролю за здоров’ям осіб, які займаються фізичними вправами. Якщо лікарський контроль над провідними спортсменами здійснюють лікарсько-фізкультурні диспансери, медичне забезпечення в оздоровчій фізичній культурі та масовому спорті покладено на лікувально-профілактичні установи за місцем навчання, праці чи проживання тих, хто займається фізичними вправами. Тому лікарі широкого профілю та різних спеціальностей повинні орієнтуватись у питаннях, пов’язаних з допуском до занять фізичною культурою різних груп населення, засобами й методами медичного контролю та лікарсько-педагогічного спостереження за фізкультурниками.
Спортивна медицина представляє собою клінічну дисципліну, яка вивчає позитивний та негативний вплив фізичних навантажень різної інтенсивності (від гіпо- до гіпердинамії) на організм здорової або хворої людини з метою оптимізації рухової активності для збереження і зміцнення здоров’я, підвищення рівня функціонального стану, росту спортивних досягнень. Основним розділом СМ є медичний контроль (МК), який вивчає стан здоров’я, фізичний розвиток і функціональний стан осіб в практиці спортивно-оздоровчої діяльності, самодіяльного масового спорту та спорту вищих досягнень. Головні завдання ЛК: визначення відповідності фізичних навантажень функціональним можливостям організму на різних етапах оздоровчого чи спортивного тренування; надання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги у разі виявлення відхилень у стані здоров’я, що пов’язані із нераціональними заняттями спортом або фізичною культурою; участь в управлінні тренувальним процесом; санітарно-гігієнічне та медичне забезпечення навчально-тренувального процесу та спортивно-масових заходів; проведення відновного лікування осіб, які займаються фізичною культурою та спортом, після захворювань та травм.
Фізична реабілітація як самостійна галузь медичних знань вивчає теоретичні і методологічні основи раціонального застосування засобів фізичної культури й інших фізичних факторів для успішного відновлення здоров’я і працездатності людини після перенесених захворювань. На сучасному етапі в системі фізичної реабілітації хворих значне місце належить одному з найважливіших засобів фізичної реабілітації – лікувальній фізичній культурі. Лікувальна фізична культура є методом активної, функціональної, патогенетичної й тренуючої терапії і відображає принципи активного відновного лікування, що знаходиться в повній відповідності з реабілітаційним напрямком у сучасній клінічній медицині. Недооцінка цього методу нерідко приводить до збільшення термінів лікування і виникненню різних функціональних порушень, а іноді й до втрати працездатності. Сучасна практика охорони здоров’я передбачає застосування фізичної реабілітації на всіх етапах медичної реабілітації (стаціонар, поліклінічне відділення, санаторно-курортне лікування). Фізичну реабілітацію проводять з урахуванням спадкоємності етапів реабілітації і поєднання з фізіотерапевтичними методами лікування, мануальною терапією, голкорефлексотерапією та іншими методами лікування у відділеннях відновлювального лікування, центрах професійної реабілітації і в комбінованих (медичних і професійних) реабілітаційних центрах. Така схема відповідає розробкам Експертного комітету ВООЗ з питань реабілітації, а також міжнародним уявленням про побудову реабілітаційних центрів різного напрямку.
Зазначене зобов’язує підвищити рівень викладання фізичної реабілітації та спортивної медицини під час підготовки лікарів на медичних факультетах вищих медичних закладів України.
Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.
Програма дисципліни “Фізична реабілітація та спортивна медицина” структурована на 1 модуль, до складу якого входять блоки 6 змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ECTS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).
Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів системно вчитися, готуватися до кожного заняття.
Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є:
а) лекції,
б) практичні заняття,
в) самостійна робота студентів.
Кафедри (курси) фізичної реабілітації та спортивної медицини мають право вносити зміни до навчальної програми у межах до 15%, проте повинні виконати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за фахом підготовки та навчальним планом.
Самостійна робота студентів передбачає підготовку до практичних занять та підсумкового модульного контролю, роботу з науково-методичною літературою, заповнення відповідної медичної документації, написання рефератів, участь у науково-дослідницькій роботі, підготовку наукових доповідей на студентські наукові конференції або виконання інших індивідуальних завдань.
Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.
Рекомендується застосовувати такі засоби визначення рівня підготовки студентів: тести, розв’язування ситуаційних задач, проведення індивідуального та фронтального усного опитування, реферування літератури, актуальних публікацій у періодиці.
Підсумковий контроль засвоєння змістових модулів здійснюється після їх завершення.
Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багато шкальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних змістових модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.
Структурований план підготовки з дисципліни