Програма навчальної дисципліни з спецкурсу фізична електроніка для студентів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації

Вид материала

Документы

Содержание Програма навчальної дисципліни 2. Мета та основні завдання дисципліни. Основні завдання Підготовлений фахівець повинен вміти 3. Розподіл навчального часу за видами занять Загальний обсяг год./кредит. Вид контролю 4. Зміст та структура програми. Модуль 1. Класифікація емісійних явищ та методів діагности Структура змістових модулів ізалікових кредитів Змістовий модуль Змістовий модуль Тематичний план лекцій Адсорбційно-десорбційні процеси на поверхні твердого тіла. Термоелектронна емісія. Автоелектронна емісія. Автоелектронна спектроскопія. Змістовий модуль 3. Емісійні явища й методи діагностики при зондуванні поверхні фотонами. Фотоелектронна спектроскопія. Змістовий модуль 4. Емісійні явища під дією електронів і методи електронної спектроскопії. Вторинна електронна емісія. ... Полное содержание

Подобный материал:

• Тимчасова програма навчальної дисципліни для підготовки бакалаврів у вищих навчальних, 213.76kb.
• Робоча навчальна програма з дисципліни загальна хірургія розроблена на підставі типової, 438.48kb.
• Міністерство охорони здоров’я України буковинський державний медичний університет, 414.27kb.
• Навчальна програма нормативної дисципліни для учнів загальноосвітніх, професійно-технічних, 758.24kb.
• Робоча навчальна програма з ділової української мови на 2008-2009 навчальний рік факультет, 312.14kb.
• Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології на 2008-2009 навчальний, 741.66kb.
• Робоча навчальна програма з дисципліни „хірургія для студентів вищих навчальних закладів, 1967.96kb.
• Робоча навчальна програма з урології на 2010- 2011 навчальний рік Факультет, 471.9kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет, 186.38kb.
• Проректор з навчальної роботи, 1027.31kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ „УЖГОРОДСЬКИЙ НАІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

ФІЗИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ



Затверджено

на засіданні Вченої ради фізичного факультету УжНУ

Протокол № від “ ” 2011 р.


Декан факультету

________________ проф. ВЮ. Лазур


ЗаЗатверджено

на засіданні кафедри

квантової електроніки УжНУ

Протокол № від “ ” 2011 р.


Завідувач кафедри

_________________проф.І.І. Шафраньош





Затверджено

на засіданні методкомісії

фізичного факультету УжНУ

Протокол №__ від "__"______2011 р.

Голова методкомісії


_______________доц. М.І Карбованець


ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

З СПЕЦКУРСУ

Фізична електроніка

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

ІІІ–IV РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ


Спеціальність: 7.04020301; 8.04020301 – „фізика”

Напрям підготовки: 6.040203 – фізика

Галузь знань: 0402 – фізико – математичні дисціпліни

(педагогічне відділення, науково – виробниче відділення)

Освітньо-професійний рівень: “бакалавр”


Ужгород–2011

І. Пояснювальна записка

Програма з фізичної електроніки для студентів фізичного факультету спеціальності „Фізика” складена і приведена у відповідність до нормативних документів МОН України щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти та згідно рекомендацій, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 23 січня 2004 року за №48, від 20 жовтня 2004 року за № 812, від 20 січня 2005 року за № 30 від 30 грудня 2005 року за № 774.

Згідно з навчальним планом вивчення фізики здійснюється студентами на 4 курсі в першому семестрі .


2. Мета та основні завдання дисципліни.


Мета: отримати теоретичні знання та вміння їх практичного застосування щодо дослідження емісійних процесів, які мають місце при взаємодії фотонів, електронів, іонів і електричного поля з поверхнею твердого тіла та при її нагріванні.


Основні завдання:

• Поглиблене вивчення основних закономірностей та механізмів чисто емісійних та вторинно-емісійних явищ, якими супроводжується дія різних чинників на поверхню твердого тіла..
  
• Вивчення новітніх методів дослідження мікроскопічних характеристик поверхні на атомному і субатомному рівнях, фізичною основою яких суть емісійні явища.
  
• Отримати практичні навички дослідження емісійних явищ та діагностики поверхні шляхом виконання лабораторних робіт із використанням сучасних експериментальних установок та новітніх методів діагностики поверхні твердого тіла.
  

Підготовлений фахівець повинен вміти:

• Вибрати оптимальний метод дослідження хімічного складу поверхні твердого тіла, його кристалічної та електронної енергетичної структури в залежності від розв’язуваної практичної задачі.
  
• Виконувати дослідження емісійних явищ та діагностики поверхні з використанням
  

складних сучасних надвисоковакуумних експериментальних установок та новітніх

методів.


3. Розподіл навчального часу за видами занять

	Загальний обсяг год./кредит.	з них		Самостійна робота	Вид контролю
		лекційних	лабораторних
Модуль 1	60/2.0	14	20 × 2гр.=40	26	модульний контроль.,
Модуль 2	75/2.5	18	20 × 2гр.=40	37	модульний контроль
Всього:	135/4,5	32	40 × 2гр.=80	63	екзамен

1 кредит ЕСТS – 30 год. Аудиторне навантаження – 53,3%, СРС – 36,7%.


4. Зміст та структура програми.


Програма з спеціального курсу «Фізична електроніка» приведена у відповідність до нормативних документів МОН України щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти.

Даний спецкурс викладається для студентів спеціальності 7.070101 «фізика». В ньому розглядаються основні закономірності і механізми явищ, що протікають при нагріванні поверхні твердого тіла або при дії на неї електричного поля, фотонів, електронів, іонів. Також розглядаються сучасні методи аналізу та дослідження на атомному рівні мікроскопічних характеристик поверхні, які ґрунтуються на вищезгаданих емісійних явищах. Важливою складовою курсу являються лабораторні роботи, основна частина з яких проводиться в

наукових лабораторіях кафедри, що належно оснащені сучасним устаткуванням для дослідження емісійних явищ та діагностики поверхні.

Базовими курсами до розглядуваного є “Фізика твердого тіла”, “Атомна фізика”, а також ряд спеціальних курсів: „Фізика електронних і атомних зіткнень”, Фізика газового розряду”, “Фізика плазми”, „Фізика і техніка лазерів”.

Програма дисципліни “Фізична електроніка” складається з 2 модулів, які в свою чергу поділяється на 6 змістових модулів. Такий поділ зумовлений кількістю аудиторних годин, які виділено для цього спецкурсу.


Модуль 1. Класифікація емісійних явищ та методів діагности

поверхні. Емісійні явища на нагрітій поверхні

та під дією на неї електричного поля і фотонів.

Змістові модулі:

1. Основні характеристики твердого тіла і межі розділу «тверде тіло-вакуум».

2. Класифікація емісійних явищ та методів діагностики поверхні. Емісійні явища на нагрітій поверхні та під дією електричного поля .

3. Емісійні явища й методи діагностики при зондуванні поверхні фотонами.


Модуль 2. Емісійні явища й методи діагностики поверхні

при дії на неї електронів і іонів.

Змістові модулі:

4. Емісійні явища під дією електронів на поверхню твердого тіла.

5. Методи електронної спектроскопії.

6. Вторинно-емісійні явища та діагностичні методи при взаємодії

атомних частинок з поверхнею твердого тіла.

7. Порівняльний аналіз методів.


Модуль 1. Класифікація емісійних явищ та методів діагностики поверхні. Емісійні явища на нагрітій поверхні та під дією на неї електричного поля і фотонів.


Змістовий модуль 1. Основні характеристики поверхні твердого тіла і межі розділу

тверде тіло-вакуум.


Тема 1. Вступ.Основні властивості твердих тіл і межі розділу „тверде тіло-вакуум”.

Тема 2. Адсорбційно-десорбційні процеси на поверхні твердого тіла.

Тема 3. Класифікація основних емісійних явищ.


Змістовий модуль 2. Емісійні явища на нагрітій поверхні та під дією електричного поля.


Тема 4. Емісія атомних частинок при нагріванні твердого тіла.

Термоелектронна емісія.

Тема 5. Автоелектронна емісія. Автоелектронна спектроскопія.

Тема 6. Авто іонна емісія та мікроскопія.

Тема 7 Екзоелектронна емісія та спектроскопія.


Змістовий модуль 3. Емісійні явища й методи діагностики при зондуванні поверхні фотонами.

Тема 8. Фотоемісійні явища та процеси.

Тема 9. Фотоелектронна спектроскопія.


Модуль 2. Емісійні явища й методи діагностики поверхні

при дії на неї електронів і іонів.


Змістовий модуль 4. Емісійні явища під дією електронів. Методи електронної спектроскопії.


Тема 10. Основні емісійні явища й процеси в приповерхневих шарах.

Тема 11. Вторинна електронна емісія.

Основні методи фотоелектронної спектроскопії.

Тема12. Електрон-фотонна емісія та спектроскопія.

Тема 13.Електрон-стимульована десорбція.


Змістовий модуль 5. Вторинно-емісійні явища та діагностичні методи при взаємодії о атомних частинок з поверхнею твердого тіла.


Тема 10. Особливості взаємодії атомних частинок з поверхнею. Основні процеси: пружні

І непружні. Розсіювання іонів.Спектроскопія розсіяних іонів.

Тема 11. Розпорошення та його основні закономірності.

Тема12. Іон-фотонна емісія та спектроскопія.

Тема 13. Вторинна іонна емісія. Вторинна іонна мас-спектроскопія.

Тема 14. Іон-електронна емісія та її застосування. Іонна імплантація.

Тема 15. Орієнтаційні явища і процеси.

Тема 16.Порівняльний аналіз методів.


СТРУКТУРА ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ ІЗАЛІКОВИХ КРЕДИТІВ

№ п/п	Тема	Лекції	Лаб. зан.	СРС	Індиві­дуальна робота
Змістовий модуль 1. Основні характеристики твердого тіла.
1	Вступ.Класифікація основних емісійних явищ. Основні властивості твердих тіл і межі розділу „тверде тіло-вакуум”. Адсорбційно-десорбційні процеси на поверхні твердого тіла.	2		4
Змістовий модуль 2. Емісійні явища на нагрітій поверхні і під дією електричного поля.
2	Емісія атомних частинок при нагріванні твердого тіла. Термоелектронна емісія.	2	6	2
3	Автоелектронна емісія. Автоелектронна спектроскопія.	2		2	+
4	Авто іонна емісія та мікроскопія. Екзоелектронна емісія та спектроскопія.	2		2
Змістовий модуль 3. Емісійні явища й методи діагностики при зондуванні поверхні фотонами.
5	Фотоемісійні явища та процеси.	2	6	2
6	Фотоелектронна спектроскопія. Модульна контрольна №1 Тема	2 2
Змістовий модуль 4. Емісійні явища під дією електронів і методи електронної спектроскопії.
7	Основні емісійні явища й процеси в приповерхневих шарах.	1		2
8	Вторинна електронна емісія. Основні методи електронної спектроскопії.	2	6	2
9.	Електрон-фотонна емісія та спектроскопія. Електрон-стимульована десорбція	2	8	4
Змістовий модуль 5. Взаємодія атомних частинок з поверхнею.
10.	Вторинноемісійні явища. Розсіювання іонів. Спектроскопія розсіяних іонів.	2		2	+
11.	Розпорошення.	2	6	3
12.	Іон-фотонна емісія та спектроскопія.	2	8	4
13.	Вторинна іонна емісія. Вторинна іонна мас-спектроскопія.	2		2	+
14.	Іон-електронна емісія та її застосування. Іонна імплантація.	1		2
15 16.	Орієнтаційні явища і процеси. Порівняльний аналіз методів.	2		2	+
	Модульний контроль 2	2		2
	Всього	32	40 ×2гр.=80	37
	Кредитів ECST – 2,5
		Аудиторна робота–53,3%		СРС–36,7 %

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

Т Е М А	Кількість годин
Змістовний модуль 1. Основні характеристики твердого тіла.
Вступ. Класифікація основних емісійних явищ і методів діагностики. Основні властивості твердих тіл і межі розділу „тверде тіло-вакуум”. Просторова періодичність та типи зв’язків. Електронна енергетична будова. Розподіл Фермі. Поверхневий бар’єр. Робота виходу. Особливості межі розділу „тверде тіло-вакуум”. Адсорбційно-десорбційні процеси на поверхні твердого тіла. Загальні відомості про абсорбцію. Адсорбція газів та металів. Десорбція, випаровування, дифузія. Методи очистки поверхні.	2
Змістовий модуль 2. Емісійні явища на нагрітій поверхні та під дією електричного поля.
Емісія атомних частинок при нагріванні твердого тіла. Поверхнева іонізація та її застосування. Термодесорбція та її застосування. Термоелектронна емісія. Основне рівняння термоемісії. Застосування термоелектронної емісії. Ефективні термоемітери.	1 2
Автоелектронна емісія. Автоелектронна спектроскопія. Автоелектронна емісія та спектроскопія. Скануючи тунельна мікроскскопія.	1
Автоіонна емісія та мікроскопія. Екзоелектронна емісія та спектроскопія.	2
Змістовий модуль 3. Емісійні явища й методи діагностики при зондуванні поверхні фотонами.
Фотоемісійні явища та процеси. Історична довідка. Особливості взаємодії фотонів із поверхнею. Основні фотоемісійні явища. Фотоелектронна емісія. Фотостимульована десорбція. Вторинна емісія фотонів.	2
Фотоелектронна спектроскопія. Методи фотоелектронної спектроскопії. Ультрафіолетова фотоелектронна спектроскопія. Рентгенівська фотоелектронна спектроскопія. Модульний контроль №1	2 2
Змістовий модуль 4. Емісійні явища під дією електронів і методи електронної спектроскопії.
Основні емісійні явища й процеси в приповерхневих шарах. Класифікація явищ. Пружне розсіювання й відбивання. Квазіупружне розсіяння. Непружне розсіяння.	1
Вторинна електронна емісія. Сутність явища. Закономірності вторинної електронної емісії. Основні методи фотоелектронної спектроскопії. Класифікація методів. Електронна оже-спектроскопія. Спектроскопія характеристичних втрат енергії електронів. Дифракція повільних електронів.	2
Електрон-фотонна емісія (ЕФЕ) та спектроскопія. Сутність явища ЕФЕ. Види випромінювання. Закономірності й механізми ЕФЕ металів. Електрон-фотонна спектроскопія. Електрон-стимульована десорбція. Сутність і моделі явища. Експериментальні дослідження.	2
Змістовий модуль 5. Вторинно-емісійні явища та діагностичні методи при взаємодії атомних частинок з поверхнею твердого тіла.
Вторинноемісійні явища. Електрон-обмінні процеси поблизу поверхні. Розсіювання іонів. Сутність явища. Одноразове розсіювання. Дво- і багаторазове розсіювання. Спектроскопія розсіяних іонів. Основні методи та їх фізичні основи. Спектроскопія розсіювання повльних іонів. Спектроскопія резерфордівського розсіювання.	2
Розпорошення. Сутність явища. Механізми і процеси розпорошення. Закономірності розпорошення. Теорія.	2
Іон-фотонна емісія та спектроскопія. Визначення. Види випромінювання і природв випромінювачів. Закономірності. Вихід фотонів. Механізми і теоретичні моделі. Методика і техніка іон-фотонної спектроскопії та її застосування.	2
Вторинна іонна емісія. Закономірності. Моделі й механізми. Вторинна іонна мас-спектроскопія. Загальні відомості. Елементний і пошаровий аналізи.	2
Іон-електронна емісія та її застосування. Сутність явища. Потенціальна емісія, її закономірності. Кінетична емісія. Застосування іон-електронної емісії. Іонна імплантація. Фізичні основи. Радіаційні дефекти у твердих тілах.	1
Орієнтацій ні явища і процеси. Каналювання іонів. Структурні і фазові перетворення. Порівняльний аналіз методів. Елементний і пошаровий аналізи. Кристалічна структура. Електронна структура.	2
Модульний контроль №2	2
Р А З О М	32

ПЛАН ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

№ з/п		Т Е М А	Кількість годин
1	Вступне заняття. Техніка безпеки.		2
2	Дослідження термоелектронної емісії і визначення роботи виходу матеріалу термокатоду.		4
3	Дослідження характеристик фотоелектронного емітера.		6
4	Дослідження вторинної електронної емісії металів.		6
5	Дослідження емісії фотонів при бомбардуванні іонами калію поверхні твердого тіла.		6
6	Електрон-фотонна спектроскопія поверхні срібла		8
7	Іон-фотонна спектроскопія поверхні металу		8
8	Відпрацювання лабораторних робіт. Залік.		4
Разом			40

ВИДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

1	Робота з літературними джерелами у бібліотеці та на кафедрі	18
2	Підготовка до лабораторних робіт за методичними посібниками
3	Попереднє ознайомлення з експериментальною технікою до лабораторних робіт безпосередньо в наукових лабораторіях	7
4	Участь у наукових дослідженнях за індивідуальним планом
5	Консультації у викладача дисципліни та науковців Проблемної НДЛ	12
6	Підготовка до модульних контрольних робіт
7	Опрацювання результатів лабораторних робіт, підготовка захисту їх звітів
Разом		37

5. ЗАПИТАННЯ ДЛЯ МОДУЛЬНОГО КОТРОЛЮ

Модуль № 1.

1. Які основні розділи фізичної електроніки, що вони вивчають?
   
2. Що називають поверхнею твердого тіла? Які особливості межі поділу поверхня твердого тіла-вакуум?
   
3. Які основні властивості твердого тіла?
   
4. Електронна енергетична будова твердого тіла, Розподіл Фермі. Робота виходу.
   
5. Фізична і хімічна адсорбція. Методи очистки поверхні.
   
6. Поверхнева іонізація та її застосування.
   
7. Термодесорбція та її застосування.
   
8. Термоелектронна емісія, її основне рівняння.
   
9. Застосування термоемісії, метод прямих Річардсона.
   

1.10.Ефективні термоемітери.

1.11.Автоелектронна емісія та автоелектронна мікроскопія.

1.12.Скануюча тунельна мікроскопія та її застосування.

1.13.Автоіонна емісія та авто іонна мікроскопія.

1.14.Екзоелектронна емісія та спектроскопія.

1.15.Особливості взаємодії фотонів з поверхнею .

1.16.Які основні фотоемісійні явища та методи, фізичною основою яких є ці явища?

1.17.Фотоелектронна емісія, її закономірності.

1.18.Ультрафіолетова електронна спектроскопія та її застосування.

1.19.Рентгенівська фотоелектронна спектроскопія та її застосування.

1.20.Вторинна емісія фотонів.

Модуль № 2.

2.1. Пружні і непружні процеси при дії на поверхню електронів.

2.2. Класифікація явищ при електронному зондуванню поверхні.

2.3. Вторинна електронна емісія, її основні закономірності.

2.4. Класифікація методів при електронному зондуванню поверхні.

2.6. Електронна Оже-спектроскопія та її застосування.

2.7. Спектроскопія характеристичних втрат енергії електронів та її можливості.

2.8. Дифракція повільних електронів.

2.9. Спектроскопія порогових потенціалів і повного струму.

2.10. Сутність явища електрон-фотонної емісії.

2.11.Види випромінювання при елетронному бомбардуванні поверхні.

2.12.Електроно-фотонна спектроскопія та її застосування.

2.13.Електрон-стимульована десорбція та її застосування.

2.14.Електроннообмінні процеси пр взаємодії іонів з поверхнею.

2.15.Рзсіювання іонів, його закономірності.

2.16.Спектроскопія розсіяних іонів та її можливості.

2.17.Сутність явища розпорошення, його моделі.

2.18.Іон-фотонна емісія, види випромінювання, закономірності.

2.19.Іон-фотонна спектроскопія, її можливості.

2.20.Вторинна іонна емісія, її закономірності та механізми.

2.21.Вторинна іонна мас-спектроскопія та її застосування.

2.22.Іон-електронна емісія, хх закономірності.

2.23.Іон-електронна Оже- спектроскопія, її застосування.

2.24.Каналювння іонів. Іонна імплантація та її застосування.

2.25Порівняльний аналіз методів елементного аналізу поверхні.

2.26 Порівняльний аналіз методів аналізу кристалічної будови поверхні.

2.27.Порівняльний аналіз методів аналізу енергетичної структури поверхні.

6. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Поп С.С., Шароді І.С. „Фізична електроніка”,- Львів: „Євросвіт”.- 2001.- 250 с.
   

Додаткова:

2. Поп С.С., Белах С.Ф., Дробнич В.Г., Ферлегер В.Х. Ионно-фотонная эмиссия
   

металлов. Ташкент: ФАН.-1989.-200 с.

3. Добрецов Л., Гомоюнова М. Эмиссионная электроника.-М.: Наука, 1966.- 564 с.
   
4. Шимони К. Физическая электроника. (пер. С нем). М.: Энергия, 1977.-608 с.
   
5. Каминский М. Атомне столкновения на поверхности метала.- М.: Мит, 1967.-506 с.
   
6. Петров Н., Аброян И. Діагностика поверхности с помощью ионных пучков.-Л.: Из-во Лен.Унив-та, 1977.-159 с.
   
7. Плешивцев Н. Катодное распыление.- М.:Атомиздат, 1968.- 343 с.
   
8. Ухин П.И., Федосеева Е.О. Электровакуумные и полупроводниковые приборы. М.: Искусство.-1967.-192 с.
   
9. Шульман А.Р., Фридрихов С.А. Вторично-эмиссионные методы имсследования твердого тела. М.:Наука.-1977.-270 с.
   

10. Зинченко Н.С. Курс лекций по электронной оптике.- Харьков: Изд-во Харьковского ун-та,1958.

11. Линч П., Николайдес А. Задачи по физической электронике. - М : Мир,1975.

12. Миллер Р. Введение в физику сильноточных пучков заряженных частиц. М.: Мир, 1984.

13. Методы анализа поверхности. Под ред. А. Зандерны. М.: Мир, 1979. Гл. 3 - 5.

14. Анализ поверхности методами Оже и РФЭС / Под ред. А. Бригса, М.В. Сиха. М.: Мир, 1987.

15. Бинниг Г., Рорер Г. Сканирующая туннельная микроскопия - от рождения к юности // УФН. 1988. Т.154,


7. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Протягом семестру знання студентів з дисципліни оцінюються за результатами якості підготовки та виконання ними лабораторних робіт, їх активності на лекціях щодо відповідей на поставлені в ході лекції запитання, а також за двома письмовими модульними контрольними роботами.

Максимальна кількість балів за кожну модульну контрольну роботу складає 30 балів (за два модулі в сумі до 60 балів). За кожну виконану і захищену лабораторну роботу студент отримує, в залежності від якості отриманих знань і приліжносьті виконання завдань, від 0 до 5 балів, тобто за 6 запланованих робіт максимальна оцінка складає 30 балів. Ще 10 балів ( до максимально можливих 100 балів) студент може накопичити протягом лекційних занять, проявляючи знання при відповідях на запитання, які викладач ставить в ході викладання матеріалу. Зазначимо, виконання і захист всіх лабораторних робіт є обов’язковим. В разі невиконання планових завдань з сцпрактикуму студент не допускається до підсумкового оцінювання знань ні за рейтингом, ні шляхом складання іспиту.

За результатами проміжного (рейтингового) контролю знань студентів дозволяється виставлення екзаменаційної оцінки в залікову книжку без складання екзамену: "відмінно"(А), "дуже добре"(В), добре (С), "задовільно"(D) та достатньо (Е). Знання студентів оцінюються в балах та за шкалою ECTS відповідно до наведеного в таблиці.. Підсумкова оцінка виставляється студенту у залікову книжку без складання екзамену або заліку у випадку набору при проміжному контролі знань кількості балів, що відповідає оцінці не нижче "достатньо"(E), тобто не менше 50 балів із 100 можливих (якщо студент не бажає покращити свою підсумкову оцінку шляхом складання екзамену або заліку під час екзаменаційної сесії) . Студент має право підвищити оцінку, складаючи екзамен або залік. При цьому пониження отриманої за рейтингом оцінки не допускається.

Мінімальний бал для отримання позитивної оцінки	Оцінка за розширеною національною шкалою	Еквівалент оцінки за п’ятибальною шкалою (для розрахунку стипендій)	Оцінка за шкалою ЕСТS
90 та вище	відмінно	5	А
80 - 89	дуже добре	4,5	В
65 - 79	добре	4	С
55 - 64	задовільно	3,5	D
50 - 54	достатньо	3	E
35 - 49	незадовільно	2	FX
1 - 34	неприйнятно	1	F

Оцінка з дисципліни FX („2") виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один змістовий модуль з дисципліни або не повністю виконано лабораторні роботи. Ця категорія студентів має право на перескладання підсумкового модульного контролю за затвердженим графіком під час літніх канікул упродовж двох тижнів після завершення навчального року. Відповідно до діючого Положення повторне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.

Оцінка F виставляється студентам, які відвідували аудиторні (лекційні і лабораторні) заняття, але не набрали необхідну мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до підсумкового модульного контролю. Ця категорія студентів має право на повторне вивчення курсу.

Автори програми:

• к. ф.м.н., доц Конопльов О.М.
  
• д.ф.м.н проф. Поп С.С.
  
• к.ф.м.н., доц. Шароді І.С
  

ПАСПОРТ СПЕЦКУРСУ

Кафедра квантової електроніки

Спеціальність фізика

Спеціалізація фізична електроніка

Рік введення 1994

Назва спецкурсу Фізична електроніка (розділи емісійна

електроніка та діагностика поверхні

в т.ч.:

лекцій 32 год.

практ.

лаборант. 40 год

екз., залік екзамен

Мета: отримати теоретичні знання та вміння їх практичного застосування щодо дослідження емісійних процесів, які мають місце при взаємодії фотонів, електронів, іонів і електричного поля з поверхнею твердого тіла та при її нагріванні.

Основні завдання:

• Поглиблене вивчення основних закономірностей та механізмів чисто емісійних та вторинно-емісійних явищ, якими супроводжується дія різних чинників на поверхню твердого тіла..
  
• Вивчення новітніх методів дослідження мікроскопічних характеристик поверхні на атомному і субатомному рівнях, фізичною основою яких суть емісійні явища.
  
• Отримати практичні навички дослідження емісійних явищ та діагностики поверхні шляхом виконання лабораторних робіт із використанням сучасних експериментальних установок та новітніх методів діагностики поверхні твердого тіла.
  

Підготовлений фахівець повинен вміти:

• Вибрати оптимальний метод дослідження хімічного складу поверхні твердого тіла, його кристалічної та електронної енергетичної структури в залежності від розв’язуваної практичної задачі.
  
• Виконувати дослідження емісійних явищ та діагностики поверхні з використанням
  

складних сучасних надвисоковакуумних експериментальних установок та новітніх методів.