Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології на 2008-2009 навчальний рік факультет
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма з дисципліни ‘‘ Гігієна з основами епідеміології’’ для студентів, 723.85kb.
- Робоча навчальна програма з культурології на 2007 -2008 навчальний рік Факультет фармацевтичний, 197.02kb.
- Робоча навчальна програма з топографічної анатомії та оперативної хірургії на 2008/2009, 629.89kb.
- Робоча навчальна програма з ділової української мови на 2008-2009 навчальний рік факультет, 312.14kb.
- Робоча навчальна програма з медичної інформатики на 2007 -2008 навчальний рік Факультет, 185.19kb.
- Робоча навчальна програма з релігієзнавства на 2007-2008 навчальний рік факультет фармацевтичний, 206.89kb.
- Робоча навчальна програма з медичної І біологічної фізики на 2007 2008 навчальний рік, 747.81kb.
- Робоча навчальна програма здисципліни "основи психології, педагогіки та психології, 321.37kb.
- Робоча навчальна програма з урології на 2010- 2011 навчальний рік Факультет, 471.9kb.
- Робоча навчальна програма з ділової української мови на 2007 2008 навчальний рік Факультети, 421.03kb.
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
з мікробіології, вірусології та імунології
на 2008-2009 навчальний рік
факультет - медичний №1 та стоматологічний
спеціальність - стоматологія
кафедра - мікробіології та вірусології
курс - другий
семестри - IІІ, ІV
лекції - 12 акад.год.
практичні заняття - 78 акад.год.
самостійна робота студентів - 50 акад. год.
у тому числі „мікробіологія порожнини рота”
лекції - 6 акад.год.
практичні заняття - 30 акад.год.
самостійна робота студентів - 13 акад. год.
залік - IІІ семестр
І с п и т з мікробіології,
вірусології та імунології - IV семестр
В с ь о г о: - 189 акад. год.
Робоча навчальна програма складена на основі “«Мікробіологія, вірусологія та імунологія». Програма для студентів медичного та стоматологічного факультетів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Київ, 2003. – 72 с.”
1. Основна мeта викладання мікробіології, вірусології та імунології
1.1. Мета вивчення мікробіології, вірусології та імунології
Сучасний стан розвитку медичної науки і практики охорони здоров’я з особливою очевидністю свідчить про важливість і значення мікробіології, вірусології та імунології у підготовці лікаря-стоматологія. Це пов’язано з поглибленням знань про біологію мікроорганізмів, про їх роль в існуванні біосфери, їх участь у різних патологічних процесах, не обмежених лише інфекційними захворюваннями. Мікроорганізми мають велике значення в патогенезі різних захворювань людини, таких, наприклад, як виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, в патології печінки та жовчо-вивідних шляхів, серцево-судинної системи та ін. Сформоване вчення про роль мікроорганізмів у нормальних фізіологічних реакціях людини і твария на різних етапах онтогенезу.
Постійно оновлюється методичний арсенал мікробіологічної науки з залученням найновіших досягнень генетики, молекулярної біології та біотехнології. Принципового значення набувають методи генетичної діагностики інфекційних захворювань (ланцюгова полімеразна реакція, дот-блот гібридизація, сіквенс нуклеїнових кислот та інші.). Виявлене принципове значення мікроорганізмів в існуванні біосфери, у колообізі речовин у природі, в міжпопуляційній та внутрішньопопуляційній мінливості різних живих істот.
Все це розширює уявлення про значення мікроорганізмів у збереженні здоров’я людини, а також в етіології і патогенезі гострих і хронічних інфекційних захворювань. Інфекційна патологія як вчення збагачується відкриттям нових збудників вірусної, бактеріальної, грибкової природи, методами їх виявлення та ідентифікації. Встановлено, що світ мікробів є надзвичайно динамічний, схильний до швидкої і глибокої мінливості з появою нових варіантів, частина з них патогенні для людини.
Сучасна мікробіологічна наука може успішно розвиватися лише в близькій взаємодії з іншими медичними та медико-біологічними дисциплінами, насамперед з епідеміологією, інфекційною патологією, молекулярною біологією, екологією, генетикою та імунологією. Все сказане вище доконче потребує всебічної фундаменталізації викладання мікробіології, вірусології та імунології.
На лекціях та практичних заняттях, крім основного матеріалу, звертають увагу на те, які відбуваються зміни у ротовій порожнині при різних іфекцйних захворюваннях. На окремій лекцій, назва якої „мікрофлора ротової порожнини”, подають сучасні дані про нормальну мікрофлору та її фізіологічне значення, а також про патогенні ікроорганізми (бактерії, віруси, гриби, найпростіші), які спричиняють патологію зубів, слизових оболонок та інших тканин ротової порожнини.
На практичних заняттях з мікрофлори ротової порожнини студенти засвоюють методику взяття матеріалу при різних стоматологічних захворюваннях (карієсі, перодонтиті, стоматиті та ін.), досліджують препарати з мікробними асоціаціями, що утворюються у ротовій порожнині, готують та досліджують препарати-мазки з власного зубного нальоту, вивчають методи мікробіологічної діагностики захворювань ротової порожнини.
Крім того, на лекціях та на практичних заняттях студенти вивчають фактори неспецифічної резистентності які, проявляються у ротовій порожнині (лізоцим, комплемент, секреторні імуноглобуліни та iншi), практично засвоюють деякі методики їx визначення.
Особлива увага на стоматологічному факультеті приділяється вивченню таких груп мікроорганізмів, як стафілококи, стрептококи, бактероїди, спірохети, віруси (герпесу, гепатитів, CHIДy, пікорнавіруси), найпростіші, гриби.
Робоча навчальна програма складена у відповідності до ОПП і ОКХ:
ПН.099 – Визначати методи мікробіологічної і вірусологічної діагностики, етіотропної терапії та специ-фічної профілактики інфекційних хвороб
ПН.0011 – Визначати основні типи патогенетичних реакцій імунної системи і зв’язок з виникненням найбільш поширених хвороб людини
ПН.0018 – Інтерпретувати властивості патогенних і непатогенних мікроорганізмів, вірусів та закономірності їх взаємодії з макроорганізмом, з популяцією людини і зовнішнім середовищем
ПН.0037 – Пояснювати структуру імунної системи організму людини
ПН.0048 – Трактувати основні механізми формування імунної відповіді організму людини
1.2. Завдання вивчення мікробіології, вірусології та імунології
Студент повинен знати:
- Медична мікробіологія, визначення. Значення мікробіологічної науки в діяльності лікаря-стоматолога.
- Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи.
- Біологічні властивості патогенних та непатогенних мікроорганізмів.
- Eкологія мікроорганізмів (мікроекологія). Поширення мікробів у природі. Нормальна мікрофлора тіла люди-ни, її роль в фізіологічних процесах і в патології людини.
- Мікробні біоценози в poтовiй порожнині. Загальні закономірності зміни складу мікробних біоценозів порожнини рота під впливом різних факторів.
- Методи мікробіологічної і вірусологічної діагностики, етіотропної терапії та специфічної профілактики інфекційних хвороб: з фекально-оральним (кишкові інфекції), повітряно-краплинним, трансмісивним (кров’яні інфекції), раньовим (інокуляційним) та множинним шляхом передачі.
- Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми.
- Хіміотерапія і хіміотерапевтичні препарати.
- Лікарська стійкість мікробів, механізм утворення стійких форм мікробів.
- Матеріальні основи спадковості у мікроорганізмів. Генотип, фенотип. Види мінливості. Позахромосомні фактори спадковості у бактерій.
- Вчення про інфекційний процес. Роль мікробів в інфекційному процесі.
- Основні збудники інфекційних захворювань: з фекально-оральним (кишкові інфекції), повітряно-краплинним, трансмісивним (кров’яні інфекції), раньовим (інокуляційним) та множинним шляхом передачі та їх властивості.
Оволодіти практичними навичками:
- додержання правил протиепідемічного режиму і техніки безпеки в бактеріо-логічній лабораторії;
- знезаражування інфікованого матеріалу, антисептичної обробки рук, кoнтамі-нованих досліджуваним матеріалом або культурою мікробів;
- заповнення бланків направлень матеріалу в лабораторію для бактеріологічного, вірусологічного або серологічного дослідження;
- виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу (гній, харкотиння, кров, спинномозкова рідина);
- фарбування препаратів простими методами: водними розчинами фуксину та метиленового синього;
- мікроскопія препаратів в світловому мiкpocкoпi з імерсійним об’єктивом;
- диференціації мікроорганізмів за морфологічними i тинкторіальними ознаками;
- посів досліджуваного матеріалу тампоном, петлею i піпеткою на щільні, напіврідкі та рідкі живильні середовища;
- постановки, обліку i оцінки реакції аглютинації на склі;
- читання i оцінки бланків з результатами мікробіологічних досліджень;
- взяття проб води, харчових продуктів i повітря для санітарно-бактеріологічних досліджень;
- проведення досліджень змивів з рук, поверхонь, посуду для санітарно-бактеріологічної їx оцінки.
Вміти:
- фарбувати препарати складними методами: за Грамом, Цілем-Hiльсеном, Лефлером, Романовським-Гімзою;
- готувати до стерилізації посуд, живильні середовища;
- виділяти чисті культури аеробних та анаеробних мікроорганізмів, здійснювати ідентифікацію виділених культур за морфологічними, тинкторіальними, культу-ральними, біохімічними, антигенними властивостями, визначати фаготип, визначати чутливість до антибіотиків;
- проводити облік та оцінювати результати серологічних реакцій (реакцій аглю-тинації, преципітації, зв’язування комплементу, імунофлуоресценсії, імунофер-ментного аналізу);
- здійснювати вірусологічну роботу: готувати матеріл для вipycoлогічного дослідження, інфікувати курячі ембріони та культури клітин, визначати наявність вipycy в курячому ембріоні за реакцією гемаглютинації, у клітинній культурі за цитопатогенною дією, реакцію гемадсорбції та за бляшкоутворенням;
- ставити, проводити облік та оцінювати результати реакцій, вживаних у віру-сології (реакції гальмування гемаглютинації, зв’язування комплементу та нейтра-лізації вipyciв);
- визначати i оцінювати колі-титр та колі-індекс води;
- визначати i оцінювати мікробне число води, повітря.
Ступінь оволодіння практичними навичками та уміннями перевіряється на підсумкових заняттях i під час екзамену з мікробіології.
2. Перелік дисциплін та їх окремих розділів, знання яких студентам необхідне для вчення мікробіології та вірусології
При вивченні мікробілогії та вірусології студентам необхідно добре знати курс анатомії людини, загальної біології з генетикою, гістології з ембріологією, біологічної хімії, нормальної фізіології, органічної хімії, медичної фізики.
Матеріали медичної фізики, які знайомлять студентів з будовою та роботою оптичного, електронного, люмінесцентного мікроскопа.
По курсу загальної біології та генетики студенти використовують знання по принципам номенклатури і таксономії живих істот. Структура і функція гена. Основні форми мінливості. Морфологічні особливості і методи вивчення патогенних найпростіших. Цикли їх розвитку в природі. Перенощики трансмісивних інфекційних захворювань. Eволюція розвитку живої природи.