Geum.ru

Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології на 2008-2009 навчальний рік факультет

Вид материалаДокументы

Содержание


Тeма для самостійного вивчення
7. Перелік практичних навичок, які повинен опанувати студент під час вивчення мікробіології, вірусології та імунології, у тому ч
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

5.1. Тeми з мікробіології, вірусології та імунології, в тому числі мікробіології порожнини рота, які виділені для самостійного вивчення студентами 2 курсу медичного факультету за спеціальністю “стоматологія” на 2008-2009 навчальний рік

№

п/п
ТEМА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ
Обсяг у годинах


Предмет і задачі мікробіології. Історія розвитку мікробіології.
4


Історія розвитку мікробіології.
4


Таксономія і класифікація мікроорганізмів.
2


Мікрофлора харчових продуктів.
4


Вплив факторів зовнішнього середовища на мікроорганізми.
4


Вакцинопрофілактика і вакцинотерапія.

2


Серотерапія і серопрофілактика.
2


Лабораторна діагностика захворювань, викликаних кампілобактеріями та гелікобактером.
4


Лабораторна діагностика захворювань, викликаних легіонелами.
2


Лабораторна діагностика захворювань, викликаних гемофілами (гемофілюс інфлюенца, дюкреї).
2


Лабораторна діагностика захворювань, викликаних лістеріями.
2


Бактероїди. Значення у патології ротової порожнини. Лабораторна діагностика.

4


Лабораторна діагностика повільних вірусних захворювань.
4


Лабораторна діагностика захворювань, що викликані пріонами.
2


Лабораторна діагностика глибоких (вісцеральних) мікозів.
3


Лабораторна діагностика захворювань, які зумовлені клебсієлами.
2


Лабораторна діагностика захворювань, які зумовлені протеями.
2


Лабораторна діагностика захворювань, які зумовлені синегнійною паличкою.
2


Лабораторна діагностика сапу та мелоїдозу.
4


Лабораторна діагностика коклюшу та паракоклюшу.
4


Лабораторна діагностика ящуру. Афтозні ураження слизової рота.
2


Лабораторна діагностика захворювань, які зумовлені коронавірусами.
2

Всього:
63

6. Засоби та форми провeдeння початкового, поточного, проміжного та підсумкового контролю

6.1. Початковий контроль здійснюється під час проведення практичних занять шляхом перевірки знань з принципів номенклатури і таксономії живих істот, структури і функції гена, основних форм мінливості, морфологічних особливостей і методів вивчення патогенних найпрос­тіших, циклів їх розвитку в природі, а також з бу­дови та роботи оптичного, електронного, люмінесцентного мікрос­копів.

6.2. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять у формі:

- усного опитування на основі питань для дискусії та діалогу і рекомендованої літератури для відповідних лабораторних занять;

- розв’язання ситуаційних задач до кожної лабораторної роботи.

6.3. Проміжний контроль проводиться у формі п’яти контро­льних робіт, що вклю­чають в себе основні розділи загальної (одна підсумкова робота) і спеціальної мікробіоло­гії (дві підсумкові роботи) та вірусології (одна підсумкова робота) та з мікробіології порожнини рота (одна підсумкова робота).

6.4. По закінченню ІІІ-го семестру проводиться cеместровий залік з мікро­біології та вірусології, який є формою підсумкового контролю рівня теоретичної і практичної підготовки студентів.

6.5. По закінченню ІV-го семестру проводиться іспит в усній формі у вигляді співбесіди на основі білетної програми, який є формою підсумкового контролю рівня теоретичної і практичної підготовки студентів 2 курсу.

7. Перелік практичних навичок, які повинен опанувати студент під час вивчення мікробіології, вірусології та імунології, у тому числі мікрофлори порожнинин рота:
  1. додержання правил протиепідемічного режиму і техніки безпеки в бактеріологічній лабораторії;
  2. знезаражування інфікованого матеріалу, антисептичної обробки рук, кoнтамінованих досліджуваним матеріалом або культурою мікробів;
  3. заповнення бланків направлень матеріалу в лабораторію для бактеріологічного, вірусологічного або серологічного дослідження;
  4. виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу (гній, харкотиння, кров, спинномозкова рідина);
  5. фарбування препаратів простими методами: водними розчинами фуксину та метиленового синього;
  6. мікроскопія препаратів в світловому мiкpocкoпi з імерсійним об’єктивом;
  7. диференціації мікроорганізмів за морфологічними i тинкторіальними ознаками;
  8. посів досліджуваного матеріалу тампоном, петлею i піпеткою на щільні, напіврідкі та рідкі живильні середовища;
  9. постановки, обліку i оцінки реакції аглютинації на склі;
  10. читання i оцінки бланків з результатами мікробіологічних досліджень;
  11. взяття проб води, харчових продуктів i повітря для санітарно-бактеріологічних досліджень;
  12. проведення досліджень змивів з рук, поверхонь, посуду для санітарно-бактеріологічної їx оцінки.


8. Білетна програма іспиту з мікробіології, вірусології та імунології для студентів 2 курсу медичного факультету за спеціальністю “стоматологія” на 2008-2009 навчальний рік
  1. Основні задачі медичної мікробіології. Значення у роботі лікаря-стоматолога.
  2. Основні періоди розвитку мікробіології, їх, характеристика.
  3. Бактеріологічна лабораторія: устаткування, режим і правила роботи.
  4. Мікроскопи і методи мікроскопії.
  5. Класифікація мікроорганізмів. Основні відмінності прокаріотів від еукаріотів.
  6. Спеціальні поняття та терміни в мікробіології (вид, штам, культура, клон, колонія, біовар, серовар).
  7. Етапи приготування мікропрепаратів.
  8. Основні складні методи фарбування мікропрепаратів.
  9. Поживні середовища, вимоги до них, класифікація.
  10. Етапи виділення чистих культур аеробних мікроорганізмів.
  11. Виділення чистих культур анаеробів за Цейсслером та Вейнбергом.
  12. Показники ступеня мікробного забруднення води, методи їх визначення.
  13. Мікрофлора грунту, показники бактерійного забруднення грунту, методи їх визначення.
  14. Показники мікробного забруднення повiтря, методи їх визначення.
  15. Мікробіологічні аспекти охорони зовнішнього середовища.
  16. Поняття про аутохтонну та алохтонну мікрофлору тіла людини.
  17. Основні представники нормальної мікрофлори тіла людини. Значення.
  18. Eубактеріоз, дисбіоз, дисбактеріоз, його ступені.
  19. Види мінливості у мікроорганізмів. Генетичні рекомбінації у бактерій: трансформація, трансдукція, кон’югація
  20. Позахромосомний генетичний матерiал у бактерiй. Види та функції плазмід. Транспозони, форми їх існування. Іs-послідовності, їх функції.
  21. Хiмiотерапевтичні препарати, вимоги до них та їх класифікація.
  22. Антибіотики та їх класифікація.
  23. Методи визначення активності антибіотиків.
  24. Лікарська стійкість мікроорганізмів та способи її подолання.
  25. Бактеріофаги, морфологічні форми, хімічна структура, Репродукція бактеріофагів.
  26. Класифікація бактеріофагів за дією на бактеріальну клітину.
  27. Методи титрування бактеріофагів.
  28. Застосування фагів у медицині.
  29. Форми симбіозу мікроорганізмів.
  30. Умови виникнення інфекційного процесу.
  31. Критерії, що засвідчують збудника хвороби.
  32. Патогенність і вірулентність мікроорганізмів та фактори, що їх обумовлюють.
  33. Одиниці виміру вірулентності мікроорганізмів.
  34. Основнi властивостi екзо- та ендотоксинів.
  35. Шляхи передачі збудників, шляхи проникнення та поширення збудників у організмі людини.
  36. Бактеріємiя, септицемія, септикопіємія, вірусемія, токсинемія при захворюваннях.
  37. Періоди розвитку інфекційної хвороби, їх характеристика.
  38. Форми прояву інфекцій в залежності від тривалості перебування мікроорганізмів в макроорганізмі: гостра, хронічна, латентна, персистуюча, бактеріоносіння.
  39. Форми інфекцій в залежності від числа інфікуючих агентів: моноінфекція, змішана інфекція, параінфекція.
  40. Форми інфекцій в залежності від повторних проявів захворювання: вторинна, реінфекція, суперінфекція, рецидив.
  41. Форми інфекцій в залежності від походження: екзогенна, ендогенна, аутоінфекція.
  42. Форми інфекцій в залежності від ступеня розповсюдженності: спорадичні, ендемічні, епідемічні, пандемії, екзотичні захворювання.
  43. Класифікація інфекційних хвороб за епідемічним принципом.
  44. Вакцини, класифікація, практичне використання.
  45. Імунітет. Імунна система. Органи імунної системи. Види і форми імунітету.
  46. Фактори неспецифічного протиінфекційного захисту організму людини.
  47. Антигени, їх властивості, гаптени. Специфічність антигенів. Антигени бактерій та вірусів.
  48. Антитіла. Структура молекул імуноглобулінів. Основні властивості імуноглобулінів. Класи імуноглобулінів.
  49. Система комплементу. Шляхи активації.
  50. Клітини, що приймають участь у формуванні імунної відповіді. Т-лімфоцити, їх субпопуляції. В-лімфоцити, їх функція.
  51. Загальна схема імунної відповіді. Клітинна та гуморальна форма імунної відповіді.
  52. Первинна та вторинна імунна відповідь. Періоди. Динаміка продукції антитіл при первинній та вторинній імунній відповіді.
  53. Імунодефіцити. Класифікація.
  54. Визначення поняття алергія. Алергени. Типи алергічних реакцій за Джеллом і Кумбсом.
  55. Імунний статус організму людини. Визначення.
  56. Аутоімунні процеси, аутоімунні розлади. Класифікація аутоімуних розладів.
  57. Загальна характеристика коків. Класифікація коків, їх біологічні властивості.
  58. Основні види стафілококів, їх токсини та ферменти агресії.
  59. Ознаки (тести) патогенності, які використовуються для диференціювання стафілококів.
  60. Методи лабораторної діагностики стафілококових захворювань.
  61. Профілактика стафілококових захворювань.
  62. Стрептококи, основні властивості, класифікація. Захворювання, що зумовлені стрептококами.
  63. Методи лабораторної діагностики захворювань, що викликаються стрептококами.
  64. Основні види патогенних бактерій роду Нейсерія, їх властивості.
  65. Епідеміологія та патогенез менінгококової інфекції. Методи лабораторної діагностики менінгококових інфекцій.
  66. Епідеміологія та патогенез гонореї. Методи лабораторної діагностики гострої та хронічної гонореї. Профілактика і специфічна терапія гонореї та бленореї.
  67. Загальні властивості патогенних споротворних анаеробів. Захворювання, що викликають клостридіальні форми бактерій.
  68. Основні збудники анаеробної газової інфекції, їх основні властивості. Методи лабораторної діагностики газової анаеробної інфекції. Лікування та профілактика газової анаеробної інфекції.
  69. Збудник правця, його властивості, токсини. Епідеміологія правця.
  70. Методи лабораторної діагностики правця. Лікування та профілактика правця.
  71. Збудник ботулізму, його властивості, токсини. Епідеміологія ботулізму.
  72. Методи лабораторної діагностики ботулізму. Лікування та профілактика ботулізму.
  73. Патогенні найпростіші, класифікація, загальні властивості.
  74. Збудник амебіазу, його основні властивості.
  75. Методи лабораторної діагностики амебіазу. Диференціальна діагностика патогенної та непатогенних амеб. Епідеміологія та профілактика амебіазу.
  76. Основні збудники лейшманіозів, їх характеристика. Епідеміологія та патогенез лейшманіозу.
  77. Методи лабораторної діагностики лейшманіозу. Профілактика лейшманіозів.
  78. Збудник лямбліозу, його характеристика. Методи лабораторної діагностики лямбліозу.
  79. Збудники малярії, їх характеристика. Методи лабораторної діагностики малярії. Профілактика малярії.
  80. Збудник токсоплазмозу, його характеристика. Eпідеміологія та профілактика токсоплазмозу. Методи лабораторної діагностики токсоплазмозу.
  81. Форми трипаносомозу та його збудники. Методи лабораторної діагностики трипаносомозу.
  82. Трихомонади та захворювання, що вони викликають. Методи лабораторної діагностики трихомоніазу. Епідеміологія та профілактика трихомоніазу.
  83. Патогенні війкові, їх морфологія. Лабораторна діагностика балантідіазу.
  84. Класифікація мікозів за характером первинної локалізації патогенних грибів.
  85. Загальна характеристика патогенних грибів та їх відмінності від бактерій. Культивування грибів
  86. Епідеміологія та лабораторна діагностика мікозів.
  87. Ентеробактерії, класифікація, загальні властивості, значення в патології людини.
  88. Основні властивості ешерихій. Методи лабораторної діагностики ешерихіозів.
  89. Сальмонели та їх класифікація. Методи лаб. діагностики черевного тифу і паратифів А і В. Специфічна активна профілактика черевного тифу і паратифів А і В.
  90. Основні представники сальмонел-збудників харчових токсикоінфекцій, їх характеристика. Методи лабораторної діагностики сальмонельозів-збудників харчових токсикоінфекцій.
  91. Збудники шигельозу, їх властивості. Культуральні властивості шигел. Методи лабораторної діагностики шигельозів.
  92. Збудники протейних інфекцій, їх морфологія та культуральні властивості. Лабораторна діагностика захворювань, що викликаються протеями.
  93. Види роду Klebsiella, їх основні властивості. Методи лабораторної діагностики клебсиєльозної інфекції.
  94. Псевдомонади. Морфологія та біологічні властивості. Лабораторна діагностика захворювань, що викликаються псевдомонадами.
  95. Збудники холери, їх властивості. Класифікація вібріонів.
  96. Епідеміологія та патогенез холери. Методи лабораторної діагностики та профілактика холери.
  97. Види роду Іерсіній, їх загальні риси.
  98. Морфологія та культуральні властивості збудника чуми. Eпідеміологія та профілактика чуми. Лабораторна діагностика чуми.
  99. Збудники бруцельозу, їх основні властивості. Методи лабоpатоpної діагностики бруцельозу. Eпідеміологія та пpофілактика бруцельозу.
  100. Морфологія, тинкторіальні властивості та антигенна структура збудника туляремії. Географічні варіанти (підвиди) збудника туляремії, їх характеристика. Методи лабоpатоpної діагностики туляpемії. Eпідеміологія та пpофілактика туляpемії.
  101. Збудник дифтерії, його біологічні варіанти та токсиноутворення. Визначення токсигенності культур C.diphtheriae.
  102. Методи лабораторної діагностики дифтерії. Профілактика дифтерії.
  103. Збудник сибірки, його властивості. Роль капсули та спор у збудника сибірки, умови їх утворення та методи виявлення.
  104. Епідеміологія, патогенез та клінічні форми сибірки. Методи лабораторної діагностики та профілактика сибірки.
  105. Збудники туберкульозу патогенні для людини, їх морфологічні та біологічні властивості. Умови культивування мікобактерій туберкульозу.
  106. Eпідеміологія та постінфекційний імунітет при туберкульозі. Методи лабораторної діагностики туберкульозу. Алергічні проби при туберкульозі та профілактика туберкульозу.
  107. Роди патогенних спірохет. Їх загальні властивості.
  108. Збудник сифілісу, його морфологія, тинкторіальні та культуральні властивості. Методи лабораторної діагностики сифілісу.
  109. Морфологія збудників лептоспірозу, іх тинкторіальні і культуральні властивості. Методи лаб. діагностики лептоспірозу. Eпідеміологія та профілактика лептоспірозів.
  110. Збудник епідемічного поворотного тифу, його властивості. Види збудників ендемічного поворотного тифу. Епідеміологія поворотних тифів. Лабораторна діагностика поворотних тифів. Диференціація епідемічного та ендемічного поворотних тифів. Профілактика поворотних тифів.
  111. Класифікація рикетсіозів за перенощиком.
  112. Властивості рикетсій, що зближують їх з бактеріями та вірусами.
  113. Лабораторна діагностика та профілактика висипного тифу.
  114. Основні види хламідій, патогенних для людини. Методи лабораторної діагностики захворювань, які викликають хламідії.
  115. Мікоплазми, біологічні властивості, методи культивування. Лабораторна діагностика мікоплазма-інфекції.
  116. Віруси, їх будова, хімічний склад, методи культивування.
  117. Морфологія, ультраструктура, типи вірусу поліомієліту. Лабораторна діагностика епідемічного поліомієліту. Eпідеміологія та профілактика епідемічного поліомієліту.
  118. Віруси комплексу кліщового енцефаліту. Eпідеміологія кліщового енцефаліту. Лабораторна діагностика кліщового енцефаліту. Профілактика кліщового енцефаліту.
  119. Збудники грипу, їх типи. Морфологія і антигена струкрура вірусів грипу. Мінливість вірусу грипу.
  120. Методи лабораторної діагностики грипу. Профілактика грипу
  121. Класифікація параміксовірусів. Класифікація вірусів парагрипу, їх загальні властивості. Методи лабораторної діагностики парагрипу.
  122. Збудник епідемічного паротиту, морфологія, ультраструктура, культивування. Лабораторна діагностика епідемічного паротиту.
  123. Збудник кору, морфологія, антигенна та хімічна структура. Культивування вірусу кору, лабораторна діагностика кору. Профілактика кору.
  124. Загальні властивості РС-вірусу та захворювання, що він викликає у людей. Лабораторна діагностика РС-вірусних захворювань. Профілактика РС-вірусних захворювань.
  125. Вірус сказу, морфологія, хімічний склад та культивування. Лабораторна діагностика сказу. Препарати для специфічної профілактики сказу.
  126. Класифікація герпесвірусів. Методи лабораторної діагностики герпетичних захво­рю­вань. Eпідеміологія та профілактика герпетичних захворювань.
  127. Вірус вітряної віспи-оперізуючого лишаю, будова, куль­ти­вування, клінічні прояви.
  128. Вірус цитомегалії, будова, культивування. Лабораторна діагностика цитомегалії.
  129. Роди аденовірусів. Морфологія, культивування та антигенна структура аденовірусів. Методи лабораторної діагностики аденовірусних захво­рю­вань. Eпідеміологія та профілактика аденовірусних захворювань.
  130. Класифікація вірусів гепатитів за типом нуклеїнової кислоти та за епідеміологічними особливостями.
  131. Морфологія, ультраструктура та культивування вірусу гепатиту А (HAV).Епідеміологія вірусного гепатиту А. Лабораторна діагностика гепатиту А. Профілактика гепатиту А.
  132. Морфологічні форми вірусів гепатиту В. Антигенна структура вірусів гепатиту В. Лабораторна діагностика вірусного гепатиту В. Епідеміологія та профілактика гепатиту В.
  133. Лабораторна діагностика та епідеміологія вірусного гепатиту С.
  134. Ультраструктура та антигенна будова дельта-вірусу. Eпідеміологія гепатиту, викликаного дельта-вірусом. Лабораторна діагностика гепатиту, викликаного дельта-вірусом.
  135. Лабораторна діагностика та епідеміологія вірусного гепатиту Е.
  136. Лабораторна діагностика та епідеміологія вірусного гепатиту G.
  137. Лабораторна діагностика та епідеміологія вірусного гепатиту ТТ.
  138. Класифікація Ретровірусів.
  139. Типи ВІЛ. Морфологія і ультраструктура ВІЛ. Культивування ВІЛ. Антигенна структура ВІЛ.
  140. Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції і виявлення носіїв ВІЛ. Джерело ВІЛ-інфекції та шляхи передачі ВІЛ.
  141. Загальна характеристика мікрофлори порожнини рота. Роль мікрофлори порожнини рота в організмі людини.
  142. Мікробна колонізація різних ділянок порожнини рота. Основні представники постійної мікрофлори порожнини рота. Тимчасова мікрофлора порожнини рота.
  143. Імунітет порожнини рота. Фактори неспецифічної резистентності порожиини рота.
  144. Мікрофлора зубного нальоту. Механізм утворення зубного нальоту. Роль мікроорганізмів зубного нальоту в етіології i патогенезі карієсу зубів.
  145. Карiєс зубiв: основні м/о, що викликають карієс, механізм розвитку. Неспецифічна резистентність opгaнiзму за умов карієсу зубів. Місцевий імунітет порожниии рота за умов карієсу зубів.
  146. Пародонт: функції, значення, основні захворювання, класифікація захворювань пародонту.
  147. Роль мікрофлори у виникненні захворювань пародонту (гінгівіт, пародонтит): основні збудники.
  148. Пульпіт, як ускладнення карієсу. Роль мікрофлори у розвитку пульпіту.
  149. Періодонтит. Роль мікрофлори у розвитку періодонтиту.
  150. Глосит. Роль мікрофлори у розвитку глоситу.
  151. Хейліт. Роль мікрофлори у розвитку хейліту.
  152. Бактерійні стоматити: основні види, представники.
  153. Гонококовий стоматит, прояви, мікробіологічна діагностика.
  154. Скарлатинозний стоматит, прояви, мікробіологічна діагностика.
  155. Дизентерійний стоматит, прояви, мікробіологічна діагностика.
  156. Ураження слизової рота при туберкульозі, прояви, мікробіологічна діагностика.
  157. Ураження слизової рота при лепрі, прояви, мікробіологічна діагностика.
  158. Ураження слизової рота при сифілісі, прояви, мікробіологічна діагностика.
  159. Виразково-некротичний стоматит Венсана, прояви, мікробіологічна діагностика.
  160. Ураження слизової рота актиноміцетами, прояви, мікробіологічна діагностика.
  161. Вірусні стоматити: основні види.
  162. Ураження слизової оболонки рота при грипі, прояви, вірусологічна діагностика.
  163. Герпетичний стоматит, форми, прояви, вірусологічна діагностика.
  164. Ураження слизової оболонки рота при СНІДі, основні збудники, прояви, умови виникнення. Лабораторна діагностика та профілактика стоматитів при СНІДі.
  165. Ураження слизової оболонки рота за розвитку кору, прояви, вірусологічна діагностика.
  166. Ураження слизової оболонки рота за розвитку ящуру, прояви, вірусологічна діагностика.
  167. Грибкові стоматити: види, прояви, основні збудники.
  168. Кандидозний стоматит, різновиди, прояви, мікробіологічна діагностика.
  169. Основні методи мікробіологічної діагностики захворювань ротової порожнини, значення.
  170. Мікроскопічний метод діагностики інфекційних уражень рота, найважливіші методи фарбування.
  171. Мікробіологічний метод діагностики інфекційних уражень рота, принцип, порядок проведення.
  172. Біологічний метод діагностики інфекційних уражень рота, принцип, порядок проведення.
  173. Серологічний метод діагностики інфекційних уражень рота, принцип, найважливіші серологічні реакції.
  174. Використання алергічних проб при діагностиці мікробних уражень ротової порожнини.