Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології на 2008-2009 навчальний рік факультет

Вид материала

Документы

Содержание Структура і морфологія грибів Структура і морфологія найпростіших Фізіологія мікробів Фізіологія грибів Фізіологія найпростіших Живлення, дихання, культивування. Особливості онтогенезу най­простіших. ГЕНЕТИКА МІКРООРГАНІЗМІВ Мікробіологічні основи антимікробної хіміотерапії та антисептики Вчення про інфекційний процес Методи мікробіологічної діагностики Спеціальна медична мікробіологія грампозитивні Рід стрептококів Ентеробактерії (родина enterobacteriaceae) Рід Ешерихій Рід Сальмонел Рід Шигел Рід Клебсієл Роди Протеїв Рід Ієрсиній Гафнія (Наfnia), Серація Вібріони (родина viвrionасеае) Галофільні вібріони ... Полное содержание

Подобный материал:

• Робоча навчальна програма з дисципліни ‘‘ Гігієна з основами епідеміології’’ для студентів, 723.85kb.
• Робоча навчальна програма з культурології на 2007 -2008 навчальний рік Факультет фармацевтичний, 197.02kb.
• Робоча навчальна програма з топографічної анатомії та оперативної хірургії на 2008/2009, 629.89kb.
• Робоча навчальна програма з ділової української мови на 2008-2009 навчальний рік факультет, 312.14kb.
• Робоча навчальна програма з медичної інформатики на 2007 -2008 навчальний рік Факультет, 185.19kb.
• Робоча навчальна програма з релігієзнавства на 2007-2008 навчальний рік факультет фармацевтичний, 206.89kb.
• Робоча навчальна програма з медичної І біологічної фізики на 2007 2008 навчальний рік, 747.81kb.
• Робоча навчальна програма здисципліни "основи психології, педагогіки та психології, 321.37kb.
• Робоча навчальна програма з урології на 2010- 2011 навчальний рік Факультет, 471.9kb.
• Робоча навчальна програма з ділової української мови на 2007 2008 навчальний рік Факультети, 421.03kb.

Структура і морфологія грибів

Структура клітини грибів. Основні форми грибів: дріжджі, дрі­жджеподібні гриби, плісняві гриби. ГІфи, міцелій. Диморфізм гри­бів. Особливості структури цитоплазматичної мембрани і клітинної стінки. Механізми розмноження грибів: брунькування, утворення спор. Вегетативні спори,ендоспори, екзоспори, статеві спори. Ме­тоди вивчення морфологи грибів.

Структура і морфологія найпростіших

Особливості структури найпростіших: пелікула, ектоплазма, цисти. Життєві цикли найпростіших, патогенних для людини. Мето­ди вивчення морфології.

ФІЗІОЛОГІЯ МІКРОБІВ

Фізіологія бактерій.

Особливості обміну речовин та енергії у бактерій (інтенсивність обміну речовин, різноманітність типів метаболізму, метаболічна пла­стичність, надлишковий синтез метаболітів та енергії). Конструкти­вний і енергетичний обмін, їх взаємозв’язок. Обмін нуклеїнових ки­слот, білків, вуглеводів і ліпідів.

Живлення бактерій. Джерела азоту, вуглецю, мінеральних речо­вин і ростових факторів. Аутотрофи та гетеротрофи. Голофітний спо­сіб живлення. Механізми переносу поживних речовин у бактеріаль­ну клітину: енергонезалежний (проста та полегшена дифузія), енергозалежний (активний транспорт), значення ферментів периплазми та пермеаз. Класифікація бактерій за типами живлення.

Дихання бактерій. Енергетичні потреби бактерій. Джерела та шляхи здобування енергії у фотоаутотрофів, хемоаутотрофів. Типи біологічного окислення субстрату і способи одержання ене­ргії у гетерохемоорганотрофів: окислювальний метаболізм; гниття – окислювальне розщеплення білків; бродильний метаболізм та його продукти; нітратне дихання. Аероби, анаероби, факультативні анае­роби, мікроаерофіли, капничні бактерії.

Фермент бактерій і їх класифікація. Конститутивні та індуктивні фе­рменти, генетична регуляція. Специфічність дії ферментів. Екзо- та ендоферменти. Лімітуючі фактори середовища проживання (температура, кон­центрація водневих іонів, осмотичний тиск, тиск кисню). Поняття про ме­зофіли, термофіли, психрофіли. Галофіли, кислото- та луголюбиві бактерії.

Методи вивчення ферментативної активності бактерій та вико­ристання їх для ідентифікації бактерій. Сучасні методи ідентифіка­ції бактерій за допомогою автоматизованих ферментних систем іде­нтифікації. Використання мікробів та їх ферментів у біотехнології для одержання амінокислот, пептидів, органічних кислот, вітамінів, гормонів, антибіотиків, кормового білка, для обробки харчових та промислових продуктів, біологічної очистки стічних вод, одержання рідкого та газоподібного палива.

Ріст і розмноження мікробів. Вегетативні форми та форми спо­кою мікробів. Простий поділ. Фрагментація. Фази розмноження мік­робів у рідкому живильному середовищі в стаціонарних умовах. Ко­лонії, особливості їх формування у різних видів бактерій. Пігментеутворення. Основні принципи та методи культивування бактерій. Безперервне культивування, його значення в біотехнології. Живиль­ні середовища. Вимоги до живильних середовищ. Види живильних середовищ. Способи створення щільних живильних середовищ: агар-агар, пласт-агар, желатин, згорнута сироватка.

Мішані та чисті культури бактерій. Принципи і методи виділен­ня чистих культур аеробних та анаеробних бактерій. Етапи виділен­ня чистих культур бактерій. Способи ідентифікації виділених куль­тур. Поняття про серовари, морфовари, біовари, фаговари. Особли­вості метаболізму і розмноження хламідій, спірохет, актиноміцетів.

Бактеріологічний (культуральний) метод мікробіологічної діаг­ностики інфекційних захворювань.

Фізіологія грибів

Особливості культивування грибів. Живильні середовища. Жи­влення, дихання, способи розмноження грибів. Продукція грибами біологічно активних речовин.

Фізіологія найпростіших

Живлення, дихання, культивування. Особливості онтогенезу най­простіших.

ГЕНЕТИКА МІКРООРГАНІЗМІВ

Визначення генетики мікроорганізмів як науки. Її значення в те­орії і практиці медицини,

Відмінність геномів прокаріотичних та еукаріотичних клітин. Еволюція геному мікроорганізмів. Організація генетичного матеріа­лу бактеріальної клітини: бактеріальна хромосома, плазміди, мігру­ючі елементи. Структура хромосоми. Гени. Принципи функціонуван­ня бактеріального генома. Система репарації.

Плазміди бактерій, їх властивості. Кон’югативні та некон’югативні, інтегративні та автономні плазміди. Класифікація плазмід за функціональною активністю: F, R, Соl, Нlу, Ent та ін. плазміди.

Транспозони, послідовності-вставки. Загальна характеристика та функції мігруючих генетичних елементів.

Поняття про генофонд, генотип і фенотип. Види мінливості у бактерій. Модифікаційна мінливість, її механізми та форми прояву у бактерій.

Генотипова мінливість. Мутації у бактерій, їх різновиди. Мута­гени, їх класифікація. Види мутацій: делеція, транслокація, інверсія, дуплікація, інсерція.

Генетичні рекомбінації і Їх типи. Механізми передачі генетичної інформації у бактерій і їх значення для одержання штамів бактерій з заданими властивостями та для складання генетичних карт. Транс­формація, трансдукція та кон’югація.

Доля мутантів і рекомбінантів. Добір. Гетерогенність популяції мікроорганізмів, типи і механізми популяційної мінливості. Понят­тя про дисоціацію бактерій, S- і R-форми колоній. Значення мінли­вості в еволюції мікроорганізмів.

Мікробіологічні основи генної інженерії та біотехнології. Викори­стання ферментів (рестриктази, лігази, полімерази, ревергази) в генно-інженерних дослідженнях. Вектори, які використовують для переносу генетичного матеріалу. Особливості експресії генів у клітинах прокарі­отів та еукаріотів. Практичне використання результатів генно-інженер­них досліджень в медицині, біології та народному господарстві.

Генетичні методи в діагностиці інфекційних захворювань та в ідентифікації бактерій: сіквенс ДНК, полімеразна ланцюгова реакція. гібридизація нуклеїнових кислот, визначення довжини фрагмен­тів нуклеїнових кислот та ін. Таксономічне значення гену 16S рибосомальної РНК.

МІКРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНТИМІКРОБНОЇ ХІМІОТЕРАПІЇ ТА АНТИСЕПТИКИ

Історія розвитку ідей антимікробної терапії. Періоди розвитку хіміотерапії. Роботи Д. Л. Романовського, П. Ерліха, Г. Домагка. Від­криття сульфаніламідів. Основні принципи раціональної хіміотера­пії. Поняття про хіміотерапевтичний препарат, хіміотерапевтичний індекс.

Мікробний антагонізм, його механізми. Мікроби-антагоністи - продуценти антибіотиків. Роботи І.І. Мечнікова, молочнокислі бак­терії - антагоністи. Історія відкриття перших антибіотиків: О.Флемінг, З.Ваксман. Антибіотики, визначення, поняття, біологічна роль в природі.

Класифікація антибіотиків за походженням, за хімічним скла­дом, за механізмом та спектром антимікробної дії. Природні, напів­синтетичні та синтетичні антибіотики. Механізм дії антибіотиків на мікробну клітину. Антибіотики - інгібітори синтезу пептидоглікану клітинної стінки, синтезу білка, нуклеїнових кислот, а також ті, що порушують функцію цитоплазматичної мембрани у бактерій та гри­бів. Бактерицидна та бактеріостатична дія антибіотиків. Одиниці виміру антимікробної активності антибіотиків. Методи визначення чутливості бактерій до антибіотиків. Поняття про мінімальну при­гнічуючу концентрацію. Антибіотикограми.

Ускладнення антибіотикотерапії. Дисбактеріози. Антибіотикорезистентні, антибіотикозалежні, толерантні до антибіотиків форми бактерій.

Природна та набута стійкість до антибіотиків. Генетичні та біо­хімічні механізми антибіотико-резистентності. Роль плазмід та транспозонів у формуванні лікарської стійкості у бактерій. Шляхи попе­редження формування резистентності у бактерій до антибіотиків. Принципи раціональної антибіотикотерапії.

Значення відкриття антибіотиків (ХХсторріччя) для етіотропної терапії бактеріальних, спірохетних, грибкових, протозойних інфе­кцій.

Особливості, проблеми та перспективи хіміотерапії вірусних інфекцій. Противірусні хіміотерапевтичні препарати, їх класифікації: ін­гібітори адсорбції, проникнення та депротеїнізіції вірусів; інгібіто­ри зворотної транскриптази, інгібітори ДНК-полімерази ДНК-вмісних вірусів; інгібітори полімераз РНК і ДНК-вмісних вірусів; інгібі­тори різних вірусних м-РНК. Інтерферони і їх індуктори, механізм їх противірусної дії.

Протигрибкові і протипротозойні антибіотики і хіміотерапевти­чні препарати.

Антисептика. Розробка наукових принципів антисептики (І. Зємельвейс, Д. Лістер). Антисептичні засоби. Механізми антимікроб­ної дії. Набута стійкість до антисептиків.

ВЧЕННЯ ПРО ІНФЕКЦІЙНИЙ ПРОЦЕС

Визначення поняття "інфекція", "інфекційний процес", "інфек­ційна хвороба". Розвиток ідей про сутність інфекційного процесу. Умови виникнення інфекційного процесу. Монокаузалізм. Кондиці-оналізм.

Роль мікроорганізмів в інфекційному процесі. Патогенність мі­кробів, визначення. Патогенність як наслідок еволюції паразитизму. Облігатно-патогенні, умовно-патогенні, непатогенні мікроорганізми.

Вірулентність, визначення, одиниці виміру. Фактори патогенно­сті бактерій: адгезини, інвазини, ферменти патогенності, структури і речовини бактерій, які пригнічують фагоцитоз. Мікробні токсини, їх класифікація. Білкові токсини (екзотоксини, властивості, механізм дії). Одиниці виміру сили екзотоксинів. Ендотоксини, хімічний склад, властивості, відмінності від білкових токсинів. Патогенні властиво­сті рикетсій, хламідій, мікоплазм, грибів і найпростіших. Облігатний внутрішньоклітинний паразитизм вірусів. Генетичний контроль факторів патогенності у мікроорганізмів. Гетерогенність мікробних популяцій за ознакою вірулентності.

Фази розвитку інфекційного процесу. Критичні дози мікроорга­нізмів, які спричиняють інфекційну хворобу. Шляхи проникнення збудників захворювання в організм. Колонізація, інвазія. Поширен­ня мікробів та їх токсинів в організмі: бактеріемія, токсинемія, сеп­сис і його наслідки. Мікробоносійство. Безсимптомна інфекція. Ди­наміка розвитку інфекційної хвороби - періоди інкубаційний, продромальний, розпалу, кінцевий.

Форми інфекції: екзогенна та ендогенна; вогнищева та генералі-зована; моноінфекція та мішана; вторинна інфекція, реінфекція, суперінфекція, рецидив; гостра, хронічна, персистуюча інфекція. По­няття про інфекції ран, респіраторні, кишкові, венеричні та шкіряні інфекції; антропонозні, зоонозні, антропозоонозні та сапронозні ін­фекції. Шляхи передачі інфекцій: фекально-оральний, трансмісив­ний, повітряно-краплинний, контактно-побутовий, "вертикальний". Поняття про патогенез інфекційної хвороби.

Біологічний метод дослідження, його застосування при вивчен­ні етіології, патогенезу, імуногенезу, діагностики, терапії та профі­лактики інфекційних захворювань. Лабораторні тварини, лінійні тва­рини.

Патогенетичні особливості вірусних інфекцій. Інфекційність ві­русних нуклеїнових кислот. Фактори патогенності вірусів. Гостра та персистуюча вірусна інфекція. Роль організму хазяїна в інфекційно­му процесі. Значення спадкового фактору. Гетерогенність популяції людини за ознакою сприйнятливості до інфекції. Значення статі, віку, стану нервової та ендокринної систем, імунного статусу людини.

Вплив природних і соціальних умов життя людини на виник­нення, розвиток та наслідок інфекційних хвороб.

МЕТОДИ МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ

ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Мікробіологічна діагностика інфекційних захворювань, її істори­чні етапи. Морфологічні, фізіологічні (культуральні) біохімічні, серо­логічні, генетичні методи діагностики. Їх характеристика і оцінка.

СПЕЦІАЛЬНА МЕДИЧНА МІКРОБІОЛОГІЯ ГРАМПОЗИТИВНІ

ТА ГРАМНЕГАТИВНІ КОКИ

Еволюція кокової групи бактерій, їх загальна характеристика.

Рід стафілококів (Staprylococcus). Класифікація. Біологічні вла­стивості. Фактори патогенності. Роль стафілококів в патології люди­ни. Патогенез спричинюваних ними процесів. Роль у розвитку гос­пітальних інфекцій. Носійство стафілококів в ротовій порожнині. Одонтогенний стафілококовий запальний процес (абсцес, флегмона, остеомієліт). Стафілококові ураження слизової оболонки ротової порожнини (хейліт та ia.). Мікробіологічна діагностика, специфична терапія.

Рід стрептококів (Streptococcus). Класифікація, біологічні вла­стивості. Токсини, ферменти патогенності. Роль в патології людини. Патогенез стрептококових захворювань. Імунітет. Методи мікробіо­логічної діагностики стрептококових захворювань.

Серологічні групи стрептококів, що мешкають в ротовій порожнині. Запальні процеси в ротовій порожнині, спричинені стрептококами без групового антигену. Стоматогенний сепсис. Роль стрептококів у розвитку карієсу.

Нейсерії (рід Neisseria). Біологічні властивості. Класифікація. Еволюція патогенності.

Менінгококи (Neisseria meningitidis). Біологічні властивості, кла­сифікація. Патогенез та мікробіологічна діагностика менінгококових захворювань і бакгеріоносійства. Диференціація менінгококів і грамнегативних диплококів носоглотки.

Гонококи. (Neisserian gonorrhoeae). Біологічні властивості. Пато­генність для людини, мінливість. Гостра та хронічна гонорея. Імуні­тет. Мікробіологічна діагностика гонореї. Профілактика та специфі­чна терапія гонореї та гонобленореї.

ЕНТЕРОБАКТЕРІЇ (РОДИНА ENTEROBACTERIACEAE)

Класифікація та загальна характеристика родини ентеробактерій. Сучасні погляди на еволюцію родів кишкових бактерій. Анти­генна структура. Фактори вірулентності та їх генетична детерміно­ваність. Патогенні та умовно-патогенні ентеробактерії. Поширення і здатність виживати в довкіллі.

Рід Ешерихій (Еscherichia), їх основні властивості. Фізіологіч­на роль і санітарно-показове значення. Діареєгенні ешеріхії. Класи­фікація за антигенною будовою та поділ на категорії в залежності від факторів вірулентності, серологічних маркерів і клініко - епіде­міологічних особливостей. Парентеральні ешеріхіози. Мікробіоло­гічна діагностика ешеріхіозів.

Рід Сальмонел (Salmonella). Загальна характеристика роду. Кла­сифікація за біохімічними характеристиками та антигенною будо­вою (схема Кауфмана - Уайта). Патогенність для людей і тварин.

Сальмонели - збудники генералізованих інфекцій (черевного тифу і паратифів). Біологічні властивості. Антигенна структура, фа­ктори патогенності. Патогенез і імуногенез захворювань. Бактеріоносійство.

Сальмонели - збудники гострих гастроенетроколітів. Особливо­сті патогенезу

Методи мікробіологічної діагностики сальмонельозів. Специфі­чна профілактика і лікування.

Рід Шигел (Shigella). Біологічні властивості. Класифікація. Фа­ктори вірулентності та патогенез дизентерії. Імунітет. Методи мік­робіологічної діагностики. Особливості дизентерії Григор’єва-Шига. Проблема специфічної профілактики. Специфічна терапія.

Рід Клебсієл (КІebsiella). Характеристика та біологічні власти­вості клебсієл. Клебсієла пневмонії та її роль в патології. Клебсієли озени та риносклероми. Мікробіологічна діагностика клебсієльозів.

Роди Протеїв (Рroteus), Морганел (Моrganella) та Провіденцій (Рrovidencia). Значення окремих видів в етіології гострих кишко­вих інфекцій, гнійно-запальних процесів, мікст-інфекцій, внутріш-ньолікарняних інфекцій та харчових токсикоінфекцій. Мікробіоло­гічна діагностика захворювань.

Рід Ієрсиній (Yersinia). Ієрсинії - збудники кишкового ієрсиніозу та псевдотуберкульозу.

Біологічні властивості. Психрофільність. Мікробіологічна діаг­ностика кишкових ієрсиніозів.

Збудник чуми. Історія вивчення. Біологічні властивості. Факто­ри вірулентності. Патогенез чуми. Методи мікробіологічної діагнос­тики чуми. Критерії ідентифікації збудника чуми. Специфічна про­філактика та лікування чуми.

Інші представники умовно-патогенних ентеробактерій (роди Гафнія (Наfnia), Серація (Serratia), Ентеробактер (Enterobacter), Едвардсієла (Edwardsiella), Ервінія (Erwinia), Цитробактер (Сіtrobacter), Провіденція (Рrovidencia), Морганелла (Моrganella). Біологічні властиво­сті. Значення в патології. Особливості мікробіологічної діагностики захворювань, спричинених умовно-патогенними ентеробакгеріями.

ВІБРІОНИ (РОДИНА VIВRIONАСЕАЕ)

Біологічні властивості, класифікація.

Холерні вібріони (Vibrio cholerae). Біовари (класичний та Ель-Тор), їх диференціація. Поширення холери. Морфологія. Культуральні властивості, ферментативна активність. Класифікація вібріонів за Хейбергом. Антигена будова, біовари. Фактори вірулентності. Холероген, механізм дії, методи виявлення холерогену. Холерні віб­ріони, які не аглютинуються 0-1 сироваткою, 0-139 "бенгальський" вібріон. Патогенез та імунітет при холері. Методи мікробіологічної діагностики. Прискорена діагностика захворювання та індикація холерного вібріона в довкіллі. Специфічна профілактика і терапія холери.

Галофільні вібріони - збудники токсикоінфекцій. Біологічні властивості. Патогенність для людини. Особливості мікробіологіч­ної діагностики.

Інші вібріони - як причина гастроентеритів, раневих інфекцій, запальних захворювань внутрішніх органів.

ПСЕВДОМОНАДИ (РОДИНА РSEUDOMONAСЕАЕ)

Класифікація. Екологія. Резистентність. Синьогнійна паличка (Рseudomonas aeruginosa). Біологічні властивості. Фактори патоген­ності. Роль у виникненні гнійно-запальних процесів та госпітальних інфекцій. Мікробіологічна діагностика. Лікування.

Інші грамнегативні неферментуючі бактерії: ацінетобактерії, мораксели.

БРУЦЕЛИ (РОДИНА ВRUСЕLLАСЕАЕ)

Класифікація. Біологічні властивості. Фактори патогенності. Види бруцел та їх патогенність для людини та тварин. Патогенез та імунітет при бруцельозі. Методи мікробіологічної діагностики. Пре­парати для специфічної діагностики та терапії.

ЗБУДНИК ТУЛЯРЕМІЇ (FRANCISELLA TULARENSIS)

Біологічні властивості. Патогенез, імунітет, методи мікробіоло­гічної діагностики. Специфічна профілактика туляремії.

БОРДЕТЕЛИ (ВОRDETELLA)

Класифікація. Біологічні властивості.

Збудник коклюшу (Bordetella pertussis). Морфологічні, культу-ральнІ, антигенні властивості. Патогенез та імунітет захворювання. Мікробіологічна діагностика. Диференціація збудників коклюшу, паракоклюшу та бронхосептикозу. Специфічна профілактика коклю­шу. Етіотропна терапія.

РІД ПАСТЕРЕЛЛА (РАSTERELLA)

Таксономічне положення. Класифікація. Біологічні властивості роду. Пастерелла мультоціда (Pasterella multocida) - збудник захво­рювань птахів, великої рогатої худоби та людей. Характеристика. Мікробіологічна діагностика. Антимікробні препарати.

РІД ГЕМОФІЛЮС (НАЕМОРHILUS)

Класифікація. Біологічні властивості гемофілів. Фактори росту гемофілів. Гемофілюс інфлюенца (Наemophilus influencae) - збудник гострих та хронічних захворювань дихальних шляхів, бактеріальних менінгітів тощо. Характеристика збудника. Антигенна будова. Чут­ливість до антибіотиків. Гемофілюс дюкреї (Наemophilus ducreyi) – збудник венеричного захворювання - м’якого шанкеру. Характерис­тика збудника.

Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених гемо-філами. Антимікробні препарати.

Легіонели (родина Legionellaceae)

Класифікація. Біологічні властивості. Культивування легіонел. Поширення легіонел у зовнішньому середовищі. Характеристика легіонел - збудників пневмонії. Епідеміологія легіонельозів. Групи ризику. Патогенез захворювання. Клінічні форми. Імунітет. Мікробіологічна діагностика. Методи виявлення легіонел у довкіллі. Ліку­вання, профілактика легіонельозів.

ЛІСТЕРІЇ (РОДИНА LISТЕRІАСЕАЕ)

Класифікація. Біологічні властивості. Патогенність для тварин. Епідеміологія. Патогенез захворювання у людини. Імунітет. Мікро­біологічна діагностика. Лікування та профілактика лістеріозу.

ЕРІЗІПЕЛОТРИКС (РОДИНА ЕRYSІРЕLОТНRІХ)

Ерізіпелотрикс. (Еrysipelothrix). Біологічні властивості збудника бешихи свиней. Мікробіологічна діагностика.

КОРИНЕБАКТЕРІЇ (РОДИНА СОRYNЕВАСТЕRІАСЕАЕ)

Збудник дифтерії (Соrynebacterium diphtheriae). Історія відкрит­тя та вивчення. Морфологія. Культуральні властивості. Біовари. Ре­зистентність. Фактори патогенності. Дифтерійний токсин. Токсиген-ність як результат фагової конверсії. Молекулярний механізм дії ди­фтерійного токсину. Патогенез дифтерії. Антитоксичний імунітет. Бактеріоносійство. Мікробіологічна діагностика дифтерії. Імуноло­гічні та генетичні методи визначення токсигеності збудника дифте­рії. Диференціація збудника дифтерії з іншими патогенними і непатогенними для людей коринебактеріями, контроль токсигенності, специфічна профілактика і лікування дифтерії.

МІКОБАКТЕРІЇ (РОДИНА МYСОВАСТЕRІАСЕАЕ)

Патогенні, умовно-патогенні та сапрофітні мікобактерії. Мікобактерії туберкульозу, види, морфологічні, тинкторіальні, культуральні та антигенні властивості. Особливості патогенезу хво­роби. Мінливість туберкульозних бактерій, фактори патогенності. Туберкулін. Закономірності імунітету, роль клітинних механізмів. Вакцина БЦЖ. Мікробіологічна діагностика. Антимікробні препа­рати. Проблема множинної стійкості мікобактерій туберкульозу до хіміотерапевтичних препаратів. Епідемічне розповсюдження тубер­кульозу в сучасних умовах.

Збудники мікобактеріозів. Класифікація, властивості. Роль в па­тології людини. Мікобакгеріози як прояв ВІЛ - інфекції.

АКТИНОМІЦЕТИ (РОДИНА АСТINОМYСЕТАСЕАЕ)

Загальна характеристика роду актиноміцетів.

Збудник актиномікозу. Екологія. Резистентність. Властивості. Патогенез захворювання. Імунітет. Мікробіологічна діагности­ка. Хіміотерапевтичні препарати. Імунотерапія. Профілактика актиномікозів.

Актиноміцети ротової порожнини. Морфологія, культуральні властивості. Актиномікоз ротової порожнини. Матеріал для дослідження та методи мікробіологічної діагностики.

НОКАРДІЇ (NOCARDIA)

Класифікація. Екологія. Біологічні властивості. Патогенез нока-рдіозу. Мікробіологічна діагностика. Антимікробні препарати.

СПІРОХЕТИ (РОДИНА SРІRОСНАЕТАСЕАЕ)

Загальна характеристика родини спірохет. Класифікація.

Трепонеми (Тrероnеmа). Збудник сифілісу. Морфологічні, культуральні властивості. Патогенез та імуногенез сифілісу. Мікробіоло­гічна діагностика та специфічна терапія.

Сифілітичні ураження в ротовй порожнині залежно від стадії хвороби. Професійний ризик заражения для лікаря-стоматолога при спілкуванні з хворим. Фузоспірохетоз.

Борелії (Воrrеlliа). Збудник епідемічного поворотного тифу. Па­тогенез, імунітет. Мікробіологічна діагностика. Специфічна профі­лактика. Збудники ендемічних кліщових спірохетозів. Патогенез, діагно­стика. Хвороба Лайма, збудник, діагностика, профілактика.

Лептоспіри (Leptospira). Класифікація. Збудники лептоспіро­зу. Властивості. Патогенність для людини і тварин. Патогенез лептоспірозів. Імунітет. Мікробіологічна діагностика. Специфічна профі­лактика.

БАЦИЛИ (РОДИНА ВАСІLLАСЕАЕ)

Класифікація. Екологія.

Збудник сибірки (Васillus anthracis). Властивості. Резистент­ність. Патогенність для людини і тварин. Фактори патогенності, то­ксини. Патогенез захворювання у людини, імунітет. Мікробіологіч­на діагностика. Специфічне лікування і профілактика сибірки.

Аеробні бацили - збудники харчових отруєнь.

КЛОСТРИДІЇ (РОДИНА CLOSTRIDIUM)

Класифікація. Екологія, властивості. Еволюція клостридій. Ре­зистентність до факторів навколишнього середовища, Токсигенність. Генетичний контроль токсиноутворення.

Клостридії - збудники анаеробної інфекції ран. Види. Влас­тивості, Фактори патогенності, токсини. Патогенез анаеробної інфе­кції ран. Антитоксичний імунітет. Мікробіологічна діагностика. Спе­цифічне лікування і профілактика.

Клостридії правця (Сlostridium tetani). Властивості. Фактори патогенності, токсини. Патогенез захворювання. Імунітет. Мікробіологічна діагностика. Специфічне лікування та профілакти­ка правця.

Клостридії ботулізму (Сlostridium botulinum). Властивості. Фактори патогенності, ботулотоксини. Патогенез захворювання. Іму­нітет. Мікробіологічна діагностика. Специфічне лікування та профі­лактика ботулізму.

С. difficile та її роль в патології людини.

АНАЕРОБНІ НЕКЛОСТРИДІАЛЬНІ БАКТЕРІЇ.

Бактероїди (Васteroides). Морфологія, культуральні властивості. Роль бактероїдів у виникненні виразково-некротичних уражень слизової порожнини рота (виразково-некротичний гінігівіт). Роль неспороутворюючих грамнегативних анаеробів в патогенезі запального процесу в ротовій порожнині. Особливості забору матеріалу від хворих, правила доставки в лабораторію. Методи культивування, виділення i ідентифікації неспороутворюючих анаеробів ротовії порожнини.

РИКЕТСІЇ (РОДИНА RІСКЕТТSІАСЕАЕ)

Загальна характеристика та класифікація рикетсій. Рикетсії-збудники епідемічного висипного тифу та хвороби Брілля-Цінссера, ендемічного висипного тифу, збудник Ку-гарячки. Біологічні властивості. Екологія. Хазяї та перенощики. Резистентність. Антигенна структура. Токсиноутворення. Патогенність для людини. Імунітет.

Мікробіологічна діагностика рикетсиозів. Антимікробні препа­рати. Специфічна профілактика.

ХЛАМЇДІЇ (РОДИНА СНLАМYDIАСЕАЕ)

Класифікація. Біологічні властивості. Екологія. Резистентність. Внутрішньоклітинний паразитизм. Антигенна структура. Фактори патогенності.

Збудник орнітозу. Патогенність для людини і птахів. Патогенез та імунітет. Мікробіологічна діагностика. Антимікробні препарати.

Збудник трахоми. Патогенність для людини. Трахомакон’юнктивіт новонароджених (бленорея з включеннями). Урогенітальні хламідіози. Патогенез. Мікробіологічна діагностика. Принципи специ­фічної профілактики і терапії.

Збудники ерліхіозів.

МІКОПЛАЗМИ (РОДИНА МYСОРLАSМАТАСЕАЕ)

Загальна характеристика класу молекут. Класифікація. Біологі­чні властивості. Роль в патології людини.

Мікоплазми - збудники пневмонії, гострих респіраторних захво­рювань, уретритів, ендокардитів, патології вагітності та ураженні плода. Патогенез захворювань, імунітет. Мікробіологічна діагности­ка. Принципи специфічної профілактики і терапії.

Мікоплазми ротової порожнини.

СПІРИЛИ

Рід Спірил. Збудник гарячки від укусу щурів. Мікробіологічна діагностика захворювання.

Рід Кампілобактер. (Campylobacter) Класифікація. Мезофільні кампілобакгери - коменсали та збудники гнійно-запальних захворю­вань. Термофільні кампілобакгери - збудники гострих кишкових за­хворювань. Біологічні властивості, мікробіологічна діагностика.

Рід Хелікобактер (Неlicobacter). Відкриття Хелікобактера пілорі (Неlicobacter pylori) - збудника гастродуоде-нальних захворювань людини. Біологічні властивості. Фактори колонізації слизової шлун­ку. Уреазна активність. Патогенез хелікобактерної інфекції. Методи мікробіологічної діагностики (уреазний та гістологічний тести), ба­ктеріологічний метод, ланцюгова полімеразна реакція, серологічна діагностика. Сучасні методи лікування хелікобактерної інфекції.

ЕЛЕМЕНТИ МЕДИЧНОЇ МІКОЛОГІЇ

Патогенні гриби. Класифікація. Біологічні властивості. Резисте­нтність. Фактори патогенності, токсини. Чутливість до антибіоти­ків.

Дерматофіти - збудники дерматомікозів (епідермофітії, трихофітії, мікроспорії, фавусу). Властивості. Патогенність для людини. Мікробіологічна діагностика.

Збудники глибоких мікозів: бластомікозу, гістоплазмозу, крип-тококозу. Властивості. Патогенність для людини. Мікробіологічна діагностика.

Гриби роду Кандіда. Властивості. Патогенність для людини. Фактори, які сприяють виникненню кандидозу (дисбактеріоз та ін.). Молочниця. Мікробіологічна діагностика. Антимікробні препарати.

Збудники аспергільозу та пеніцилінозу. Властивості. Патоген­ність для людини.

Пневмоцисти (Pneumocystis carinii). Пневмоцистна пневмонія у хворих на СНІД.

ЕЛЕМЕНТИ МЕДИЧНОЇ ПРОТОЗООЛОГІЇ

Патогенні найпростіші. Класифікація. Екологія, Біологічні вла­стивості.

Плазмодії малярії. Цикли розвитку. Патогенез малярії, імунітет. Мікробіологічна діагностика. Антимікробні препарати. Профілактика.

Токсоплазми, амеби, лямблії, лейшманії, трипаносоми, трихомо­нади, балантидії. Властивості. Роль в патології. Патогенез та мікро­біологічна діагностика захворювань. Принципи лікування. Профі­лактика.

ЗАГАЛЬНА ВІРУСОЛОГІЯ

Визначення вірусології як науки. Вірусологія загальна, медич­на, санітарна. Задачі медичної вірусології. Значення медичної віру­сології в діяльності лікаря. Особливості організації і діяльності ві­русологічних лабораторій. Досягнення медичної вірусології у боро­тьбі з інфекційним захворюваннями. Невирішені проблеми.

Царство вірусів. Визначення вірусів як особливих форм органі­зації живого. Принципи структурної організації вірусів. Віріон та його компоненти. Нуклеоїд, капсид, капсомери, суперкапсид (пеплос), пепломери. Прості та складні віруси, типи симетрії нуклеокапсидів.

Хімічний склад вірусів: нуклеїнові кислоти, білки, ліпіди, полі­сахариди. Їх особливості та функції. Ферменти вірусів, їх роль, кла­сифікація.

Репродукція вірусів в процесі взаємодії їх з клітиною. Основні етапи взаємодії вірусів з клітинами при продуктивній інфекції. Інте­гративний та абортивний типи взаємодії вірусів з клітиною хазяїна. Персистенція вірусу в клітинах. Інтерференція вірусів, дефектні інтерферуючі частки. Віруси-сателіти.

Методи культивування вірусів в клітинах, у курячих ембріонах, в організмі лабораторних тварин. Класифікація клітинних культур, які використовуються у вірусології, їх характеристика. Методи ви­явлення (індикації) вірусної репродукції за цитопатогенною дією, бляшко-утворенням під агаровим та бентонітовим покриттям, реак­ціями гемагаютинації, гемадсорбції, вірусним включенням. Методи кількісного визначення (титрації) вірусів. Генетичні методи визна­чення вірусів та їх нуклеїнових компонентів.

Закономірності патогенезу та імуногенезу вірусних інфекцій.

БАКТЕРІОФАГИ

Морфологічні типи і структура бактеріофагів. Хімічний склад. Вірулентні і помірні фаги. Стадії продуктивного типу взаємодії бак­теріофагів з бактеріальними клітинами. Лізогенія і фагова конвер­сія.

Практичне використання бактеріофагів в мікробіології та меди­цині з метою ідентифікації бактерій, профілактики та терапії Інфек­ційних захворювань та для оцінки мікробного забруднення об’єктів довкілля.

ГЕНЕТИКА ВІРУСІВ

Значення вірусів у розвитку генетики. Генетичний апарат віру­сів. Відміни геномів РНК- та ДНК-вмісних вірусів. Модифікаційна мінливість вірусів: фенотипове змішування, поліплоїдність. Види генотипової мінливості у вірусів.

Мутації у вірусів, їх класифікація. Мутації спонтанні та індуко­вані, прямі та зворотні. Мутагени.

Генетичні взаємини між вірусами. Рекомбінація, трансдукція. Генетична реактивація. Комплементація.

Вірулентність вірусів як генетична ознака. Генетичні маркери вірулентності.

Популяційна мінливість вірусів. Гетерогенність вірусних попу­ляцій, її механізми і практичне значення. Дисоціація вірусів під час репродукції в клітині. Біологічні властивості дисоціантів. Клону вання генетичних варіантів. Роль вірусів в обміні генетичної інформації у біосфері.

СПЕЦІАЛЬНА МЕДИЧНА ВІРУСОЛОГІЯ

ДНК-ВМІСНІ

ВІРУСИ ПОКСВІРУСИ (РОДИНА РОХVIRIDAE)

Рід Ortopoxvirus.

Загальна характеристика та класифікація.

Віруси натуральної віспи людини, вісповакцини, мавп, корів, ектромелії. Структура віріону. Антигени. Культивування. Чутливість до дії хімічних та фізичних факторів. Гемаглютинація, її механізм. Патогенетичні особливості захворювання. Лабораторна діагности­ка. Внутрішньоклітинні включення (тільця Гварнієрі). Специфічна профілактика віспи. Глобальна ерадикація віспи.

Рід Раrарохvirus.

Вірус контагіозного молюска. Патогенез інфекції. Лаборатор­на діагностика.

ГЕРПЕСВІРУСИ (РОДИНА НЕRРЕSVІRIDAЕ)

Загальна характеристика і класифікація. Структура віріона. Ан­тигени/ Культивування. Чутливість до фізичних і хімічних факторів.

Віруси герпеса, патогенні для людини: а - герпесвірус звичай­ного, чи простого гепеса 1 та 2 типів, б - герпесвірус вітряної віспи, оперізуючого лишая, в - герпесесвірус цитомегалії, г - герпесвірус Епштейна-Барр (ЕВ) - збудник інфекційного мононуклеозу, онколо­гічних захворювань людини. Віруси герпеса людини 6, 7, 8 типів. Біологічні властивості. Роль в патології людини. Механізм персистенції вірусів герпеса. Лабораторна діагностика, специфічна профі­лактика та лікування герпетичних інфекцій.

Ураження слизової оболонки ротової порожнини при герпесі – гостра та рецидивуюча форми.

АДЕНОВІРУСИ (РОДИНА ADENOVIRIDAE)

Загальна характеристика та класифікація. Аденовіруси людини. Структура віріона. Антигени, їх локалізація і специфічність. Культизвання. Чутливість до фізичних та хімічних факторів. Гемаглютинуюча активність. Патогенез захворювань. Персистенція. Онкогенні серотипи аденовірусів. Кишкові аденовіруси. Лабораторна діагностика аденовірусних інфекцій. Специфічна профілактика та лікування.

ГЕПАДНАВІРУСИ (РОДИНА НЕРАDNАVIRIDАЕ)

Вірус гепатиту В. Історія вивчення. Структура віріона. Антиге­ни: НВs - поверхневий антиген часток Дейна. Внутрішні антигени: НВс, НВе, їх характеристика. Чутливість до фізичних і хімічних фа­кторів. Особливості патогенезу захворювання. Персистенція. Імуні­тет. Мікробіологічна діагностика, методи виявлення і діагностичне значення маркерів гепатиту В (антигенів, антитіл, нуклеїнових кис­лот). Специфічна профілактика та лікування.

Віруси гепатитів – значення стерилізації в стоматології та можливість розпов-сюдження гепатитів при лікуванні хворих.

Інші збудники гепатиту (А, С, В, Е, F, G), Їх таксономічне по­ложення, властивості, роль в патології людини, методи лабораторної діагностики.

ПАПОВАВІРУСИ (РОДИНА РАРОVАVІRIDАЕ)

Загальна характеристика та класифікація. Морфологія вірусів. Онкогенність. Віруси папіломи та поліоми людини. Патогенез захворювань, спричинених цими вірусами. Онкогенність. Лаборато­рна діагностика.

ПАРВОВІРУС (РАRVОVІRIDАЕ)

Загальна характеристика і класифікація. Структура віріона. Ан­тигени. Культивування. Чутливість до фізичних і хімічних факторів. Вірус В, його значення в патології людини.

Аденоасоційовані віруси, їх властивості, використання в генній інженерії.

РНК-ВМІСНІ ВІРУСИ

РЕОВІРУСИ (РОДИНА RЕОVIRIDАЕ)

Загальна характеристика. Класифікація. Роль у патології люди­ни.

Рід Ротавірусів (Rotavirus).

Класифікація, властивості. Роль в патології людини. Лаборатор­на діагностика.

ТОГАВІРУСИ (РОДИНА ТОGАVІRIDАЕ)

(екологічна група арбовірусів)

Загальна характеристика. Класифікація. Структура віріонів. Ан­тигени. Культивування.

Рід альфавірусів (Аlphavirus)

Основні представники (віруси Синдбіс, Семлiки, карельскої га­рячки, венесуельского енцефаломієліту коней та ін.). Переносники, природна вогнищевість.

Рід рубівірусів (Rubivirus)

Вірус краснухи. Загальна характеристика. Роль у патології лю­дини. Ембрiопатогенна дія.

Мікробіологічна діагностика. Специфічна профілактика та лі­кування тогавірусних інфекцій.

ФЛАВІВІРУСИ (РОДИНА FLАVІVІRIDАЕ)

(екологічна група арбовірусів)

Загальна характеристика. Класифікація. Антигени. Культивування. Чутливість до фізичних і хімічних факторів. Основні представ­ники патогенних для людини флавівірусів - віруси кліщового енце­фаліту, жовтої гарячки, гарячки денге, японського енцефаліту, омсь­кої геморагічної гарячки. Особливості патогенезу. Природня вогнищевість.

Вірус кліщового енцефаліту. Біологічні властивості, екологічні варіанти збудника. Поширення в природі. Механізм передачі збудника людині. Патогенез та імуногенез захворювання. Роль вітчизня­них вчених у вивченні флавівірусних інфекцій (Л.О. Зільбер, М.П. Чумаков, А.К. Шубладзе, Е.Н. Левкович та ін.).

Мікробіологічна діагностика флавівірусних інфекцій. Специфі­чна профілактика і лікування.

БУНЬЯВІРУСИ (РОДИНА ВUNYАVІRIDАЕ)

(екологічна група арбовірусів)

Загальна характеристика та класифікація. Морфологія віріона. Антигени. Культивування. Чутливість до фізичних і хімічних факто­рів.

Вірус кримської геморагічної гарячки, вірус москітної гарячки, вірус Укуніємі, Хантаан-вірус та інші віруси - збудники геморагічної гарячки з нирковим синдромом. Роль в патології людини. Лаборато­рна діагностика. Проблеми специфічної профілактики та терапії.

АРЕНАВІРУСИ (РОДИНА АRЕNАVIRIDАЕ)

Загальна характеристика та класифікація. Основні представни­ки, що спричиняють захворювання у людини: віруси лімфоцитарного хоріоменінгіту, Ласса, Хунін, Мачупо. Лабораторна діагностика. Проблеми специфічної профілактики та терапії.

РАБДОВІРУСИ (РОДИНА RАВDОVІRIDАЕ)

Загальна характеристика та класифікація.

Рід Lissavirus

Вірус сказу. Структура віріона. Культивування. Чутливість до фізичних і хімічних факторів. Патогенність для людини і тварин. Патогенетичні особливості захворювання. Внутрішньоклітинні вклю­чення (тільця Бабеша-НегрІ). Лабораторна діагностика. Специфічна профілактика.

Рід Vesiculovirus.

Вірус везикулярного стоматиту, його роль у патології людини, Діагностика.

ОРТОМІКСОВІРУСИ (РОДИНА ОRТНОМYХОVIRIDОАЕ)

Загальна характеристика і класифікація.

Віруси грипу людини. Структура віріону Особливості генома. Культивування. Чутливість до фізичних та хімічних факторів. Характе­ристика антигенів. Гемаглютиніни, нейрамінідази, функціональна ак­тивність. Класифікація вірусів грипу людини. Види антигенної мінли­вості, її механізми. Патогенез грипу. Роль персистенції вірусу в організмі людини і тварин у збереженні епідемічне значущих штамів. Імунітет. Лабораторна діагностика. Специфічна профілактика і лікування.

ПАРАМІКСОВІРУСИ (РОДИНА РАRАМYХОVІRIDАЕ)

Загальна характеристика і класифікація. Структура віріона. Ан­тигени. Культивування. Чутливість до фізичних і хімічних факторів.

Рід параміксовірусів (Раramyxovirus)

Віруси парагрипу людини (1-5 типи). Вірус епідемічного паро­титу. Роль в патології людини. Імунітет. Специфічна профілактика.

Рід морбілівірусів (Моrbilivirus)

Вірус кору, біолоґічні властивості Патогенез захворювання. Іму­нітет І специфічна профілактика.

Рід пневмовірусів (Рneumovirus)

Респіраторно-синцитіальний вірус людини. Біологічні властиво­сті. Патогенез захворювання. Імунітет.

Персистенція параміксовірусів і патологія людини. Лабораторна діагностика параміксовірусних інфекцій.

ПІКОРНАВІРУСИ (РОДИНА РІСОRNAVІRIDАЕ)

Загальна характеристика та класифікація родини. Поділ народи.

Рід Ентеровірусів (Еnterovirus)

Класифікація: віруси поліомієліту, Коксакі, ЕСНО, ентеровіруси 68 - 72 типів. Характеристика віріонів. Антигени. Культивування. Патогенність для тварин. Чутливість до фізичних і хімічних факто­рів. Значення генетичної гетерогенності популяцій ентеровірусів у розвитку захворювання.

Роль ентеровірусів в патології людини. Патогенез поліомієліту та інших ентеровірусних інфекцій. Імунітет Специфічна профілак­тика і терапія. Проблема ліквідації поліомієліту в усьому світі. Лабораторна діагностика ентеровірусних Інфекцій.

Ураження слизової оболонки ротової порожнини при ангіні, спричиненій вірусами Коксакі групи А.

Рід Нерatovirus (Ентеровірус 72)

Вірус гепатиту А, особливості. Підходи до специфічної профіпактики гепатиту А. Лабораторна діагностика гепатиту А.

Рід Риновірусів (Rinovirus)

Загальна характеристика. Класифікація. Патогенез риновірусної інфекції. Лабораторна діагностика.

Рід Афтовірусів (Aftovirus)

Віруси ящура. біологічні властивості. Класифікація. Патогенез інфекції у людини. Лабораторна діагностика, специфічна профілак­тика.

Рід Кардіовірусів (Саrdiovirus)

Загальна характеристика. Роль в патології людини.

КОРОНАВІРУСИ (РОДИНА СОRОNАVIRIDАЕ)

Загальна характеристика. Роль в патології людини. Лабораторна діагностика.

КАЛІЦІВІРУСИ (РОДИНА САLICIVIRIDАЕ)

Загальна характеристика. Роль в патології людини. Лабораторна діагностика.

РЕТРОВІРУСИ (РОДИНА RЕТRОVІRIDАЕ)

Загальна характеристика. Класифікація. Представники родин Оnсоvіrіdае, Lеntіvіrіdае. Вірус імунодефі-циту людини (ВІЛ). Морфо­логія і хімічний склад. Особливості генома. Мінливість, її механізми. Типи ВІЛ. Походження та еволюція. Культивування, стадії взаємодії з чутливими клітинами. Чутливість до фізичних і хімічних факторів.

Патогенез ВІЛ-інфекції. Клітини-мішені в організмі людини, характеристика поверхневих рецепторів. Механізм розвитку імунодефіциту. СНІД-асоційовані інфекції. Лабораторна діагностика. Ла­нцюгова полімеразна реакція в діагностиці ВІЛ-інфекції та веcтерн-блот (імуноблот) - тест. Лікування (етіотропні, імуномодулюючі, імунозамісні засоби). Перспективи специфічної профілактики.

Ураження слизової оболонки рота при CHIДi.

ОНКОГЕННІ ВІРУСИ

Історія розвитку ідей про роль вірусів у канцерогенезі. Ознаки трансформованої клітини. Механізми трансформуючої дії онкогенних вірусів. Поняття "онкоген". Теорії походження онкогенів. Вірусогенетична теорія виникнення пухлин Л. О. Зільбера.

Онкогенні ДНК-вмісні віруси з родини паповавірусів, герпес ві­русів та ін. Загальна характеристика, участь у вірусному канцероге­незі у людини.

Онкогенні РНК-вмісні віруси з родини ретровірусів - представ­ники підродини Оnсоvіrdае. Морфологія, класифікація. Роль у кан­церогенезі людини. Онкогенні віруси інших таксономічних груп (представники родин Аdеnоvіrіdае, Рохvіrіdае, Нераdnаvіrіdае та ін.). Загальна характеристика. Ендогенні ретровіруси.

ПОВІЛЬНІ ВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ

Сучасні уявлення про збудників повільних вірусних інфекцій. Персистенція вірусів, її механізми: дефектні інтерферуючі частки, інтеграція вірусного та клітинного геномів, "псевдовіруси". Актива­ція персистуючих вірусів під впливом фізичних, хімічних і біологіч­них факторів. Методи виявлення персистуючих вірусів.

Значення стану системи захисту макроорганізму (недостатня продукція антитіл, утворення імунних комплексів, зниження клітин­но-імунної реакції, дефіцит утворення інтерферону) у виникненні переистенції вірусів.

Загальна характеристика збудників повільних інфекцій: віруси кору, сказу, лентівірус, вірус Вілюйського енцефаліту.

Пріони. Властивості. Пріонові захворювання тварин (скрепі, гу­бчаста енцефалопатія корів) та людини (куру, хвороба Крейтцфельдта-Якоба та ін.). Фізико-хімічні властивості. Механізм угврре.ння

Патогенез пріонових захворювань. Методи постморбідної і при­життєвої діагностики.

КЛІНІЧНА МІКРОБІОЛОГІЯ

Значення клінічної мікробіології в роботі лікаря.

Об’єкти дослідження. Патогенні та умовно-патогенні мікроор­ганізми. Патогенність. Гетерогенність та мінливість популяцій.

Опортуністичні інфекції. Умови виникнення, особливості: поліорганний тропізм, поліетіологічність, мала специфічність клініч­них проявів, тенденція до генералізації.

Поширення опортуністичних інфекцій. Екзогенні опортуністичні інфекції (легіонельоз, псевдотуберкульоз, лістеріоз, серраціоз). Ендогенні опортуністичні інфекції, роль представників резвдентної мікрофлори в їх виникненні. Мікробіологічна діагностика. Критерії етіологічної ролі умовнопатогенних мікробів, виділених з патологічного вогнища.

Мікробіоценози здорових та патологічне змінених біотопів тіла людини. Дисбактеріоз (дисмікробіоценоз). Умови виникнення. Нас­лідки розвитку. Класифікація за збудником та за локалізацією. Мето­ди діагностики і санації (реабілітації).

ГОСПІТАЛЬНІ ІНФЕКЦІЇ

Визначення. Класифікація. Умови, що сприяють їх виникненню та широкому розповсюдженню в лікарняних установах.

Етіологія, патогенез, клінічні форми госпітальних інфекцій, спри­чинених облігатнопатогенними мікробами (гепатит В, нозокоміальний токсикосептичний сальмонельоз, госпітальні коліентерити, аде­новірусний кон’юнктивіт, локальні та генералізовані форми герпетичної та цитомегаловірусної інфекції, хламідійний та мікоплазмовий уретрит, дерматомікози та ін).

Опортуністичні ятрогенні інфекції. Етіологічна структура. Лі­карняні штами та ековари умовно-патогенних мікробів. Опортуніс­тичні інфекції, пов’язані з медичним втручанням. Особливості іму­нітету. Мікробіологічні основи профілактики та лікування опортуністичних інфекцій.

Наукове обгрунтування протиепідемічних заходів.

Місце протимікробних заходів у профілактиці інфекційних за­хворювань. Антимікробні заходи прямої (стерилізація, дезинфекція, антисептика, хіміотерапія), непрямої (роз’єднання людей, відокрем­лення приміщень та матеріалів, імунотерапія і профілактика) та ком­плексної (асептика, гнотобіотика) дії на мікроорганізми.

Стерилізація. Мета. Об’єкти. Стерилізуючі агенти. Способи сте­рилізації. Біологічний контроль ефективності стерилізації виробів медичного призначення.

Дезинфекція. Мета. Об’єкти. Дезинфікуючі засоби. Стійкість бак­терій до дезинфектантів. Способи визначення. Бактеріологічний кон­троль ефективності дезинфекції в лікувально-профілактичних уста­новах, у вогнищах кишкових, краплинних інфекцій та туберкульозу.

Мікробна контамінація готових лікарських форм ін’єкційного та неін’єкційного призначення. Мікробна контамінація дезинфекта­нтів, антисептиків та антибіотиків. Види контамінантів. Наслідки контамінації (ятрогенні інфекції, селекція лікарняних штамів мікро­бів). Способи визначення контамінації антибіотиків, антисептиків і дезинфектантів. Попередження мікробної контамінації.

ЕКОЛОГІЧНА МІКРОБІОЛОГІЯ

Наукові та соціальні передумови формування екологічної мік­робіології. Природні мікробіоценози та їх форми: мутуалізм, конку­ренція, паразитизм та ін. Динамічність екологічних зв’язків.

Екологічні системи мікроорганізмів. Вільноживучі та паразити­чні мікроби. Мікрофлора грунту, води та повітря - атмосферного та повітря закритих приміщень (медичних закладів, житлових помеш­кань та ін.).

Мікробіологічні аспекти охорони зовнішнього середовища. Охо­рона груп мікроорганізмів, які беруть участь у колообізі речовин і енергії від ушкоджуючої дії техногенних факторів. Біологічне і тех­ногенне забруднення довкілля людини та роль мікробів у біодеградації. Мікробна деградація народно-господарчих матеріалів, лікар­ських засобів. Проблеми захисту біосфери від штучних мутантів і «космічних» мікробів.Нормальна мікрофлора тіла людини (еумікробіоценоз). Автохтонца і аллохтонна мікрофлора тіла людини. Мікрофлора шкіри, диха­льних шляхів, травної та сечо-статевої систем, її антиінфекційна, детоксикуюча, імунізаторна, метаболічна роль. Методи вивчення ролі нормальної мікрофлори тіла людини. Гнотобіологія, значення гнотобіологічних принципів в клініці. Фактори, які впливають на кіль­кісний і якісний склад мікрофлори тіла людини. Поняття про колоні­заційну резистентність та її роль в інфекційній патології. Дисбакте­ріоз. Методи визначення. Еубіотики та пробіотики - препарати для відновлення нормальної мікрофлори тіла людини (біфідумбактерин, лактобактерин, колібактерин, біфікол, аерококо-бактерин, біоспорин, бактисубтил та ін.). Механізм дії. Динаміка нормальної мікрофлори в онтогенезі. Патогенна роль нормальної мікрофлори та механізми набуття ними патогенних властивостей.

Дія хімічних і фізичних екологічних факторів на мікроорганізми. Вплив температури, реакції середовища, висушування, випромінювань, ультразвуку, атмосферного та осмотичного тисків, хімічних речовин різних класів. Механізм пошкоджуючої дії названих факторів.

Мікробні біоценози в poтовiй порожнині. Загальні закономірності зміни складу мікробних біоценозів порожнини рота під впливом різних факторів.

САНІТАРНА МІКРОБІОЛОГІЯ

Значення санітарної мікробіології в діяльності лікаря. Задачі і методи проведення мікробіологічних досліджень. Прямі методи ви­значення патогенних мікроорганізмів в об’єктах довкілля і непрямі методи санітарно-мікробіологічного дослідження. Мікробне число.

Санітарно-показові мікроорганізми (СПМ) грунту, води та по­вітря. Основні групи СПМ: група А (індикатори фекального забруд­нення), група В (індикатори орального забруднення) і група С (інди­катори процесів самоочищення). Терміни і умови виживання пато­генних мікробів в зовнішньому середовищі.

Санітарна мікробіологія води. Методи санітарно-мікробіоло­гічного дослідження води. Визначення мікробного числа. Визначен­ня кількості бактерій - показників фекального забруднення: колі-індекс і колі-титр (методом мембранних фільтрів і бродильним). Різ­новиди кишкової палички і питання про їх санітарне значення. Фекальні коліформні (ФКП) бактерії групи кишкової палички - показники свіжого фекального забруднення. Роль води в передачі збуд­ників інфекційних захворювань.

Санітарна мікробіологія грунту. Санітарна мікробіологія гру­нту в зв’язку з профілактикою інфекцій. Патогенні мікроорганізми, які визначають в грунті. Мікроби, для яких грунт є природним біотопом. Мікроби, які потрапляють в грунт з випорожненнями людини і тварин. Методи санітарно-мікробіологічного дослідження грунту. Фактори, які впливають на якісний і кількісний склад мікробів грун­ту. Мікробне число, колі-титр, титр-перфрінгенс грунту.

Санітарна мікробіологія повітря. Роль повітря в передачі ін­фекційних хвороб. Методи визначення мікробного числа повітря. Фактори, які впливають на мікробний склад. Методи санітарно-бак­теріологічного дослідження повітря (седиментаційний та аспіраційний). Оцінка санітарного стану закритих приміщень за загальним мікробним обсіменінням, наявністю СПМ (стафілококів, альфа- і бета-гемо­літичних стрептококів), які є показниками контамінації повітря мік­рофлорою носоглотки людини.

Санітарна мікробіологія харчових продуктів. Роль алімента­рного шляху в передачі збудників інфекційних захворювань. Загаль­ні принципи санітарно-бактеріологічного дослідження харчових про­дуктів. Санітарна мікробіологія молока і молочних продуктів (ви­значення загального мікробного числа, колі-титру). Санітарно-бактеріологічне дослідження виробів з крему (зага­льне мікробне число, колі-титр, наявність патогенного стафіло-коку). Санітарно-бактеріологічне дослідження м’ясо-ковбасних виро­бів, баночних консервів, рибних продуктів, напоїв. Санітарно-мікробіологічне дослідження засобів побуту, перев’я­зочного та хірургічного матеріалу на стерильність. Санітарно-мікробіологічне обстеження працівників харчових підприємств, дитячих і лікарняних закладів, виявлення носіїв па генних мікроорганізмів.

САНІТАРНА ВІРУСОЛОГІЯ

Предмет, задачі, значення санітарної вірусології в діяльності лікаря.

Роль води, грунту, повітря у передачі збудників, вірусних інфек­цій. Віруси, які найчастіше виявляють в об’єктах зовнішнього сере­довища.

Санітарно-вірусологічне дослідження води. Відбір проб, мето­ди виявлення, концентрації. Віруси, бактеріофаги у питних та стіч­них водах. Методи виявлення.

Методи виявлення в грунті патогенних вірусів. Дослідження гру­нту на присутність ентеровірусів.

Роль повітряного середовища у поширенні збудників респірато­рних вірусних інфекцій. Методи відбору проб повітря та індикації респіраторних вірусів.

МІКРОБІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА НАЙВАЖЛИВІШИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА КЛІНІЧНА МИКРОБІОЛОГІЯ У РОБОТІ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА

Особливості взяття досліджуваного матеріалу при карієсі, пульпіті, перодонтиті, різних формах хвороб тканин пародонта, а також ураженнях слизової оболонки. Правила взяття матеріалу для виділення анаеробних бактерій, способи дезінтеграції зубної бляшки.

Kapiєc зубів. Фактори, що сприяють розвитку карієсу. Зубна бляшка, склад i її роль у виникненні карієсу.

Пульпіт. Мікробна флора при гострому i хронічному пульпітах. Пародонтит. Мікробна флора при гострому серозному, гнійному i хронічному пародонтитах. Пародонтити як хронічні вогнища інфекції. Мікрофлора апікальних гранульом.

Пародонтит – мікробна флора зубо-ясневої кишені залежно від форми проявів захворювання. Надяснева та підяснева зубні бляшки, їx склад i значения в розвитку патологічного процесу. Роль імунних механізмів в патогенезі пародонтиту.

Гінгівіт, стоматит, глосит, хейліт. Роль резидентної флори у виникненні неспецифічних запальних уражень слизової оболонки ротової порожнини. Значення місцевих та загальних факторів. Ангіна Венсана. Рецидивуючий афтозний стоматит. Характерні прояви системних захворювань в ротовій порожнині.

Специфічні ураження слизової оболонки ротової порожнини, спричинені стрептококами групи А, туберкульозними мікобактеріями, блідою трепонемою, нейсеріями гонореї, дріжджеподібними грибами роду Кандіда, вірусами герпесу, ящуру, Коксакі та вітряної віспи.


4. ТEМАТИЧНІ ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

4.1. Тематичний план лекцій з мікробіології, вірусології та імунології, в тому числі мікробіології порожнини рота для студентів 2 курсу медичного факультету за спеціальністю “стоматологія” на 2008-2009 навчальний рік

№ п/п	НАЗВА ТEМИ ЛEКЦІЇ	Обсяг у год
1.	Спеціальна медична мікробіологія. Сучасні методи лабораторної діагностики інфекційних захворювань.	2
2.	Основи асептики і антисептики. Стерилізація і дезінфекція. Засоби і препарати. Значення у стоматології.	2
3.	Мікрофлора ротової порожнини в нормі і при патології.	2
4.	Імунна система. Імунітет. Антигени. Антитіла. Серологічні реакції.	2
5.	Грампозитивні і грамнегативні гноєтворні коки. Роль у патології ротової порожнини, розвитку карієсу.	2
6.	Неспоротворні анаероби. Патогенні спірохети. Роль у патології ротової порожнини.	2
7.	Загальна вірусологія. Морфологія, ультраструктура та культивування вірусів. Класифікація вірусів.	2
8.	Герпесвіруси. Віру­си герпесу, патогенні для людини. Ураження слизової оболонки рота герпесвірусами. Стоматит.	2
9.	Віруси гепатитів. ВІЛ-інфекція.	2
Всього:		18