Навчальна програма нормативної дисципліни для учнів загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Київ
| Вид материала | Документы |
- Інформація щодо спільної роботи професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних, 96.29kb.
- Типова навчальна програма нормативної дисципліни «цивільний захист» для вищих навчальних, 416.75kb.
- Типова навчальна програма нормативної дисципліни «цивільний захист» для вищих навчальних, 415.29kb.
- Указу Президента України від 30 вересня 2010 року №928 Про Міжнародний мовно-літературний, 681.16kb.
- Указу Президента України від 30 вересня 2010 року №928 Про Міжнародний мовно-літературний, 618.76kb.
- Навчальна програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють, 2238.39kb.
- Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології на 2008-2009 навчальний, 741.66kb.
- Програма для професійно-технічних навчальних закладів Пояснювальна записка, 387.23kb.
- Робоча навчальна програма з топографічної анатомії та оперативної хірургії на 2008/2009, 629.89kb.
- Типова навчальна програма нормативної дисципліни «безпека життєдіяльності» для вищих, 306.67kb.
Міністерство освіти і науки України
ЛЮДИНА І СВІТ
Навчальна програма нормативної дисципліни
для учнів загальноосвітніх, професійно-технічних
та вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації
Київ
2001
Міністерство освіти і науки України
ЗАТВЕРДЖЕНО
Міністр освіти і науки України
В.Г. Кремень
“___” _________ 2001 р.
ЛЮДИНА І СВІТ
Навчальна програма нормативної дисципліни
для учнів загальноосвітніх, професійно-технічних
та вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації
Київ
2001
Тематичне планування курсу “Людина і світ” розроблене філософським факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Затверджено Міністерством освіти і науки України як навчальна програма нормативної дисципліни для учнів загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації.
Загальна редакція:
Л.В. Губерський, член-кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор;
В.О. Огнев’юк, кандидат філософських наук
Автори:
чл.-кор. АПН України, проф., д-р філос. наук В.П. Андрущенко; проф.,
д-р філос. наук І.В. Бойченко; чл.-кор. НАН України, проф., д-р філос. наук Л.В. Губерський; доц., канд. філос. наук В.Ф. Діденко; доц., канд. філос. наук М.Ю. Зелінський; доц., канд. екон. наук М.П. Ігнатьєв; проф., д-р філос. наук В.І. Касьян; проф., д-р філос. наук, А.Є. Конверський; доц., канд. філос. наук І.М. Молчанов; доц., канд. філос. наук Б.І. Мороз; доц., канд. філос. наук А.О. Приятельчук; доц., канд. філос. наук В.П. Розумний; ас., канд. філос. наук І.А. Сайтарли; проф., канд. філос. наук П.І. Скрипка; доц., канд. філос. наук М.Г. Ханчич;
ст. викладач О.В. Шинкарук; доц., канд. філос. наук В.Ф. Цвих; проф.,
д-р філос. наук В.І. Ярошовець
Упорядник — доцент, кандидат філософських наук А.О. Приятельчук
Рецензенти:
В.І. Волович, професор, доктор філософських наук;
М.Ю. Русин, професор, кандидат філософських наук;
Г.С. Сазоненко, кандидат педагогічних наук;
П.О. Шляхтун, професор, доктор філософських наук
ВСТУП
Необхідність викладання у сучасних загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах І — ІІ рівня акредитації системно-узагальненого та людино-світознавчого і світоглядно орієнтованого курсу зумовлена невпинним процесом гуманізації і демократизації освіти, зверненням її до визнання пріоритету загальнолюдських цінностей.
Основою цього є прогресивні надбання світової і національної світоглядної культури, визнання плюралізму думок та врахування інваріантності соціального вибору людини.
Ефективним засобом формування гуманістичної світоглядної культури учнів має бути процес вивчення нового курсу “Людина і світ” згідно із запропонованою програмою.
Уже в назві програми курсу “Людина і світ” її автори визначають його основну мету: привернути увагу учнів насамперед до найвищої цінності — Людини, яка живе в об’єктивно-існуючому, якісно різноманітному світі. Водночас основною тезою програми є положення: “Поза Людиною, для людини, світу немає”. Суть цієї тези в тому, що сенс понятійно-категоріального апарату курсу “Людина і світ” має суб’єктивний характер творення відповідно до об’єктивно існуючої системи відношення “Людина — Світ”. Тобто справжній зміст понять і категорій навчального курсу “Людина і світ” має сенс тільки у названій системі. Поза нею зміст запропонованого категоріального апарату втрачається. І найголовніше, ця теза підкреслює, що людину треба розглядати не як засіб перетворення світу, а як мету його існування.
Запропонований курс не тільки зорієнтований на Людину, він і значною мірою визначає завдання, стосовно особистості молодої людини: в усіх розділах закладено основу для розширення кругозору випускника школи, показано взаємовідносини людини і природи, особистості і суспільства, особи і держави, викладено зміст прав і свобод людини і найголовніше, викладено актуальні проблеми сучасного життя, що становлять великий інтерес для молоді.
До курсу включено розділ “Душевне життя і духовність людини”, що орієнтує на розкриття сутності взаємозв’язку таких важливих фундаментальних явищ у житті людини як дух, душа і духовність. Завдання курсу щодо цього в тому, аби показати молодій людині, що духовність є головним важелем, який скеровує в кінцевому підсумку життєвий шлях людини. Без високого рівня розвитку духовності немає по-справжньому прогресивно розвиненого гуманістично зорієнтованого суспільства.
Відповідно до реформи шкільної освіти в Україні, і на основі програми створено новий підручник “Людина і світ”, видрукуваний у 1999 р. А у 2001 році вийшло друге, виправлене і доповнене видання цього підручника. Проте з урахуванням плюралізму думок доцільно користуватися й посібниками, в яких викладено ряд положень програми курсу “Людина і світ”: Людина і світ. Методичні поради до вивчення курсу (В.П.Андрущенко, Л.В.Губерський, А.О.Приятельчук, М.Ф.Тарасенко та ін.). К.: “Фотовідеосервіс”, 1994 р.; Людина і світ. Навч. посібн. (В.Ю.Вілков, О.І.Салтовський). К., 1997 р.; Людина і світ. Посібн. (В.Ф.Діденко, В.І.Кондрашова-Діденко). К., 1996 р.; Людина і світ. Методичний посібник (М.І.Мірошниченко, В.І.Мірошниченко). К., 1995 р.; Світ і людина. Підр. для 8-9 кл. (Р.А.Арцишевський). К., АртЕк, 1996 р.; Світ сучасної людини. Навч. посібн. для 9-10 кл. (За ред. В.М.Позднякова). К.: “Магістр-S”, 1996 р.; Особа і суспільство. Підр. для 10 кл. (Р.А.Арцишевський, С.О.Бондарук, В.І.Бортиков та ін). К.: “Перун”, 1997 р.
Під час викладання курсу вчитель має право вносити доповнення і зміни, спрямовані на збагачення змісту предмета.
Програма розрахована на 68 годин. У кінці кожного розділу подано перелік обов’язкового мінімуму понять, які повинні засвоїти учні, і список рекомендованої літератури.
Програму апробовано протягом п’яти років в Українському національному гуманітарному ліцеї Київського університету імені Тараса Шевченка, у ліцеях, гімназіях, школах м. Києва, Вінницької та Київської областей.
Основні напрями вдосконалення
організації навчального процесу
Необхідною умовою формування світоглядної культури є активне усвідомлення ідей системного, узагальненого характеру, які виникають на основі сукупності знань, що їх набувають учні. Високий рівень світоглядної культури можна забезпечити тільки тоді, коли випускник навчального закладу здатний самостійно зробити найзагальніший висновок стосовно свого місця, ролі і значення в світі.
Реалізувати цю умову можна тільки на основі переходу від методики, типовою особливістю якої є пояснювально-ілюстративний характер викладання в поєднанні з подальшою перевіркою результатів запам’ятовування учнем чергової теми, до методики, основним змістом якої є організація активної самостійної роботи, в процесі якої учні вчаться глибоко продумувати висновки, природознавчих і гуманітарних наук, міфології, релігії і філософії, усвідомлювати на їх основі свій життєвий досвід, критично ставиться до фактів реальної дійсності, переробляючи набуті знання під час вивчення всіх навчальних предметів і нові світоглядні положення у власні погляди на навколишній світ, на своє місце в пізнанні і перетворенні світу відповідно до власних потреб й інтересів.
Основою самостійної роботи учнів відповідно до завдань курсу “Людина і світ” має стати вивчення додаткових літературних джерел, в яких висвітлено актуальні проблеми стосовно даної навчальної дисципліни.
Однією з найважливіших умов засвоєння курсу є робота з підручниками та посібниками в поєднанні з опрацюванням довідкових джерел. Її організовує вчитель, спрямовуючи учнів на глибоке опанування найголовнішого в цьому курсі, на ґрунтовні роздуми щодо основних світоглядних ідей, на широке застосування під час розв’язання світоглядних проблем інших навчальних предметів і фактів з навколишнього життя.
Головними складовими навчального процесу є розв’язання завдань пізнавального характеру, а також виконання практичних робіт, що мають бути спрямовані на розвиток в учнів самостійності мислення, формування вмінь, насамперед застосовувати набуті знання в житті.
Основні галузі застосування знань — це сучасне бачення людини як унікального і неповторного явища; уміння користуватися сучасними знаннями стосовно сприймання світу; вироблення підходу до розуміння співвідношення духу, душі і духовності; виявлення дбайливого ставлення до природи; аналіз і оцінка соціальних процесів і явищ; глибоке розуміння політичних і культуротворчих процесів; пошук відповідей на питання загальносвітоглядного плану.
Природа курсу “Людина і світ” зумовлює потребу в активному використанні в навчанні різноманітних форм занять. Поряд з лекціями, в яких учитель глибоко і логічно пояснює головне в змісті уроку чи теми, він проводить семінари і заняття, присвячені ознайомленню з літературними джерелами, на яких на основі раніше набутих знань, опрацювання навчальної і додаткової літератури, власного досвіду учнів обговорюють найважливіші питання теми. Застосовуються також практичні заняття, в процесі яких, використовуючи теоретичні знання, розв’язують пізнавальні задачі, а також розглядають результати виконання практичних завдань, пов’язаних зі змістом курсу. Важливою формою занять є підсумкові співбесіди, під час яких учні відповідають на запитання, що дає змогу уточнити й узагальнити набуті знання, виявити рівень засвоєння базисних понять та ідей теми.
За основу навчального процесу за курсом “Людина і світ” треба обрати форми, методи і засоби навчання, які забезпечують високу пізнавальну активність і самостійність учнів. Вони мають поєднуватися з багатоманітними формами позаурочної роботи, серед яких особливе місце посядуть наукові конференції, диспути, конкурси, реферати, олімпіади, участь у роботі МАН та різноманітні презентації.
Успіх викладання курсу “Людина і світ” у світлі вимог реформи середньої освіти великою мірою залежить від творчої ініціативи вчителя у виборі форм, методів і засобів класної й позаурочної роботи.
Міжпредметні зв’язки
Вивчення курсу “Людина і світ” організовують в органічному поєднанні світоглядної культури вчителя і учня зі знаннями з фундаментальних дисциплін, які планово і факультативно викладають у школі та вищих навчальних закладів І — ІІ рівнів акредитації.
Підгрунтям для вивчення розділу “Феномен людського життя” мають бути знання з історії, біології, фізики, хімії, літератури. Враховуючи плюралізм думок щодо змісту теми, поряд з усталеними науковими твердженнями треба знайомити й з необґрунтованими релігійними точками зору і теоріями. Доцільно використовувати дані археології, наведені в курсі історії, вчення Ч.Дарвіна, І.Сеченова, І.Павлова (біологія), висновки про роль природних умов і середовища у походженні й розвитку людини, викладені в курсі географії, знання про будову речовини (фізика і хімія), релігійного вчення про походження і розвиток людини (Біблія, Коран тощо).
Вивчаючи розділ “Світ та особливості його існування”, потрібно спиратися насамперед на знання астрономії і сучасної фізики, класичної механіки, молекулярної біології та аналітичної хімії, основ філософії тощо.
Розділ “Душевне життя і духовність людини” можна опанувати тільки, широко використовуючи знання з основ етики, естетики, релігієзнавства, літератури, основ психології. Учитель і учні повинні бути добре ознайомлені з науково-популярною літературою з проблем виховання, моралі, культури поведінки, ставлення до цінностей та ідеалів. Під час вивчення розділів “Свідомість і пізнання”, “Людина і природа”, важливо орієнтуватися на знання з основ природознавчих дисциплін і філософії.
Засвоїти матеріал розділу “Суспільне життя людини” допоможуть ґрунтовні знання стародавньої, нової і новітньої історії, географії, сучасної української і зарубіжної літератури, соціології.
Розділ “Політичні засади людського співіснування” можна засвоїти, використовуючи факти, події, викладені в підручниках з історії, літератури, економічної географії.
Вивчаючи розділ “Людина і культура”, доцільно спиратися на матеріали тих курсів, які звертаються до проблем виховання особистості, формування сучасної людини.
Розділ “Світогляд як найвища форма самоусвідомлення” вивчають на основі знань з філософії, етики, естетики, релігієзнавства, фізики, хімії, біології, соціології та інших дисциплін. Саме вони допомагають людині творити свій, особливий і неповторний світогляд.