Пріоритети технологічного розвитку України
| Вид материала | Документы |
- Стратегія соціально-економічного розвитку, 4808.04kb.
- Міністерство освіти І науки україни департамент науково-технологічного розвитку, 278.24kb.
- Перше інформаційне повідомлення про міжнародну науково-практичну конференцію, 62.14kb.
- Національний інститут стратегічних досліджень тактичні пріоритети та стратегічні орієнтири, 526.3kb.
- Асоціація України до Рамкової Програми єс з досліджень І технологічного розвитку, 625.38kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
- Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні Вступ, 146kb.
- Програмним документом, що визначає основні пріоритети інвестиційної діяльності регіону, 68.19kb.
- Формування інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів чернуха Ольга, 148.34kb.
- Кафедра соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я, 167.88kb.
3.2. Співробітництво у форматі Ради євроатлантичного партнерства
Подолання спільними зусиллями країн євроатлантичного регіону загроз і викликів у сфері безпеки завжди було і залишається наріжним каменем діяльності НАТО. З цією метою свого часу було створено Раду північноатлантичного співробітництва, яка потім перетворилася на Раду євроатлантичного партнерства (РЄАП). Україна завжди розглядала консультативний механізм РЄАП як невід'ємну складову зміцнення євроатлантичної безпеки та реальну складову інтеграційних процесів у ціннісному вимірі безпеки євроатлантичного регіону.
Серед країн - членів РЄАП Україна визнається одним з лідерів співробітництва з питань планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру (ПНС). Співробітництво з Альянсом у цій сфері дає змогу отримувати відчутну технічну та методичну допомогу, зокрема здійснювати підготовку особового складу Сил цивільної оборони, використовувати досвід країн - членів НАТО і держав-партнерів для вдосконалення національної системи захисту населення і територій, отримувати конкретну допомогу під час надзвичайних ситуацій, у т. ч. при ліквідації наслідків природних катастроф (наприклад, аварії на очисних спорудах у Харкові в 1995 р., катастрофи літака Як-42 в районі аеропорту Салоніки в 1997 р., повеней у Закарпатті у 1998 і 2001 рр.).
Україна надає особливого значення місцю, ролі та потенціалу РЄАП НАТО як найбільш представницького, разом з ОБСЄ, форуму з питань партнерства і співробітництва в галузі безпеки. Враховуючи важливість розвитку діалогу з широкого кола питань, Україна і надалі активно сприятиме зміцненню консультативного та миротворчого потенціалу РЄАП, вітатиме будь-які ініціативи у цьому напрямі.
Боротьба з тероризмом і необхідність вироблення системи превентивних заходів для протидії йому значно підвищують роль країн Південного Кавказу та Центральної Азії у сфері євроатлантичної безпеки. Україна відчуває себе причетною до процесів зміцнення можливостей країн євроатлантичного простору щодо їхньої адекватної відповіді на нові виклики та загрози у сфері безпеки. Тому Україна розвиватиме здобуті РЄАП досягнення з усіх аспектів безпеки та співробітництва, особливо у напрямі посилення ролі Ради на Південному Кавказі та в Центральній Азії.
Принциповою позицією нашої держави є те, що Україна ніколи не була і не буде лише споживачем євроатлантичної безпеки. Навпаки, коли йдеться про розширення участі України у зміцненні безпеки, це означає просту формулу - ствердження себе як впливової регіональної держави через збільшення внеску в регіональну безпеку.
Під егідою РЄАП здійснюється Програма "Партнерство заради миру", спрямована на поглиблення стосунків НАТО з країнами - членами РЄАП у галузі оборони, військово-цивільного співробітництва та миротворчих операцій, яка є одним з ключових елементів євроатлантичної стабільності та безпеки. Практичне співробітництво здійснюється в рамках проектів під егідою комітетів та груп РЄАП.
До Індивідуальних програм партнерства (ІПП) Україна - НАТО, які щорічно формуються в рамках ПЗМ, входить, як правило, понад 200 заходів. Це засідання груп і комітетів у форматі РЄАП, навчальні курси, семінари, конференції, військові навчання, проекти тощо.
Активна участь України у Програмі НАТО "Партнерство заради миру" розглядається у загальному контексті відносин з НАТО, а також як важливий чинник зміцнення національної безпеки. Наша держава і надалі вноситиме відповідний вклад у розвиток ПЗМ, у т. ч. у напрямі розширення можливостей країн-партнерів відповідати на нові загрози та виклики у сфері євроатлантичної безпеки.
3.3. Комісія Україна - НАТО
Важливими елементами особливого партнерства є регулярний огляд співробітництва та політичні консультації, що здійснюються в рамках засідань Комісії Україна - НАТО (КУН) на рівні глав держав і урядів, міністрів закордонних справ і оборони, послів, а також засідань Військового комітету Україна - НАТО, двосторонніх заходів Україна - НАТО з іншими комітетами і структурами Альянсу.
Практичне співробітництво розвивається за багатьма напрямами, у т. ч. у таких сферах, як військова, військово-технічна, здійснення воєнної реформи, планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру, наука і технології, економіка, екологія тощо.
Суттєву роль у проведенні оборонної реформи та розбудові національних Збройних Сил за євроатлантичною моделлю, у т. ч. з метою досягнення взаємосумісності із силами НАТО, відіграє участь України у Процесі планування та оцінки сил (ППОС). Метою ППОС є надання державам-партнерам можливості для визначення та підготовки сил, здатних ефективно взаємодіяти зі збройними силами інших держав в операціях з підтримання миру під проводом НАТО, а також створення механізму для обміну інформацією з питань оборонного планування в рамках Програми ПЗМ.
Крім того, механізми цієї Програми дозволяють наблизити процес оборонного планування до стандартів провідних країн, а відтак їх належить поширити найближчим часом на Збройні Сили України. Через труднощі фінансово-економічного характеру найбільш складними для практичної реалізації є питання досягнення визначених стандартів НАТО щодо технічної сумісності систем зв'язку та інформатизації, а також озброєння і військової техніки.
3.4. Військове співробітництво України з НАТО
Найбільшою сферою практичного співробітництва України з НАТО є військова. Головним завданням військового співробітництва Збройних Сил України з Альянсом є сприяння заходам воєнної реформи в Україні, які, у першу чергу, спрямовані на реструктуризацію та перетворення оборонної складової держави на демократично контрольовану та ефективну організацію, здатну не тільки забезпечити державний суверенітет і територіальну цілісність, але й здійснювати внесок у справу миру та стабільності в євроатлантичному регіоні.
У світлі Стратегії співробітництва України з НАТО плани заходів багатостороннього (в рамках ПЗМ) та двостороннього співробітництва держави з країнами - членами НАТО було переглянуто та спрямовано на досягнення Національних цілей воєнної реформи (НЦВР) і Цілей партнерства (ЦП). З 2003 р. зазначені цілі єдиним пакетом буде включено до Державної програми реформування та розвитку Збройних Сил України на період до 2005 р., що створить необхідне законодавче підґрунтя для їх реалізації.
Розглянуті цілі не тільки концентрують чітко окреслені завдання оборонного реформування, але і (як документ, опрацьований спільно з фахівцями Альянсу) значно спрощують процес військового співробітництва з країнами - членами НАТО за визначеними напрямами. З них до пріоритетних віднесено створення ефективної системи цивільно-військових відносин, реформування процедур оборонного і фінансового планування, проведення заходів зі структурної реорганізації, адаптації до стандартів НАТО, соціальні аспекти воєнної реформи.
Ключові принципи, пріоритети та завдання військового співробітництва України з НАТО на майбутнє містяться у проекті Концепції військового співробітництва Україна - НАТО. Її положення повною мірою відображають перспективні напрями розвитку військового співробітництва України з Альянсом та дають можливість зосередити зусилля на конкретних пріоритетах, якими є воєнна реформа і вдосконалення взаємосумісності підрозділів Збройних Сил України та країн - членів НАТО.
Крім того, дальшому поглибленню співпраці Збройних Сил України з Альянсом та його країнами-членами сприятиме поширення системи пілотних проектів, які стосуються мовної підготовки, планів оборонної реформи та майбутньої структури Збройних Сил, цивільно-військових відносин і структур логістики.
Першим і найголовнішим заходом, що окреслить напрями імплементації НЦВР, є якісне проведення Оборонного огляду. Саме йому буде приділено головну увагу в 2003 р. За результатами Огляду, мають бути внесені відповідні корективи у національні програми і документи, що визначають реформування і розвиток Збройних Сил України на середньо- та довгострокову перспективу. Проведення заходів воєнної реформи та Оборонного огляду в Україні має стати наріжним каменем для продовження роботи щодо гармонізації заходів багатостороннього (в рамках Програми ПЗМ) та двостороннього військового співробітництва з країнами - членами НАТО.
Протягом 1994 - 2002 рр. представники Збройних Сил України взяли участь у майже 100 спільних військових навчаннях, частина з яких була проведена на території України, у т. ч. в Яворівському навчальному центрі ПЗМ. Важливою складовою військового співробітництва є участь у миротворчих операціях під егідою НАТО, зокрема в операції КФОР у Косові. З липня 2000 р. у складі контингенту КФОР перебуває Українсько-польський батальйон, який пройшов підготовку та повну сертифікацію за стандартами НАТО. З метою збільшення внеску України у миротворчі операції під проводом НАТО на Балканах успішно пройшов підготовку і розпочав свою діяльність ще один український контингент у складі бельгійсько-люксембурзько-румунського батальйону у складі сил КФОР.
За підтримки країн - членів Альянсу розвиваються потенційні можливості
Об'єднаного Яворівського навчального центру ПЗМ. Створення на його базі Центру підготовки миротворчих сил, а також навчального центру з підготовки спеціалістів з розмінування та безпеки дозволить досягти якісно нового рівня співробітництва у цій галузі.
Важливе місце у сфері співробітництва з НАТО посідають зв'язки Національної академії оборони України з навчальними закладами Альянсу. Академія встановила та постійно поглиблює стосунки зі структурними підрозділами НАТО з метою вивчення передового досвіду в підготовці військових фахівців.
Одним з найбільш успішних і перспективних напрямів є співробітництво в рамках Спільної робочої групи вищого рівня з питань воєнної реформи. Її діяльність спрямована на надання допомоги у реформуванні оборонної сфери України, насамперед ЗС, зокрема реалізації Державної програми реформування та розвитку ЗС України на період до 2005 р.
Військово-технічний напрям співробітництва реалізується через участь у засіданнях Конференції національних директорів з озброєнь та її груп, у проектах Агентства НАТО з питань постачання і забезпечення та інших структур НАТО, які працюють у військово-технічній сфері. Зокрема, підписання Меморандуму про взаєморозуміння з Організацією НАТО з матеріально-технічного забезпечення і обслуговування відкрило нові можливості розвитку відносин з Альянсом, у т. ч. на комерційній основі. Першим практичним кроком у цьому напрямі став спільний проект Україна - НАТО зі знищення протипіхотних мін.
У рамках співробітництва України з НАТО в економічній сфері також реалізується ряд важливих ініціатив та програм. Активно розвивається співпраця з Економічним директоратом НАТО шляхом проведення спільних засідань з питань забезпечення економічної безпеки (формування оборонного бюджету, перебудови оборонної промисловості, вивчення тенденцій у структурі зайнятості в оборонній промисловості, планування витрат на оборонні цілі тощо). В економічній сфері за підтримки НАТО вирішуються питання перепрофілювання колишніх військових баз, конверсії та соціальної адаптації військовослужбовців.
Встановлено контакти зі Спеціальним комітетом НАТО та Офісом безпеки НАТО. У рамках Спеціального комітету НАТО проведено низку спільних засідань з проблем боротьби з міжнародним тероризмом та інших питань, що належать до компетенції спецслужб.
Під егідою НАТО також здійснюється низка програм у сфері науки і охорони довкілля, в яких беруть активну участь українські науковці.
4. Пріоритети України щодо євроатлантичної інтеграції
на короткострокову перспективу